Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 42
За місяць : 400
Кількість
статей : 849
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Кузеля Зенон Францискович
Рубрики : Персоналії
Кузеля Зенон Францискович

image

Кузеля Зенон Францискович [криптоніми: К., З. К., КуЗ. З., К-я З., Х., Ки. Та ін.; 23.06.1882, с. Поручин Бережанського пов. Королівства Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Бережанського р-ну Тернопільської обл. – 24.05.1952, Париж, Франція] – фольклорист, етнограф, бібліограф, мовознавець, лексикограф, історик, публіцист, редактор, видавець, культурно-просвітній діяч.

Народився в сім’ї поляка-лісника та українки з відомого роду Лепких, який справив сильний вплив на формування національної приналежності З. Кузелі. З 1888 р. з батьками мешкав у Бережанах, де навчався спочатку в народній школі, згодом – у польській гімназії, в якій 1898 р. заснував і очолив таємний гурток «Молода Україна», до якого залучив майже всіх своїх товаришів. Друкувався в часописі «Діло».

У 1900–1901 рр. навчався у Львівському університеті, де його викладачами з української і слов’янської історії та філософії були М. Грушевський, О. Колесса, К. Студинський. Друкувався в студентському журналі «Молода Україна». У 1901–1906 рр. продовжив навчання на філософському факультеті Віденського університету, де студіював слов'янську філологію, археологію, етнологію, статистику. Член студентського товариства «Січ», у 1902–1904 рр. – його голова.

За пропозицією М. Грушевського протягом 1903–1906 рр. друкував у «Записках Наукового товариства імені Шевченка» огляди західноєвропейських праць з антропології, археології та етнології, що стали перщим досвідом бібліографічної діяльності З. Кузелі. Під час літніх канікул три роки поспіль разом з Ф. Вовком він брав участь у роботі етнографічних експедицій у Карпатах, здійснених під егідою НТШ, Товариства австрійської етнографії й Антропологічного товариства в Парижі. У 24 роки – доктор слов’янської філології та історії, професор Українського вільного університету. Дійсний член НТШ (з 1909 р.).

Після закінчення навчання у 1906–1909 рр. працював підреферентом слов’янського відділу в бібліотеці Віденського університету (де у листопаді 1906 р. склав іспит радникам Гаасу і Гіммельбауеру, отримавши фах бібліотекаря і бібліолога) і редактором слов’янської частини друкованого каталогу університетської книгозбірні, перекладачем зі слов’янських мов, у Центральній статистичній комісії. Співпрацював із відомим австрійським бібліографічним журналом Zeitschrift für österreichische Bibliographie.

У 1909 р. перебрався до Чернівців, де працював на посаді завідувача слов’янського відділу бібліотеки університету (нині – Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) та керував її читальнею, викладав українську мову, редагував український літературно-науковий додаток у часописі Czernovitzer Allgemeine Zeitung. Переглядаючи велику кількість європейських часописів, у т. ч. всіма слов’янськими мовами, З. Кузеля уклав велику бібліографічну картотеку статей і розвідок з питань українознавства, що налічувала понад 50 000 записів та підготував перший в Україні покажчик псевдонімів і антонімів вітчизняних авторів (втрачений під час окупації Чернівців восени 1914 р.). Очолював чернівецьку філію українського культурно-освітнього товариства «Руська бесіда».

Через кілька місяців після початку Першої світової війни разом з евакуйованою бібліотекою Чернівецького університету переїхав до Відня. Працював в Інституті східноєвропейської історії, де розмістили бібліотеку. У 1916 р. на заклик віденського Союзу визволення України виїхав до одного з таборів для військовополонених російської армії (біля м. Зальцведеля, Німеччина), серед яких було багато українців, для ведення там національно-просвітницької роботи. Був головою Просвітнього відділу, редагував таборові видання «Вільне слово» (1916–1918) та «Шлях» (1919–1920). Під керівництвом З. Кузелі табір у Зальцведелі став справжнім осередком українства з власними театром, бібліотекою, пресою, церквою, хором, самоосвітніми і політичними гуртками. Оцінюючи таборову діяльність З. Кузелі, Р. Смаль-Стоцький зазначав: «... тільки професійний бібліотекар, що звик до систематики й ладу та людина його характеру й вдачі могли подолати всі ці завдання...».

Від 1920 р. – у Берліні. Редагував часописи «Нове Слово» (1920–1921), «Українське Слово» (1921–1923), книжки видавництв «Українське Слово» та «Українська Накладня». співпрацював з часописами «Діло», «Літопис», «Політика», німецькою науковою енциклопедією Minerva. Jahrbuch der gelehrten Welt (редактор її української частини). Професор Українського Наукового Інституту (УНІ) в Берліні (з 1926 р.), редактор його бюлетеня Kulturberichte та інформаційного органу Osteuropäische Korrespondenz. Створив при УНІ словниковий відділ. Одночасно працював у бібліотеці УНІ, викладав українську мову на факультеті закордонних наук у Берлінському університеті, популяризував українську культуру. У 1930–1936 рр. очолював Союз закордонних журналістів у Берліні, згодом – його почесний президент. Протягом майже 10 років був керманичем української громади в Берліні. Обирався членом Українського історично-філологічного товариства в Празі (1942). У 1945 р. переїхав до Баварії, жив у м. Фюрті. У 1947 р., з повоєнним відновленням діяльності НТШ в еміграції був обраний заступником голови, у 1949 р. – головою товариства. Водночас очолював Етнологічну комісію НТШ, згодом – його філологічну секцію, відновив і редагував орган товариства «Сьогочасне і минуле» (1948–1949).

Від 1947 р. – головний редактор «Енциклопедії українознавства» (з наступного року – разом з В. Кубійовичем). Від 1949 р. – голова Європейського осередку НТШ, що базувався у Парижі. Останні роки жив у місті-супутнику Парижа Сарселі. У 1951 р. був обраний дійсним членом Міжнародної вільної академії, керівником її української секції.

image
З культурного життя України / написав Др. Зенон Кузеля ; Накладом «Видавничого товариства ім. П. Куліша». – Зальцведель, 1918. – 85 с. – (Бібліотека полонених Українців табору Зальцведель ; ч. 5
Авторству З. Кузелі належить понад 440 наукових праць, серед яких також бібліографічні праці з питань культурології, видавничої справи, української етнології й етнографії, археології, бібліотечної справи тощо. Зокрема, у виданому у співавторстві з М. Чайківським альманасі «Січ» до 40-ї річниці заснування цього товариства (1908) до низки вміщених статей подав біографічні нариси про авторів, бібліографічні списки; підготував бібліографію української етнографії до праці І. Франка «Дитина в звичаях і віруваннях українського народу» (1906).

У 1908 р. З. Кузеля ініціював створення Бібліографічної комісії НТШ. Він звернувся до Товариства з листом «В справі української бібліографії», у якому обґрунтував потребу створення бібліографічного товариства, детально виклав міркування стосовно завдань, що повинні ставитися перед бібліографами, і як їх краще виконати. Автор зауважував, що «було б дуже конечним, щоби Товариство ім. Шевченка, як найповажніша і найбільше до того покликана українська научна інституція, в порозумінні з Українським Науковим Товариством у Києві, взяло на себе важну задачу, зарадити усім бракам на тім полі і зладити повний та критичний покажчик української літературної та научної продукції, а поки що доповнити дотеперішні бібліографії і вести їх стало далі».

У період життя в Чернівцях як фаховий бібліотекар багато уваги приділяв питанням бібліографічної техніки й організації мережі загальнодоступних бібліотек і читалень на Буковині. Підготував і опублікував перший практичний порадник українською мовою «Як закладати і провадити народні бібліотеки по селах» (1910), інструкцію з каталогізації книжок для бібліотеки НТШ. Відстоював необхідність створення шкільних, студентських і мандрівних (пересувних) бібліотек. Автор книги «З культурного життя України» (1918), в якій подано огляд найважливіших подій, що відбулися в культурному житті України у 1917 р., перелік українських часописів з 1905 р., відомості про діяльність товариства «Просвіта», українських бібліотек, видавництв, друкарень та книгарень тощо. Її продовження – збірник статей «Рік 1918 на Україні» (1918) – містить короткий покажчик книжок з українознавства.

З. Кузеля уклав ювілейний збірник творів свого двоюрідного брата Б. Лепкого «Золота Липа» (1924), для якого упорядкував ґрунтовну персональну «Бібліографію писань Богдана Лепкого» (вміщує 292 позиції). Своє фахове розуміння бібліографічної справи продемонстрував у процесі підготовки книги довідкового характеру «Україна і церковна унія» (1930) та Handbuch der Ukraine (1941). Бібліографічна спадщина З. Кузелі представлена також вузькоспеціалізованими покажчиками «Нові праці над історією початків славянства» (1903), «Українські похоронні звичаї й обряди в етнографічній літературі. Огляд студій і бібліоґрафія» (вміщений в «Етнографічному збірнику» за 1912 р.), «Спис важнішої літератури про кобзарські думи й про кобзарів» (1923), бібліографією основної літератури про унію у збірнику «Україна і церковна унія» під назвою «Bibliographie der wichtigsten Literatur über die Union der östlichen Kirche mit Rom» (1930), каталогами українських видавництв та іншими працями. Постійно співпрацював з українськими бібліографічними часописами «Книжка» (Станіславів, 1920–1922) та «Українська Книга» (Львів, 1937–1939).

Для університетської бібліотеки в Берліні вчений розробив схему транскрипції української абетки, відповідні матеріали він передав також до найбільшої в Німеччині Пруської (нині – Берлінської) державної бібліотеки.

У доробку вченого – численні огляди українських, німецьких, чеських, болгарських, польських часописів, статті про невідомі твори М. Лисенка, переклади повістей М. Гоголя німецькою мовою тощо. Разом з М. Чайківським уклав «Словар чужих слів» (1910), а з Я.-Б. Рудницьким – «Українсько-німецький словник» (1943).

 

Твори

Нові праці над істориєю початків словянства / З. Кузеля // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка. – Львів, 1903. – Т. 52, кн. 2. – С. 1–25 ; Т. 54, кн. 4. – С. 1–36.

Огляд часописей за 1902 р. Часописи українсько-руські / З. Кузеля // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка. – Львів, 1903. – Т. 53, кн. 3. – С. 1–17.

Етнографія в західно-європейській літературі останніх років : часоп. етнол. й фольклорист. / З. Кузеля // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка. – Львів, 1904. – Т. 61, кн. 5. – С. 1–25 ; 1908. – Т. 85, кн. 5. – С. 159–190.

Антропологія, археологія і етнографія в західноєвропейській науковій літературі останніх років : [огляд антропол. часописей за 1900–1902 рр.] / З. Кузеля // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка. – Львів, 1904. – Т. 59, кн. 3. – С. 1–65 ; Т. 60, кн. 4. – С. 1–25 ; Т. 61, кн. 5. – С. 1–25.

Антропологічні й археологічні часописи за р. 1903–1906 / З. Кузеля // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка. – Львів, 1905–1908. – Т. 63, кн. 1. – С. 1–20 ; Т. 69, кн. 1. – С. 172–183 ; Т. 70, кн. 2. – С. 177–190  ; Т. 77, кн. 3. – С. 183–202 ; Т. 82, кн. 2. – С. 189–205 ; Т. 83, кн. 3. – С. 185–198.

Етнографія в західноєвропейських часописах за рік 1904 : [етнол., геогр., фольклор. часоп.] / З. Кузеля. – Львів, 1906. – Т. 71, кн. 3. – С. 166–194.

Бойківське весілє в Лавочнім (Стрийського повіту) / З. Кузеля // Матеріали до укрансько-руської етнольогії. – Львів, 1908. – Т. 10. – С. 121–150.

Огляд часописей за р. 1907 / З. Кузеля // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка. – Львів, 1908. – Т. 86. – С. 150–212.

Січ : альманах / зібрали З. Кузеля, М. Чайківський. – Львів : Накладом ред. ком., 1908. – ХІІ, 538 с. : іл, 12 арк. портр. –  В пам'ять 40-х роковин заснування товариства "Січ" у Відні, 1868–1908.

Словар чужих слів : 12 000 слів чужого походження в укр. мові / зібрали Кузеля З., Чайковський М. ; ред. Кузеля З. – Чернівці, 1910. – 368 с.

Ціль і значінє студентських (кружкових) бібліотек / З. Кузеля. – Львів, 1910. – 9 с.

Як закладати і провадити народні бібліотеки по селах / З. Кузеля // Ілюстрований калєндар Товариства «Просвіта» на рік звичайний 1910. – Львів, 1910. – Річник 33. – С. 105–116.

Причинки до студій над нашою еміграцією : [огляд нім. видань, зі стат. даними] / З. Кузеля // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка. – Львів, 1912. – Т. 107, кн. 1. – С. 129–163.

Українські похоронні звичаї й обряди в етнографічній літературі : огляд студій і бібліогр. / З. Кузеля // Етногр. зб. – Львів, 1912. – Т. 31/32. – С. 133–202.

З культурного життя України / написав Др. Зенон Кузеля ; Накладом «Видавничого товариства ім. П. Куліша». – Зальцведель, 1918. – 85 с. – (Бібліотека полонених Українців табору Зальцведель ; ч. 5).

Рік 1918 на Україні : [зб. ст.] / зложив і видав, [передм.]: Др. Зенон Кузеля ; [складали: Филипів, Шустенко, Хрущів]. – Ксерокопія. – [Б. м. : б. в., 19–]. – 39, [1] с.

Бібліографія писань Богдана Лепкого / З. Кузеля // Золота Липа : ювіл. зб. творів Богдана Лепкого з його життєписом, бібліогр. творів і присвятами. – Берлін, 1924. – С. 229–253.

Українсько-німецький словник / Зенон Кузеля, Ярослав Рудницький. – Ляйпціг, 1943. – 1494 с.

 

Джерела

Дорошенко В. Проф. Д-р Зенон Кузеля як бібліограф / Володимир Дорошенко //  Збірник на пошану Зенона Кузелі : пр. філолог. та іст.-філософ. секцій / за ред. В. Янева ; мов. ред. І. Кошелівець. – Париж ; Нью-Йорк ; Мюнхен ; Торонто ; Сідней, 1962. – С. 89–93. – (Записки НТШ; Т. 169). 

Мірчук І. Зенон Кузеля в Берліні / І. Мірчук // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка. – 1962. – Т. 169. – С. 52–62.

Янів В. Життєвий шлях Зенона Кузелі / В. Янів // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка. – 1962. – Т. 169. – С. 3–21.

Етнологічна експедиція на Батьківщину // Франко І. Я. Зібрання творів : у 50 т. / І. Я. Франко. – Київ, 1982. – Т. 36. – С. 68–99 – У тексті згадано про З. Кузелю.  

Погребенник В. Зенон Кузеля – визначний українознавець / В. Погребенник // Тернопілля’95 : регіон. річник. – Тернопіль, 1995. – С. 342–348.  

Сидоренко О. Українська таборова преса часів першої світової війни : анот. бібліогр. покажч. / О. Сидоренко. – Київ, 1995. – Про З. Кузелю: с. 10, 14, 20, 21.  

Качкан В. Кузеля Зенон / В. Качкан // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклопед. слов. – Львів, 1997. – Вип. 4. – С. 142–148.  

Стасів Б. Зенон Кузеля / Б. Стасів // Бережанська земля : іст.-мемуар. зб. – Торонто, 1998. – С. 294–295.

Баран М. Із журналістської діяльності Зенона Кузелі / М. Баран // Зб. пр. Наук.-дослід. центру періодики. – Львів, 2000. – Вип. 8. – С. 445–450.

Погребенник В. Ф. Визначний українознавець Зенон Кузеля. Наукова розвідка до 120-річчя від дня народження вченого і 50-річчя смерті. З додатком – недрукованими листами З. Кузелі до І.  Франка / В. Ф. Погребенник // Українознавство. – 2002. – Чис. 4. – С. 14 ; 2003. – Чис. 1 (16). – С. 274–281.

Качкан В. Фольклористична та етнографічна діяльність Зенона Кузелі / В. Качкан // Нар. творчість та етнографія. – 2003. – № 5/6. – С. 11–18.

Ковальчук О. Кузеля Зенон / О. Ковальчук // Українські історики ХХ століття : біобібліогр. довід. – Київ, 2004. – Вип. 2, ч. 2. – С. 219–221.

Клименко Н. М. Кузеля Зенон Францискович / Н. М. Клименко // Українські мовознавці та письменники-мовотворці : довідник. – Київ, 2008. – С. 139–141.

Хміль О. Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди / Ольга Хміль // Зап. Львів. нац. наук. б-ки України імені В. Стефаника. - 2008. - № 1. - С. 330-341.

Кузеля Зенон Францискович // Кулеша Н. Українська преса у Німеччині 1919–1945 рр.: формування та функціонування : монографія / Н. Кулеша. – Львів, 2009. – С. 291–293.

Подоляка Т. А. Діяльність Зенона Кузелі в Українському Науковому Інституті в Берліні (1926–1945 рр.) / Т. А. Подоляка // Наука. Релігія. Суспільство. – 2009. – № 1. – С. 33–37.

Ільницька Л. Лист Зенона Кузелі (1908) до Наукового товариства ім. Шевченка у Львові – програма створення українознавчої бібліографії / Л. Ільницька // Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909–1939) : напрями діяльності та постаті : зб. наук. пр. – Львів, 2010. – С. 402–408. 

Пацай Т.  Зенон Кузеля : життя і народознавча діяльність / Тамара Пацай ; НАН України, Ін-т народознавства. – Львів : БОНА, 2013. – 251 с.,

Хміль О.  І.  Зенон Кузеля (1882–1952) : біобібліогр. покажч. / Ольга Хміль ; [відп. ред. Л. В. Сніцарчук] ; НАН України, Львів. нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника. – Львів,  2016. – 439, [2] с.

Кононенко Валентина Олексіївна
Статтю створено : 23.01.2015
Останній раз редаговано : 08.02.2021