Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 33
За місяць : 548
Кількість
статей : 843
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Видавнича анотація
Видавнича анотація

Видавнича анотація – стисла характеристика видання щодо його змісту, виду, жанру, структуру, читацького призначення, поліграфічного оформлення та інших особливостей, складена видавцем і рорзміщувана в макеті анотованої каталожної картки, або, якщо його немає, як окремий елемент вихідних відомостей видання.

На відміну від анотації як складової бібліографічного запису, В. а. не є суто продуктом бібліотечної діяльності і готується зазвичай видавцем з метою рекламування, просування документа як товару, інформаційного продукту і має підкреслювати основні переваги видання – його новизну, актуальність, доступність викладу, наявність ілюстрацій, довідкового апарату тощо. У разі перевидання документа В. а. має містити інформацію про те, чим нове видання відрізняється від попереднього. До 1990-х років В. а. мали назву прикнижкових анотацій і були також елементом попереднього інформування споживачів друкованої продукції про видання, що планується до друку і вміщувались у видавничих інформаційних посібниках, планах випуску книжок, проспектах; нині вони найбільш поширені на сайтах видавничих та книготорговельних підприємств і організацій та як елементи рекламної продукції видавництв – буклетів, флаєрів, плакатів тощо.

В. а. орієнтована також на полегшення орієнтування в пошуку потрібної літератури споживачам друкованої продукції, у т. ч. бібліотекарям і користувачам бібліотек, а потенційним покупцям та книготорговельним організаціям вона дає змогу отримувати достатню інформацію про видання.

В. а. є вторинним документом, утворюваним унаслідок аналітико-синтетичного опрацювання (анотування) видання. Вона має відповідати таким вимогам, як:

доступність – бути зрозумілою масовому читачеві без безпосереднього звернення до первинного документа;

змістовність – містити достатній обсяг інформації задля отримання основних відомостей про первинний документ (його тему, жанр, структуру, художнє оформлення, цінність публікації тощо);

лаконічність – мати невеликий обсяг (зазвичай до 500-600 знаків), з акцентуванням уваги на визначальних характеристиках первинного документа, без деталізації, другорядних відомостей;

стилістичні особливості – уникнення загальних фраз, складних формулювань, цитат тощо; застосування безособових синтаксичних конструкцій, загальноприйнятих скорочень.

В. а. виконує такі основні функції:

довідково-пошукову – сприяє орієнтуванню читачів в інформаційних потоках, масивах видань; уточнює тему документа, надає стислі відомості про автора, жанр твору, читацьку адресу, інші особливості публікації, не зазначені в бібліографічному описі. У короткому або розгорнутому вигляді застосовується здебільшого в наукових, навчально-методичних, довідкових виданнях;

рекомендаційно-консультаційну – допомагає приймати рішення про доцільність звернення до того чи іншого документа, спонукає до його поглибленого читання, тобто має дидактичну та мотиваційну спрямованість; акцентує увагу на новизні ідей, фактичних даних, інших перевагах публікації, популяризує її як корисне інформаційне джерело для певної категорії читачів. Використовується переважно в літературно-художніх та науково-популярних виданнях;

комунікативну – інформує про існування певних публікацій та їх особливості, уможливлює інформаційний обмін, просування видавничої продукції, популяризацію творчості автора, створення і наповнення інформаційних баз;

оціночну – дає змогу критично оцінювати корисність публікацій, їхнє місце поміж інших.

За цільовим призначенням розрізняють В. а. на літературно-художні видання та В. а. на всі інші види видань.

В. а. на літературно-художні видання містить такі усталені відомості: про автора, зокрема, про належність його до певної історичної епохи, літературного напряму, національної культури; про жанр твору; про зміст твору (основну тему і проблему, місце і час описуваних подій); для дитячих видань вказується і читацька адреса, рекомендований вік для читання; іноді – відомості про художника-ілюстратора.

 

Приклад В. а. на літературно-художнє видання


Короткевич Володимир   

Христос приземлився в Городні (Євангеліє від Іуди) : роман ; з білорус. верекл.  К. Скрипченко / Володимир Короткевич. – Київ : Молодь, 1988. – 430 с.

У центрі історичного роману сучасного білоруського письменника – довга низка інколи смішних, а більше жахливих пригод у стародавній Городні й навколо неї мимовільних авантюрників на чолі з мужицьким Христом-Братчиком, у якого поступово визріває соціальна самосвідомість разом з готовністю постояти за правду простих людей.


В. а. на всі видання, крім літературно-художніх, містить відомості про зміст твору, тобто про специфіку змісту, загальну тематику або загальний задум; відмінність від інших, споріднених за тематикою; цільове призначення та читацьку адресу; вид видання або жанр твору; відомості про науково-довідковий апарат, оформлення документа, наявність ілюстрацій тощо (у разі їх наявності). Лаконічні відомості про автора розміщуються в тому випадку, якщо він є відомим ученим, діячем, історичною особою.

 

Приклад В. а. на підручник:


Ладонько Л. С.

Менеджмент: теорія та практика : підруч­ник для вузів / Л. С. Ладонько, О. В. Михайловська, Н. В. Філіпова. – Київ : Кондор, 2015. – 269 с.

Розглядаються питання, що мають пріоритетне значення для фахівців з менеджменту організацій і підприємств будь-яких форм власності. Головна перевага підручника – комплексний виклад фундаментального курсу теорії менеджменту стосовно періоду формування ринкових відносин в Україні. Пере­довий зарубіжний досвід адаптовано до умов господарювання сучасної України.

Підручник реально допоможе студентам і аспірантам, що вивчають теоретичні і прикладні аспекти менеджменту, викла­дачам вузів, а також фахівцям економічного, інженерного і комерційного профілів, які формують і вдосконалюють систему управління організаціями в умовах становлення ринку.

У підручнику подані тематичні покажчики, які допоможуть користувачам зорієнтуватися у змісті, а також словник термінів.


Оскільки В. а. майже завжди складається з рекламною, популяризаційною метою і призначена для широкого і неоднорідного кола користувачів, у її тексті важливо пояснювати маловідомі загальній масі споживачів поняття і терміни, які фігурують у заголовку документа.

 

Приклад:

Квіт Н. М. 

Біобанки в Україні: цивільно-правовий аспект : монографія. – Львів : Кварт, 2020. – 376 с.

Монографія репрезентує дослідження цивільно-правових проблем регулювання відносин, об'єктом яких є біобанки – спеціалізовані кріосховища біологічних матеріалів, а також клінічної, лабораторної та персональної інформації для реалізації наукових і медичних цілей.

На основі аналізу іноземного досвіду та положень міжнародних договорів і права Європейського Союзу у виданні обґрунтовано концептуальні засади регулювання цивільно-правових відносин у сфері створення та використання біобанків. Досліджено правовий режим біологічних матеріалів та даних, що входять до складу біобанків. Запропоновано провести уніфіковану систематизацію термінології. З'ясовано правовий статус учасників коментованих відносин. Значну увагу приділено аналізу правової природи і змісту договору персонального зберігання біологічних матеріалів.

В монографії розглядаються актуальні теоретичні і практичні питання використання біобанків, а також обґрунтовуються пропозиції щодо удосконалення законодавства, які можуть бути використані в нормотворчій діяльності та правозастосовній практиці.

Адресована науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів та наукових установ, докторантам, аспірантам, студентам, а також юристам-практикам та фахівцям у сфері медицини.


В. а. не повинна вміщувати елементи бібліографічного опису, загальновідому інформацію, вузькоспеціальну термінологію, цитати з тексту документа. В іншомовних виданнях (зокрема виданих російською мовою) необхідно також наводити паралельну анотацію українською мовою.

Розташування В. а. у документі, її обсяг, зміст, структуру, стилістичні особливості визначаються ДСТУ 7342:2013 «Інформація та документація. Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях».

В. а. розміщують   на звороті титульного аркуша чи на останній сторінці видання, на зворотній стороні обкладинки, або на клапані суперобкладинки.

Складання В. а. потребує відповідального ставлення та погодження з положеннями нормативних документів.

Ознайомлення з В. а. і їх практичне застосування є елементом бібліотечних технологічних операцій у діяльності багатьох фахівців – комплектаторів, систематизаторів, каталогізаторів, бібліографів та ін.

 

 

Джерела

 

ДСТУ 7342:2013. Інформація та документація. Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях. –  Вперше; чинний від 2014–01–01. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2013. – IV, 7 с. – (Національний стандарт України).

Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів : підручник / Н. М. Кушнаренко, В. К. Удалова. – 3-тє вид., стер. – Київ : Знання, 2006. – 331 с.

Горбаченко Т. Г. Аналітико-синтетична переробка документної інформації : навч. посіб. / Т. Г. Горбаченко. – Київ : Ун-т «Україна», 2008. – 311 с.

Женченко М. І. Загальна і спеціальна бібліографія : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / М. І. Женченко. – Київ : Жнець, 2011. – 255 с.

Складання та оформлення макета анотованої каталожної картки у виданнях : метод. рек. / Держ. наук. установа «Кн. палата України ім. І. Федорова» ; [уклад.: Г. М. Плиса, О. В. Петренко]. – Київ : Кн. палата України, 2012. – 41 с.

Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Макроаналітичне згортання інформації. Бібліографічний опис документів. Анотування документів / О. М. Збанацька ; Нац. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. – Київ : НАКККіМ, 2014. – 268 с.


————————————————

Женченко М. І., Крайнікова Т. С. Анотація видавнича // Велика українська енциклопедія.

 

Дика Наталія Вікторівна
Ільченко Валентина Петрівна
Статтю створено : 25.03.2021
Останній раз редаговано : 25.03.2021