Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 12 КількістьЗа місяць : 749 статей : 1001 |
Прес-реліз бібліотечний
Прес-реліз бібліотечний (від англ. press-release – випуск для преси) – офіційний документ інформаційно-довідкового характеру, створюваний бібліотекою для поширення у медійному просторі; містить стисле повідомлення для ЗМІ про значущу або корисну для широкої аудиторії новину, що репрезентує діяльність бібліотеки, її інформаційні продукти чи послуги. П.-р. – базовий інструмент професійної комунікації зі ЗМІ у системі зв’язків з громадськістю (Паблік Рілейшнз; PR), жанровий різновид PR-тексту, що слугує комунікативним цілям формування громадської думки. Використовується з метою оперативного інформування редакторів ЗМІ, журналістів та громадськості про актуальні й суспільно-ціннісні інформаційні приводи, що виникають у діяльності певної установи чи організації (новинні події, продукти і т. п.), цікаві або необхідні для донесення їх до широких кіл громадськості і/або конкретної цільової аудиторії. Поширення П.-р. слугує залученню працівників преси до висвітлення новинної події, стимулює творчість журналістів (створення інформаційних повідомлень, репортажів, сюжетів, інтерв’ю і т. ін.), призводить до появи їхніх творів у медіапросторі. Залежно від масштабності події, її суспільної значущості, П.-р. спрямовується безпосередньо до редакцій місцевих та всеукраїнських ЗМІ (газет, радiо та телебачення), інформаційних агенцій, інтернет-порталів; поширюється через служби розповсюдження прес-релізів для мас-медіа за спеціальними базами даних; зазвичай П.-р. одночасно публікують на власних веб-сайтах, сторінках у соціальних мережах та інших новинних ресурсах. Перший П.-р. з’явився у 1906 р. та описував аварію, що сталася на залізниці. Його ініціатором був відомий PR-спеціаліст Айві Лі, який працював на компанію «Залізниці Пенсільванії». Газета «New York Times» опублікувала П.-р. дослівно як «Заява залізниці». Поширення публічного звернення спонукало компанію організувати доставку репортерів на місце події. Протягом наступних тижнів як газети, так і офіційні кола визнали компанію чесною та відкритою. З того моменту розпочато «еру» П.-р., що стали невід’ємним інструментом роботи PR-служб будь-якої установи. В Україні П.-р. почали використовувати у 90-х рр. 20-го ст. здебільшого в технологіях PR-діяльності бізнесових структур. У 1997 р. з уведенням в дію Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» П.-р. на законодавчому рівні було визначено як продукт діяльності інформаційних служб (інформаційних відділів, інформаційно-аналітичних підрозділів, прес-служб, прес-центрів, управлінь і центрів громадських зв’язків, прес-бюро, прес-секретарів та прес-аташе), які були утворені в сфері суспільного управління, а згодом набули поширення і в інших некомерційних організаціях і установах, у т. ч. й бібліотечних. П.-р. б. – продукт професійної діяльності фахівців, які у бібліотечній установі виконують комунікаційні функції та забезпечують зв’язки із засобами масової інформації та громадськістю (напр: прес-служба НБУВ, відділ зв’язків з громадськістю та реклами ОННБ, відділ соціокультурної діяльності НБУ ім. Ярослава Мудрого, піар-офіси публічних бібліотек, створені за програмою «Бібліоміст» і т. п.). Розрізняють два основні види П.-р.: стандартний і спеціальний. Стандартний П.-р. інформує про події, що заплановані в діяльності установи; спеціальний П.-р. складають, коли виникає потреба поінформувати ЗМІ та громадськість про незаплановані події. Залежно від характеру інформаційного приводу, що спричинює створення П.- р., розрізняють його різновиди, кожен з яких має свої правила написання, формати й відмінності в поданні інформації. У бібліотечній практиці інформаційними підставами для складання певних видів П.-р. б. можуть бути: – надзвичайні бібліотечні новини (зміна статусу, назви, організаційної структури чи системи роботи бібліотеки; участь у спеціальних заходах (презентаціях, доброчинних акціях, тендерах, аукціонах); оголошення конкурсу, отримання відзнаки, гранту, благодійної допомоги, цінного видання в дарунок; наслідки стихійного лиха і т. ін.; у таких випадках використовується загальний ньюз-реліз (general news release), що зазвичай містить заяви, виступи керівників бібліотечної установи чи інтерв’ю з ними; – спеціально організовані бібліотечні події (конференції, семінари, дебати/круглі столи, тренінги; публічні звіти; презентації, виставки/експозиції, екскурсії, творчі зустрічі; професійні свята/ювілеї; заходи для ЗМІ (прес-конференції, прес-тури, брифінги, інтерв’ю, виступи); застосовується прес-реліз події (event press release), що дає чітку відповідь на запитання: хто?, що?, коли?, де?, чому?; – запуск бібліотечних проектів, запровадження нових послуг, інформаційних сервісів, упровадження нових технологій, створення нових функціональних підрозділів; інструментом тут є прес-реліз започаткування (launch releases); – ювілеї унікальних видань і документів, що зберігаються в бібліотеці; підготовка/випуск нових видань та інформаційних продуктів (баз даних, цифрових колекцій, корпоративних медіа і т. ін.); створюється прес-реліз продукту (product press release) – містить детальні описи і фотоматеріали; – зміни в штатному розписі, призначення нового керівника бібліотеки, професійні свята/ювілеї, некрологи; у ЗМІ розсилається адміністративний прес-реліз (executive press release), що містить біографічні відомості про особу; – ухвалення нових законодавчих актів у сфері бібліотечної справи, результати бібліотекознавчих досліджень, опитувань, наявність проблем у фінансуванні і формуванні фондів бібліотеки; для інформування готується експертний прес-реліз (expert press release), що зазвичай містить експертний висновок керівників і/або авторитетних фахівців бібліотеки. У практиці вітчизняних бібліотек найпоширенішими є стандартні прес-релізи подій. За функціональним призначенням і терміном подання стосовно події розрізняють такі їх види: – прес-реліз-анонс – оголошення-запрошення, що містить превентивну інформацію про подію яка має відбутися найближчим часом. У ньому чітко зазначають час, місце події, її мета та зміст; умови участі, зокрема людей з інвалідністю та журналістів (акредитація чи без неї); – прес-реліз-новина (ньюз-реліз) – інформує про перебіг події, яка вже відбулася. Містить детальні відомості, зазвичай, коментарі впливових осіб (лідерів думок) та відгуки зацікавленої публіки; – інформаційний прес-реліз – інформує про поточну, ще не завершену подію (демонструє проміжні результати проектів, конкурсів, акцій і т. ін.); – прес-реліз-резюме (пост-реліз) – повідомляє про підсумки і перспективи розвитку події, містить фотоматеріали. Його використовують ті журналісти, які не були присутні на події, але хочуть про неї повідомити; – інформаційний пакет (прес-пакет, прес-кіт, медіакіт) – комплект інформаційних матеріалів для розширеного висвітлення події у журналістських творах; містить буклети, програми, списки учасників (із зазначенням статусів); історію і / або ідею події, факти творчої біографії спікерів; короткі огляди книжкових виставок, розгорнуті анотації видань (які презентують); мультимедійні, фото- та відеоматеріали і т. ін.; – прес-реліз-дайджест – узагальнений новинний продукт бібліотеки, наповнений інформацією з кількох ресурсів. Крім власне новини, він містить посилання на публікації в ЗМІ, на корпоративні медіа й офіційні ресурси. П.-р. – чітко структурований документ і укладається за визначеними правилами. Оформлюється на бланку із фірмовою символікою (логотип, головне фото, слоган). Вимоги до змісту П.-р.: інформативність, оперативність, конкретність, фактологічність, підкреслена нейтральність, об’єктивність, лаконічність, прозорість і самодостатність структури. Факти, описані в П.-р., повинні сприйматися як сенсація або бути цікавими для ЗМІ чи потенційних адресатів. Щоб привернути увагу, новина має відповідати хоча б одному із завдань ЗМІ: інформувати, навчати, розважати. Структура тексту П.-р. компонується за принципом «перевернутої піраміди»: спочатку стисло викладається головна суть повідомлення, його ядро, а потім наводяться подробиці і загальна інформація. П.-р., який містить усю необхідну інформацію, повинен відповідати на шість запитань: хто?, що?, де?, коли?, чому? і як?.
Порядок розміщення складових типового П.-р. б.:
5. Заголовок (title). Виконує інформативну та прагматичну функції: доносить найголовнішу думку у найбільш стислому та дохідливому форматі. Короткий, чіткий, яскравий, помітний заголовок, з елементами інтриги, – здатний привернути увагу і зацікавити редактора, журналіста, читача. Технічні вимоги до заголовка: жирний шрифт, більш крупніший розмір (кегль) літер по відношенню до наступного тексту. 6. Перший абзац – «лідер-абзац» (lead) – стислий і вичерпний виклад суті новинного повідомлення, передає основну його ідею (завдання, мету), інформує про організаторів та партнерів (якщо такі є). Текст акцентований і конкретизований, зазвичай, у 2–3-х реченнях повідомляє «що, де, коли і чому відбувається». 7. Основний текст (body). Те, що ЗМІ повинні, на думку автора П.-р., знати про новину, подію, продукт або послугу: цікаві деталі, факти, цифри, влучні висловлювання (цитати) причетних до події учасників, відомих осіб, а також коментарі експертів. 8. Довідкова інформація (boilerplate). Містить фактографічні відомості про бібліотеку, її керівника (контактна інформація (телефон, факс, адреса, сайт і т. ін.), посилання на необхідні ресурси і т. ін. 9. Інформація для зворотного зв’язку. Обов’язково зазначають ім’я та прізвище контактної особи (осіб), для звернень, уточнень у разі потреби: номери телефонів (зазвичай для того, щоб не перевантажувати П.-р. контактною інформацією, надається максимум два-три номери), адреса електронної пошти та інші комунікаційні канали. У разі створення сторінки події у соціальній мережі надається відповідне посилання. П.-р. поширюється шляхом прямого розсилання або опосередковано через ЗМІ: поштою, факсом, електронною поштою, передається особисто. Обов’язково телефонують до редакції, аби пересвідчитися в тому, що П.-р. отримано. П-р. б. розміщують і архівують у спеціальних розділах («Інформація для ЗМІ», «Прес-релізи» («Анонси» і т. п.) на власних ресурсах (веб-сайтах) бібліотек. Як ефективний, з економічної точки зору, маркетинговий інструмент у просуванні цілей і цінностей бібліотеки, її продуктів і послуг П-р. б. сприяє позиціонуванню бібліотечної установи як відкритої соціально орієнтованої інституції, реалізації її комунікаційно-іміджевої й соціокультурної стратегії, стимулює зацікавлення реальних і потенційних користувачів. Джерела
Тараманова К. Бібліотека – громадськість (роль місцевої періодичної преси в забезпеченні комунікаційної взаємодії) // Бібліотечний вісник. –1998. – № 4. – С. 18-20; Тетенко М. Імідж бібліотеки і преса // Імідж сучасної бібліотеки : зб. ст. / Національна парламентська бібліотека України. – Київ, 2001. – С. 169–174; Зв`язки з громадськістю. Жанровий поділ PR-текстів : консп. лекцій / уклад. Т. С. Гринівський, О. З. Ножак ; Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці : Рута, 2008. – 96 с. – Бібліогр.: с. 95; Вайшенберг З. Новинна журналістика : навч. посіб. / за загал. ред. В. Ф. Іванова. – Київ: Академія Української Преси, 2011. – 262 с.; Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : підручник / Міністерство освіти і науки України. – 4-те вид., випр. і допов. – Київ : Алерта, 2014. – С. 363-370; Пахарук Е. А. Пресс-пакет. Практические рекомендации по составлению пресс-релиза // Бібліотечна журналістика : метод. матеріали до курсу / М-во культури України, Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка, Харків. обл. від-ня ВГО «Укр. бібл. асоц. » ; [уклад. Л. В.Глазунова, С. М. Миценко]. – Харків, 2015. – С. 20–30;
________________
Пресс-релиз в системе PR-технологий современной библиотеки PR–діяльність публічних бібліотек
Мазаєва Ольга Володимирівна Поперечна Лідія Андріївна Статтю створено : 26.03.2018 Останній раз редаговано : 29.03.2018 |
||