Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 23 КількістьЗа місяць : 1107 статей : 1008 |
Хрестоматія
Хрестоматія (від грец. chrestomatheia, від chrestos – корисний і mathono –вивчаю, дізнаюсь) – 1) збірник текстів письменницьких чи наукових творів і (або) уривків із них, призначений для навчальних чи пізнавальних цілей; 2) різновид навчального посібника, що містить системно дібрані документи (тексти мемуарних, літературно-художніх чи історичних документів, музичних та інших творів чи уривків із них), які є об’єктом вивчення певного навчального предмета, курсу, дисципліни відповідно до змісту чинної навчальної програми, і має відповідний офіційно наданий гриф. Згідно із ДСТУ 3017: 2015 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» Х. за цільовим призначенням віднесено до категорії навчальних видань і їх різновидів – навчальних посібників; за складом основного тексту Х. є збірниками, полівиданнями. Залежно від принципів укладання розрізняють три основні види Х.: 1) історико-літературного характеру, в яких фрагменти творів зібрані за хронологічним принципом та супроводжуються характеристикою творчості автора та бібліографічними відомостями; у вступних статтях наводяться відомості про епоху, життєвий і творчий шлях письменників, короткий аналіз творів тощо; 2) створені на основі ідейно-художньої спільності певного періоду чи за регіональною ознакою, з невеликою критико-біографічною довідкою про кожного автора; 3) укладені за тематичним принципом. За принципами укладання до Х. примикають: збірки систематично дібраних документів і матеріалів, що мають довідковий характер; книги текстів для читання іноземними мовами (адаптовані або оригінальні); т. зв. книжки для читання з якої-небудь галузі знання, призначені передовсім для самоосвіти; альманахи та антології – збірки вибраних творів певної літератури або літературного напряму чи жанру. Концепція Х. як освітнього й видавничого проекту підпорядковується цільовому призначенню і передбачає розроблення методологічних засад, на яких ґрунтується праця упорядників, формується документально-бібліографічна база для добору джерел, визначаються критерії відбору документів чи їхніх фрагментів, методика групування текстів, особливості структури видання, його апарату і т. ін. Для Х., що мають статус навчального посібника, ця концепція базується на ідеї взаємоузгодженості та взаємодоповнюваності традиційного дидактичного блоку: «навчальна програма – підручник – хрестоматія». У старших класах загальноосвітньої школи, закладів фахової передвищої освіти та окремих факультетах ЗВО Х. застосовують у поєднанні з підручниками і навчальними посібниками, в середніх класах (5–7-х) Х. з літератури іноді мають самостійне значення навчальної книжки (підручника). Уведені до хрестоматії тексти часто супроводжуються невеликими довідками про авторів і короткими коментарями щодо вживаних термінів та понять. Х., що адресуються здобувачам вищої освіти, за змістом і допоміжним апаратом подібні до наукових видань. Уперше хрестоматією була названа збірка вибраних уривків із творів грецьких письменників, укладена античним граматиком Елладієм (4 ст. н.е.). Joachim Johann Mader «Bibliothecis atque archivis Virorum Clarissimorum...» (Гельмштадт, 1666) Перше відоме видання хрестоматії бібліотекознавчих праць уклав німецький історик і бібліограф Йоахим Йоганн Мадер (1626–1680) «Bibliothecis atque archivis Virorum Clarissimorum...» (Гельмштадт, 1666). Ця хрестоматія вміщує 17 творів, присвячених бібліотекам, зокрема, твір голландського філолога Юста Ліпсія «Про бібліотеку», три роботи різних авторів, присвячені Ватиканській бібліотеці тощо.
У школі Російської імперії поряд з Х. історико-літературного характеру і Х., створеними на основі тематичної та ідейно-художньої спільності окремих творів, існувало багато Х., відбір і розташування матеріалу в яких було підпорядковано завданню вивчення т. зв. теорії словесності. Над розробленням концепції Х. як навчальної книжки для шкільної молоді у 2-й пол. 19 ст. тривалий час працював професор руської словесності Я. Головацький, упорядковуючи багатотомну хрестоматію руської літератури для галицьких русинів. Він прагнув умістити до своєї хрестоматії якнайбільше інформації, зробити її максимально вичерпною з огляду на видання такого типу. На жаль, хрестоматійний проект Я. Головацького лишився незавершеним. До сучасників дійшли лише опублікований у 1854 р. перший том Х. та неопублікований рукопис наступних томів. Одним із перших хрестоматійних видань в Україні стали «Виїмки з жерел до історії України-Руси: до половини XI віку» (1895) М. Грушевського. Задум щодо створення Х. «Южно-русская письменность от начала книгопечатания в Южной России до конца XVIII века» плекав О. Левицький. 1918 р. побачила світ Х., укладена М. Сумцовим, М. Плевако, за участі Д. Багалія «Хрестоматію по українській літературі для народних вчителів, шкіл учительських та середніх і для самоосвіти»; видання витримало чотири видання, над кожним з яких працював М. Сумцов, останнє (1920) вийшло з унікальним додатком, що не мав аналогів у допоміжній бібліографії, – «Теми для студій над Шевченком». Існували два незавершені проєкти І. Крип’якевича – рукописи «Хрестоматії з історії України XIV– XVIII ст.» та «Хрестоматії політичних документів XV–XVII ст.», над якими відомий вчений працював у 1960-х рр. У радянській середній і вищій школі існували Х. із суспільно-політичних дисциплін, предметів природничо-математичного циклу, літератури, мовознавства, мистецтва та ін. На початку 1990-х рр. в незалежній Україні було видано низку Х. з літератури (напр.: «Дніпрова хвиля: хрестоматія нововведених творів до шкільних програм»), та історії України («Гомін віків» для 5-го класу за ред. М. Карабанова; матеріали до підручників історії для 10-11-х класів авторства С. Кульчицького). Наприкінці першого десятиліття 2000-х рр. ідея створення Х. була реалізована у випуску збірників документів та книжок для читання з історії України і всесвітньої історії (напр.: «Всесвітня історія. 9 клас. Книга для читання: Нова історія в художньо-літературних образах (кінець XVIII–XIX ст.)», «Історія України: джерельний літопис» та ін.). Поряд з історичними документами у цих навчальних посібниках було вміщено безліч додаткових матеріалів (уривки із праць науковців, художніх творів тощо) від найдавніших часів до сьогодення. Тексти історичних джерел згруповані за темами, до них запропоновані запитання та завдання. Посібники мають пам’ятку «Як вивчати історичне джерело» та методичні рекомендації щодо роботи з писемними джерелами. У сучасній українській школі найбільш поширеними є серії хрестоматійних видань з позакласного читання для молодших школярів (напр.: «Веселий струмочок», «Коло читання», «Книжкова країна» та ін.), української та зарубіжної літератур (напр.: «Вершини далекі і близькі»), історії України і всесвітньої історії для середньої і старшої школи. Різновидом Х. є підручники-хрестоматії, а також книжки для читання. Їхня функція – розвивальна, спрямована на поліпшення навичок та техніки читання у дітей, поглиблення знань з предмета, розвиток пізнавальних інтересів. У таких виданнях поряд із художніми творами (або уривками з них) вміщуються статті з різних галузей знань – історії, географії, природознавства та ін. Класичними взірцями таких видань є книжки К. Ушинського «Рідне слово» і «Дитячий світ». Розрізняють книжки для читання: для учнів початкової школи з літературного читання («Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 1, 2 та 3,4 класах серії "Шкільна бібліотека"», «Читаємо влітку: Переходимо до 3 класу»); для учнів середньої школи з літератури, історії, біології, фізики, географії (напр.: М. Слабошпицький «З голосу нашої Кліо. Книга для читання», С. Гончаренко «Цікаво про фізику. Книжка для читання з фізики. Теплові явища», «Книжка для читання з неорганічної хімії»); з іноземної мови (адаптовані переклади) (напр.: «Козеня Амаду. Книжка для читання французькою мовою»); для допоміжних шкіл дефектологічного спрямування і т. ін. Х. посідають вагоме місце у навчально-методичному забезпеченні дисциплін, що вивчаються в ЗВО за різними напрямами підготовки майбутніх фахівців, забезпечуючи активне залучення в освітній і науковий процеси вищої освіти малодоступних першоджерел (напр.: Німчук В. «Хрестоматія з історії української мови Х–ХІІІ ст.», «Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія у трьох книгах», Рубель В. «Історія Середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія для студентів», А. Іваницький «Хрестоматія з українського музичного фольклору», «Освітологія: хрестоматія»). Для студентів ЗВО, що готують фахівців за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», існують зарубіжні (C. Рейсер «Хрестоматія з російської бібліографії з XI ст. до 1917 р.» (Москва, 1956); хрестоматія у 3-х частинах і 4-х томах «Загальне бібліотекознавство» (Москва, 2007–2008)) і вітчизняні видання (антологія «Книгознавча школа Київського національного університету культури і мистецтв» (КНУКІМ); хрестоматія у 2-х частинах «Документознавство та інформаційна діяльність» (НААККІМ), «Хрестоматія з архівознавства» (УНДІАСД). Хрестоматіям, які можуть використовуватись в освітньому процесі закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, надають грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» або «Схвалено для використання у загальноосвітніх або професійно-технічних навчальних закладах», такі видання вводять до щорічного Переліку навчальної літератури, рекомендованої для практичного використання в закладах освіти (розділ «Додаткові підручники та навчальні посібники»). Х. для вищої школи зазвичай розробляють, схвалюють до друку, видають в університетах та інших ЗВО, до їх упорядкування залучаються науковці і викладачі кафедр. Електронні копії таких видань розміщують в електронних репозитаріях. На виданні Х. для закладів загальної середньої освіти спеціалізуються низка видавництв. Сучасні Х. виходять як у звичному форматі, так і у форматі підручників-хрестоматій та хрестоматій-довідників. В умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій Х. постійно видозмінюються, до друкованих версій додаються мультимедійні компоненти (анімація, звук, аудіо- та відеофайли, графіка), інші Х. існують у форматі електронного ресурсу і містять пошуковий інструментарій. Так, у виданні «Українська література. Інтерактивна хрестоматія. Підготовка до ЗНО» тексти творів супроводжуються коментарями та завданнями, розміщеними на спеціальному полі для самостійної роботи учня; робота з текстом передбачає використання кольорових позначок, виконання письмових завдань. Аудіохрестоматія з української літератури для 9-го та 11-го класів (видавництва «Ранок») вміщує художні твори в акторському виконанні, має спеціальну версію у форматі mp3 для мобільних пристроїв.
Джерела
ДСТУ 3017:2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – Чин. від 2016–01–07. – Київ, 2016.; СОУ 18.1–02477019–07:2015. Поліграфія. Підручники і навчальні посібники для загальноосвітніх навчальних закладів. Загальні технічні вимоги (зі зміною № 1). – На заміну СОУ 22.2–02477019–07:2007; чинний від 2013–01–03.; Документознавство та інформаційна діяльність : хрестоматія : [у 2 ч.] / М-во культури України, Нац. акад. керів. кадрів культури і мистецтв, Ін-т менеджменту, Каф. документознавства та інформ.-аналіт. діяльності ; [уклад. : М. С. Слободяник, О. М. Збанацька, В. В. Добровольська]. – Київ : НАКККіМ, 2014. – Ч. 1, вип. 2.; Ч. 2, вип. 2; Книгознавча школа Київського національного університету культури і мистецтв : антологія / уклад. В. М. Медведєва. – 2-е вид., випр., та допов. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2018. – 676 с. – (Серія «Наукові школи»).
————————————————
Бібліотека у «дзеркалі» стародруків: образ, джерела, факти Концепція авторського проекту риторичної хрестоматії для студентів-журналістів |
||