Альманах (від ісп.-араб. аl-manāk – час, міра) – книжкове видання у вигляді збірки творів різних авторів, об’єднаних за певною ознакою (тематичною, жанровою, ідейно-художньою, регіональною та ін.), які, зазвичай, публікують уперше.

У самостійний комплекс А. виокремлюють за складом основного тексту згідно з ДСТУ 3017: 2015 «Видання. Основні види. Терміни та визначення», який трактує А. як «Збірник, що містить літературно-художні твори різних авторів одного напряму, регіону, об’єднані за мовною, тематичною, жанровою чи стильовою ознакою, які, зазвичай, публікуються уперше». А. можуть містити й науково-популярні твори.

Залежно від характеру вміщуваних творів і цільового призначення типологічно розрізняють А. літературні (напр., «Альманах поезій та перекладів»; Чернівці, 2011, 2012), наукові, науково-популярні, пізнавально-розважальні, документальні, публіцистичні, календарно-довідкові, громадсько-політичні, історичні, військові, театральні, музичні, краєзнавчі («Краєзнавчий вісник Кіровоградщини»; Кіровоград, 2009) та ін. В окремих випадках один А. може поєднувати дві і більше типологічні ознаки, напр., «Альманах прем’єр Київського Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка» (Київ, 2016) є одночасно театральним і календарно-довідковим.

За способом упорядкування А. бувають: тематичні – об’єднані спільною тематикою («Рукопис: український альманах спогадів, щоденників, листів, документів, світлин; у 2-х т.»; ред. І. Дзюба, Київ, 2011), «Альманах історичних досліджень» (Одеса, 2012), територіальні – акумулюють творчі здобутки та іншу тематику певного регіону, області («Сімдесят сім: альманах молодої поезії Буковини», Чернівці, 2000; «Корзо: альманах сучасної літератури Закарпаття», Ужгород, 2008; «Гуцульський калєндар», Верховина, від 1996; «Кава з перцем: альманах київських сатириків і гумористів», Київ, 2006) та ін.

За періодичністю: неперіодичний А. – виходить одноразово і продовження його не передбачене («Джинсове покоління. Пострадянська література Закарпаття»; Мукачево, 2007); продовжуваний А. – виходить через заздалегідь невизначені проміжки часу, залежно від накопичення матеріалу, нумерованими випусками, які мають спільну назву («Хіппі у Львові»; Львів, 2011, 2012, 2015); періодичний А. – видається зазвичай, щороку («Дванадцять  місяців», Київ, з 1958; «Нова проза», Луцьк, 2003–2012; «Ейдос: альманах теорії та історії історичної науки», Київ, з 2005).

За читацькою адресою: для дорослих читачів, у т. ч. за гендерною ознакою («Перший вінок. Жіночий альманах», Львів, 1887); для дітей («Світ очима дитини: альманах поезії та прози»,Вінниця, 2003).

За способом виготовлення: друковані та електронні.

За конструкцією А. подібні до журнальних видань, мають постійну рубрикацію, здебільшого подають біографічні довідки про авторів, проте мають і деякі відмінності, які дозволяють виокремити їх в особливий тип видання. А. відрізняються від антології або хрестоматії фактом першої публікації, дають можливість проявити себе початківцям, часто невідомим талановитим особистостям.

Найбільш поширеними є літературні А. (літературно-художні, літературно-критичні, літературно-мистецькі). Вони репрезентують сучасний літературний процес, є його невід’ємною складовою і зазвичай користуються більшим попитом у поціновувачів сучасної літератури, аніж періодичні видання. Для літературних А. притаманне групування вмісту за двома основними розділами – поезія і проза, водночас також такі А. можуть вміщувати й оглядові критичні, науково-популярні статті, рецензії, що забезпечує А. цілісність змісту. Чимало А. містять редакторські статті, передмови, епіграфи, ілюстрації, фотографії та інші візуальні елементи, що робить їх привабливими та цікавими для читачів.

А. виготовляють здебільшого в м’якій обкладинці, проте трапляються й видання у твердих оправах («Український гумористично-сатиричний календар-альманах», Коломия, 2012; «Наш Львів», Львів, 2007; «Молода муза», Херсон, 2007); іноді мають додаткові елементи: вклейки у вигляді кольорових ілюстрацій: репродукцій, фотографій і т. ін.

До основних функцій А. належать: інформаційна – видання містить важливі історичні та суспільно-політичні відомості про значні події в житті країни, певного краю, видатних особистостей, публікує матеріали з різних галузей знань, тощо; естетична – знайомить зі взірцями художнього слова, розвиваючи в читача художній смак; організаторська – репрезентує творчу практику певної літературної школи, групи; апробаційна – містить перші публікації творів молодих авторів, презентує читачеві нові літературно-художні твори; науково-освітня, популяризаторська та ін.

Прототипами ранніх А. вважають вавилонські календарі (гемерології) з визначенням сприятливих і несприятливих днів та грецькі (парапегми), висічені на камені календарі, що містили інформацію про цікаві астрономічні явища. А. древніх римлян містили дати релігійних свят.

Перші згадки про А. датовані приблизно 12 ст., коли почали з’являтися рукописні А., запозичені в арабів календарі в табличній формі, в яких фіксували дні, тижні та місяці, публікували реєстри релігійних свят, стисло описували астрономічні явища, зокрема фази Місяця, наводили астрологічні прогнози, практичні поради щодо ведення сільськогосподарських робіт тощо. Особливо популярними були у 14–15 ст. друковані А. календарного типу, зокрема «Pro annis pluribus» Георга Пейрбаха, перший з яких вийшов 1457 р. у Відні. Він був популярним навіть серед неписьменного люду, ним могли користуватися завдяки зображенню астрономічних явищ у вигляді символів.

Згодом в А. почали вміщувати й інші відомості. Так, наприклад, французький «Almanache royal» (видавався в Парижі від 1679 р.) містив довідкову інформацію про палацові свята та ярмарки. З 1699 р. у ньому почали друкувати списки дворян, вищого духовенства, а також відомості з генеалогії французького королівського дому. Аналогічні А. почали з’являтися і в інших країнах. Від 16 ст. в Німеччині почали друкувати перші А., які містили не лише астрологічні прогнози та інші корисні матеріали, але й літературні твори: короткі оповідання, вірші, анекдоти, шаради, відомості про історичних діячів. Такі А. універсальної тематики, придатні для читання в сімейному колі, особливого поширення набули в 17 ст. Найбільш відомий і популярний серед таких А. – британський «Альманах старого Мура», заснований Ф. Муром в 1700 р. під назвою «Vox Stellarum» («Голос зірок»).

Тоді ж почали з’являтися літературно-художні А. Так, у Франції з середини 18 ст. вийшли перші європейські літературні А., які були дуже популярними, такі як, наприклад, «L’Almanach des muses» («Альманах муз», Париж, 1764–1833). В 19 ст. відомими були: «Almanach de la littérature, du théâtre et des beaux-arts» (1853−1869), «Almanach parisien» (1862−1870). У Німеччині одним з перших літературно-художніх А. був «Musenalmanach», який виходив в Геттінгені з 1770 до 1807 рр., а також щорічний А. «Musen-Almanach», який видавався Ф. Шиллером у 1796−1800 рр. і містив раніше не публіковані вірші.

Провісниками А. в Київській Русі були рукописні «Ізборники», «Цвітники», найдавніші з яких датуються 11 ст.

Значного поширення А. набули в Російській імперії наприкінці 18 – на початку 19 ст. Протягом 1794–1795 рр. М. Карамзін видав перший в імперії літературний А. сентиментального спрямування під назвою «Аглая» (2 т.) та перший поетичний А. у 3-х випусках «Аоніди» (1796, 1797, 1799). Наприкінці 1820-х – на початку 1830-х рр. в Росії щорічно виходило майже два десятки А. Тоді ж набули значного поширення А., які мали формат в 1/16 аркуша, тобто т. зв. кишенькові видання. Такий формат і відповідний обсяг визначили функцію цих А. як подарункового видання (приклад – «Жасмин и роза, подарок для туалета на 1830 год любительницам и любителям, или Новейшее собрание романсов и песен», 1830). Завдяки компактності такі А. були зручними, їх часто брали в дорогу («Искусство учится, прогуливаясь, или Ручная энциклопедия для воспитания», 1829).

Крім того, на відміну від журналів, які піддавалися жорсткій цензурі, А. були дуже привабливі для видавців через можливість розширювати відбір творів і знайомити читачів з новими літературними працями, т. зв. малої прози, оминаючи контроль з боку влади. Саме тому до А. звернулися декабристи. На сторінках свого А. «Полярная звезда» вони публікували твори, які мали на меті просунути ідеї волелюбства, просвітництва, критикували чинний устрій та відображали народне життя. Завдяки цій позиції «Полярная звезда» стала не лише літературно-художнім, а й громадсько-політичним А.

До видання тогочасних А. долучалися й українські діячі, зокрема М. Максимович, який видавав А. «Денница» (1830, 1831, 1834), «Киевлянин» (1840, 1841, 1850) та «Украинец» (1859, 1864). На сторінках «Киевлянина» найчастіше друкувалися суто історичні та топографічні матеріали, а також статті різного політичного змісту, зокрема, такі, що стосувалися мовного питання, теми поневолення України, а також поезії та оповідання української тематики. Кожна книжка А., була проілюстрована. «Украинец» висвітлював історію всіх регіонів України, на його сторінках М. Максимович публікував власні історичні праці та літературні твори.

Надзвичайно важливим є видання українських А. і збірників у 30–40 рр. 19 ст., коли українська журналістика перебувала в початковому стані. Серед видань такого типу вагоме місце посідає «Украинский альманах» (1831), виданий І. Срезневським та І. Розковшенком у Харкові. Члени гуртка І. Срезневського зібрали до А. матеріали, що стосувалися історії та фольклору України. На сторінках цього А. розпочав свій літературний шлях Є. Гребінка (вірш «Рогдаев пир»), дебютував 14-річний О. Афанасьєв-Чужбинський своїм листом до І. Кульжинського; друкувалися переклади творів А. Міцкевича. Було вміщено також декілька статей наукового та літературно-критичного змісту.

Частину зібраних матеріалів з виготовленими літографіями харківських краєвидів І. Срезневський передав І. Петрову, який підготував і видав у Харкові два випуски А. «Утренняя звезда» (1833–1834) за ініціативи Г. Квітки-Основ’яненка. До першого випуску А. ввійшли, переважно, твори російських письменників-початківців. У другій книжці А. зібрано все, що було найкращим в українській літературі того часу. У випуску вперше було вміщено ілюстрації. В історії українського друкованого слова другу книжку цього А. вважають одним із перших видань, що вміщував винятково твори українських авторів, а також першим українським ілюстрованим виданням, до того ж виданим на високому поліграфічному рівні.

З ім’ям І. Срезневського також пов’язаний вихід у Харкові А. «Украинский сборник», де вперше було опубліковано «Наталку Полтавку» І. Котляревського. В 1841 р. зусиллями М. Гоголя і відомого актора М. Щепкіна було видано другий номер цього А.

Визначною пам’яткою доби українського романтизму є фольклорно-історичний А., виданий «Руською трійцею» (М. Шашкевичем, І. Вагилевичем, Я. Головацьким ) 1837 року в м. Буда (нині – Будапешт) – «Русалка Дністровая». Цей А.  став маніфестом національного відродження, початком нової літератури на західноукраїнських землях. Крім українських народних пісень, веснянок, колядок, творів засновників А., у збірці надруковано переклади сербських пісень та уривки із «Краледворського рукопису» В. Ганки. А. вміщував також анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки василіанського Свято-Онуфріївського монастиря у Львові, українську грамоту 1424 р. та рецензію М. Шашкевича на етнографічний збірник Й. Лозинського «Рускоє весілє».

Національно-етнографічні традиції «Русалки Дністрової» продовжив А. «Вінок русинам на обжинки», виданий І. Головацьким за участі Я. Головацького у Відні в 1846–1847 рр. (книги 1–2).

Навесні 1841 р. в Санкт-Петербурзі Є. Гребінка видав А. «Ластівка». Це було суто українське літературне видання з творами–першодруками Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки, Л. Боровиковського, В. Забіли та ін. Тоді ж у Харкові вийшов А. «Сніп» О. Корсуна. Видавець вмістив у виданні декілька творів М. Костомарова, переклади з чеської народної поезії П. Кореницького, ліричні вірші М. Петренка, вірші, байки Степана та Петра Писаревських, переклади з Петрарки М. Писаревської, а також українські повір’я та власні вірші.

Протягом 1843–1844 рр. у Харкові виходив А. «Молодик». Видавцем його був місцевий урядовець І. Бецький, а ініціаторами видатні особистості – Г. Квітка-Основ’яненко, В. Каразін та М. Костомаров. Серед письменників Санкт-Петербурга матеріали для А. збирав Т. Шевченко. Перша книжка А. містить нарис Г. Квітки-Основ’яненка «Основание Харькова. Старинное предание», вірші Є. Гребінки та Я. Щоголіва, а в четвертій книжці були надруковані уривки з «Истории Малороссии» першого києвознавця М. Берлинського та інші документи з історії України. Друга книжка А. складалася майже повністю з творів українських авторів, видання третьої було здійснене за участі М. Костомарова та В. Каразіна, в ній вміщено науково-публіцистичні праці з української історії та етнографії, статтю М. Костомарова «Обзор сочинений, писаних на малороссийском языке», яка була, по суті, першим дослідженням історії української літератури. 

У 1830-х рр. в Одесі вийшло декілька випусків «Одесского альманаха» під назвою «Подарок бедным» (1831, 1834–1840), де були опубліковані праці істориків та етнографів Одеського регіону, а також твори Є. Гребінки, М. Максимовича, А. Чужбинського.

В другій половині 19 ст. побачив світ А. «Ужинок рідного поля» (1857) М. Гатцука, що містив українські пісні, думи, приказки, прислів’я.

В 1856–1857 рр. у Петербурзі вийшов упорядкований П. Кулішем двотомний фольклорно-історичний та етнографічний А. «Записки о Южной Руси», який письменник вважав своїм найбільшим творчим успіхом. Перший том містив тексти народних легенд, переказів, дум і пісень, розповіді про кобзарів, лірників, а також коментарі П. Куліша до матеріалів, вміщених до видання. У другому томі поряд з  матеріалами українського фольклору вміщено поему Т. Шевченка «Наймичка» (з передмовою П. Куліша), статтю «О древности и самобытности южно-русского языка» І. Могилевського та ін. 1860 року в Петербурзі вийшов інший А. П. Куліша – «Хата», який містив велику статтю видавця «Переднє слово до громади» з оглядом тодішнього стану української літератури та перспектив її розвитку. До видання увійшли також добірка поезій Т. Шевченка, ранні поезії Я. Щоголіва і П. Кузьменка, байки Є. Гребінки, оповідання Марка Вовчка, П. Куліша, Ганни Барвінок, М. Номиса, уривок з історичної п’єси П. Куліша «Колії. Українська дpама з останнього польського панування на Вкраїні».

В 1859 році в Саратові Д. Мордовцев за участі М. Костомарова видав «Малорусский литературный сборник», де, крім творів обох письменників, вперше було опубліковано декілька українських народних казок, понад 200 пісень з Волині, перший переклад на українську мову повісті М. Гоголя «Вечір проти Івана Купала».

На західноукраїнських землях у цей період вийшов літературний, історико-етнографічний А. журнального типу «Зоря Галицкая яко альбум на год 1860», упорядкований і виданий у Львові Б. Дідицьким за участю Я. Головацького та О. Духновича. А. відкрив можливості для молодих талантів (загалом понад 50 авторів), оживив культурне життя Львова та інших міст українського Заходу, зокрема Закарпаття. Публікувалися етнографічно-фольклорні твори К. Попель, етнографічний запис «Галагівка» Й. Лозинського, збірка гаївок І. Гальки, стаття О. Торонського «Русини лемки» та добірка лемківських пісень. Найбільшу наукову цінність становлять спогади Б. Дідицького про М. Шашкевича. Матеріали написано українською мовою і «язичієм», надруковані «гражданкою» і кирилицею. А. прикметний тим, що після його виходу в літературі почалося різке розмежування «народовців» і «москвофілів».

У 1861–1863 рр. на Галичині виходив А. «Галичанин» (видавці Б. Дідицький та Я. Головацький, загалом 4 випуски), який містив твори не лише буковинських та закарпатських письменників, але й наддніпрянських. Цікавими в ньому були статті про економічне та культурне становище Галичини та інших слов’янських земель.

1874 року в Коломиї  вийшов літературний А. «Фуркало», упорядкований І. Левицьким, на сторінках якого було розміщено анонімні різножанрові фейлетони, вірші, оповідання, епіграми, жарти.

Художнім відображення поглядів тогочасної галицької молоді можна вважати А. «Дністрянка», виданий у 1876 р. І. Белеєм, А. Дольницьким, В. Левицьким та І. Франком. На сторінках А. було надруковано оповідання І. Франка, повість Марка Вовчка «Інститутка», поезії Ф. Шіллера у перекладах І. Франка. Наступного року на Буковині з’явився А. «Руська хата. Буковинський альманах на рік 1877» (видавець Данило Млака – псевдонім Сидора Воробкевича). Крім буковинських діячів у створенні А. брали участь і львівські народовці.

У 1885 р. в Чернівцях вийшов «Буковинський альманах». Розділ «Поезії» містив вірші О. Кониського, П. Куліша, К. Устияновича тощо. Розділ «Проза» – повісті Ю. Федьковича, М. Костомарова, оповідання К. Устияновича та ін. Були опубліковані твори Лесі Українки та І. Франка, наукова студія «Естетичне значення і символіка барв» К. Гнаткевича, переклади з інших мов.

1887 р. в Стрию видавець В. Левицький підготував А. «Ватра». Особливо цінними є вміщені в ньому наукові та публіцистичні твори, зокрема «Біографічні замітки» О. Кониського, «Автобіографія» Д. Мордовця, стаття М. Драгоманова «Із історії вірша на Україні», рецензія І. Франка на книгу «Д. Мордовець. Оповідання», а також статті з фольклору, етнографії, питань літератури тощо.

Навесні 1887 р. у Львові з друкарні Наукового товариства ім. Тараса Шевченка «коштом і заходами Наталі Кобринської та Олени Пчілки» вийшов перший в Україні жіночий (феміністичний) А. «Перший вінок». Це було видання, авторками, упорядницями та видавцями якого були жінки, які брали активну участь у розвитку демократичного руху та боролися за права жінок в Україні. На сторінках А., де проголошувалася тема рівності, об’єдналися українські письменниці з Галичини, Наддніпрянщини та Півдня України. А. публікував вірші, оповідання, публіцистичні та фольклорні статті сімнадцяти авторок. Зокрема, до А. ввійшли статті Н. Кобринської: «Про рух жіночий в новіших часах», «Руське жіноцтво в Галичині в наших часах», два оповідання Ганни Барвінок, стаття «Карпатські бойки та їх родинне життя» Ольги Франко, поезії Олени Пчілки, Уляни Кравченко, К. Попович (Боярської), Дніпрової Чайки, Л. Старицької, вірші юної Лесі Українки.

У 1881 р. в Києві вийшов невеликий за форматом А. «Луна. Український альманах на рік 1881. Ч. 1» (редактор О. Кониський за допомоги М. Старицького). Крім поетичних та прозових творів А. містив подорожній нарис І. Нечуя-Левицького «Шевченкова могила», який вважають одним з кращих творів української публіцистики 19 ст.

У 1883 р. в Києві М. Старицький упорядкував і видав першу частину А. «Рада», обсягом 470 стор. з ошатним художнім оформленням. Другу частину А., удвічі меншого обсягу, було випущено наступного 1884 року. В А. представлено такі шедеври української прози, як повість І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» (в обох частинах А.), дві перші частини роману П. Мирного «Повія» і два його оповідання, оповідання Д. Мордовця, драму М. Старицького «Не судилося» і добірку його поезій, а також поезії інших видатних письменників України того часу – Б. Грінченка, Я. Щоголева, Олени Пчілки та ін. У першій частині «Ради» опубліковано «Бібліографічний покажчик нової української літератури (1798–1883)», складений М. Комаровим. У покажчику, складеному в абетковому порядку, крім інформації про твори письменників всієї України за цей період, містилися також літературно-критичні відгуки на них. Його упорядкування, фактично, є початком української наукової бібліографії.

У 1885 р. в Одесі вийшов А. «Нива. Український літературний збірник 1885 року». З публікацій у «Ниві» розпочала свій творчий шлях Дніпрова Чайка. А. містив поезії А. Бобенка, Б. Грінченка, переклад VI пісні «Одісеї» Гомера і оригінальну поезію «Порада» (з нотами) поета і композитора П. Ніщинського, вірші менш відомих авторів, добірку народних пісень та анекдотів, записаних на Одещині.

У 1886 р. у Петербурзі побачив світ «Степ. Херсонський белетристичний вісник», матеріали до якого підготували херсонські літератори на чолі з Д. Марковичем. Крім оповідань та поезій А. містив драму І. Карпенка-Карого «Бондарівна», з якої почалася творчість драматурга, а також низку літературно-критичних, фольклорно-етнографічних та соціолого-публіцистичних статей. 

В Харкові 1887 року вийшло видання «Складка. Альманах року Божого 1887-го. № 1. Спорудив Вл. Александров». Вдалося випустити лише чотири книжки «Складки». Другий випуск з’явився в 1893 р., третій і четвертий – у 1896 і 1897 роках відповідно. На сторінках А. друкувалися переважно поетичні твори, зокрема, В. Александрова, Б. Грінченка, П. Грабовського, М. Вороного та ін. Прозові твори представлені оповіданнями Б. Грінченка, Ганни Барвінок, Д. Мордовця, Л. Старицької, І. Нечуя-Левицького та ін. Увагу привертають також етнографічні нариси К. Білиловського, Д. Яворницкого та А. Кримського.

У 1897 р. емігрантами в США було започатковано щорічний збірник «Альманах Українського народного союзу» (УНС). Перший випуск з’явився під назвою «Першій Руско-Американскій календарь». Це найтриваліший за періодом виходу щорічний український А. Від 1897 по 2000 рр. видано 90 річників. В цьому А. опубліковані матеріали, які висвітлюють історичні події та процеси, що відбувалися, як в Україні так і за її межами, публікувалися і твори художньої спадщини видатних письменників і поетів. На честь заснування «А. УНС» 1934 р. видали випуск «Пропам’ятна книга». Майже всі випуски «А. УНС.» зберігаються у фондах редакції «Свободи». Бібліографічний огляд календарів і «А. УНС» здійснено Б. Кравцівим і надруковано у збірнику «Українське заморське видання: Ювілей альманаху у 75-ліття УНС, 1895–1969» (Нью-Йорк,1969).

1890 року в Чернігові коштом місцевого мецената І. Череватенка вийшов літературно-художній А. «Хвиля за хвилею», упорядкований і виданий Б. Грінченком. Містить поезію та малу прозу наддніпрянських та галицьких письменників кінця 19 ст.

1898 року у Львові вийшов літературно-художній, громадсько-політичний А. «Січ». Видання містить твори І. Франка, С. Кричевського, Р. Кордуби, Б. Лепкого, Г. Цеглинського та інших галицьких діячів. Наступне видання А. «Січ» підготували З. Кузеля та М. Чайківський у 1908 р. А. містив поезії, оповідання, нариси, публіцистичні та наукові статті М. Грушевського, І. Франка, М. Вороного, О. Турянського, Б. Лепкого, С. Яричевського, О. Грицая та ін., також в А. опубліковано автобіографії, біографії, спогади «січовиків» В. Кобринського, М. Зубкова, І. Пулюя, С. Дністрянського, І. Копача та інших, оглядові статті про діяльність українського студентства як в Україні, так і поза її межами. 

У 1903 р. друкарня П. Барського в Києві видала А. «Дубове листя», присвячений пам’яті П. Куліша Упорядкували видання Б. Грінченко, М. Чернявський, М. Коцюбинський за участі кращих молодих письменників.

В Одесі видавалися А. М. Вороного «З-над хмар і з долин» (1903) – приклад  естетської, модерної книжки, в якій укладач намагався вмістити твори, які б відповідали ідеям т. зв. чистого мистецтва (Лесі Українки, А. Кримського, Б. Грінченка, П. Грабовського, М. Вороного, Н. Кобринської, І. Франка та багатьох інших значних українських авторів).

В Одесі 1905 року виходив А. «Багаття» (упорядкував і видав І. Липа), який містив твори тридцяти видатних письменників, що відображали здобутки поезії та малої прози авторів  з Наддніпрянщини, Галичини та Буковини на межі 19–20 ст.

В Херсоні 1905 року було видано «Першу ластівку – альманах молодих українських письменників» (видавець М. Чернявський), що майже цілком складався із творів початківців. Серед них, зокрема, було надруковано декілька віршів М. Домонтовича, Л. Волошки (Морозової-Курек), П. Капельгородського. О. Луцького, декілька творів Ю. Будяка (Покоса) та ін. Того ж року в Херсоні вийшов А. «З потоку життя», упорядкований М. Коцюбинським та М. Чернявським. Видавці А. закликали українських письменників вийти за межі сільської тематики і звернутися до інших актуальних тем, до оновлення художньої свідомості.

В Чернівцях того ж року О. Луцький зібрав і видав А. на честь О. Кобилянської  – «За красу», що містив твори як загальновідомих авторів, так і менш відомих, зокрема, К. Гриневичевої, О. Маковея, П. Карманського, Г. Хоткевича, Н. Кибальчича, О. Луцького, І. Діброви та ін.

А. «Нова Рада» вийшов 1908 р. в Києві за редакцією М. Старицького, О. Косач, Л. Старицької, І. Стешенка. Містив літографічний портрет М. Старицького, статтю М. Стороженка «Дві записні книжки Шевченка», містерію «Спокуса» П. Мирного, драматичні твори Лесі Українки, вірші С. Чарнецького., Р. Гординського, О. Романової., оповідання «Дякова помста» І. Нечуя-Левицького та ін. Того ж року тут побачив світ і літературно-артистичний «Терновий вінок». А. супроводжувався малюнками І. Бурячка, О. Сластіона та ін. Серед публікацій  – твори М. Кропивницького, Г. Чупринки, Христі Алчевської, В. Стефаника, Й.-В. Гете в перекладі М. Славинського та ін.

В цей період в Україні вийшли низка А. і збірників, присвячених окремим письменникам: О. Кониському, І. Котляревському, О. Кобилянській, М. Павликові, І. Франку та Т. Шевченку («Вінок Т. Шевченкові. Із віршів українських, галицьких, білоруських і польських поетів», Одеса, 1912 та ін.). 

В Одесі 1916 року було видано літературно-науковий, громадсько-культурний А. «Степ» (за сприяння І. Липи). У виданні вміщено статтю А. Ніковського про відомого українського мецената В. Симиренка, а також опубліковано вірші, поезії в прозі, повісті Г. Чупринки, Л. Орленка, М. Пилиповича, І. Липи, С. Павленка, Ю. Стрижавського.

Після більшовицького перевороту 1917 р. на сторінках «прогресивних радянських» А., таких як «З потоку життя», «З неволі», «Жовтень», «Гарт» та інших, письменники «нової доби» стали до боротьби за радянську літературу і культуру та проти «націоналістичної» ідеології. Тематика тогочасних А. такого штибу не вирізнялася різноманіттям. Численні українські радянські А. видавалися за певними тематичними шаблонами: керівна роль партії, соціалістичне будівництво, виховання молоді, трудова звитяга тощо. До таких А. також належать «Комсомолія» (1938), «Партія веде» (1958) та ін. Через заідеологізованість особливого читацького попиту подібні А. не мали.

У 1918 р. в Одесі вийшов двотомний А. «Збірник творів видатніших українських письменників». У першому виданні містилися твори П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, Марка Вовчка, О. Стороженка, С. Руданського, Д. Мордовця, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, О. Кобилянської, О. Олеся, В. Винниченка. У другому – вміщено …українсько-російський словник.

А. видавалися і в невеликих містах. Для прикладу того ж року в Глухові побачив світ літературний А. «Вперед» – двомовне видання місцевої Окружної Федерації письменників з філіями «Плугу» та ВУСППу, в якому подано добірки віршів В. Баска, В. Сергійчика, Ф. Ладухіна, оповідання  Т. Левченка, А. Калиновського, невідомі листи Лесі Українки до Ф. Петруненка.

У 1920 р. в Києві за редакцією В. Еллана (Блакитного), вийшов А. «Зшитки боротьби» – видання літературного відділу ЦК Компартії (боротьбістів). В А. друкувалися поезії В. Еллана (Блакитного), В. Чумака, П. Тичини, спогади Г. Михайличенка про А. Заливчого, А. Прийдешнього (Приходька).

У січні–квітні 1930 р. за редакцією Гео Шкурупія у двох числах вийшов «Авангард-альманах пролетарських митців нової генерації» київської філії організації футуристів – учасників Нової генерації ладу ВУСКК (Всеукраїнської Спілки комуністичної культури). А. містив теоретичні статті Гео Шкурупія, О. Полторацького, нариси О. Влизька, статті й репродукції картин К. Малевича, О. Перегуди, С. Третьякова. О. Довженко опублікував тут свій кіносценарій «Земля».

В 20–30-х рр. 20 ст. виходила низка А. і в Харкові. А. «Жовтень», виданий 1921 року Всеукрліткомом, містив статтю «Наш Універсал», підписану М. Хвильовим (М. Фітільовим), В. Сосюрою та М. Йогансеном, в якій було обґрунтовано позицію «пролетарських митців українських». У виданні також вміщено поетичні твори, літературно-критичні статті. У 1928–1929 рр. за ініціативи М. Йогансена та підтримки М. Хвильового виходив щомісячний нео-бароковий журнал-альманах «Літературний ярмарок». Серед його авторів колишні представники об’єднання ВАПЛІТЕ (ліквідоване 1928 р.): О. Досвітній, М. Хвильовий, М. Яловий, Ю. Яновський, М. Бажан, М. Йогансен, А. Любченко, Г. Косинка, П. Панч, К. Поліщук та ін. Твори відзначалися високим художнім рівнем.

В 1931–32 рр., у Харкові виходив літературно-мистецький А. «На чатах» (редактори І. Щербина, А. Патяк), що публікув твори В. Бобинського, М. Ірчана, А. Любченка, М. Йогансена, Т. Масенка, С. Воскрекасенка та ін.

У 1920-ті – 1930-ті роки і в західній частині України, яка була розділена між Румунією та Польщею, виходила значна кількість А. різноманітної тематики.

З-посеред літературно-мистецьких А. цього періоду – «Український Альманах» (1921, видавець А. Крушельницький – видатний педагог, письменник, перекладач), вміщував два великі розділи: до першого – ввійшла поезія: епічна, лірична, дидактична, драматична; прозовий розділ охоплює спомини, життєписи, розвідки, промови, листи. А. «Русалка» (за редакцією К. Поліщука, 1922) публікував твори поетів-початківців А. Павлюка, К. Поліщука, П. Гая, Н. Волошки, літературознавчі статті К. Лавріновича і С. Єфремова.

Влітку 1922 р. в таборі для інтернованих вояків Армії УНР у Тарнові було видано А. «Сонцецвіт». Це видання, здійснене у важких умовах, вважають перлиною української книжкової продукції 20 ст. А. наповнений графікою П. Ковжуна, П. Холодного (молодшого), містить поезії Ю. Липи, Н. Лівицької, М. Обідного, П. Тенянка, Є. Іваненка, М. Ковальського. Л. Білецький у своїй рецензії на «Сонцецвіт» відзначає обкладинку А., створену П. Холодним (сином).

1923 року Кременецьке повітове Товариство «Просвіта» на Волині видало «Альманах літератури і громадського життя». який вмістив поезії П. Марченка, Неофіта Кибалюка, А. Животка. Видання опублікувало низку статей історичного та громадського характеру.

Того ж року в Каліші у видавництві «Веселка» вийшов друком А. «Озимина: альманах трьох» – видання невеликого формату в простій обкладинці, видане в таборах для інтернованих вояків Армії УНР – збірка віршів трьох поетів Є. Маланюка, М. Селегія та М. Осики (Островерха).

У просвітянському А. письменників Підкарпатської Русі «Трембіта» (1926, Ужгород) наголошено на важливій ролі видатних громадських діячів, зокрема о. А. Волошина, історика В. Гаджеги, а також молодих прогресивних письменників, поетів, науковців у справі відродження української літератури в Підкарпатській Русі.

Окрему групу у міжвоєнний період становлять персональні А. Так, А. «Ольга Кобилянська» (Чернівці, 1928) приурочено  до 40-ліття літературної діяльності письменниці. В офіційній частині видання опубліковано статті упорядників про вшанування письменниці на теренах України, а також за кордоном; літературна – вміщувала поезії та оповідання буковинських та інших українських поетів і письменників, спомини знайомих і друзів письменниці, автобіографічне оповідання ювілярки «Про саму себе». А. містив повну бібліографію творів письменниці з 1887 по1927 рр., укладену В. Дорошенком та В. Сімовичем, а також значні за обсягом ілюстративні та хронікальні матеріали.

Мистецькі А. У 1931 р. у Львові Західноукраїнське мистецьке об’єднання (ЗУМО) видало «Альманах лівого мистецтва». До ЗУМО належали такі відомі діячі як художник О. Новаківський, композитори М. Колесса, Г. Левицька та ін. А. містив дві статті І. Крушельницького «Розуміння мистецтва» і «Завдання мистецького об’єднання». В А. також опубліковано статтю «Пролетарська музика» З. Лиська та дві статті С. Гординського. А. містив репродукції картин і фото театральних проєктів, зокрема М. Тоці, Д. Северіні, Г. Ґрундіґо, Ф. Леже, С. Гординського, М. Глущенка, М. Шагала та ін.

До літературно-військових А. належить, зокрема видання Культурно-освітнього відділу Штабу 4-ї Київської стрілецької дивізії в таборі інтернованих вояків Армії УНР в Олександрові (Польща) «Альманах: Літературно-військовий журнал» (1921), що містив матеріали про життя воїнів в еміграції, зокрема публікації полковника О. Лушненка; статті, присвячені військово-патріотичному вихованню молоді, літературно-історичні матеріали, написані полковником УНР Д. Левицьким; літературну сторінку представлено поезією невідомого автора на вшанування пам’яті Т. Шевченка та воїнів Армії УНР.

Серед матеріалів А. «З великого часу» (Київ; Львів; Відень, 1921) – статті відомих діячів, що стосуються проблем української державності, зокрема: В. Темницького «Велика війна (Огляд подій за 1914—1915 рр.), В. Дорошенка «Українство в Росії», І. Крип’якевича «Історія України в нарисі» та ін. У виданні вміщено огляд української літератури за авторством В. Сімовича. Поетичні сторінки представлені творами Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Б. Лепкого, К. Малицької, О. Олеся.

 Взірцем літературно-військових А. деякі дослідники вважають «Історичний календар-альманах Червона Калина» (Львів; Київ). Виходив з 1921 р. Редакторами були Л. Лепкий та О. Навроцький, а з 1937 р. – І. Іванець. А. як і видавництво «Червона Калина» припинило існування з приходом більшовиків у 1939 р., проте було відновлено вже в Нью-Йорку в 1949 р. П. Постолюком. А. містив багато матеріалів, документів та спогадів про український національно-визвольний рух.

Студентські альманахи публікували твори маловідомих авторів, проте цікаві передусім достовірним відображенням тогочасного суспільного життя. До таких видань належить А. «До неї». Редакторами видання і водночас авторами публікацій були: М. Скрипник, О. Яремченко, Г. Мазуренко. Художньо оформив видання М. Бутович. Опубліковані матеріали переважно висвітлювали життя студентів-емігрантів. М. Бутович опублікував статтю про виставку робіт студентів-малярів у Берліні, серед яких були і українські митці: О. Бабій, М. Глущенко, С. Костенко, М. Мороз, Ф. Ємець, Г. Мазуренко.

У 1922 р. Українське академічне товариство греко-православних богословів «Православна Академія» в Чернівцях підготувало і видало А. «На зустріч волі». Видання містило літературознавчу статтю «Історія України в красному письменстві» С. Лакусти, філософські роздуми С. Семерка про песимізм та оптимізм; літературні твори представлені творчістю Т. Шевченка, І. Франка, Б. Грінченка, О. Олеся, Б. Лепкого та місцевих авторів.

1931 року в Польщі виходив «Альманах українського студентського життя в Кракові», виданий Українською студентською громадою, створеною при Ягеллонському університеті; у Чехії, в цей же час, з нагоди 10-річчя студентського товариства випущено «Ювилейний альманах Союзу підкарпатських руських студентів (СПРС) у Празі  1921–1931». Краківський А. містив спогади українських професорів і викладачів, зокрема статті І. Зілинського «Дещо про Краків, про його старинні пам’ятки та про наукову працю української молоді на Ягайлонському університеті», Б. Лепкого – про гімназію св. Яцка, В. Стефаника – про «Академічну громаду», К. Гриневичівої – про жіночий рух у Кракові тощо.

У Подєбрадах упродовж 1923–1925 рр. Товариство українських кооператорів видавало «Кооперативний альманах», який містив публікації статей професорів та студентів економічного відділу Української Господарської Академії та хронікальний матеріал щодо діяльності кооперативних установ Галичини, України, Англії, Франції, Данії, Чехословаччини.

Універсальними за змістом є А. Товариства Опіки над українськими переселенцями ім. Св. Рафаїла в Канаді у Вінніпезі, зокрема «Нове поле» (1927), «Прерія» (1928), «Кленовий лист» (1929), «Фарма» (1930), «Провідник» (1931). На сторінках цих А. друкували свої праці А. Шептицький, І. Крип’якевич, М. Галущинський, С. Федак та ін. Публікації А. висвітлювали життя українців у Канаді. А. «Фарма» містив статистичні відомості та велику кількість світлин з життя українців у еміграції.

Загалом в еміграції цього періоду виходила значна кількість А., приурочених до ювілейних дат різних організацій, товариств тощо. Ці видання є цінними документальними джерелами, позаяк висвітлювали основні аспекти суспільно-політичного, релігійного, культурного та просвітницького життя українських громад. Вони, зазвичай, мають однотипну структуру: містять статті з нагоди свята, тематичні добірки художніх творів, важливу інформативну роль у них виконує багатий ілюстративний матеріал. Серед такого типу А. – «Альманах Товариства Український Робітничо-Фармерський Дім в Канаді і братніх організацій, 1918–1929» (Вінніпег, 1930), «Ювілейний альманах Української Жіночої громади в Ню-Йорку, 1921–1931» (Нью-Йорк, 1931), «Ювилейний альманах Центросоюзу в 30-ліття» (Львів, 1931), «Ювилейне видання з нагоди 60-ліття «Просвіти» і 50-ліття калєндаря» (Львів, 1931).

У Севлюші (нині – м. Виноградів, Закарпаття) 1936 р. вийшла збірка поетичних і прозових творів письменників Закарпаття, що писали українською мовою – «Альманах підкарпатських українських письменників». З-посеред найкращих творів, вміщених у виданні – проза і поезія В. Ґренджи-Донського, Ю. Боршоша-Кум’ятського, О. Маркуша, Л. Дем’яна, М. Божук та ін.

У воєнні роки виходили А. патріотичного спрямування: «Україна у вогні», «Молода гвардія України» та ін. Великого поширення А. набули в післявоєнний період. В цей час помітно активувалося видання обласних літературних А., зокрема виходили: «Літературний Донбас», «Радянське Закарпаття» (1947–1958 р.), «Київ», «Харків», «Крим» та багато інших. Деякі А. з часом перетворювалася в журнали, як, наприклад, «Київ». Серед традиційних щорічників – альманахів мав популярність «День поезії» (з 1968  р. – «Поезія», з 1992 до 1998 р. – «Боян. Поезія»).

В сучасній Україні традиція видання А. триває. Як і раніше, виходить безліч літературно-художніх А., зокрема – однотомні книжкові видання, такі як: «Хотинська звитяга: Тисячолітнє місто в народній творчості, художній літературі та мистецтві» (Чернівці, 2002); «Кальміюс» (Донецьк, 1998) – містить твори сучасних поетів, а також літературно-критичні статті; «Суботній Ужгород» (Ужгород, 1999), публікує поезії та наукові студії; в А. «Над рікою часу» (Харків, 1999) зібрані твори представників різних літературних угруповань Західної України 20–30-х рр. 20 ст. та стильових тенденцій; А. «Наше слово» публікує твори понад 80 учасників фестивалю «Литаври» (22–24 верес. 2016 р. в Ніжині та Чернігові); А. «Рідні обрії» (Київ) вміщує твори авторів з різних теренів України. Для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області видано літературно-історичний А. «Ромен».

Прикладом багатотомних А. є, зокрема, «Листок з вирію» – видання української еміграційної та діаспорної поезії (Київ, 2001–2002, в 2 кн.). До видання ввійшли добірки понад 70 поетів 20 ст., які належали до різних модерністських та авангардистських стильових течій.

У перші роки війни на сході України Національна академія СБУ започаткувала художньо-публіцистичний, героїко-патріотичний А. «З Батьківщиною в серці» (виходить щорічно, вміщує прозові, поетичні та публіцистичні твори курсантів, студентів і співробітників Академії, членів їхніх сімей і родин загиблих співробітників СБУ). 

Яскравим прикладом альманахових видань, що продовжуються, є літературно-мистецький альманах українців Європи (Париж–Львів–Цвіркау) «Зерна» (заснований 1994 р.). Різножанрове видання вміщує рубрики, що охоплюють поезію, прозу, літературну критику й історико-літературні та мистецтвознавчі студії, художній переклад, питання історії.

Одним із найкращих сучасних культурологічних А. є «Хроніка – 2000», започаткований у 1992 р. Фондом сприяння розвитку мистецтв. А. містить публікації, що висвітлюють зв’язки української та зарубіжної культур та письменства, стильові тенденції тощо. Тематичні випуски присвячені видатним постатям історії та культури України. Окремим випуском (2008, № 75) вийшов систематизований покажчик змісту 73-х чисел «Хроніки-2000», укладений бібліографами Національної парламентської бібліотеки України (нині –Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого). 

Періодичне видання «Пам’ятки України: науковий альманах» засноване 2009 року як супутній часопис науково-популярного ілюстрованого журналу «Пам’ятки України: Історія та культура». Планово виходить що два місяці. Тематика: історія, пам’яткознавство, культурологія, музеєзнавство, краєзнавство.

Серед фахових А. знаним є видання «Грані» Дніпропетровського (нині – Дніпровського) національного університету імені Олеся Гончара та ГО «Центр соціально-політичних досліджень», яке виходить з 1998 р. На своїх сторінках цей науково-теоретичний А. знайомить науковців із досягненнями вчених у галузях філософії, історії, соціології та політології.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка видає А. «Святий Володимир» (щорічний літературно-художній вісник Інституту журналістики, виходить з 1999 р.) та А. «Сві-й-Танок» (студентський А. Інституту філології, з 2003 р.) На сторінках «Святого Володимира», створеного за ініціативи студентів, публікуються поетичні, прозові, літературно-критичні, публіцистичні, мистецтвознавчі твори молодих журналістів. «Сві-й-Танок» публікує різножанрові художні твори за рубриками: поезія, проза, переклади, драматургія, критика, літературознавство тощо.

На філологічному факультеті Донбаського державного педагогічного університету (ДДПУ, нині перебуває в м. Дніпро) 1996 року започаткували А. «Євшан», в якому публікують поезію, прозу, літературні переклади, есеї, спогади, акровірші, художні фото, картини, поробки студентів, випускників та співробітників ДДПУ, учнів шкіл регіону, інших талановитих мешканців Донеччини.

Наукові А. містять матеріали з різних актуальних питань філософії, історії, культурології, археології, висвітлюють результати досліджень у галузі біологічних наук тощо. До таких А. належать, зокрема «Культурологічний альманах» (Вінниця, з 2015 р.), «Педагогічний альманах» (Херсон, з 2006 р.), «Природничий альманах (біологічні науки)» (Херсон, з 2002 р.) тощо.

А. краєзнавчого характеру зазвичай містять публікації, що висвітлюють окремі сторінки історії певного краю, його культурну спадщину, діяльність видатних осіб. Наприклад, А. «Січеславщина» (Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія, з 1997 р.) публікує статті істориків і краєзнавців з Києва, Дніпра, Кам’янського, Кривого Рогу, Новомосковська та Нікопольщини, в яких досліджується історія Дніпропетровщини.

Краєзнавчі А., пов’язані з дослідницькою, пам’ятко-охоронною та просвітницькою діяльністю, видають державні установи (виші, музеї, науково-дослідні інститути) та громадські організації. До таких видань належать: А. «Сокирянщина» (Чернівецька область), «Бориспільський край. Краєзнавчий альманах» (Київщина, з 2013 р.), «Краєзнавчий вісник Кіровоградщини» (з 2007 р.). Такі А. містять статті місцевих краєзнавців і аматорів історії, матеріали з історії літератури та сучасного літературного процесу, публіцистики, мистецтва, історичного краєзнавства, бібліографії, публікації історичних джерел, історичні розвідки, нариси, наукові повідомлення, хроніку тощо.

З 1993 р. Сумська організація НСПУ видає А. «Слобожанщина», що містить поетичні, прозові, публіцистичні твори, літературознавчі нариси, краєзнавчі матеріали регіональних авторів. В Одесі з 2000 р. виходить літературно-мистецький, історико-краєзнавчий А. «Дерибасовская-Ришельевская», започаткований Є. Голубовським, який протягом багатьох років займався збиранням та зберіганням історичних даних про Одесу. Завдяки публікаціям в цьому А. було відкрито багато нових імен в одеській літературі.

Краєзнавчі А. можуть бути використані, як один із видів методичної літератури, пов’язаної з освітянським краєзнавством і орієнтовані на педагогів-краєзнавців. Такі А. висвітлюють здобутки, пов’язані з організацією краєзнавчої роботи у певному регіоні, містять значну кількість методичних розробок, рекомендацій; публікують науково-популярні статті, спогади ветеранів туризму, методичні поради з екскурсійної діяльності. Серед таких, зокрема: «Краєзнавець Прикарпаття» – регіональний науково-методичний А. (Івано-Франківськ),«Свічадо Придніпров’я» (Горішні Плавні, з 2005 р.) та ін.

У Чернігові з 1993 р. видається літературний дитячий А. «Пегасик» (Чернігівська обласна бібліотека для дітей). Це видання – творча майстерня літературно обдарованих дітей-школярів, які не лише пишуть вірші та прозу, а й полюбляють читати і цікавляться художнім  словом.

Альманахи бібліологічного спрямування

1929 року побачив світ «Альманах библиофила» – збірник Ленінградського товариства бібліофілів. У розділі «Хроніка» вміщено статтю «Українське бібліологічне товариство» (інформація Я. Стешенка про створення та перші кроки товариства); 1983 року А. перевидано фотомеханічним способом; з такою ж назвою від 1973 р. А. виходив у Москві як орган Всесоюзного добровільного товариства любителів книги, спочатку раз на рік, від 1979 р. – двічі. Основні розділи: «Книга та життя», «Бібліотеки і бібліофіли», «Пошуки і знахідки», «Наші публікації», «Книжковий розвій». У цьому виданні опубліковано чимало матеріалів з української тематики, зокрема: статті про П. Тичину («Книгоград Павла Тичини», 1980), Пересопницьке Євангеліє («Врятований рукопис», 1980), огляд давніх українських літописів («Козацькі літописи», 1983), про приватну бібліотеку П. Должикова в Києві (1981) та ін.

У 2015, 2017, 2023 р. в Дрогобичі вийшов друком «Альманах бібліофілів» – джерело цікавої інформації для поціновувачів книги, яке містить матеріали про книжкову культуру України, про цінну українську рукописну спадщину, що зберігається в музеях і архівах України та за кордоном, значне місце у виданні відведено дописам про майстрів художнього оформлення (палітурників, граверів, ілюстраторів тощо), а також колекціонерів, книгознавців, містяться матеріали про державні і приватні бібліотеки тощо.

2016 року засновано «Київський альманах бібліофіла». Має рубрики «Книга і життя», «Бібліофіли і бібліотеки», «Відлуння минулого». Містить публікації відомих бібліофілів і книгознавців (Я. Бердичевського, С. Білоконя, М. Грузова, Г. Ковальчук, А. Кончаковського та ін.).

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського з 2009 р. видає А. «Подільський книжник». Видання призначено краєзнавцям, бібліотекарям, бібліофілам, науковцям, студентам, всім, хто цікавиться книжковою культурою, історією краю тощо.

У 2023 р. Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. Франка започаткувала А. «Пані бібліотекарка». Мета видання – об’єднати творчих працівниць бібліотек Івано-Франківщини, продемонструвати різнобічність бібліотечної професії. Видання публікує новели Г. Христан, О. Дубовської, художні твори А. Паски, І. Фотуйми та ін.

Проєкт «Альманах літературних творів бібліотечних працівників Тернопілля «БібліоЛіт» реалізовує Тернопільська обласна бібліотека для молоді за підтримки Тернопільського обласного відділення ВГО УБА.

А. «Голоси. Антологія військових письменників» (започатковано Львівською обласною бібліотекою для юнацтва ім. Романа Іваничука 2019 р.), містить прозові та поетичні тексти, а також роздуми тридцяти учасників Всеукраїнського форуму військових письменників (2022–2023).

Хмельницька МЦБС видає Хмельницький літературно-публіцистичний альманах «Слово єднає».

З розвитком інтернету почали з’являтися онлайн-А. Так, Національна бібліотека України для дітей започаткувала 2001 року віртуальний А. «УМКА» (Український Молодіжний Комп’ютерний Альманах)», з метою оприлюднення публіцистичних творів користувачів бібліотеки: про себе, про країну, про світ.

Головною метою мережевого літературного А. «Палісадник» є популяризація та просування якісних поетичних і прозових текстів найкращих авторів. Літературно-мистецький А. «АРТЕС» (Львів, з 201  р.) об’єднує мистецтвознавців, культурологів, музейників, колекціонерів, мета яких творити майбутнє, поважаючи минуле.

Онлайн-альманах «Поетичні струни єдності», що створюється в межах проєкту «Поезія єднає» комунального закладу «Одеський центр професійного розвитку педагогічних працівників» публікує твори вчителів. А. «Віночок цікавинок» містить практичні матеріали (рухливі, дидактичні ігри, бесіди, заняття, пам’ятки в авторському оформленні) і призначений для педагогічних працівників та батьків.

«Альманах ненудних матеріалів про освіту від «Освіторії» укладено з метою ознайомлення вчителів з літературою, яка сприятиме розвитку освіти, містить дієві поради стосовно того як створити супер-урок, про освіту майбутнього, про емоційний інтелект, про сучасні технології тощо.

Важливим джерелом для вивчення А. є ґрунтовна бібліографічна праця І. Бойка «Українські літературні альманахи і збірники XIX – початку XX ст.». Фактично, це перша спроба зібрати в повному обсязі видання, які відіграли значну роль у розвитку української літератури та культури 19 – початку 20 ст.

Історію та розвиток українських альманахових видань досліджували Л. Кужель, В. Лубчак, Т. Ткаченко, П. Федченко, О. Щирба, Б. Якимович та ін.

Завдяки жанровій і тематичній різноманітності А. незмінно привертають увагу читачів, масово видаються від початку 19 ст. і відтак присутні у складі фондів майже всіх бібліотек. Для бібліотекарів важливим завданням є розкриття інформаційного потенціалу А., творів авторів, багато з яких є першодруками або ж літературними дебютами, зокрема через бібліографічні посібники, книжкові виставки, каталоги, картотеки тощо. Водночас наклад сучасних літературних А. не перевищує 1–2 тис. пр., тому більшість із них залишаються поза фондами бібліотек, за винятком тих, що отримують обов’язковий примірник документів.

ДСТУ 3017:2015. Інформація та документація. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. – [Чинний від 2016–07–01; на заміну ДСТУ 3017–95]. – Київ : УкрНДНЦ, 2016. – ІV, 38 с.

Перша ластівка : альманах молодих українських письменників / упоряд. М. Чернявський. – Херсон : Друк. наслід. О. Д. Ходушиної, 1905. – 290, V с.

http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0002811

Бойко І. 3. Українські літературні альманахи і збірники XIX – початку XX ст. / І. Бойко // Рад. літературознавство. – 1959. – № 4. – С. 25–30.

Бойко І. З. З історії літературних альманахів і збірників на Україні / І. Бойко // Українські літературні альманахи і збірники XIX–початку XX ст. : бібліогр. покажчик / склав І. З. Бойко. – Київ : Наук. думка, 1967. – С. 2–24.

http://ukrainka.org.ua/node/5675

Українські літературні альманахи і збірники XIX – початку XX ст. : бібліогр. покажчик / склав І. З. Бойко. – Київ : Наук. думка, 1967. – 271 с.

http://ukrainka.org.ua/node/5675

Федченко П. Українські альманахи 30-х років ХІХ ст. / П. Федченко // Рад. літературознавство. – 1967. – № 2. – С. 33–45.

Троицкий М. Д. К истории «Альманаха библиофила» / М. Д. Троицкий // Книга: Исследования и материалы. – Москва, 1979. – Вып. 38. – С. 24–43.

Франко І. Українська альманахова література // Франко І. Я. Зібрання творів : у 50 т. – Київ : Наук. думка, 1980. – Т. 27. – С. 95–108.

Ясінський Б. Цінна спадщина – альманахи УНС / Б. Ясінський, Т. Добко // Свобода. – 1999. – 31 груд.

Добко Т. Календарі й альманахи Українського Народного Союзу (1897–2000) / Т. Добко, Б. Ясінський // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство : міжвід. зб. наук. пр. – Київ, 2001. – Вип. 3. – С. 163–178.

Макієнко О. Ювілейне видання херсонських архівістів (Константи: Альманах соціальних досліджень. – Херсон, 2006. – № 1 (12): Архів і людина. – 153 с.) / О. Макієнко // Студії з архівної справи та документознавства. – 2007. – Т. 15. – С. 222–224.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/sasd_2007_15_45

Якимович Б. Видатні українські соборницькі друки ХІХ ст. (до 120-річчя виходу у світ альманахів «Веселка», «Ватра» та «Перший вінок») / Б. Якимович // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. : Книгознавство, бібліотекознавство та інформ. технології. – 2007. – Вип. 2. – С. 85–94.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlukbit_2007_2_6

Хроніка–2000 : укр. культурол. альм. : сист. покажч. змісту, [1992–2007] / авт.-уклад.: Є. Бабич, В. Патока ; авт. передм. А. Пастухов ; наук. ред. В. Кононенко ; відп. за вип. Т. Вилегжаніна ; післямова-інтерв’ю Ю. Буряка. – Київ : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2008. – 363 с.

Бабич Є. Шляхи вітчизняної історії на сторінках альманаху / Є. Бабич, В. Патока // Вісн. Кн. палати. – 2009. – № 3. – С. 10–12.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2009_3_7

Калініна А. Південноукраїнські альманахи кінця ХІХ – початку ХХ століття в оцінці Івана Франка / А. Калініна // Укр. літературознавство. – 2010. – Вип. 72. – С. 129–134.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ul_2010_72_18

Клименко І. В. Альманах «Гроно» – видання літературно-мистецької групи «Гроно» / І. В. Клименко. // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2010. – Вип. 14. – С. 335–344.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/rks_2010_14_21

Вялкова І. О. Маріупольські альманахи 1991–2010 рр. / І. О. Вялкова // Вісн. Маріупольського держ. ун-ту. Сер. : Філологія. – 2011. -– Вип. 5. – С. 7–12.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vmdu_2011_5_4

Ткаченко Т. Українські альманахи першої половини XIX століття. – Київ, 2011. – 432 с.

Хавкіна Л. М. Харківська альманахова журналістика 30–40-х років ХІХ ст.: соціокомунікаційні параметри / Л. М. Хавкіна // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер.: Філологія ; вип. 63. – 2011. – № 989. – С. 10–16.

Полякова Ю. Ю. Разговор книгопродавца с поэтом: «Театральный альманах» А. Плюшара в контексте театральной публицистики первой трети XIX века / Ю. Ю. Полякова // Вісн. Одес. нац. ун-ту. Серія : Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство. – 2012. – Т. 17, Вип. 1. – С. 156–166.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_bbk_2012_17_1_9

Назаренко В. М. Композиційні особливості альманаху «Літературний ярмарок» (1928–1930) / В. М. Назаренко // Літературознавчі студії. – 2013. – Вип. 40(2). – С. 71–78.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lits_2013_40(2)__11.

Ткаченко А. Студентські літературні альманахи / А. Ткаченко, О. Яровий // Слово і час. – 2013. – № 8. – С. 9–11.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/sich_2013_8_7

Карпов В. В. Проблеми розвитку української військової символіки у редакційній політиці Військово-історичного альманаху / В. В. Карпов // Вісн. Нац. академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2014. – № 3. – С. 264–268.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2014_3_5

Лісунець Л. І. Жінки-благодійниці як засновниці літературних альманахів «Подарок бедным» та «La Queteuse» в Одесі / Л. І. Лісунець // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – 2014. – Вип. 17. – С. 148–154.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/apvvi_2014_17_18

Усманова О. В. Альманах як тип неперіодичного видання в історії української журналістики / О. В. Усманова // Наук. зап. Ін-ту журналістики. – 2014. – Т. 56. – С. 335–339.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2014_56_66

Щирба О. А. Історія виникнення та розвитку літературних альманахів в Україні (середина XIX – початок XXI століття) / О. А. Щирба, О. І. Босак // Поліграфія і видавнича справа. – 2014. – № 3. – С. 55–59.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2014_3_1

Щирба О. А. Особливості розвитку сучасних літературних альманахів в Україні та Росії / О. А. Щирба // Поліграфія і видавнича справа. – 2014. – № 4. – С. 61–65.

Щирба О. А. Історія та розвиток сучасних літературних альманахів в Україні / О. А. Щирба // Журналістика. Філологія. Медіаосвіта : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 2 жовт. 2014 р.). – Полтава, 2014. – С. 277–280.

http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/4300/1/Schirba.pdf

Кужель Л. Західноукраїнські та українські еміграційні альманахи 1920–1930-х років: тематико-типологічний аналіз / Л. Кужель // Зап. Львів. нац. наук. б-ки України ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. – Львів, 2015. – Вип. 7 (23). –  С. 302–342.

https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/Z/Z2015/JRN/PDF/25.pdf

Дояр Л. Регіональні літературні альманахи УРСР на порозі шістдесятництва (1954–1959) / Л. Дояр // Вісн. Кн. палати. – 2021. – № 9. – С. 30–43.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2021_9_9

Проців М. Літературно-мистецький, історико-краєзнавчий альманах «Жайвір» (1990–2008 рр.) у фондах Бережанського краєзнавчого музею / М. Проців // Зб. пр. Наук.-досл. ін-ту пресознавства. – 2021. – Вип. 11. – С. 38–56.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZPNDZP_2021_11_5

Кужель Л. Еміграційні календарі та альманахи 1930-х років із нагоди ювілеїв українських товариств // Зап. Львів. нац. б-ки України ім. В. Стефаника. – Львів, 2022. – Вип. 14 (30).  –  С. 115–146 с.

http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001466042

Лубчак В. Альманахи «З-над хмар і долин» і «З потоку життя»: спроба запровадження європейського культурного простору / В. Лубчак // Українська література в загальноосвітній школі. – 2015. – № 4. – С. 10–13.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ulvzsh_2015_4_10

Лубчак В. Заборона альманахів М. Комарова «Розмова» і «Заволока» як чинник цензурних утисків української книжки / В. Лубчак // Укр. інформ. простір. – 2018. – № 2. – С. 114–121.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrinfsp_2018_2_10

Тимошик М. Альманахова література Буковини тоталітарної доби (40–60-ті роки XX  ст.: організація, редакційна політика, проблематика / М. Тимошмк // Зап. Львів. нац. б-ки України ім. В. Стефаника. – Львів, 2023. – Вип.15 (31) . – С. 306–338.

https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/Z/Z2023/JRN/PDF/14.pdf

———————————————

Альманах «Дерибасовская-Ришельевская» https://omr.gov.ua/ru/news/234268/

Альманахи УНС // https://svoboda-news.com/svwp/

«Віночок цікавинок»: альманах // https://shkola-ditsad.ucoz.com/load/1

Січеславщина: Краєзнавчий альманах // https://www.libr.dp.ua/?do=fullkr&book

Презентовано цьогорічний випуск альманаху "Історичний календар Кіровоградщини Люди. Події. Факти 2020 рік 

https://www.kr-admin.gov.ua/start.php?q=News1/Ua/2020/06022008.html

Альманах «Русалка Дністровая» як пам’ятко-охоронний та краєзнавчий феномен

http://www.korekta-vvk.com/chytalnia/avtory/vasyl-tymkiv/rusalka-dnistrovaja

Перша ластівка: альманах // https://odnb.odessa.ua/rarities/item/8?lang=uk

Гендерний педагогічний альманах // https://ua.boell.org/uk/2018/01/14/genderniy-pedagogichniy-almanah 

Літературний альманах Інституту філології та масових комунікацій університету «Україна» https://ifmc.uu.edu.ua/literaturnyj-almanah/ 

Слобожанщина: альманах// https://sm.gov.ua/uk/arkhiv1/31680-na-sumshchyni- prezentuvaly-novyy-vypusk-almanakhu-slobozhanshchyna.html

Літературний альманах "Джинсове покоління. Пострадянська література Закарпаття" вийшов у видавництві "Карпатська вежа" // https://zakarpattya.net.ua/News/19782-Mukachevo.-Literaturnyi-almanakh-Dzhyn 

Творчий альманах «NOMEN» // 

https://news.donnu.edu.ua/2021/05/26/tvorchyj-almanah-nomen-stav-chastynoyu-nashoyi-vesny-na-84-mu-roczi-zhyttya-universytetu-nina-ursani

Хата – український літературний альманах

https://ukrlit.net/info/dict/galak.html

Культурологічний альманах

https://almanac.npu.kiev.ua/index.php/almanac

Природничий альманах  (біологічні науки)

https://na.kspu.edu/index.php/na

Гуцульський альманах «Писанка»

https://dzerkalo.media/news/viyshov-u-Svit-gutsulskiy-almanah-pisanka