Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових – загальнодоступний методичний, координаційний та науково-дослідний центр для бібліотек Чернігівщини, центральне обласне книгосховище, обласний депозитарій краєзнавчої літератури, центр книгообміну та міжбібліотечного абонемента. Офіційне найменування – Комунальний заклад «Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових» Чернігівської обласної ради.

Історія книгозбірні веде відлік з 28 (15 за ст. ст.) березня 1877 р. Її створення стало результатом наполегливих намагань демократично налаштованої інтелігенції міста, зокрема: П. Червінського, О. Карпинського, С. Русової, О. Русова, О. Тищинського, О. Борсук, К. Милорадовича, П. Єфименка, І. Шрага, В. Варзара, І. Рашевського та інших (загалом 50 осіб). Фактично саме вони є засновниками Чернігівської громадської бібліотеки. До дiяльностi книгозбірні в перші роки її iснування були причетнi також видатні представники українського культурницького і просвітницького руху: подружжя Грінченків, Коцюбинських, М. Вороний, Г. Коваленко.

Бібліотека діяла на підставі власного Статуту, затвердженого міністром внутрішніх справ О. Тімашевим 9 (21) лютого того ж року. Справами книгозбірні займалося її правління у складі п’яти осіб, які обиралися на чергових зборах засновників закладу строком на один рік.

Для громадської бібліотеки тимчасово було виділено невелике кругле приміщення на першому поверсі губернської земської управи (нині – будівля Чернігівської обласної державної адміністрації) у центрі Чернігова (сучасний просп. Миру, 18). Імовірно, головну роль у наданні приміщення відіграв О. Карпинський (1835 – поч. 1880-х рр.), який на той час був головою управи.

Основу фонду книгозбірні становили книги та періодичні видання її засновників: О. Тищинського, О. Карпинського, П. Червінського, І. Ясинського, Н. Константиновича, подружжя Русових та ін. Коштами на утримання бібліотеки допомагали родини Милорадовичів, Ліндфорсів, Лизогубів та інші благодійники. На початку квітня 1877 р. та у травні 1879-го композитор М. Лисенко дав у Чернігові два концерти, що пройшли з великим успіхом, а кошти від них були спрямовані на матеріальну підтримку новоствореної книгозбірні. Значна кількість книжок надійшла від М. Болбата.

У перші місяці своєї роботи бібліотека діяла як газетна читальня. Протягом 1877 р. новому закладу було пожертвувано і надано в тимчасове користування 564 книги, а в лютому 1878-го за рiшенням засновникiв запрацював і абонемент для видавання книжок додому. Від початку 1898 р. запрацювало дитяче відділення бібліотеки. Працівниці бібліотеки отримали право на щорічну відпустку та фіксовану заробітну плату.

Велику допомогу бібліотеці надавала національно свідома українська інтелігенція міста, що гуртувалася в культурно-просвітницьких організаціях – «Громаді» та «Просвіті». Вагомий внесок у розвиток бібліотеки зробило подружжя Коцюбинських. У 1892 р. керівництво громадською бібліотекою було доручено майбутній дружині класика української літератури, громадській діячці, революціонерці В. Дейші (1863–1921), що мала досвід навчання на Бестужевських вищих жіночих курсах у Санкт-Петербурзі. Через 5 років М. Коцюбинського було обрано членом правління книгозбірні.

У 1905 р. В. Коцюбинська підготувала до друку та видала «Каталог книг Черниговской общественной библиотеки» (єдиний з-поміж інших тогочасних каталогів книгозбірні, який вдалося виявити і зберегти дотепер), який базувався на картковому каталозі, який почали застосовувати у книгозбірні з 1897 р.

Завдяки активності інтелігенції з кінця 1890-х рр. книгозбірня стала епіцентром громадського життя Чернігова: тут відбувалися зібрання прогресивних містян, різних партій, велися гострі дебати, влаштовувалися народні читання, концерти, публічні лекції. Така активність чернігівців викликала невдоволення міської влади, зокрема начальника Чернігівського губернського жандармського управління генерал-майора М. Рудова, i на підставі формального приводу (у фонді виявили нелегальну літературу) в 1909 р. діяльність бібліотеки було припинено, заборонені видання вилучено. Решту фонду передали до бібліотеки Чернігівського земства. Проте навесні наступного року, після дискусій і протестів громадськості, книгозбірня знову запрацювала, вже в новому статусі – як Чернігівська міська, оскільки її передали під опіку органів місцевого самоврядування. Міська дума обрала керівником бібліотеки члена міської управи Д. Биковського.

На початку 20 ст. місцеперебування книгозбірні кілька разів змінювалося: від орендованого приватного приміщення до помешкання в будівлі ломбарду. 1 серпня 1895 р. Чернігівська міська дума ухвалила рішення передати кам’яний будинок № 5 на вул. Гончій для громадської бібліотеки і губернської архівної комісії, проте голова правління книгозбірні І. Шраг на засіданні думи добився виділення більш просторого і зручнішого флігеля цього ж будинку. У 1901 р. бібліотека розміщувалася за адресою вул. Бульварна (нині – Преображенська), 27. У 1908 р. її було переміщено у приватну квартиру в будинку на вул. Єлецькій. 23 березня 1910 р. Чернігівська міська дума ухвалила рішення надати міській бібліотеці частину верхнього поверху будинку ломбарду на вул. Олександрівській (нині – М. Кирпоноса), де мешкав завідувач цього закладу І. Дзвонкевич, який погодився поступитися квартирою в обмін на грошову компенсацію від думи. На початку серпня 1911 р. чернігівський губернатор М. Маклаков знову заборонив діяльність книгозбірні, одночасно було ліквідовано й «Просвіту». Все майно бібліотеки передали до міської думи. Через деякий час бібліотека знову запрацювала, проте до середини 1917 р. про неї відомостей не збереглося. Відомо, що до 1919 рр. книгозбірня займала приміщення в будинку на вул. Всеволодській, де сусідила із міським ломбардом.

У січні 1919 р. діяльність міської бібліотеки знову було призупинено. З остаточною ліквідацією місцевого самоврядування та встановленням радянської влади всі просвітницькі заклади Чернігова перейшли у відання Губнаросвіти. Міська бібліотека повністю стала утримуватися коштом державного бюджету. Її фонд поповнився книжками, звезеними з націоналізованих владою бібліотек різних установ, організацій та приватних осіб. 6 червня 1919 р. Чернігівська міська бібліотека знову запрацювала для читачів. 22 вересня того ж року книгозбірня отримала ордер № 219 для переїзду у двоповерховий кам’яний будинок на вул. Всеволодській, який належав місту і в якому для неї було виділено три кімнати. Майно бібліотеки складалося з 4 тис. томів, 7 канцелярських столів і 9 книжкових шаф.

У 1919 р. бібліотечна секція Губнаросвіти ухвалила рішення про організацію Центральної зразкової губернської бібліотеки на базі Чернігівської міської книгозбірні. У наступні роки бібліотека змінювала свій статус залежно від змін адміністративно-територіального устрою: Губернська, Центральна міська, Центральна округова.

27 жовтня 1920 р. колегія Губнаросвіти ухвалила рішення передати бібліотеці кам’яну будівлю колишньої приватної жіночої гімназії Н. Заостровської.

Згідно з рішенням колегії Чернігівської губполітосвіти з 26 липня 1921 р. книгозбірня стала фактично виконувати функції губернської. Розміщувалася вона на вул. Богоявленській, у колишньому будинку Л. Алфьорова.

26 січня 1922 р. головній бібліотеці Чернігова і Чернігівської губернії на знак ушанування пам’яті померлого наприкінці грудня 1921 р. письменника, публіциста, громадського діяча В. Г. Короленка було присвоєно його ім’я.

21 лютого 1922 р. у приміщенні Центральної бібліотеки, в одній із її кімнат, сталася пожежа, проте обійщлося без істотних збитків.

Крім загибелі частини фондів під час пожежі, бібліотека зазнавала й інших втрат: у 1923-му, 1926-му та 1929 р. представники Головполітпросвіти Наркомпросу УСРР здійснювали чистку фондів від «ідеологічно шкідливих і непотрібних видань». Водночас фонди бібліотеки інтенсивно поповнювалися новою радянською літературою. На початку 1930-х рр. у бібліотеці зберігалося приблизно 100 тис. пр. книжок, проте активно читачі користувалися лише 10–11 тис. пр., які були зосереджені переважно у трьох відділах: для дорослих, для дітей та нацменшин. На той час у бібліотеці працювало 8 осіб. Кількість читачів становила майже 2,5 тис. осіб.

У 1925 р. внаслідок чергової адміністративно-територіальної реформи назву книгозбірні було змінено на Центральну бібліотеку Чернігівської округи. Від 1923 р. до 1931 р. її завідувачем був І. Дроздов (1892–?), уродженець Чернігівщини.

Із 1 січня 1934 р., згідно з наказом № 208 Наркомату освіти УСРР від 1 грудня 1933 р., у зв’язку з утворенням Чернігівської області книгозбірня набула статусу Чернігівської державної обласної бібліотеки. Відтоді у ній сформувався центр методичної, бібліографічної та краєзнавчої роботи, розпочато надання відповідної допомоги книгозбірням усієї Чернігівщини.

У травні 1935 р. президія Чернігівської міськради ухвалила рішення про надання бібліотеці будівлі № 31 на вул. Радянській (нині – Шевченка). 27 травня 1941 р. президія Чернігівського облвиконкому прийняла постанову про передання обласній бібліотеці більшого за площею будинку – на пл. Куйбишева (нині – Красна площа), 15 (будівля не збереглась).

У ніч із 23-го на 24 серпня 1941 р. під час бомбардування ворожою авіацією будівлю книгозбірні було зруйновано, вогнем знищено 216 тис. пр. видань та все майно установи.

У період нацистської окупації 1941–1943 рр. бібліотека діяла як Центральна міська, зосередивши у своїх фондах 148 тис. пр. книжок, звезених з різних книгосховищ Чернігова. Ця діяльність була формальною, оскільки читачів майже не було, працівники бібліотеки займалися здебільшого опрацюванням звезеної літератури. До початку визвольних боїв за Чернігів у вересні 1943 р. книгозбірня розміщувалася на вул. С. Петлюри, 5 у будинку колишнього реального училища. У липні 1942 р. ремонтно-будівельна контора відремонтувала для бібліотеки будинок № 26 на розі вулиць  С. Петлюри та Бульварної (Гамбурзької). Відступаючи з міста, німці вдруге знищили майно і фонд бібліотеки, підпаливши її зсередини.

3 листопада 1943 р. виконком Чернігівської обласної ради депутатів трудящих і бюро обкому ВКП(б)У ухвалили постанову «Про поновлення роботи Чернігівської обласної бібліотеки ім. В. Г. Короленка». Закладу довелося відновлювати свою діяльність з нуля. Спершу бібліотека розміщувалась на вул. Коцюбинського, 79/37 в одній будівлі з міськкомом КП(б)У (нині тут розташовано Головне управління статистики в Чернігівській області та кілька інших установ). Для читачів книгозбірня відчинилася вже 6 листопада.

Невдовзі за рішенням виконкому обласної Ради обласну бібліотеку перемістили в житловий будинок на вул. Попудренка, 17 (пізніше – № 60; будинок знесений). За новою адресою вона відкрилась 29 квітня 1944 р. і перебувала тут до січня 1974 р. Приблизно 5 тис. книжок надійшло з уцілілих книгосховищ міста та від містян. Найактивніше допомагала збирати книжки учнівська молодь. Ще 18,6 тис. пр. книг надійшло з Держфонду СРСР, проте більшість із них були неактуальними і не мали попиту. 1 грудня 1943 р. обласна бібліотека офіційно поновила свою роботу, а читачів почала обслуговувати 29 квітня 1944 р.

З часом приміщення бібліотеки стало затісним, умови роботи для її працівників і читачів були незадовільними. Тому у 1959 р. читальну залу бібліотеки розмістили в історичній частині Чернігова, на Валу, в будівлі колишнього Малоросійського колегіуму (нині – вул. Преображенська, 1). Абонемент, відділ комплектування і обробки, методичний кабінет і канцелярія залишились у приміщенні на вул. Попудренка, 60. 12 лютого 1964 р. читальну залу перемістили в одну з будівель недіючого на той час Успенського Єлецького монастиря, територію якого у 1944–1964 рр. займала Чернігівська обласна філармонія.

Майже 100 років бібліотека, яка пройшла у своєму розвитку шлях від невеличкої громадської до обласної універсальної наукової (цей статус вона набула у 1966 р.), не мала власного приміщення, змушена була постійно переїжджати, а ті приміщення, які їй надавали, не відповідали вимогам збереження фонду та умовам роботи читачів і працівників. Численні клопотання громадськості міста про поліпшення матеріально-технічної бази бібліотеки, у т. ч. на сторінках місцевої преси, тривалий час залишалися безрезультатними. Лише у першій декаді січня 1974 р. книгозбірню стали переміщувати до споруди на вул. Леніна (нині – просп. Миру), 41, яку перед тим займав Чернігівський обком КПУ. Ця будівля, яка є пам’яткою українського архітектурного модерну і яку було зведено в 1910–1913 рр. інженером Д. Афанасьєвим за проєктом петербурзького архітектора О. фон Гогена для Дворянського земельного і Селянського поземельного банків, і досі залишається окрасою міста, однією з найпримітніших його споруд.

Сучасна Чернігівська ОУНБ як інформаційний, культурно-освітній заклад значну увагу приділяє формуванню, зберіганню і наданню в користування найбільшого за обсягом зібрання документів в області, організації взаємовикористання документних ресурсів та координації діяльності бібліотек Чернігівщини, надаючи їм відповідну методичну допомогу. Різнобічну діяльність бібліотеки забезпечують 11 відділів: абонемента; наукової інформації та бібліографії; документів із гуманітарних наук; документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук; краєзнавства; мистецтв; документів іноземними мовами; зберігання бібліотечних фондів; науково-методичний; формування фондів та каталогізування; інформаційних технологій та електронних ресурсів, а також сервісний центр.

До послуг користувачів книгозбірні – загальна та 5 спеціалізованих читальних зал; 2 інтернет-центри на 20 робочих місць; потужний довідково-бібліографічний апарат: кілька електронних каталогів, а саме – загальний на книги, відділу мистецтв (ноти, диски, грамплатівки), книг іноземними мовами; електронна картотека аналітичного опису статей; численні карткові каталоги та картотеки: чотири абеткових каталоги – генеральний, читацький, перiодичних видань, нових надходжень; систематичний каталог (до 2018 р.), систематичний каталог рiдкiсних книг, абеткова картотека поточних перiодичних видань, систематичний каталог нових надходжень (до 2018 р.), алфавiтний каталог нотних видань, систематичний каталог нотних видань (до 2000 р.), абетковий каталог звукозаписiв, систематичний каталог звукозаписiв (до 2000 р.), систематична картотека статей, абеткова картотека назв творiв художньої лiтератури, тематична картотека художньої лiтератури, картотека персоналiй, систематичний каталог довiдкових i бiблiографiчних видань, зведений краєзнавчий систематичний каталог, хронологiчний каталог мiсцевих видань, географiчна картотека мiсцевих газет, систематична картотека неопублiкованих документiв з питань культури та мистецтва, систематичний каталог документiв з бiблiотекознавства i бiблiографознавства.

Загальний обсяг фонду бібліотеки становить понад 860 тис. пр. документів 55 мовами. Станом на 01.01.2020 р. кількість користувачів за ЄРК – 10 998 осіб, відвідувань – 309 147, документовидача – 655 387 пр.

Чернігівська ОУНБ має найбільший в області репертуар періодичних видань, який налічує більш як 1000 назв. Щорічно передплачується до 250 назв газет і журналів різної тематики. Особливою цінністю бібліотеки є фонд рідкісної літератури, де зберігається приблизно 15 тис. видань, у т. ч. 5,7 тис. пр., виданих до 1917 р. (книги, журнали, газети). Серед них – документи краєзнавчого характеру, такі як «Черниговские епархиальные известия», «Земский сборник Черниговской губернии», «Труды Черниговской губернской архивной комиссии», «Черниговские кафедральные соборы златоверхий Спасопреображенский и Борисоглебский священноисторические памятники – храмы ХІ века, их прошлое и современное состояние» та ін. Ведеться окремий картковий каталог рідкісних видань до 1917 р.

У бібліотеці діють читацькі об’єднання за інтересами. Понад 30 років існує клуб «Краєзнавець», що згуртував науковців, викладачів вишів, творчу інтелігенцію, шанувальників історії. Учасники клубу організовують презентації нових видань, читацькі конференції, зустрічі з цікавими людьми. Функціонують також клуби спілкування англійською, італійською, німецькою, іспанською, французькою мовами, які розраховані на різні категорії користувачів. Клуб «Поетичний бібліопростір "А+"» об’єднує і знаних поетів, і аматорів, і початківців.

Завдяки успішній проєктній діяльності у стінах бібліотеки нині діють: інформаційний центр «Вікно в Америку» (за підтримки Посольства США в Україні); Регіональний центр з питань європейської iнтеграцiї (за підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду «Відродження»); Центр правової інформації (у співпраці з Головним управлінням юстиції у Чернігівській області, юридичною клінікою Навчально-наукового інституту права, соціальних технологій та праці Чернігівського національного технологічного університету, спеціалісти яких двічі на місяць надають безкоштовні юридичні консультації користувачам ОУНБ); Чернігівський регіональний тренінговий центр (РТЦ) для бібліотекарів за програмою «Бібліоміст». Реалізовуються й такі проєкти, як «Iнтернет для читачiв публiчних бiблiотек (Leap-I, Leap-II, Leap-III та Leap-IV)», «Інформаційна допомога внутрішньо переміщеним особам – запорука соціальної адаптації»; «PR-офіс сучасних бібліотек Чернігівщини». Тут також працюють центри обслуговування користувачів з особливими потребами та екологічної інформації.

З 2014 р. реалізовується проєкт «У Всесвітній мережі всі покоління», запроваджений як продовження ініціативи програми «Бібліоміст» на базі РТЦ. Метою цього проєкту є навчання користувачів бібліотеки, переважно людей поважного віку, основ комп’ютерної грамотності та роботи в інтернеті. З 2015 р. РТЦ також став майданчиком для проведення віківишколів у ВікіСтудії із написання статей до української Вікіпедії.

Для громади Чернігова та області щороку організовуються понад 250 заходів з популяризації бібліотеки і читання: літературні вечори, презентації, зустрічі з письменниками, круглі столи, науково-громадські читання, свята книги, майстер-класи, акції, флешмоби, дні відкритих дверей, екскурсії. Багатства фонду Чернігівської ОУНБ популяризуються також на численних тематичних виставках та переглядах літератури.

Культурно-дозвіллєвий центр «Мистецька вітальня» є осередком змістовного культурного життя для мешканців Чернігова. Щомісяця тут організовуються виставки фотохудожників, майстрів народної творчості, інших митців. До участі у виставках залучаються як професійні майстри, так і аматори. Багатьох талановитих осіб, які згодом стали членами національних спілок художників та фотохудожників України, відкрила саме обласна бібліотека.

У 1998 р. відбулося під’єднання бібліотеки до інтернету, а наразі у закладі функціонує безкоштовний Wi-Fi.

У 2001 р. було створено локальну мережу ОУНБ, що об’єднувала 8 комп’ютерів, нині комп’ютерний парк книгозбірні налічує 90 одиниць техніки. Того ж року розпочалося створення електронного каталогу нових надходжень. У 2005 р. розпочали ретроконверсію фонду документів, що надійшли до бібліотеки у 1984– 2000 рр. Обсяг ЕК станом на 01.01.2020 р. – 358 693 записів.

У 2011 р. Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка долучилася до проєкту Центрально-український кооперативний каталог, зокрема, для наповнення однієї з баз даних (БД) – «Електронна картотека аналітичного опису статей».

З липня 2011 р. формується електронна бібліотека (http://libkor.com.ua/index.php?id=3&sid=1&pid=3), що містить сім повнотекстових БД краєзнавчого спрямування: «Іменні колекції», «Тематичні колекції», «Книжкова пам’ять України. Чернігівщина», «Митці Сіверянського краю», «Наші видання», «Галузеві видання» та «Періодичні видання Чернігівщини» (повнотекстові електронні версії місцевих друкованих газет і журналів; цей ресурс не має аналогів у жодній іншій обласній бібліотеці України).

Чернігівська ОУНБ співпрацює з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого у справі наповнення електронної бібліотеки «Культура України» найкращими творами митців Чернігівщини та рідкісними виданнями з фонду ОУНБ, активно долучається до формування зведеного каталогу оцифрованих видань.

Офіційний вебсайт бібліотеки, що функціонує з 2002 р., публікує бібліотечні новини, оголошення, надає доступ до інформаційних ресурсів власної генерації: зведеного каталогу періодичних видань м. Чернігова, електронних краєзнавчих БД («Пам’ятні місця», «Відомі особистості»), методичних матеріалів, віртуальних виставок, вернісажів, подорожей бібліотекою. До послуг користувачів сайту – низка сервісів: онлайн-запис до бібліотеки, онлайн-замовлення документів (книги, періодичні видання, ноти), онлайн-замовлення екскурсій, онлайн-замовлення для ЗМІ, продовження терміну користування документами, віртуальна довідка, електронне доставляння документів.

Відвідувачі бібліотеки мають доступ до таких платних послуг, як ксерокопіювання, сканування, фотокопіювання, друк документів на принтері, запис інформації на змінні носії.

Бібліотека має широке представництво у віртуальному інформаційному просторі: офіційну сторінку в соціальних мережах «Фейсбук», «Телеграм», «Інстаграм», канал на ютубі, розгалужену мережу блогів, що адмініструються кількома структурними підрозділами: «Чернігівське обласне відділення УБА», «Центр правової інформації», «Долати перешкоди разом», «Світ науки, техніки та економіки», «Земля у рівновазі», «Європейський діалог: інформаційно-освітній проект», «Інформаційна панорама», «Відділ наукової інформації та бібліографії», «Блог науково-методичного відділу», «Віддані магії неба».

З 1970-х рр. у бібліотеці налагоджено видавничу діяльність. У доробку ОУНБ – щорічні випуски видань: «Бібліотеки Чернігівщини на сторінках преси» (з 1998 р.), «Література про Чернігівську область за ... рік» (з 1972 р.), «Знаменні та пам’ятні дати Чернігівської області на … рік» (з 1981 р.), а також «Зведений каталог-довідник місцевих періодичних видань (1839–1917)», серії біобібліографічних покажчиків «Письменники – наші земляки» (з 1981 р.), «Історики та краєзнавці Чернігівщини» (з 2003 р.) тощо.

Фахівцями ОУНБ продукуються науково-допоміжні та рекомендаційні бібліографічні посібники універсального і тематичного характеру, що розкривають фонди бібліотеки й орієнтовані на задоволення інформаційних потреб її користувачів.

Як обласний науково-методичний центр бібліотек Чернігівщини заклад надає методичну і практичну допомогу в організації бібліотечного та інформаційного обслуговування, формуванні бібліотечної політики на місцевому рівні, організації регіональних і локальних бібліотекознавчих соціологічних досліджень. Щороку проводяться обласний підсумковий семінар, обласна школа керівника, обласний рейтинг-конкурс «Краща бібліотека року». З 2015 р. започатковано щорічне проведення виїзних круглих столів на тему «Я пропоную свій досвід», де бібліотекарі Чернігівщини мають змогу поділитися власними знаннями та досвідом. З 2011 р. для керівників бібліотек випускається методичне видання «Управління бібліотекою» – збірник нормативних документів, консультацій, описів досвіду, запитань і відповідей.

У ніч з 29 на 30 березня 2022 р. під час облоги міста внаслідок обстрілу російськими військами було пошкоджено будівлю ОУНБ ім. В. Г. Короленка. Розбито дах, вибито шибки, у стінах утворилися тріщини. Повністю знищено майно бібліотеки: смартдошку, проєктор, 5 комп'ютерів, 6 ноутбуків, 6 принтерів, кондиціонер, меблі та майже 2 тис. пр. бібліотечного фонду.

6 червня 2023 року відповідно до рішення Чернігівської обласної ради заклад було перейменовано на честь Софії та Олександра Русових.

Вагомий внесок у становлення і розвиток закладу внесли директори: О. Почтер (з 28.09.1943 по 20.05.1944), Е. Віленська (з 08.09.1939 по 07.07.1941 та з 20.05.1944 по 28.12.1948), Ф. Амчиславська (з січня 1949-го по 05.08.1951), М. Даниленко (з 05.08.1951 по листопад 1959-го), П. Гученко, заслужений працівник культури Української РСР (з 24.10.1959 по 22.02.1978), Л. Мазур (з 23.02.1978 по 01.08.1985), П. Грищенко, заслужений працівник культури України (з 22.08.1985 по 28.02.2010), І. Аліференко (з 01.03.2010).

Багато років праці віддали бібліотеці К. Алчина, Н. Волкова, В. Зелінська, Г. Іванцова, Г. Коваленко, В. Мозгова, Н. Романчук, Ю. Самойленко, заслужений працівник культури України Л. Студьонова, В. Ступак, О. Толкачова, Л. Феофілова.

Сьогодні основні ділянки роботи бібліотеки очолюють: О. Величко, Н. Гончаренко, Л. Дубовик, О. Іваненко, заслужений працівник культури України І. Каганова, Н. Карбовська, В. Кашнікова, В. Куценко, А. Мальована, Г. Мамчур, Л. Поліщук, О. Попович, В. Примак, Л. Седько, О. Соловцова та ін.

 

Адреса бібліотеки:

14000, м. Чернігів, просп. Миру, 41

Електронна пошта: korolenkolib@ukr.net

Вебсайт: http://libkor.com.ua/

Фейсбук: www.facebook.com/bibliotekaKorolenkaChernigiv

Телеграм: https://t.me/bibliotekaKorolenkaChernigiv

Інстаграм: www.instagram.com/biblioteka_korolenka

Ютуб: www.youtube.com/channel/UCOdPsuphAMLo-Eebb0Sb1Uw

Скайп: korolenkolib

 

 

 

Отчет Правления Черниговской общественной библиотеки, о состоянии материальных средств библиотеки к 27 марта 1877 г. // Черниговские губернские ведомости (Особые прибавления). – 1877. – 3 апр.

Очерк развития Черниговской общественной библиотеки за 20 лет ее существования (1877–1896) и отчет библиотеки за 1897 год // Земский сборник Черниговской губернии. – 1898. – № 5. – С. 1–116.

Бурный Н. Я. Чернигов (Заметки и наблюдения) / Н. Я. Бурный // Южные записки : еженедел. журн. – Одесса, 1905. – № 13 (27 марта). – С. 39–45.

Духовна скарбниця краю. Вип. 1. Від громадської – до універсальної наукової бібліотеки : іст. нарис / [Л. В. Студьонова] ; Чернігів. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Чернігів : [б. в.], 2002. – 56 с. – До 125-річчя з часу заснування.

Духовна скарбниця краю (1877–2002) : бібліогр. покажч. Вип. 2 / Чернігів. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [уклад.: Л. В. Студьонова, Н. В. Романчук]. – Чернігів : [б. в.], 2002. – 43 с.

Карнабед А. А. Історія нашого дому / А. А. Карнабед ; Чернігів. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Чернігів : [б. в.], 2002. – 12 с.

Невичерпне джерело знань : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 125-річчю з часу заснування Чернігів. ОУНБ ім. В. Г. Короленка / Чернігів. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [упоряд. Л. В. Феофілова]. – Чернігів : [б. в.], 2004. – 71 с. – Бібліогр.: с. 69–70.

Чернігівська державна обласна універсальна науковабібліотека ім. В. Г. Короленка / за ред. П. В. Грищенка. – Чернігів, 2007. – 13 с.: іл.

Духовна скарбниця краю : бібліогр. покажч. Вип. 3 / Чернігів. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; упоряд.: Н. В. Романчук, Л. В. Феофілова ; ред. Л. В. Феофілова ; відп. за вип. І. М. Аліференко. – Чернігів, 2012. – 116 с.

Ходарченко К. О. З історії діяльності центральної міської бібліотеки Чернігова періоду окупації (1941–1943 рр.) / Катерина Ходарченко // Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества : материалы докл. и выступлений междунар. науч.-практ. конф. (г. Чернигов, 16 апр. 2013 г.). – Чернигов, 2013. – С. 220–223.

Аліференко І. Електронна бібліотека Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка / І. Аліференко // Бібл. планета. – 2015. – № 3. – С. 27–29.

Каганова І. Краєзнавчо-видавнича діяльність Чернігівської ОУНБ імені В. Г. Короленка : сучасний стан та перспективи / Ірина Каганова // Сіверян. літопис. – 2015. – № 4. – С. 177–181.

Морозова А. З історії Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка / Анна Морозова // Сіверян. літопис. – 2015. – № 3. – С. 106–110. – Бібліогр.: 5 назв.

Аліференко І. М. Історія невпинного руху вперед (до 140-річчя від дня створення Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка) / І. М. Аліференко // Бібл. планета. – 2017. – № 4. – С. 26.

Духовна скарбниця краю (1877–2017) : бібліогр. покажч. публ. за 2012–2016 роки. Вип. 4 / Чернігів. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [уклад. О. І. Іваненко]. – Чернігів : [б. в.], 2017. – 95 с.

Історія Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка : хроніка подій / Чернігів. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Чернігів : [б. в.], 2017. – 148 с.

Самохіна Н. «Там я мав видатний успіх, успіх не тільки артистичний, але і національно свідомий…» (До 175-річчя від дня народження М. В. Лисенка) / Наталія Самохіна // Сіверян. літопис. – 2017. – № 1–2. – С. 250–257.

Чернігівська ОУНБ ім В. Г. Короленка: від витоків до сьогодення : зб. матеріалів наук.-практ. конф. м. Чернігів, 28 верес. 2017 р. / Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігів. обл. держ. адмін., КЗ «Чернігів. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка», Громад. орг. «Чернігів. обл. від-ня Укр. бібл. асоц.» ; [упоряд. А. М. Мальована]. – Чернігів, 2017. – 217 с. : іл.

Мальована А. Вебліографія на допомогу науково-методичній діяльності Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка / Алла Мальована // Бібл. планета. – 2019. – № 2. – С. 33–35.

 

_________________

 

Колискова для дорослих : відеосюжет виготовлений та люб’язно наданий Національною телекомпанією України «Чернігівської регіональної дирекції» / «Сівер центр» // YouTube.

Обласну універсальну наукову бібліотеку перейменовано // Українське радіо «Чернігівська хвиля»

Океан скарбів (Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка) // YouTube.

Комунальний заклад «Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка» Чернігівської обласної ради (Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка)

У Чернігові перейменували обласну універсальну бібліотеку імені Короленка на честь Софії та Олександра Русових