Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 45
За місяць : 783
Кількість
статей : 978
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека
Рубрики : Бібліотеки
Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека

imageЛьвівська обласна науково-педагогічна бібліотека – інформаційний, культурний, освітній заклад, спеціальна бібліотека, провідна установа обласного рівня з питань бібліотечно-бібліографічного та науково-інформаційного забезпечення педагогічної науки і практики, обласне книгосховище педагогіко-психологічної, науково-методичної, довідкової літератури, підручників та посібників, фахових періодичних видань, інформаційно-методичний центр для бібліотечних працівників закладів загальної середньої освіти. Створена у 1925 р. як Державна педагогічна бібліотеки у Львові; одна з найдавніших освітянських книгозбірень України. Після низки подальших перейменувань, з 2017 р. офіційне найменування – Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» (КЗ ЛОР ЛОНПБ).

З 2007 р. має статус юридичної особи. Згідно зі Статутом КЗ ЛОР ЛОНПБ, засновником закладу є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, власником – Львівська обласна рада; перебуває у спільній власності територіальних громад Львівської області. Підпорядковується департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, фінансується з обласного (місцевого) бюджету, керується нормативно-правовою базою Міністерства освіти і науки (МОН) України та Міністерства культури та інформаційної політики України.

КЗ ЛОР ЛОНПБ є важливою складовою інформаційно-освітньої інфраструктури України, належить до мережі освітянських бібліотек МОН України та Національної академії педагогічних наук (НАПН) України. Основна мета діяльності книгозбірні – задоволення інформаційних потреб науково-педагогічних та управлінських освітянських кадрів, учителів, науковців, студентів, учнівської молоді Львівщини, а також сприяння підвищенню їх професійного, духовного і культурного рівнів.

Установу під найменуванням Państwowa Biblioteka Pedagogiczna we Lwowie (пізніше Państwowa Centralna Biblioteka Pedagogiczna we Lwowie) офіційно засновано 1 грудня 1925 р., з ініціативи тогочасної кураторії (управління) Львівської шкільної округи – інституції у підпорядкуванні Міністерства віросповідань та народної освіти Другої Речі Посполитої.

Фундатор і засновник бібліотеки – відомий польський педагог, професор Генрик Якуб Копія (1866–1933). Саме йому кураторія Львівської шкільної округи надала мандат на створення Державної педагогічної бібліотеки (ДПБ) у Львові та розгортання її діяльності. Під керівництвом Г. Копії книгозбірня працювала у 1926–1933 рр.

imageПерші кроки до створення бібліотеки були здійснені в 1924 р.: у львівського художника та графіка Р. Менкіцького (1887–1942), автора багатьох бібліотечних екслібрисів, було замовлено екслібрис для майбутньої ДПБ у Львові. Організаційні заходи із започаткування книгозбірні розпочато у вересні 1925 р., а офіційний наказ за № II.645/26 про відкриття ДПБ підписав 1 лютого 1926 р. заступник куратора Львівської шкільної округи С. Гаучак. У цьому документі зазначалося, що бібліотеку відкрито для  педагогічного персоналу різноманітних навчальних закладів Львівської шкільної округи та всіх осіб, причетних до просвітництва. Однак для публічного користування книгозбірню відкрили лише в 1927 р. у приміщенні Першої гімназії (польської) на вул. Кубалі (нині – Володимира Шухевича), 4. Послугами новоствореної бібліотеки користувалися працівники кураторії, директори та вчителі шкіл, інших навчальних закладів усіх типів, студенти Львівського університету, педагоги з теренів шкільної округи, які стажувалися на вчительських курсах у Львові, а також учні випускних 5-х курсів учительських семінарій (з 1932 р. – педагогічних ліцеїв). Користування книгозбірнею було платним.

За правилами користування бібліотекою, викладеними у 15 пунктах, вона працювала щоденно з 12:00 до 14:00 та із 17:00 до 19:00 крім вихідних днів та римо-католицьких свят. Перевага в користуванні читальною залою (розрахованою на 14 місць) надавалася вчителям, а інші категорії читачів мали доступ до неї лише за наявності вільних місць. Усі відвідувачі закладу власноруч заповнювали спеціальний формуляр, для з’ясування особи читача керівник бібліотеки мав право затребувати довідку з місця роботи. Книжки додому дозволялося брати на термін 1–4 тижні, проте існували певні обмеження, зокрема, заборонялося виносити з приміщення бібліотеки енциклопедичні, періодичні видання, бібліографічні праці. У читальній залі дозволялося користуватись одночасно сімома книжками, брати додому – лише два видання.

Окрім фізичних осіб, бібліотека обслуговувала наукові товариства і установи у Львові та поза містом, за їхній рахунок та за оформленими належним чином письмовими запитами (із зазначенням номера протоколу засідання колегіальної ради, дати та інших реквізитів), надісланими поштою. Зокрема, у 1930 р. ДПБ у режимі заочного бібліотечного абонемента на замовлення з інших міст вислала 54 книжки.

Основу фонду новоствореної книгозбірні склали 1 800 книжок, що надійшли від 15 бібліотек польських гімназій Львівської шкільної округи. За рахунок дотацій, виділених Міністерством віросповідань та народної освіти, для книгозбірні було здійснено додаткову закуплю книжок та передплачено періодичні видання. У 1929 р. ДПБ вже мала 5 031 пр. книжок і часописів різними мовами, головно з питань історії виховання і шкільництва, педагогіки і дидактики, зокрема, спеціальної педагогіки (дошкільного й позашкільного виховання), методики викладання предметів, шкільного управління та педагогічної бібліографії, підручники, передплачувала 88 періодичних видань польською, німецькою, французькою і англійською мовами.

З 1931 р. відомості про діяльність бібліотеки регулярно подавалися в «Офіційному журналі кураторії Львівської шкільної округи» (Dziennik Urzedowy Kuratorium Okrengu Skolnego Lwowskie), зокрема, про її реорганізацію у Львівську державну педагогічну бібліотеку (1934), кількісне зростання її фонду (10 250 пр. у 1934 р.).

Від початку діяльності книгозбірні було створено її систематичний каталог, що містив 12 розділів, які, своєю чергою, поділялися на тематичні підрозділи з питань загальної педагогіки, загальної дидактики, філософії (охоплював також естетику, етику, логіку, психологію), історії педагогіки та шкіл, устрою шкіл, шкільної статистики, спеціальних методик викладання класичних та сучасних мови, географії, історії, математики та геометрії, природознавства, фізики, хімії,  інших предметів (релігії, пропедевтики і т. ін.), шкільних організацій, педагогічної періодики, бібліографії тощо. Починаючи з 1932 р. фонди ДПБ відображались вже у трьох каталогах: інвентарному, абетковому та систематичному (предметному), до якого було додано 13-й розділ (загальне, дошкільне, позашкільне виховання та фахове шкільництво).

У бібліотеці зберігся друкований примірник першої частини абеткового каталогу Katalog alfabetyczny Panstwowej Biblioteki Pedagogicznej we Lwowe (od Nr, 1 do 6300 wlasnznie / Czesc 1), що розкриває бібліотечний фонд за тематикою видань і містить відомості про організації та осіб, які дарували бібліотеці літературу. Каталог опубліковано у 1933 р., частину його накладу розсилали навчальним закладам Львівської шкільної округи для зручності замовлень видань із фондів ДПБ.

На початок 1933 р. фонд бібліотеки становив 6 300 пр. Його відчутне кількісне зростання (на 4 500 пр. порівняно з початковим етапом діяльності закладу) відбувалося завдяки коштам, виділеним Міністерством віросповідань та народної освіти, книжковим дарам міністерства, кураторії Львівської шкільної округи, загальноосвітньої школи в Буську (Szkoła powszechna w Busku), Спілки директорів (Stowarzyszenie dyrektorów), Товариства вчителів вищих шкіл (Towarzystwa Nauczycieli Szkół Wyższych), Спілки польських вчителів загальноосвітніх шкіл (Związek Polskich Nauczycieli Szkół Powszechnych) тощо. До поповнення фондів ДПБ долучалися відомі у Львові педагоги та представники львівської інтелігенції. Деякі антикварні книги було закуплено в букіністів.

Директор ДПБ представляв установу в різноманітних бібліотечних заходах, зокрема  на з’їзді польських бібліотекарів у Львові (1928), де брав участь у засіданнях секції освітніх бібліотек.

Наступником Г. Копії на посаді директора ДПБ став львівський педагог, учений у галузі етнології та психології Іван (Ян) Кухта (1900–1949), призначений згідно з наказом кураторії Львівської шкільної округи за № ВР. 36 401/33 від 23 вересня 1933 р. Він виявив себе здібним керівником та організатором бібліотечної справи. Очолював бібліотеку двічі: з 1933-го по 1940 р. та з 1941-го по 1945 р.

image
Statut Panstwowej Ctntralnej Biblioteki Pedagogicznej we Lwowei (1934)
У 1934 р. за наказом кураторії Львівської шкільної округи установа дістала уточнене офіційне найменування – Державна центральна педагогічна бібліотека Львівського шкільного округу у Львові (ДЦПБ, пол. Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna Kuratorjum O. S. Lwów) і була переведена на державний бюджет. Ухвалено новий Статут установи, в першому параграфі якого зазначалося, що бібліотека, незважаючи на «джерела, з яких постала і поповнювалася, є державною власністю». Метою ДЦПБ визначалося надання допомоги освітянам у підвищенні свого педагогічного й наукового рівнів; наголошувалося, що бібліотека зберігає книги, брошури і часописи польською та іншими мовами з питань історії виховання і шкільництва, психології, педагогіки, методики навчання та ін. Декларувалося створення Ради бібліотеки як дорадчого органу при дирекції установи задля тіснішої співпраці між педагогічною спільнотою та книгозбірнею. До складу Ради на принципах ротації входили викладачі гімназій, шкільні вчителі, інструктори методичних осередків, представники різних галузей науки, зокрема такі відомі польські вчені, як етнолог А. Фішер, письменник і педагог С. Лемпіцький, історик літератури Ю. Кляйнер, мовознавець В. Ташицький, педагог Б. Суходольський та ін. У 1935 р. Раду ДЦПБ очолив директор Державної вчительської семінарії у Львові Т. Козяра. Одним із перших документів за його підписом як очільника Ради стала «Відозва до Загалу вчительства шкіл усіх категорій Львівської шкільної округи», в якій наголошувалося на необхідності розширення матеріальної бази ДЦПБ, пропонувалося всім учителям округи, незалежно від статусу навчального закладу, робити річні добровільні внески задля розвитку бібліотеки. У цьому документі також декларувався намір бібліотеки розширювати масштаби своєї діяльності і «служити методичним вогнищем та регіональним центром у окрузі через творення своїх філій», висилати книжки кожному, хто письмово звертатиметься з таким проханням, надавати бібліотечні та методичні консультації, сприяти у проведенні наукових досліджень, написанні відповідних доповідей (рефератів).

Керівництво установи та Рада бібліотеки у комплектуванні фонду ДЦПБ намагалися добирати видання, які б репрезентували як різні галузі гуманітарних знань, так і основні напрями тогочасної суспільної думки, офіційні документи. У фонді книгозбірні були представлені збірники рапортів, наказів, статутів, як-от: «Правильник для народних шкіл усіх категорій» (Львів, 1876), «Правильник для виділових і народних шкіл» (Львів, 1909), «Шкільний правильник для учнів і учениць державних промислових шкіл» (Львів, 1909), «Причинки до історії виховання і освіти у Польщі» в трьох томах (Львів, 1910–1912), звіти крайової шкільної ради про стан середніх шкіл (Львів, 1872–1912) та стан публічної освіти (Львів, 1868–1912), міської шкільної ради про стан народних шкіл Львова (1896–1907), польського шкільного музею (Львів, 1905–1914 рр.) тощо. Бібліотека мала унікальну добірку найцінніших праць з дитячої психології, педагогіки, дидактики – Księgozbior Kursów Wakacyjch; формувала єдину в Польщі колекцію методичної полоністичної літератури (охоплювала майже 2 тис. томів). Каталог цієї колекції (Katalog dzieł metodycznych z dziedziny nauki języka polskiego) видав І. Кухта у співавторстві з методистом кураторії Львівської шкільної округи М. Шлушкевичовою. ДЦПБ отримала як дарунок книгозбірню колишньої Львівської чоловічої вчительської семінарі.

Відповідність тематики комплектування фонду бібліотеки головним напрямам її діяльності зберігається протягом усього часу існування установи.

Під керівництвом І. Кухти у ДЦПБ значну увагу приділяли вдосконаленню методів і форм роботи книгозбірні. Вчителів інформували про нові надходження книжок та періодики до ДЦПБ на сторінках часопису Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. Бібліотека підтримувала робочі контакти з директорами шкіл, організаторами педагогічних конференцій, керівниками методичних осередків, інспекторами шкільної округи тощо, яким розсилалася корисна для них інформація. Натомість до бібліотеки надходили навчальні плани та звіти гімназій Львівської шкільної округи. Ці документи опрацьовували працівники відділу бібліографії ДЦПБ з метою вивчення попиту на педагогічну літературу, вирішення питань щодо доукомплектування гімназій необхідною літературою, каталогізування літератури в шкільних та гімназійних бібліотеках тощо. Під час проведення педагогічних курсів або конференцій у бібліотеці для їх учасників організовували книжкові виставки, тематично пов’язані з цими заходами.

При книгозбірні діяв спеціальний бібліографічний консультаційний пункт (порадня) для педагогів, що мали складати кваліфікаційні іспити на Вищих учительських курсах, готувати реферати науково-педагогічного профілю або показові заняття. Цим відвідувачам пропонувалися рекомендаційні списки літератури за тією чи іншою темою. Станом на 1936 р. було укладено 15 таких списків. Працювала також порадня для вихователів та педагогів, які займалися дітьми, «важкими для виховання».

Бібліотека продовжувала практику систематичного видання власних абеткових каталогів, розпочату за часів Г. Копії. Впродовж 1936–1938 рр. було видано ще три частини каталогу. Друга частина каталогу (Państwowa Centralna Biblijoteka Pedagogiczna we Lwowie: Katalog Alfabetyczny — Książki i czasopisma w języku polskim od nr. 6301-8400. – Lwów : 370 Nakładem Państwowej Centralnej Bibljoteki Pedagogicznej we Lwowie, 1936) засвідчила зростання бібліотечного фонду на 2 099 одиниць, фонд періодики сягнув 130-ти назв видань польською, німецькою, французькою, російською та українською мовами. Третя частина (Państwowa Centralna Biblijoteka Pedagogiczna we Lwowie : Katalog Alfabetyczny – Książki i czasopisma w języku polskim od nr. inw. 8401-10250. – Lwów : Nakładem Państwowej Centralnej Bibljoteki Pedagogicznej we Lwowie Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskego, 1937) містила відомості про зростання фонду на 1 849 томів, наявність 162 найменувань періодичних видань польською, німецькою, французькою, англійською, російською та українською мовами. За даними четвертої частини  (Państwowa Centralna Biblijoteka Pedagogiczna we Lwowie: Katalog Alfabetyczny – Książkі i czasopisma w języku polskim od nr. inw. 10251-12000. – Lwów : Nakładem Państwowej Centralnej Bibljoteki Pedagogicznej we Lwowie Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskego, 1938) фонд зріс на 1 749 одиниць і сягнув 12 тис. томів. До друкованих каталогів педагогічної бібліотеки почали додавати методичні порадники. Вони містили рекомендації, що і як слід читати вчителям. Зокрема, тут наводилися ретельно структуровані списки літератури для здачі практичного екзамену вчителів загальних шкіл, іспитів з педагогічних предметів, «науки про сучасну Польщу», польської мови тощо. Значну частину рекомендованої літератури складали праці Я. Кухти про особливості дитячої психології.

Бібліотека інформувала через пресу педагогів Галичини про абеткові каталоги та можливість їх придбання. Дві частини каталогу коштували 1,15 злотих. Всі чотири томи каталогу можна було купити в бібліотеці за 1,60 злотих. Бібліотека провадила також велику роботу з виявлення, збирання та систематизації наукових праць i статей за авторством учителів середніх шкіл із подальшим виданням відповідного каталогу (відомо про два його томи).

За ініціативою І. Кухти ДЦПБ налагодила співпрацю з польськими та закордонними видавництвами, іншими освітянськими книгозбірнями – гімназійними, шкільними, методичних осередків кураторії Львівської шкільної округи, бібліотекою Міністерства віросповідань та народної освіти у Варшаві.

У 1938 р. ДЦПБ обслуговувала 2 555 постійних читачів, які сплачували річні внески за користування бібліотекою. Протягом 1937–1938 рр. кількість відвідувачів установи збільшилася на 885 осіб, що свідчило про її популярність.

При ДЦПБ було засновано власне видавництво, в якому впродовж 1936–1937 рр. виходили три книжкові серії: «Львівська педагогічна бібліотека», «Львівська виховно-дидактична бібліотечка», «Львівська бібліотечка перекладів психологічних праць». Серед видань – праці польських учених (Я. Кухти, Ю. Констатиновича, С. Лотоцької, X. Подкульської, С. Малиновської, Л. Блявштайна, З. Мислаковського), частина – переклади творів російських (Л. Виготського і М. Ширвіндта) та німецьких (Ф. Кюнкеля, М. Вертмаєра, Е. Кронера) науковців. Воєнні події 1939-го і наступних років перешкодили ширшій реалізації цього видавничого проєкту.

Станом на 1939 р. ДЦПБ була однією з найбільших (фонд становив 15 870 томів ) і найкращих спеціальних бібліотек не лише Львова, а й Польщі. Разом з директором І. Кухтою у штаті книгозбірні було 6 працівників (4 поляки, 2 українці). У зв’язку зі зростанням обсягу фонду частину видань було виділено у т. зв. методичну бібліотеку і на правах філії ДЦПБ переміщено у будівлю на вул. Кармелітській (нині – Просвіти), 4-А.

Після приєднання у вересні 1939 р. Західної України до УРСР усі львівські книгозбірні потрапили під реорганізацію за радянським зразком, що призвело до зламу усталених форм і методів бібліотечної роботи і спричинило значні проблеми в їхній діяльності, втрату багатьох фондів і кваліфікованих працівників. Протягом двох наступних років та в час німецької окупації статус бібліотеки і джерела її фінансування були нестабільними. За цей період майже повністю втрачено її документацію. Зберігся стислий виклад історії педагогічної бібліотеки, за авторством її директора І. Кухти, написаний для Обласного інституту удосконалення вчителів у Львові, де подано детальний опис книгозбірні та біограми її працівників (С. Трелліни, Д. Полішука, Н. Сємєнської, В. Жвіра).

12 лютого 1940 р. І. Кухта, прагнучи зберегти цілісність і профіль установи, звернувся до згаданого інституту з проханням узяти бібліотеку «під свою опіку і на свій бюджет». Того ж року книгозбірню було реорганізовано в Державну центральну педагогічну бібліотеку Обласного інституту удосконалення вчителів у Львові.

Протягом 1939–1940 рр., бібліотека зазнала помітних втрат. Кілька її працівників стали безробітними наприкінці 1939 р., наступного року звільнили з роботи й І. Кухту. Першим кроком нового директора Блюменкрауза стали чистка фондів і передання 14 тис. видань іноземними мовами цензурному відомству (Львівському облліту). Більшу частину німецькомовної літератури було знищено, чверть фонду спалено, близько 10 тис. томів розграбовано. На п’ятий день війни (26 червня 1941 р.) майже повністю було знищено і приміщення бібліотеки, разом із каталогами та інвентарними книгами.

З окупацією Львова німецькими військами працівники бібліотеки почали рятувати те, що залишилося від книгозбірні. Впродовж 15–30 грудня 1941 p. у вцілілу частину будівлі бібліотеки було повернено 6 700 книжок, виданих її відвідувачам ще до початку війни, а також фонд методичної бібліотеки, який розміщувався на вул. Кармелітській, 4-А.

У перші місяці німецької окупації Галичини у Львові було створено Державну бібліотеку (Staatsbibliothek Lemberg) під керівництвом У. Йоганссена. До її структури, разом з бібліотекою Оссолінеуму та іншими книгозбірнями, на правах відділу увійшла і педагогічна бібліотека, яку після річної перерви знову очолив І. Кухта.

Під час німецької окупації в книгозбірні працювали молоді поляки В. Жвір, А. Целінська, Л. Берлінський, українка М. Гірняк, єврей В. Александрович. У грудні 1941 р. зі звільненням проф. А. Фішера значну частину бібліотечної праці було перекладено на плечі І. Кухти, який узяв на себе обов’язок опрацювати всю педагогічну літературу книгозбірні і відновити її картковий предметно-тематичний каталог. Він також керував поверненням і упорядкуванням видань, вилучених до війни представниками Львівського облліту і переданих до інших бібліотек (університетської, Оссолінеуму та ін.).

У лютому 1943 р. за наказом У. Йоганссена книгозбірня придбала приватну бібліотеку Якуерса (приблизно 300 книг). У червні того ж року II відділ Staatsbibliothek Lemberg передав 3 600 видань з питань філософії, психології, педагогіки із Львівського університету Яна Казимира (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка). Фонди бібліотеки поповнювалися також книжками, переданими з військової квартирної служби, тобто із зайнятих нею осель мешканців Львова та за рахунок інших надходжень.

Функціонування бібліотеки та її збереження під час окупації забезпечував директор І. Кухта. З ризиком для себе, обравши тактику затягувань, він тричі проігнорував розпорядження німецької бібліотечної адміністрації щодо перевезення до Німеччини цінної для науковців приватної бібліотеки проф. К. Твардовського (приблизно 3 тис. томів, здебільшого з історії філософії).

Новий період діяльності книгозбірні розпочався із закінченням Другої світової війни. Бібліотека перейшла у підпорядкування Львівського обласного відділу народної освіти (облвно), набула статусу обласної і була перейменована у Львівську обласну науково-педагогічну бібліотеку (ЛОНПБ). У реєстраційній картці від 7 серпня 1946 р. (за підписом тодішнього директора В. Ільяшенка) тип бібліотеки визначено як спеціальна (науково-педагогічна) установа.

image
Будівля бібліотеки на вул. Зеленій, 24
image
Бібліотечний каталог, 1960-ті роки
image
Черговий бібліограф консультує читача, 1960-ті роки
Наступного року бібліотеку перемістили до збудованого у стилі класицизму будинку-палацу на вул. Зеленій, 24, який є пам’яткою архітектури 19 ст. (охоронний номер 586). Палац споруджено у першій третині 19 ст. на замовлення графа Замойського. У наступні часи він переходив до інших власників і належав родинам Волянських, Дідушицьких, Леваковських, Шептицьких. У 1843-му і 1854 р. палац перебудували за проєктом архітектора В. Шмідта, а в 1910 р. – за проєктом зодчого Е. Жиховича. В цій будівлі ЛОНПБ знаходиться й дотепер. Загальна площа книгозбірні становить 995,8 м2, із них 670 м2 відведено під розміщення бібліотечних фондів, 215 м2 використовуються для обслуговування користувачів, 110 м2 займають структурні підрозділи книгозбірні.

Перший повоєнний директор бібліотеки В. Ільяшенко очолював її по 1952 р. Наступними очільниками установи були І. Бережний (1952–1954), Я. Рябий (1954–1967), А. Кухта (1967–1970), Б. Степанишин (друга половина 1970 р.), Є. Стасюк (1971–1974). Майже всі вони мали досвід педагогічної роботи та відповідну освіту.

У 1974–1988 рр. бібліотеку очолював педагог-філолог В. Проців. У цей період з метою задоволення потреб читачів-педагогів бібліотека публікувала на сторінках обласних видань інформацію про нові надходження, інформаційні тематичні списки літератури тощо. На базі книгозбірні діяли курси підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів. Починаючи з 1970-х років у бібліотеці функціонував структурний підрозділ (відділ) пересувного фонду, який надавав літературу у тривале користування шкільним бібліотекам Львова і Львівщини. ЛОНПБ також тісно співпрацювала з іншими педагогічними бібліотеками України й СРСР, зокрема, у Мінську, Тбілісі. У 1982 р. на базі ЛОНПБ відбулась Всесоюзна конференція педагогічних бібліотек.

У 1988–1992 рр. бібліотеку очолював педагог А. Вовк, який до посади директора книгозбірні пройшов шлях від учителя до завідувача Львівського обласного відділу народної освіти.

Протягом 1992–2002 рр. керівником бібліотеки був А. Цибко, історик за освітою.  З 1999 р. було розпочато співпрацю з Німецьким культурним центром Гете-інститут в Україні. Бібліотека долучилася до проєкту з укладання  покажчика творів Йо́ганна Во́льфганга фон Гете та видань про його творчість із фондів  ЛОНПБ «Гете в дзеркалі України».

У 2001р. в ЛОНПБ було відкрито Центр навчально-методичної літератури Гете-інституту (координатор – провідний бібліотекар  М. Надрага). Упродовж десяти наступних років на базі Центру було проведено численні семінари, тренінги, презентації новинок німецької літератури,  перегляди навчальних фільмів для вчителів німецької мови Львівської області, студентів ЛНУ імені Івана Франка, педагогічного коледжу та учнів шкіл. Центр був місцем навчання та зустрічей. ЛОНПБ стала партнером «Форуму видавців у Львові» та Львівського міжнародного літературного фестивалю. Працівники бібліотеки почали навчатись в Центрі неперервної культурно-мистецької освіти Державної (нині – національна) академії керівних кадрів культури і мистецтв України в Києві.

У 2002–2018 рр. установою керувала Я. Сокольська. У цей час у бібліотеці активно впроваджувалися новітні інформаційно-комунікаційні технології, реалізовувались інноваційні програми і проєкти департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації; установа здобула колективне членство в Українській бібліотечній асоціації, зміцнила свою матеріально-технічну базу.

Починаючи з 2003 р., відповідно до затвердженого спільним наказом від 30 травня 2003 р. № 334/31 МОН України і Академією педагогічних наук України Положення про мережу освітянських бібліотек Міністерства освіти і науки України та АПН України, на ЛОНПБ покладено функції регіонального науково-методичного центру для освітянських бібліотек усіх типів і видів. Нині в цій мережі ЛОНПБ є єдиною самостійною книгозбірнею обласного рівня.

Бібліотека тісно співпрацює з Державною науково-педагогічною бібліотекою України ім. В. О. Сухомлинського. Зокрема, спільно з цією книгозбірнею ЛОНПБ провела Всеукраїнський науково-практичний семінар «Науково-методичні та організаційні засади створення системи інформаційного забезпечення фахових інформаційних потреб освітян України» (2006).

Із набуттям ЛОНПБ статусу юридичної особи у 2007 р. було затверджено Статут бібліотеки (його оновлену редакцію прийнято у 2017 р.) і визначено її структурні підрозділи: відділи комплектування, наукової обробки документів та організації каталогів; науково-бібліографічної та інформаційної роботи; зберігання документів та обслуговування користувачів; науково-консультативної та методичної роботи.

Впродовж усього часу існування бібліотеки галузева спеціалізація і специфіка обслуговування представників педагогічної сфери визначали напрями її комплектування. В ній сконцентровано велику кількість профільних документів педагогічної тематики, що обумовило унікальність книгозбірні. Бібліотечний фонд станом на 01.01.2022 р. становив 438 687 пр., у т. ч.: педагогічна література – 227 092 пр. (52% від загального обсягу), зокрема 5 586 назв підручників; видання з інших галузей знань – 155 053 пр. (35%); художня література – 56 642 пр. (13%). Значна кількість видань у фонді – у двох, максимум трьох, примірниках.

Гордістю бібліотеки є видання, датовані початком 19 – першою третиною 20 століття (1 537 пр.). Це книги з історії та розвитку освіти, з теорії і практики виховання, з історії європейських країн, підручники іноземними мовами та ін.

Процес надходження документів до фонду КЗ ЛОР ЛОНПБ з багатьох об'єктивних причин не є стабільним, насамперед через відсутність бюджетного фінансування.

Основними напрямами роботи КЗ ЛОР ЛОНПБ з бібліотечно-інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування фахівців освітянської галузі є надання їм у користування різноманітних документно-інформаційних ресурсів, у т. ч. закордонних; інформування щодо видань педагогіко-психологічної тематики шляхом підготовки бібліографічних посібників, різних інформаційних матеріалів; ведення традиційних карткових каталогів (читацького абеткового, систематичного, генерального абеткового), низки баз даних (БД) як складових електронного каталогу (АБІС «ІРБІС»), який ведеться з 2009 р. і охоплює майже 140 тис. бібліографічних записів: «Навчально-методична література», «Книги», «Підручники», «Періодичні видання». У БД «Цінні та рідкісні книги» міститься понад 2 тис. бібліографічних записів. У 2013 р. без залучення бюджетних коштів завдяки акції компанії «Електронні архіви України» (ТОВ «ЕЛАУ») створено імідж-каталог «Народна освіта. Педагогічна наука», в якому налічується майже 1 тис. відсканованих каталожних карток.

Унікальною складовою довідково-бібліографічного апарату КЗ ЛОР ЛОНПБ є систематична педагогічна картотека (СПК), яка не має аналогів у бібліотеках західних областей України. Її було започатковано у 1950-х рр. з метою якнайповнішого відображення джерел інформації з психолого-педагогічної тематики. СПК містить анотовані відомості про публікації з широкого кола питань педагогічної науки і практики за різними джерелами (книгами, періодичними виданнями). Картотека містить 400 скриньок із каталожними картками, які охоплюють 20 базових розділів.

Бібліотека має у своєму фонді значну кількість фахових журналів педагогічного спрямування (їх репертуар є найбільшим серед книгозбірень західних областей України). БД «Періодичні видання» містить понад 62 тис. бібліографічних записів і регулярно поповнюється новими на статті, що розписуються за поточними надходженнями фахової періодики.

Середньорічна кількість користувачів КЗ ЛОР ЛОНПБ до 2020 р. становила майже 6 тис. осіб (тих, кого обслуговували під час безпосереднього відвідування бібліотеки), а середньорічна кількість видачі видань – понад 100 тис. 49% відвідувачів бібліотеки становлять педагогічні працівники, 37% – студенти. У складних умовах пандемії COVID-19 та російсько-української війни КЗ ЛОР ЛОНПБ скеровує зусилля на обслуговування користувачів із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, що сприяє зростанню кількості відвідувань інтернет-представництв бібліотеки – її сайту та сторінок у соціальних мережах (у 2019 р. зафіксовано 15 237 віртуальних відвідувань, у 2020-му – 22 310).

Одним із пріоритетних завдань КЗ ЛОР ЛОНПБ в останні роки є створення та розповсюдження інформаційно-бібліографічних ресурсів власної генерації. Працівники бібліотеки укладають актуальні вторинні джерела інформації – бібліографічні покажчики, рекомендаційні списки видань, щоквартальні інформаційні анотовані огляди літератури для різних категорій педагогів, дайджести «Новини освіти України» та «Новини освіти Львівщини»,  методичні матеріали з актуальних питань на допомогу освітянам та шкільним бібліотекарям, готують щорічний методичний посібник «Календар знаменних та пам'ятних дат», в якому подається і тематика книжково-журнальних виставок до певних дат тощо.

Важливим напрямом у діяльності КЗ ЛОР ЛОНПБ є проведення різних соціокультурних заходів: читацьких конференцій, літературних зустрічей, екскурсій бібліотекою для студентів і школярів тощо.

Помітне місце в інноваційному розвитку бібліотеки посідає проєктна діяльність. Від 2016 р. силами ініціативної групи (керівник – Я. Сокольська, автор і звукорежисер – завідувач відділу В. Ковпак) реалізується літературно-музичний та культурно-освітній аудіопроєкт «Книга Вголос = Voice Book». Його гасло – «Нехай говорить КНИГА! Нехай звучить УКРАЇНА!». Проєктом передбачено створення та оприлюднення різного роду аудіопродукції, зокрема композицій за мотивами літературних творів українських та зарубіжних письменників, аудіороликів про видатних осіб та ін. Загалом створено та оприлюднено на відеохостингу «Ютуб» понад 60 аудіотворів (https://lonpb.lviv.ua/95/157.html). У 2022 р. також було започатковано проєкт «Голос дитини. UA», в межах якого записуються аудіокомпозиції за творами, які начитують школярі.

Із 2021 р. КЗ ЛОР ЛОНПБ очолює  А. Цибко ( обіймав посаду у  1992–2002 рр.).

image
Постійна експозиція книжково-журнальної виставки «Я буду за вас молитися…»

image
Банер із зображенням подружжя Леона та Ядвіги Шептицьких в інтер’єрі бібліотеки
image
Ян граф Шептицький, нащадок родини Шептицький у бібліотеці (30 березня 2023)
На вшанування пам’яті одного із найвидатніших та знаних представників родини Шептицьких, якій у минулі часи належала будівля, де зараз знаходиться КЗ ЛОР ЛОНПБ – митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, у читальній залі бібліотеки розгорнуто постійну книжково-журнальну експозицію «Я буду за вас молитися…».

У квітні 2022 р. з ініціативи Департаменту освіти і науки Львівської ОВА та за фінансової підтримки мецената З. Козицького в бібліотеці відкрито Музей-архів відомого львівського фотографа В. Ольхом’яка (1929–2018). Музейна колекція містить світлини, у т. ч. історичних об'єктів, у яких відображено історію Львова, всієї країни, відомих українців, а також фотографічне обладнання, фотоплівки, негативи, які належали В. Ольхом’яку.

У межах бібліотечного проєкту «Інноваційна бібліотека» (куратор проєкту О. Кумецька, заступниця директора КЗ ЛОР ЛОНПБ) працюють  клуби «Мову вчи – не мовчи»  (для ВПО та всіх охочих вивчати та вдосконалювати рідну мову, викладач – професор кафедри фольклористики ЛНУ Імені Івана Франка Я. Гарасим), «Вивчаємо видатні постаті України» (модератор – завідувач науково- консультативної та методичної роботи КЗ ЛОР ЛОНПБ Н. Звольська).

З метою покращення обслуговування користувачів, зокрема внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у бібліотеці створено простір для спілкування, психологічної підтримки, активного відпочинку та задоволення дозвіллєвих потреб під назвою «Простір натхнення». Його облаштування відбувалося коштом громадян США у межах бібліотечного проєкту «Читай! Розвивайся! Твори!» (керівник Я. Сокольська). У  бібліотеці організовують й інші заходи для дітей–ВПО. Тут також діє гурток з бісероплетіння (керівник – провідний бібліотекар Н. Помфюк), проводяться години читання й інші заняття. У квітні 2022 р. у бібліотеці започатковано проєкт «Діти країни: розваги для відваги», ініційований відомим літературознавцем, директором Дому Франка Б. Тихолозом, під керівництвом заступника директора книгозбірні О. Кумецької.

КЗ ЛОР ЛОНПБ самостійно не провадить наукових вивчень, але окремі напрями її роботи мають дослідницьке спрямування. Зокрема, бібліотека брала участь у двох наукових проєктах ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського: «Створення, становлення та розвиток мережі освітянських бібліотек України Х–ХХ ст.» та «Науково-інформаційне забезпечення освітянської галузі України».

Науково-методична діяльність книгозбірні орієнтована насамперед на надання допомоги бібліотекарям львівських закладів загальної середньої освіти. КЗ ЛОР ЛОНПБ активно співпрацює з Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти (ЛОІППО): проводить семінари для фахівців органів управління освітою, що курують бібліотеки, а також для шкільних бібліотекарів (у форматі лекцій та семінарських занять на курсах у ЛОІППО). Працівники книгозбірні надають індивідуальні та групові консультації з усіх напрямів діяльності бібліотек, готують методичні рекомендації, сценарії до відзначення знаменних дат (з обов'язковим електронним розсиланням районним і міським відділам освіти Львівської області). Корисна інформацію подається також у рубриці «Бібліотечному фахівцю» на сайті КЗ ЛОР ЛОНПБ.

Застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у КЗ ЛОР ЛОНПБ є постійним процесом. Комп'ютеризація бібліотеки розпочалась у 2000 р. У 2005-му створено вебсайт книгозбірні, з 2009 р. розпочато наповнення записами електронного каталогу. Користувачі бібліотеки мають доступ до інтернету, в т. ч. завдяки облаштованій WI-FI-зоні, їм надаються послуги з індексування за УДК, електронного доставляння документів, інформацію про книгозбірню вони отримують й у фейсбуці та ютубі. Фахівці бібліотеки створюють нові інформаційні продукти з використанням сучасних сервісів Google, а також інших: Canva, Padlet, Watch my Powtoon.

На 01.01.2022 р. у штаті КЗ ЛОР ЛОНПБ налічувалося 33 посади. Із 25 бібліотечних фахівців 18 мають значний досвід, стаж їх роботи в книгозбірнях – понад 20 років. Спеціальну бібліотечну освіту мають шість фахівців, інші – вищу педагогічну освіту.

Вагомий внесок у розвиток бібліотеки зробили її ветерани: завідувач відділу бібліографії Б. Степанишин, який започаткував СПК (1950-ті рр.); заступник директора Л. Савка, провідний бібліотекар О. Костик, які доклали зусиль до збереження цінного українськомовного фонду; завідувачі відділів В. Медвідь та І. Мороз, котрі досягли вагомих результатів у створенні електронного каталогу, а провідний бібліотекар Н. Помфюк – у впровадженні системи класифікації УДК (з 2018 р.). 

Історію створення бібліотеки та діяльність її перших керівників Г. Копії та І. Кухти досліджувала канд. іст. наук М. Надрага.

Діяльність бібліотеки відзначено Почесними грамотами АПН України / НАПН України (2006, 2018), Грамотою ЛОІППО (2009), Грамотами НАПН України (2011, 2019).

 

Поштова адреса: Україна, 79005, м. Львів, вул. Зелена, 24

Електронна адреса: lonpb@mail.lviv.ua; kzlonpb@gmail.com

Адреса вебсайта: https://lonpb.lviv.ua/

Сторінка в мережі «Фейсбук»: https://www.facebook.com/npblviv

Сторінка в мережі «Ютуб»: https://www.youtube.com/@user-yc9rm8xu3x

 

Зображення

image
Обласний семінар для шкільних бібліотекарів (2012)
image
Літературні читання «Руська трійця»(презентація книги «Галичина: український здвиг» (2016, Я.Сокольська)
image
Засідання експертної ради при Департаменті освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації в приміщенні бібліотеки. У центрі – голова ради Степан Давимука, директор департаменту освіти і науки Олег Паска (2022)
image
Засідання Клубу «Мову вчи - не мовчи !» (проєкт «Інноваційна бібліотека», 7 квітня 2023)
 
image
Психологічні техніки для дітей переселенців в рамках проєкту «Діти країни: розваги для відваги» (2022)
image
Заняття з бісероплетіння для дітей переселенців в межах проєкту «Читай! Розвивайся! Твори!» (2022)
image
«Простір натхнення» - простір для активного відпочинку та дозвілля (2022)
image
Соломія Крушельницька – «Джоконда» оперної сцени. Засідання клубу «Вивчаємо видатні постаті України» (5 квітня 2023)

 


 

Джерела

Звіти про діяльність Центральної державної педагогічної бібліотеки у м. Львові (1926–1931) // ЦДІА України у Львові, ф. 179, оп. 5, спр. 302.

Відомості про роботу бібліотек м. Львова та Львівської області за 1939–1940 роки // Держархів Львів. обл., ф. Р-163, оп. 1, спр. 53.

Національний заклад імені Оссолінських, Вроцлав:

Rkps. 17125/III. Papiery Biblioteki Państwowej we Lwowie (Staats bibliothek Lemberg). Listy plac z lat 1942 – 1943 Biblioteka Pedagogicznа. – Т. 5. 174.

Rkps.17129/II. Papiery Biblioteki Państwowej we Lwowie (Staats bibliothek Lemberg). Akta Oddzialu II z lat 1941 – 1944. – Т. 1. 175.

 Rkps. 17131/II. Papiery Biblioteki Państwowej we Lwowie (Staats bibliothek Lemberg). Akta dotyczace Centralnej Biblioteki Pedagogicznej z lat 1941 – 1943.

Закон України «Про перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» // Відом. Верхов. Ради України. – 2009. – № 8. –  С. 242, ст. 105.

Положення про мережу освітянських бібліотек Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України : затвердж. спіл. наказом МОН України та АПН України від 30.05.2003 р. № 334/31 // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2003. – № 21. – С. 27–32.

Статут комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» (нова редакція). – Львів, 2017.

Надрага М. Исторические аспекты становления Львовской областной научно-педагогической библиотеки / М. Надрага // Библиотечное дело 2001: российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве. – Москва, 2001. – Ч. II. – С. 398–399.

Сокольська Я. Історія становлення та розвитку Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки / Ярослава Сокольська // Вісн. Кн. палати. – 2002. – № 3. – С. 30–31.

Сокольська Я. Історія створення та розвитку Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки / Ярослава Сокольська // Історія освітянських бібліотек України : наук. зб. / АПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ; редкол.: П. І. Рогова (голова), К. Т. Селіверстова (заст. голови), Ю. І. Артемов [та ін.]. – Київ : Вирій, 2006. –  С. 165–169.

Грайданс Ю. М. Бібліотеки Львівщини : корот. іст. нарис / Ю. М. Грайданс ; [відп. за вип. Ю. Я. Дурдель] ; Упр. культури і туризму Львів. облдержадміністрації, Львів. обл. універс. наук. б-ка. – Львів : [ЛОУНБ], 2008. – 174 с.

Надрага М. Каталоги Державної центральної педагогічної бібліотеки у контексті культури міжвоєнного Львова / M. Надрага // Національна книжкова та рукописна культура: історія, методологія, джерельна база : матеріали міжнародної наукової конференції (Львів, 29–30 квітня 2009 р.). – Львів, 2009. – С. 78–81.

Надрага М. Книга у культурі міжвоєнного Львова: друковані каталоги Державної центральної педагогічної бібліотеки / Марта Надрага // Зап. Львів. нац. наук. б-ки України ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. – Львів, 2009. – Вип. 1. – С. 385–396.

Надрага М. С. Шкільні, гімназійні та педагогічні бібліотеки міжвоєнного Львова / М. Надрага // Державна історична бібліотека України: історія, сучасність, майбутнє : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., приуроч. до 70-річчя заснування Держ. іст. б-ки України, 24–25 верес. 2009 р. – Київ, 2009. – С. 186–189.

Надрага М. Львівська державна центральна педагогічна бібліотека у 1941–1944 рр.: з архівних пошуків / М. Надрага // Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника: історія і сучасність : [доповіді і повідомлення міжнародної наукової конференції, Львів, 28–30 жовтня 2010 р]. – Львів, 2010. – С. 39–42.

Никифорук Т.  Колись тут засідала масонська ложа… Будинок обласної педагогічної бібліотеки, вул. Зелена, 24 / Тарас Никифорук // ЛеоПоліс. – 2009. – 28 лют.

Надрага М. До сильвети др. Івана Кухти – директора Державної центральної педагогічної бібліотеки у Львові 1933–1945 рр. // Зап. Львів. нац. наук. б-ки України ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. – Львів, 2010. – Вип. 2 (18). – С. 659–673.

Надрага М. Генрик Копія – бібліотекар, педагог, громадський діяч / М. Надрага // Зап. Львів. нац. наук. б-ки України ім. В. Стефаник : зб. наук. пр. – Львів. – 2011. – Вип. 3. – С. 295–310.

Надрага М. Іван (Ян) Кухта – львівський дослідник психології та соціології читання 20–30-х років ХХ ст. / М. Надрага // Вісн. Львів. ун-ту. Сер.: Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – 2011. – Вип. 6. – С. 109–115. 

Оксана Кумецька: «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека – сучасна, інноваційна бібліотека» // Акценти плюс. – 2023. – № 47 (червень-липень). – С. 30–31.

Biblioteka Pedagogiczna we Lwowie // Przeglad Pedagogiczny. – 1927. – № 9. – S. 225.

Biblioteki Lwowskie: Szkis informacyjny wydany prez kolo lwowskie zwiazku biblijotekarzy polskich / przy wspoludziale komitetu redagowal Eustachy Gaberle = Les bibliotheque de Lwow apercu sommaire redigepar un comite nomme par l’association des bibliothecaires polonaise section de Lwow sous la derection de M. Eustache Gaberle. – Lwow, 1929. – S. 80.

Otwarcie PBP we Lwowe. Okólnik Kuratorjum O.S.L. z dnia 20 stycznia 1926. – NII.,645/26. — Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1926. – № 1. – S. 32-33.

Richter J. Pamiętnik I Zjazdu Bibliotekarzy Polskich we Lwowie (26.5 – 29.5.1928) / J. Richter. – Lwów, 1929. – S. 72 – 90

Panstwowa Biblioteka  Pedagogiczna we Lwowie […] // Dziennik Urzedowy Kuratorium Okregu Skolnego Lwowskiego. – 1931. – Cz.12. – S. 736–737.

Państwowa Bibljoteka Pedagogiczna. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1934. – № 1. – S. 91 – 93. 216.

Katalog alfabetyczny Panstwowej Biblioteki Pedagogicznej we Lwowe – Lwow: Nakladem Panstwowego Wydawnictwa Ksiazek Skolnych, 1933. – Cz. 1: Ksiazki I czasopisma w jezyku polskim (od Nr. 1 do 6300 wlasnznie). – 1933. – 79 s.

 Państwowa Bibljoteka Pedagogiczna. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1933. – № 12. – S. 529 – 530. 217.

Spis nowonabytych książek Państwowej Centralnej Biblioteki Pedagogicznej // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1933. – № 11. – S. 487 – 490. 240.

Państwowa Bibljoteka Pedagogiczna. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1934. – № 1. – S. 91 – 93.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis nowonabytych książek // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1934. – № 3. – S. 184 – 185. 230.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1934. – № 11. – S. 611 – 613. 227.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis nowonabytych książek // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1934. – № 12. – S. 658 – 660. 231.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Wykaz posiadanych tudzież nowonabytych dzieł i rozpraw z dziedziny wychowania obywatelsko – państwowego w szkole // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1934. – № 10. – S. 577 – 580. 232.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna. Spis czasopism pedagogicznych polskich i obcych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1934. – № 9. – S. 489 – 493. 234.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1934. – № 1. – S. 91 – 93 235.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1934. – № 5. – S. 299 – 301.

Statut i regulamin Państwowej Centralnej Bibljoteki Pedagogicznej przy Kuratorjum Okręgu Szkolnego. Lwowskiego // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1934. – № 6. – S. 340 – 343.

Kuchta J. Nadesłanie sprawozdań do Bibljoteki Pedagogicznej / J. Kuchta // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1935. – № 11. – S. 505.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna. Odezwa do Ogółu Nauczycielstwa szkół wszelkiej kategorii w Okręgu Szkolnym Lwowskim. Wykaz dziel z zakresu lektur do egzaminu pedagogicznego z języka polskiego // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1935. – № 1. – S. 22 – 23. 233.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1935. – № 5. – S. 194 – 195. 210 228.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna Kuratorjum O.S. Lwów. Spis książek nowonabytych powszechnych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1935. – № 10. – S. 431 – 433. 223.

 Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna Kuratorjum O.S.Lwów. Spis książek nowonabytych powszechnych. Nadesłanie sprawozdań do Bibljoteki Pedagogicznej // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1935. – № 11. – S. 503 – 506. 224.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1935. – № 6. – S. 228 – 229. 229.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna we Lwowie. Spis książek do egzaminu praktycznego dla nauczycieli szkół powszechnych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1935. – № 9. – S. 384 – 385. 226.

Państwowa Centralna Biblijoteka Pedagogiczna we Lwowie: Katalog Alfabetyczny – Książki i czasopisma w języku polskim od nr. 6301-8400. – Lwów : Nakł. Państwowej Centralnej Bibljoteki Pedagogicznej we Lwowie, 1936. – 100 s.

Państwowa Centralna Bibljoteka Pedagogiczna Kuratorjum O. S. Lwów. Spis książek nowonabytych // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1936. – № 12. – S. 798 – 799. 222.

Państwowa Centralna Biblijoteka Pedagogiczna we Lwowie: Katalog Alfabetyczny – Książki i czasopisma w języku polskim od nr. inw. 8401-10250. – Lwów: Nakł. Państwowej Centralnej Bibljoteki Pedagogicznej we Lwowie Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskego, 1937. – 32 s.

Spis książek nowonabytych przez Państwową Centralną Bibliotekę Pedagogiczną Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1937. – № 12. – S. 820 – 823. 239.

Sposób korzystania z Państwowej Centralnej Biblioteki Pedagogicznej. Kuratorium Szkolnego we Lwowie // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1937. – № 12. – S. 793.

Państwowa Centralna Biblijoteka Pedagogiczna we Lwowie: Katalog Alfabetyczny – Książkі i czasopisma w języku polskim od nr. inw. 10251-12000. – Lwów : Nakł. Państwowej Centralnej Bibljoteki Pedagogicznej we Lwowie, Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskego, 1938. – 68 s.

Kuchta J. Państwowa Centralna Biblioteka Pedagogiczna we Lwowie / J. Kuchta // Dziennik Urzędowy Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego. – 1939. – № 6. – S. 243 – 245.

Biblioteki naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945. Wybór dokumentów źródłowych / оprac. A. Mężyński, H. Łaskarzewska. –Warszawa : LTW, 2003. – 540 s.

Dzieniakowska J. Państwowa Centralna Biblioteka Pedagogiczna we Lwowie w świetle publikacji «Dziennika Urzędowego Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego» (1926 – 1939) / J. Dzieniakowska // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. – Львів, 2005. – Вип. 13. – С. 286 – 297. 641.

Dzieniakowska J. Państwowa Centralna Biblioteka Pedagogiczna Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego we Lwowie (1926 – 1939) / J. Dzieniakowska // Kraków – Lwów : Książki – czasopisma – biblioteki / [pod red. H. Kosetki]. – Kraków : Wyd-wo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2006. – S. 287–297.

Nadraga M. Geschichte der Bibliothekswesens in der Westukraine: Die Staatliche Paedagogische Gebietsbibliothek 1926–1939 / M. Nadraga // Kleine Fluesse im grossen Strom Bibliotheken und Informationsstellen bei der Foerderung des Studiums und der Erforschung «kleinen» Sprachen und Literaturen : Referate und Beiträge 35. ABDOSTagung. – Bautzen, 2006. – Bd. 35.– S. 46–52.

Stinia M. Lwowska Biblioteczka Pedagogiczna – między teorią a praktyką nauczycielską Lwowska / M. Stinia // Kraków – Lwów: książki – czasopisma – biblioteki. – Kraków, 2006. – S. 111 – 118.

Nadraga M. Die Lemberger wissenschaftlich-pädagogische Gebietsbibliothek als Lern- und Begegnungsort / Nadraga M., Sokolska J. // 39 ABDOS-Tagung, Regensburg. –Regensburg, 2010. – S. 81–83.

––––––––––––––––––––––

Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека / Універсальний львівський довідник : сайт

У Львові відкрили музей-архів фотохудожника Володимира Ольхом’яка

Ян граф Шептицький, нащадок родини Шептицький: зустріч у бібліотеці

Надрага Марта Степанівна
Сокольська Ярослава Богданівна
Ковпак Вадим Олегович
Статтю створено : 10.04.2023
Останній раз редаговано : 12.12.2023