Пошук статті
![]() |
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 51 КількістьЗа місяць : 1080 статей : 1028 |
Милорадович Григорій Олександрович
Зростав у відомій аристократичній сім’ї дійсного статського радника Олександра Григоровича Милорадовича (1793–1868), предки якого, за родинними переказами, походили від сербських графів Охмукевичів з Герцеговини, переселилися до України в 15 ст., тут поріднилися із впливовими козацько-старшинськими родами і увійшли до їхнього кола. Мати – Софія Григорівна, уроджена Туманська (1805–1890). Дитячі роки провів у Чернігові та Києві, де певний час мешкала родина. Освіту здобув в елітарному Пажеському корпусі в Санкт-Петербурзі (1845–1857). Відтоді перебував на військовій службі в кавалергардському полку при імператорському дворі в чині корнета, завідував школою грамотності, полковою бібліотекою, виконував обов’язки полкового квартирмейстера. Від 1870 р. – офіцер для особливих доручень при командувачеві Київського військового округу. Учасник російсько-турецької війни 1877–1878 рр. Під час служби успішно зростав відповідно до табеля про ранги: від поручика (1859) до генерал-лейтенанта (1888). Нагороджений щонайменше 7 орденами, кількома медалями, золотою зброєю «За хоробрість». Йому був наданий графський титул (1873). Певний час Г. Милорадович перебував і на цивільній службі, виконуючи обов’язки мирового посередника в одній із дільниць Городнянського повіту Чернігівської губернії (1862–1865), почесного мирового судді Чернігівської губернії (1878). Згодом обирався чернігівським губернським проводирем дворянства (1890–1896), сенатором (1904). Крім численних офіційних посад Г. Милорадович багато займався громадською та благодійною діяльністю. Надавав матеріальну допомогу закладам охорони здоров’я та соціального захисту. Його п’ять каденцій поспіль, починаючи з 1883 р., обирали піклувальником Чернігівських богоугодних закладів. Значну увагу приділяв розвитку освіти. Цінуючи доброчинну діяльність мецената в цій сфері, Чернігівське губернське дворянське зібрання заснувало в Чернігівській жіночій гімназії стипендію імені графа Г. О. Милорадовича (1896), яку кращі гімназистки отримували й після його смерті. Успішну військову кар’єру й активне громадське життя Г. Милорадович плідно поєднував із дослідницькою діяльністю, зокрема в галузях генеалогії, біографістики та геральдики. Він активно вивчав історію власного родоводу, зокрема рід Милорадовичів та окремих його представників. Джерельною базою слугував багатий родинний архів та успадковані документи фамільних архівів Полуботків, Чарнишів, Туманських, Скоропадських, Лашкевичів та ін. Опублікував численні студії із сімейної історії: «Несколько слов о роде дворян Милорадовичей» (1857), «О роде дворян и графа Милорадовича» (1871), «Родословная графов и дворян Милорадовичей» (1879, 1880, 1890), «Граф Михаил Андреевич Милорадович» (1887), «Памятная книга графа Милорадовича» (1888, 1892), «Сказания о роде дворян и графов Милорадовичей» (1894), «Любецкий архив графа Милорадовича» (1898) та ін. Окрім основних біографічних відомостей в них також вміщено певну інформацію стосовно родоводу, що було нетипово для подібних досліджень того часу. ![]() ![]() ![]() ![]() Г. Милорадович започаткував щорічне періодичне видання «Родословная дворянской, княжеской и графской фамилии Милорадович» (1886–1903; із 1891 р. виходило під назвою «Родословная графа Милорадовича»). Йому вдалося створити яскравий груповий портрет кількох поколінь свого великого роду, який відіграв помітну роль в історії України. Не обмежуючись дослідженнями свого роду, історик займався й генеалогією споріднених сімей з кола козацької старшини. Результати вивчень Г. Милорадович опублікував у книзі «Малороссийское дворянство» (1890), що містила 20 ретельно опрацьованих родоводів: Полуботків, Туманських, Кочубеїв, Дуніних-Борковських, Максимовичів, Закревських, Милорадовичів, Маклашевських, Ґалаґанів, Уманців, Чуйкевичів, Єсимонтовських, Покорських-Жоравок, Танських, Іскрицьких, Галецьких, Солоніних, Новицьких, Завадовських, Гудовичів, кожний із яких складався з двох частин – родовідного розпису та історії роду. Неабияку цікавість становить вміщена в цій книзі бібліографія досліджень з історії та генеалогії «малоросійського дворянства». Ця праця й дотепер є цінним науковим джерелом з історії України. Одночасно займався систематизацією джерел та інформації з генеалогії місцевого дворянства. Видав «Алфавитный список дворянских родов Черниговской губернии, внесенных в дворянскую книгу, разделенную на шесть частей» (1890), куди увійшло понад 1,5 тис. прізвищ. Цей твір став основою для створення найбільшого за обсягом і значенням двотомного видання «Родословная книга дворянства Черниговской губернии» (1901), де вміщено відомості про майже дві тисячі дворянських родів, які походили переважно з козацької старшини. Ця книга, як і інші дослідження Г. Милорадовича, відіграла важливу роль у становленні генеалогії в Україні як наукової дисципліни. Генеалогічні студії поєднував з вивченням геральдичних емблем (гербів) та печаток дворянських родин Лівобережної України. За результатами досліджень підготував і видав книгу «Гербы малороссийских дворянский фамилий» (1892). Під керівництвом Г. Милорадовича в 1890–1896 рр. було зразково впорядковано великі, але занедбані архіви Чернігівського губернського дворянського депутатського зібрання і чернігівських губернських проводирів дворянства. Він увів у науковий обіг низку маловідомих документів та матеріалів 17–19 ст., переважно із власного родинного архіву, серед яких: «Материалы для истории Южной Руси» (1858, 1890), «Книга пожиткам бывшего черниговского полковника Павла Полуботка 1724 г.» (1859), «Акты фамилии Полуботок с 1669 по 1734 гг.» (1889), «Материалы для истории Малороссии» (1890) та ін. Був одним із засновників та першим головою Чернігівської губернської вченої архівної комісії (1896–1901, 1903–1904), засідання якої тривалий час відбувалися в його чернігівському будинку. Поряд з О. Лазаревським та П. Єфименком історик стояв біля витоків краєзнавчої бібліографії в Україні. Зокрема, ще навчаючись у Пажеському корпусі, зініціював упорядкування покажчиків змісту чернігівської преси й видав у 1857 р. покажчик основних публікацій у «Черниговских губернских ведомостях» за перші 20 років існування цього часопису, приділивши головну увагу матеріалам з історії, етнографії та статистики регіону. Уклав ретроспективний бібліографічний покажчик «Иностранные сочинения о Малороссии», який спершу вийшов окремим виданням (1858), а згодом друкувався частинами на сторінках «Черниговских губернских ведомостей» (1859–1860). У покажчику наведено праці з історії, географії, статистики, етнографії, біографічну й художню літературу (белетристику) польською, французькою, німецькою та іншими європейськими мовами. Цим покажчиком 19-річний дослідник поклав початок бібліографуванню зарубіжної літератури про Україну. Видав вірші свого діда – Василя Туманського, з цінною бібліографічною інформацією. Постійно стежив за книжковими новинками та періодичними виданнями й систематично публікував бібліографічні замітки в «Черниговском листке» (1861–1863, видавав Л. Глібов), «Киевской старине», «Русской старине» та інших часописах другої половини 19 – початку 20 ст. Г. Милорадович одним із перших звернувся до історії книгодрукування в Чернігові та Новгород-Сіверському. Досліджував діяльність і продукцію друкарень Новгород-Сіверського, Спасо-Преображенського та Троїцько-Іллінського монастирів. Є автором численних нарисів з історії Любеча й Чернігова та їхніх святинь. Активно займаючись історичними дослідженнями та маючи доступ до архівних документів тогочасних установ, Г. Милорадович надрукував низку унікальних праць, довідників і статей, де вдало поєднав відомості з генеалогії та історичної біографістики з елементами геральдики, археографії і соціально-станової історії і які не втратили своєї актуальності й дотепер. Протягом усього життя Г. Милорадович дбайливо збирав і доповнював родинну книгозбірню, започаткувану ще його дідом і батьком. Поступово укомплектував велику бібліотеку, що зберігалася в родовому маєтку в Любечі та частково в Чернігові. На початку 20 ст. вона налічувала майже 16 тис. томів переважно російською та французькою мовами. Як справжній бібліофіл, Г. Милорадович мав власний екслібрис «Библиотека графа Милорадовича». На екслібрисі зображено фамільний герб Милорадовичів-Храбреновичів, де два серби тримають щит над гаслом «Без страха и упрека». Подальша доля бібліотеки роду Милорадовичів виявилася драматичною. Влітку 1917 р., коли на Чернігівщині суттєво загострилася політична ситуація, син і вдова Г. Милорадовича перевезли із садиби в Любечі до Чернігова частину фамільного архіву та бібліотеки. Після встановлення радянської влади в реквізованому будинку Милорадовичів у Чернігові було облаштовано Музей поміщицького побуту і мистецтва, до складу якого увійшла й бібліотека. Водночас Чернігівська губнаросвіта створила спеціальну комісію для розподілу «библиотеки бывш. графов Милорадовичей по принадлежности в библиотеку Подотдела Искусств, в Музей и Внешкольный Подотдел». Як наслідок, цінну книгозбірню розпорошили між різними установами, що згодом спричинило втрату її значної частини. Більше вціліли книги з історичної тематики та періодичні видання – вони й нині зберігаються в Чернігівському обласному історичному музеї імені В. В. Тарновського. Цінний родинний архів, дбайливо упорядкований Г. Милорадовичем (копії царських грамот, гетьманських універсалів та імператорських указів, господарські й фінансові документи, службові формуляри, листи, судові акти, жалувані грамоти, патенти на чини, духівниці, листування, атестати тощо) і фамільну портретну галерею Милорадовичів (за незначним винятком) було втрачено під час Другої світової війни. Невелика кількість документів, пов’язаних із Г. Милорадовичем та його родом, зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї імені В. В. Тарновського (інвентарний номер Ал–506). Активна наукова та громадська діяльність Г. Милорадович здобула загальне визнання. Він обирався почесним членом Чернігівського статистичного комітету (1861) та Чернігівського благодійного товариства, членом ради Міністерства хліборобства та державного майна, Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії (1883), Історичного товариства Нестора-літописця (1895), правління Російського генеалогічного товариства (1898), Київського слов’янського товариства, Санкт-Петербурзького слов’янського благодійного товариства, Імператорського товариства заохочення художників, Товариства піклування про сім’ї воїнів, що втратили здоров’я під час служби, Окружного правління імператорського Російського товариства рятування на водах. Похований у фамільному склепі в чернігівському Троїцькому соборі.
Твори
Биографические очерки замечательных Милорадовичей [Андрея Степановича, Григория Петровича и др.] / [соч.] Григория Милорадовича. – Чернигов : [б. и.], 1857. – 32 с. Хутор Вознесенск : [описание хутора, принадлежащего Туманским и письма разных лиц В. Г. Туманскому] / Г. Милорадович. – Чернигов : [б. и.], 1857. – 21 с. Василий Григорьевич Туманский : (биогр. очерк) / Г. А. Милорадович. – Чернигов : Губ. тип., 1858. – [2], 48 с. Антониевский Любечский мужский монастырь / [Григорий Милорадович]. – [Чернигов] : Губ. тип., [1860]. – 79 с. Сказание о Чудотворной иконе Любечской Божией Матери / Г. А. Милорадович. – Изд. 2-e, испр. и доп. – Киев : [б. и., 1860]. – 14 с. Воспоминание об Александре Григорьевиче Милорадовиче / Г. А. Милорадович. – Чернигов : Ильин. тип., аренд. Губ. зем. управой, 1868. – 20 с. О роде дворян Полуботок / Г. А. Милорадович. – Киев : Тип. И. и А. Давиденко, аренд. С. Кульженко и В. Давиденко, 1870. – 65 с. Любеч. Родина преподобного Антония Печерского / Г. А. Милорадович. – Киев : Тип. Киево-Печер. Успен. лавры, 1873. – [4], 109 с. Материалы для истории Пажеского корпуса, 1711–1875 / [Г. Милорадович]. – Киев : Тип. М. П. Фрица, 1876. – 267 с. : ил. Анекдоты, черты из жизни графа Милорадовича / собраны гр. Милорадовичем. – 4-е изд. – Киев : [б. и.], 1881. – [4], 91, [2], 21 с. Андрей Степанович Милорадович, покоритель Мачина в 1771 году, Черниговского наместничества губернатор (†1798 г.) : биогр. очерк сост. гр. Милорадовичем : с прил. 57 писем к нему / Г. А. Милорадович. – 2-е изд. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1887. – 53 с. Князь Сергий Павлович Голицын, бывший черниговский губернатор / Г. А. Милорадович. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1888. – 23 с. Описание черниговских соборов Спасо-Преображенского и Борисоглебского с видом соборов / Г. А. Милорадович. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1889. – 27 с. : 1 л. фронт. (ил.). Алфавитный список дворянских родов Черниговской губернии, внесенных в дворянскую родословную книгу, разделенную на шесть частей / сост. губ. предводителем дворянства гр. Гр. Ал. Милорадовичем. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1890. – 29 с. Малороссийское дворянство : Полуботки, Туманские, Кочубеи, Дунин-Борковские, Максимовичи, Закревские, Милорадовичи, Миклашевские, Галаганы, Уманцы, Чуйкевичи, Есимонтовские, Покорские-Жоравки, Танские, Искрицкие, Галецкие, Солонины, Новицкие, Завадовские, Гудовичи / изд. [Г.] Милорадович. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1890. – [2], 63 с. Материалы для истории Малороссии (Из архива гр. Милорадовича). –Чернигов: Тип. Губ. правл., 1890. – 14 с. Описание черниговских соборов Спасо-Преображенского и Борисоглебского / сост. [Г.] Милорадович. – 2-е изд., доп. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1890 (обкл. 1889). – 31 с. : 1 л. фронт. (ил.), 1 л. план. : ил. Православный монастырь Житомыслич в Герцеговине : выдержки из дневника гр. Милорадовича с прилож. ст. архим. Дучича : пер. с серб / Г. А. Милорадович. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1890. – 77 с. : портр. Письма Василия Ивановича Туманского и неизданные его стихотворения / [предисл.: П. Ставицкий ; послесл.: гр. Г. Милорадович]. – Чернигов : [б. и.], 1891. – [2], 152 с. Андрей Степанович Милорадович, командир Севского пехотного полка 1762–1771, генерал-поручик 1779–1796 : биогр. очерк сост. гр. Милорадовичем / Г. А. Милорадович. – 3-е изд. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1892. – 65 с. Любеч и его святыня / [соч.] Гр. Милорадовича. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1892. – 71 с. Сборник Черниговского дворянства : 1. Капиталы для пособия на воспитание и другие. 2. Правила о стипендиях и стипендиатах. 3. Программы / сост. Чернигов. губ. предводителем дворянства, гр. Г. А. Милорадовичем. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1892. – 44, II с. Список губернских и уездных предводителей дворянства Черниговской губернии : 1782–1893 гг. / Изд. губ. предводителем дворянства ген.-лейт. гр. [Г.] Милорадовичем. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1893. – 24 с. Списки губернских предводителей дворянств Российской империи 1785–1895 / сост. и изд. чернигов. предводителем дворянства гр. [Г.] Милорадовичем. – Чернигов, 1895. – [4], 39 с. Родословная книга Черниговского дворянства. Т. 1, ч. 1 и 2 / Гр. Григорий Александрович Милорадович. – Санкт-Петербург : Санкт-Петербург. губ. тип., 1901. – [6], VI, 114, 646 с. : ил. Родословная книга черниговского дворянства. Т. 2, ч. 3, 4, 5, 6 и прил. / Гр. Григорий Александрович Милорадович. – Санкт-Петербург : Санкт-Петербург. губ. тип., 1901. – 877 с. разд. паг., 3 л. ил.
Джерела
Коваленко О. Б. Історія Північного Лівобережжя у науковій спадщині Г. О. Милорадовича / О. Б. Коваленко // Чернігів. земля у давнину і середньовіччя : тези доп. міжнар. наук. конф. у м. Славутичі, 5–6 жовт. 1994 р. / Ін-т історії України НАН України [та ін.]. – [Б. м., 1994]. – С. 9–11. Дудко В. Тарас Шевченко очима Григорія Милорадовича / Віктор Дудко // Кур’єр Кривбасу. – 1997. – № 91/92. – С. 106–110. «До тебе прихильна, дарма, що кавалергард» : листи Є. І. Милорадович до Г. О. Милорадовича (1860–1865 рр.) / Чернігів. іст. музей ім. В. В. Тарновського ; відп. ред. О. Б. Коваленко ; [упоряд. С. О. Половнікова]. – Чернігів : Чернігів. обереги : Сіверян. думка, 2002. – 103 с. : іл. Коваленко О. Спасо-Преображенський собор у науковій спадщині та діяльності Г. Милорадовича / Ольга Коваленко // Чернігів. старожитності : зб. наук. пр. / Нац. архіт.-іст. заповідник «Чернігів стародавній» [та ін.]. – Чернігів, 2012. – Вип. 1. – С. 85–89. Коваленко О. Г. О. Милорадович і розвиток освіти на Чернігівщині у другій половині ХІХ ст. / Ольга Коваленко // Треті Фльорівські читання : матеріали наук.-практ. конф. до 40-річчя відновлення іст. ф-ту 15 жовт. 2013 р. / Ін-т історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського, Чернігів. нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Чернігів. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти ім. К. Д. Ушинського. – Чернігів, 2013. – С. 25–27. Коваленко О. Книга в житті і діяльності Г. О. Милорадовича / Ольга Коваленко // Краєзнавча діяльність бібліотек Чернігівщини : обл. наук.-практ. конф. до 25-ї річниці незалежності України, 17–18 серп. 2016 р. : зб. матеріалів / Чернігів. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка [та ін. ; упоряд.: П. Грищенко, І. Каганова ; відп. ред. І. Аліференко]. – Чернігів, 2016. – С. 89–94. https://epub.chnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5910/1/Садиба Милорадовичів у Любечі.pdf. Коваленко О. О. Церква у громадській та доброчинній діяльності Г. О. Милорадовича / О. О. Коваленко // Церква – наука – суспільство: питання взаємодії : присвяч. пам’яті київ. митрополита Євгенія (Болховітінова) : матеріали Шістнадцятої Міжнар. конф. (29 трав. – 2 черв. 2018 р.) / Нац. Києво-Печер. іст.-культур. заповідник, Ін-т археології НАН України [та ін.] ; організац. ком. конф.: О. В. Рудник (гол.) [та ін.]. – Київ, 2018. – С. 264–268.
———————————————— Милорадович Григорій Олександрович (1839–1905) // Електронна бібліотека «Україніка»
|
||