За місяць : 146
статей : 1018
| Рубрики : | Персоналії |
Бали́ка Дмитро Андрійович [псевдонім Нелли; 09(21).09.1894, с. Седнів Седнівської вол. Чернігівського пов. Чернігівської губ., нині селище Чернігівського р-ну Чернігівської обл. – 09.04.1971, м. Горький (нині – Нижній Новгород), РФ] – бібліотекознавець, бібліограф, книгознавець, педагог, професор (з 1927 р.).
З сім’ї нащадка козацького роду, краєзнавця, вчителя, земського діяча, члена чернігівської Громади та Чернігівської губернської вченої архівної комісії, гласного Чернігівської міської думи і члена міської управи Андрія Микитовича Балики (1873–після 1924). Батько деякий час працював у Чернігівському губернському земстві в оціночно-статистичному бюро помічником М. Коцюбинського. Дитиною Дмитро спілкувався з М.Коцюбинським та Б. Грінченком.
Здобув всебічну освіту. Закінчив Чернігівське реальне училище (1911). Навчався на електромеханічному відділенні Петроградського політехнічного інституту (1911–1916); за деякими відомостями вчився і в університеті, однак освіту не завершив через участь у революційному русі і висилку на Урал під нагляд поліції. Закінчив однорічне педагогічне відділення Томського університету (1919). Під час навчання в Петрограді познайомився й одружився зі студенткою місцевого сільськогосподарського інституту Н. Фрідьєвою, яка згодом стала відомою організаторкою бібліотечної справи та бібліотечної освіти, бібліотекознавцем.
Від 1916 р. Д. Балика працював на Уралі бібліотекарем у павленківській бібліотеці в с. Шаран Белебеївського повіту Уфимської губернїї, згодом у бібліотеках Белебеї та Уфи. У Белебеї працював також діловодом та інструктором позашкільної освіти (1917–1918), викладачем в учительській семінарії (1918); в Уфі – в земській управі лектором, керував позашкільною освітою в губернії (1918–1919).
У 1919 р. молоде подружжя переїхало до Томська. Тут Д. Балика працював деканом бібліотечного відділення Сибірського політосвітнього інституту (1919–1921), одночасно – завідувачем кооперативного політехнікуму. У 1921 р. – асистент і викладач кафедри педагогіки історико-філологічного факультету Томського університету. У Томську разом з дружиною організував Музей бібліотекознавства – центр практичної і наукової роботи з бібліотечної справи, видавав «Известия Музея библиотековедения», в яких друкувалися і його праці, організував велику кількість бібліотечних курсів, завдяки яким було випущено кілька сотень навчених бібліотекарів для Сибіру й Уралу.
У 1921 р. Д. Балика та Н. Фрідьєва перебралися до Києва, де їхній досвід організаторської і практичної роботи в книгозбірнях став затребуваним і вони працювали одночасно в кількох установах.
У 1921–1925 рр. Д. Балика обіймав посаду бібліотекаря показової бібліотеки військово-політичної школи Українського військового округу, зокрема організовував для курсантів заняття з культури читання; читав лекції з бібліотекознавства та бібліографії на багатьох бібліотечних курсах в Києві.
З лютого 1925 р. – старший бібліотекар, науковий бібліотекар-спеціаліст з точних наук, у 1926–1929 рр. – завідувач консультаційно-виставкового відділу Всенародної бібліотеки України (ВБУ, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, НБУВ). Повсякденну практичну роботу в загальній та науковій читальнях ВБУ успішно поєднував з науковою. Уклав бібліографічний покажчик «Вивчення українського читача» (1925), до якого увійшли праці Б. Грінченка, П. Куліша, І. Франка та ін., відомості про культурно-просвітницькі громади і товариства, українознавчі видання, заборонені свого часу царатом. У співавторстві з Б. Зданевичем, О. Карпінською, Ф. Максименком уклав також «Матеріали до Драгоманівської бібліографії ВБУ» (1926), бібліографії І. Франка, Т. Шевченка. Опрацьовував питання теорії і методики рекомендаційної бібліографії.
Одночасно в 1927–1929 рр. працював завідувачем Кабінету вивчення книги й читача при секції соціології книги Українського наукового інституту книгознавства (УНІК), замінивши на цій посаді В. Іванушкіна. Ще раніше, в цій установі на посаді старшого бібліографа працював його батько А. Балика.
Вчений досліджував зарубіжний і вітчизняний досвід з вивчення читача і процесів читання, при цьому вивчення читацьких груп вважав основою типології видань; в низці своїх праць Д. Балика запропонував класифікацію книжок за соціальним призначенням. Обґрунтував класифікацію читачів бібліотек за 12-ма основними соціальними групами, окреслив аналітичні та синтетичні методи для вивчення читачів і читання в бібліотеках, а також удосконалив методику організації читацьких груп, вивчення їхніх інтересів та запитів з урахуванням видів і типів книгозбірень у місті та в селі. Значним був внесок вченого і в організацію роботи Кабінету, проведення всеукраїнського бібліотечного обстеження та узагальнення його результатів.
За сумісництвом у 1927–1930 рр. – професор педагогіки політосвітнього відділення державного університету у Нижньому Новгороді (нині – Нижньогородський університет ім. Н. І. Лобачевського). В цей час в Нижній Новгород він приїжджав епізодично для читання лекцій.
Загалом 1920-ті роки стали найбільш продуктивними в науковій діяльності Д. Балики. Він вивчав історію педагогіки і бібліотечної справи, розробляв проблематику бібліологічної педагогіки, бібліопсихології, бібліосоціології, займався створенням предметного каталогу ВБУ, питаннями впровадження бібліотечних технологій, досліджував проблеми книгознавства та вивчення читацьких інтересів, обґрунтував методику спілкування з читачем.
Відомий як засновник і теоретик українського бібліотекознавства, соціології читання, читачезнавства, каталогування.
Поряд з основною працею у ВБУ та УНІК Д. Балика мав багато громадських навантажень, беручи активну участь у роботі наукових інституцій. Був членом Науково-дослідної комісії бібліотекознавства і бібліографії ВБУ (1925–1930), входив до складу комісії керування аспірантами ВБУ (з 1926 р.). Обирався членом педагогічної ради бібліотечних курсів при ВБУ (1927–1928). Очолював комісію з ведення предметного каталогу в книгозбірні, зокрема займався формуванням предметних рубрик з краєзнавства та українознавства; був членом інших комісій у ВБУ – у справі комплектування підручної бібліотеки та у справі вивчення книжки та читача. Обирався делегатом Першої конференції наукових бібліотек УСРР (1925), Другої Всеукраїнської конференції наукових бібліотек (1926), на яких виступав з доповідями, так само як і на кількох з’їздах і конференціях в РРФСР, куди запрошувався як один із найавторитетніших українських фахівців.
У 1928 р. подружжя розлучилося. Н. Фрідьєва переїхала до Харкова, де займалася питаннями організації вищої бібліотечної освіти, а Д. Балика ще рік пропрацював у Києві. У жовтні 1929 р. він звільнився з УНІК і невдовзі переїхав в РРФСР у Нижній Новгород (з 7 жовтня 1932 р. по 22 жовтня 1990 р. місто мало назву Горький). Цей переїзд фактично врятував вченому життя,він і далі міг займатися науковою роботою, оскільки невдовзі в Україні розпочалася хвиля цілеспрямованих репресій проти національно свідомої інтелігенції і вчених. Так, в резолюції Київської бібліографічної конференції (6–9 червня 1931 р.) прізвище Д. Балики названо серед діячів бібліотечної справи, які буцімто чинили «класово-ворожий опір»; його діяльність піддавалася суворій критиці в Україні і в наступні роки – як «попихача Меженка», «фашиста», «класового ворога», прибічника «безкласового підходу» до науки тощо. Відтоді і до 1970-х рр. бібліотекознавчі здобутки Д. Балики в УРСР замовчувалися.
У Нижньому Новгороді / Горькому Д. Балика обійняв посаду завідувача кафедри бібліотекознавства в місцевому педагогічному (політосвітньому) інституті, у 1930 р. виділеному зі складу педагогічного факультету місцевого державного університету, де читав курс лекцій з педагогіки. Дистанційно ще деякий час продовжував брати участь у роботі комісій УНІК, зокрема бібліографічної; у відповідь на лист Ю. Меженка від 18.03.1931 р. дав згоду видати в УНІК українською мовою працю «Курс бібліологічної педагогіки» (цей намір не був реалізований). Кафедру очолював по 1932 р. включно, згодом був викладачем Горьківського державного педінституту (нині – Нижньогородський державний педагогічний університет імені Козьми Мініна, інше найменування – Мінінський університет). З 1936 р. працював у створеній того ж року Горьківській обласній бібліотеці (нині – Нижньогородська державна ОУНБ ім. В. І. Леніна), вважається одним із її засновників. Обіймаючи в книгозбірні посаду завідувача відділу бібліографії, вів самостійну науково-пошукову роботу в її більш як двохмільйонному фонді. Зокрема ним була виявлена особова бібліотека М. Горького, цінні стародруки і рідкісні видання. Всебічно досліджував марґіналії у книгах, що належали письменникам М. Горькому та П. Мельникову-Печерському. В цей час Д. Балика активно друкувався з питань книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, історії бібліотечної справи, літературознавства (загалом понад 100 публікацій). Багато уваги Д. Балика приділяв розгортанню краєзнавчої роботи в книгозбірнях області.
З вересня 1944 р. вчений повернувся до викладацької праці в Горьківському державному педінституті, де з 1 вересня 1945 р. обіймав посаду професора кафедри педагогіки. Тут він пропрацював 25 років, до кінця свого життя. Його перу належить понад 100 праць з різних питань педагогічної теорії і практики, історії педагогіки. Зокрема, він вивчав педагогічні погляди В. Бєлінського, І. Ульянова, Н. Крупської, Л. Толстого.
Друкуватися почав з 1912 р., але найбільш плідними для Д. Балики були 1920-і роки. Його статті публікувалися в «Бібліотечному журналі», «Бібліологічних вістях», «Бібліотечному збірнику», «Журналі бібліотекознавства та бібліографії», «Етнографічному віснику» (всі – Київ), «Красном библиотекаре» (Москва), «Новій книзі» (Харків), «Новом мире» (Москва) та інших часописах. Вийшло друком і кілька книжок за його авторством – «Бібліотека в минулому: культурно-історичний нарис» (1925), «Изучение читателя. Опыт методики» (у співавторстві з Н. Фрідьєвою, 1927), «Бібліотека і читач на Україні» (1930) та ін. Загалом протягом 1924–1930 рр. вчений опублікував понад 50 праць з питань бібліотечної справи і бібліографії. У творчому доробку Д. Балики є також 9 художніх і 3 публіцистичні твори, 14 рецензій на твори художньої літератури. Проте й дотепер не укладено вичерпної бібліографії його публікацій, а покажчик, виданий у Горькому (1942), охоплює лише частину його творчої спадщини за 1912–1942 рр., переважно російськомовної і є бібліографічною рідкістю.
З нагоди 100-річчя від дня народження вченого в Інституті бібліотекознавства ЦНБ ім. В. І. Вернадського НАН України (нині – НБУВ) були влаштовані Баликівські читання, які відбулися 9 вересня 1994 р.
У відділі образотворчих мистецтв НБУВ зберігається добірка фотографій великого формату під загальною назвою «Чернігів. Фото І половина ХХ ст.», які зібрав батько бібліотекознавця і яку, ймовірно, Д. Балика передав в дар книгозбірні в 1920-х рр.
Був нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», Почесною грамотою Президії Верховної Ради РРФСР, знаком «Відмінник народної просвіти РРФСР».
У російській транслітерації прізвище вченого подається як Баліка і з хибним наголосом на першому складі.
Балика Д. А. Как читать / Д. А. Балика // Красный библиотекарь. – 1924. – № 10/11. – С. 104–108.
Бібліографія : [список літератури з питань предметного каталогу} / Д. Балика, В. Козловський // Бібл. журн. ВБУ. – 1925. – № 4/5. – С. ІV–V.
Вивчення українського читача : [бібліогр. покажч., що його складено по матеріалах ВБУ] / Д. Балика // Бібл. журн. – 1925. – № 8/10. – С. 65–76.
Методика разговора с читателем / Д. А. Балика // Красный библиотекарь. – 1925. – № 8. – С. 36–37.
Як вести бібліографічну роботу в зв’язку з українізацією бібліотек / Д. Балика // Нова книга. – 1925. – № 4/6. – С. 71–72.
Активізація роботи в наукових бібліотеках : [Доп. на Першій конф. наук. б-к УСРР, 28-31 груд. 1925 р.] / Д. Балика // Бібл. зб. – 1926. – № 1. – С. 89–94.
Аналітичний та синтетичний метод вивчення читачівства / Д. Балика // Бібліолог. вісті. – 1926. – № 1. – С. 16–35.
Библиотека в свете современной педагогики / Д. А. Балика // Библиотека. – Москва ; Ленинград, 1926. – С. 54–62.
Франко Іван (До 10-річчя смерти) : [бібліогр. покажч. / Д. А. Балика, Б. І. Зданевич, О. Є. Карпінська, Ф. П. Максименко] // Життя й революція. – 1926. – № 5. – С. 124–127.
Матеріали до Драгоманівської бібліографії Всенародної бібліотеки України / Д. А. Балика, Б. І. Зданевич, О. Є. Карпінська, Ф. П. Максименко // Україна : наук. двохмісячник українознав. – 1926. – Кн. 4. – С. 170–176.
О предметном каталоге / Д. А. Балика // Красный библиотекарь. – 1926. – № 5. – С. 77–92.
О систематическом и предметном каталогах / Д. А. Балика // Тр. Первой конф. науч. б-к РСФСР. – Москва, 1926. – С. 178–183.
Інтереси читачів-українців загальної читальні ВБУ / Д. А. Балика, О. Є. Карпінська // Життя й революція. – 1927. – № 3. – С. 334–344.
Книгокористування / Д. Балика // Бібл. збірник. – 1927. – Ч. 2. – С. 78–92.
Нові українські письменники за 1920–1926 рр. / Д. Балика // Життя й революція. – 1927. – № 4. – С. 35–144 ; № 5. – С. 276–280; № 6. – С. 445–450 ; № 7/8. – С. 191–204. – У співавт.
Орієнтовочний перегляд книг бібліотекарем : (Метод. вказівки) / Д. А. Балика // Журн. бібліотекознавства та бібліогр. – 1927. – № 1. – С. 45–63.
Про класифікацію друків за соціяльним призначенням / Д. Балика // Бібліол. вісті. – 1927. – № 1. – С. 5–36.
Про рекомендаційну бібліографію / Д. А. Балика // Бібл. зб. – 1927.– № 3. – С. 94–114.
Бібліографічний покажчик краєзнавчої літератури на Україні (1917–1926) / Д. А. Балика, О. Є. Карпінська // Етногр. вісн. – 1928. – № 7 (дод.). – С. 1–4.
Бібліологічна педагогіка : Визначення. Предмет, межі // Журн. бібліотекознавства та бібліогр. – 1928. – № 2. – С. 96–107.
Изучение читателя. Опыт методики / Д. А. Балика, Н. Я. Фридьева. – 2-е изд. – Москва ; Ленинград, 1928. – 118 с.
Рекомендаційна й критична бібліографія / Д. А. Балика // Методолог. зб. – Т. 1. – Київ, 1928. – С. 200–221.
[Библиография – наука : выступление на съезде] / Д. А. Балика // Тр. IIВсерос. библиогр. съезда. – Москва, 1929. – С. 44–45.
О классификации печатных произведений по социальному признаку : [выступление на съезде] / Д. А. Балика // Тр. II Всерос. Библиогр. съезда. – Москва, 1929. – С. 89–94.
[Проблемы рекомендательной библиографии : выступление на съезде] / Д. А. Балика // Тр. II Всерос. библиогр. съезда. – Москва, 1929. – С. 85–86.
Рекомендательная (критическая) библиография / Д. А. Балика // Библиография. – 1929. – № 4. – С. 41–71.
Сводные каталоги в современных условиях : [выступление на съезде] | Д. А. Балика // Тр. Всерос. конф. науч. б-к. – Ленинград, 1929. – С. 326.
Бібліологічна педагогіка як наука / Д. Балика // Бібліол. вісті. – 1930. – № 2. – С. 15–28.
Труди інституту книгознавства / за ред. Юр. Меженко; Укр. наук. ін-т книгознавства. Т. II : Бібліотека і читач на Україні / за редакцією проф. Д. Балики. – Харків: Державне видавництво України. – 1930. – 244 с. – (Праці Кабінету вивчання книги й читача ; збірник перший). – Зі змісту: Аналітичний та синтетичний метод вивчення читачівства / Д. Балика. – С. 8–34; Профспілчанські бібліотеки за матеріалами УНІК’у 1927 р. / Д. Балика. – С. 82–97; Проблема вивчання читача в історії літератури та книгознавства (тези до доповіді в кабінеті читачівства УНІК’у) / Д. Балика, Д. Ігудесман. – С. 189–191.
Библиологическая социология: Определение, предмет, метод / Д. А. Балика // Сов. библиогр. – 1933. – № 1/3. – С. 39–69.
Личная библиотека А. М. Горького нижегородских лет / Д. А. Балика // Тр. Горьков. обл. б-ки им. Ленина. – Горький, 1948. – Вып. 1. – 60 с.
Библиографический указатель работ проф. Д. Балики, опубликованных им в 1912–1942 гг. – Горький, 1942.
[Фрідьєва Н. Я.] Дмитро Андрійович Балика // Бібліотекознавство та бібліогр. : міжвід. респ. зб. / М-во культури УРСР. – 1971. – Вип. 10. – С. 101–106. – Без підп.
Косяк С. М. Дмитро Балика / С. М. Косяк // Бібл. вісн. – 1995. – № 2. – С. 36–37.
Савіна З. І. Проблеми вивчення читачів у науковій спадщині Д. А. Балики / З. І. Савіна // Історія бібліотечної справи в Україні : зб. наук. пр. – Київ, 1995. – Вип. 1. – С. 74–78.
Лутовинова В. І. Теорико-методичні проблеми рекомендаційної бібліографії в творчості Д. А. Балики / В. І. Лутовинова // Бібліографознавство : теорія і практика : зб. наук. пр. – Київ, 1997. – С. 82–91.
Ковальчук Г. І. Архівно-слідчі справи репресованих бібліологів : [у тому числі Д. Балики] як джерело вивчення історії книгознавства / Г. І. Ковальчук // Архівно-слідчі справи репресованих : наук.-метод. аспекти використання : зб. наук. пр. / Український держ. НДІ архівної справи і документознавства, Державний архів Служби безпеки України ; ред. Р. Я. Пиріг [та ін.]. – Київ, 1998. – Про Д. Балику: с. 82–84.
Косяк С. М. Проблема вивчення читача з погляду Д. А. Балики / С. М. Косяк // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація : наук. пр. НБУВ. – Київ, 1998. – Вип. 1. – С. 156–164.
Книговедческие работы Д. А. Балики // Леликова Н. К. Становление и развитие книговедческой и библиографической наук в России в ХІХ – первой трети ХХ века. – Санкт-Петербург, 2004. – С. 266–272.
Балика Дмитро Андрійович // Українські бібліографи : біогр. відом., проф. діяльн., бібліогр. / М-во культури і туризму України, Держ. закл. «Нац. парлам. б-ка України»; Вип. 1 : / [авт.-уклад.: Р. С. Жданова та ін. ; наук. ред.: В. О. Кононенко, Н. Я. Зайченко]. – Київ, 2008. – С. 26–28.
Демчук Н. Синкретична природа теорії бібліопедагогіки та бібліопсихології (компаративістична студія книгознавчих парадигм Д. Балики та М. Рубакіна) / Н. Демчук // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – Львів, 2008. – Вип. 3. – С. 164–179.
Ковальчук Г. І. Український науковий інститут книгознавства (1922–1936) / Г. І. Ковальчук ; наук. ред. В. І. Попик ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Видавничий дім «Академперіодика». – Київ : Академперіодика, 2015. – 688 с. – Імен. покажч.: с. 666.
Балика Дмитро Андрійович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941): матеріали до біобібліогр. словника / НАН України, НБУВ, Ін-т рукопису ; уклад. Л. В. Гарбар. – Київ, 2017. – С. 29–31.
Масловська С. М. Проблеми бібліотекознавства у науковій спадщині Д. А. Балики / С. М. Масловська // Бібліотека. Наука. Комунікація : 100-річчя Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 6–8 листоп. 2018 р.) / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада директорів наук. б-к та інформ. центрів акад. наук - членів МААН ; відп. ред. О. М. Василенко ; редкол.: Л. А. Дубровіна, В. І. Попик, В. М. Горовий [та ін.]. – Київ : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2018. – С. 259–262.
Половнікова С. Чернігівський краєзнавець і громадський діяч Андрій Балика / Світлана Половнікова, Тетяна Луговська // Шрагівські читання. – Чернігів, 2022. – Вип. 5. – С. 76–79.
__________________
Балика Дмитро Андрійович (1894–1971) // Електронна бібліотека «Україніка»