Бібліографування – сукупність процесів і операцій зі створення бібліографічної інформації про документи (твори друку та інші інформаційні ресурси) з метою їх виявлення, ідентифікації, відбору, систематизації та доведення до користувачів.

Як синонімічні використовують терміни: «складання бібліографічних посібників», «виробництво бібліографічної інформації», «виробнича бібліографічна діяльність», «бібліографічне згортання документів».

Б. є базовим видом бібліографічної діяльності, що забезпечує формування бібліографічних ресурсів і слугує інформаційною основою бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів, наукових досліджень, освітнього процесу та культурної комунікації.

Процес створення бібліографічної інформації передбачає виконання комплексу послідовних операцій, які називають методами бібліографування:

бібліографічне виявлення документів – пошук і фіксація первинних і вторинних бібліографічних джерел відповідно до визначеної теми, типу видання чи завдання;

бібліографічний відбір – оцінювання документів за змістовими критеріями (галузь знань, тема, наукова й художня цінність, відповідність меті посібника та запитам користувачів) і формальними ознаками (територіальні, хронологічні, мовні характеристики, тип документа тощо);

бібліографічна характеристика – аналітико-синтетичне опрацювання документів (бібліографічне описування, анотування, реферування, індексування, предметизування) задля формування бібліографічного запису як уніфікованого результату;

бібліографічне групування та систематизація – організація сформованих бібліографічних записів за певними ознаками (абетковими, хронографічними, тематичними тощо);

редагування – перевірка точності, повноти й уніфікації зафіксованих бібліографічних даних;

підготовка до поширення – фінальне оформлення бібліографічних посібників, баз даних або електронних ресурсів, а також їх подальша промоція та маркетинг.

У цих процесах керівним є принцип доцільності, або закон подвійної відповідності: створювана бібліографічна інформація повинна відповідати: 1) особливостям документів (їхньому змісту та формі); 2) інформаційним потребам, запитам, інтересам споживачів, на яких вона розрахована.

Залежно від мети, об’єкта й результату Б. розрізняють кілька його видів:

поточне (оперативне відображення нових надходжень документів; реалізовується в реєстраційних бібліографічних посібниках, бюлетенях нових надходжень);

ретроспективне (охоплення документів за минулі періоди);

рекомендаційне (орієнтоване на популяризацію читання та відбір кращих видань);

науково-допоміжне (задля забезпечення бібліографічною інформацією науковців, окремих напрямів науково-дослідної роботи);

державне (національне) – системне обліково-реєстраційне Б. основних видів документів, виданих у країні;

галузеве, краєзнавче, персональне – за тематичною або об’єктною ознакою.

Результати Б. втілюють у:

•    бібліографічних посібниках (друкованих та електронних);

•    каталогах і картотеках;

•    бібліографічних базах даних;

•    довідково-бібліографічних ресурсах;

•    метаданих електронних документів і цифрових колекцій.

Процеси Б. здійснюють відповідно до національних і міжнародних стандартів бібліографічного опису, правил каталогування, класифікаційних систем (зокрема Універсальної десяткової класифікації, УДК), а також принципів уніфікації та сумісності бібліографічних даних у цифровому середовищі.

В умовах широкого застосування інформаційних технологій процеси Б. зазнають суттєвих змін. Домінують зокрема:

автоматизація процесів і використання інтегрованих бібліотечних систем; 

застосування форматів машинозчитуваних записів (наприклад, MARC);

розвиток повнотекстових і фактографічних баз даних;

інтеграція з міжнародними інформаційними ресурсами та відкритими даними;

використання технологій семантичного вебу і пов’язаних даних (Linked Data), універсальних бібліографічних менеджерів на зразок Mendeley, EndNote, Zotero.

Б. забезпечує впорядкування документного потоку, підвищує доступність інформації, сприяє ефективному інформаційному пошуку та збереженню національної документної спадщини.

Як технологічний процес Б. інтегровано у структуру довідково-бібліографічного обслуговування, забезпечуючи задоволення індивідуальних інформаційних потреб і виконання разових запитів.

Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : ДСТУ 7448:2013. – [На заміну ГОСТ 7.26-80 ; чинний від 2013-11-29]. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – 46 с. – (Національний стандарт України) (Інформація та документація).

Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях : ДСТУ 7342:2013. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2013. – 7 с. – (Національний стандарт України) (Інформація та документація).

Швецова-Водка Г. М. Методика бібліографування : метод. реком. на допомогу виконанню контрольної роботи з курсу «Організація та методика бібліографічної роботи в бібліотеці» / Г. М. Швецова-Водка, Ж. В. Бабенко ; М-во культури і мистецтв України; Рівненський держ. ін-т культури; каф. бібліографознавства. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Рівне, 1997. – 16 с.

Метод бібліографування // Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / наук. ред. і авт. вступ. ст. Г. М. Швецова-Водка. – Київ, 1998. – С. 38.

Ковальчук Г. Принципи бібліографування книжкових пам’яток / Г. Ковальчук // Бібл. планета. – 2003. – № 1. – С. 13–19.

Власова Г. В. Аналітико-синтетична переробка інформації : навч. посіб. / Г. В. Власова, В. І. Лутовинова, Л. І. Титова ; Держ. акад. керівн. кадрів культури і мистецтва. – Київ, 2006. – 290 с. : іл., табл.

Горбаченко Т. Г. Аналітико-синтетична переробка документної інформації : навч. посіб. для дистанц. навчання / Т. Г. Горбаченко ; Відкритий міжнар. ун-т розвитку людини «Україна». – 2-ге вид., перероб. і допов. – Київ : Ун-т «Україна», 2008. – 311 с. : іл., табл., портр. – (Мережа дистанційного навчання).

Боряк Т. Г. Бібліографування наукових праць з архівної україніки : штрихи до бібліографічних здобутків і втрат 2005–2010 років / Т. Г. Боряк // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2010. – № 4. – С. 37–44.

Карпенко О. О. Аналітико-синтетична переробка документної інформації : бібліографічний опис : навч. посіб. / О. О. Карпенко. – 2-ге вид., доповн. і переробл. – Харків : Нац. аерокосм. ун-т ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», 2010. – 138 с.

Бібліографування як процес виробництва бібліографічної інформації: його методи // Швецова-Водка Г. М.  Вступ до бібліографознавства : [навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.] / Г. М. Швецова-Водка ; Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. – 3-є вид., випр. та допов. – Рівне, 2011. – 232 с. – С. 78–106.

Методи бібліографування як процесу створення бібліографічної інформації // Складання бібліографічних посібників : інформ.-метод. матеріали / М-во культури України, Нац. парлам. б-ка України ; уклад. О. Галганова ; наук. ред. В. Кононенко. – Київ, 2015. – С. 16–35.

Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Макроаналітичне згортання інформації : бібліогр. опис док., анотування док. : навч. посіб. / О. М. Збанацька ; М-во культури України, Нац. акад. керів. кадрів культури і мистецтва. – Київ, 2014. – 266 с. : іл., табл.

Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Мікроаналітичне згортання інформації : індексування документів, реферування документів : навч. посіб. / О. М. Збанацька ; М-во культури України, Нац. акад. керів. кадрів культури і мистецтва. – Київ, 2016. – 254 с. : іл., табл.

Бондар М. А. Бібліографування кириличних стародруків як передумова їх наукового використання / М. А. Бондар // Бібліотека. Книга. Наука : матеріали наук. семінару (Київ, 24–25 квіт. 2018 р.) / М-во культури України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Наук. б-ка, каф. інформ. технологій, Укр. бібл. асоц. ; редкол.: С. Г. Винокурова, Ю. І. Горбань, Т. О. Долбенко та ін. – Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2018. – Вип. 1. – С. 12–13.