Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 19
За місяць : 530
Кількість
статей : 849
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Національна історична бібліотека України
Рубрики : Бібліотеки
Національна історична бібліотека України

image

Національна історична бібліотека України – провідний науково-інформаційний заклад, що здійснює систематичне наповнення, збереження, бібліографування, наукове вивчення та популяризацію фондів документів історичної тематики, рукописних і друкованих пам’яток культури різних епох, співпрацюючи у цих питаннях з багатьма вітчизняними і зарубіжними організаціями та установами. Бібліотека забезпечує інформаційно-бібліотечне обслуговування користувачів, виконує функції всеукраїнського депозитарію історичної літератури, науково-дослідного й організаційно-методичного бібліотечного центру в галузі історико-краєзнавчої діяльності та наукової бібліографії з історії України. Є єдиною в Україні спеціалізованою книгозбірнею, фонді якої цілеспрямовано комплектується документами з питань вітчизняної та зарубіжної історії, допоміжних історичних дисциплін та історичного краєзнавства.

Від часу створення у 1939 р. книгозбірня 70 років мала найменування Державна історична бібліотека України. З урахуванням здобутків у розвитку бібліотечної справи і суспільної значущості як організаційно-методичного центру в галузі історико-краєзнавчої діяльності 30 вересня 2009 р. згідно з Указом Президента України № 780/2009 «Про надання Державній історичній бібліотеці України статусу Національної» бібліотека отримала нове найменування. Національна історична бібліотека України (НІБУ) перебуває у сфері управління Міністерства культури та інформаційної політики України.

Бібліотека розташована в древній частині Києва, історичному осередку духовності та книжкової культури – на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Її книжкові зібрання, що перевищують 700 тис. пр., розміщено в 4-х старовинних корпусах заповідника: 23, 24, 35, 85 (загальною площею 3189,3 м2); всі вони є пам’ятками архітектури національного значення.

Книгозбірня створена згідно з постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 11.07.1939 р. № 720 «Про український історико-культурний заповідник “Музейне містечко”» та наказом РНК УРСР від 04.09.1939 р. № 4740 «Про організацію Державної історичної бібліотеки» – «з метою сприяння розвиткові історичної науки й піднесення історичної освіти в УРСР, допомоги науковим установам і викладачам в їх теоретичній роботі та викладанні історії в навчальних закладах».

У 1939 р. на території Музейного містечка (перша назва Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника) для новоствореної бібліотеки було виділено корпуси 1 та 5, а її директором призначили А. Решетнікова. У 1940 р. його наступником став І. Льовшин (у 1957–1963 рр. він очолював ДРБ УРСР ім. КПРС, нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого). Першими працівниками книгозбірні стали випускники історичного факультету Київського державного (нині – національного) університету ім. Тараса Шевченка Г. Вигура, К. Лозовик та співробітники бібліотеки Музейного містечка – Є. Іванова, І. Тарасьєва, Н. Нікольська (Селівачова) та інші які розпочали комплектування фонду бібліотеки та створення її довідково-бібліографічного апарату (ДБА).

Основу фонду книгозбірні склали відома бібліотека митрополита Флавіана та більшість бібліотек Музейного містечка: Центрального історичного музею ім. Т. Шевченка, Центрального антирелігійного музею, Музею України (збірка П. Потоцького). Фонд був доповнений виданнями друкарень Києво-Печерської та Почаївської лавр, Львівського братства та ін.

Наприкінці 1939 р. новостворена бібліотека почала отримувати обов’язковий примірник друкованої продукції УРСР (книги, періодичні видання, географічні карти з історичної тематики та допоміжних дисциплін). Фонд поповнювався виданнями з питань історії різних держав і народів, краєзнавства, розвитку культури і мистецтва, релігії тощо. Були започатковані наукові дослідження в галузі бібліографії історичної літератури.

Під час Другої світової війни і тимчасової нацистської окупації Києва приміщення бібліотеки було зруйновано, книжковий фонд розпорошено по інших бібліотеках, перетворених на книжкові склади і сортувальні пункти, а найбільш цінна його частина вивезена до Німеччини. За роки війни, як свідчить «Акт про збитки Державної історичної бібліотеки України, що заподіяні під час окупації»,було втрачено 533 тис. книжок; знищено абетковий і систематичний каталоги та рукопис повністю завершеної праці «Бібліографія до історії України» з робочою картотекою до неї.

За розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 711 від 27.07.1946 р. Державна історична бібліотека України поновила свою діяльність. У зв’язку зі зруйнованістю корпусів бібліотеки на території Києво-Печерської лаври, її тимчасово розмістили у двох приміщеннях Державного республіканського історичного музею (нині – Національний музей історії України) на вул. Володимирській, 2. Директором було призначено М. Закопайла, який очолив роботу з розшуку і збирання втраченого фонду та відновлення основних функцій закладу. Фонд відновлювали шляхом реституції (у перші повоєнні роки з Німеччини вдалося повернути частину вивезених бібліотечних книжок), книгообміну та дарування книг. Значні книжкові надходження були отримані з кількох обласних наукових бібліотек; історико-краєзнавчих музеїв та інших установ. У цей період багато зусиль для відновлення роботи бібліотеки доклала її довоєнна співробітниця Л. Павличенко – вчений-історик, воїн-снайпер, Герой Радянського Союзу.

Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 08.12.1951 р. № 3631 «Про розміщення Державної історичної бібліотеки УРСР» книгозбірні було надано приміщення у перебудованій споруді колишнього Олександрівського костелу (відновленого на початку 1990-х років як Прокафедральний собор святого Олександра) на розі вул. Костельна і Трьохсвятительська. У ній бібліотека розпочала обслуговувати читачів. Створюється ДБА, зокрема, систематичний і генеральний абетковий каталоги. Поновлюється робота зі створення наукової бібліографії: у 1955 р. започатковано фундаментальний бібліографічний покажчик для наукових працівників «Історія Києва» в 2-х т., 4 вип. (видавався протягом 1958–1963 рр.). Серед його укладачів – відома фахівчиня-бібліограф Н. Шеліхова.

У 1960 р. розпочалося повернення бібліотеки на територію музею-заповідника Києво-Печерської лаври, де вона отримала приміщення – частину корпусу 29 (нині 85). Через два роки, відповідно до спільної постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 13.03.1962 р. № 267 «Про заповідник Києво-Печерська лавра», там само бібліотеці додатково надали приміщення корпусу 24. У колишньому Олександрівському костелі залишалися деякі підрозділи; найдовше, до 1992 ., там функціонував абонемент бібліотеки.

З 1962 р. Державна історична бібліотека України очолила величезну за обсягом роботу книгозбірень республіки зі створення ДБА для підготовки фундаментального енциклопедичного видання «Історія міст і сіл Української РСР» в 26 томах, зокрема координувала роботу бібліотек щодо створення бібліографічної бази видання – «Зведеної картотеки матеріалів з історії міст і сіл Української РСР» та краєзнавчих бібліографічних посібників. Спільно з Інститутом історії АН України вона розробила методичні рекомендації щодо організації роботи обласних бібліотек з надання допомоги авторам «Історії міст і сіл Української РСР». Відтоді НІБУ ствердидась як методичний центр історико-краєзнавчої бібліотечної діяльності в Україні.

На виконання покладених на бібліотеку завдань у 1964 р. було створено відділ науково-бібліографічної та інформаційної роботи, в якому виокремлено сектор краєзнавчої роботи. Розпочав обслуговування читачів відділ рідкісних та стародрукованих книг, що мав на той час 19 125 пр. найцінніших та унікальних видань, багато з яких відсутні в інших бібліотеках.

У 1968 р. побачив світ перший випуск поточного науково-допоміжного бібліографічного покажчика «Історія Української РСР» (з 1990 р. має назву «Історія України за … рік»), який надалі став «візитівкою» бібліотеки, її прикметною ознакою.

У 1970 р., з обладнанням нових читальних зал на 110 місць, завершилися остаточний переїзд і освоєння нового приміщення бібліотеки (корпусу 24 на території Києво-Печерської лаври).

Період 1980–1990 рр. вирізнявся інтенсивним зростанням основних показників роботи бібліотеки. Її штат за десятиріччя збільшився з 115 працівників до 135 працівників. Щорічне поповнення фондів становило, в середньому, 30-40 тис. пр. документів. Сукупний фонд у 1980 р. – 685 063 пр., в 1990 р. – 754 260 пр. Кількість читачів зросла з 13,7 тис. (1980) до 16,1 тис. (1990). Послугами МБА користувалися понад 1 тис. абонентів.

У 1989 р. бібліотека відзначила піввіковий ювілей, на відзначення якого організувала республіканську науково-практичну конференцію «Краєзнавча робота бібліотек – фактор патріотичного та інтернаціонального виховання населення» (м. Хмельницький) для працівників універсальних наукових, юнацьких і дитячих бібліотек, на якій були обговорені стан, проблеми і завдання бібліотечного краєзнавства в процесі перебудови, демократизації суспільного життя та вироблені рекомендації, які стали основою для подальшого розгортання краєзнавчої діяльності бібліотек України.

У 1992 р. фонди відділів абонементу та депозитарного зберігання перевезено з приміщення на вул. Костьольна, 17 і розміщені в корпусах 23 і 35 Музейного об’єднання «Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник», які були додатково надані бібліотеці.

У 2000-х рр. бібліотека розпочала й дотепер продовжує роботу з відбору документів до Державного реєстру національного культурного надбання згідно з інструкцією «Про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.12.2001 р. за № 1027/6218) та наказом Міністерства культури України від 14.06.2016 р. № 437 «Про затвердження Порядку відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань до Державного реєстру національного культурного надбання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2016 р. за № 936/29066.

Основні напрями діяльності закладу визначає Концепція розвитку Національної історичної бібліотеки України на період до 2021 року.

В сучасній структурі бібліотеки діють 12 підрозділів (відділів): комплектування та обліку документно-інформаційних ресурсів; наукового опрацювання фонду та організації каталогів; організації та зберігання фонду; науково-дослідний відділ стародруків, цінних та рідкісних видань; документів іноземними мовами; обслуговування користувачів; міжбібліотечного абонементу та електронної доставки документів; довідково-бібліографічної та науково-інформаційної роботи; телекомунікаційних технологій та електронних ресурсів; науково-методичний; науково-бібліографічний; соціокультурних комунікацій та сектор господарського забезпечення.

image
Кафедра видачі документів

image
Бібліотечний захід у залі історії України

image
Зал доступу до електронних ресурсів

image
Вебінар у залі періодичних видань

 

Фонд НІБУ станом на 01.01.2021 р. становив 718 037 пр., у т. ч. майже 40 тис. пр. документів 52 мовами світу. У фонді представлено різні види документів на традиційних і нетрадиційних носіях: книжкові видання, журнали, газети, аудіовізуальні документи, електронні документи, карти, друкована графіка, мікрофільми.

В НІБУ зберігаються книги, які визнано історико-культурним надбанням світового значення, зокрема, видання Івана Федорова «Острозька Біблія» (1581) та «Новий Завіт з Псалтирем» (1580); стародруки друкарні Києво-Печерської лаври, зокрема «Патерик или Отечник…» (1661), названий М. Грушевським «золотою книгою давньої української писемності»; «Арифметика» Л. Магницького (1703) та ін. Серед раритетів особливе місце посідає рукописна книга кінця 15 – початку 16 ст. – найдавніший із збережених пом’яників Києво-Печерської Лаври, складений приблизно в 1483–1526 рр.

Найцінніші видання зосереджено у науково-дослідному відділі стародруків, цінних та рідкісних видань (понад 27 тис. видань, сформованих у 21 колекцію).

Колекція рукописних книг та літографованих видань рукописного тексту налічує  37 документів, датованих 15–19 ст.

Колекції книг кириличного друку  понад 800 пам’яток старослов’янської писемності, значна частина яких – книги видані в друкарні Києво-Печерської лаври: «Анфологіон» (1619), «Книга про віру» (1620), три видання першого підручника з вітчизняної історії – «Синопсис» (1674, 1678, 1680) та ін.

Колекція видань гражданського друку – понад 3 тис. видань 1708–1825 рр.

Колекція прижиттєвих видань творів класиків української літератури (майже 500 видань), серед яких: твори Б. Грінченка, М. Гоголя, І. Карпенка-Карого, І. Котляревського, І. Франка, Т. Шевченка та ін.

Колекція книг з автографами видатних істориків і діячів культури (350 видань) – документи з дарчими написами В. Антоновича, М. Берлінського, М. Біляшівського, М. Гоголя, М.  Грушевського, М. Максимовича, В. Хвойки та ін.

Колекція стародруків іноземними мовами – 956 видань 16–17 ст. Найстарішими є палеотипи та видання голландських друкарів Ельзевірів, французького видавця Етьєна Доле, італійського друкаря Альда Мануція та ін.

Колекція видань воєнної доби 1941–1945 рр. (600 видань) вміщує офіційні повідомлення, публіцистичні твори, поезію, прозу, видані невеликим накладом і які є бібліографічною рідкістю.

Колекція друкованих видань Всеукраїнської академії наук періоду 1919–1931 рр. (понад 200 пр. видань).

У фонді сучасних видань представлені кращі взірці поліграфічного мистецтва, серед них – альбоми з історії вітчизняного та світового мистецтва, репринтні видання книжкових пам’яток, мініатюрні видання та ін. З метою створення тематичних колекцій ведеться робота з відбору та дослідження раритетних видань з історичних зібрань наукових інституцій та приватних книгозбірень діячів науки і культури, зокрема, церковного діяча митрополита Київського і Галицького Флавіана (1840–1915) та відомого громадського і культурного діяча, мецената, військового історика П Потоцького (1857–1938). 

Частина унікальних видань в останні роки оцифрована та зібрана в тематичні колекції: «Історія Києва», «Історія науки та освіти в Україні», «Статистичні джерела України», «Історія церкви в Україні», «Генеалогія» та ін. Загалом в Електронній бібліотеці НІБУ «Історична спадщина України» (https://nibu.kyiv.ua/greenstone/cgi-bin/library.cgi) представлено 18 тематичних колекцій рідкісних і унікальних видань.

image
Книгосховище

image
Книжкові пам’ятки у фонді НІБУ

image
Портрет Анни Ярославни у виданні

image
Книжкова виставка «Творці слов’янської писемності»

Довідково-бібліографічний апарат НІБУ складається з електронного каталогу, тематичних баз даних, імідж-каталогів, карткових каталогів і картотек.

Електронний каталог (ЕК) створюється з 1996 р. і формується шляхом внесення інформації про нові надходження документів та ретрокаталогізування.

Доступ до ЕК та баз даних (БД), з можливістю попереднього замовлення документів, здійснюється з сайту НІБУ (https://nibu.kyiv.ua/irbis/catalogs/). З 2011 р. на сайті доступна інформація про фонд НІБУ в імідж-каталогах (генеральний абетковий каталог, каталог стародрукованих книг іноземними мовами, абетковий каталог періодичних і продовжуваних видань, картотека матеріалів з історії міст і сіл України).

У 2020–2021 рр. під час локдаунів та жорстких карантинних обмежень, спричинених пандемією CОVID–19, колектив бібліотеки працював у режимі дистанційної роботи. Реалізовано проєкт «Працюй вдома з АБІС – формуй ЕК», який значно прискорив досягнення важливої мети – якнайшвидшого завершення роботи з формування ЕК на весь фонд НІБУ. Як наслідок, нині інформація про всі нові надходження документів до фонду НІБУ  фіксується лише в ЕК, а читацькі карткові каталоги (абетковий та систематичний) – законсервовано.

На сайті НІБУ в розділі «Каталоги» реалізовано глобальний контентний пошук у електронних каталогах і тематичних БД, серед яких «Історія України 2008…», «Історія міст і сіл», «Адміністративно-територіальний устрій України. Зміни і доповнення», «30 років незалежності України: наукове осмислення», «Українська революція 1917–1921 рр.: джерела та матеріали», «Книги з автографами українських діячів науки і культури», «Людмила Павличенко» та ін.

За розділом сайту «Бібліотекарю-краєзнавцю» уможливлено пошук у спеціалізованих БД: «Теорія, методика і практика бібліотечного краєзнавства: 1997–...» ; «Краєзнавчі бібліографічні ресурси бібліотек України: 2001–...»; «Видання НІБУ. Публікації про Бібліотеку: 1939–...»; «Сучасні джерела з історії України: 1991–...» (https://nibu.kyiv.ua/bikr/).

Система карткових каталогів і картотек охоплює: читацький абетковий каталог (рік заснування – 1950, хронологічне охоплення – з 1483 р.); генеральний абетковий каталог періодичних та продовжуваних видань (рік заснування – 1948, хронологічне охоплення – з 1483 р.); систематичний каталог (рік заснування – 1950, хронологічне охоплення – з 1708 р.); зведена картотека матеріалів з історії міст і сіл України (рік заснування – 1962, хронологічне охоплення – з 1787 р., містить бібліографічні описи книг і статей, у т. ч. й тих, що відсутні у фонді НІБУ).

До послуг користувачів НІБУ 4 читальні зали: доступу до електронних ресурсів; загальна читальна зала; періодичних видань та  нових надходжень; стародрукованих, рідкісних і цінних книг. В них надається безкоштовна послуга wi-fi, здійснюються консультативна допомога та копіювання документів, діє служба МБА та електронного доставляння документів.

Станом на 01.01.2021 р. кількість обслужених користувачів в читальних залах і на сайті НІБУ –  101 389 осіб. Кількість відвідувань – 506 591. Видача документів (у т. ч. користувачам сайту) –  657 913 пр. 

На запити користувачів виконуються усні, письмові, електронні бібліографічні довідки в режимі «запит-відповідь», здійснюється інформування індивідуальних абонентів-науковців за визначеними темами та інформаційний супровід наукових розробок і проєктів на базі документних ресурсів та ДБА бібліотеки.

Для користувачів проводяться різноманітні культурно-просвітницькі заходи, зокрема засідання  «Клубу історичної книги»,  вітальні «Зустріч», ознайомлювальні екскурсії бібліотекою.

image
Алфавітний та систематичний каталоги

image
Вітальня «Зустріч»

image
Екскурсія у залі історії зарубіжних країн

image
Презентація книги «Україна Тараса Шевченка»

Пріоритетними напрямами наукової та методичної діяльності  НІБУ є науковий аналіз і прогнозування розвитку історично-краєзнавчої бібліотечної діяльності, інформаційне забезпечення наукових досліджень у галузі вітчизняної історії, надання методичної допомоги регіональним книгозбірням із питань краєзнавчої роботи.

У 1978 р. методичні функції Державної історичної бібліотеки України було закріплено у Положенні про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури Української РСР. У 1996 р. за активної участі бібліотеки було підготовлено нову редакцію Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України, яке затверджене наказом Міністерства культури і мистецтв України від 11.06.1996 р. № 314. Цим  Положенням НІБУ керується й дотепер.

З 1989 р. бібліотекою здійснюється довготривале моніторингове дослідження «Краєзнавча робота бібліотек», в процесі якого проаналізовано основні напрями краєзнавчої роботи в ОУНБ – головних центрах бібліотечного краєзнавства в областях.  За результатами дослідження фахівцями НІБУ підготовлено низку відповідних методичних рекомендацій. Серед них: «Формування краєзнавчих фондів бібліотек» (1990), «Удосконалення краєзнавчих каталогів бібліотек»  (1992), «Методичні рекомендації по складанню універсальних покажчиків поточної літератури про край» (1995) тощо, видано комплексний методичний посібник «Краєзнавча діяльність бібліотек» (2002).

У 2005 р. НІБУ провела огляд-конкурс краєзнавчих методичних покажчиків серед місцевих бібліотек задля підтримки та сприяння видавничої діяльності ОУНБ, поширення інноваційних напрацювань кращих книгозбірень.

За підсумками моніторингових досліджень «Повнотекстові краєзнавчі документи на сайтах бібліотек України» (2011) та «Аналіз компонентного складу краєзнавчого контенту веб-сторінок регіональних бібліотек України» (2012) створено «Путівник по краєзнавчих веб-ресурсах бібліотек України», що стало першою спробою в Україні надати централізований доступ до краєзнавчого веб-контенту провідних публічних книгозбірень країни.

У 2013 р. проведено дослідження за темою «Документи на мовах національних меншин в краєзнавчій діяльності бібліотек»; у 2014 р. – «Сучасні тенденції в краєзнавчій діяльності регіональних бібліотек в контексті впровадження рекомендацій попередніх досліджень Національної історичної бібліотеки України»; у 2015 р. – «Видання і публікації з історії міст і сіл України в електронних каталогах і краєзнавчих базах даних регіональних бібліотек в контексті створення Зведеного краєзнавчого електронного ресурсу».

Дослідження, виконані в 2016–2017 рр., сприяли оптимізації організаційної структури, методичного забезпечення та підвищенню інформаційного потенціалу інтегрованого краєзнавчого ресурсу «Історія міст і сіл України». Фахівцями НІБУ підготовлено «Науково-методичні рекомендації з виявлення, відбору та опрацювання краєзнавчих документів для бази даних «Історія міст і сіл України» (перше видання – 2016 р. ; друге видання, виправлене та доповнене – 2020 р.).

У 2018–2020 рр. вивчалися теми: «Сучасні бібліотечні проєкти з краєзнавства: стан реалізації та перспективи розвитку», «Сучасна організаційна структура і кадрове забезпечення краєзнавчої діяльності в регіональних бібліотеках України», «Біобібліографічні ресурси регіональних бібліотек у системі інформаційного забезпечення біографічних досліджень видатних діячів краю: сучасний стан, тенденції», які спрямовані на з’ясування поточного стану краєзнавчої роботи в регіональних  книгозбірнях, виявлення як найбільш проблемних, так і найбільш перспективних напрямів їхньої діяльності.

Результати досліджень краєзнавчої діяльності бібліотек, відомості про інноваційні форми і методи роботи щорічно публікуються в інформаційному бюлетені «Краєзнавча робота в бібліотеках України», який видається з 1990 р. Електронні версії цього видання за останні роки доступні на сайті НІБУ.

Іншим важливим напрямом наукової діяльності НІБУ є організація конференцій з актуальної проблематики. Наприкінці 20 ст. спільно з науковими інституціями та громадськими організаціями бібліотека організувала на своїй базі низку всеукраїнських науково-практичних конференцій: «Краєзнавча робота бібліотек – фактор патріотичного та інтернаціонального виховання населення» (1989), «Роль бібліотек монастирів, соборів та інших установ у розвитку культури України» (1993), «Бібліотеки у розвитку історичної науки в Україні» (1994), «Бібліотечне краєзнавство у відновленні історичної пам’яті народу України» (1997), «Історія наукових бібліотек в контексті історії, культури, освіти в Україні» (1999).

На початку 21 ст. НІБУ у співпраці з Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником бере участь в організації всеукраїнських науково-практичних конференцій, що відбуваються  за програмами щорічних Могилянських студій та Несторівських читань; з Українським центром культурних досліджень провела кілька культурологічних читань пам’яті Володимира Подкопаєва (2003–2013 рр.). Бібліотека була учасником Міжнародних бібліотечних конференцій «Бібліотеки та асоціації у світі, що змінюється: нові технології і нові форми співробітництва»  у Криму (2005, 2008, 2012) та численних краєзнавчих конференцій, що проходили в обласних книгозбірнях України.

Спільно з Національною спілкою краєзнавців України з 2011 р. бібліотека регулярно проводить Краєзнавчі читання пам’яті Петра Тронька, Героя України, вченого-історика, видатного громадського діяча, який зробив великий внесок у розвиток НІБУ. Зокрема, за програмою П’ятих читань (2019) відбулася науково-практична конференція на тему: «Участь бібліотек у збереженні культурної спадщини та відновленні історичної пам’яті народу».

Науково-бібліографічна діяльність бібліотеки зосереджена насамперед на укладанні науково-допоміжних ретроспективних та поточних бібліографічних покажчиків історичної проблематики, створенні тематичних електронних баз даних.

З 1968 р. щорічно  у паперовому форматі готується поточний науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Історія України» (у 2020 р. видано 52-й випуск). З 1996 р. видання представлено і в електронному форматі, а з 2008 р. формується кумулятивний українознавчий електронний ресурс «Історія України 2008–…», який доступний на вебсайті НІБУ.

В галузі ретроспективної науково-допоміжної бібліографії видано бібліографічні покажчики: «Історія інтелігенції Української РСР 1917–1990 рр.» (1991), «Історичне краєзнавство в Україні: Питання теорії і практики» (1992), «Репресії 20-30-40-х і початку 50-х рр. на Україні» (1992), «Теорія, методика і практика бібліотечного краєзнавства» (1997, 2007, 2017); «Матеріали до бібліографії Києво-Печерської лаври» (2006), «Краєзнавчі бібліографічні посібники бібліотек України» (2007, 2012, 2017), «Політичні репресії радянської доби в Україні» (2008), «Державна історична бібліотека України (1939–2009)» (2009), «Бібліографічні посібники з історії України та архівні довідники 1991–2010» (2011).

Протягом 2013–2015 рр. спільно з Інститутом історії України НАНУ реалізовано бібліографічний проєкт «Історична Шевченкіана», присвячений 200-річчю від дня народження Т. Шевченка. Створено БД (налічує понад 4 тис. бібліографічних записів), на основі якої у 2016 р. видано бібліографічний покажчик.

У 2016–2020 рр. підготовлено біобібліографічні посібники: «Петро Тронько – історик, краєзнавець» (до 100-річчя від дня народження), «Людмила Павличенко – воїн, історик, громадянин» (до 100-річчя від дня народження), каталог колекції «Видання з автографами українських діячів науки і культури», списки : «Самійло Величко та його Літопис» (до 350-річчя від дня народження козацького літописця), «Історик Микола Петров» (до 180-річчя від дня народження), «Микола Зеров» (до 130-річчя від дня народження).

Видавнича діяльність НІБУ почала активно розвиватись на початку 1980-х років, зі зміцненням її матеріально-технічної бази та кадрового складу. Світ побачили науково-допоміжні посібники: «Славянские книги кирилловской печати ХVII–XX вв.: каталог книг, изданных в типографии Киево-Печерской лавры» (1981); «История фабрик и заводов Украинской ССР» (1981); «Краєзнавчі видання бібліотек Української РСР в 1981–1985 рр.» (1986). На допомогу авторам масштабного науково-видавничого проєкту «Звіду пам’ятників історії і культури» видано бібліографічні покажчики «Памятники истории и культуры Киевской области» (1985), «Памятники истории и культуры Киева» (1986) та ін.

У 2014–2015 рр. до 75-річчя НІБУ видано: «Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції до 75-річчя заснування Національної історичної бібліотеки України»; «Літопис Національної історичної бібліотеки України (1939–2014 рр.)»; каталоги колекцій: «Мініатюрна книга: каталог колекції відділу стародрукованих, рідкісних та цінних книг»  та «Видання воєнної доби 1941–1945 рр.: каталог колекції відділу стародрукованих, рідкісних та цінних книг»; шість випусків  біобібліографічних покажчиків в серії «Національна історична бібліотека України в особах».

Серед видань НІБУ, що побачили світ у 2016–2020 рр. – каталог колекції «Прижиттєві видання класиків української літератури ХІХ – початку ХХ ст.» (2018); збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Участь бібліотек у збереженні культурної спадщини та відновленні історичної пам’яті народу» (2019); інформаційний буклет «Національна історична бібліотека України» (2019); систематичний покажчик змісту наукового журналу «Краєзнавство» за 1927–2017 рр. (2019); Каталог колекції «Газетний фонд Національної історичної бібліотеки України, 1728–2007» (2020) та ін.

Видавничий доробок фахівців бібліотеки від 1996 р. представлено на сайті НІБУ в розділі «Наші видання» (https://nibu.kyiv.ua/ourbooks/). Майже всі доступні для ознайомлення в електронному форматі.

image
Видання НІБУ

image
Видання НІБУ

image
Видання НІБУ

image
Видання НІБУ

НІБУ бере діяльну участь у міжнародних, регіональних і корпоративних проєктах та програмах. З 2011 р. вона є учасником проєкту «Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі». Майже 1000 документів представлено в 14 колекціях на сайті бібліотеки. З 2010 р. НІБУ – учасник корпоративного краєзнавчого проєкту «Історична Волинь», з 2013 р. – проєкту «Культура України». З 2014 р. в рамках проєкту «Історія міст і сіл України» створюється інноваційний бібліотечно-культурологічний краєзнавчий мультиресурсщо має на меті сконцентрувати  національну історично-краєзнавчу інформацію.

У 2014–2015 рр. бібліотека брала участь у реалізації Всесвітньої програми «Зникаючі архіви», яку проводила Британська бібліотека. Внеском НІБУ в цю програму став проєкт «Шевченкіана», відтак електронний контент 70 документів з її фондів представлено на сайті Британської бібліотеки.

З березня 2019 р. НІБУ співпрацює з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України у реалізації проєкту "Електронний архів Михайла Грушевського".

У 2020 р. за підсумками реалізації грантового проєкту за підтримки Українського культурного фонду, НІБУ спільно з ТОВ «Цифрова Україна» створили новий інформаційний ресурс розпізнаних повнотекстових видань «Архів друкованих видань Всеукраїнської академії наук 1919–1931 рр.», який презентовано на сайті НІБУ.

Впровадження інформаційних технологій розпочалося наприкінці 1990-х років з поступового оснащення бібліотеки комп`ютерною технікою. З 2003 р. створюється електронний каталог на базі АБІС. У 2008 р. створено перший web-ресурс, власну локальну мережу, здійснено підключення до Інтернету. Автоматизовано низку процесів: віддаленого запису до бібліотеки, попереднього замовлення літератури (он-лайн), електронного доставляння документів. Цілодобово надається  доступ до електронних ресурсів НІБУ.

Поповненню фонду бібліотеки та її оснащенню комп’ютерною технікою сприяли меценатиСеред них: народні депутати Верховної Ради України, видавці, письменники, користувачі бібліотеки та її співробітники; Міжнародний фонд «Відродження», видавництво «ВАРТО», ТОВ «ЕЛАУ» (Електронні архіви України) та ін.

Основні етапи розвитку закладу висвітлено у «Літописі Національної історичної бібліотеки України (1939–2014 рр.)» (2015).

Колектив бібліотеки нараховує 127 працівників. З 2007 р. генеральним директором НІБУ є А. Скорохватова, заслужений працівник культури України, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня (2021).

Значний внесок у розвиток бібліотеки зробили її директори: Л. Макаренко, заслужений працівник культури Української РСР, який очолював книгозбірню 42 роки (1960–2002 рр.) і багато сприяв піднесенню авторитету бібліотеки в країні та світі; О. Виноградова,  канд. іст. наук., доцент, керівник бібліотеки у 2002–2007 рр., яка активно займалася впровадженням автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів.

 Великий внесок у розвиток історичної бібліографії зробили провідні фахівці книгозбірні: Д.  Альохін, Л.  Балацька, П.  Жевахов, Т.  Золотуха, А.  Комська, В.  Грицаєнко, А.  Пилипенко, Н.  Селівачова, Н. Уманська. Значним є доробок в галузі ретроспективної науково-допоміжної бібліографії В.  Кисельової, З.  Мусіної, О.  Михайлової, О.. Марченко, Т. Приліпко.

Діяльність бібліотеки відзначена Почесною грамотою Президії АН УРСР і Республіканського комітету профспілки працівників освіти, вищої школи та наукових установ – за активну участь у створенні 26-томної праці «Історія міст і сіл Української РСР» (1974); Почесною грамотою Президії Українського товариства охорони пам’яток історії та культури – за плідну роботу по пропаганді історико-культурної спадщини (1982); – Республіканською премією ім. Дмитра Яворницького – за значний внесок у розвиток українського краєзнавства (1993) та іншими нагородами

 

imageАдреса бібліотеки: 01015, м. Київ, вул. Лаврська 9, корп. 24

e-mail: nibu.kiev@ukr.net

http:/www. nibu.kiev.ua

https://m.facebook.com/historicallib/

 

Джерела

Про організацію Державної історичної бібліотеки : [наказ] від 4 верес. 1939 р. № 4740 // Зб. наказів та розпоряджень Нар. комісаріату освіти Укр. РСР.  1939. № 29. С. 67.

Бібліотеки Києва в період нацистської окупації (1941–1943) : Дослідження. Анот. покажч. Публікації документів / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського НАН України ; уклад.: Л. А. Дубровіна, Н. І. Малолєтова. - Київ, 2004. – 813 с. – Про Державну історичну бібліотеку України: с. 93, 206, 209, 210, 212, 216, 218, 221, 229, 230,233-235, 236, 245, 247, 251, 264, 265, 272, 276, 279, 288, 291, 308, 313, 319, 321, 336, 410.

Державна історична бібліотека України (1939-2009): бібліогр. покажч. / уклад. В. П. Кисельова, Т. С. Кудласевич, О. В. Михайлова ; ред. С. І. Смілянець . – Київ : Арістей, 2009. – 132 с.

Скорохватова А. Українська історія в книзі: [з історії НІБУ] / А. Скорохватова // Пам'ять століть: Іст. наук. та літ. журн. – 2010. – № 1-2. – С. 7–14.

Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції до 75-річчя заснування Національної історичної бібліотеки України (м. Київ, 2-3 жовт. 2014 р. / Нац. іст. б-ка України ; ред. кол. : А. В. Скорохватовата ін. ; ред.: Т. С. Кудласевич, І. В. Чеховська. - Київ, 2014. – 186 с.

Літопис Національної історичної бібліотеки України (1939–2014 рр.) / Нац. іст. б-ка України ; упоряд. С. І. Смілянець ; ред.: А. В. Скорохватова, Т. С. Кудласевич, О. В. Михайлова. – Київ, 2015. – 114 с. 

Смілянець С. І. Проектна діяльність Національної історичної бібліотеки України (2009–2013 рр.) / С. І. Смілянець // Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України : ІІ Краєзнавчі читання пам'яті Петра Тронька : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 20 листоп. 2013 р. – Київ, 2014. – С.  201–206.

Кисельова В. Національна історична бібліотека України - науково-методичний центр краєзнавчої бібліотечної діяльності та історичної бібліографії  / В. Кисельова // Бібл. планета. – 2015. – № 1. – С. 27–31;

Скорохватова А. В. Співпраця Національної історичної бібліотеки України із закладами науки, освіти та культури / А. В. Скорохватова, С. І. Смілянець // Наук. пр. Нац. б-ки України імені В. І. Вернадського. – 2017. – Вип. 45. – С. 96–103.

Добко Т. В. Бібліографічні покажчики з історії національно-визвольних змагань українського народу 1917–1921 рр. (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) / Т. В. Добко, О. Дуднік // Бібл. вісник. – 2018. – № 1. – С. 34–44. – Про покажчик НІБУ "Історія України": с. 38.

Скорохватова Алла Віталіївна : біобібліографічний покажчик / Нац. іст. б-ка України ; уклад.: О. Михайлова, Т. Кудласевич; ред. І. Чеховська ; відп. за вип. С. Смілянець. – Київ, 2018. – 22 с. – (Національна історична бібліотека України в особах ; вип. 14).

Волошінська Н. О. Новий вектор розвитку краєзнавчих електронних ресурсів Національної історичної бібліотеки України: база даних «Адміністративно-територіальний устрій України. Зміни і доповнення» / Н. О. Волошінська // Короленківські читання 2018: «Бібліотеки, архіви, музеї як центри освіти та саморозвитку особистості» : ХХІ Міжнар. наук.-практ. конф., 24 жовт. 2018 р. / Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Харків, 2019. – Т. 2. – С. 41–50. 

Скорохватова А. Національна історична бібліотека України в сучасному інформаційному просторі : до 80-річчя заснування / А. Скорохватова // Участь бібліотек у збереженні культурної спадщини та відновленні історичної пам’яті народу: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 7 листоп. 2019 р. – Київ, 2019. – С. 17–24. – (V Краєзнавчі читання пам'яті Петра Тронька).

Смирнова С. М. Видання з книгозбірні П. П. Потоцького у фонді Національної історичної бібліотеки України: пошук та ідентифікація  / С. М. Смирнова // Бібліотека. Наука. Комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху : матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 8–10 жовтня 2019 р.) / Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – Київ, 2019. – С. 222–22.

Участь бібліотек у збереженні культурної спадщини та відновленні історичної пам’яті народу : зб. матеріалів Всеукр. наук.- практ. конф., м. Київ, 7 листоп. 2019 р. / М-во культури, молоді та спорту України. Нац. іст. б-ка України, Нац. спілка краєзнавців України, Київ нац. ун-т ку льтури і мистецтв, заг. ред. О. П. Реєнта : ред. кол. : А. В. Скорохватова, С. І. Смілянець, О. В. Михайлова [та ін.] ; ред. Т. С. Кудласевич. – Київ, 2019. – 349 с. – (П’яті краєзнавчі читання пам’яті Петра Тронька).

Смілянець С. І. Методичний супровід краєзнавчої бібліотечної діяльності в умовах інформаційного суспільства / С. І. Смілянець // Бібліотека в сучасному інформаційному і соціокультурному середовищі: досягнення, виклики і вектори розвитку: матеріали Всеукр. наук. конф. / Полтав. ОУНБ ім. І. П. Котляревського. – Полтава, 2020. – С. 71–76.

 

________________

 


Смілянець Світлана Іванівна
Статтю створено : 08.10.2015
Останній раз редаговано : 11.05.2021