Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 45
За місяць : 158
Кількість
статей : 1012
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Географічний покажчик

Географічний покажчик – складова довідково-пошукового апарату видання; допоміжний покажчик, який містить перелік назв географічних об’єктів, що трапляються в тексті та бібліографічних записах.

До географічних об’єктів відносять фізико-географічні та геологічні об’єкти (континент, острів, гірський хребет, пустеля, плато, океан, море, річка та ін.); економіко-географічні об’єкти (економічний район, рибопромисловий район, родовище корисних копалин та ін.); об’єкти державного й адміністративно-територіального значення (держава, група країн, федерація, край, область, місто, село та ін.); об’єкти, пов’язані з різними видами транспорту (залізниця, водний шлях, автомагістраль та ін.); історико-географічні об’єкти (древні держави, стоянки (археологічні пам’ятки) та ін.); військово-географічні об’єкти (театри воєнних дій, фронти, райони проведення бойових операцій); наукові станції, обсерваторії, заповідники та ін.

Найменування географічних об’єктів, відібраних для Г. п., мають відповідати загальноприйнятим назвам, зафіксованим у картографічних та інших спеціальних виданнях.

Основна структурна одиниця Г. п. – це географічна рубрика, що у згорнутому вигляді містить відомості про географічний об’єкт із тексту видання, і за допомогою якої здійснюється пошук.

Розташування рубрик у Г. п. – алфавітне або адміністративно-територіальне. Географічні рубрики покажчика можуть доповнюватися предметними підрубриками. Географічна рубрика може бути простою чи складною. Проста рубрика складається з одного заголовка (незалежно від кількості слів). Складна рубрика містить у назві декілька лексичних одиниць, які групуються в заголовки та підзаголовки.

За наявності географічних об'єктів з однаковою назвою поряд із назвою наводять родове слово у формі загальноприйнятого скорочення (о. – озеро, р. – річка, с. – село, м. – місто, деп. – департамент та ін.); якщо це населені пункти, то справа від їхніх назв у дужках зазначають назву країни (у випадках відображення в Г. п. кількох держав), області, району тощо, в яких вони розташовані.

Після назв населених пунктів (топонімів) можуть наводитись пояснення щодо їхнього адміністративного статусу (місто, селище міського типу, село), які від топоніму відділяються комою. Виняток становлять обласні центри України та столиці іноземних держав.

Поруч із назвами районів після коми зазначається назва області, на території якої цей район розміщено.

Якщо є кілька синонімічних назв географічних об’єктів, то як основну подають найбільш відому (сучасну) географічну назву, а до інших роблять посилання. Практикується і збирання всіх варіантів назви під однією рубрикою, біля найновішої.

Для уточнення поняття, поданого в рубриках географічного покажчика, при необхідності використовують пояснення.

Пояснення, що розкривають характер географічних об’єктів, наводять після коми в називному відмінку, без інверсії, зі скороченням слів і словосполучень та в тій формі, яку зафіксовано в авторитетних довідкових виданнях.

Біля назв малих річок, після коми вказують назви тих рік, притоками яких вони є. Уточненням також може бути назва області, району, міста чи країни, де протікають зазначені ріки.

Після назв адміністративно-територіальних об’єктів зарубіжних країн вказують їхній адміністративний статус і назву країни, на території якої він розміщується, за винятком міст, що є столицями держав.

Г. п. застосовують здебільшого в монографіях, підручниках, навчальних та бібліографічних посібниках, географічних атласах, архівних довідниках тощо.

 

Джерела

Издания. Вспомогательные указатели ГОСТ 7.78–99. – [Введен 2000–07–01]. – Минск : Изд-во стандартов, 2000. – II, 13 л. – (Межгосударственный стандарт) (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

Кунце Х. Составление вспомогательных указателей / Хорт Кунце ; пер. с нем., предисл. и прим. Э. Л. Призмента. – Москва : Книга, 1977. – 63 с.

Призмент Э. Л. Вспомогательные указатели к книжным изданиям / Э. Л. Призмент, Е. Л. Динерштейн. – Изд. 2-е, испр. и доп. – Москва : Книга, 1988. – 208 с. – (От рукописи к книге).

Словник книгознавчих термінів / уклад.: В. Я. Буран, В. М. Медведєва, Г. І. Ковальчук, М. І. Сенченко ; Кн. палата України. – Київ : Аратта, 2003. – 160 с. – Про геогр. покажч.: с. 40.

Методичні рекомендації щодо вибору, складання та редагування допоміжних покажчиків до видань / Держ. наук. установа «Книжкова палата України ім. І. Федорова» ; [уклад.: П. М. Сенько, О. М. Устіннікова]. – Вид. 5-е, без змін. – Київ : Кн. палата України, 2017. – 79 с. : табл.

Галганова Оксана Олександрівна
Статтю створено : 15.03.2021
Останній раз редаговано : 15.03.2021