Бібліограф (від грец. biblion – книга, grapho – пишу) – 1) фахівець, який готує бібліографічну інформацію та надає її користувачам бібліотеки; 2) суб’єкт бібліографічної діяльності.

Визначення «бібліограф» у розумінні «переписувач книг» з’явилося у Стародавній Греції ще у 5 ст. до н. е. В ті часи всі книжки були рукописними і саме «бібліограф» був головним виробником книг. З плином часу, занепадом давньогрецької цивілізації це поняття вийшло із вжитку, принаймні, воно не згадується в документах аж до 17 ст., коли відбулося його відродження, проте зі зміною значення. У цей час у Франції поняття «бібліограф» стосувалося осіб, які вивчають книжки з метою орієнтування серед них і вміння їх використовувати. Оскільки більшість книг у 17 ст. ще залишались рукописними, Б. потрібно було добре розумітися на манускриптах, вміти їх описувати і відшукувати потрібні. Б. вже не переписував книги, а описував їх, у т. ч. у списках. Згодом об’єкт діяльності Б. поширився і на друковані видання, кількість яких швидко зростала. У «Словнику» французької Академії наук (1762, 4-те видання) зазначено: «Бібліографія – наука бібліографа»; «Бібліограф – найменування того, хто займається розшифруванням стародавніх манускриптів і хто вельми досвідчений у знанні всіх книг, як друкованих, так і рукописних». Авторство цього визначення належить Жану Франсуа Не де Ля Рошелю (J. F. Ne de La Rochelle) – паризькому бібліотекарю та історику книгодрукування, якого вважають першим у світі теоретиком бібліографії. У 1782 р. Не де Ля Рошель опублікував «Розправу про науку бібліографію та обов’язки бібліографа» як додаток до 10-го тому «Бібліографії інструктивної» Ґільома Франсуа де Бюра (G. F. de Bure). У цій праці Ж. Ф. Не де Ля Рошель подає ознаки «справжнього бібліографа», який повинен бути різнобічно освіченою людиною, комунікабельною (здатною до спілкування), добре ознайомленою з усіма книгами і здобутками науки свого часу, здатною допомогти будь-якому шукачеві знань.

Працею Б. займались бібліотекарі, видавці, книготорговці, а також окремі бібліофіли, шанувальники літератури, науки і вчені. Професійних ознак, тобто на постійній основі і оплачуваною практична бібліографічна діяльність набула починаючи з другої половини 19 ст. Поряд з цією діяльністю й дотепер залишається поширеною непрофесійна бібліографічна діяльність, коли створенням та розповсюдженням бібліографічної інформації займаються науковці, інтелігенція, шанувальники книги тощо. Термін «непрофесійний бібліограф» не повинен сприйматися в негативному чи якомусь іншому якісному сенсі. Якість бібліографічної інформації найчастіше залежить від власної обізнаності бібліографа – як професіонала, так і непрофесіонала.

Питання щодо кваліфікаційних вимог до професійного Б., якими знаннями і навичками він має володіти, вивчались багатьма відомими вченими (О. Коршунов, В. Леонов, І. Моргенштерн, А. Чачко та ін.), здебільшого у контексті визначення змісту навчання у ВНЗ майбутнього спеціаліста. Періодично погляди на сутність, особливості професії Б., уявлення про його професіограму зазнають коректив, спричинюючи відповідні зміни у навчальних планах і програмах, у змісті та формах підготовки Б.

Разом з тим у суспільстві сформувався певний психологічний чи стереотипний образ Б. як людини, яка «знає все», «ерудита», «ходячої енциклопедії». Такий погляд має певні підстави і пояснюється даний образ (імідж) не лише тим, що Б. має демонструвати обізнаність з усіма науками, а й тим, що він повинен вміти орієнтуватися в системі знань, що існує у суспільстві, вірно сприймати різноманітні інформаційні запити користувачів бібліотек, швидко знаходити потрібну документну інформацію, джерела про неї, або допомагати користувачу в його пошуках інформації, її сприйнятті та розумінні.

Професійна практична бібліографічна діяльність і вимоги до Б. можуть диференціюватися за різними процесами, напрямами, завданнями. Так, від Б., який займається головним чином підготовкою (створенням) бібліографічної інформації, вимагаються такі риси, як посидючість, акуратність, здатність до логічного мислення, аналізу і синтезу знань, уважність. Б., який займається бібліографічним обслуговуванням користувачів, потрібні такі психологічні характеристики, як доброзичливість, комунікабельність, врівноваженість, вміння виокремити у запиті користувача найсуттєвіше, швидко перемикатися з однієї теми на іншу, здатність до асоціативного мислення.

Від особистісних характеристик суб’єкта практичної бібліографічної діяльності значною мірою залежить її результат. Головною професійною рисою Б. є усвідомлення своєї місії і здатність бути ефективним комунікаційним посередником між документами і споживачами інформації (читачами, користувачами).

Як суб’єкт, Б. охоплює всі види бібліографічної діяльності: практичну, науково-дослідну, педагогічну, управлінську. Передусім термін «бібліограф» притаманний суб’єкту практичної бібліографічної діяльності, тобто тому, хто створює та розповсюджує бібліографічну інформацію.

Суб’єкт науково-дослідної діяльності, яка спрямована на вивчення теоретичних і практичних питань бібліографії, тобто суб’єкт бібліографознавства, характеризується як «бібліографознавець».

Суб’єктом педагогічної бібліографічної діяльності є викладач спеціальних бібліографічних дисциплін, якого теж традиційно називають Б., хоча практичною бібліографічною діяльністю він, як правило, не займається.

Б. як суб’єкт управлінської бібліографічної діяльності – це організатор, керівник бібліографічної справи, менеджер. Організаційно-управлінську діяльність у галузі бібліографії виконують, наприклад, директор бібліотеки, завідувачі відділами, насамперед спеціальними функціональними підрозділами, що займаються бібліографуванням та бібліографічним обслуговуванням.

Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : ДСТУ 7448:2013. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – III, 41 с. – (Національний стандарт України). – Зі скасуванням в Україні ГОСТ 7.26–80;

Чачко А. С. Библиотечный специалист: особенности труда и профессионализации / А. С. Чачко. – Киев : Наук. думка, 1986. – 192 с.;

Леонов В. П. Библиография как профессия / В. П. Леонов. – Москва : Наука, 2005. – 124 с.;

Моргенштерн И. Г. Субъекты библиографической деятельности // Моргенштерн И. Г. Общее библиографоведение : учеб. пособие по спец. 05.27.00 – библ.-информ. деятельность / Челябин. гос. акад. культуры и искусств. – Санкт-Петербург : Профессия, 2005. – С. 73–82;

Біла Т. Актуальні психологічні якості бібліографа та вимоги до професії інформаційного працівника на сучасному етапі / Т. Біла // Вісник Львівського університету. Серія книгозн., бібліотекознавство та інформ. технол. – Львів, 2012. – Вип. 7. – С. 244–253;

Коршунов О. П. Субъекты и цели библиографической деятельности // Коршунов О. П. Библиографоведение : учеб. для студентов, обучающихся по направлению подготовки 071900 «Библ.-информ. деятельность» [квалификация «бакалавр»] / О. П. Коршунов, Н. К. Леликова, Т. Ф. Лиховид ; под общ. ред. О. П. Коршунова. – Санкт-Петербург : Профессия, 2014. – С. 91–97.