Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 76
За місяць : 1136
Кількість
статей : 874
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Бібліологічні вісті
Бібліологічні вісті

image

 

 

«Бібліологічні вісті» – фаховий науковий журнал, що видавався Українським науковим інститутом книгознавства (УНІК) з 1923 р. Останній номер вийшов з друку на початку 1931 р.  

«Б. в.» – єдиний на той час у СРСР часопис практично з усіх галузей книгознавства. Багато його статей й дотепер мають наукову цінність і є достовірним джерелом з історії українського книгознавства, бібліотечної справи та бібліографії. Редакторами журналу були відомі на той час книгознавці, бібліографи Ю. Меженко (директор УНІКу), С. Кондра, Т. Алексєєв та ін.

 Загалом побачили світ 25 номерів у 21 випуску.

 

Рік

Кількість журналів

Нумерація

Обсяг журналів

1923

4

1–4

№ 1 – 39 с.; № 2 – 43 с.; 
№ 3 – 32 с. (64 стп.); 
№ 4 – 61 с. (122 стп.)

1924

1

1–3 (5–7)

№ 1–3 – 182 с.

1925

1

1–2 (8–9)

№ 1-2– 192 с.

1926

4

1, 2, 3, 4 (10–13)

№ 1 – 88 с.; № 2 – 88 с.; 
№ 3 – 96 с.; № 4 – 116 с.

1927

4

1, 2, 3, 4 (14–17)

№ 1 – 128 с.; № 2 – 124 с.; 
№ 3 – 146 с.; № 4– 138 с.

1928

1

1 (18)

№ 1– 192 с.

1929

2

2–3 (19–20), № 4 (21)

№ 2–3– 144 с.; № 4– 86 с.

1930

4

1, 2, 3, 4 (22–25)

№ 1 – 146 с.; № 2 – 144 с.; 
№ 3 – 153 с.; № 4 – 152 с.

 

Перші два номери журналу за 1923 р. було надруковано на машинці і, можливо, відтворено за допомогою засобів малої поліграфії. Наклад першого номера становив приблизно 25 пр., другого – 30 пр. Наступні два випуски надрукувані накладом по 500 пр. Титульних аркушів журнал у 1923 р. не мав, його назва українською та французькою мовами, видавнича марка УНІКу роботи Ю. Михайліва та зміст випуску друкувалися у верхній частині першої сторінки. Починаючи з 1924 р. часопис виходив накладом 1 000 пр. (останній номер за 1930 р. – 1 122 пр.).

«Б. в.» №№ 1 і 2 виглядали як зошити, ширина яких майже дорівнювала висоті. З № 3 за 1923 р. до № 4 за 1929 р. включно формат журналу був 26х18 см або 27х18 см. У 1930 р. він став «економічнішим» – приблизно 21х15 см.

Зовнішнє оформлення часопису було вишукано строгим, але практично завжди обкладинку та авантитул прикрашала видавнича марка УНІКу;  загалом в різних номерах використано 7 варіантів марки. Загальний вигляд обкладинки журналу: геометрично чітка рамка, в ній зверху назва, посередині, ближче до низу, – видавнича марка УНІКу (художники Ю. Михайлів, В. Кричевський та А. Середа), знизу – номер часопису і рік.

У 1923 р. на перших сторінках «Б. в.» було заявлено таку проблематику журналу: бібліографія, бібліотекознавство, бібліофілія, книжна справа, що відповідало характеру, змісту і напрямам роботи, здійснюваної УНІКом. У 1924 р. в часописі вже анонсувалася його програма: «Статті та інші праці з питань теоретичного і прикладного книгознавства: Історія книги. Журналістика. Історія преси. Законодавство про друк. Історія цензури. Теоретична бібліографія. Бібліографічні покажчики по різних галузях життя та знання. Бібліотекознавство. Бібліопсихологія. Бібліофілія. Екслібрис. Манускрипти. Рідкісні видання. Видавнича та книгарська справа. Теорія та практика друкарського мистецтва. Хроніка бібліологічного життя на Україні та за кордоном».

Протягом 8 років на сторінках «Б. в.» було опубліковано праці 166 авторів – 526 статей, рецензій, оглядів чи хронікальних заміток більш-менш значного обсягу, а загалом 987 окремих матеріалів, багато з яких подані без зазначення авторства. Найактивніше публікувалися Т. Алексєєв, Ю. Меженко, М. Іванченко, С. Кондра, В. Ігнатієнко, М. Русинов, Й. Залевський, С. Боровий, А. Артюхова-Іванова, Д. БаликаЛ. Биковський.

image
Бібліологічні вісті (1923–1930) : сист. анот. покажч. / Нац. парлам. б-ка України ; уклад. Г. І. Ковальчук ; наук. ред. С. І. Білоконь. – Київ, 1996. – 160 с.
За тематикою найбільше публікацій присвячено українським бібліотекам, насамперед – Всенародній бібліотеці України (ВБУ, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), професійним товариствам, об’єднанням та асоціаціям, у тому числі української еміграції, а також бібліотекам діаспори; діяльності УНІКу; інформації про фахові з’їзди, конференції, наради, про іноземні бібліотеки, журнали, видавництва. В багатьох числах «Б. в.» вміщувалися огляди книжкових виставок, рецензії, переважно на іноземні видання. Подавалися біографічні статті (як некрологи, так і до ювілеїв). Публікувалися розвідки  з історії українського друкарства та видавничої справи, а також єврейського друкарства на теренах України; відомості про музеї (включно з бібліотеками цих закладів); підготовку кадрів; видавничу справу, поліграфію, друкарні, статистику друку, книжкову торгівлю. Низку статей присвячено десятковій (децимальній) класифікації, теоретичним проблемам книгознавства, зокрема бібліопедагогіці та бібліопсихології. Чільне місце займали матеріали щодо бібліотек для дітей та дитячих книжок. Чимало публікацій присвячено бібліофільству, мистецтву книги, доробку художників-графіків. Журнал друкував  постанови і розпорядження органів управління книжковою сферою,; статті з питань авторського права, а також про діяльність Книжкової палати, комісій ВУАН, фахових зарубіжних установ, у тому числі організацій Західної України. Цінну інформацію містять методики бібліографічного опису стародруків, огляди стародруків у низці книгосховищ, статті з історії вітчизняної періодики, національної бібліографії, бібліографознавства. Деякі номери «Б. в.» були тематичними і випускалися до певної події: так, журнал за 1924 р. приурочено до 350-річного ювілею українського книговидання, № 3 за 1926 р. – присвячений художнику-графіку Г. Нарбуту, № 3 за 1927 р. – М. Гоголю.

Окремий блок публікацій у «Б. в.»  пов’язаний з бібліотечною справою та бібліотекознавством. Серед теоретичних бібліотекознавчих праць – статті Ю. Меженка «Чи потрібні інвентарі в бібліотеках універсального типа?» (1923, № 4), «Перспективи розвитку великих та наукових бібліотек на Україні» (1926, № 2), дві ґрунтовні статті С. Борового «Наукова бібліотека в сучасних умовах» (1930, №№ 1 і 2). На сторінках журналу знайшли місце і питання збереження фондів. Проблеми комплектування бібліотечних фондів, обов’язкового примірника (3 замітки) так чи інакше розглядалися в 19 публікаціях, хоча й досить побіжно.

Однією з основних тем, що висвітлювалась у часописі, був розвиток соціології книги та читання, питаннями якого займався УНІК. Це фундаментальні статті Д. Балики «Аналітичний та синтетичний метод вивчення читачівства» (1926, № 1), «Про класифікацію друків за соціальним призначенням» (1927, № 1), «Ще про наукові та організаційні проблеми книговивчення» (1927, № 4) та «Бібліологічна педагогіка як наука» (1927, № 1). Велика увага приділялася дослідженню бібліопсихологічної теорії книгознавця і бібліографа М. Рубакіна. З обґрунтованою критикою певних положень його теорії на сторінках «Б. в.» виступив Д. Балика (1926, № 1).

У журналі було опубліковано 6 рецензій на бібліотекознавчі праці: А. Вияснівського – на «Сборник статей по библиотечной работе» 1923 р. (1923, № 4); Ю. Меженка – на «Праці Одеської центральної наукової бібліотеки. Т. 1» 1927 р. (1928, № 1); Д. Балики – на «Сборник Публичной библиотеки СРСР им. В. И. Ленина» 1928 р. та «Материалы Института библиотековедения» 1928 р. (обидві – 1928, № 1); Т. Алексєєва – на німецький збірник Von Büchern und Bibliotheken 1928 р. (1930, № 2); Л. Хавкіної – на книгу The year’s work in librarianship. Vol. 1 1929 р. (1930, № 4).

Організації бібліотечної справи в Україні стосувались 30 публікацій. У статті А. Вияснівського «Українізація бібліотечної роботи в м. Києві» (1923, № 4) відзначено відсутність української книжки для масового читача, а також незнання бібліотекарями української мови та літератури; йдеться про запланований для розв’язання цієї ситуації короткостроковий семінар для працівників книгозбірень, програма якого передбачала вивчення історії та сучасних творів української літератури, української мови, бібліографії української книги. У тому ж номері повідомляється про початок роботи зі створення спеціальної педагогічної бібліотеки, організацію якої доручено А. Вияснівському. Окрему статтю присвячено бібліотекам індустріальних технікумів (1928, № 1). У цьому ж випуску вміщено матеріали до реформи бібліотечної справи в Україні. Редакція часопису наголосила, що в дискусії мають узяти участь усі книгозбірні, пов’язані з майбутньою реформою. Наголошено, що УНІК інтенсивно й уважно вивчає стан бібліотечної справи, має тисячі анкет після проведеного ним у 1927 р. всеукраїнського бібліотечного перепису, але вважає, що читацький ринок досліджено недостатньо, в дискусії багато теорії і мало практики. З метою підсилення теорії фактами «Б. в.» в номері за 1928 р. опублікували відомості, одержані на прохання УНІКу від найбільших публічних бібліотек – Харківської центральної наукової, Харківської державної ім. В. Г. Короленка, Одеської центральної наукової, Центральної польської державної (м. Київ), Центральної єврейської державної ім. М. Вінчевського. Ці дані визнано важливим джерелом для вивчення історії вітчизняної бібліотечної справи.

У 1930 р. надруковано 2 статті Я. Керекеза: «Бібліотечний похід на Київщині» (№ 1), в якій наведено статистичні дані про сільські бібліотеки, а також підкреслюється необхідність проведення роботи з українізації бібліотечної діяльності, та «Бібліотеко-методична робота на Київщині 1929/30 року» (№ 2). Бібліотекам вищих навчальних закладів присвячено статтю М. Сафронєєва «Нові форми та методи роботи наукових ВИШ’івських та ВТШ’івських бібліотек» (1930, № 2). Цінну інформацію подано у статті Й. Залевського «Київські бібліотеки в цифрах (Матеріали до раціоналізації бібліотечної справи)» (1930, № 4), в якій представлено дані з «Путівника по київських бібліотеках», підготовленого до друку автором публікації, але не виданого з ідеологічних причин. Зокрема, вміщено таблиці з показниками кількості бібліотек, книжок у них, персоналу, розвитку бібліотечної мережі по роках, стану каталогів, чисельності читачів, бюджету, платні бібліотекарів і т. ін.

«Б. в.» друкували численні статті про окремі бібліотеки, зокрема при ВУАН, й окремо про ВБУ. Серед останніх – 3 публікації заступника директора книгозбірні В. Іваницького про відділ бібліотекознавства, який він тоді одночасно очолював (1923, №№ 2, 3, 4). Цьому ж відділу присвячено статтю Л. Биковського «Бібліотековіана Всенародної бібліотеки України», за підписом «Бібліографічний мікроб» (1923, № 3). Два матеріали про ВБУ (1923, № 4; 1925) підготував директор установи С. Постернак. Дві статті написав вчений секретар Я. Маяковський: у № 3 за 1926 р. і № 4 за 1927 р. подається інформація про основні показники діяльності бібліотеки в 1925–1926 рр. та 1926–1927 рр. (фонди, кількість читачів, каталоги, наукову, краєзнавчу, бібліографічну, науково-дослідну, виставкову роботу тощо), НДІ бібліотекознавства, першу конференцію наукових бібліотек УСРР, аспірантуру, підготовку кадрів, комісії при ВБУ.

Бібліотекам вищих навчальних закладів Києва присвячено 16 матеріалів, 7 – іншим київським книгозбірням. Про бібліотеки в різних містах УСРР – Харкові, Одесі, Лубнах, Вінниці, Чернігові, Ніжині, Полтаві, Житомирі, Херсоні тощо – йдеться в 16 публікаціях, у Західній Україні – в 7-ми. Про книгозбірні Росії вміщено 15 заміток, інших країн світу (Англії, Болгарії, Іспанії, Китаю, Німеччини, Польщі, США, Туреччини, Угорщини, Франції, Чехії, Швеції та ін.) – 55 публікацій, з-поміж них найбільше – про бібліотеки Німеччини та США.

Кілька статей стосуються історичних українських книгозбірень:  Києво-Печерської лаври (1923, № 4), Києво-Софієвської  при ВУАН (1925, с. 160), Волинського ліцею (О. Оглоблін, 1927, № 4). Є інформація про київське бібліотечне об’єднання (1926 № 4; 1927 № 1) і об’єднання  харківських наукових бібліотек (1925, с. 163).

Серед публікацій щодо українських товариств за кордоном  – інформації про бібліотечну та бібліографічну комісії НТШ у Львові, бібліологічний гурток та видавниче товариство при Українській господарській академії в Подебрадах, приватне бібліотечно-бібліографічне бюро І. Калиновича в Золочеві, український бібліографічний гурток у Відні, Комітет слов’янської бібліографії та Товариство прихильників української книги в Празі.

Про різноманітні з’їзди, конгреси, конференції, наради і семінари йшлося в 65 статтях і хронікальних замітках.

Значне місце в журналі відводилося матеріалам, присвяченим кардинальним проблемам організації, теорії та методики бібліографічної справи в республіці. Важливою для галузі можна вважати статтю Ю. Меженка «Теоретичні передумови організації української бібліографічної роботи» (1926, № 4). Як додатки до цієї праці було надруковано доповідь В. Дубровського «Про українську наукову бібліографію» і тези доповіді М. Годкевича «Об’єднання науково-бібліологічної роботи на Україні». Суттєвим внеском у розроблення теоретико-методичних питань бібліографії можна вважати статті Ю. Меженка «До питання про виявлення динаміки літературного процесу бібліографічним методом» (1930, № 2) та М. Ясинського «Індивідуальна бібліографія» (1930, № 1). Крім того, Ю. Меженко неодноразово писав про важливе значення державної бібліографії, критикував незадовільний стан роботи Української книжкової палати, формулював завдання державної бібліографії з урахуванням специфіки радянського часу. З-поміж матеріалів зарубіжних авторів з питань бібліографії становить інтерес стаття чеського вченого Л. Я. Жівного «Бібліографія й завдання бібліографічних інститутів» (1927, № 4).

Журнал приділяв чільну увагу і репертуару української книги. Цих питань так чи інакше торкались автори 24 статей і заміток як з УСРР, так і з Галичини, еміграційних кіл. У роботах С. Маслова «З історії бібліографії стародруків в половині ХІХ ст.» (1929, № 2­–3) та «Комітет для опису видань, що вийшли на території України в XVI–XVIII вв.» (1925) йдеться про реєстрацію всіх стародруків, створених на етнічних українських територіях. Ґрунтовною є стаття П. Іноземцева «Проблема національної бібліографії на Україні» (1929, № 2–3), в якій відстоювалися важливі принципи українського бібліографічного репертуару.

Велике значення мали розвідки з методики бібліографічної роботи. У статті М. Ясинського «Індивідуальна бібліографія» (1930, № 1) розглянуто питання методики укладання бібліографічних покажчиків, звернено увагу на практичну доцільність, обсяг матеріалу, систему опису, дано визначення понять «індивідуальна бібліографія», «колективна бібліографія», «біобібліографія»; проаналізовано індивідуальні покажчики, що вийшли друком в радянській Україні 1929 р.

Проблеми створення алфавітного каталогу, історію та аналіз світових систем його формування висвітлено у статті Є. Шамуріна «Колективне авторство» (1927, № 2), де, зокрема, подається тлумачення терміна, винесеного в заголовок статті. В журналі опубліковано рецензії Ю. Меженка на книгу О. Фоміна «Аннотации. Теория и практика их составления» (1930, № 1), С. Кондри на книгу Л. Хавкіної «Составление указателей к содержанию книг и периодических изданий» (1930, № 4).

Серед постійних рубрик часопису – Miscellanea (статті з історії стародруків, друкарської справи, преси, замітки про рукописи, екслібриси); «Рецензії, огляди»,  в т. ч. підрубрика «По закордонних часописах», особливо змістовна в 1929–1930 рр.; Personalia, яка іноді називалась «Пам’яті згаслих» – опубліковано некрологи відомих діячів книги І. Калиновича, Г. Саливона (Тисяченка), О. Попільницького, О. Ловягіна.

Особливу увагу редакція «Б. в.» звертала на рубрику «Хроніка». Спочатку її вели М. Іванченко та Я. Стешенко, а з 1928 р. – С. Кондра і Т. Алексєєв. Інформацію для «Хроніки» УНІК отримував завдяки творчим зв’язкам із багатьма бібліотеками, товариствами, книгознавчими установами України, СРСР і цілого світу. Матеріали цієї рубрики (відсутня лише в двох випусках – за 1924 р. та в № 2 за 1926 р.) інформували читачів про важливі події в галузі видавничої та бібліотечної справи, бібліографії, мистецтва книги. Частина хронікальних заміток були авторськими, що надавало цим матеріалам необхідної достовірності. Серед авторів – такі діячі книги, як Ю. Меженко, В. Січинський, Я. Стешенко, М. Іванченко, В. Ігнатієнко, Д. Щербаківський та ін. Рубрика «Хроніка» мала підрубрики: «Бібліологія», «Бібліографія», «Бібліотекознавство», «Видавнича справа», «Друкарство», «Мистецтво книжки», «Бібліофілія» та ін. Деякі матеріали  публікувалися в підрубриках Varia, «Прологомени». У № 1 за 1928 р. редакція запропонувала читачам надавати для підрубрики Desiderata оголошення про пошуки або пропозиції до обміну чи продажу необхідної літератури. В цій само підрубриці містились оголошення та звернення установ.

У вересні 1928 р. редколегія «Б. в.» ухвалила надалі подавати в журналі резюме всіх статей німецькою мовою.

Журнал припинив своє існування в 1931 р., переважно з ідеологічних та фінансових причин. В архіві залишилася низка так і не надрукованих статей. Пізніше в СРСР часопис часто зазнавав критики, подеколи досить різкої, за переважання в ньому матеріалів, звернутих у минуле книги, за надання сторінок емігрантам – «буржуазним націоналістам» і «фашистам». Кілька десятиріч поспіль навіть на згадку про «Б. в.» було накладено табу. Лише на початку 1970-х рр. почалося поступове уведення в науковий обіг позитивної інформації про журнал.

Переважна більшість примірників «Б. в.» були знищені з ідеологічних міркувань, тому нині часопис є бібліографічною рідкістю. У 1999–2000 рр. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» здійснила перевидання всіх номерів журналу фототипічним способом.

Анотований опис усіх статей та хронікальних заміток вміщено в систематичному покажчику змісту часопису (1996 р.), алфавітний покажчик усіх публікацій – у додатку до монографії Г. Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства» (2015). 

 

Джерела

Бібліологічні вісті : наук. часопис книгознавства / Укр. наук. ін-т книгознавства. – Київ : Держ. вид-во України, 1923–1930.

Архів УНІКу: Інститут рукопису НБУВ, фонд 47.

№ 319–335. «Бібліологічні вісті». Рукописи статей з авторськими та редакційними правками.

№ 336. Авторські рукописи статей та матеріали до хроніки, що не були використані редакцією «Бібліологічних вістей» у 1923–1930 рр., 283 арк.

Порський В. Бібліологічні вісті / Вол. Порський // Укр. бібліол. вісті. – Авгсбург, 1948. – Ч. 1. – С. 4–6.

Вовченко И. А. На заре украинского советского книговедення: украинская книговедческая периодика 20-х годов / И. А. Вовченко, И. А. Каганов // Книга. Исседования и материалы. – Москва, 1972. – Сб. 23. – С. 142–160.

Гуменюк М. П. Журнал «Бібліологічні вісті» (1923–1930) / М. П. Гуменюк // Книгознавство та бібліографія : зб. наук. пр. – Київ : Наук. думка, 1983. – С. 75–81.

Гуменюк М. П. Журнал «Бібліологічні вісті» (1923–1930) / М. П. Гуменюк // Гуменюк М. П. Біля джерел української радянської бібліографії. – Київ : Наук. думка, 1991. – С. 92–98.

Дашкевич Я. «Бібліологічні вісті» – ідеї та люди // Книжник. – 1992. – № 1. – С. 23–24.

Про журнал «Бібліологічні вісті» / Ю. Меженко ; публ. Я. Дашкевича // Книжник. – 1992. – № 1. – С. 24–25.

Бібліологічні вісті (1923–1930) : сист. анот. покажч. / Нац. парлам. б-ка України ; уклад. Г. І. Ковальчук ; наук. ред. С. І. Білоконь. – Київ, 1996. – 160 с.

Білокінь С. І. «Бібліологічні вісті» – місце в культурі / Сергій Білокінь // Вісн. Кн. палати. – 1996. – № 3. – С. 7–10.

Ковальчук Г. І. Журнал УНІКу «Бібліологічні вісті» / Галина Ковальчук // Бібл. вісн. – 1997. – № 2. – С. 26–28.

Дашкевич Я. «Бібліологічні вісті» – ідеї та люди // Бібліол. вісті. – Факсиміл. перевид. – 1923. – № 1–4. – Львів, 1999. – С. V–XI.

Солонська Н. Г. «Бібліологічні вісті» як осередок української інтелектуальної та книгознавчої думки 20-х – початку 30-х років ХХ ст. / Н. Г. Солонська // Наук. пр. НБУВ. – 1999. – Вип. 2. – С. 11–44.

Спогади Юрія Меженка про журнал «Бібліологічні вісті» // Листи Юрія Меженка до львів’ян (1923–1969). – Львів : ЛНБ ім. В. Стефаника, 2002. – С. 223–225.

Вальо М. Юрій Меженко – редактор «Бібліологічних вістей» / Марія Вальо // Зап. ЛНБ ім. В. Стефаника. – 2003. – Вип. 11. – С. 156–163.

Дубова Т. Бібліографія на сторінках «Бібліологічних вістей» / Тетяна Дубова // Зап. ЛНБ ім. В. Стефаника. – 2003. – Вип. 11. – С. 174–179.

Когут С. Зарубіжна тематика на сторінках часопису «Бібліологічні вісті» (1923–1930) / Софія Когут // Зап. ЛНБ ім. В. Стефаника. – 2003. – Вип. 11. – С. 165–173.

Рибчинська Н. «Бібліологічні вісті» (1923–1930) в контексті української книгознавчої періодики / Наталія Рибчинська // Зап. ЛНБ ім. В. Стефаника. –2003. – Вип. 11. – С. 145–155.

Меженко Ю. О. Спогади про журнал «Бібліологічні вісті» / Ю. О. Меженко // Листування Юра Меженка з Ярославом Дашкевичем (1945–1969). – Львів, 2009. – С. 251–253. – Додаток: с. 254–255.

Ковальчук Г. І. Книгознавчий журнал «Бібліологічні вісті» : до 90-річчя від часу створення / Г. І. Ковальчук // Наука України у світовому інформаційному просторі. – Київ : Академперіодика, 2013. – С. 131–139.

Шатрова М. Б. Дослідження з питань книжкового мистецтва на сторінках журналу «Бібліологічні вісті» (1923–1930) / М. Б. Шатрова // Вісн. ХДАК. – 2013. – Вип. 39. – С. 131–138.

Алфавітний покажчик змісту «Бібліологічних вістей» // Ковальчук Г. Український науковий інститут книгознавства (1922-1936) / Г. І. Ковальчук ; наук. ред. В. І. Попик ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ : Академперіодика, 2015. – С. 584–616.

Ковальчук Галина Іванівна (Київ)
Статтю створено : 02.10.2015
Останній раз редаговано : 14.01.2021