За місяць : 2878
статей : 1023
| Рубрики : | Бібліотеки |
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека – загальнодоступний спеціалізований заклад культури мистецького профілю, єдина з мистецьких бібліотек України, яка функціонує самостійно.
Офіційне найменування – Комунальний заклад культури «Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека»; повна назва англійською мовою: Municipal Cultural Institution «Kharkiv Specialised Music and Theatre Library»; усталена абревіатура: ХСМТБ. До травня 2024 р. у найменуванні закладу було присутнє ім’я К. С. Станіславського (вилучено згідно з рішенням 25-ї сесії Харківської міської ради 8-го скликання від 30 квітня 2024 р. № 576/24).
За чинними документами засновником ХСМТБ є Харківська міська рада. Заклад підпорядкований та підзвітний Департаменту культури Харківської міської ради; власником майна бібліотеки є Харківська міська територіальна громада.
Бібліотека обслуговує діячів культури та мистецтва, керівників колективів художньої самодіяльності, викладачів та студентів закладів вищої освіти мистецького профілю, учителів, школярів, пенсіонерів, поціновувачів мистецтв. Окрім звичних для загальнодоступних (публічних) бібліотечних закладів ХСМТБ виконує також специфічні функції культурно-просвітницького та інформаційно-мистецького центру, осередку зі збереження культурної спадщини.
Бібліотеку створено 28 вересня 1955 р. згідно з ухваленим того ж дня рішенням Харківського міськвиконкому. Своїх перших читачів книгозбірня прийняла у вересні наступного, 1956 р. Її перше офіційне найменування – 31-ша масова бібліотека ім. К. С. Станіславського Кагановицького р-ну м. Харкова (до жовтня 1957 р.).
Новостворена бібліотека розмістилася у підвальному приміщенні БНТ на вул. Пушкінській (нині – Григорія Сковороди), 62.
В. Айзенштадт займався організацією фонду майбутньої бібліотеки і був її першим завідувачем. З 1956 по 1959 рр. поєднував керівництво бібліотекою з роботою в тогочасному Харківському державному бібліотечному інституті (нині – ХДАК). Перші видання для бібліотеки надійшли як дарунок від діячів мистецтв Харкова і В. Айзенштадта. Початок у формування бібліотечного фонду заклали також книжки і ноти, надіслані книгозбірні як подарунки з різних міст СРСР та невелика кількість видань для художньої самодіяльності, які зберігались у БНТ. Обсяг фонду нової книгозбірні на момент її відкриття для читачів становив майже 1 500 пр. Тоді ж було започатковано систему каталогів: службовий абетковий, систематичний і тематичний нотний. Бібліотека видавала щомісячний бюлетень «Новини мистецтва»; для керівників та учасників художньої самодіяльності проводили щомісячні бібліографічні огляди «Новини музичного репертуару», «Нові твори для естради»; організовували читацькі конференції (наприклад, обговорення журналу «Художественная самодеятельность», «Репертуарного збірника» – додатку до журналу «Соціалістична культура» і т. ін.). Працював лекторій з питань мистецтва. Лекції з теорії та історії різних видів мистецтв зазвичай супроводжувалися документальними фільмами та виступами харківських артистів. Бібліотека надавала допомогу сільським аматорам художньої самодіяльності: спільно з БНТ готувала друковані методичні розробки, бібліографічні консультації.
1 жовтня 1957 р. Міністерство культури УРСР, спираючись на позитивні практичні результати бібліотеки в перший рік її діяльності, затвердило Положення про міську музично-театральну бібліотеку, що закріплювало її статус як державної культурно-освітньої установи для обслуговування населення, зокрема учасників гуртків художньої самодіяльності, працівників мистецьких закладів, студентів, учнів і викладачів музичних і театральних закладів освіти літературою з питань театрального, музичного, хореографічного, образотворчого та інших видів мистецтва, а також творами народної творчості, нотами, п’єсами, репродукціями картин тощо. Цей документ у подальшому рекомендували як базовий зразок керівним органам культури всіх обласних центрів України для створення аналогічних бібліотечних закладів. За прикладом Харкова, музично-театральні бібліотеки відкривалися в інших містах України, зокрема і в Києві. Однак всі вони з часом із самостійних закладів перетворилися на спеціалізовані відділи обласних або міських бібліотек (наприклад, відділ літератури з питань мистецтв Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих міста Києва), або філії (Мистецька бібліотека Львівської муніципальної бібліотеки), або ж припинили своє існування.
ХСМТБ швидко стала відомою і за межами України. Так, у першому номері спеціалізованого всесоюзного журналу «Театр» (1958), була опублікована змістовна стаття про новостворений бібліотечний заклад у Харкові, в якій зазначалося, що «…время и опыт небольшого коллектива новой библиотеки, в которой работает всего три сотрудника и которую возглавляет выпускник Харьковского театрального института В Айзенштадт, полностью опровергли все сомнения. За короткий срок библиотека стала отличным и во многом незаменимым помощником театров города, телевизионной студии, мастеров искусств, участников художественной самодеятельности. Сюда приходят просмотреть новинки репертуара, подобрать иконографический материал для оформления новых спектаклей, получить квалифицированную консультацию для самостоятельного изучения истории и теории искусства…»
У 1959 р. В. Айзенштадт залишив посаду керівника бібліотеки (хоча до кінця життя залишався її активним читачем, вірним другом та захисником). Заклад очолила Віра Іваненко, яка налагодила культурно-масову та довідково-бібліографічну роботу бібліотеки, дбала про накопичення бібліотечного фонду, створення довідково-бібліографічного апарату. Саме вона почала клопотати про нове, більш придатне приміщення для закладу. Її дії знайшли підтримку в середовищі видатних діячів харківських театрів – читачів бібліотеки, студентів і педагогів театрального інституту, членів Харківського відділення Спілки композиторів України. Численні листи і звернення до владних структур підписували народні артисти УРСР, керівники закладів культури. Серед них і такі відомі діячі української культури, як Л Сердюк, В. Афанасьєв, Р. Черкашин та ін. Зважаючи на думку громадськості, бібліотеці було надано розроблене за спеціальним проєктом нове приміщення за адресою Московський проспект (нині – проспект Героїв Харкова), 96, однак невдовзі, за нез’ясованих обставин, на виконання рішення міськвиконкому це приміщення передали конторі Харківгазу.
Боротьба за повноцінне і функціональне приміщення для бібліотеки не припинилась. Митці та небайдужі до долі бібліотеки громадяни надсилали листи у різні інстанції, аргументовано обстоюючи необхідність для неї більш придатних площ. Так, у листі до міськради, підписаному керівництвом БНТ 28 липня 1962 р. (зберігається в архіві ХСМТБ), зазначалося, що «жодна з бібліотек Харкова не має такого повного зібрання сучасної драматургії, таких потрібних для роботи каталогів і картотек…». Реагуючи на активні наполягання мистецької громадськості міста, в 1963 р. харківська влада знову виділила приміщення бібліотеці – за адресою: вул. Гіршмана, 18. Однак невдовзі його передали Спецбудуправлінню № 1. Поневіряння ХСМТБ тривали.
У 1968 р. бібліотека отримала дозвіл зайняти приміщення площею 350 кв2 в центральній частині Харкова в новобудові за адресою пров. Інженерний, 1-а. В ньому ХСМТБ перебуває й дотепер. Л. Чудновська особисто брала участь у плануванні бібліотечних приміщень, замовляла і купувала меблі, спеціальні стелажі для книжок і нот, новітню техніку. Було спроєктовано концертну залу, великі виставкові простори, спеціальні книгосховища. Заходи з освоєння і оснащення нового приміщення тривали понад два роки. 17 березня 1971 р. бібліотечну новобудову відкрили для читачів. Після новосілля бібліотека перейшла в підпорядкування управління культури тогочасного Дзержинського райвиконкому м. Харкова.
Бібліотека розвивалася дуже інтенсивно і вже невдовзі стало зрозумілим, що наявних площ стає замало. Зусиллями адміністрації закладу вдалося домогтися від місцевої влади виділення додаткових площ поряд, в новозбудованому приміщенні НДІ «Трансгаз», що попередньо передбачалися для технічної бібліотеки. В 1976 р. було отримано нові площі, у новобудові НДІ електротехнічного устаткування, – сюди перемістили нотно-музичний відділ ХСМТБ. Розташування цих додаткових приміщень в одній будівлі забезпечувало зручність як для працівників бібліотеки, так і її користувачів.
На підставі рішення виконкому Харківської міської Ради депутатів трудящих від 13 червня 1973 р. № 262 бібліотека позбулася порядкового номера 31, статусу районноого закладу й отримала найменування – Міська спеціалізована музично-театральна бібліотека. У 1974 р. бібліотеці надали п’яту категорію за оплатою праці, можливість розробити власну структуру підрозділів, відтак було оновлено штатний розпис: замість завідувача бібліотеки введено посаду директора та запроваджено посади завідувачів відділів. У 1978 р. бібліотеку перевели до четвертої категорії, позаяк вона тоді вона вже мала 16 пересувок у театрально-концертних закладах міста.
В 1970 р. на базі книгозбірні започаткували дворічний лекторій для бібліотечних працівників міста з питань естетичного виховання. Роботою лекторію керувала громадська рада, до якої, крім працівників бібліотек, увійшли викладачі ХДІК, Харківського державного інституту (нині – університету) мистецтв ім. І. П. Котляревського, наукові співробітники музеїв. Роботу бібліотеки з організації лекторію було визнано відмінною.
У 1970-ті роки фахівці бібліотеки вели сторінку обласного щомісячного радіожурналу «Аматор», який готувала музична редакція Харківського радіомовлення. Вони виступали з оглядами нових надходжень – популяризували нотні збірки, грамзаписи, репертуарні збірники, діафільми та діапозитиви, які пропонували самодіяльним артистам та режисерам для підготовки та проведення тематичних вечорів, лекцій-концертів, бесід.
Л. Чудновська очолювала бібліотеку 22 роки. За цей час вона сформувала згуртований колектив професіоналів з чітким розподілом функцій, усталеними традиціями, ретельно дібрані фонди та технічні засоби, розміщені в добре впорядкованих приміщеннях у новобудові.
В 1986 р. бібліотеку очолила досвідчена Світлана Славуцька, яка багато років була завідувачем нотно-музичного відділу. Як надійна послідовниця Л. Чудновської, вона не лише зуміла зберегти колектив ХСМТБ і його традиції, але й двічі домоглася розширення штату працівників. Загалом він збільшився на 9 одиниць. Таке кадрове поповнення було необхідним для якісного обслуговування читачів, оскільки зросли кількість та обсяг фондів, розширився довідково-бібліографічний апарат ХСМТБ, ускладнилися читацькі запити. Було зроблено перепланування бібліотечних приміщень і реалізовано спеціальний проєкт нового інтер’єру, розробленого з урахуванням специфіки бібліотеки, розширено площі її фондосховищ.
1990 року затверджено оновлене Положення про спеціалізовану музично-театральну бібліотеку ім. К. С. Станіславського (рішення Харківської міської Ради народних депутатів від 23 червня 1990 р. № 47), згідно з яким на заклад покладено функцію інформаційно-бібліографічного забезпечення установ культури міста, надання практичної та методичної допомоги ЦБС і спеціалізованим бібліотекам Харкова з питань мистецтва.
У 1991 р. на підставі рішення Міністерства культури України у найменуванні бібліотеки офіційно закріплено термін «спеціалізована», на підтвердження її статусу, який фактично існував від початку її створення.
У 1994 р. на посаду директора ХСМТБ призначили Ірину Аввакумову. Початок її керівництва закладом припав на складний час. В Україні розгорталися непрості процеси державотворення, зламу радянського механізму господарювання, запровадження ринкових відносин; більшість підприємств Харкова не працювали, або перебували в глибокій кризі, а й без того невелику заробітну платню працівникам культури не виплачували по пів року. Завдяки виваженим діям керівників закладу, дотриманні традицій, закладених попередниками І. Аввакумової, в 1990-ті роки вдалося зберегти колектив бібліотеки і уникнути скорочення її штату.
Важким випробуванням для колективу ХСМТБ став 2000 рік, коли організація «Укргазвидобування» (наступник «Трансгазу») в судовому порядку намагалася відселити бібліотеку. На захист книгозбірні вкотре згуртовано виступила культурна громадськість міста, у колах якої були й найстаріші, ще з 1960-х років, читачі та молодь, не байдужа до долі культурних осередків міста та мистецької атмосфери Харкова. Численні листи на захист бібліотеки підписували як творчі спілки та організації, так і окремі діячі культури. Понад чотири роки тривала боротьба за існування закладу і її гідно витримали і директор, і колектив, і читацький загал.
З 21 січня 2008 р. згідно з рішенням Харківської міської ради від 21.11.2007 р. № 257/07 Міську спеціалізовану музично-театральну бібліотеку ім. К. С. Станіславського підпорядковано управлінню культури Департаменту з гуманітарних питань Харківської міської ради й переведено на фінансування з міського бюджету (до того вона фінансувалася з районного бюджету Дзержинського району Харкова). У 2008–2010 рр. в приміщеннях ХСМТБ здійснено капітальний ремонт, закуплено нові меблі та комп’ютерну техніку, бібліотечний фонд поповнено новою літературою. До послуг користувачів – оновлені бібліотечні приміщення загальною площею 691,8 м2.
2011 року комунальну установу культури «Міська спеціалізована музично-театральна бібліотека ім. К. С. Станіславського» перейменовано на комунальний заклад культури «Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека ім. К. С. Станіславського» (рішення Харківської міської Ради від 23.12.2011 № 571/11 «Про перейменування установ та закладів культури, які знаходяться в комунальній власності міста Харкова») .
На сучасному етапі основним завданням бібліотеки є не лише залучення нових користувачів, а й сприяння їм у набутті освіти та самоосвіті, впровадження нових форм культурно-просвітницької діяльності. Важливими залишаються інформаційна підтримка освітнього процесу в навчальних закладах, організація в ХСМТБ різних форм дозвілля (зокрема й сімейного) та створення максимально комфортних умов для реалізації творчого потенціалу й розвитку особистості.
Принцип інноваційного підходу є основоположним у реалізації інформаційно-технологічних і методичних завдань, що стоять нині перед бібліотекою. Виходячи з цього принципу, бібліотека будує партнерські відносини не лише з численними книгозбірнями міста, регіонів України і зарубіжжя, а й організаціями культури і масових комунікацій, установами та інституціями у сфері науки, освіти, з видавництвами.
У структурі ХСМТБ діють 5 відділів: нотно-музичний, мистецтв та художньої літератури, довідково-бібліографічний, рідкісної книги, комплектування та обробки літератури. До послуг користувачів – читальна, концертна та виставкова зали, інформаційний центр, медіатека.
Обсяг бібліотечного фонду на початок 2021 р. становив 147 321 пр. Загальна кількість читачів 6 875, книговидача – 95 975 од., кількість відвідувань – 23 754.
Відділ мистецтв та художньої літератури (в читацькому середовищі має назву театрального) структурно охоплює зону абонементного обслуговування, де розміщено й карткові каталоги, а також читальну залу з інтернет-центром та постійною виставкою, що репрезентує український театр Леся Курбаса та Театр корифеїв. У читальній залі демонструються постійно оновлювані виставки документів актуальної тематики з різних видів мистецтва, а також присвячені цікавим, самобутнім персоналіям митців.
У книжковому фонді відділу – видання з мистецтва, художньої літератури, філософії, педагогіки, суспільно-політичних наук. Це, передусім література з історії та теорії театру, у т. ч. й музичного: акторське мистецтво, режисерська майстерність, драматургія, сценарії, сценографія, організація й техніка створення театру тощо. У фонді є також книжки про кінематограф, цирк, телебачення та радіо. Виокремлено підфонд з образотворчого мистецтва – жанри і види, видатні майстри минувшини і сучасності. Також є невеликий підфонд з історії і культури, філософії і релігієзнавства, етнології та педагогіки, наукознавства, культурології, менеджменту сфери культури та ін. Як окремий підфонд також зберігаються п’єси – велике за обсягом зібрання драматургічних творів світової, радянської та української літератур. П’єси представлені у звичному паперовому форматі, водночас є й окремі цифрові версії для читання на моніторі в читальній залі відділу. Фонд періодики містить основні професійні видання з питань театру, кіно, образотворчого мистецтва, літератури та літературознавства, історії і культури, зокрема журнали «Український театр», «Образотворче мистецтво», «Народне мистецтво», «Народна творчість та етнографія», «Кіно-коло» та ін.
Багаті фонди нотно-музичного відділу задовольняють потреби і професіоналів, і любителів музики. Він містить кілька спеціалізованих підфондів: книжки про музику, зібрання нот, звукозаписів, музичної періодики. Станом на 2022 р. у фонді зберігалося 12 тис. пр. звуко- та відео-записів (грамплатівок та CD), 33 тис. нотних видань. Підфонд книжок про музику містить підручники, монографії, популярну літературу про історію та теорію музики, композиторів та виконавців, енциклопедії та інші довідкові видання, методичну літературу із загальних і спеціальних питань музичного мистецтва. Нотний підфонд містить українські і світові класичні та естрадні твори для всіх видів музичних інструментів, також клавіри, партитури для симфонічного, камерного, духового, естрадного оркестрів, оркестру народних інструментів. У підфонді також вокальні та хорові твори українських та зарубіжних композиторів, репертуар видань навчально-педагогічного змісту, музична література, адресована дітям. Зберігаються повні зібрання творів видатних композиторів, клавіри багатьох опер, балетів, оперет та мюзиклів. У складі підфонду також професійні музичні видання – журнали та газети, які видавалися в Україні від 30-х рр. 20 ст. до сучасності, зокрема: «Музика», «Українська музична газета»», «Музичний керівник» та ін.
У структурі відділу сформована медіатека, яка містить 13 тис. пр. звукозаписів – грамплатівок, аудіокасет та СD. Серед її скарбів – класична та сучасна музика, записи опер і балетів, драматичних вистав, записи фольклору, голосів відомих письменників, акторів, режисерів, театральні шуми. Для користувачів облаштовані три кабінки для прослуховування платівок і дисків в аудіо- та МР3-форматі, а також кабінка для перегляду фільмів. Фахівці медіатеки формують фонд записів на електронних носіях, використовуючи мультимедійні засоби, створюють медіалекції для молодіжної аудиторії користувачів.
Важливим напрямом діяльності відділу є виготовлення резервних цифрових копій (оцифрування) документів. У відділі влаштовують тематичні виставки, експозиції до знаменних дат, виставки нових надходжень, які сприяють популяризації української та світової музичної культури.
Довідково-бібліографічний відділ містить універсальні та спеціальні енциклопедії, довідники, словники, бібліографічні покажчики з питань мистецтва, літератури, філософії, релігії та історії.
У відділі зберігається започаткований в 1950-ті роки фонд газетних вирізок з питань культури і мистецтва – єдиний у місті. Це багате зібрання матеріалів з періодики з інформацією про персоналії, театральні постановки, заклади культури та мистецтв, кінофільми, кіностудії та фестивалі та з деяких інших тем. Документи фонду є джерелом оперативного виконання запитів читачів на ретроспективну інформацію. У відділі також є краєзнавчий фонд – книжки, альбоми, буклети, карти, публікації з періодики про мистецтво, культуру і літературу Харкова. Створено розгалужений краєзнавчий каталог, завдяки якому уможливлено пошук матеріалів з історії певного мистецтва, відомостей про окремі заклади Харкова – філармонію, державний цирк, музичні і драматичні театри (національний театр опери і балету ім. М. В. Лисенка, державний академічний драматичний театр ім. Т. Шевченка, державний академічний драматичний театр ім. Г. Квітки-Основ’яненка (колишній ім. О. С. Пушкіна), державний театр ляльок ім. В. Афанасьєва, академічний театр музичної комедії, театр для дітей та юнацтва), велику кількість приватних театрів. Сформовано відповідні теки з матеріалами про історію закладів, вистави різних років та відомих діячів.
Актуальним завданням відділу є переведення фонду ХСМТБ на міжнародну систему класифікації УДК.
Бібліотека надає послуги віртуальної довідки та електронного доставляння документів; з користувачами налагоджено спілкування через електронну пошту з метою їх онлайн-опитування, інформування про нові надходження, оперативного оповіщення про бібліотечні заходи і т. ін.
Відділ рідкісних видань і рукописів є особливо цінним надбанням бібліотеки. Основою його фонду стали видання та матеріали, подаровані видатними діячами культури Харкова, раритети, надіслані в різні роки як дарунок з інших мистецьких закладів. Фонд виокремлено в самостійний підрозділ у 1990 р. Нині тут зберігається понад 4,5 тис. пр. книжок, нот, журналів українською, російською та іноземними мовами.
У фонді зберігається перше видання «Енеїди» І. Котляревського, виданої в Харкові (1842), прижиттєві видання М. Кропивницького, Г. Хоткевича, В. Короленка, В. Винниченка, А. Карпенко-Карого та інших класиків літератури. Має історико-культурну цінність раритетний альбом «З української старовини» (1900), виданий спільно С. Васильківським, М. Самокишем та Д. Яворницьким. Важливою складовою фонду є зібрання нотних видань 19 – першої чверті 20 ст., більшість з яких – дуже рідкісні. Серед них – ноти європейських фірм А. Йогансона, К. Леопаса, М. Ленгера, Ю. Циммермана, Н. Давингоффа. Багатою є й колекція музичних фірм, що діяли в Україні: Ї. Їндржишека, Л. Ідзиковського, харківських нотних магазинів О. Балліної, А. Гергарда, М. Маречека, Є. Горбунова, Г. Фрітче, раритетних нотних видань, опублікованих у Львові, Києві та інших містах. Гордість відділу – колекція старовинних клавірів, понад сто раритетних видань шедеврів світової музики. Також прикрасою фонду є колекції автографів діячів культури і мистецтва, мініатюрних та репринтних видань, зібрання екслібрисів. Фонд рідкісних періодичних видань містить журнали кінця 19 – початку 20 ст., окремі примірники періодики 20-30-х років 20 ст.
З 1995 р. в бібліотеці існує архівний фонд, в якому зібрано творчий доробок харківських митців кінця 20 ст. – композиторів М. Кармінського, В. Борисова, О. Жука, Н. Юхновської, Б. Яровинського, О. Мамонтова, В. Пацери, Л. Фінаровського, музикознавців Й. Миклашевського, Ю. Щербініна, письменників В. Добровольского, З. Сагалова, акторів Ю. Жбакова, Л. Сухарєвої, театрознавців В. Айзенштадта, Л. Філіппенко, бібліографині Е. Беркович, краєзнавця В. Берліна та меморіальні фонди композиторів М. Рославця та Й. Шиллінгера, родини Капністів та інші матеріали. В особових архівах зберігаються мистецькі твори, публікації в ЗМІ про них, афіші, фотографії, звуко- та відеозаписи, листи та офіційні документи. Фондоутворювачами є як діячі культури й літератури, за власним бажанням, так і їхні спадкоємці. Фахівці ХСМТБ (Т. Бахмет) активно вивчають і популяризують архівну спадщину митців, репрезентуючи результати досліджень у публікаціях і виступах на наукових заходах різних рівнів. В архівному фонді зберігаються й документи, які стосуються діяльності бібліотеки.
Відділ комплектування та обробки літератури існує як самостійний підрозділ з 1 серпня 1975 р. Від початку його створення джерелами централізованого комплектування фонду ХСМТБ були бібліотечний колектор та подарунки читачів, пізніше на комплектування виділялися цільові кошти, на які бібліотека закуповувала літературу в книжкових та нотних магазинах і видавництвах. Нині обсяги такого фінансування суттєво зменшилися. Фахівці відділу здійснюють комплектування, опрацювання літератури та організацію генерального абеткового каталогу, провадять списання документів з фонду бібліотеки на основі законодавчих та нормативних актів, вилучають усі відповідні записи з інвентарних книг та алфавітного каталогу, розподіляють нові надходження за профілем відділів бібліотеки. Також фахівці співпрацюють з іншими підрозділами ХСМТБ у питаннях вивчення запитів користувачів, стану використання та збереження фондів.
Особливу увагу відділ приділяє наповненню фонду періодичних видань. Передплата (за умов наявного фінансування) здійснюється двічі на рік з урахуванням запитів користувачів. Пріоритет надається комплектуванню профільною національною періодикою, цікавими за змістом журналами: «Кіно-Театр», «Мистецтво та освіта», «Музична школа», «Музичний керівник», «Образотворче мистецтво» та інші, річні комплекти яких у ХСМТБ зберігаються протягом багатьох років.
Опрацювання документів здійснюється з використанням автоматизованої системи «Absotheque» («Абсотек»), на базі якої створюється електронний каталог ХСМТБ як складова корпоративного каталогу публічних бібліотек Харкова «PUBLIBNET», який формується з 2016 р. Обсяг записів в цьому каталозі – понад 46 тис. од. В бібліотеці оцифровуються звукозаписи, однак вони доступні тільки при відвідуванні бібліотеки.
Окрім традиційної бібліотечної роботи з користувачами відділ також працює над суто специфічними завданнями – формуванням довідково-бібліографічного апарату й участю від 2016 р. у створенні корпоративного електронного каталогу публічних бібліотек Харкова.
Невелика концертна зала на 50 місць працює відтоді, як бібліотека влаштувалася в Інженерному провулку. Тут є невелика сцена з кабінетним роялем Гербштадт міньйон, зручні крісла, обладнання для лекційних медіапоказів. Зала має особливу, камерну атмосферу та чудову акустику, тому тут охоче виступають артисти, музиканти та письменники. Свого часу тут відбувалися вечори з виступами відомих діячів мистецтв і літератури – поета Б. Чичибабіна, композитора М. Кармінського, актора Б. Табаровського, режисера Є. Гіммельфарба та багатьох ін. Ця традиція зберігається. Регулярно відбуваються різноманітні заходи – камерні музичні концерти, творчі зустрічі, презентації нових видань, кіновечори, лекції, тренінги, шоу- та майстер-класи.
Виставкова зала ХСМТБ організована у просторі нотно-музичного відділу. Художні виставки почали влаштовувати з 1970 р., з переїздом бібліотеки в Інженерний провулок. Ініціювала виставкову діяльність директор Л. Чудновська. Вона налагодила творче партнерство з Художнім музеєм, відділенням Спілки художників України та митцями Харкова і першою серед бібліотечних керівників міста організовувала мистецькі виставки – і для читачів бібліотеки, і для всіх, хто цікавиться образотворчим мистецтвом. Бібліотека, як методичний центр з питань естетичного виховання читачів, ділиться з іншими бібліотеками досвідом влаштування виставок, надає практичну допомогу в їх організації.
У бібліотеці експонувалися роботи харківських художників С. Бесєдіна, Г. Батія, мистецьких династій Шигимаг, Хмельницьких, Лещенків, Моргулянів. Куратори цих виставкових проєктів та консультанти – досвідчені фахівці Харківського художнього музею, провідні мистецтвознавці та художники (В. Мизгіна, В. Ковтун, О. Денисенко, О. Бріт-Коваль, В. Крилова та ін.).
Традиційно щороку в бібліотеці виставляють свої дипломні роботи студенти театрального відділу Харківського державного художнього училища (нині – Харківський фаховий вищий художній коледж), демонструються виставки викладачів та студентів Харківської академії дизайну і мистецтв. Щорічно понад чверть століття відбувається фестиваль образотворчості «Весни Радості Світла», у якому беруть участь і діти, і дорослі. Також діють виставкові експозиції у фойє та у відділах бібліотеки. Від початку 2020-х років виставкова діяльність триває і в дистанційному форматі, переглянути віртуальні виставки митців поціновувачі мистецтва можуть на сайті бібліотеки, її ютуб-каналі та в соцмережах «Фейсбук» та «Інстаграм».
Функцію національного та естетичного виховання користувачів ХСМТБ виконують громадські об’єднання (клуби) в її стінах. Багато років діяв клуб любителів музики «Фермата», згодом – відомий у Харкові клуб-об’єднання творчої інтелігенціі «Круг» («Коло»), вечори і зустрічі якого стали яскравими сторінками культурного життя міста. Нині діють краєзнавчий клуб «Слобожанське колесо», музичний клуб «Харківський Орфей», кіноклуб «Alter-Kino», книжковий клуб «Літературна скарбничка», хобі-клуб «Створюючи красу».
Для відвідувачів різного віку і кола інтересів започатковано проєкти «Різнобарвна Україна», «Мистецькі вечорниці», «Мандри артсерферів», «Острів скарбів», «Нова дитяча філармонія», «Akustikos library», «Я люблю Харків», «Бібліотека – фахівцям», «Харків – Париж». Це комплексні заходи, які відбуваються в концертній залі та в різних локаціях бібліотеки. За напрямом розвитку сімейного читання в бібліотеці реалізовано театралізований освітній проєкт «У пошуках мистецьких скарбів», розрахований на три години активного сімейного відпочинку в бібліотеці. Цей проєкт – серія свят-«пригод», завданням яких є отримання нових знань про світове мистецтво та видатних харків’ян, залучення до бібліотеки дітей і дорослих, розвиток навичок читання й роботи з комп’ютером, заохочення батьків до спілкування з дітьми. На регіональному ярмарку інноваційних бібліотечних послуг «Бібліотечні інновації для громад: створюємо майбутнє» у Луганську (2013) цей проєкт отримав схвальну оцінку від учасників і гостей заходу, а також організаторів програми «Бібліоміст».
Запити користувачів та необхідність у задоволенні їхніх нових потреб, спричинених російсько-українською війною (співпереживання, емоційної підтримки, мотивації та натхнення), спонукали до започаткування в бібліотеці артпроєкту Ukraine asks for help! (ініціатор та автор – методист ХСМТБ художниця Н. Хворостенко). На початку війни він існував у форматі окремих ілюстрацій як рефлексія художника на події в Україні та Харківщині, згодом трансформувався в мотиваційний ілюстраційний цикл, воєнний щоденник, спрямований на підтримку духу українців й документування фактів війни (опис проєкту репрезеновано в журналі «Бібліотечна планета», № 4, 2022).
Крім цього проєкту, який продовжила бібліотека в дистанційному форматі у воєнному Харкові, не зупинили свою роботу і клуби. Так, у форматі засідань хобі-клубу «Створюючи красу» було сформовано декілька шоу-класів з орігамі, квілінгу, петриківського і самчаківського розпису, малярства на склі та інших художніх технік. Кожен практичний захід доповнювався теоретичною складовою.
В 2024 р. ХСМТБ знову долучилася до практичної проєктної роботи з арттерапії відділу психосоціальної підтримки (MHPSS) Міжнародної організації з міграції, що займається організацією заходів для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та переселенців з прифронтових та постраждалих від війни населених пунктів Харківської та інших областей України. Заходи цього проєкту сприяють емоційному розвантаженню, підтримують психоемоційний стан і є додатковим морально-психологічним ресурсом для ВПО. Оскільки середній вік учасників заходів становить 75+, методист побудувала практичну роботу над створенням завдань з урахуванням вікових особливостей та додала елементи тренажу дрібної моторики, що застосовуються для профілактики передінсультних та реабілітації післяінсультних станів.
До початку широкомасштабної російсько-української війни ХСМТБ надавала користувачам платні послуги, зокрема: перезапис аудіоматеріалів на сучасні носії, ксерокопіювання, сканування та роздрукування документів. Їм були доступні безкоштовні послуги інтернет-центру та вайфаю в читальних залах відділу мистецтв і художньої літератури, нотно-музичного та довідково-бібліографічного відділів, що здійснюють обслуговування користувачів.
Науково-видавнича діяльність бібліотеки охоплює кілька напрямів: 1) дослідження бібліотечних фондів; 2) підготовка і публікація біобібліографічних покажчиків та довідок, присвячених видатним діячам культури і мистецтва Харкова; 3) участь з доповідями у науково-практичних конференціях провідних наукових закладів Харкова та України; 4) підготовка і видання інформаційно-бібліографічних матеріалів.
В умовах відсутності власного науково-видавничого відділу до цієї діяльності долучаються фахівці всіх підрозділів бібліотеки. Одним із перших видань став виданий накладом у 10 пр. бібліографічний покажчик, присвячений Харківському державному театру ляльок, який і досі є єдиним бібліографічним дослідженням цього закладу. У 1990–2010 рр. підготовлено біобібліографічні покажчики, присвячені театрознавцю О. Чепалову, драматургу З. Сагалову, краєзнавцю В. Берліну. Ці видання також видавалися дуже малим накладом. Спільно з Харківською державною науковою бібліотекою імені В. Г. Короленка укладено біобібліографію Г. Хоткевича, а бібліографічні покажчики, присвячені письменнику Б. Чичибабіну та композитору М. Коляді, ввійшли додатками до книжкових видань про цих осіб. Кілька біобібліографічних досліджень, присвячених відомим європейським композиторам, вийшли у збірках матеріалів наукових конференцій музичних фестивалів «Харківські асамблеї» (Ф. Шуберт, Ф. Ліст, Ф. Шопен, а також бібліографія фестивалю).
Працівники бібліотеки щорічно беруть участь у наукових конференціях, зокрема: Короленківських читаннях (ХДНБ ім. В. Г. Короленка), Слобожанських читаннях (Харківський художній музей), Русабровських читаннях та конференціях «Аспекти історичного музикознавства» (Харківський університет мистецтв імені І. П. Котляревського).
Бібліотека підтримує в актуальному стані сайт бібліотеки (створений у 2000 р., надалі неодноразово удосконалювався і був перероблений у 2020 р.), наповнюючи його новими електронними ресурсами та повідомленнями. В умовах воєнного стану фахівці бібліотеки спілкуються з віртуальними користувачами в дистанційному режимі на сторінках бібліотеки в фейсбуці, інстаграмі та інших соціальних мережах; створюють віртуальні бібліографічні огляди на тему музичного мистецтва, які надають відомості про постаті українських композиторів, музикантів, співаків; провадять дослідження з історії створення певних творів мистецтва.
Всі дистанційні заходи, влаштовувані бібліотекою, знаходять широкий відгук у поціновувачів мистецтва, що нині рятуються від війни по всіх куточках України і світу. Для них – це можливість долучитися до культурного процесу, мистецької атмосфери Харкова і, навіть, психологічно повернутися хоч на деякий час у звичну зону комфорту, яку вони цінували на заходах ХСМТБ.
На базі бібліотеки вже багато років відбувається виробнича практика студентів ХДАК за напрямом бібліотечно-інформаційної освіти. Професійну школу ХСМТБ пройшли понад 500 майбутніх фахівців. Студенти беруть участь у підготовці масових заходів, влаштуванні книжкових виставок, створенні бібліографічних покажчиків, опрацьовують та каталогізовують нові надходження. Бібліотека є базою практики також і для студентів-теоретиків Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, Харківської академії дизайну і мистецтв, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
Упродовж 70 років існування бібліотеки сформовано її професійний колектив, більшість бібліотекарів є фахівцями у певних сферах мистецтва. Нині штат бібліотеки – 26 працівників, які мають неабиякий авторитет серед культурної громадськості Харкова. Вагомий внесок у розвиток бібліотеки у різний час зробили її керівники: В. Айзенштадт, Л. Чудновська, С. Славуцька, І. Аввакумова та провідні фахівці: Т. Бахмет, Е. Беркович, Т. Бочарникова, М. Вострікова, Т. Гончаренко, О. Ілліна, Л. Круглова, Т. Онопрієнко, Л. Пахомова, О. Переверзєва, В. Петрова, Л. Сумцова, В. Хаткевич, В. Хворостенко та ін.
Успішна діяльність закладу неодноразово отримувала високу оцінку влади та громадськості. Колектив бібліотеки – переможець республіканського огляду культзакладів за інтернаціональне виховання трудящих (1978), нагороджувався Почесною грамотою Добровільного товариства любителів книги УРСР. ХСМТБ удостоєна звань зразково-показового закладу культури та «Бібліотека відмінної роботи» (1980), була представлена на ВДНГ УРСР, де її експозиція відзначена дипломом третього ступеня (1983).
Колектив бібліотеки нагороджено Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України за вагомий внесок у створення духовних цінностей та високу професійну майстерність (2005), грамотами Спілки театральних діячів України за вагомий внесок у розвиток українського театрального і музичного мистецтва (2005, 2015).
Провідні працівники бібліотеки є лауреатами Муніципальної премії м. Харкова: І. Аввакумова (1996), Т. Бахмет (1997), В. Петрова (1999).
Адреса бібліотеки:
61145, м. Харків, провулок Інженерний, 1-а.
Сайт бібліотеки:
Представництво в соціальних мережах:
ютуб: https://www.youtube.com/@music_theatr_library.kharkiv
https://www.youtube.com/watch?v=qK3dKEgMPTQ&list=PLQIl8s2hs5EekEAZEPL6uUYObLUoREP3M
інстаграм: https://www.instagram.com/music_theatr_library.kharkiv/
фейсбук: https://www.facebook.com/MusicTheatrLibraryKharkiv
https://www.facebook.com/MuzykalnoTeatralnajaBiblioteka
Мистецькі вечорниці з Нікою Хворостенко у ХСМТБ https://www.facebook.com/HvorostenkoVmusictheatrlibraryKharkiv/
Положення про міську музично-театральну бібліотеку : затв. Міністерством культури УРСР 1 жовт. 1957 р. // Довідник бібліотекаря : керів. матеріали з питань бібл. роботи / уклад.: В. С. Дідур, Л. Л. Макаренко, С. Й. Мінц, З. А. Печенізька [та ін.]. – Харків : Ред.-вид. від. Кн. палати УРСР, 1971. – С. 211–213.
Львов Л. Харьков: [два года назад создана музыкально-театральная библиотека им. К. С. Станиславского, возглавляемая В. Айзенштадтом] / Л. Львов // Театр. – 1958. – № 1. – С. 152.
Ніколаєв В. Музично-театральну бібліотеку – кожному обласному центру / В. Ніколаєв // Соціаліст. культура. – 1958. – № 1. – С. 26–27.
Вітальєв В. Володарі незліченних скарбів : [до 10-річчя музично-театральної бібліотеки ] // Ленін. зміна.– 1966. – 17 квіт.
Залюбовський Г. Озвучені стенди : [новинка – озвучені стенди-автомати для інформування читачів в ХСМТБ] // Культура і життя. – 1971. – 17 серп.
Леонідов С. Імені Станіславського / С. Леонідов // Правда України. – 1971. – 2 жовт.
Новосілля бібліотеки [відбулося 17 квітня; святкові виступи В. Афанасьєва, директора театру ляльок та театрознавця А. Горбенка ] // Соціаліст. Харківщина. – 1971. – 19 берез.
Безхутрий М. Вернісаж в бібліотеці : [художня виставка випускників ХХУ; кер. П. Шигімага та В. Богданов ] // Веч. Харків. – 1972. – 6 черв.
Пропаганда мистецтва народів СРСР : метод. рекомендації по запровадженню досвіду Харківськоі музично-театральної бібліотеки / Республ. б-ка УРСР ім. КПРС. – Київ, 1973. – 8 с.
[В Харькове открыта первая в УССР Музыкально-театральная библиотека при Областном Доме народного творчества, сент. 1956; библиотека издает свой бюллетень «Новости искусства»] // Культурная жизнь в СССР : 1951–1965 : хроника. – Москва, 1979.– С. 237.
Бахмет Т. Краєзнавчий напрямок в діяльності харківської міської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки ім. К. С. Станіславського / Т. Бахмет // VIII Всеукраїнська науково-практична конференція «Історичне краєзнавство і культура» : наук. доп. та повідомл. – Київ ; Харків : Рід. край, 1997. – Ч. 2. – С. 337–339.
Бахмет Т. Біля витоків «Станіславки» стояв Валерій Айзентштадт / Т. Бахмет // Слобода. – 2000. – 21 лист.
Бахмет Т. Бібліграфічна діяльність музикознавця Йосипа Михайловича Миклашевського / Т. Бахмет // Бібліографічні читання пам’яті українського бібліографа Федора Максименка. – Харків : ХДАК, 2002. – С. 91–115.
Бахмет Т. Заклад імені великого митця // Регіональні проблеми розвитку українознавства Східної України : матеріали наук.-практ. конф. – Харків : ХДНБК, 2003. – С. 37–44.
Переступи порог библиотеки : Харьков. гор. специализ. муз.-театр. б-ка им. К. С. Станиславского (1955–2005) : юбил. сб. / сост. Т. Б. Бахмет. –Харьков, 2005. – 397 с. : фотоил.
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека ім. К. С. Станіславського // Хто є хто на Харківщині. Видатні земляки. – Київ : Укр. Академія геральдики, товарного знаку і логотипу, 2005. – Вип. 2. – С. 128–129.
Бахмет Т. Б. Впровадження мультимедійних технологій в практику роботи Харківської міської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки ім. К. С. Станіславського / Т. Б. Бахмет // Від ХІХ до ХХІ століття: трансформація бібліотек у контексті розвитку суспільства : до 125-річчя ХДНБ ім. В. Г. Короленка : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 12–14 жовт. 2011 р. / М-во культури України, ДЗ «ХДНБ ім. В. Г. Короленка» ; [уклад. О. П. Куніч ; відп. за вип. В. Д. Ракитянська]. – Харків, 2011. – С. 305–307.
Бахмет Т. Б. Харківська міська музично-театральна бібліотека ім. К. М. Станіславського: шлях від масової бібліотеки до наукової / Т. Б. Бахмет // Короленківські читання 2010 «Наукова діяльність як стратегічний напрямок розвитку бібліотек регіону» : матеріали ХІІІ наук.-практ. конф. 7-8 жовт. 2010 р. / Держ. закл. «Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка»; [уклад. Н. І. Капустіна]. – Харків, 2011. – С. 44–49.
Бахмет Т. Скарбниця пам’яті: архівний фонд МСМТБ ім. К. С. Станіславського / Тетяна Бахмет // Пам’яті театрознавця Євгенія Русаброва (1955–2013) : вибрані матеріали наук.-практ. конф. 2014–2018 рр. / уклад. Ю. Щукіна ; ред. Ю. Полякова. – Харків : Коллегиум, 2018. – С. 38–42.
Хворостенко Н. Мистецтво під час війни, або Записки методиста мистецької бібліотеки / Ніка Хворостенко // Бібл. планета. – 2022. – № 4. – С. 27–29.
___________________
Библиотека им. К. С. Станиславского открылась после капитального ремонта
Бахмет Тетяна Борисівна
Хворостенко Вікторія Євгеніївна
Статтю створено : 22.05.2025
Останній раз редаговано : 22.05.2025