Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 11 КількістьЗа місяць : 260 статей : 1013 |
Читацька конференція
Читацька конференція – 1) публічне обговорення літературних творів певного тематичного спрямування із залученням великої читацької аудиторії, масова форма соціокультурної діяльності бібліотеки; 2) зібрання користувачів бібліотеки з метою обговорення її діяльності. Як форма усного пропагування літератури, бібліотечного обслуговування та бібліотечного спілкування Ч. к. виникла наприкінці 20-х рр. 20 ст. Їй передували «вечори рецензій», «вечори живої бібліографії», «літературні гуртки», де обговорювалися книжкові новинки. На «вечорах робітничої критики» (1926–1929) твори письменників обговорювалися з їх особистою участю. Вечори книг, рецензій, гуртки, а згодом і Ч. к. були спрямовані на розвиток навичок самостійної роботи з книгою, на самоосвіту, а головною метою стало привернення уваги читачів до найцінніших в ідейному та художньому сенсі творів літератури. Особливої популярності Ч. к. набули в 50–60-і рр. 20 ст. Їхньою метою було обговорення найкращих взірців художньої літератури, книжок виробничої тематики (це розглядалося як форма підвищення кваліфікації в трудових колективах). Однак формалізований підхід до проведення Ч. к., зокрема, за єдиною методикою та загальною для всіх бібліотек тематикою, призвів до зниження інтересу до цієї форми роботи. Поступово пріоритетними для читачів стали вільніші за своїм духом обговорення (подібно до бібліотечних диспутів) у невеликих аудиторіях (літературних гуртках, клубах за інтересами, літературних вітальнях). Проте поняття «читацька конференція» закріпилося в бібліотечному та письменницькому середовищі, хоча методика їх проведення поступово змінювалась. У 90-і рр. 20 ст. масштаби проведення Ч. к. зменшились, але як форма масової роботи вони збереглися. На сучасному етапі Ч. к. є однією з традиційних форм масової роботи, спрямованої на популяризацію книжкових фондів бібліотеки та стимулювання читацької активності. Зазвичай предметом обговорення Ч. к. є об'єднані серією, жанром, темою групи літературно-художніх, наукових, науково-популярних, виробничо-практичних, громадсько-політичних видань; конкретна книга; творчість окремого письменника тощо. З огляду на те, що методика організації і проведення Ч. к. передбачає використання багатьох видів і форм соціокультурної діяльності, вона вважається найскладнішою формою роботи бібліотек, яка охоплює бесіди з читачами, усний огляд тих чи інших літературних творів, обговорення книжок, лекції, консультації, зустрічі з автором, експонування літератури, публічні виступи, обмін думками, аналізування, оцінювання художніх творів та ін. Найважливіші функції Ч. к. – просвітництво, привернення уваги до читання, виявлення читацької думки (поглядів), формування культури читання в цілому. Ч. к. виконує комунікаційну функцію, оскільки забезпечує взаємодію читачів, бібліотекарів, авторів, критиків, представників редакцій журналів, видавництв. Спрямовані на максимальне стимулювання читацької активності Ч. к. також сприяють виявленню сучасних уподобань читачів, формуванню навичок колективного аналізування творів, критичного мислення, естетичних смаків, підвищенню професійного та культурного рівня, задоволенню культурно-інформаційних потреб користувачів бібліотеки. Застосовуються і заочні Ч. к. (обговорення книжок на сторінках місцевої газети або на радіо) та очно-заочні (як у бібліотеках, так і на шпальтах місцевої газети, куди надсилаються найцікавіші відгуки читачів). Особливим різновидом Ч. к. є читацько-глядацька конференція, де предметом обговорення стає кіно- або телеекранізація літературних творів – як класичних, так і сучасних. Успішність проведення Ч. к. залежить від рівня її організації. Підготовчий етап починається, зазвичай, за 1–2 місяці до визначеної дати Ч. к. Продумуються вибір твору(ів), в якому порушуються суспільно важливі, потенційно дискусійні проблеми, тема заходу, його сценарій, що охоплює коло питань, що виносяться на обговорення, адресованість певній читацькій аудиторії, формується коло спікерів (доповідачів) і модераторів, які керуватимуть ходом конференції і дискусії. Важливо, щоб якомога більша кількість учасників Ч. к. прочитали твір, що виноситься на обговорення. Тому Ч. к. найбільш поширені серед учнівської аудиторії і за творами, що входять до навчальної програми. Часто Ч. к. передують заходи з популяризації творчості письменника серед користувачів бібліотеки, влаштовуються відповідно підготовлені книжкові виставки. Ч. к., як зібрання користувачів бібліотеки, організовуються з метою заслуховування її публічних звітів, обговорення нагальних проблем функціонування й перспективних планів бібліотечної установи, сприяють реалізації її комунікаційної політики, поліпшенню іміджу.
Джерела
Грибівська К. Перша заочна конференція читачів бібліотеки УАН // К. Грибівська // Бібліотека в соціалістичному будівництві. – 1935. – № 7. – С. 55–56. Читацька конференція / Е. В. Куделько, С. Й. Мінц // Довідник з бібліотекознавства і бібліографії. – Харків : Ред.-вид. від. Кн. палати УРСР, 1969. – С. 242. Читательские конференции // Cправочник библиотекаря. – Москва : Книга, 1985. – С. 110–111. Читательские конференции и диспуты // Массовая работа с читателями в ЦБС : метод. рек. – Москва, 1988. – С. 44–57. Читательская конференция // Библиотечное дело : терминолог.слов. – Москва, 1986. – С. 167. Читательские конференции // Массовая работа областной библиотеки. – Ленинград, 1964. – С. 74–84. Работа с читателями : [учеб. для библ. фак. ин-тов культуры] / [Н. С. Карташов и др.]; под ред. В. Ф. Сахарова. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – Москва : Книга, 1970. – 352 c.
————————————————
|
||