За місяць : 1389
статей : 1008
| Рубрики : | Бібліотечні фонди |
Навчальна (освітня) програма – навчальне видання чи неопублікований офіційно затверджений нормативний документ, що визначає зміст, обсяг і вимоги до вивчення навчальної дисципліни, розвитку та виховання особистості відповідно до державних освітніх стандартів та навчальних планів і є базовим для створення інших навчальних видань: підручників і навчальних посібників. Основою для розроблення Н. п. є державний стандарт освіти відповідного рівня.
У спеціальних бібліотеках закладів освіти Н. п. використовують як джерело для проектування профілю бібліотечного фонду, організації бібліотечно-інформаційного обслуговування (супроводу освітнього і виховного процесів), розроблення та узгодження планів і програм з бібліотечно-бібліографічної, медійної та інформаційної грамотності, академічної доброчесності та ін.
Термін «навчальна програма» унормовано в ДСТУ 3017: 2015 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» і за характером інформації віднесено до категорії навчальних видань. Натомість у Законі України «Про освіту» уведено поняття «освітня програма» як єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.
Мета Н. п. – планування, організація й управління опануванням конкретної навчальної дисципліни, розвитком особистості з урахуванням особливостей освітнього процесу певного закладу та контингенту здобувачів освіти.
Порядок розроблення й запровадження Н. п. для закладів освіти визначає Міністерство освіти і науки України. З упровадженням Нової української школи відбувається оновлення змісту Н. п.
Н. п. розробляють: для всіх типів закладів освіти або окремо для середніх загальноосвітніх шкіл; спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням одного або кількох предметів, курсів або дисциплін; гімназій, ліцеїв, колегіумів; спеціальних загальноосвітніх шкіл, у. ч. шкіл-інтернатів для дітей з особливими освітніми потребами; для закладів дошкільної і позашкільної освіти; для інших закладів, що забезпечують здобуття повної середньої освіти в системі професійної (професійно-технічної) фахової передвищої освіти (заклади І–ІІ рівня акредитації).
Розрізняють Н. п. за рівнем новизни (типова, адаптована, авторська) і місцем у навчальному плані (навчальна дисципліна, спецкурс, курс за вибором, факультативний курс, гурток).
Типові освітні програми дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійної (професійно-технічної) освіти розробляються відповідно до вимог державного стандарту освіти відповідного рівня, певної освітньої галузі і офіційно затверджуються МОН. Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, розроблені ними, науковими установами, або іншими суб’єктами освітньої діяльності.
Типовим Н. п. з усіх навчальних дисциплін для всіх або окремих типів навчальних закладів інваріантної складової Типових навчальних планів, що розробляються на замовлення МОН України відповідними структурними підрозділами Національної Академії педагогічних наук України, іншими науково-методичними установами та організаціями, окремими особами або колективами, які мають відповідну науково-теоретичну й практичну підготовку, надають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Рішення про надання грифа ухвалюється на колегії МОН та затверджується наказом МОН. Н. п., які отримали гриф МОН, вносяться до щорічного Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих для використання в закладах освіти (розділ «Навчальні програми»).
Н. п. предметів та курсів (адаптовані та авторські) створюють учителі (самостійно або об'єднавшись) на основі освітнього стандарту, або за зразком типової (модельної) навчальної програми.
Н. п. має усталену структуру і зазвичай містить такі елементи: пояснювальна записка, навчально-тематичний план, зміст програми, прогнозований результат, орієнтовний перелік обладнання (за потребою), література, додатки (за потребою).
У пояснювальній записці визначаються цілі й завдання вивчення навчальної дисципліни, дається стисла характеристика її структури та окремих складових, перелік змістових ліній курсу, концентровано розкриваються особливості організації вивчення програмового матеріалу тощо.
Розділ програми «Зміст навчального матеріалу» формується на основі державного стандарту відповідної освітньої галузі. Навчальний матеріал розподіляється за розділами й темами за класами та роками навчання з деталізацією їхнього змісту та визначенням орієнтовної кількості годин на вивчення. Зміст навчального матеріалу Н. п. може мати додаткові рубрики, що конкретизують цілі і завдання предмета й відображають його специфіку, роль і місце в системі підготовки здобувачів освіти, формування особистості. Такими рубриками можуть бути списки художніх творів для вивчення напам’ять та самостійного читання, картографічних матеріалів, нормативно-правових актів і документів, що вивчаються, вимоги щодо практичного оволодіння видами мовленнєвої діяльності, видів письмових робіт для розвитку зв’язного мовлення, переліки практичних і лабораторних робіт, демонстраційних дослідів, тематика екскурсій, лабораторного практикуму, дослідницьких та весняно-літніх робіт, а також об’єкти праці тощо.
Додатки до Н. п. можуть містити: перелік основної та додаткової навчальної літератури, рекомендованої для використання у процесі вивчення предмета; перелік навчально-наочних та інших посібників; перелік програмних педагогічних засобів комп’ютерної підтримки предмета; список рекомендованої вітчизняної методичної літератури для вчителя; список науково-популярної літератури для учнів.
Реалізація Н. п. у конкретному закладі (класі) відображається в календарно-тематичному плануванні на певний навчальний рік. Орієнтовне календарно-тематичне планування розробляється провідними вчителями-практиками і є досить поширеним різновидом навчально-програмових видань.
У закладах вищої освіти (ЗВО) згідно з вимогами відповідних освітньо-професійних програм підготовки фахівців та навчальних планів викладачі розробляють робочі Н. п. дисциплін, які затверджуються рішеннями кафедр, рад факультетів та вчених рад ЗВО. Н. п. дисципліни визначає її місце і значення у процесі формування майбутнього фахівця, загальний зміст, знання та уміння, які студент набуває у результаті вивчення дисципліни; наводить дані про обсяг дисципліни у годинах та кредитах, перелік тем та видів занять, дані про підсумковий контроль тощо.
Н. п. поширюються здебільшого в електронному форматі, їх публікують на інтернет-ресурсах МОН та установ-розробників. Як твори друку належать до малотиражних видань. Низка видавничих організацій, що спеціалізуються на виданні навчальної літератури, вміщують тексти Н. п. до навчально-методичних посібників, адресованих педагогам. Н. п. курсів за вибором та факультативів видають за місцем розроблення – в наукових та освітніх установах, переважно обласних закладах післядипломної педагогічної освіти. Н. п. для вищої школи видають видавництва ЗВО з урахуванням своїх потреб, поширюють серед студентів та закладають у фонди бібліотеки закладу.
У бібліотечній практиці Н. п. продукують і використовують в організації гурткової роботи, професійного розвитку бібліотечних працівників, неформальної освіти користувачів.
ДСТУ 3017:2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – Чин. від 2016–01–07. – Київ, 2016;
Лист Міністерства освіти і науки від 27.03.2018 № 1/9-181 «Щодо освітніх програм»
Основи інформаційної культури : навч. програма курсу для 5-го класу / Л. А. Колосай [Поперечна] // Абетка шкільного бібліотекаря. – Київ : Вид. дім «Шкіл.світ»: вид. Л. Галіцина, 2006. – (Б-ка «Шкіл. світу»). – С. 102–105.;
Технологія розробки навчальної програми : метод. реком. / уклад. : Л. В. Кабан. – Біла Церква : КОІПОПК, 2008. – 48 с.;
———————————————
Освітньо-професійна програма бакалавра інформаційної, бібліотечної та архівної справи; бібліотекар