Рубінштейн Сергій Леонідович [06(18).06.1889, Одеса – 11.01.1960, Москва] – психолог, філософ, бібліотечний діяч, бібліограф, педагог, член-кореспондент АН СРСР (1943), дійсний член Академії педагогічних наук РРФСР (1945).

Зростав у високоосвіченій сім’ї заможного одеського адвоката, присяжного повіреного Лазаря Рубінштейна. Був його старшим з-поміж чотирьох синів, всі вони здобули відмінну домашню освіту. Значну роль у вихованні та навчанні Сергія відіграла мати. Завдяки їй син багато читав, особливо приваблювала його етична та релігійно-етична література. У подальшому блискуче знав світову літературу, цікавився російською і західною філософією, захоплювався математикою, вільно володів трьома європейськими мовами, читав грецькою і латинською. У 1908 р. із золотою медаллю закінчив Рішельєвську гімназію.

Вищу освіту здобував у Німеччині. Захоплення філософією привело С. Рубінштейна до Фрайбурзького університету, а через два семестри він перевівся до Марбурзького університету, де викладали знамениті філософи-неокантіанці Г. Коген і П. Наторп. Тут майбутній вчений захопився теорією і методологією загальної психології, педагогічною психологією, філософією, логікою, психологією мислення, історією психології, психологією емоцій, темпераменту, здібностей.

У 1913 р. закінчив Марбурзький університет, де захистив докторську дисертацію «До проблеми методу» (1914). Вчений залишився в Німеччині і певний час викладав філософію в Берлінському університеті.

З початком Першої світової війни повернувся в Одесу. З 1915 р. працював викладачем у приватних гімназіях міста. У 1917 р. на засіданні Філософського товариства при Новоросійському університеті (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) виступив із доповіддю «Філософська система Когена». У квітні 1919 р. на підставі поданого відомим психологом, очільником кафедри філософії та психології, професором М. Ланґе схвального відгуку про роботи С. Рубінштейна молодого вченого обрали приват-доцентом кафедри історії філософії історико-філологічного факультету Новоросійського університету, де він читав курси психології логіки і теорії пізнання, історії філософії. Окрім того, у грудні 1919 р. йому було доручено читати курс «Вступ до філософії» в Одеському політехнічному інституті. У квітні 1921 р. С. Рубінштейн був обраний на вакантну після смерті М. Ланґе посаду професора кафедри філософії і психології університету, реорганізованого в Одеський інститут народної освіти (ОІНО). У першій статті, опублікованій С. Рубінштейном на новій посаді («Принцип творчої самодіяльності», 1922 р.) і присвяченій пам'яті М. Ланґе, вчений виклав основні положення та принципи власної концепції філософських основ сучасної педагогіки та здійснив критичний аналіз конфлікту між об'єктивністю та конструктивністю знання, що випливає з ідеалістичних філософських концепцій. В ОІНО він розробив і читав російською та німецькою мовами курси лекцій із психології, теорії мистецтва, логіки, математичної логіки, основ теорії знання, історії філософії.

У 1922 р. вчений сформулював важливий у психології та педагогіці принцип єдності свідомості та діяльності. На думку С. Рубінштейна, суб’єкт у своїх діях, в актах власної творчої діяльності не тільки проявляє себе, а й формується як особистість, тому роль діяльності у формуванні людини та її психіки  є визначальною. У подальшому вчений неодноразово наголошував на важливості цього принципу для педагогічної практики.

У листопаді 1922 р. С. Рубінштейна призначили на посаду директора Головної бібліотеки вищої школи м. Одеси (колишня університетська книгозбірня, під цією назвою діяла у 1922–1923 рр., далі, до 1930 р., – Центральна наукова бібліотека (ЦНБ) м. Одеси, нині – Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. І. Мечникова), фонд якої налічував 1 200 000 книг, зокрема велику кількість цінних і рідкісних видань. На цій посаді вчений перебував вісім років, поєднуючи її з навчально-методичною діяльністю в ОІНО. Значну увагу він приділяв організації наукової роботи в бібліотеці, теоретичним і практичним питанням каталогізування та класифікування друкованої продукції, організації бібліотечних фондів. У бібліотеці було створено великий Музей книги, відділ UCRAINICA, чотири кабінети – бібліографічних та довідкових видань, чужоземної літератури, картографічний (мапографічний) і марксизму. С. Рубінштейн домігся для бібліотеки права заснувати та випускати наукове видання «Праці Одеської Центральної наукової бібліотеки» (було видано 3 томи). Починаючи з 1923 р. книгозбірня стала отримувати український обов’язковий примірник творів друку.

Вчений ініціював низку прогресивних на той період інновацій, зокрема, розробив «Проєкт програми загальновишівського семінару Головної бібліотеки вищої школи м. Одеси». Семінар розпочав свою роботу в 1924 р., в його програмі були закладені питання вивчення загальнокультурного значення книги, її соціально-політичної та професійної ролі, різноманітних психологічних аспектів опрацювання книги індивідом. Передбачалися обговорення теорії М. Рубакіна про засвоєння усної мови та друкованого слова, соціально-психологічних типів читачів, прийомів засвоєння та закріплення прочитаного матеріалу, історії бібліотек у поєднанні з історією книги, виникнення та розвитку писемності. Семінар, відомий під назвою бібліографічного, під керівництвом С. Рубінштейна працював включно до 1930 р. На засіданнях, на яких збиралися до 25 осіб із різних книгозбірень Одеси, з доповідями виступали провідні бібліотечні фахівці і бібліографи, зокрема С. Шестериков, О. Де-Рібас, майбутній академік АН СРСР М. Алексєєв та ін.

Неодноразово учасники семінару порушували питання організації спеціальної наукової бібліографії. Цій тематиці присвячено багато статей та виступів проф. С. Рубінштейна. Одним із найважливіших результатів діяльності семінару стало виявлення та опрацювання цінних фондів ЦНБ м. Одеси, у т. ч. Воронцовського та Строганівського.

Широке обговорення на семінарі питань наукової класифікації бібліотечних фондів було покладено в основу ідеї реформування систематичного каталогу бібліотеки. Це дало можливість С. Рубінштейну ознайомити широку аудиторію з проєктом переведення фондів ЦНБ м. Одеси на десяткову класифікацію М. Дьюї.

У 1927 р. семінар перейменували в Науково-дослідну комісію ЦНБ м. Одеси. Про інтенсивність її роботи свідчить, наприклад, той факт, що за 7 місяців (з 1 жовтня 1928 р. по 2 травня 1929 р.) відбулося 20 засідань, на яких заслухали та обговорили 18 доповідей, 8 рефератів, 4 звіти.

У 1926 р. при ЦНБ м. Одеси під керівництвом ученого було організовано аспірантуру, в якій почали своє навчання чотири аспіранти. Один із них, учень С. Рубінштейна С. Боровий, захистив кандидатську дисертацію «Наукова бібліотека в сучасних умовах», а згодом став відомим ученим, доктором історичних наук.

В очолюваній С. Рубінштейном ЦНБ м. Одеси значну увагу приділяли бібліографуванню українського літературознавства, преси революційної доби, сходознавчої літератури та ін.

У своїх виступах на численних з’їздах, бібліотечних конференціях різного рівня, а також у фахових періодичних виданнях учений неодноразово порушував питання активізації роботи з української бібліографії, сприяв створенню українського бібліографічного репертуару, відстоював необхідність укладання бібліографії з історії української писемності та етнографії. Він виступав з доповідями на першій Всеукраїнській нараді працівників книги у Харкові (1923), Першій конференції наукових бібліотек УСРР у Києві (1925), Другому всеросійському бібліографічному з’їзді у Москві (1926). Був також учасником Другої всеросійської конференції наукових бібліотек у Ленінграді (нині – Санкт-Петербург) у грудні 1926 р. Наступного року вченого разом з С. Єфремовим та С. Масловим було обрано членом президії Бібліографічної комісії Всеукраїнської академії наук.

С. Рубінштейн активно працював у правлінні Українського бібліографічного товариства в Одесі та входив до складу редколегії «Записок Українського бібліографічного товариства в Одесі» (1928–1930).

Важливою віхою у розвитку бібліографознавства в Одесі стала фундаментальна бібліографічна праця за редакцією С. Рубінштейна «Одеська періодична преса років революції та громадянської війни. 1917–1921», яка вийшла друком у 1929 р. і є першою спробою укладання бібліографії одеської преси означеного періоду. Загалом було опрацьовано принципом de visu 267 назв газет і 189 назв журналів. Для створення бібліографічного посібника були використані фонди всіх великих одеських книгосховищ, а також періодика, яка перебувала в приватних колекціях; до цієї роботи залучали співробітників ЦНБ м. Одеси, Одеської державної публічної бібліотеки (нині – Одеська національна наукова бібліотека), Української державної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка та ін. С. Рубінштейн також написав «Нариси з історії бібліографії україніки за 1917–1927 рр.», але вони не були опубліковані. Вчений обстоював думку про необхідність видавати в Україні «Бібліографічний вісник наукової літератури», що мав би охоплювати книжки й періодичні видання, а також «Річник наукової літератури» з уміщенням у ньому ретроспективних оглядів видань за попередній рік.

Під керівництвом С. Рубінштейна ЦНБ м. Одеси швидко стала не тільки провідною науковою установою міста, що забезпечувала друкованими джерелами та різними формами бібліотечної й бібліографічної роботи навчальний процес і наукові дослідження у місті, а й широко відомою в Україні та Радянському Союзі. За твердженням ветерана книгозбірні Одеського університету, знаного бібліографа і краєзнавця О. Ноткіної, період перебування С. Рубінштейна на чолі ЦНБ м. Одеси став «золотою епохою» бібліотечної справи у місті завдяки впровадженню ним багатьох інновацій, низки авторських ідей та пропозицій.

Наукових організацій, з якими ЦНБ м. Одеси підтримувала книгообмін у 1920-ті рр., налічувалося понад 300. Серед них усі академії, університети, майже всі великі наукові установи, товариства й бібліотеки СРСР, а також західноєвропейські центри науки, освіти, культури та інші закордонні інституції (серед них – Лондонське королівське товариство, Французький інститут, Інститут Карнеґі у Вашингтоні та ін.).

 Робота бібліотеки у 1920-ті роки підпорядковувалась основній меті, окресленій С. Рубінштейном – перетворенню ЦНБ м. Одеси з пасивного вишівського книгосховища в активний чинник формування загальної системи вищої освіти в СРСР. Особлива увага приділялася збереженню у складі бібліотеки найцінніших її колекцій. Великою мірою саме завдяки наполегливості та принциповості С. Рубінштейна було перепинено намагання вивезти з Одеси в Москву цінну бібліотеку відомого аристократичного роду Воронцових. За результатами його доповіді «Про бібліотеку Воронцова в Одесі» на Першій Всеукраїнській нараді працівників книги (1923) було ухвалено резолюцію, де було визнавано «небажаною та недоцільною» передачу книжкової колекції Воронцових на вимогу Інституту К. Маркса та Ф. Енгельса при Всеросійському центральному виконавчому комітеті (згодом – Інститут марксизму-ленінізму при ЦК КПРС), який порушив це питання перед Наркомосом УСРР, і наголошувалося, що бібліотека Воронцових – одна з найбільших культурних цінностей України – є невід'ємною частиною Головної бібліотеки вищої школи м. Одеси. На ті часи така принципова позиція вченого, який зруйнував наміри організації, тісно пов’язаної з вищими владними структурами СРСР, була актом великої мужності.

Влітку 1930 р., в умовах дедалі посилюваних репресій проти творчої інтелігенції в Україні, С. Рубінштейн переїхав до Ленінграда, де очолив кафедру психології Ленінградського державного педагогічного інституту ім. О. І. Герцена. Тут він започаткував велику наукову філософсько-психологічну школу, активно друкувався. Царина наукових інтересів ученого у довоєнний час – теорія та методологія загальної психології, педагогічна психологія, філософія, логіка, психологія мислення, історія психології та ін. Він розробляв нові методологічні принципи психологічної науки, зокрема, принцип детермінізму («зовнішні причини діють через внутрішні умови»), напрацював концепцію психічного як процесу, реалізовану в дослідженні процесів мислення його учнями (А. Брушлинським, К. Абульхановою-Славською та ін.). У Ленінграді вчений написав і опублікував свої перші великі монографії «Основи психології» (1935) та «Основи загальної психології» (1940), в яких виклав систему психологічних знань про свідомість та її розвиток, проаналізував особливості розвитку психіки дитини, кожного психічного процесу й особистості загалом. У 1937 р. ВАК СРСР затвердив С. Рубінштейна в науковому ступені доктора педагогічних наук (без захисту дисертації) та у вченому званні професора.

У 1942 р. праця «Основи загальної психології» була удостоєна Сталінської премії другого ступеня (від 1966 р. прирівняної до Державної премії СРСР).

Восени 1942 р. вчений переїхав до Москви, де його призначили директором Інституту психології (1942–1945). Одночасно він організував і очолив кафедру психології Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова (1942–1949), яку через рік перетворено на відділення психології на філософському факультеті МДУ.

У 1945 р. С. Рубінштейн організував і очолив першу в структурі АН СРСР психологічну лабораторію – сектор психології Інституту філософії (1945–1949, 1956–1960). У 1946 р. опублікував друге, значно розширене і доопрацьоване видання фундаментальної праці «Основи загальної психології». Проте через рік на хвилі антисемітської кампанії вченого було звинувачено в космополітизмі та усунено з усіх посад. Його книга «Філософське коріння психології» так і не побачила світ. Не друкували й інші праці С. Рубінштейна. У цей період учений працював над поглибленням теорії діяльнісного підходу, написав фундаментальну працю «Буття та свідомість», яку було опубліковано лише в 1957 р.

З осені 1953 р. С. Рубінштейна поступово поновили у правах і реабілітували. Він став одним із засновників журналу «Вопросы психологии» (1955) і Товариства психологів СРСР (1957).

Останні роки свого життя  вчений займався розробленням концепції людини. Її було оприлюднено вже після смерті науковця, у його праці «Людина і світ» (1973). Проблему людини вчений розглядав на особистісному, соціально-філософському рівнях, у психологічному та етичному аспектах. Основним для С. Рубінштейна стало на той час питання про збереження етичності, здатності до творчості, індивідуальності особистості в умовах, що суперечать її гідності і відкидають її право на вільний вибір.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1945), медалями «За оборону Ленінграда», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».

 На пошану вченого в Одесі періодично відбуваються міжнародні наукові конференції «Рубінштейнівські читання».

 

Завдання наукової бібліографії на Україні : доп. на Першій конф. наук. б-к УСРР / С. Л. Рубінштейн // Бібл. збірник. – Київ, 1926. – Ч. 1 : Праці Першої конференції наукових бібліотек УСРР. – С. 54–62.

Постачання літератури науковим бібліотекам / С. Л. Рубінштейн // Бібл. збірник. – Київ, 1926. – Ч. 1 : Праці Першої конференції наукових бібліотек УСРР. – С. 128–131.

Про організацію обміну по-між бібліотеками УСРР та міжбібліотечного абонементу : тези до доп. : [за браком часу не було зачитано на конф.] / С. Л. Рубінштейн // Бібл. збірник. – Київ, 1926. – Ч. 1 : Праці Першої конференції наукових бібліотек УСРР. – С. 169.

Бібліографічна комісія Української Академії наук в Києві / С. Рубінштейн. – Київ, 1927. – 8 с. – Відб. з: Бібл. зб. Ч. 3. – 1927. – 9 с.

Конференція наукових бібліотек України / С. Л. Рубінштейн // Пр. Одес. Центр. наук. б-ки. – 1927. – Т. 1. – С. 3–9.

Одеська Центральна наукова бібліотека / С. Л. Рубінштейн // Пр. Одес. Центр. наук. б-ки. – 1927. – Т. 1. – С. 1–16.

Організація спеціяльної наукової бібліографії в УСРР / С. Л. Рубінштейн  // Бібл. збірник. – Київ, 1927. – Ч. 3 : Бібліографія на Україні. – С. 115–117.

Основні завдання наукової бібліографії в СРСР / С. Л. Рубінштейн  // Пр. Одес. Центр. наук. б-ки. – 1927. – Т. 1. – С. 121–136.

Бібліографічна комісія Української Академії наук та планування бібліографічної роботи в УРСР / С. Л. Рубінштейн // Зап. Укр. бібліогр. т-ва в Одесі. – 1928. – Ч. 1. – С. 56–59.

Переднє слово / С. Л. Рубінштейн  // Іван Котляревський : бібліографія (1904–1928) / склав О. М. Горецький. – Одеса, 1928. – С. 3–4. – (Пр. Одес. Центр. наук. б-ки. – 1928. – Т. 2, вип. 2).

Переднє слово / С. Л. Рубінштейн  // Матеріали з історії візантійсько-слов'янської літератури та мови / підгот. до друку проф. А. В. Ристенко. – Одеса, 1928. – С. 3–7.

Одеська періодична преса років революції та громадянської війни, 1917–1921 / розвідка С. Л. Рубінштейна ; опис Г. Д. Штейнванда ; за ред. С. Л. Рубінштейна. – Одеса : Одесполіграф, 1929. – LV, 171, [2] с. – Окр. відб. з: Пр. Одес. Центр. наук. б-ки. – Т. 3.

Современное состояние и очередные задачи научной библиографии в СССР / С. Л. Рубинштейн  // Библиография. – 1929. – № 4. – С. 3–40.

Основы психологии / С. Л. Рубинштейн. – Москва : Учпедгиз, 1935. – 496 с.

К вопросу о стадиях наблюдения / С. Л. Рубинштейн // Учен. зап. Ленингр. гос. пед. ин-та им. А. И. Герцена. – 1939. – Т. 18. – С. 102–115.

Психологическая наука и дело воспитaния / С. Л. Рубинштейн // Coв. педагогика. – 1945. – № 7. – С. 35–40.

Бытие и сознание о месте психического во всеобщей взаимосвязи явлений материального мира / С. Л. Рубинштейн. – Москва : Изд-во АН СССР, 1957. – 328 с.

Теоретические вопросы психологии и проблема личности / С. Л. Рубинштейн  // Вопр. психологии. – 1957. – № 3. – С. 30–38.

О мышлении и путях его исследования / С. Л. Рубинштейн. – Москва : АН СССР, 1958. – 147 с.

Основы общей психологии : в 2 т. / С. Л. Рубинштейн. – Москва : Педагогика, 1989.

Т. 1. – 485 с.

Т. 2. – 322 с.

Избранные философско-психологические труды. Основы онтологии, логики и психологии / С. Л. Рубинштейн. – Москва : Наука, 1997. – 463 с.

Человек и мир / С. Л. Рубинштейн.  – Москва : Наука, 1997. – 191 с. ; Те саме. – Санкт-Петербург : Питер, 2012. – 224 с.

Павлюк Н. Краеведение в библиотеках / Н. Павлюк // Сокровищница культуры : сб. ст. / ред. В. А. Загоруйко. – Одесса, 1958. – Вып. 2. – С. 104–120.

Будилова Е. Л. Проблема личности в трудах С. Л. Рубинштейна / Е. Л. Будилова, К. А. Славская // Вопр. психологии. – 1969. – № 5. – С. 137–143.

Бредихина О. Н. Человек и мир в философии С. Л. Рубинштейна / О. Н. Бредихина // Сознание и знание. – Москва, 1984. – С. 63–78.

Бредихина О. Н. С. Л. Рубинштейн в 20-е годы : с чего начиналась система философско-психологических знаний? / О. Н. Бредихина // Специфика философского знания и общественная практика. – Москва, 1986. – Вып. 5. – С. 23–27.

Абульханова-Славская К. А. Философско-психологическая концепция С. Л. Рубинштейна : к 100-летию со дня рождения / К. А. Абульханова-Славская, А. В. Брушлинский. – Москва : Наука, 1989. – 248 с.

Ноткина О. Ю. По призванию : профессор С. Л. Рубинштейн – директор Центральной научной библиотеки в г. Одессе (16.10.1922–1929) / О. Ю. Ноткина // За наук. кадри. – 1989. – 15 верес.

Сергей Леонидович Рубинштейн : к 100-летию со дня рождения : указ. лит. / сост. О. Ю. Ноткина. – Одесса : ОГУ, 1989. – 10 с.

Сергей Леонидович Рубинштейн : очерки, воспоминания, материалы : к 100-летию со дня рождения / отв. ред. Б. Ф. Ломов. – Москва : Наука, 1989. – 435 с.

Цуканов Б. И. Одесский период жизни С. Л. Рубинштейна / Б. И. Цуканов // Психол. журн. – 1989. – Т. 10, № 3. – С. 32–34.

Ноткина О. Ю. Сергей Леонидович Рубинштейн – директор Одесской центральной научной библиотеки / О. Ю. Ноткина // Рубинштейновские чтения. – Одесса, 1992. – С. 46–47.

Ноткина О. Ю. Профессор Сергей Леонидович Рубинштейн – директор Одесской Центральной Научной библиотеки / О. Ю. Ноткина // Историко-библиографические исследования : сб. науч. тр. – Санкт-Петербург, 2002. – Вып. 9. – С. 112–119.

Акімова Л. Н. Рубінштейн Сергій Леонідович / Л. Н. Акімова, Б. Й. Цуканов // Професори Одеського (Новоросійського) університету : біогр. слов. / відп. ред. В. А. Сминтина. – Одеса, 2000. – Т. 4 : Р–Я. – С. 38–42. ; Те саме. – Вид. 2-ге, допов. – Одеса, 2005. – Т. 4 : Р–Я. – С. 41–44.

М'ясоїд П. Сергій Рубінштейн : життя висхідною / П. М'ясоїд // Психологія і суспільство. – 2009. – № 2. – С. 7–36.

Самодурова В. В. Библиографический семинар как активный метод деятельности ЦНБ г. Одессы в 20-е гг. ХХ ст. / В. В. Самодурова // Вісн. ОНУ. – 2009. – Т. 14, вип. 19. – С. 92–107. – (Серія: Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство).

Семенов И. Н. C. Л. Рубинштейн известный и неизвестный : историко-культуральная рефлексия жизнетворчества / И. Н. Семенов // Психология : журн. Высш. шк. экономики. – 2009. – Т. 6, № 3. – С. 63–89.

Славская А. Н. Ранний период научного творчества С. Л. Рубинштейна (методологический, теоретический, биографический анализы) : к 120-летию со дня рождения / А. Н. Славская // Психол. журн. – 2009. – № 5. – С. 56–71.

Абульханова-Славская К. А. Сергей Рубинштейн. Детство. Юность. Молодость / К. А. Абульханова-Славская, А. Н. Славская. – Воронеж : МОДЭК, 2010. – 223 с.

Куценко-Лада Г. В. Філософсько-психологічний обрис проблеми взаємовідносин людини та світу (С. Л. Рубінштейн) / Г. В. Куценко-Лада // Наук. вісн. МДУ ім. В. О. Сухомлинського. – Миколаїв, 2010. – Т. 2, вип. 5. – С. 163–170. – (Серія: Психологічні науки).

Семенов И. Н. Развитие творческой личности С. Л. Рубинштейна и периодизация его профессиональной деятельности : (к 120-летию со дня рождения) / И. Н. Семенов // Практ. психологія та соц. робота. – 2010. – № 2. – С. 1–8.

Сергей Леонидович Рубинштейн / под ред. К. А. Абульхановой. – Москва : Росспэн, 2010. – 447 с. : ил. – (Философия России второй половины XX века).

Чебыкин А. Я. Научная и общественная деятельность С. Л. Рубинштейна в Одессе / А. Я. Чебыкин, И. М. Пивоварчик // Психол. журн. – 2010. – № 3. – С. 96–101.

Философско-психологическое наследие С. Л. Рубинштейна / отв. ред. К. А. Абульханова ; сост. С. В. Тихомирова. – Москва : Ин-т психологии РАН, 2011. – 432 с.

Левченко В. В. Сергей Леонидович Рубинштейн : грани интеллектуальной биографии одесского периода (1910–1920-е гг.) / В. В. Левченко // Вісн. ОНУ. – 2012. – Т. 17, вип. 2. – С. 109–123. – (Серія: Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство).

Рубінштейн Сергій Леонідович // Психологічний словник-довідник / Ю. О. Приходько, В. І. Юрченко. – Київ, 2012. – С. 286–288.

Туріщева Л. В. Рубінштейн Сергій Леонідович / Л. В. Туріщева // Шкільному психологу усе для роботи. – 2015. – № 11. – С. 38–40.

Левченко В. В. Нові штрихи біографії С. Л. Рубінштейна : траєкторії інтеграції до наук. простору Схід. Європи / В. В. Левченко // Стародруки і рідкісні видання в університетській бібліотеці : матеріали IІІ Міжнар. книгознав. читань (м. Одеса, 15–17 верес. 2015 р.) : зб. ст. / упоряд.: М. В. Алєксєєнко, О. В. Суровцева ; відп. ред. М. О. Подрезова ; бібліогр. ред. Г. В. Великодна ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка. – Одеса, 2016. – С. 283–299.

Полевщикова О. В. Бібліотека в період реформування вищої освіти (1920–1933) / О. В. Полевщикова, В. П. Пружина, В. В. Самодурова // Два століття служіння книзі. Історія Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, 1817–2017 : [монографія] / М. В. Алєксєєнко, М. О. Подрезова, О. В. Полевщикова [та ін.] ; авт. вступ. ст. та наук. ред. І. М. Коваль ; відп. ред. М. О. Подрезова ; бібліогр. ред. О. С. Мурашко ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка. – Одеса, 2017. – С. 131–178.

Букач В. М. Рубінштейн Сергій Леонідович / В. М. Букач // Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського : біогр. слов. / В. М. Букач. – Одеса, 2019. – Вип. 1. – С. 70–71.