Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 49
За місяць : 858
Кількість
статей : 890
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Читальна зала
Читальна зала

imageЧитальна зала (читальний зал) спеціально облаштоване приміщення бібліотеки, призначене для роботи користувачів із документами бібліотечного фонду та іншими інформаційними ресурсами; розповсюджена форма бібліотечного обслуговування без права брати документи додому (на відміну від абонемента).

На позначення приміщень для читання книжок, журналів та газет, організованих у бібліотеках, книгарнях, при видавництвах, товариствах і т. ін. в 19 ст. і в першій третині 20 ст. використовували також терміни «кабінет для читання», «читальня», «газетна». Дотепер поширеною є і назва цих приміщень у чоловічому роді – «читальний зал». У цьому ж роді термін вживається в чинних нормативно-правових актах (Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». ст. 21; Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 20).

У бібліотеках, де абонемент відсутній, а також в архівних установах Ч. з. є єдиним місцем, де користувачі мають змогу ознайомлюватись із замовленими документами і працювати з ними.

В історії бібліотечної справи напрацьовано значний досвід організації системи Ч. з., яка передбачає наявність загальної, найбільшої за площею Ч. з. (традиційної для більшості бібліотек, особливо невеликих, і призначеної для задоволення різноманітних запитів усіх категорій користувачів) та спеціалізованих Ч. з., які організовуються залежно від специфіки бібліотеки, контингенту її користувачів та виду видань, якими комплектується бібліотечний фонд; ці зали мають меншу кількість посадкових місць.

Зокрема, спеціалізовані Ч. з. виокремлюють за:

категоріями користувачів, рівнем їхньої підготовки (у наукових бібліотеках – для науковців (осіб зі вченим ступенем), фахівців, студентів; у публічних бібліотеках для дітей – для учнів старших класів, дітей молодшого шкільного та дошкільного віку);

галузями знань, комплексами наук (Ч. з. з гуманітарних, правових, економічних наук, з питань техніки, мистецтва, бібліотекознавства тощо; Ч. з. бібліотечно-архівних колекцій; у бібліотеках великих класичних університетів – Ч. з. окремих факультетів та інших підрозділів вишів);

 за характером і видами документів, що вимагають особливих умов роботи і зберігання (газетна періодика, дисертації, рідкісні книги, картографічні, аркушеві видання (мапи, плакати), патенти, документи іноземними мовами, мікрофіші, електронні документи та ін.); часто такі Ч. з. максимально наближені до місць зберігання відповідних документів, обладнані спеціальними меблями і технічними пристроями.

Окрім цього, існують т. зв. пересувні (бібліобуси, бібліотечні трамвайчики) та виїзні Ч. з., які організовують у разі потреби на певний період як локації для читання у книгарнях, кінотеатрах, клубах, парках (в літню пору), в гуртожитках та інших місцях. Такі Ч. з. використовують також для бібліотечного обслуговування різних виставок, форумів, днів інформації та днів спеціаліста на підприємствах і в організаціях.

Ч. з. як спеціально обладнане приміщення бібліотеки, де є можливість користуватися книгами та іншими виданнями з фонду бібліотеки, зазнала великих змін від часу свого виникнення ще за кілька століть до нашої ери.

У бібліотеках античності та Стародавнього Світу, де зазвичай книгосховище було водночас і залом для читання (одним приміщенням), Ч. з. ототожнювалася, власне, з бібліотекою. Саме в Ч. з. зародилася першочергова функція бібліотеки – обслуговування читачів, оскільки виносити документи у вигляді сувоїв, окремих аркушів, книжкових блоків тощо за межі бібліотеки не дозволялося.

В давні часи метою відвідування бібліотеки здебільшого було не читання, а переписування (копіювання) текстів, у т. ч. у спеціально відведених місцях – скрипторіях. Тому в арабських бібліотеках вже з 8 ст. відвідувачам безкоштовно пропонували папір і чорнило. У той період Ч. з. набула свого класичного вигляду: простора, світла, напівкругла або прямокутна зала з високими, іноді скляними, стелями. Типовим було розміщення фонду на стелажах або в шафах уздовж стін, інколи у два і більше ярусів. Місця для читачів і переписувачів (столи і лавки або стільці) розміщували у центрі зали або ближче до вікон. Таке просторове компонування Ч. з. практикувалося багато століть, воно збереглося до наших часів у багатьох старих європейських бібліотеках, насамперед в університетських. Традиційне компонування з деякими змінами відтворюється у спорудженні чи облаштуванні бібліотек і в наші дні.

image
Головна зала бібліотеки університету Св. Володимира. Із видання ”Киев и Университет св. Владимира при императоре Николае I. 1825-1855”, 1896, С. 98-99.
Структурне виокремлення Ч. з., зумовлене невпинним зростанням кількості відвідувачів бібліотек та обсягів фондів, а також потребою розмежувати потоки читачів, забезпечення тиші для зосередженого читання, облаштування місць для розміщення документів і ведення виписок з них розпочалося у 19 ст. Відтоді при реконструкції, проєктуванні та будівництві приміщень для громадських, публічних та університетських книгозбірень передбачались величні і значні за площею, з великою кількістю посадкових місць Ч. з. з вишуканим оздобленням, масивними дерев’яними шафами для книжок, максимально можливою інсоляцією, у тому числі освітленням через засклені отвори у даху. Наприклад, з 1842 р. подібна Ч. з. функціонувала в бібліотеці університету св. Володимира (нині – Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка), з 1877 р. – у книгозбірні Технічної академії, нині – Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка»).

image
Читальна зала № 10. Центральна наукова бібліотека Харківського університету. 1950-ті рр.
image
Читальна зала бібліотеки Львівської політехніки. 1960-1970-х рр.
image
Читальна зала ЦДІА УРСР у головному корпусі архівних споруд. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
image
Зала довідково-бібліографічного відділу Центральної наукової бібліотеки АН УРСР. 1960-ті рр.

Більшість Ч. з. у бібліотечних будівлях, введених в експлуатацію наприкінці 19-го – на початку 20-го ст., відповідають вимогам, що висуваються до місць масового читання: вони значні за площею, художньо оздоблені, мають великі вікна, частина – із частково скляним дахом (інша їх назва – зенітний ліхтар). Так, у 1901–1903 рр. була зведена нова будівля бібліотеки Харківського імператорського університету (нині – Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна) з Ч. з. на 250 місць; у 1905 р. споруджена будівля бібліотеки Львівського університету (нині – Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка) з ошатною Ч. з., увінчаною скляним дахом й оздобленою розписами видатних митців; у 1907 р. за проєктом архітектора Ф. Нестурха (Нештурхи) в Одесі збудовано будинок міської публічної бібліотеки (нині – Одеська національна наукова бібліотека) з величною Ч. з. на 275 місць (і додатково 25 окремих місць для жінок, відділених колонадою); 1911 р. у новобудові Київської міської публічної бібліотеки (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), зведеної в стилі італійського ренесансу, запрацювала велика Ч. з. на 180–200 місць, що отримала назву Олександрівської і була на той час найбільшою у місті; поряд функціонувала ще одна, т. зв. «газетна» зала на 50–60 посадкових місць; у 1920 р. у Всенародній бібліотеці України (ВБУ, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, НБУВ),  яка ще не мала сталого приміщення, була відкрита Ч. з. на 200 місць.

image
Читальна зала гуманітарних наук НБУВ (2010)

image
Читальна зала НБУ імені Ярослава Мудрого (2021)
image
Читальна зала Одеської національної наукової бібліотеки (2020)
image
Читальна зала Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка (2015)

У цей період починається спеціалізація Ч. з. великих бібліотек. 1923 р. у Всенародній бібліотеці України було відкрито наукову читальню (Ч. з. для науковців), в Харківській державній бібліотеці ім. В. Г. Короленка (нині – Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка) окрім великої (загальної) читальної зали працювали Ч. з. періодики, дві дитячі Ч. з.

Від середини 20-го ст. диференційований підхід до обслуговування своїх користувачів, у т. ч. через Ч. з., остаточно закріпився в багатьох книгозбірнях. У національних, універсальних наукових, університетських та інших бібліотеках, що володіють значними за обсягом та універсальними за змістом фондами, було сформовано розгалужену систему Ч. з., у якій окрім загальної (головної) Ч. з., найбільшої за площею і кількістю місць (від кількох десятків до двох-чотирьох сотень), функціонують 5–8 або й більше спеціалізованих Ч. з.

Для диференційованого обслуговування фахівців бібліотечно-інформаційної сфери у структурі провідних національних та державних бібліотек України виокремлено спеціалізовані Ч. з. (кабінети): Кабінет бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної ХДНБ ім. В. Г. Короленка (діє з 1903 р.); бібліотекознавчої літератури НБУВ (з 1922 р.); кабінет бібліотекаря в Київській центральній робітничій бібліотеці ім. ВКП(б) (нині – сектор організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого (з 1924 р.); відділ бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (з 1940 р.); кабінет бібліотекознавства Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського (з 2000 р.) та ін.

Спеціалізація Ч. з. передбачає необхідність організації їхніх підсобних фондів, що містять профільну літературу та довідкові видання, – загальних (універсальних) та спеціалізованих. Такі фонди комплектуються з урахуванням змісту (профілю) діяльності бібліотеки, специфіки роботи конкретної Ч. з., складу користувачів, їхніх запитів та інтересів. Основне їхнє призначення – забезпечити максимально повне та оперативне задоволення запитів користувачів на найчастіше затребувані документи. Підсобний фонд розміщують або безпосередньо в приміщенні Ч. з., або поряд з ним.

image
Зала рідкісних видань Наукової бібліотеки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
image
Читальна зала Фонду В. О. Сухомлинського в ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського
image
Читальна зала відділу стародруків і рідкісних видань НБУВ
image
Читальна зала бібліотекознавчої літератури НБУВ

Однак деякі бібліотеки, зокрема ті, що розміщені у пристосованих будівлях, не мають можливості облаштувати Ч. з. як окреме приміщення. Там, де умови для такого виокремлення відсутні, бібліотечне обслуговування здійснюється комплексно: робочі зони для праці з документами облаштовують на абонементі чи в інших приміщеннях.

Сучасними зарубіжними і вітчизняними бібліотекознавцями у взаємодії з архітекторами при розробленні і втіленні концепції розвитку публічної бібліотеки як публічного простору, центру соціальних ініціатив висуваються ідеї відкидання традиції існування Ч. з. як окремих приміщень. Дедалі частіше у бібліотеках робочі столи, крісла, інші меблі й обладнання для роботи користувачів з документами, у т. ч. електронними, розташовують серед книжкових стелажів і полиць, тобто за принципом вільного формоутворення – відкритого фонду і зони, де користувачі можуть працювати з документами, відбуваються соціокультурні заходи, різні заняття у групах тощо.

У бібліотеках низки університетів в останні роки облаштовано невеликі за площею Ч. з. для індивідуальної та групової роботи (Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого), або індивідуальні бокси / кабіни (Центр імені митрополита Андрея Шептицького – ресурсно-інформаційний центр Українського католицького університету, що діє з вересня 2017 р. і об’єднує навчальні аудиторії, бібліотеку, публічний культурний простір, конференц-зали, дитячу і виставкову зони, кафе, книгарню, адміністративні приміщення; ще дві Ч. з. функціонують у корпусі філософсько-богословського факультету).

З переходом бібліотек до використання новітніх інформаційних технологій та сучасних засобів комунікацій відбувається модернізація Ч. з. – вони оснащуються комп’ютерною технікою для пошуку та замовлення необхідних видань в електронному каталозі, для доступу до інтернету, використання спеціальних передплачуваних електронних ресурсів (баз даних), користування якими є безкоштовним або зі знижками лише в приміщенні бібліотеки тощо. У зв’язку із зазначеними трансформаціями набувають поширення і нові форми Ч. з., такі, як: інтернет-зала, електронна (віртуальна) Ч. з., мультимедійна Ч. з.

Важливою умовою є забезпечення комфортних умов праці в Ч. з. Перелік таких умов вироблений упродовж багатовікової практики функціонування Ч. з. та за вимогами фахівців з громадської гігієни. До таких умов належать: оснащення зручними меблями, якщо це можливо; шумозахищеність (зокрема, шумопоглинальне покриття підлоги); хороша освітленість робочих місць (на столах мають бути електролампи з плафонами); кількаразове протягом дня провітрювання приміщення за графіком; вільний доступ до стелажів чи полиць з довідковою літературою; достатня площа поверхні столів та ін. Для роботи з великоформатними документами (газети, мапи, плакати, естампи тощо) спеціалізовані Ч. з. зазвичай оснащують столами зі змінюваним кутом нахилу робочої поверхні. Столи в Ч. з. розставляють перпендикулярно до вікон, паралельними рядами з таким розрахунком, щоб природне (денне) світло падало з лівої сторони.

Вимоги до проєктування та облаштування Ч. з. прописані в низці нормативних документів: державних будівельних нормах (ДБН В.2.2-9-2009, ДБН В.2.2-40 : 2018), інструкціях з охорони праці, для шкільних бібліотек – у Державних санітарних правилах і нормах влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів (ДСанПіН 5.5.2.008-01) і т  ін. Відповідно до Правил охорони праці для працівників бібліотек, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 12 грудня 2012 № 1398, висуваються певні вимоги щодо безпечного перебування в Ч. з.; зокрема, має бути забезпечена швидка безперешкодна евакуація у випадку пожежної або іншої небезпеки; розстановка меблів не повинна перешкоджати руху присутніх у Ч. з.; усі види наочного інформування, банери, портрети, електроапаратура для підсвічування й інші предмети мають надійно підвішуватися та закріплюватися. Відповідно до Державних будівельних норм України «Опалення, вентиляція та кондиціонування» (ДБН В.2.5-67:2013) системи опалення мають забезпечувати в холодну пору року температуру повітря в Ч. з. не менш як 18°.

У проєктуванні та будівництві сучасних спеціалізованих будівель для  бібліотек закладається нове змістове навантаження, з відображенням інформаційної та соціальної парадигм, що передбачають відкритість, доступність, зручність. Тому враховуються ергономічні вимоги до робочих місць користувачів і персоналу, проробляється дизайн, передбачається оснащення сучасного технічного обладнання, у разі потреби – швидка і зручна трансформація бібліотечних площ. Це ж стосується і реновації старих бібліотечних будівель.

Дизайн інтер’єру Ч. з. здебільшого оформлюється у спокійних світлих тонах, без яскравих, відволікаючих увагу елементів; в оздобленні вікон передбачається можливість регулювати інсоляцію та температуру, пропускати достатню кількість природного світла; штучне освітлення має бути комфортним для зору. Складною проблемою є поєднання вимог відкритості простору Ч. з. і водночас його відокремленості і захищеності від негативного впливу урбанізованого середовища – шуму з вулиці, загазованості повітря. Серед інших рішень, що впроваджуються в сучасних Ч. з. – ергономічність і комфортність їхніх площ, меблів та обладнання; автоматизованість і технологічність обслуговування; достатність матеріально-предметної комплектації (електророзеток, настільних ламп, Wi-Fi тощо); універсальність та водночас унікальність естетичного оформлення, у т. ч. з використанням творів мистецтва (у разі кількох Ч. з. в бібліотеці кожен з них повинен мати власну стилістику).

image
Читацький простір Центральної бібліотеки для дітей м. Запоріжжя
image
Читацький простір бібліотеки № 115 для дітей м. Києва
image
Читальна зала Першої українській гімназії імені Миколи Аркаса (м. Миколаїв)
image
Читальна зала Наукової бібліотеки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Бібліотечне обслуговування в Ч. з. здійснюється згідно з Правилами користування бібліотекою або правилами користування конкретною Ч. з., в окремих великих книгозбірнях – за наявності індивідуального читацького квитка, який, зазвичай, забезпечує доступ до всіх відділів бібліотеки, що обслуговують користувачів.

Режим роботи Ч. з. має істотні відмінності порівняно з іншими  підрозділами бібліотеки, що склалися упродовж тривалого часу: вони обслуговують користувачів зазвичай до пізнього вечора і у вихідні для інших відділів дні (крім державних та найбільших релігійних свят), тому працівники Ч. з. працюють за певним графіком, у дві зміни (крім літнього періоду, коли кількість відвідувачів об’єктивно знижується).

У Ч. з. великих бібліотек користувачам надається можливість користуватися наявними у бібліотечному фонді документами на різних носіях інформації, різноманітними електронними ресурсами, у т. ч. й віддаленими, а також рукописами, рідкісними та цінними виданнями, енциклопедіями, періодикою минулих років і т. ін. Відвідувачі Ч. з. мають змогу користуватися комп’ютерною технікою (як бібліотечною, так і власною) й іншим технічним обладнанням, одночасно працювати з великою кількістю видань, ознайомлюватись із новою літературою, отримувати кваліфіковану допомогу бібліотечного фахівця. До послуг користувачів – широкий вибір періодичних видань, підсобний фонд, книжкові виставки, видання підвищеного попиту, література, отримана з інших бібліотек по МБА.

Технологія обслуговування у Ч. з., облік відвідувань та документовидачі, організація соціокультурних заходів здійснюється згідно з прийнятими у бібліотеці технологічними правилами, обліковими документами й показниками бібліотечної статистики.

 

Джерела

Громадські будинки та споруди. Основні положення : ДБН В.2.2-9-2009 : Видання офіційне / Мінрегіонбуд України. – Київ, 2010. – 69 с. – (Державні будівельні норми України).

Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення : ДБН В.2.2-40 : 2018 / Мінрегіонбуд України. – Київ, 2018. – 64 с. – (Державні будівельні норми України).

Опалення, вентиляція та кондиціонування (ДБН В.2.5-67:2013) / Мінрегіон України. – Київ, 2013. – 232 с.

Правила охорони праці для працівників бібліотек / Затверджено наказом МНС України 12.12.2012 № 1398. Зареєстровано в Мін’юсті України 03.01.2013 № 41/22573.

Куделько Е. В. Читальний зал / Е. В. Куделько, С. Й. Мінц // Довідник з бібліотекознавства і бібліографії. – Харків : Ред.-вид. відділ Кн. палати УРСР, 1969. – С. 241–242.

Организация работы абонемента и читальных залов // Работа с читателями / под. ред. В. Ф. Сахарова. – Москва : Книга, 1981. – С. 253–287. 

Амлинский Л.З. Композиционно-планировочные решения и техническое оснащение научных библиотек: библиотековедческий аспект / Л. З. Амлинский. – Киев : Наук. думка, 1988. – 296 с.

Библиотечные здания : основные положения библиотечного строительства / Л. З. Амлинский [и др.] ; пер. с нем. А. С. Кортикова ; под  ред.: Е. А. Фенелонова, Ю. П. Обросова ; Гипротеатр. – Москва: Стройиздат, 1993. – 328 с.: ил.

Гаскюэль Ж. Пространство для книги : руководство для тех, кто строит, оборудует и обновляет библиотеку / Ж. Гаскюэль; пер. М. А. Руновой. – Москва: Рудомино, 1995. – 303 с.

Библиотечное обслуживание: теория и методика : учебник / под ред. А. Я. Айзенберга. – Москва : Изд.-во МГУН ; Либерея, 1996. – С. 83–89.

Каліберда Н. Формування системи обслуговування читачів національної бібліотеки України (перше десятиріччя існування) / Н. Каліберда // Бібл. вісн. – 1997. – № 3. – С. 12–16. 

Мелентьева Ю.П. Библиотечное обслуживание : учебник / Ю. П. Мелентьева. – Москва : Изд-во ФАИР, 2006. – Про читальні зали: с. 202–207.

Косяк [Масловська] С. Організація роботи читального залу бібліотекознавчої літератури НБУВ в контексті підвищення фахового рівня бібліотечних працівників // Український бібліотекар: минуле, сучасне, майбутнє. – Київ, 2000.

Заліток Л. М. Читальна зала Фонду В. О. Сухомлинського в умовах розвитку електронних інформаційних технологій / Л. М. Заліток // Наук. пр. Держ. наук.-педаг. б-ки України імені В. О. Сухомлинського. – 2008. – Вип. 1. – С. 274 – 278.

Лобузіна К. Читальний зал відділу формування музичного фонду НБУВ: автоматизація обслуговування та статистичної звітності / К. Лобузіна // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – 2008. –Вип. 22. – С. 118–123.

Пылаева И. Администрирование электронного читального зала при помощи инновационных информационных технологий / Пылаева И., Скирда И. // Бібл. форум України. – 2011. – № 2. – С. 4–6.

Черненко Г. Н. Особенности архитектурно-планировочной  организации библиотек современных университетов / Г. Н. Черненко // Архитектон: известия вузов. – 2010. – № 32.

Масловська С. М. Читальний зал бібліотекознавчої літератури НБУВ: історія та сучасний стан / С. М. Масловська // Українське бібліотекознавство в історичному вимірі : до 140-річчя від дня народж. Л. Б. Хавкіної : за матеріалами Міжнар. наук. читань з нагоди 105-ї річниці відділу бібліотекознавства / Держ. закл. «Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка».  – Харків : Фоліо, 2012. – С . 35–43.

Сологуб Т. В. Абонемент-читальний зал педагогічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: тенденції розвитку та проблеми взаємодії / Т. В. Сологуб // Наук. пр. Кам'янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка ; [редкол.: С. А. Копилов, В. С. Прокопчук та ін.]. – Кам'янець- Подільський, 2013. – Вип. 3. – С. 191–196.

Бова І. Сучасні форми обслуговування користувачів бібліотек вишів в умовах електронного середовища / І. Бова, Т. Марун // Бібл. форум України. – 2014. – № 2. – С. 9–12.

Воронкова І.С. Еволюція просторів бібліотек вищих навчальних закладів України (на прикладі найстаріших університетів) / І. С. Воронкова // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Архітектура. – 2014. – № 793.– С. 208–217.

Жукова В. П. Архітектура та дизайн бібліотек: історія і сучасність / В. П. Жукова // Вісн. Харків. держ. акад. культури. – 2014. – Вип. 43. – С. 181–189.

Лавренюк В. В. Читальний зал електронної бібліотеки як інформаційний електронний центр Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка / В. В. Лавренюк, О. В. Богачик // Наук. пр..Кам’янець-Поділ. Нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Серія : Бібліотекознавство. Книгознавство. – 2015. – Вип. 4. – С. 248– 250.

Лобузіна К. В. Досвід створення бази даних «Послуги читальних залів» в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського / Катерина Лобузіна, Ірина Чабан // Бібл. форум: історія, теорія, практика. – 2016. – № 2. – С. 17–20.

Биковська В. Ф. Читальний зал історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історія та сьогодення / В. Ф. Биковська // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. Нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Сер.: Бібліотекознавство. Книгознавство / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка ; [редкол.: С. А. Копилов, Л. В. Климчук та ін.]. – Кам'янець- Подільський, 2018. – Вип. 5. – С. 41–45.

Сологуб Т. В. Читальний зал педагогічного факультету: традиції та інновації / Т. В. Сологуб // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. Нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Сер.: Бібліотекознавство. Книгознавство / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка ; [редкол.: С. А. Копилов, Л. В. Климчук та ін.]. – Кам'янець- Подільський, 2018. – Вип. 5. – С. 184–189.

Третяк Ю. В. Особливості адаптації, модернізації та удосконалення інтер`єрного середовища читальних залів існуючих бібліотек / Ю. В. Третяк, К. В. Перелигіна // Архітектурний вісн. КНУБА. – 2019. – Вип. 20. – С. 190– 196.

 

–––––––––––––––––––––

Віртуальний читальний зал // Кабінет бібліотекознавства. Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського

Кабінет бібліотекознавства // Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського

Кабінет бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної // Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Про що може розповісти відреставрована читальна зала Львівської політехніки

Сектор «Інклюзивний читальний зал» // Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Ольжича.

Читальный зал фундаментальной библиотеки // История в фотографиях. – Нацiональний технiчний унiверситет «Харкiвський полiтехнiчний iнститут». – 1995–2015.

Климчук А. З історії бібліотеки Острозької Академії. Читальний зал  – Освіта та наукове життя краю // Веб-сайт Історична Волинь. 2012.

Романенко Олена Вячеславівна
Статтю створено : 30.11.2021
Останній раз редаговано : 07.12.2021