«Радянський книгар» – виробничо-практичний журнал, орган Всеукраїнської ради з’їздів видавництв та книготорговельних організацій. Друкувався впродовж 1929–1932 рр. українською мовою у видавництві «Радянське село» в Харкові.

Хронологічно видання було наступником відомчих бюлетенів (Державного видавництва України (ДВУ), Книгоспілки та ін.:  «Бюлетень ДВУ» (виходив у 1922–1929 рр. з різними назвами), «Кооперативний книгар» (заснований Книгоспілкою 1925 р.).

У 1929–1930 рр. виходив як двотижневник, у 1931–1932 рр. – як щодекадник. Загалом опубліковано 101 номер (у т. ч. 20 здвоєних): у 1929 р. – 5 чисел, у 1930 р. – 24 числа, у 1931 та 1932 рр. – по 36 чисел.

Склад редкології «Р. к.» періодично зазнавав змін. Так, наприкінці 1930 р. до неї належали: М Агуф, М. Годкевич, Є. Добрий, І. Чаусовський; в останній рік виходу часопису – М. Агуф, В. Бялік, М. Годкевич, Є. Добрий, С. Якубовський. Очолював редакційну колегію досвідчений співробітник «Книгоспілки» та партійний функціонер Михайло Агуф. Таке поєднання дозволяло йому контролювати ідеологічну «витриманість» матеріалів редакційного портфеля «Р. к.» і водночас бути добре обізнаним з реальним станом справ і практичним досвідом роботи у видавничій галузі, висвітлювати в часописі не лише теоретичні, відірвані від дійсності партійні настанови, а й зосереджуватися на проблемах і недоліках у книжковій справі.

Обсяг журналу не мав фіксованого значення – він коливався від 36 до 60 сторінок. Наклад також змінювався – від 3 до 5 тис. пр.

Починаючи з 1930 р., «Р. к.» в окремих випусках вміщував три безоплатні додатки:   «Рекомендаційні списки літератури» з нагоди державних свят, різних кампаній і подій, з актуальних тем поточного життя та політосвітроботи (корисні для бібліотекарів у керуванні читанням та в організації книжкових виставок та інших заходів); «Книжкові новини УСРР» – систематичний покажчик видань, що вийшли друком або вже здані до друку (певною мірою виконував функції поточної бібліографії); «Бюлетень рецензій на книжково-журнальну продукцію УСРР». Укладачами цих додатків, як і авторами багатьох інших публікацій у «Р. к.», були працівники Української книжкової палати (нині – Книжкова палата України).

Рубрики журналу, залежно від проблематики статей та дописів, вирізнялися різноманітністю: «Наші дискусії», «Із практики», «Книжкова поличка книгаря», «Про наш журнал», «Масова робота з книгою», «Увагу книгарській периферії», «Переглядаючи газети та журнали», «Календар “Радянського книгаря”», «Кадри», «Бібліотечне життя», «Хроніка» та ін.

Оголошення про передплату ”Радянського книгаря”на 1932р.

Матеріали часопису, як і інших фахових видань порубіжжя 1920–1930 рр., вирізнялись акцентованою ідеологічною спрямованістю на пропаганду і поширення «радянської книги серед трудового народу». Журнал систематично публікував статті про масово-політичну книжку, щодо роботи з нею на рівні видавництв, книгарень, бібліотек. Масова книжка розглядалася як «найгостріша зброя пролетаріяту» і пов’язувалася «своєю тематикою та своїм змістом з тими чи іншими господарчо-політичними кампаніями чи революційними святами» («Р. к.», 1932, № 17–18). Назви статей тенденційно подано в імперативній формі гасел (до прикладу: «Масову книгу в центр уваги!», «По-бойовому реорганізувати книгопоширення!», «За якість масової роботи з книгою!», «Більше уваги створенню соціально-економічної літератури!» і т. ін.). Майже всі статті в журналі були невеликі за обсягом – 1–2 сторінки.

Кількісно в «Р. к.» переважали статті з питань наближення видавничої продукції до споживача, організації книжкової торгівлі, інформування громадян про нові видання, орієнтування їх у колі української книжкової продукції. Приділялася також увага залученню до співпраці широкого кола книготорговельних, видавничих та культосвітніх працівників, зокрема бібліотекарів, висувалися пропозиції з реорганізації роботи видавництв України. В журнальних публікаціях розкривався досвід організації та методи роботи книготорговельних закладів. Значна кількість заміток у рубриках «Хроніка», «Переглядаючи газети та журнали», «За кордоном» / «По той бік кордону» стосувалася висвітлення новин щодо розвитку книговидання в УСРР і за її межами.

У низці статей проаналізовано практику видання навчальної літератури для дітей і представників національних меншин, художніх і мистецьких видань (у т. ч. плакатів, репродукцій), друків з військової справи, фізичної культури, медицини, виробничо-технічної, антирелігійної тематики, календарів.

У публікаціях під рубрикою «Бібліотечне життя» автори порушували актуальні проблемно-критичні питання, що стосувалися нестачі кваліфікованих кадрів для книгозбірень, вивчення читацьких інтересів, подолання проявів безініціативності в перебудові роботи окремих книгозбірень відповідно до завдань культурного будівництва, а також залучення працівників бібліотек до авторства в часописі. Водночас демонструвалися позитивні приклади діяльності окремих бібліотек та розкривалися завдання бібліотечних колекторів в Україні.

Помітне місце журнал відводив темам боротьби з «буржуазним націоналізмом» (інспірованій на той час ідеологічним апаратом влади), викриття «шкідництва на книжковому фронті» тощо. Зокрема було піддано критиці діяльність співробітників Українського наукового інституту книгознавства (УНІК) та його директора Ю. Меженка; розглянуто «хиби» в роботі видавництва «Пролетар»; висвітлено перебіг погромницької за своїм характером бібліографічної наради, що відбулася в Києві 6–9 червня 1931 р. тощо.

«Р. к.» періодично публікував статистичні відомості щодо випуску поточної книжкової продукції в УСРР. Проте автори часопису піддавали їх критиці, позаяк, на їхню думку, виконання планових показників не свідчило про «соціально-культурну корисність кожної виданої книжки»: аналізуючи асортимент видавництв, вони зазначали, що замість «цінних і потрібних назв» виходили в світ відомчі видання за спецзамовленням і «метелики-поденки»; замість «добре, уважно зредагованої книжки, розрахованої на певного читача, пристосованої своїм змістом і викладом, – пропонувались книжки, зроблені наспіх, неохайно, зовні й усередині, й часто-густо зовсім низької якости (практичної й ідеологічної)». Журнал виступав також проти «засмічення асортименту», «марнотратства дуже цінних і дефіцитних матеріяльних ресурсів на непотрібний мотлох» («За чіткість у роботі, проти знеособленої», 1931, № 21–22).

У «Р. к.» публікувалися багато відомих харківських фахівців у галузі видавничої справи, літературознавства, книгознавства, бібліотечно-бібліографічної діяльності: М. Агуф, Б. Борович (Фінкельштейн), М. Годкевич, І. Капустянський, В. Коряк (В. Блюмштейн), І.  Каганов, співробітники Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, а також кореспонденти з інших міст, книгарі-практики, видавці, бібліотекарі.

Так, І. Каганов опублікував у часописі статті з історії української книги та книговидання 16–19 ст.; порушував питання бібліофільської культури, кола читання українців різних епох. Він охарактеризував провідні українські видавництва та друкарні, періодичні та продовжувані видання: з книгознавства, бібліотекознавства та видавничої справи. Також розкрив особливості різновидів українських стародруків за читацьким призначенням. Б. Борович на сторінках «Р. к.» розглядав питання діяльності бібліотек, бібліографічної роботи, книжкової справи, а також –  вивчення читача в книгарнях та рекламування книжок. М. Годкевич, як керівник Української книжкової палати, висвітлював у часописі її роботу зі створення системи державної бібліографічної інформації.

Припинення випуску «Р. к.» з 1933 р. було раптовим і з нез’ясованих причин, позаяк наприкінці попереднього року редакція оголошувала про передплату часопису й перехід його у формат двотижневика. Останній номер журналу за 1932 р. вийшов з друку із затримкою, у квітні-травні наступного року.

На рубежі 1920–1930 рр. видання було помітним явищем у книжковому русі України, важливим джерелом корисної інформації для видавців, книгарів, бібліотекарів, бібліографів, майданчиком для дискусій, публікацій відомих діячів книжкової справи, критичного аналізу діяльності видавництв, книгарень, бібколекторів тощо.

Більшість випусків «Р. к.» (за винятком виданих у 1929 р.), доступні в електронній бібліотеці «Культура України»

Про наш журнал // Рад. книгар. – 1930. – № 1. – С. 22.

Два роки роботи «Радянського книгаря» : [рубрика з добіркою публікацій] // Рад. книгар. – 1931. – № 24. – С. 12–22.

Відкрито передплату на 1932 рік на щодекадний журнал «Радянський книгар». Четвертий рік видання // Рад. книгар. – 1932. – № 4–5. – С. 8.

Вовченко И. «Радянський книгар» (1929–1932) – боевой орган украинских книжников / И. Вовченко, И. Родных [Каганов] // Книжная торговля. Исследования и материалы. – Москва, 1979. – Сб. 6. – С. 170–177.

Сєдих В. Б. О. Борович – «невідомий» український бібліотекознавець / Сєдих В. // Історія бібліотечної справи в Україні : матеріали регіон. міжвід. наук. конф. / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Харків, 1994. – С. 44–54.

Бутрин М. Л. Українська книгознавча періодика / М. Л. Бутрин // Теоретичні та організаційні проблеми формування репертуару української книги та періодики: доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф., Львів, 25–26 серп. 1995 / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. – Львів, 1996. – С. 193–204.

Ісак Якович Каганов (1898–1981) : бібліогр. покажч. / Харків. держ. акад. культури, ф-т бібліотекознавства та інформатики ; уклад. Н. Ф. Колосова, Т. П. Самійленко ; за ред. І. Я. Лосієвського. – Харків, 1998. – 28 с.

Черевко А. О. Б. О. Борович як засновник і керівник Харківської культурно-просвітницької організації «Труд» / Черевко А. О., Кульшицька Т.  Л. // Короленківські читання : матеріали наук.-практ. конф. ХДНБ 30 листоп. 2001 р. / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Харків, 2001. – С. 55–70.

Зубко Н. Н. Видавнича справа на сторінках журналу «Радянський книгар» (1929–1932) / Зубко Н. Н. // Бібліотека. Наука. Комунікація : 100-річчя Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 6–8 лист. 2018 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада дир. б-к та інформ. центрів – членів МААН. – Київ, 2018. – С. 169–172.

Зубко Н. Н. Реклама книги на сторінках часопису «Радянський книгар» (1929–1932) / Зубко Н. Н. // Документ в інформаційному просторі ХХІ століття: виклики, завдання і перспективи (до 150-річчя заснування «Просвіти») : матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. інтернет-конференції (Львів, 6–7 груд. 2018 р.). – Львів, 2018. – С. 36–40.

Васьків М. С. «Преса УСРР до XV роковин Жовтня» Михайла Агуфа як дзеркало видавничої галузі в Україні в 1920-х роках / Васьків М. С. // Інтегровані комунікації. – 2019. – № 8. – С. 89–95.

Зубко Н. Н. Часопис «Радянський книгар» (1929–1932) про проблеми якості тогочасної книги / Н. Н. Зубко // Поліграфія і вид. справа. – 2020. – № 1. – С. 150–160.

____________________________________________

Радянський книгар : журнал. – Харків, 1930–1932 // Електронна бібліотека «Культура України».