За місяць : 1110
статей : 1008
| Рубрики : | Науки документно-комунікаційного циклу → Книгознавство |
СТАРОДРУКИ – видання, надруковані з середини XV ст., від початку запровадження друкарства в Європі, до 1830р. включно (міжнарод. термін Hand Press Book – книги періоду ручного друку), до запровадження машин у друкарській справі, на ручних верстатах, на ганчір’яному папері.
Серед стародруків виділяють: за хронологічною ознакою – інкунабули (видання XV ст.), палеотипи (першої пол. XVІ ст.); за шрифтовою ознакою – латинським, кириличним, гражданським, єврейським, арабським шрифтом; за видавничою ознакою – друки найвидатніших західноєвропейських друкарів: альдини (венеціанського видавничого дому Альдів кінця XV–XVІ ст.), етьєни (французької родини Етьєнів XVІ–XVІІ ст.), плантени (голландського й французького друкаря Х. Плантена XVІ ст.), ельзевіри (голландської родини Ельзевірів кінця XVІ – поч. XVІІІ ст.) та ін. Виділяють також категорію першодруків – видань, що вийшли першими в певній країні, у певних народів, в певному місті чи в друкарні. Усі С. за хронологічною ознакою вважаються книжковими пам’ятками і мають бути зафіксовані в єдиному Державному реєстрі національного культурного надбання.
Українськими вважаються стародруки, випущені на етнічних українських землях, незалежно від мови чи шрифту, переважно кириличним і латинським шрифтами. Є певні відомості про існування друкарства в українських землях вже в ХV ст. Так, численні українізми зустрічаються в кириличному першодруці – Часослові 1491 р., випущеному в Кракові в друкарні Ш. Фіоля.Найдавнішими з існуючих укр. С. є випущені в 1574 р. у Львові Іваном Федоровичем (Федоровим) Апостол та Буквар, надруковані кириличним шрифтом церковнослов’янською мовою. Репертуар укр. С. укладено Я. Запаском та Я. Ісаєвичем.
Колекціонування С. з науковою метою почалося в Україні в др. чверті ХІХ ст. Дослідження С. в Україні має давні традиції. Серед найвідоміших вітчизняних дослідників цих видань ХХ ст. – С. Маслов, І. Огієнко, І. Свєнціцький, Ф. Максименко, П. Попов, С. Петров, Б. Зданевич, Г. Коляда, Я. Запаско, Я. Ісаєвич, М. Шамрай. У спеціалізованих відділах бібліотек України зберігаються загалом сотні тисяч С. Найбільші зібрання С. зосереджені в НБУВ, ЛННБ ім. В. Стефаника, НБ ЛНУ ім. І. Франка, НБ ОНУ ім. І. І. Мечникова, ОННБ ім. М. Горького, ХДНБ ім. В. Г. Короленка та ін. Практичну роботу зі С. та їх дослідження, укладання наукових і електронних каталогів проводять співробітники спеціалізованих відділів великих бібліотек України, зокрема І. Я. Лосієвський, О. М. Колосовська, І. Б. Качур, О. В. Полєвщикова, І. О. Ціборовська-Римарович, Н. В. Заболотна, Н. П. Бондар та ін.
Маслов С. І. Етюди з історії стародруків / С. І. Маслов. – К., 1926–1928. – І–ХІІ.
Запаско, Я.П. Пам’ятки книжкового мистецтва: Каталог стародруків, виданих на Україні: [у 2 кн.] / Я. П. Запаско, Я. Д. Ісаєвич. – Львів : Вища школа, 1981–1984.
Овчінніков В. Історія книги: Еволюція книжкової структури / В. С. Овчінніков. – Львів, 2005. – 419 с.
Кириличні стародруки 15–17 ст. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського / Укл. Н. П. Бондар, Р. Є. Кисельов; за участю Т. М. Росовецької. – Київ, 2008. – 232 с.