За місяць : 1110
статей : 1008
| Рубрики : | Історія бібліотечної справи України |
Чернівецька область. Бібліотечна справа. Перші поодинокі писемні свідчення щодо наявності бібліотек на теренах Буковини (стара назва – Шипинська земля) зафіксовано ще в 14 ст. Це були книгозбірні при монастирях різних конфесій. Інших писемних відомостей про існування бібліотек у краї до другої половини 19 ст. не знайдено. Це пояснюється, зокрема, й кількома змінами державної приналежності регіону (Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Молдовське князівство та прийняття ним згодом режиму оттоманського сюзеренітету, васальної залежності від Польського королівства, Османська імперія, Австрійська імперія та ін.), частими воєнними діями, загибеллю архівів чи їх перебуванням на територіях інших держав.
У складі Австро-Угорської імперії (Габсбургської монархії) Буковина як округ Королівства Галичини та Володимирії, з 1849 р. – коронний край Герцогство Буковина перебувала з кінця 18 ст. до 1918 р. і мала певні права автономії. Під впливом демократичних за своєю природою революцій 1848–1849 рр. в Європі урядовці та освічені мешканці краю прагнули зменшити гостроту національних, соціально-політичних та економічних проблем, зокрема шляхом розвитку освіти і культури. Важливе місце в цьому питанні відводилося загальнодоступним (публічним) бібліотекам. Відтоді й бере відлік задокументований розвиток бібліотечної справи в регіоні.
Першу із книгозбірень – Крайову публічну бібліотеку Буковини, було створено в Чернівцях у 1852 р. на кошти місцевих меценатів за ініціативою поміщика з с. Вікно́ (від 2020 р. – Чернівецького р-ну Чернівецької обл.) барона М. де Зотти (1806–1877). Він, крім грошей, передав для нової книгозбірні 200 томів із власного книжкового зібрання (переважно з питань правознавства). Інший добродійник – К. фон Мікулі (1821–1897), відомий піаніст і композитор, учень Ф. Шопена та майбутній директор Львівської консерваторії, надав на потреби бібліотеки всю виручку від своїх двох концертів зимового сезону 1850/51 рр. (1 030 флоринів). Опікувався бібліотекою й історик та політик, Крайовий голова Буковини барон Є. Гурмузакі (1812–1874).
Відкриття бібліотеки відбулося 29 вересня 1852 р. Вона розташовувалась у невеличкому приміщенні на вул. Панській (від 1940 р. – Ольги Кобилянської), 41 (будівля не збереглася). Станом на 1 січня 1853 р. фонд бібліотеки налічував 543 пр. книжок та 20 підшивок періодичних видань. Книжок українською мовою майже не було, за винятком 3 пр., подарованих професором Львівського університету, поетом, бібліографом, громадським діячем Я. Головацьким.
У жовтні 1875 р. Крайова публічна бібліотека Буковини набула статусу університетської (нині – Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, ЧНУ ім. Ю. Федьковича, одна з найдавніших і найбільших в Україні). Все її майно і фонд, що налічував 15,5 тис. томів, перейшли у власність Чернівецького університету ім. Франца Йосифа і були переміщені до його корпусу.
У зв’язку з тим, що громада Чернівців, крім осіб, пов’язаних із навчальним закладом, залишилася без загальнодоступної книгозбірні, у 1890-х рр. було створено нову публічну бібліотеку, що діяла при громадському музеї. В її книжковому фонді, зокрема, були видання кінця 17 ст. німецькою, румунською, французькою мовами. Згодом цю бібліотеку було переміщено до Музею церковного мистецтва при резиденції митрополитів Буковини і Далмації, після закриття якого в 1940 р. частина книг богословського характеру перейшла до бібліотеки Буковинського обласного краєзнавчого музею. Фонд наукової бібліотеки музею універсальний і нині налічує понад 18 тис. пр. Його основу становлять видання другої половини 20 ст. Серед видань 18-го – першої половини 20 ст. – «Всесвітня історія» в 96 томах, твори історика-буковинця проф. Р. Кайндля, історико-краєзнавча література австрійського і румунського періодів, музейні щорічники австрійського періоду, стенограми протоколів Буковинського ландтагу другої половини 19-го – початку 20 ст. та чимало інших цінних документів. У фонді бібліотеки також зберігаються багато видань з археології, етнографії, мистецтва Чернівецької області, з історії України тощо. Велику його частину становлять книги, подаровані авторами та видавництвами краю. Бібліотека обслуговує науковців і співробітників музею, а також студентів, науковців, освітян міста й області, мешканців Буковини та гостей краю. Бібліотека підтримує дієві зв'язки з кафедрами історичного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича з метою поповнення книжкового фонду сучасною науковою літературою.
Предтечею публічних бібліотек на теренах Буковини стали громадські читальні, організовані за прикладом тих, що вже діяли в Галичині, здебільшого зусиллями львівської «Просвіти» та її філій у краї. Вирішальну роль у створенні бібліотек-читалень на Буковині відіграли українські культурно-просвітні товариства «Руська бесіда», «Просвіта», «Поміч», «Воля», «Селянська каса», «Руська школа» (з 1910 р. – «Українська школа») тощо. Так, «Руська бесіда», створена у 1869 р. в Чернівцях, ставила за мету «піднесення товариського життя між русинами на Буковині». У місті діяли чотири читальні цього товариства. У 1874–1875 рр. було ухвалено рішення про створення читалень товариства у селах. Сільським учителям і священникам пропонувалося поширювати серед селян газети, книжки, створювати читальні. Тривалий час населення краю потерпало від неграмотності (станом на 1944 р. неписьменними залишалися 50% буковинців), тому створення читалень розглядалось і як засіб для поборювання неуцтва серед селянства, його залучення до регулярного інформування про навколишній світ.
Першу сільську русинську (тобто українську) читальню організували 2 листопада 1871 р. в с. Путилів (нині – смт Путила Вижницького р-ну) письменник і громадський діяч О.-Ю. Федькович та заможний селянин, староста села, депутат крайового сейму Т. Левицький. Об’єднувала прогресивних селян читальня, створена у 1880 р. Т. Реваковичем в с. Раранча (нині – с. Рідківці Чернівецького р-ну). В 1890-х рр. на громадських засадах діяла читальня «Просвіти» в м. Кіцмані (фонд налічував 200 пр. видань), очолювана Г. Івасюком (його син Михайло став відомим українським письменником, ім’я якого в 1998 р. присвоєно Чернівецькій ОУНБ, а онук Володимир – композитором, одним з основоположників української естрадної музики). Існують відомості про створення в 1895 р. відомим громадсько-політичним діячем М. Васильком «Православної руської читальні» в с. Лукавці (нині – Вижницького р-ну). Мовознавець, громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини С. Смаль-Стоцький відкрив у краї близько 100 читалень і подбав про надходження до них понад 270 книжок знаних місцевих українських авторів, серед них твори С. Воробкевича у 3 т., «Історія Буковини» М. Кордуби та ін.
Функції читалень не обмежувалися лише читанням, як це випливає з їхньої назви. Фактично це були осередки селянського чи міщанського організованого життя: при них нерідко діяли допомогові (позичкові) каси, драматичні гуртки і хори, що влаштовували аматорські вистави та концерти; тут читали лекції з медицини, кооперативного руху, основ агрономії й ветеринарії, раціонального ведення домашнього господарства та ін.
Зазвичай під сільські читальні відводилась одна з кімнат більш-менш просторих хат національно свідомих селян, інколи такі кімнати чи хати передавалися в дар громаді місцевими заможниками. Подекуди приміщення для читалень купувались або будувались на пожертви небайдужих громадян. Окремим читальням при відкритті присвоювали імена визначних українських діячів – Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та ін. Кількість відвідувачів читалень на час їх створення становила від 30 до 130 осіб щодня. У невеликих загалом фондах читалень переважали придбані на кошти селян чи подаровані книжки місцевих письменників, твори європейських авторів, перекладені українською мовою, науково-популярні брошури, народні календарі (альманахи), продовжувані (серійні) видання львівської «Просвіти», «Руської бесіди», «Селянської каси», наприклад, «Буковинський православний калєндар», «Бібліотека для молодежи, міщанъ і селянъ» (згодом «Читальня»), «Буковина» та ін. Проте в період домінування в «Руській бесіді» москвофілів книжки українською мовою з читалень товариства вилучалися, а надіслані М. Драгомановим видання взагалі вирішили знищити «яко неотвітні для поміщення в бібліотеці общества».
Засновували читальні й інші громадські об’єднання. Так, товариство «Міщанська читальня», створене в 1880 р., ставило за мету ширити просвіту серед міщан, сприяти зростанню їхнього добробуту. Товариство мало власний дім, бібліотеку, в якій налічувалося понад 300 видань, вело курси для неписьменних. У 1884 р. на Буковині діяли вже 14 читалень цього громадського об’єднання.
Після поразки в 1884 р. москвофільського крила «Руської бесіди» робота товариства визначалася народовцями, які змінили його статус за зразком львівської «Просвіти» як громадсько-освітньої організації і відстоювали україноцентричне спрямування діяльності читалень, якісні й кількісні зміни в них. У 1885 р. підготовлено й опубліковано типовий статут читалень «Руської бесіди». Влаштовувались короткотермінові школи та інструктажі для активістів, що організовували роботу читалень. Як наслідок, кількість читалень у краї помітно зросла: в 1890 р. було створено 42 читальні, в 1894-му – 46, у 1902-му – 64. У 1906 р. «Руська бесіда» мала 7 філій та 83 читальні, на кінець 1913-го налічувалося майже 150 читалень, які фактично виконували роль сільських бібліотек. Українськими читальнями була охоплена приблизно половина сіл Буковини і як осередки культури та знань вони відігравали певну роль у протидії румунізації місцевого населення. У деяких великих селах діяло по дві читальні. Окрім них, товариство мало центральну бібліотеку в Чернівцях, фонд якої становив понад 840 книжок і журналів.
На початку 20 ст. бібліотекар товариства М. Кордуба приступив до створення окремої бібліотеки фахових видань, щоб зібрати в ній популярні книги різних галузей знань для молоді, робітників, міщан. На реалізацію цієї ініціативи лише в 1909–1911 рр. виділ (керівний орган) «Руської бесіди» асигнував 500 крон. Станом на 1912 р. у бібліотеці фахових видань налічувалося вже понад 900 назв книжок.
Наприкінці 19-го – на початку 20 ст. на Буковині з’явилися нові бібліотеки, зокрема навчальних закладів (вищої гімназії, вищої реальної школи, жіночого ліцею та ін.). Книжкові фонди цих книгозбірень поповнювалися здебільшого за допомогою пожертв і дарів приватних осіб та учнів, а також шляхом закупівлі видань за рахунок бюджетів закладів. У цей період зросла й кількість бібліотек різноманітних студентських товариств, серед яких найпопулярнішою була книгозбірня товариства «Союз» у Чернівцях (1875–1903, 1905–1922), комплектувати яку допомагав М. Драгоманов. Її бібліотекарем був Л. Мартович, відомий згодом письменник та громадський діяч.
Подальшого поширення набули в цей період приватні бібліотеки, що стали помітним явищем у культурному житті Північної Буковини. З них вирізнялися книжкові зібрання письменників і громадських діячів О.-Ю. Федьковича, С. Воробкевича, О. Кобилянської, А. Пумнула, першого ректора Чернівецького університету К. Томащука, відомих вчених С. Смаль-Стоцького, В. Сімовича, медиків В. Залозецького, С. Окуневської-Морачевської, художниці А. Кохановської, поміщицьких родин Г. і А. Гурмузакі, Мустец та ін. Вдова К. Томащука в 1890 р. передала у дар Чернівецькому університету велику книгозбірню свого чоловіка, де лише книжок налічувалося 2 249 томів.
Всупереч політиці австрійського уряду, спрямованій на онімечення краю, місцеві книгозбірні сприяли розвитку освіти, зростанню соціальної і національної самосвідомості автохтонного українського населення.
Найбільшою бібліотекою, як і раніше, залишалась університетська, у фонді якої на початку 20 ст. зберігалося, зокрема, 25,8 тис. пр. видань з австрійського права і юриспруденції, 9,4 тис. – з історії та допоміжних історичних наук, 2,8 тис. – з теології німецькою і румунською мовами.
У 1895 р. за ініціативою представників місцевої інтелігенції на чолі з присяжним повіреним Ю. Томашевським у м. Хотині було засновано Публічну міську бібліотеку, фонд якої містив 4 тис. томів. У 1918 р. тут зберігалося вже близько 20 тис. томів.
З 1918-го по 1940 р. Буковина перебувала під владою королівської Румунії, яка нищила всі паростки українського національного руху й культурного життя: українську мову забороняли викладати в гімназіях, а в народних школах відчутно зменшили кількість годин для її вивчення, користування рідною мовою не дозволяли в державних установах і навіть у крамницях. Так само зазнала руйнації й бібліотечна справа, для чого застосовувались у т. ч. силові методи із залученням місцевих органів влади (примарій) та таємної поліції (сигуранци). Значну частину бібліотечних фондів було конфісковано, читальні зачинено. Лише поодинокі з них залишалися в районах, де домінували румуни. У 1939 р. на Буковині діяло 15 державних бібліотек із сукупним книжковим фондом 33,4 тис. пр., переважно румунською мовою, які обслуговували лише 3,5 тис. читачів, а також кілька поодиноких книгозбірень при національних товариствах: українському, німецькому, польському, єврейському та ін. Для такого великого краю це були дуже низькі показники.
У другій половині 1940 р. Північна Буковина, Хотинщина та Бессарабія возз’єдналися з іншими етнічними українськими землями в складі УРСР. Було відновлено роботу українських читалень, розпочалося формування бібліотечної мережі згідно з постановою ЦВК СРСР «Про бібліотечну справу в Союзі РСР» (1934). Ставилася мета якомога швидше створити книгозбірні або пересувки в кожному населеному пункті краю. На комплектування бібліотек державою було виділено 1 млн крб., одержано від союзних республік 70 тис. книг.
У вересні того ж року за рішенням виконкому Чернівецької міськради у місті було створено повітову бібліотеку, яку через короткий час перейменували в Чернівецьку обласну бібліотеку для дорослих (нині – Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка). Для неї в центрі Чернівців було виділено окрему будівлю з п’яти кімнат та великої зали. Фонд становив понад 30 тис. пр. видань.
До бібліотеки Чернівецького університету (нині – ЧНУ ім. Ю. Федьковича) було переміщено майже весь фонд Хотинської публічної міської бібліотеки, а його рештки – до Чернівецької повітової бібліотеки.
До середини 1941 р. крім обласної бібліотеки для дорослих вже функціонували: 21 книгозбірня в районних центрах, у т. ч. дві для дітей, а також 10 сільських. Загалом в області діяли 189 бібліотек різного рівня і відомчої підпорядкованості, з сукупним книжковим фондом в один мільйон книжок, які обслуговували понад 30 тис. читачів, 240 сільських клубів і хат-читалень. Найбільшими в краї були книгозбірні вищих шкіл: Чернівецького університету, яка за обсягом фондів була другою в Західній Україні (800 тис. томів), та Учительського інституту (до 50 тис. томів). Восени 1940 р. було відкрито бібліотеку Будинку Червоної армії в Чернівцях та книгозбірню на трикотажній фабриці «Трінако».
Додатково ще 265 невеличких бібліотечок організували в селах при клубах, червоних кутках, хатах-читальнях. З-посеред 342 населених пунктів, де діяли сільські ради, лише 77 (22%) ще залишались без книгозбірень.
Розгортання бібліотечної справи в краї зупинило вторгнення німецьких та румунських військ.
Після визволення Буковини у 1944 р. від окупантів розпочалася відбудова бібліотечних приміщень, стали поповнюватися втрачені під час війни фонди. Поновила роботу обласна бібліотека для дорослих, до якої відразу було завезено 80 тис. пр. видань, а в 1945 р. надійшли книжки із Харкова, Києва та Росії. У 1944 р. розпочала роботу Чернівецька обласна бібліотека для дітей (з 1950 р. – бібліотека для дітей та юнацтва), запрацювали 2 міські, 12 районних, 31 сільська бібліотека, 149 хат-читалень.
У 1947 р. Чернівецький облвиконком ухвалив рішення «Про заходи по зміцненню районних і сільських бібліотек», згідно з яким на райвиконкоми покладалося завдання забезпечити бібліотеки необхідними приміщеннями (не менше 3–4 кімнат для кожної) та обладнанням. Того ж року облвиконком прийняв ще одну постанову, спрямовану на зміцнення кадрового складу бібліотек кваліфікованими спеціалістами. Висувалася вимога призначати на посади завідувачів бібліотек осіб з освітою не нижче середньої. Кадровий голод певною мірою задовольняв створений у 1945 р. Чернівецький політико-освітній технікум (нині – Чернівецький обласний фаховий коледж мистецтв імені Сидора Воробкевича), що мав два відділи – бібліотечний і клубний. Протягом 1947–1948 рр. заклад випустив перших 35 дипломованих бібліотекарів, у 1948 р. розпочався набір студентів на заочне навчання.
У повоєнний час у віддалених населених пунктах краю, насамперед гірських, організовували пересувні бібліотеки. В 1946 р. їх налічувалося 115. Бібліотекарям допомагали добровільні книгоноші. Деякі приміщення для книгозбірень споруджували методом народної будови, тобто із залученням небайдужих громадян на добровільних засадах.
1960-і рр. стали періодом зміцнення й розширення бібліотечної мережі, розвитку бібліотечного обслуговування, становлення професійного кадрового потенціалу. Протягом 1959–1967 рр. для бібліотек було виділено 126 нових приміщень, а 122 заклади переведено у кращі помешкання.
Станом на 01.01.1968 р. в області функціонували 1 122 бібліотеки різних систем і відомств, з них 439 – системи Міністерства культури УРСР (із сукупним фондом 8,6 млн томів). Жителів сільських регіонів додатково обслуговували 802 пересувки. Про зростання фахового рівня бібліотечних працівників свідчить те, що в 1958 р. 31% серед них мали вищу і середню спеціальну освіту, а в 1967 р. – 77%.
Упродовж 1974–1980 рр. відбувалася централізація мережі масових бібліотек області. Першою було сформовано Вижницьку централізовану бібліотечну систему (ЦБС). За підсумками централізації бібліотечної мережі з-посеред 500 розрізнених бібліотек було створено 11 ЦБС з єдиним фінансуванням та комплектуванням бібліотечних фондів, з виокремленням центральної районної бібліотеки, центральної районної бібліотеки для дітей та бібліотек-філій. У 1992 р. внаслідок створення Герцаївського району шляхом виділення частини території Глибоцького району почала діяти 12-а ЦБС.
У 1976 р. було створено Чернівецьку обласну бібліотеку для юнацтва на базі міської бібліотеки для дітей та юнацтва У 1990 р. вона увійшла до структури Чернівецької ОУНБ на правах філії з обслуговування юнацтва.
На 01.01.1980 р. з-посеред 711 працівників державних бібліотек вищу і середню спеціальну освіту мали 611 осіб (86%), 169 – навчались у вищих і середніх навчальних закладах; 80% бібліотекарів мали стаж роботи від 10 до 15 років. Кілька бібліотечних працівників отримали урядові нагороди. Почесне звання «Заслужений працівник культури УРСР» першими в області одержали бібліотекарі М. Лупул (1973) та Г. Юхименко (1978).
У 1984 р. в області діяли 1 127 бібліотек різних систем і відомств, з них 528 – системи Міністерства культури УРСР. Їх сукупний фонд налічував 7 млн документів (значну кількість дублетних і непрофільних видань було передано до обмінних фондів). Читачів у сільській місцевості обслуговували 452 філії районних ЦБС. Віддалені села, села з невеликою кількістю жителів, хутори, бригадні стани, промислові зони були охоплені формами нестаціонарного обслуговування, у т. ч. бібліобусами, які мали 90 стоянок та обслуговували 60 тис. читачів. Усі бібліотеки на той час були орієнтовані на збереження і поповнення фондів, урізноманітнення форм обслуговування читачів та популяризації літератури, підвищення фахового рівня своїх працівників.
Інформатизація бібліотечних закладів у Чернівецькій області розпочалась у 1997 р. з ОУНБ, яка за кошти гранту, отриманого від Міжнародного фонду «Відродження», здійснювала реалізацію проєкту «Створення мережі бібліотек, з’єднаних електронною поштою». Важливою віхою у впровадженні нових інформаційних технологій став проєкт Посольства США в Україні «Інтернет для публічних бібліотек (LEAP)» (2001–2008), завдяки якому були створені інтернет-центри в бібліотеках Чернівців, Хотинського, Сторожинецького, Заставнівського, Кельменецького районів. На базі Сторожинецької ЦРБ запрацював інтернет-центр для користувачів з обмеженими можливостями. За сприяння районних держадміністрацій відкрилися інтернет-центри у Глибоцькій, Кіцманській, Новоселицькій, Сокирянській ЦРБ. Комп’ютери стали надходити і до сільських бібліотек. Через те, що державну програму інформатизації бібліотечних закладів не було затверджено, розроблялись аналогічні районні програми, проте і вони не отримали достатнього фінансування.
З 2010 р. бібліотеки Буковини розпочали брати участь у конкурсах програми «Бібліоміст». Першими переможцями конкурсу з організації нових послуг з використанням доступу до інтернету стали Хотинська та Кіцманська ЦБС. До 2013 р. 11 із 12 ЦБС завдяки грантам отримали 165 комп’ютерів та пристрої до них, які були розподілені між 55 центральними і сільськими книгозбірнями (Путильська районна ЦБС не одержала грант з суто технічної причини – через відсутність покриття інтернетом гірських населених пунктів на території району).
У 2015 р. Вижницька, Глибоцька, Кіцманська, Хотинська ЦРБ отримали гранти у проєкті УБА «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації».
Станом на 01.01.2021 р. оснащено комп’ютерами 168 бібліотек (загалом 469 ПК), в селах – 125 (189 ПК), у т. ч. з доступом до інтернету – 146, у селах – 102. Нині в області книгозбірень, що мають комп’ютери з доступом до інтернету – 44% від загальної кількості, в сільській місцевості – 38,7%. Електронною поштою користувалися 186 бібліотек, у т. ч. 151 сільська.
Завдяки новим технологіям бібліотеки Буковини беруть участь у створенні електронних баз даних (ЕБД), зокрема, електронної бібліотеки «Культура України», ресурсного порталу «Буковина», тематичних ЕБД: «Т. Г. Шевченко», «Мініатюрна книга», «Народна творчість» та ін.
На початок 2021 р. до послуг користувачів було 4 електронні каталоги: у Хотинській, Чернівецькій ЦБС та двох обласних книгозбірнях. Обсяг ЕБД становив 997,1 тис. записів, у т. ч. в каталогах – 469,0.
В усіх районних та окремих сільських книгозбірнях створено вебсайти (19), функціонують 59 інтернет-центрів, 7 центрів європейської інформації, 87 пунктів доступу громадян до офіційної інформації. Для популяризації книгозбірень та їхньої підтримки громадами в інформаційному просторі активно використовувалися бібліотечні блоґи (165), бібліотечні сторінки в соціальних мережах: «Ютуб», «Фейсбук», «Твіттер», «Інстаграм».
Мешканцям Буковини бібліотечно-інформаційні послуги надають 819 закладів різних видів і форм власності, включно з 432, що не відносяться до категорії публічних бібліотек. Серед них найчисельнішими є бібліотеки закладів освіти (загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, музичних шкіл) – 376, книгозбірні медичних установ – 18. Статус обласної має науково-медична бібліотека, заснована в листопаді 1944 р. На той час її фонд становив 4,5 тис. пр., кількість читачів – 115, працівників – 3. Станом на 01.01.2020 р. вона мала фонд 159 тис. пр. документів, 5 тис. користувачів, в її штаті було 12 бібліотечних працівників.
Мережа публічних бібліотек Чернівецької області на початок 2021 р. охоплює 379 книгозбірень (46,5% від загальної кількості), а саме: 2 обласні, 377 публічних, серед яких 323 сільські. Діють 13 бібліотек для дітей. Обслуговування молоді як окремої категорії користувачів здійснюють 1 бібліотечна філія, 5 абонементів, 8 кафедр, в бібліотеках діють 353 відповідні групи. Водночас протягом 2020 року мережа публічних бібліотек Буковини зменшилась на 8 одиниць.
Користувачам області надають послуги 29 бібліотечних пунктів, функціонує бібліобус «Бібліотека на колесах» у Сторожинецькій ЦБС, який має 15 постійних адрес-зупинок.
Найбільші фонди мають бібліотеки закладів вищої освіти: ЧНУ ім. Ю. Федьковича – 2,7 млн пр., Буковинського державного медичного університету – 412 тис. пр. Загалом у системі вищої освіти Буковини обслуговують користувачів 18 бібліотек.
У 2005 р. за рішенням Чернівецької міської ради створено Муніципальну бібліотеку імені Анатолія Добрянського, яка зберігає надбання (книжковий фонд, що налічує понад 32 тис. документів, а також велику фонотеку) Почесного громадянина м. Чернівців, заслуженого діяча мистецтв України, літературознавця, кандидата філологічних наук, письменника, громадського діяча А. Добрянського (1935–2003).
У Чернівецькій області станом на 01.01.2020 р. було створено 39 об’єднаних територіальних громад, в яких функціонувала 171 публічна бібліотека. Не визначившись остаточно зі своїм статусом, у 2019 р. працювали в 103 бібліотечні установи: 17 – у Вижницькому, 12 – у Герцаївському, 7 – у Заставнівському, 14 – у Кіцманському районах, 1 – у м. Новодністровську, 10 – у Новоселицькому, 14 – у Путильському, 25 – у Сторожинецькому, 3 – у Хотинському районах. Не виокремилися зі складу ЦБС (самостійно не звітують) 68 бібліотек. На середину 2021 р. налічується 52 об’єднані громади, унаслідок адміністративно-територіальної реформи замість 12 районів діють три укрупнені (Вижницький, Дністровський, Чернівецький), у складі яких 417 населених пунктів. Отримали нове підпорядкування і бібліотечні заклади, проте їх чисельність, за розрахунками місцевої влади, зменшиться ще на 23 одиниці, з них 17 – у селах.
Станом на 01.01.2021 р. в розпорядженні мережі бібліотек області перебували 383 приміщення із загальною площею 40,1 тис. м2, з них 303 – на правах оперативного управління, 80 – на умовах оренди. В останні роки відремонтовано 55 бібліотечних приміщень на суму 974,7 тис. грн. Водночас потребують поточного ремонту 70 бібліотек, капітального – 42, перебувають в аварійному стані – 1. Телефонізовано 87 бібліотек (22%). Не мають належних умов для комфортного обслуговування користувачів в осінньо-зимовий період понад 15% бібліотек.
Публічні бібліотеки області на рубежі 2010-х – 2020-х років щорічно обслуговували майже 320 тис. користувачів, більшість із них – сільські мешканці. Користувачів з числа молоді – близько 55 тис. осіб; з особливими потребами (ветеранів війни та праці, людей з інвалідністю, дітей-сиріт, переселенців з тимчасово окупованих територій) – майже 2 тис., представників етнічних громад (молдован, румунів, поляків) – понад 55 тис. Загалом серед користувачів публічних бібліотек Буковини як багатонаціонального краю представники етнічних спільнот становлять близько 20%, їх обслуговування зосереджено здебільшого у 85 бібліотеках області (в селах – у 72 книгозбірнях).
У 2020 р. через обмеження, викликані пандемією COVID-19 та відповідними карантинними заходами, основні статистичні показники помітно зменшились: до бібліотек області звернулося 260,8 тис. користувачів (–57,8 тис. порівняно з 2019 р.), у т. ч. по публічних бібліотеках 205,9 тис. Бібліотечно-інформаційним обслуговуванням охоплено 24,4% населення області, в т. ч. у публічних бібліотеках – 22,8 %. Обсяг виданих користувачам документів на паперових та електронних носіях становив 3697,02 (–2667,38) тис. одиниць інформації, в публічних бібліотеках – 3293,66 (–2145,84) тис. Кількість відвідувань складає 1,5 млн (–1,1), у т. ч. звернень на вебсайти – 133,9 тис. (+47,9). Відвідувань масових заходів – 151,4 тис. (–150,3). По публічних бібліотеках: відвідувань – 1,4 (–0,9) млн, звернень на вебсайти – 99,3 (+36,1) тис., відвідування масових заходів – 138,9 (–133,1) тис.
У штатах публічних бібліотеках області станом на 01.01.2021 р. налічувалось 649 бібліотечних фахівців, у т. ч. 420 – із фаховою освітою. На умовах неповного робочого часу вимушено працювали 158 бібліотекарів (24,3%), майже всі – в сільській місцевості, що перешкоджає повноцінному бібліотечному обслуговуванню жителів низки сільських громад.
Із метою підвищення фахового рівня бібліотечних працівників регулярно проводяться семінари, тренінги, обласні школи: директорів ЦБС, сільських бібліотекарів, молодих бібліотекарів тощо; здійснюється обмін досвідом із колегами з інших областей. Організацією підвищення кваліфікації займаються Чернівецька ОУНБ імені М. Івасюка, Обласний науково-методичний центр культури Буковини, Українська бібліотечна асоціація у взаємодії з багатьма установами.
Станом на 01.01.2021 р. фонди бібліотек Буковини налічували 5,0 млн документів, у т. ч. 2,5 тис. електронних видань, 1,5 тис. – аудіовізуальних. У сукупному бібліотечному фонді видання українською мовою становили 2 529,6 тис. пр. (50,6%). Проте цей показник має тенденцію до постійного зростання, оскільки серед нових надходжень помітно переважають документи українською мовою (86%); мовами національних спільнот (крім російської) – 260 тис. (4,8%). У репертуарі передплаченої періодики (1 225 назв) 82% становили видання державною мовою.
Гордістю бібліотек області є книжкові зібрання, подаровані науковцями А. Добрянським, Й. Ельгісером, В. Колодієм, О. Масаном, В. Михайловським, П. Рихлом, О. Романцем, М. Фатовим.
З урахуванням багатонаціонального складу населення Буковини важливим напрямом діяльності бібліотек області є робота з етнічними спільнотами (молдован, румун, поляків), яка провадиться згідно з комплексною програмою розвитку культур національних меншин. Так, у місцях компактного проживання румун (колишні Герцаївський, Глибоцький, Сторожинецький р-ни) і молдован (Новоселицький, нині – Чернівецький р-н) комплектування фондів бібліотек румунською літературою (літературна мова румун і молдован єдина) відбувалося завдяки окремій підпрограмі у рамках Спільної Операційної Програми «Румунія – Україна – Республіка Молдова 2007–2013 рр. з пріоритету популяризації діяльності "People to people"», формуванню мобільних бібліотек у межах проєкту «Бібліотеки – відкриті ворота до знань», активному книгообміну бібліотек Буковини з книгозбірнями Молдови та Румунії. Бібліотечне обслуговування провадиться двома мовами – українською та рідною для румун і молдован. Більшість бібліотекарів у вказаних районах вільно володіють обома мовами.
Бібліотеки також готують творчі акції до щорічного весняного фестивалю румун та молдован «Мерцішор» (за традицією проводиться у перший день весни), організовують заходи з відзначення ювілеїв відомих румунських та молдовських письменників. Реалізуються й інші культурні та книгообмінні програми співробітництва бібліотек Буковини з бібліотечними закладами двох сусідніх країн.
Бібліотеки популяризують свої послуги, презентують творчі інновації завдяки різноманітним проєктам і конкурсам, в яких беруть участь як районні, так і сільські книгозбірні. Серед них: перший обласний ярмарок бібліотечних послуг «Це цікаво місцевій громаді» (2016), краєзнавчо-інформаційні проєкти «Моє село – моя бібліотека» (2015–2017), «Буковина в бібліомаршрутах» (2017–2019), спільний проєкт з Інститутом з міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів «Відкритий університет для дорослих», щорічні обласні конкурси на кращу сільську бібліотеку, слайд-конкурси бібліотечних презентацій: «Бібліотека і сучасна молодь», «Бібліотека і сімейне читання», «За покликом душі», «Бібліотека – перший крок до успіху», «Презентую свою бібліотеку» та ін. З-поміж інших заходів – обласний книжковий фестиваль «Букфест» (2017, 2019), обласні бібліотечні форуми «Майбутнє починається у сучасній бібліотеці» (2012) та «Бібліотека і громада: партнерство заради стійкого розвитку» (2017).
В області впроваджуються різноманітні форми бібліотечної роботи в громадах. Зокрема, організовані та працюють 21 бібліотека-музей, 91 краєзнавчо-народознавча світлиця, 111 центрів різного спрямування: з інформаційної підтримки молоді, громадських зв’язків, народознавства та краєзнавства, змістовного дозвілля, обслуговування національних меншин, екологічної просвіти, меморіальні кімнати-музеї.
Видавнича діяльність ОУНБ ім. М. Івасюка, ЦРБ та міських бібліотек є досить продуктивною завдяки застосуванню нових поліграфічних та інформаційних технологій. У видавничому доробку обласної бібліотеки: щорічні краєзнавчі бібліографічні покажчики літератури про Чернівецьку область «Буковина», анотовані каталоги видань «Книга Буковини», бібліографічні покажчики знаменних та пам’ятних дат Буковини «Пам’ятаймо!», біобібліографічні покажчики, присвячені лауреатам літературно-мистецьких премій краю та ін. Покажчик «Іван Миколайчук», підготовлений до 70-річчя від дня народження актора і режисера, відзначено почесною відзнакою Української бібліотечної асоціації за кращий бібліографічний посібник 2011 р.
З бібліотечною справою Буковини пов’язані імена багатьох громадських і культурних діячів, учених, письменників, педагогів, серед них: М. Кордуба – історик, публіцист, бібліограф; З. Кузеля – фольклорист, мовознавець, журналіст, етнограф, видавець, громадський діяч; І. Співак – літературознавець, педагог, бібліограф та багато інших.
Вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи Чернівецької області зробили бібліотекарі, відзначені державними нагородами: Н. Абрамович, О. Баннікова, К. Боднар, П. Дворський, М. Дереворіз, П. Дерев’янко, М. Довгань, В. Довжинська, О Заїчкова, А. Іваницька, Т. Ковбан, М. Лупул, Н. Луць, М. Малицька, В. Тулулюк, Г. Юхименко, І. Ярошенко та ін.
Середяк А. Товариство «Просвіта» за межами Галичини // Нарис історії «Просвіти» / Р. Іваничук, Т. Комаринець, І. Мельник, А. Середяк ; за ред. І. Мельника. – Львів ; Краків ; Париж, 1993. – С. 64–75. – (Популярна енциклопедія «Просвіти» ; ч. 1.).
Буковина – невід’ємна частина України : матеріали третьої наук.-практ. конф. з циклу «Гуцули буковинського краю: реалії, проблеми, перспективи розвитку» / відп. за вип. І. Стринадко ; літ. ред. О. Романець. – Вижниця, 1997. – 223 с.
Найда В. В. Історія бібліотечної справи на Буковині (за наслідками наукового дослідження) / В. В. Найда, Т. В. Стародуб // Історія бібліотечної справи в Україні : зб. наук. пр. / М-во культури і мистецтв України, Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 1997. – Вип. 2. – С. 29–39.
Бібліотеки Буковини – культурний і науковий потенціал регіону : матеріали наук.-практ. конф., 30 верес. 2003 р., м. Чернівці / Чернівец. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Івасюка. – Чернівці, 2004. – 28 с.
Мережа, партнерство, кооперація та співпраця. Створення регіонального інформаційного ресурсу «Буковина» : матеріали наук.-практ. конф., 11–12 листоп. 2003 р., м. Чернівці / ред.-упоряд. І. Рудько ; Чернівец. обл. універс. б-ка ім. М. Івасюка. – Чернівці, 2004. – 52 с.
Бібліотеки – центри духовної спадщини : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 600-річчю першої писемної згадки про Чернівці, 13-14 верес. 2008 р., м. Чернівці / наук. ред. Б. І. Мельничук ; відп. за вип. О. І. Щербанюк ; Чернівец. міська рада, упр. культури, Муніцип. б-ка ім. А. Добрянського. – Чернівці : Прут, 2010. – 200 с.
Майбутнє починається у сучасній бібліотеці : матеріали I обл. форуму бібл. працівників Чернівец. обл. / уклад.: О. В. Баннікова, І. В. Рудько. – Чернiвцi : Букрек, 2012. – 72 с.
Книжкові скарби міста: приватні бібліотеки чернівчан : довідник / Чернівец. міськ. рада, упр. культури, Муніцип. б-ка ім. А. Добрянського. – Чернівці, 2013. – 36 с.
Літопис краю : бібліогр. покажч. / авт.-уклад. О. Гаврилюк ; упр. культури Чернівец. облдержадмін., Чернівец. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Івасюка. – Чернівці : Ант ЛТД, 2015. – 278 с.
Бібліотеки Буковини і громада: партнерство заради стійкого розвитку : матеріали ІІ обл. форуму бібл. працівників Чернівец. обл. / упоряд. І. Рудько ; упр. культури Чернівец. облдержадмін., Чернівец. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Івасюка. – Чернівці : Букрек, 2017. – 72 с.