Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 21
За місяць : 1289
Кількість
статей : 874
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Фундаментальна бібліотека Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва
Рубрики : Бібліотеки
Фундаментальна бібліотека Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва

image

 

Фундаментальна бібліотека Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва – найдавніша книгозбірня серед аграрних закладів вищої освіти України, головна бібліотека методичного об’єднання сільськогосподарських бібліотек м. Харкова та області.

Витоки історії Фундаментальної бібліотеки сягають жовтня 1816 р. і пов’язані із заснуванням за указом імператора Олександра І першого в Російській імперії та одного з перших в Європі вищого сільськогосподарського навчального закладу – Маримонтського інституту землеробського господарства, практичної ветеринарії та школи рукоділля (за назвою передмістя Варшави, яке нині входить до дільниці Жолібож у межах території столиці Польщі), заснованого й очолюваного проф. Є. Б. Флятом (1768–1860). Підготовчий період до відкриття інституту та його бібліотеки тривав чотири роки.

У рік відкриття бібліотеки в Маримонті її книжковий фонд становив 250 пр. книжок польською, німецькою та французькою мовами. Ім’я першого бібліотекаря (вихідця із Царства Польського) залишається невідомим.

Діяльність інституту та його бібліотеки переривалася внаслідок Листопадового повстання 1830–1831 рр. поляків і литовців проти Російської імперії і була поновлена у 1835 р. Радою Королівства Польського.

У 1840 р. до інституту приєднано Варшавську лісову школу й заклад став іменуватися Маримонтським інститутом сільського господарства та лісівництва. Поповненням бібліотечного фонду займався професор вишу П. Качинський, якому допомагав ад’юнкт М. Хелминський, а згодом ад’юнкт Вайзбун. На придбання нових книжок було виділено майже 500 злотих (75 руб.), а на реставрування старих – 115 злотих (17 руб.).

У 1843 р. за розпорядженням попечителя Варшавського навчального округу ухалено рішення про інвентаризацію фонду й розпочато роботу зі створення каталогів бібліотеки.

У 1862 р. інститут переведено до Нової Олександрії (назва м. Пулави з 1842 р. до розпаду Російської імперії) Люблінської губ. (за 150 км на південний схід від Варшави). Заклад розмістився в колишньому палаці князя Чарторийського, другий поверх якого зайняла бібліотека. Її фонд вміщував невелику кількість книжок із двох бібліотек – Маримонтського інституту та Варшавської реальної гімназії. На новому місці діяльність інституту тривала лише пів року. Через масові заворушення у Привіслянському краї, що переросли в Січневе повстання 1863 р., та участь у них студентів і викладачів Ново-Олександрійського інституту заклад було закрито.

У 1869 р. Ново-Олександрійський інститут сільського господарства і лісівництва поновив свою роботу. Офіційною мовою навчання в ньому була російська. Протягом 1869–1876 рр. для бібліотеки придбали найнеобхідніші для навчального процесу книги. Вагомим джерелом поповнення російськомовними виданнями стали дарунки різноманітних закладів, організацій і приватних осіб. На середину 1870-х рр. в основному фонді налічувалося 7056 пр. книг.

image
Копія Указу Олександра І про заснування інституту землеробського господарства у Маримонті (витяг із протоколу статс-секретаря Королівства Польського)
image
Головний корпус інституту в м. Маримонт
image
Головний корпус Ново-Олександрійського інституту
image
Головний корпус Ново-Олександрійського інституту

Водночас коштів на оплату штатного бібліотекаря не виділялося, тому у книгозбірні до 1876 р., коли було здійснено низку заходів з удосконалення її роботи, спостерігався безлад.

 У 1876 р. завідування книгозбірнею за скромну доплату в 10 руб. на місяць було доручено доц. Ф. Цихоцькому, який читав курс лекцій із сільськогосподарської та лісової технології. Суміщення посади викладача і бібліотекаря несприятливо позначалося на бібліотечному обслуговуванні: видача книжок здійснювалася лише двічі на тиждень. Тому Рада інституту для виправлення ситуації створила три комісії: з облаштування основної бібліотеки; з відбору книг і періодичних видань для студентської бібліотеки; з обговорення питань відбору і придбання книг для основної бібліотеки.

За результатами роботи комісій Рада інституту схвалила «Правила для облаштування і приведення до ладу основної бібліотеки» (1876), що були наближені до загальноприйнятих правил для книгозбірень інших вищих навчальних закладів Російської імперії. Завдяки цьому стан справ у бібліотеці значно покращився.

Того ж року було створено професорську читальню і студентську бібліотеку з читальнею. Професорською читальнею, де розміщувалися тільки періодичні видання, зокрема фахові журнали і газети, які виписували за кошти приватних внесків професорів і викладачів, по черзі завідували викладачі інституту.

Студентську бібліотеку з читальнею організували на кошти самих студентів. Завідування нею покладалося на двох студентів, за що їм надавали квартиру при бібліотеці. За роботою студентської бібліотеки наглядав викладач, який завідував основною книгозбірнею. На розвиток студентської книгозбірні, яка розміщувалася у великій залі інституту, Рада вишу виділяла певні кошти. Її початковий фонд налічував 247 дублетних видань (переважно навчальної літератури), а також частину періодичних видань, що надійшли з професорської читальні.

Користуватися основною бібліотекою могли не лише викладачі і студенти інституту, а й сторонні особи за поручительством авторитетної особи, що працювала в інституті, або ж за умови внесення грошової застави, еквівалентної вартості взятих книжок. За дозволом Ради книгами і періодичними виданнями з основної книгозбірні мали право користувалися також працівники навчально-допоміжних установ, лабораторій та кабінетів інституту. Всі читачі зобов’язувалися негайно повертати видання до фонду лише на час його переобліку. Викладачам видавали будь-яку кількість книжок строком на два місяці. Студенти мали право отримувати 3–6 пр. видань строком на один місяць.

У бібліотеці було створено абетковий, хронологічний, систематичний, палітурний і дублетний каталоги. Та, попри це, діяльність книгозбірні до 1890-х рр. не вирізнялася стабільністю.

Починаючи з 1879 р. кожній кафедрі на придбання літератури за профілем її діяльності задля адресного комплектування фонду основної бібліотеки інститут щорічно виділяв 80 руб. До бібліотеки регулярно надходили праці Московського, Київського, Новоросійського, Варшавського, Дерптського університетів, Петровської землеробської академії, багатьох товариств природодослідників, а також книжки від приватних видавців. Неодноразово питання комплектування фонду розглядалися на засіданнях Ради інституту. З огляду на те, що викладачі інституту не могли працювати в інших наукових бібліотеках через розміщення вишу у віддаленому від великих міст населеному пункті, Рада ухвалила важливе рішення про збільшення видатків на придбання необхідної літератури за рахунок скорочення коштів, які виділялися на екскурсії, відрядження і практичні заняття студентів.

Велику роль у розвитку Ново-Олександрійського інституту відіграв професор мінералогії і кристалографії Санкт-Петербурзького університету, відомий учений-природознавець, педагог В. Докучаєв (1846–1903), який протягом 1892–1895 рр. був тимчасовим керівником цього вишу. Особливу увагу він приділяв бібліотеці. Зокрема, частину своєї службової квартири віддав для облаштування студентської читальні.

За часів його керівництва навчальним закладом в обмін на «Записки» інституту та інші наукові праці вишу було налагоджено отримання численних видань земств із різних губерній Російської імперії та періодичних видань аграрної тематики від казенних установ і наукових товариств. Таким чином у бібліотеці були закладені основи книгообміну.

image
Василь Докучаєв (1846–1903)
image
Микола Криштафович (1866–1941)
У 1893 р. на запрошення В. Докучаєва посаду бібліотекаря обійняв геолог, педагог, проф. М.  Криштафович (1866–1941). Він не тільки сприяв своєю плідною науковою діяльністю перетворенню Ново-Олександрійського інституту на один із головних російських центрів із геологічних досліджень, а й став засновником галузевої бібліографії з мінералогії, геології і стратиграфії. Це стало можливим після заснування М. Криштафовичем журналу «Ежегодник по геологии и минералогии России» (1896–1916), що мав виразне бібліографічне спрямування і, за задумом вченого, який був і редактором-видавцем часопису, «специально следил и с достаточной полнотой и точностью отмечал бы на своих страницах, в определенной системе, все касающееся геологического и минералогического изучения русской территории». У журналі регулярно публікувалися укладені М. Криштафовичем систематичні покажчики з усіх галузей геологічних знань. З його приходом розпочалося упорядкування фондів і каталогів бібліотеки, покращилося обслуговування читачів. У 1896 р. у зв’язку зі збільшенням обсягів роботи до штату бібліотеки ввели додаткову посаду помічника бібліотекаря. М. Криштафович керував книгозбірнею понад 20 років. Був учасником Першого Всеросійського з’їзду з бібліотечної справи у Санкт-Петербурзі (1911).

Книжковий фонд бібліотеки зростав швидкими темпами: у 1900 р. його обсяг становив 47 тис. пр., а в 1912-му – вже 79 тис. пр. видань.

Від 1910 р. студентська бібліотека інституту стала називатися навчально-допоміжною. 18 вересня 1910 р. Радою інституту вперше було прийнято Статут навчально-допоміжної бібліотеки студентів Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва, згідно з яким право користування бібліотекою надавалося кожному студентові, котрий вніс заставу за користування підручниками в розмірі 3% від їхньої вартості. Відповідно до цього документа вперше було засновано Правління бібліотеки у складі п’яти членів, які контролювали діяльність книгозбірні і протягом січня кожного року надавали директору інституту звіт про її роботу. Правлінням було прораховано кошторис бібліотеки, що складався зі внесків за користування літературою, добровільних пожертв грошима і книгами, доходів від улаштованих на її користь спектаклів, концертів тощо. Нужденні студенти звільнялися від сплати членських внесків. Статутом також передбачалося запровадження інвентарного і систематичного каталогів та касової книги.

Крім Правління, важливі питання вирішували і Збори бібліотеки, до складу яких входили викладачі, студенти і службовці інституту, що брали активну участь у житті книгозбірні і сприяли її розвитку.

Ново-Олександрійський період існування інституту тривав до 1914 р. За цей час бібліотека перетворилася на книгозбірню з багатим і цінним зібранням літератури з природничих наук (насамперед з геології) і сільського господарства, поступаючись на польських теренах Російської імперії лише бібліотеці Варшавського університету, де переважали видання з гуманітарних, правових і медичних наук.

Із початком Першої світової війни за розпорядженням військового командування інститут евакуювали у тил, до Харкова. У зв’язку з цим значних змін зазнав книжковий фонд бібліотеки. Рада інституту ухвалила рішення про розподіл фонду на дві частини: усі видання польською мовою та чужомовні, придбані до 1873 р., залишено в Польщі, а всі російськомовні видання та чужомовні, придбані після 1873 р., перевезено до Харкова. До фонду бібліотеки надійшли наукові праці колишніх і тогочасних провідних викладачів інституту: В. Докучаєва, К. Глінки, М. Сибірцева та ін. Також до бібліотеки надійшло зібрання книг Агрономічного кабінету Імператорського Харківського університету (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).

У 1915 р., після переходу М. Криштафовича на викладацьку роботу в Харківський університет, у бібліотеці працювали три особи: завідувач К. Дубняк, його помічник В. Малахаєв і каталогізатор В. Карпова.

У 1917–1920 рр. інститут зазнавав великих труднощів: бракувало викладачів, фахівців випускалося мало. У 1920-і рр. в житті книгозбірні важливу роль відіграла студентська громадськість. Молодь вишукувала навчальну літературу в жителів міста і передавала її до книгозбірні. Якщо в 1918–1919 рр. бібліотека взагалі не поповнювалася, то протягом 1920 р. її фонди збільшились у чотири рази. Зокрема, за пів року було зібрано майже1500 підручників з різних предметів.

Після закінчення воєнних дій і встановлення радянської влади Ново-Олександрійський інститут, згідно з постановою РНК УСРР від 26 березня 1921 р., було перейменовано на Харківський інститут сільського господарства і лісівництва та залишено у Харкові. Бібліотека в цей час також поділялася на дві частини – фундаментальну і студентську. При студентській діяв соціально-політичний відділ, де було зосереджено видання суспільно-політичної тематики.

У наступні роки в бібліотеці інституту розпочалися суттєві зміни. У 1924 р. співробітники книгозбірні приступили до складання систематичного каталогу згідно з Міжнародною десятковою системою класифікації. Значна увага стала приділятися комплектуванню фонду новою навчальною літературою та виданнями з суспільних наук.

У 1930-і рр. бібліотека набула статусу фундаментальної. У першій половині 1941 р. її фонд становив майже 300 тис. пр.

У роки Другої світової війни бібліотека, як і інститут, продовжила свою діяльність в евакуації. Основну частину фонду було законсервовано, а необхідну для навчального процесу літературу перевезено до м. Каттакурган (Узбекистан). У воєнні роки колектив бібліотеки під керівництвом А. Коваленко витримав важкі випробування і зберіг основну цінність книгозбірні – фонди. У жовтні 1944 р. інститут та його бібліотека повернулися до Харкова і поновили свою діяльність у досить складних умовах.

Із трьох навчальних корпусів тільки головний корпус на вул. Артема (нині – Алчевських), 44, був більш-менш придатний для навчального процесу. Книжковий фонд перебував у хаотичному стані, тому був майже недоступним, тож знадобилося чимало сил і часу для його впорядкування.

У 1946 р. з нагоди 100-річчя від дня народження В. Докучаєва Харківському ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарському інституту (ХСГІ) було присвоєно його ім’я.

Інститут досить швидко став одним із провідних навчальних закладів аграрного профілю в СРСР. Бібліотеці було надано кредит для поповнення фонду. На ці кошти в букіністичних магазинах придбано старі видання сільськогосподарської тематики та художню літературу. У 194  р. заведено нові інвентарні книги й розпочато інвентаризацію фонду.

Із 1948-го до 1960 р. бібліотекою керував І. Дубровний, а з 1960-го до 1962 р. – П. Кожухар. У перші повоєнні роки фонд бібліотеки збільшився до 380 тис. пр. Наприкінці 1960-х рр. при одному з гуртожитків навчально-дослідного господарства інституту було відкрито читальну залу. Основна читальна зала розташовувалась у приміщенні навчального корпусу на вул. Артема, 44 (нині корпус Харківського національного технічного університету сільського господарства (ХНТУСГ) імені Петра Василенка,).

image
Колектив бібліотеки (1966)
У 1963–1977 рр. бібліотеку очолював М. Михайленко. За його керівництва було створено відділ іноземної літератури. У штаті книгозбірні налічувалося 18 працівників із вищою фаховою освітою.

Протягом 1977–1998 рр. на посаді директора Фундаментальної бібліотеки працювала Л. Полях. Фонд книгозбірні на кінець 20 ст. становив майже 500 тис. пр., і за цим показником вона стала однією з найбільших в Україні  вишівських бібліотек. Бібліотеці надали ІІ категорію з оплати праці співробітників. Із 1977 р. й дотепер вона має статус головної бібліотеки методичного об’єднання сільськогосподарських бібліотек Харківського регіону.

Під керівництвом Л. Полях у бібліотеці створено нові структурні підрозділи: відділи комплектування, наукової обробки літератури, книгозберігання з сектором обліку, довідково-бібліографічний з сектором іноземної літератури, обслуговування, ідейно-виховної роботи. У 1985 р. послугами бібліотеки користувалися 13 845 читачів, а фонд налічував 571 466 пр. різногалузевих видань.

image
Будівництво бібліотеки (1980-і рр.)
ХСГІ ім. В. В. Докучаєва інтенсивно розвивався і потребував нової матеріально-технічної бази. У 1961 р. було ухвалено рішення про перебазування інституту на територію науково-дослідного господарства «Комуніст» під Харковом, де протягом 1969–1978 рр. велося будівництво нових корпусів, у т. ч. бібліотечного. Виникла необхідність у наближенні частини фонду підручників до навчального містечка.

У 1977 р. в новому головному корпусі ХСГІ ім. В. В. Докучаєва було відкрито читальну залу та абонемент художньої літератури, почали діяти невеликі профільні бібліотеки при кафедрах та пункти видачі літератури в студентських гуртожитках.

У 1984 р. до навчального містечка перевезено 183 тис. пр. навчальних видань і організовано тимчасовий абонемент навчальної літератури. Згодом там же запрацював довідково-бібліографічний відділ.

Основний фонд бібліотеки та її структурні підрозділи розміщувалися в Харкові, у будівлі на вул. Артема, 44, позаяк, на відміну від навчальних корпусів, будівництво окремого корпусу бібліотеки в містечку вишу затягнулося і було завершено тільки в 1989 р. Нова будівля бібліотеки вирізняється великим холом, просторими читальними залами і службовими приміщеннями. Істотно поліпшилися умови праці і для співробітників книгозбірні, і для її відвідувачів.

У 1987 р. головну бібліотеку методичного об’єднання сільськогосподарських бібліотек м. Харкова і області як переможця республіканського огляду-конкурсу бібліотек Держагропрому УРСР за високі успіхи в культурно-освітньому та інформаційному обслуговуванні працівників АПК було нагороджено Почесною грамотою.

Одразу після завершення будівництва нової споруди бібліотеки влітку 1989 р. розпочалося поступове перебазування її основного фонду до навчального містечка, яке повністю завершилося влітку 2005 р. Уже восени того ж року в новобудові запрацювали три читальні зали (суспільно-політичної літератури, періодичних видань і агрономічних знань). Урочисте офіційне відкриття нової споруди бібліотеки відбулося 7 грудня 1989 р. Там само розпочав свою роботу і новий структурний підрозділ – науково-методичний відділ. Наступного року було організовано четверту читальну залу, в якій розмістили рідкісні та цінні видання.

image
Колектив бібліотеки (1990)
Персонал Фундаментальної бібліотеки ХСГІ ім. В. В. Докучаєва посів перше місце серед виробничих підрозділів навчальної, наукової частини і факультету підвищення кваліфікації за підсумками роботи в 1990 р. і був нагороджений дипломом «Кращий трудовий колектив».

У 1991 р. інститут було перейменовано на Харківський державний аграрний університет (ХДАУ). Указом Президента України від 27 березня 2002 р., враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності ХДАУ, його вагомий внесок у розвиток освіти і науки, університету надано статус національного. Відповідні зміни відбувалися і в найменуванні Фундаментальної бібліотеки університету.

Із 1999-го до 2010 р. посаду директора бібліотеки обіймала О. Іванча. Фонд збільшився до 600 тис. пр. Користувачі книгозбірні отримали доступ до інтернет-зали на вісім робочих місць, було розпочато роботу зі створення вебсторінки бібліотеки на сайті університету.

Із 2010 р. бібліотекою керує С. Довгалюк.

Нині Фундаментальна бібліотека Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва – це інформаційно-культурний центр агроуніверситету. Станом на 01.01.2020 р. до послуг користувачів книгозбірні – понад 600 тис. пр. різногалузевих видань 11-ма мовами світу з усіх питань сільського господарства та природничих наук, із них 484 213 книг, 102 487 періодичних видань, 10 958 неопублікованих  документів – (2 283 дисертації, 8 730 авторефератів дисертацій), а також 484 електронні носії із записом, 21 мережевий локальний документ, інші документи – 12 853 од.

Загальна площа бібліотеки становить 3 170 м². Кількість посадкових місць у читальних залах – 368. До послуг користувачів три абонементи (навчальної, наукової, художньої літератури), чотири читальні зали (суспільних наук, періодичних видань, агрономічних знань, рідкісних і цінних видань), дві кафедральні зали, зала інформаційних технологій.

Перлинами книжкового фонду бібліотеки є рідкісні і цінні видання (16 315 пр.), серед яких стародруки (31 пр.), рідкісні (191 пр.), дореволюційні (10 487 пр.), цінні (1915 пр.), факсимільні та репринтні видання (276 пр.).

image
Із колекції рідкісних і цінних видань
image
Із колекції рідкісних і цінних видань
Дослідження, які проводять співробітники бібліотеки, спрямовані на розкриття різноманітних колекцій, виокремлених у фонді рідкісних і цінних видань: книговидавнича колекція (2928 пр.), україніка (1724 пр.), полоніка (158 пр.), «Скрижалі віків» (історія ХНАУ ім. В. В. Докучаєва) (2034 пр.), побутування книг (печатки, автографи, екслібриси, маргіналії – 7689 пр.), краєзнавча колекція (1008 пр.), особисті бібліотеки (577 пр.).

Фундаментальна бібліотека обладнана 19 комп’ютерами, встановлено інтегровану систему для введення, зберігання і пошуку інформації СDS/ISIS (Computerised Documentation Service/Integrated Set of Information Systems).

У бібліотеці функціонує шість баз даних, що започатковані і поповнюються її працівниками: «ЕКС» (Електронна картотека статей); «Праці вчених ХНАУ ім. В. В. Докучаєва»; «Електронний каталог» (нові надходження, дисертації, ретровидання); «Періодика»; «Рідкісні та цінні видання»; «Книгозабезпеченість».

Від 2015 р. ведеться робота з інституційним репозитарієм eKhNAUIR, який забезпечує довготривалий та надійний відкритий доступ до результатів наукових досліджень, що провадяться в ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Із вересня 2018 р. діє самостійний вебсайт Фундаментальної бібліотеки (http://lib.knau.kharkov.ua/). Із 2017 р. в соціальній мережі «Фейсбук» відкрито офіційну сторінку книгозбірні (https://www.facebook.com/library.knau/).

Фундаментальна бібліотека є учасником проєкту eScriptorium, створеного ЦНБ ХНУ ім. В. Н. Каразіна в освітніх і наукових цілях. Електронний архів містить повні електронні версії (або фрагменти) рідкісних видань і рукописів. Станом на вересень 2020 р. у межах цього проєкту оцифровано і представлено 13 видань з фонду книгозбірні агроуніверситету.

Співробітниками бібліотеки започатковано серію біобібліографічних покажчиків «Вчені ХНАУ ім. В. В. Докучаєва» і серію бібліографічних покажчиків «Книжкові скарби ФБ ХНАУ ім. В. В. Докучаєва». Від 2018 р. виходить календар пам’ятних дат «Видатні науковці-ювіляри та пам’ятні дати Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва» (http://lib.knau.kharkov.ua/bibliohraficna-dialnist.html).

Важливим засобом популяризації бібліотеки та її фондів є культурно-просвітницька діяльність. Різноманітні заходи, що проводять бібліотекарі, сприяють розширенню світогляду, формуванню нових інформаційних потреб користувачів книгозбірні. Мета заходів – максимально повне та об’єктивне інформування про фонди бібліотеки. Це традиційні бібліотечні виставки (відкриті перегляди літератури, постійні тематичні виставки та полиці, виставки-персоналії, експозиції творів, ретровидань, пресвиставки тощо); віртуальні виставки, огляди та інформини; бібліографічні огляди; культурно-просвітницькі та виховні заходи (фестивалі науки, дні інформації, факультету, кафедри), свята (Свято врожаю, День вишиванки тощо), квести, екскурсії, студентські конференції, акції, літературні вечори, історичні уроки, години спілкування, бесіди тощо) та багато іншого.

Як головна бібліотека методичного об’єднання сільськогосподарських  бібліотек Харківського регіону ФБ ХНАУ ім. В. В. Докучаєва значну увагу приділяє посиленню інформаційного потенціалу кожної книгозбірні мережі, інформаційному супроводу аграрної науки, освіти, підвищенню ролі сільськогосподарських бібліотек у нарощуванні аграрного потенціалу України. Одним із провідних напрямів науково-методичної роботи є проведення конференцій, семінарів, круглих столів, практикумів, у яких беруть участь бібліотеки об’єднання.

У 2016 р. Фундаментальна бібліотека разом із навчальним закладом відзначила свій 200-річний ювілей. 7 жовтня відбулися ювілейні урочистості «Фундаментальна бібліотека ХНАУ ім. В. В. Докучаєва: шлях довжиною у 200 років (1816–2016)», на які завітали представники провідних бібліотек Харкова та області. Було заслухано доповіді з історії бібліотеки, організовано відкритий перегляд літератури «Перлини наукової спадщини викладачів ХНАУ ім. В. В. Докучаєва» і ретроперегляд наукових праць «Від "Записок Ново-Александрийского института сельского хозяйства и лесоводства" до "Вісника ХНАУ"». Також відбулися екскурсії бібліотекою, музеєм історії університету та перлиною природно-заповідного фонду Харківщини – дендрологічним парком.

Того ж року співробітників сектору рідкісних і цінних видань нагороджено дипломом щорічного регіонального конкурсу «Бібліотекар року» в номінації «За кращий бібліографічний покажчик» («Стародруковані та рідкісні видання ФБ ХНАУ ім. В. В. Докучаєва» із серії «Книжкові скарби бібліотеки» до 200-річного ювілею ХНАУ ім. В. В. Докучаєва).

У 2017 р. на розширеному засіданні Вищої ради ННСГБ НААН України голову територіального об’єднання сільськогосподарських бібліотек м. Харкова та області С. Довгалюк нагороджено пам’ятною медаллю «100 років Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН». У 2016 р. колектив Фундаментальної бібліотеки нагороджено подякою ХДНБ ім. В. Г. Короленка з нагоди 200-річного ювілею та за багаторічну партнерську співпрацю, сприяння розбудові зв’язків з наукою та освітою, високий рівень організації та проведення фестивалів науки, підтримку фестивального руху на Харківщині.

Протягом більш як 200-річної історії Фундаментальної бібліотеки ХНАУ ім. В. В. Докучаєва зусиллями кількох поколінь її працівників сформовано і примножено унікальний книжковий фонд, який нині є справжньою скарбницею друкованих зібрань, що мають велике культурне, історичне та наукове значення як для аграрної науки, так і для національно-культурного потенціалу України. Станом на 01.09.2020 р. у Фундаментальній бібліотеці працюють 20 співробітників, які забезпечують інформаційний супровід навчального і наукового процесів в аграрному університеті.

image

 

 

Адреса ФБ ХНАУ ім. В. В. Докучаєва:

62483, п/в «Докучаєвське-2»

навчальне містечко ХНАУ

Харківський р-н, Харківська обл.

Сайт – http://lib.knau.kharkov.ua/

Бібліотека в соціальній мережі «Фейсбук» –

https://www.facebook.com/library.knau/

 

 

 

 

 

 

Зображення

image
Бібліотечне заняття зі студентами
image
Учасники перегляду літератури
image
Колектив бібліотеки (2017)
image
Дипломанти конкурсу «Бібліотекар року» у номінації – за кращий бібліографічний покажчик

 

Джерела

 

Бібліотека Харківського інституту сільського господарства та лісівництва // Бібліол. вісті. – 1925. – № 1/2. – С. 163.

Коваленко И. В. Книжная сокровищница аграрных знаний / И. В. Коваленко // Очерки истории вузовских библиотек г. Харькова. – Харьков, 2001. – С. 206–224.

Сторінки книжкових скарбів бібліотеки : [до 195-ї річниці Alma-mater] / уклад.: С. О. Довгалюк, О. Д. Кандаурова, В. О. Ульянова, І. П. Жидких. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Харків : ХНАУ, 2011. – 47 с. : іл. – (Путівник).

Цінні видання ФБ ХНАУ ім. В. В. Докучаєва : бібліогр. покажч. / уклад.: О. Д. Кандаурова, І. П. Жидких, Я. С. Леус. – Харків : ХНАУ, 2013 – . – (Серія «Книжкові скарби ФБ ХНАУ ім. В. В. Докучаєва»).

Вип. 1 : Видання 1836–1850 рр. – 2013. – 55 с., 4 дод.

Вип. 2 : Скрижалі аграрних наук (видання XVII–XIX ст.). – 2014. – 261 с., 33 дод.

Вип. 3 : Скрижалі лісівничих наук (видання ХІХ ст.). – 2015. – 80 с., 12 дод.

Стародруковані та рідкісні видання ФБ ХНАУ імені В. В. Докучаєва : бібліогр. покажч. / уклад.: О. Д. Кандаурова, І. П. Жидких. – Харків : ХНАУ, 2016. – 135 с. : іл., портр. – (Серія «Книжкові скарби ФБ ХНАУ імені В. В. Докучаєва»). – Присвяч. 200-річчю Харків. нац. аграр. ун-ту ім. В. В. Докучаєва. 1816–2016.

Кандаурова О. Д. «Мають свою долю книгозбірні»: з історії формування книжкового фонду Фундаментальної бібліотеки ХНАУ ім. В. В. Докучаєва / Кандаурова О. Д., Жидких І. П. // Бібліотечно-інформаційне середовище як драйвер змін та інновацій в освіті. Харків, 2019 : Всеукр. наук.-практ. конф., 24–25 жовтня 2019 р., Харків, ХНТУСГ.

 «Свій вуз – своїми руками!» : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 30-річчю відкриття корпусу б-ки у навч. містечку (Харків, 3 жовт. 2019 р.) / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Харків, 2019. – 49 с.

Жидких Ірина Петрівна
Статтю створено : 30.12.2020
Останній раз редаговано : 30.12.2020