Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 41
За місяць : 1258
Кількість
статей : 894
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Аналітичний бібліографічний опис
Аналітичний бібліографічний опис

Аналітичний бібліографічний опис (АБО) – вторинний документ, що утворюється шляхом аналітико-синтетичного опрацювання первинного документа і містить сукупність бібліографічних відомостей про окрему його складову, необхідних і достатніх для її ідентифікації та пошуку.

Об’єктом АБО у первинному документі можуть бути такі його складові:

 – самостійний твір (публікація у періодичному або продовжуваному виданні; окремий літературний, мистецький, історичний, публіцистичний твір, вміщений у монографії, збірнику, хрестоматії, антології і т. ін.);

  –   частина твору, що має самостійну назву (розділ, глава, параграф тощо);

  –  частина твору (фрагмент), що не має власної назви, але виділена з метою бібліографічної ідентифікації з причини інформаційної цінності, важливості тощо;

  –  частина електронного ресурсу (публікація, розміщена на інформаційному порталі, в електронному журналі, сторінка сайта тощо).

Первинний документ, що містить складову, є ідентифікатором публікації і має назву ідентифікаційного документа.

Правила й методологія укладання АБО регламентовані ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Для оформлення посилань й укладання списку використаних джерел у наукових роботах (дисертаціях, статтях) АБО укладають відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій.

Аналітичний опис містить заголовок, зони та елементи бібліографічного запису, які наводять за загальними правилами та у визначеній послідовності.

Структурно АБО складається із двох частин: перша містить відомості про складову ідентифікаційного документа, а друга – про ідентифікаційний документ, у якому вона вміщена. Ці групи відомостей відокремлюють сполучним елементом – дві навскісні риски (//) з проміжком до та після нього. Цей знак можна не застосовувати, якщо відомості про ідентифікаційний документ виділено шрифтом або наведено з нового рядка. Тоді вживають термін, який вказує на фізичний взаємозв’язок документа і його складової: «У:», «In:» та ін.

АБО електронного ресурсу так само має дві частини, відокремлені двома скісними рисками [//]: 1) опис частини електронного ресурсу; 2) загальний опис електронного ресурсу, де розміщено частину (ідентифікаційного документа).

АБО може бути складовою аналітичного бібліографічного запису, що містить: заголовок, відомості, що ідентифікують складову первинного документа; сполучний елемент, відомості про документ, у якому вона вміщена; відомості про місце розташування складової в документі; примітки, що стосуються складової і документа в цілому.

 

Схема аналітичного бібліографічного опису

 

Відомості про складову документа // Відомості про документ, в якому ця складова вміщена. – Відомості про місцезнаходження складової в документі. – Примітки.

 

У відомостях про складову документа зазначають заголовок бібліографічного опису, основну назву, позначення матеріалу, паралельну назву, відомості, що стосуються назви, відомості про відповідальність – з відповідними розділовими знаками. У другій частині дають відомості про документ у цілому. Елементи подають залежно від виду документа, до якого належить складова. Скорочення слів і словосполучень в основній назві не застосовують. І навпаки, допускається скорочення назви ідентифікаційного документа шляхом відкидання несуттєвої частини із заміною її трьома крапками у випадках, коли ця назва а) занадто довга; б) це назва багатотомного або продовжуваного видання; в) це назва періодичного видання.

Рішення про використання заголовка запису як для складової, так і для ідентифікаційного документа, ухвалює установа, що бібліографує.

Якщо АБО стосується фрагмента документа, який не має назви, то основна назва цього фрагмента формулюється самостійно на основі аналізу тексту документа і подається у квадратних дужках. У формулюванні назви найчастіше використовують позначення виду документа, жанру твору, перші слова тексту тощо:

[Вступна стаття]

[Сторінки щоденника]

[Електронний каталог]

 

Укладаючи бібліографічний опис статті із журналу, в другій частині опису зазначають назву журналу, рік видання, номер та сторінки, на яких уміщено статтю. 

Наприклад:

Гуцол, Г. Універсальна десяткова класифікація в Україні: історія, досвід, проблеми [Текст] / Г. Гуцол // Бібліотечна планета. – 2018. – № 2 (80). – С. 8–11.

 

Якщо складають АБО на статтю з газети, то подають назву газети, рік, місяць, число.

Наприклад:

Півторак, Григорій. Українська мова: погляд крізь віки [Текст] / Григорій Півторак // Голос України. – 2018. – 11 квіт. (№ 67). – С. 10.


Якщо об’єкт аналітичного опису вміщено в зібранні творів або у вибраних творах, то до відомостей про ідентифікаційний документ, додають такі елементи бібліографічного опису: основну назву, додаткові відомості щодо назви, місце, дату видання, том (випуск, частина), сторінки, на яких розміщена публікація.

Наприклад:

Франко, І. Я. Смерть Каїна [Текст] : поема / І. Я. Франко // Твори : у 3 т. / АН України. – Київ, 2002. – Т. 1. – С. 598–615.


В АБО допускається заміна крапки і тире між зонами бібліографічного опису крапкою.

Наприклад:

Маладика, Лариса. Державна мова в процесі навчання у ВНЗ України [Текст] / Лариса Маладика // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2017. № 2. С. 28–35.


Джерелами інформації про складову документа є її перша, остання та інші сторінки (аркуші, шпальти тощо), якщо вони містять відомості про її назву, авторів, інших осіб та (або) про організації, що брали участь у створенні, публікації, виготовленні складової документа; колонтитул, що стосується складової; покажчик змісту документа-джерела, якщо там є відомості про складову; наліпки, вкладки та ін. матеріали, що супроводжують документи.

АБО складають мовою вихідних чи аналогічних їм відомостей документа-джерела або офіційною мовою країни, в якій оприлюднено документ. Відомості про складову текстового документа можуть подаватись мовою тексту цієї складової; в такому випадку мови опису складової та документа-джерела можуть відрізнятися, наприклад, коли у матеріалах наукової конференції, що відбулась в Україні, текст доповіді опубліковано англійською чи іншою недержавною мовою.

Інші особливості застосування АБО розкрито у нормативних і інструктивних документах, навчальних посібниках, методичних рекомендаціях тощо.

 

Джерела  

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання : [На заміну ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82; введ. 2007-07-01; чинний від 2008-04-01]. – Київ : Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. – (Національний стандарт України) (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).

 ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання / Нац. стандарт України. – Вид. офіц. – [Уведено вперше ; чинний від 2016-07-01]. – Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. – 17 с.

Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів : підручник / Н. М. Кушнаренко, В. К. Удалова. – Київ : Вікар, 2003. – 328 с. – (Вища освіта XXI століття). – Про аналітичний бібліографічний опис: с. 33–60.

Антоненко І. П. Каталогізація електронних ресурсів : наук.-метод. посіб. / І. П. Антоненко, О. В. Баркова ; наук. ред. О. В. Воскобойнікова-Гузєва ; Нац.б-ка України ім. В. І. Вернадського НАН України. – Київ, 2007. – 116 с.

Горбаченко Т. Г. Аналітико-синтетична переробка документної інформації : навч. посіб. для дистанц. навчання / Т. Г. Горбаченко ; Відкритий міжнар. ун-т розвитку людини «Україна». – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Київ : Ун-т «Україна», 2008. – 312 с. – Про аналітичний бібліографічний опис: с. 73–74, 108–113.

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис, бібліографічий опис. Загальні вимоги та правила складання  :  метод. рекомендації з впровадження / уклали: Галевич О. К., Штогрин І. М. – Львів, 2008. – 20 с.

Упровадження в практику роботи бібліотек освітянської галузі ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання : практ. посіб. / [уклад.: І. Г. Лобановська, О. Г. Помчалова, І. С. Хибник ; наук. ред. І. Г. Лобановська] ; АПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського. – Київ, 2010. – 64 с. – (Шкільна бібліотека плюс ; № 1/2 (157/158), січень) (Сер. «На допомогу професійній самоосвіті працівників освітянських бібліотек» ; вип. 6). – До 10-річчя ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.

Женченко М. Бібліографічний опис електронних ресурсів: загальні вимоги / М. Женченко // Вісн. Книжк.палати. – 2011. – № 4. – С. 1–4.

Женченко М. Складання та оформлення бібліографічних записів у списках літератури до наукових робіт : навч.-метод. посіб. / Марина Женченко ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. – 4-те вид., допов. – Київ : Жнець, 2013. – 63 с.

Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Макроаналітичне згортання інформації : бібліогр. опис док., анотування док. : навч. посіб. / О. М. Збанацька ; М-во культури України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтва. – Київ, 2014. – 268 с. – Про аналітичний бібліографічний опис: с. 76–80.

Добко Т. Бібліографічний опис електронних ресурсів віддаленого доступу та соціальних сервісів Веб 2.0 / Т. Добко, І. Антоненко, Н. Мойсеєнко // Бібл. вісн. – 2014. – № 4. – С. 12–21.

Бібліографічне оформлення наукових робіт : метод. рек. / уклад.: Лобановська І. Г., Помчалова О. Г., Грудініна Н. Д. ; [наук. ред. І. Г. Лобановська] ; НАПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського. – Київ : [б. в.], 2015. – 90 с. – (Сер. «На допомогу професійній самоосвіті працівників освітянських бібліотек» ; вип. 12).

Домотенко Таїсія Миколаївна
Статтю створено : 23.02.2022
Останній раз редаговано : 23.02.2022