Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 23 КількістьЗа місяць : 1107 статей : 1008 |
Друкований зведений каталог україномовної книги державних бібліотек та музеїв України, 1798–1923
«Друкований зведений каталог україномовної книги державних бібліотек та музеїв України, 1798–1923» (ДЗК) – бібліографічне багатотомне видання, підготовлене фахівцями Національної парламентської бібліотеки України (НПБУ, нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), складова Українського бібліографічного репертуару. Протягом 1999–2015 рр. надруковано 5 випусків ДЗК (вип. 1 – у 1999 р., вип. 2, 3 – у 2003-му, вип. 4 – у 2008-му, вип. 5 – у 2015-му), що охоплюють відомості про видання українською мовою з 1798-го по 1923 р. Хронологічні межі каталогу встановлено від зародження нової української літератури (першого виходу у світ «Енеїди» І. Котляревського) до початку державної реєстрації творів друку Українською книжковою палатою в Харкові. Проте через відсутність відомостей про наявність зазначеного видання «Енеїди» у державних бібліотеках та музеях України фактична нижня хронологічна межа в каталозі – 1808 р. Перший випуск каталогу охоплює період з 1808-го по 1900 р. і містить 1 207 бібліографічних записів; другий випуск – 1901–1910 рр., 1868 бібліографічних записів; третій – 1911–1916 рр., 997 бібліографічних записів; четвертий – 1917–1919 рр., 1 506 бібліографічних записів; п’ятий – 1920–1923 рр., 1 426 бібліографічних записів. Загалом у п’яти томах ДЗК відображено понад 7 тис. видань. Роботу над ДЗК було розпочато фахівцями науково-бібліографічного відділу НПБУ наприкінці 1992 р. Першим кроком стало розроблення методичних матеріалів зі створення ДЗК, які вміщували проспект ретроспективного бібліографічного покажчика та рекомендації щодо вибору опису видань (у 2005 р. видано їх доповнений і розширений варіант – «Укладання друкованих каталогів книг гражданського друку (ХVІІІ – початок ХХ ст.) із фондів бібліотек України»). На початку 1993 р. ці матеріали розіслано до основних установ-фондоутримачів та бібліотек-учасниць. Тоді ж Міністерство культури України надіслало лист начальникам обласних міських управлінь культури з проханням приступити до реалізації комплексу заходів, пов’язаних із створенням Державного фундаментального реєстру друкованої продукції України за 1574–1923 рр. та бібліографії екстеріорики України від початку книгодрукування до сьогодення. Інформація для ДЗК надходила від 20 бібліотечних установ, а саме: п’ятьох бібліотек всеукраїнського рівня – НПБУ, Державної (з 2009 р. – Національної) історичної бібліотеки України, Державної (з 2003 р. – Національної) бібліотеки України для дітей, Одеської державної (з 2009 р. – Національної) наукової бібліотеки та Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка); 13-х книгозбірень обласного рівня – Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, Волинської державної ОУНБ ім. Олени Пчілки, Дніпропетровської ОУНБ (з 2010 р. – імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія), Житомирської ОУНБ (з 2007 р. – імені Олега Ольжича), Запорізької ОУНБ, Миколаївської ОУНБ, Одеської ОУНБ ім. М. Грушевського, Рівненської державної обласної бібліотеки (з 2010 р. – ОУНБ), Тернопільської ОУНБ, Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара, Хмельницької ОУНБ, Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка, Київської обласної бібліотеки для дітей; Кримської республіканської наукової бібліотеки ім. І. Франка та ЦБС м. Миколаєва, і 10 музеїв – книги і друкарства України, Львівського історичного, Музею історії міста Києва, а також сімох краєзнавчих музеїв – Дрогобицького, Закарпатського, Корсунь-Шевченківського, Миколаївського обласного, Рівненського обласного, Херсонського, Хмельницького. Укладачі ДЗК – Р. Жданова (вип. 1–3; вип. 4 – науковий редактор) та І. Негрейчук. ДЗК містить відомості про текстові видання (книжки і брошури) сучасною українською мовою, а також писані т. зв. язичієм, без урахування територіальних обмежень. Окрім цього, відображено книги та збірники іншими мовами, зокрема російською, якщо вони містять розділи або окремі твори українською мовою, з відповідними заувагами в зоні приміток. До уваги в каталозі бралися видання, надруковані гражданським шрифтом, водночас не відображені друки старослов’янською абеткою (кирилицею), а також вирізки, відривні календарі, листівки, рекламна, ілюстративна, нотна, картографічна та інша друкована продукція обсягом менше чотирьох сторінок. Бібліографічні записи згруповано за хронологією, а в її межах – за абеткою авторів і назв творів. Одні й ті самі твори різних років видання пов’язані між собою посиланнями. Там, де це було можливим, розкрито псевдоніми та криптоніми. У примітках подано зміст збірників та наведено інші відомості щодо видання загалом чи окремих його частин. Після опису видання зазначено сигли установ, в яких зберігаються його примірники. Всі бібліографічні записи мають наскрізну нумерацію. Укладачі провели пошукову роботу не тільки щодо встановлення або уточнення дат, прізвищ, місць видання твору, а й стосовно розкриття псевдонімів, криптонімів, астерисків тощо, використовуючи «Словник українських псевдонімів» О. Дея, «Нові матеріали до словника українських псевдонімів» В. Еппеля, загальні та галузеві енциклопедії, довідники, бібліографічні посібники. Якщо псевдонім удалося розкрити, опис книжки подано за справжнім прізвищем автора сучасною орфографією, а псевдонім наведено в зоні відомостей про відповідальність, за скісною рискою. В разі нерозкриття псевдоніма книжку описували за назвою. Розкриті псевдоніми інших осіб (редакторів, художників, перекладачів), причетних до створення книжки, наведено в зоні відомостей про відповідальність за скісною рискою, а поруч, у квадратних дужках, подано справжнє прізвище автора. Псевдоніми, які стали відомими літературними іменами (Леся Українка, Марко Вовчок, Нечуй-Левицький, Дніпрова Чайка та ін.), не розкривали. Опрацювання видань здійснювалося здебільшого методом de visu. Астериском позначено бібліографічні записи видань, яких у бібліотеках Києва не виявлено й укладачі не мали можливості сформувати їхній повний опис. Довідково-допоміжний апарат кожного випуску ДЗК містить вступну статтю «Від укладачів», низку допоміжних покажчиків з короткими анотаціями, що розкривають особливості побудови того чи іншого покажчика. Різноаспектному розкриттю змісту каталогу слугують покажчики: іменний; систематичний; назв творів друку; місць видання творів друку; друкарень, видавничих організацій та установ, видавців і видавництв; окремо виданих бібліографічних посібників та прикнижкових бібліографічних списків; книг з присвятами. Додатково вміщено «Список сиглів і повних назв бібліотек та музеїв-учасників з посиланнями на номери позицій». Відомості про українськомовні книжки, наведені у ДЗК, не завжди можуть бути об’єктивними, позаяк за час його підготовки фонди деяких бібліотек-учасниць зазнали змін (поповнилися шляхом купівлі книжок, дарунків тощо). Напрацювання ДЗК є складовою консолідованого електронного ресурсу НБУ ім. Ярослава Мудрого «Зведений каталог української книги (1798–1923 рр.)» (http://ukr.catalogue.nlu.org.ua/). На початок 2022 р. ресурс охоплював понад 50 тис. видань українською та російською мовами, які зберігаються у фондах провідних бібліотек та низки музеїв України. Цей ресурс постійно доповнюється, оновлюється, редагується. Місцезнаходження видань позначено за допомогою сиглів. Пошук у каталозі здійснюється за різними полями. До багатьох записів додано посилання на оцифровані копії видань з різних електронних бібліотек України.
Джерела
Друкований зведений каталог україномовної книги державних бібліотек та музеїв України, 1798–1923. / Нац. парлам. б-ка України. Вип. 5 : 1920–1923 / уклад. І. О. Негрейчук ; наук. ред. В. О. Кононенко. – Київ, 2015. – 247 с. Матеріали по підготовці «Друкованого зведеного каталогу української книги (ДЗК) у фондах бібліотек та музеїв системи Міністерства культури України (1574–1923 рр.)» / Нац. парлам. б-ка України ; матеріали підгот. : К. В. Камінська, В. М. Лой. – Київ, 1993. – 48 с. Жданова Р. С. Друкований каталог – важливе джерело інформації про бібліотечні фонди / Р. С. Жданова // Вісн. Кн. палати. – 2003. – № 3. – С. 0–23. Загуменная В. В. Национальная библиография Украины: минувшее десятилетие (1994–2004 гг.) / В. В. Загуменная / Науч. и техн. б-ки. – 2006. – № 3. – С. 26–30. Кононенко В. А. С момента выхода «Энеиды» / В. А. Кононенко // Мир библиографии. – 2010. – № 6. – С. 60–63 : ил. Швецова-Водка Г. М. Загальне бібліографознавство. Бібліографічні ресурси України : навч. посіб. / Г. М. Швецова-Водка. – Київ : Кондор, 2017. – 219 с. – Про «Друкований зведений каталог україномовної книги…», с. 58, 62, 63. Негрейчук І. О. Шляхи створення українського бібліографічного репертуару / І. О. Негрейчук // Бібліотека: місце традицій, простір інновацій : матеріали круглого столу, присвяч. 55-річчю наук. б-ки Київ. нац. ун-ту культури і мистецтв, Київ, 30 листоп. 2018 р. / М-во культури України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, наук. б-ка. – Київ, 2018. – С. 65–70. – Також про «Друкований зведений каталог україномовної книги (1798–1923 рр.)». Швецова-Водка Г. Н. Вклад ретроспективной национальной библиографии Украины в сохранение национального культурного наследия / Г. Н. Швецова-Водка // Берковские чтения. Книжная культура в контексте международных контактов. 2017 : материалы Междунар. науч. конф., Полоцк, 24–25 мая 2017 г. – Минск, 2017. – С. 443–447. – Про «Друкований зведений каталог україномовної книги…»: с. 444. Жданова Р. Григорій Зленко : листи (1996–2006) / Р. Жданова // Слово і час. – 2018. – № 9. – С. 104–116. – Зокрема про «Друкований зведений каталог української книги». |
||