За місяць : 1185
статей : 1029
| Рубрики : | Персоналії |
Годкевич Михайло Абрамович [псевд.: Вовк, Ив.; Г-ч, М.; Гамелен Еваріст; Книжник, М.; 28.06(10.07).1896, Київ – листопад 1941, поблизу Смоленська, РРФСР] – діяч у галузі державної бібліографії, бібліограф, книгознавець, педагог, фахівець з адміністративного і цивільного права.
Зростав у родині службовця. Після закінчення Першої Київської гімназії (1915) навчався на юридичному факультеті Імператорського університету Святого Володимира в м. Києві (1915–1919). Остаточно вищу освіту здобув на правовому відділенні Харківського інституту народного господарства (1923).
Трудову діяльність М. Годкевич розпочав у 1916 р. статистиком в управлінні солдатських лавок Комітету Південно-Західного фронту Всеросійського земського союзу. Згодом у цьому ж комітеті обіймав посади секретаря та завідувача театрально-кінематографічної секції культурно-освітнього відділу.
Зі встановленням у Києві радянської влади в 1919 р. пов’язав свою діяльність із книжковою справою. Працював співробітником Всеукраїнського державного видавництва при ВУЦВК (Всеукрвидав), Наркомату преси та пропаганди УСРР. Був організатором першої виставки радянської преси (червень – серпень 1919 р.), яка внаслідок воєнних подій не була відкрита для громадян, а її матеріали за вказівкою наркома пропаганди та агітації в першому радянському українському уряді О. Коллонтай передано до музею при Київському університеті. У грудні 1919 р. – уповноважений політвідділу 44-ї дивізії у справі збирання літературних пам’яток громадянської війни. У січні – травні 1920 р. – завідувач книжкового підвідділу агітаційно-видавничого відділу Київського губревкому. Брав активну участь у пропаганді серед населення та червоноармійців радянської літератури, що зберігалась у Києві та надходила із Москви і Харкова.
У травні 1920 р. переїхав до Харкова, де у Всеукрвидаві дістав призначення на посаду завідувача відділу націоналізації книжкової торгівлі. З листопада 1920-го – завідувач бібліографічного підвідділу редвидаву. Наприкінці цього ж року за ініціативою М. Годкевича і під його керівництвом у структурі Всеукрвидаву створено Центральний бібліографічний відділ (ЦБВ), а Головна книжкова палата в Києві (організована 24 січня 1919 р. урядом УНР) поновила функціонування на правах крайової філії ЦБВ. З липня 1921 р. М. Годкевич – завідувач ЦБВ (за статутом, на правах члена колегії Всеукрвидаву).
Під його керівництвом ЦБВ провадив роботу зі створення Архіву друку, займався розподілом обов’язкових примірників поміж державними книгосховищами України, а також обміном виданнями з Російською центральною книжковою палатою за договором від 16 січня 1922 р.
У 1922 р. вийшов у світ підготовлений роком раніше перший і єдиний номер книгознавчого журналу «Голос друку», на сторінках якого М. Годкевич (належав до складу редколегії часопису) вперше виступив зі своїми публікаціями. В інформаційному нарисі «Центральний бібліографічний відділ в 1921 р.» він охарактеризував основні напрями діяльності та плани роботи цього підрозділу Всеукрвидаву, а в рецензіях на низку праць підтримав ідею впровадження Універсальної десяткової класифікації (УДК) в бібліотеках України.
У червні того ж року після реорганізації ЦБВ у спеціальну самостійну бібліографічну установу – Українську книжкову палату (УКП, нині – Книжкова палата України) – М. Годкевича призначили на посаду її директора. Він обіймав цю посаду 10 років – до початку 1933 р. Одночасно здійснював редакторську роботу, будучи членом редколегій часописів «Нова книга» (1925), «Радянський книгар» (1929–1932) і відповідального редактора «Літопису українського друку» (з 1924 по 1930-ті рр.), а також усіх видань УКП.
За активної участі М. Годкевича відбувалося становлення УКП як принципово нової установи в системі державної бібліографії України. Він підходив до визначення основних функцій УКП системно, координуючи її працю з іншими аналогічними установами СРСР, запроваджуючи новітні розробки з питань бібліографування та статистики творів друку УСРР. Про це свідчать його численні виступи з доповідями на нарадах, конференціях, з’їздах та інших заходах, де він брав активну участь і був серед їх організаторів. Так, у доповідях «Об’єднання бібліологічної роботи на Україні» (Перша Всеукраїнська нарада робітників книги, Харків, 8–9 листопада 1923 р.), «Книжкові палати і радянське будівництво» (Друга всесоюзна нарада директорів книжкових палат, жовтень 1925 р.), «Книжкова палата і наукові бібліотеки» (Перша конференція наукових бібліотек УСРР, грудень 1925 р.) він відстоював ідею чіткої координації завдань з розгортання бібліографічної і бібліотечної роботи поміж тріадою установ: науковою (Український науковий інститут книгознавства, УНІК), бібліографічною (УКП) та найбільшими бібліотеками України.
М. Годкевич був одним із основних доповідачів на шести щорічних всесоюзних нарадах книжкових палат (1924–1930 рр.). Як директор УКП і представник від України відстоював необхідність існування самостійних книжкових палат у союзних республіках й відображення в їхній діяльності всього спектра національної книжкової справи. Головними функціями цих інституцій він вважав контроль за одержанням ними обов’язкових примірників і вичерпну бібліографічну й статистичну реєстрацію всіх творів друку, виданих у межах республіки.
На Другій Всесоюзній нараді директорів книжкових палат (жовтень 1925 р.) виступив з доповіддю «Методи координації книжкових палат в загальносоюзному масштабі», де наголошував на недоцільності створення єдиної книжкової палати в СРСР; пропонував налагодити чітку взаємодію в діяльності республіканських книжкових палат, визначивши координаційним органом щорічну нараду їхніх директорів, а повноваження цього органу унормувати відповідним документом (положенням). На наступній Всесоюзній нараді директорів книжкових палат (Харків, 1927) за доповіддю М. Годкевича «Головні відносини між книжковими палатами» ухвалено резолюцію щодо основних принципів взаємодії цих установ (незалежність палат, невтручання в справи іншої палати), а також затверджено положення про Всесоюзну нараду директорів книжкових палат, рішення якої визначалися обов’язковими для виконання всіма її учасниками.
М. Годкевич, очолюючи УКП, приділяв увагу й пропаганді досягнень українського радянського книговидання, зокрема й шляхом організації відповідних книжкових виставок. Найзначніші з них – до X з’їзду КП(б)У (1927), українська експозиція на міжнародній виставці «Преса» в Кельні (1928), а також до XI з’їзду КП(б)У (1930).
Одним із перших в Україні почав теоретично розробляти питання законодавства стосовно обов’язкового примірника (ОП). Йому належить низка ґрунтовних статей, де він розглядав історію законодавства про ОП на всесвітньому рівні, його суспільні функції і засоби реалізації. М. Годкевич розробляв засади функціонування ОП не лише як бази з ведення державної бібліографії та статистики друку, а й як форми надійного документопостачання центральних (головних) бібліотек усіх рівнів – від загальнодержавного до низового. Напрацював технологію комплектування книгозбірень ОП, збагатив теорію ОП: першим визначив його завдання та функції, зробив спробу впорядкування понятійного апарату та класифікації основних видів ОП, висунув формальні критерії обмеження обсягу і складу ОП для різних типів бібліотек.
М. Готкевич увів у науковий обіг термін «місцевий обов’язковий примірник», ініціював законодавче забезпечення функціонування в Україні цього різновиду ОП. У доповіді на Першій всеукраїнській нараді робітників книги (1923) М. Годкевич запропонував створити при центральних книгозбірнях в усіх містах України відділи, де б збиралася вся місцева друкована продукція. Вже в 1924 р. цю ініціативу було закріплено в спеціальній статті Кодексу законів про народну освіту УСРР, яка зобов’язувала всі місцеві поліграфічні підприємства передавати по одному примірнику кожного виданого ними друкованого твору до центральної книгозбірні міста.
Працював у складі сформованої 22 березня 1926 р. на засіданні Президії Укрнауки спеціальної наукової комісії з розроблення проєкту Єдиної української каталографічної інструкції, куди входили провідні фахівці України: С. Постернак (Всенародна бібліотека України, голова), В. Козловський (ВБУ), С. Рубінштейн (Одеська наукова бібліотека), Ю. Меженко (УНІК), а також представник Укрполітосвіти.
Був членом Бібліографічної комісії Всеукраїнської академії наук. На першому її пленумі (13–14 квітня 1927 р.) виступив з доповіддю «Літопис українського друку». Брав участь у дискусіях щодо засад формування Українського бібліографічного репертуару (УБР). У своїй ґрунтовній праці «Организация библиографической работы на Украине» (1928) М. Годкевич зазначав: «…ми уявляємо УБР як суму усіх бібліографій з питань українознавства – всю виконану до цього часу бібліографічну роботу, ту роботу, яку зараз проводять десятки наших наукових установ, а також ту, яку будуть вести в майбутньому».
М. Годкевич докладав зусиль до створення в Україні чітко налагодженої системи державної бібліографії, розроблення її теоретико-методологічних та методичних засад. 1924 року в УКП започатковано випуск «Літопису українського друку» (ЛУД) – періодичного органу державної бібліографії; з 1927 р. в спеціальних додатках до ЛУД публікувалися списки видань українською мовою, що виходили за кордоном. Таким чином М. Годкевич передбачив спосіб відображення екстеріорики в посібниках національної бібліографії, рекомендований ІФЛА/ЮНЕСКО на світовому рівні лише на початку 1980-х рр. Від 1929 р. за ініціативою М. Годкевича роль періодичного органу державної бібліографії виконували і друковані картки для бібліотечних каталогів (друкований картковий репертуар), які відтоді 60 років були основним джерелом поточної інформації про твори друку в УСРР/УРСР.
Книгознавець у виступах на нарадах та публікаціях в пресі порушував теоретичні й практичні питання книгознавства та ролі інформаційних служб у пропаганді друкованого слова. Ці наукові проблеми він обґрунтовував зокрема в статтях «Статистика видань» (1925), «Пути развития книжных палат» (1926), «Система бібліографічної інформації» (1931), «К проекту новых таблиц десятичной классификации для массовых библиотек» (1935) та н.
М. Годкевич відомий також і своєю педагогічної діяльністю. Впродовж 1930–1933 рр. викладав бібліографію на книготорговельному відділенні Харківського кооперативного інституту, обіймав посаду професора й очолював кафедру бібліографії Всеукраїнського інституту комуністичної освіти (нині – Харківська державна академія культури, ХДАК).
Він перебував під помітним впливом комуністичної ідеології. Будучи прихильником Г. Владиславлєва (псевдонім Г. Гульбинського, який вищу освіту здобував у Києві), відомого бібліографа і літературознавця, автора брошури «Бібліографія і соціалізм» (1928), М. Годкевич вважав, що книга – це знаряддя, передусім, класової боротьби, і тому головна мета бібліографії – розкрити «ідеологічно-змістовний склад книжкової продукції». У статті «На методологічному роздоріжжі. Нотатки про сучасне книгознавство» (1929), прагнув надати політичного характеру визначенню книгознавства, стверджуючи, що «книгознавство є марксистською соціологією книги»; закликав до ретельної ревізії всіх книгознавчих дисциплін з марксистських позицій. У статті «За советское книговедение» (1929) М. Годкевич застосував термін «буржуазний фронт у книгознавстві», критикував УНІК і його журнал «Бібліологічні вісті». З цієї публікації, а також статей у «викривальному» стилі деяких інших вчених розпочався відкритий наступ на УНІК, відбулася його руйнація як авторитетної наукової установи.
Під впливом посилення ідеологічного диктату й гонінь в українській культурі, книгознавстві та бібліографії на рубежі 1920–1930-х рр. вульгарно-соціологічні погляди М. Годкевича щодо сутності бібліографії стали підґрунтям для його хибних тверджень про необхідність максимально сконцентрувати в УКП книгознавчу й бібліографічну роботу за всіма напрямами. Попри застереження фахівців, М. Годкевич, за підтримки компартійних і владних структур, продовжив курс на розширення функцій УКП. Це знайшло відображення в його статті «В надійних шанцях» (1931), виступі в Українському інституті марксизму-ленінізму з доповіддю «Націоналістичні прояви в бібліографії й книгознавстві» (травень 1931 р.), а також на Першій всеукраїнській бібліографічній нараді у Києві (6–9 червня 1931 р.), яка мала погромний характер і трагічні наслідки для багатьох видатних бібліографів і бібліотекознавців. Відтоді почалися поневіряння Ю. Меженка, М. Сагарди, С. Постернака, В. Ігнатієнка, В. Козловського та інших, яких звинуватили в українському націоналізмі та відході від партійної лінії. Провідні бібліографічні центри – УНІК та його журнал «Бібліологічні вісті», Всенародна бібліотека України і «Журнал бібліотекознавства та бібліографії», Бібліографічна комісія ВУАН та інші – були визнані осередками ворожої ідеології.
Проте і сам М. Годкевич, звинувачуючи своїх колег у «політнеписьменстві», «збоченні від ленінської лінії в національному питанні», «одверто контрреволюційному використанні бібліографічної і книгознавчої трибуни», не уникнув впливу антиукраїнської ідеологічної кампанії. Перекладені на Українську книжкову палату всі основні функції, що раніше виконував УНІК, потребували значних фінансових і кадрових ресурсів, відтак у роботі УКП побільшало недоліків. М. Годкевича як керівника установи було піддано критиці, звинувачено в українському буржуазному націоналізмі й звільнено з посади (1933).
Деякий час він займався редакторською роботою у видавництві Спілки письменників України «Радянська література». Не маючи перспектив в Україні, у 1934 р. М. Годкевич переїхав до Москви.
Працював у Центральній книжковій палаті РРФСР (1934–1936), а з 1936 р. – у Всесоюзній книжковій палаті (ВКП) на посадах завідувача відділу обов’язкового примірника, наукового керівника сектору неперіодичних видань, заступника завідувача видавництва, заступника директора з науково-дослідної роботи.
Наприкінці 1930-х рр. працював над кандидатською дисертацією «Обязательный экземпляр произведений печати в СССР и за границей», яку не встиг завершити. Найважливіші її положення знайшли відображення в низці опублікованих М. Годкевичем ґрунтовних статей: «Обязательный экземпляр» (1924), «О работе с обязательным экземпляром» (1934), «Обязательный экземпляр на службу социалистическому строительству» (1935), «Советское законодательство об обязательном экземпляре» (1940) та ін.
У передвоєнні роки М. Годкевич провадив соціологічні дослідження у сфері раціоналізації системи комплектування державних книгосховищ, продовжував наукову роботу з питань уніфікації бібліографічного опису видань, класифікації і статистики друкованої продукції, розробляв проєкт положення про створення системи книжкових палат у союзних республіках, брав участь у розробленні методологічних засад нових таблиць Десяткової класифікації.
Ще на Четвертій всесоюзній нараді директорів книжкових палат (1928) М. Годкевич запропонував звільнити бібліографічний опис від непотрібних, на його думку, подробиць, а натомість розкривати зміст видання, додавши до опису анотацію. Під час роботи у ВКП йому вдалося здійснити практичні заходи з реалізації цієї програми. Під його керівництвом комісія з числа провідних працівників ВКП у 1939–1940 рр. розробила спрощену інструкцію з бібліографічного опису видань, якою радянські бібліографи користувалися тривалий час.
Згідно з планами М. Годкевича реорганізовано генеральний абетковий каталог ВКП. Його перетворено в систему абеткових каталогів, кожний з яких мав вирізнятися особливостями власної організації відповідно до своїх завдань (за персональним автором, за колективним автором, за заголовком).
М. Годкевич не тільки удосконалив організацію каталогів ВКП, але й врятував їх від загибелі. Під час нацистської навали він наполіг на терміновому перенесенні до підвального приміщення генерального абеткового каталогу й порятунку його від пожежі в липні 1941 р., що виникла внаслідок бомбардування будівлі ВКП і в якій загинуло багато інших цінних матеріалів палати.
Під час Другої світової війни М. Годкевич добровільно пішов на фронт, де невдовзі загинув під час оборонних боїв.
Науковий доробок М. Годкевича налічує понад 50 друкованих праць, у більшості з яких він порушував актуальні питання організації й теорії державної бібліографії, ідеологічні, методологічні та практичні проблеми розвитку книгознавства та бібліографії. Публікував свої статті в часописах «Радянський книгар», «Критика», «Культура і побут», «Советская библиография», активно відгукувався рецензіями на нові бібліографознавчі й бібліотекознавчі праці колег.
Науково-бібліографічна й адміністративна діяльність М. Годкевича як одного з найпомітніших фундаторів державної бібліографії в Україні, Книжкової палати України, визначного теоретика та практика в галузі бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства була предметом досліджень М. Багрича, І. Вовченко, Ю. Григорьєва, І. Івашкевича, М. Низового, А. Соляник та інших науковців.
Центральний бібліографічний відділ в 1921 р. : (інформ. нарис) / М. Годкевич // Голос друку. – 1921 (1922). – Кн. 1. – С. 70–75.
Рец.: Борович Б. Организация и ведение небольших библиотек (опыт практического руководства). Харьков, Труд, 1918. 96 с. / М. Г-ч. // Голос друку. – 1921 (1922). – Кн. 1. – С. 151–152.
Рец.: Горфункель Х. Д. Десятичная библиотечная система и ее применение в библиотеках различного типа по Б. Боднарскому, А. Покровскому, Л. Б. Хавкиной. [Гомель]. Гомельское отд. Госиздата, 1920. (Б-ка внешкольника) / М. Г-ч. // Голос друку. – 1921 (1922). – Кн. 1. – С. 153–155.
Рец.: Іванов_Меженко Ю. Міжнародна децімальна бібліографічна класифікація. Скорочені таблиці з абетковим покажчиком і пояснюючим текстом. К. Головна книжкова палата, 1919. 92 с. / М. Г-ч. // Голос друку. – 1921 (1922). – Кн. 1. – С. 157.
Рец.: Порадник для просвітянських книгозбірень. Культурно-просвітній відділ Союзу споживчих товариств Кременчуцького району. Видання Союзу споживчих товариств Кременчуцького району. 1920. / М. Г-ч. // Голос друку. – 1921 (1922). – Кн. 1. – С. 158–159.
Конфлікт між російською та українською книжними палатами / М. Годкевич // Бібліол. вісті. – 1923. – № 2. – С. 35–36.
Українська Книжкова палата / М. А. Годкевич // Книга. – 1923. – № 4. – С. 3–5.
Обязательный экземпляр / М. Годкевич // Красн. библиотекарь. – 1924. – № 4/5. – С. 193–195.
Рец. : Ковалевський Г. Г. Правила каталографії. К. «Село-книга», 1923. 12 с. / М. Годкевич // Книга. – 1923. – № 4. – С. 17–18.
Рец. : Ковалевський Г. Г. и Иванов-Меженко Ю. А. Практическое руководство по библиотековедению. П., 1923. 202 с. / М. Годкевич // Путь просвещения. – 1923. – № 10. – С. 90–192.
Адміністративна реформа та округова бібліотека [про обов’язковий примірник для округових бібліотек] / М. Годкевич // Нова книга. – 1925. – № 7/8. – С. 4–8.
Поширити керівництво, завершити систему : [про бібліотечну політику й створення шкільно-бібліотечної інспектури в Управлінні політосвіт НКО] / М. Годкевич // Нова книга. – 1925. – № 9/10. – С. 12–14.
Про наукові бібліотеки / В. Дубровський, М. Годкевич // Культура та побут. – 1925. – 9 серп. (№ 30). – С. 1.
Статистика видань / Л. (sic!) Годкевич // Нова книга – 1925. – № 2. – С. 10–11.
Книжкова Палата й наукові бібліотеки [доповідь на Першій конференції наукових бібліотек] / М. Годкевич // Бібл. збірник. – 1926. – Ч. 1. – С. 62–68.
Книжкові палати і радянське будівництво: [корот. зміст доп. М. Годкевича на 2-й Всесоюз. нараді директорів кн. палат (20–27 жовт. 1925 р.)] // Бібліол. вісті. – 1926. – № 4 (13). – С. 77.
Книжная реклама и библиографическая информация / М. Годкевич // Книгоноша. – 1926. – № 25 (146). – С. 7–8.
Методи координації роботи книжкових палат у загальносоюзному масштабі : [корот. зміст доп. М. Годкевича на 2-й Всесоюз. нараді директорів кн. палат (20–27 жовт. 1925 р.)] // Бібліол. вісті. – 1926. – № 4 (13). – С. 77–78.
Об’єднання науково-бібліологічної роботи на Україні : (тези доп. М. А. Годкевича на першій Всеукр. нараді робітників книги, що відбулася в Харкові 8–9 листоп. 1923 р.) // Бібліол. вісті. – 1926. – № 4 (13). – С. 60–61.
Про міжнародний книжковий обмін : [корот. зміст доп. М. Годкевича на 2-й Всесоюз. нараді директорів кн. палат (20–27 жовт. 1925 р.)] // Бібліол. вісті. – 1926. – № 4 (13). – С. 80.
Пути развития книжных палат / М. А. Годкевич // Красная печать. – 1926. – № 15. – С. 53–56.
В справі книгообміну України з закордоном / М. Годкевич // Культура і побут : [дод. до газ. «Вісти ВУЦВК»]. – 1927. – 8 жовт. (№ 38). – С. 1.
Українське красне письменство останнього десятиріччя в цифрах / М. Годкевич // Плужанин. – 1927. – № 11/12 (листоп.-груд.). – С. 58–65.
Міжнародна виставка «Преса» в Кельні М. Годкевич // Критика. – 1928. – № 6 (липень). – С. 3–12.
Іван Калинович / М. Годкевич // Культура і побут : [дод. до газ. «Вісти ВУЦВК»]. – 1928. – № 2.
Организация библиографической работы на Украине / М. А. Годкевич // Библиография в СССР и книжные палаты. – Харьков, 1928. – С. 85–136.
Бібліографія, бібліотекар та книгар / М. Годкевич. – Харків : Держвидав України, 1929. – 39 с.
За советское книговедение / М. Годкевич / М. А. Годкевич // Книга и революция. – 1929. – № 10. – С. 34–37.
Єдиний колектор і рекомендаційно-бібліографічний центр / М. Годкевич // Радян. книгар. – 1929. – № 3. – С. 2–4.
На методологічному роздоріжжі. Нотатки про сучасне книгознавство / М. Годкевич // Критика. – 1929. – № 9. – С. 59–69.
Форми масової роботи Книжкових палат : [5-та, Баку, 9–12 верес. 1929 р.] : (рез. на доповідь… т. Годкевича) // Бібліол. вісті. – 1929. – № 4. – С. 71–72.
Важливе питання книжкової культури / М. Годкевич // Радян. книгар. – 1930. – № 11. – С. 10–13.
Робота з книгою в районі / М. Годкевич // Радян. книгар. – 1930. – № 15/16. – С. 10–12.
Бібліографія в УРЕ / М. Годкевич // Бюлетень УРЕ. – 1931. – № 2. – Вересень. – С. 5–8.
В надійних шанцях / М. Годкевич // Критика. – 1931. – № 2. – С. 109–129 ; № 3. – С. 110–129.
Резолюції бібліографічної наради в Києві. На доповідь т. Годкевича «Про державну бібліографію» // Рад. книгар. – 1931. – № 23. – С. 11–12.
Система бібліографічної інформації (На обговорення) / М. Годкевич // Радян. книгар. – 1931. – № 2. – С. 7–8.
Загаяний рік : (про недоліки в справі виконання постанови ЦК ВКП(б) «Про видавничу роботу в галузі бібліографії на Україні») / М. Годкевич // Радян. книгар. – 1932. – № 23/24. – С. 8–11.
К проекту новых таблиц десятичной классификации для массовых библиотек / М. А. Годкевич // Красный библиотекарь. – 1935. – № 4. – С. 29–33.
Обязательный экземпляр на службу социалистическому строительству / М. А. Годкевич // Совет. библиогр. – 1935. – Вып. 1/2 (9/10). – С. 35–56.
К возобновлению Украинской книжной летописи / М. А. Годкевич // Совет. библиогр. – 1936. – № 1. – С. 59–74.
Советское законодательство об обязательном экземпляре / М. А. Годкевич // Совет. библиогр. – 1940. – № 1. – С. 78–102.
Вопросы библиографического описания / М. А. Годкевич // Совет. библиогр. – 1941. – № 1. – С. 1–40.
Перша Всеукраїнська нарада робітників книги // Бібліол. вісті. – 1923. – № 4. – стовп. 51–60.
Ант. К. Справи бібліографії та книгознавства на Всесоюзній конференції Головнаук : [про виступ М. Годкевича, квітень 1925, Харків] / Ант. К. // Нова книга. – 1925. – № 4–6. – С. 72–73.
Грибненко О. Проти націоналізму в теорії та практиці бібліотечної справи / О. Грибненко, М. Фельдштейн // Б-ка у соц. будівництві. – 1934. – № 2. – С. 7–23.
Фельдштейн М. Бібліографічна робота Книжкової палати УРСР / М. Фельдштейн // Б-ка у соц. будівництві. – 1936. – № 3. – С. 16–20.
Григорьев Ю. В. С фронта не вернулись : памяти видных библиотековедов и библиотекарей-практиков – участников Великой Отечественной войны / Ю. В. Григорьев // Библиотекарь. – 1970. – № 5. – С. 30–31.
Багрич Н. И. М. А. Годкевич : (к 75-летию со дня рождения) / Н. И. Багрич // Совет. библиогр. – 1971. – № 4. – С. 59–60.
Багрич М. І. Михайло Абрамович Годкевич / М. І. Багрич // Бібліотекознавство та бібліографія : міжвідом. респ. зб. / М-во культури УРСР. – Харків, 1971. – Вип. 11. – С. 158–160.
Григорьев Ю. В. Михаил Абрамович Годкевич (1896–1941) / Ю. В. Григорьев // Ю. В. Григорьев и развитие советского библиотековедения : сб. науч. тр. / Москов. гос. ин-т культуры. – Москва, 1988. – С. 125–138.
Багрич М. І. Михайло Годкевич / М. І. Багрич // Вісн. Кн. палати. – 1996. – № 6. – С. 29–30.
Низовий М. А. М. А. Годкевич: становлення української державної бібліографії і статистики друку / М. А. Низовий // Культура України: історія і сучасність : матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф., 19–20 листоп. 1996 р. – Харків, 1996. – С. 76.
Дубровіна Л. А. Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 1918–1941 / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 1998. – 335 с. – Про М. Годкевича: с. 210, 212, 215, 225, 236.
Соляник А. Внесок Михайла Годкевича в теорiю та практику документопостачання бiблiотек обов'язковим примiрником / Алла Соляник // Вісн. Книжк. палати. – 1998. – № 1. – С. 8–10.
Вовченко І. О. М. А. Годкевич – директор Книжкової палати (1922–1933 рр.) / І. О. Вовченко // Вісн. ХДАК. – Харків, 2001. – Вип. 8. – С. 69–79.
Івашкевич І. І. Внесок М. А. Годкевича у становлення та розвиток державної статистики друку в Україні в 20-30 рр. XX ст. / І. І. Івашкевич // Вісн. Київ. нац. університету культури і мистецтв. Сер. «Історія, теорія культури». – Київ, 2001. – Вип. 3. – С. 34–43.
Сенченко М. І. [Коротка біографічна довідка про М. Годкевича] / М. І. Сенченко // Книжкова палата України. Історія і сьогодення : 1919–2004 / М. І. Сенченко. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ, 2004. – С. 12.
Дубровіна Л. А. Бібліотечна справа в Україні в XX столітті / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2009. – 530 с. – Про М. А. Годкевича див. «Імен. покажч.» : с. 514.
Годкевич Михайло Абрамович // Українські бібліографи : біограф. відом., проф. діяльн., бібліогр. / Держ. закл. «Національна парламентська бібліотека України» ; авт.-уклад. Н. І. Абдуллаєва. – Київ, 2011. – Вип. 3. – С. 38–39.
Годкевич Михайло Абрамович // Історія української бібліотечної справи в іменах : (кінець XIX ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліогр. слов. / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – С. 101.
___________________