Обкладинка – зовнішнє покриття книжково-журнальних видань з одного цілісного аркуша цупкого паперу, яке з'єднується з блоком без форзаців та приклеюється до корінця блока або прошивається разом з аркушами. Захищає видання від пошкоджень, але не розраховане на тривале зберігання, тому в бібліотечній практиці часто оправляється в бібліотечну оправу, а комплект журналів – в один зшиток, конволют, при цьому справжні О., пошкоджені часом та користувачами, інколи губляться, знищуються.

Містить основні відомості про видання і служить елементом зовнішнього художнього оформлення. За характером оформлення О. бувають ілюстративними, декоративними чи шрифтовим, кольоровими чи чорно-білими, мальованими чи набірними. О. звичайно обрізають з трьох боків разом з книжковим блоком, але іноді її роблять більшою, з загортанням на зворот. За собівартістю виготовлення О. є дешевшими, ніж тверді палітурки.

Історично тривалий час книги випускали без О. у вигляді зшитого блоку окремих зошитів чи аркушів; пізніше, до кінця ХVІІІ ст., до блоків книг та брошур приклеювали захисний аркуш синього, блакитного чи сірого кольору цупкого паперу, формат якого був меншим необрізаного формату книги. І лише з кінця XVIII ст. на О. починають друкувати окремі вихідні відомості, віньєтки, орнаментальну рамку чи невелику ілюстрацію. У 20-х рр. ХІХ ст. друковані О. повністю витісняють «німі» кольорові О.

Вибрані терміни з інтролігаторства та палітурництва // Гальченко О. М. Оправа східнослов'янських рукописних книг та стародруків в Україні. – К., 2005. – С. 258–259;

Обложка // Книга: Энциклопедия. – М., 1999. – С. 451 – 452.  

Розанов И. Н. Книги и люди в ХІХ веке // Книга в России: в 2 ч. / под. ред. В. Я. Адарюкова и А. А. Сидорова. – 2-е изд. – М., 2008. Ч. 2. Русская книга ХІХ века. – С. 435 – 474.