Габель Орест (Орест-Октавіан) Мартинович [кінець 1849, м-ко Волочиськ Старокостянтинівського пов. Волинської губ., нині – місто Хмельницького р-ну Хмельницької обл. – 15(28).03.1915, Харків] – політичний, громадський, бібліотечний діяч.

Народився в родині австрійського підданого, вихідця з м-ка Бережани, поляка за походженням, аптекаря за фахом. У дитинстві мешкав у м-ку Купіль Старокостянтинівського пов. Закінчив Кам’янець-Подільську чоловічу гімназію (1868). Після четвертого класу, позбавлений матеріальної батьківської допомоги, заробляв на життя приватними уроками та репетиторством. З 1869 р. навчався на медичному факультеті Київського університету Святого Володимира, потім – в Імператорській медико-хірургічній академії (м. Санкт-Петербург) та в Імператорському Новоросійському університеті (м. Одеса). Відомостей про закінчення жодного з цих закладів не знайдено. Ймовірно, повноцінному навчанню завадили активна революційна діяльність О. Габеля, який сповідував ідеї народництва, репутація політично неблагонадійного та переслідування владою.

У Києві в 1872–1873 рр. О. Габель був одним із ватажків т. зв. гуртка американців, до якого належали також І. Дебогорій-Мокрієвич, В. Дебогорій-Мокрієвич, Т. Донецька, С. Ковалик, майбутній український і російський письменник Г. Мачтет, відомий згодом американський етнограф, географ, хімік і біолог М. Судзіловський, І. Ходько та декілька інших народників, які планували перебратися до Америки і заснувати там землеробську комуну.

У Санкт-Петербурзі притягувався до дізнання за листування з емігрантами та політично неблагонадійними особами (1873) і був висланий за розпорядженням охранки на проживання до батька у Волинську губ. У серпні 1873 р. звільнений від нагляду поліції й отримав дозвіл на вступ до Новоросійського університету. Згодом із групою народників брав участь у повстанні на Балканах, нетривалий час жив у Женеві. З травня 1876 р. мешкав у Санкт-Петербурзі під прізвищем Соболєв. У серпні наступного року заарештований та ув’язнений до Петропавлівської фортеці за зв’язки з революціонерами й намагання визволити їх з ув’язнення.

Від червня 1878 р. років перебував на засланні в Балаганську Іркутської губ.

Улітку 1887 р. із сім’єю переїхав до Харкова, де працював головним інспектором Харківського представництва (округу) Варшавського страхового товариства, із 1903 р. по жовтень 1914 р. – його управителем.

У Харкові, де мешкав до кінця життя, активно долучався до громадської діяльності. Від 1894 р. був дійсним членом Харківського товариства грамотності (ХТГ). За заслуги перед Товариством у 1897 р. обраний його довічним членом. Належав до складу ревізійної комісії ХТГ, з 1897 р. впродовж 14 років належав до складу правління Товариства. Вів  бухгалтерію ХТГ, працював у Комітеті з устрою сільських бібліотек, за участю якого в Харківській губернії було створено майже 500 народних бібліотек.

О. Габель долучався і до іншої громадської роботи: був товаришем голови батьківського комітету Третьої чоловічої гімназії Харкова; обирався до складу ревізійної комісії Харківського товариства взаємного кредиту; брав участь у роботі відомого своїми здобутками Харківського історико-філологічного товариства, Товариства сприяння фізичному вихованню дітей.

Зробив вагомий внесок у розбудову Харківської громадської бібліотеки (ХГБ, нині – Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка). Від 12 грудня 1893 р. – член правління ХГБ, 9 лютого 1905 р. обраний товаришем голови правління й незмінно залишався на цій посаді до смерті. Виступав зі звітними доповідями на річних зборах членів книгозбірні. Завідував бухгалтерією ХГБ, вів інвентарну книгу бібліотечного майна, складав щомісячні касові звіти, здійснював контроль звітності кабінету для читання. Застосовував раціональні підходи до фінансово-господарської діяльності ХГБ. Його роботу високо оцінював голова правління ХГБ у 1893–1906 рр. Д. Багалій, наголошуючи, що значимою й очевидною для всіх заслугою О. Габеля перед бібліотекою було налагодження в ній належного обліку.

Як досвідчений фінансист і господарник і член кількох бібліотечних комісій О. Габель ініціював численні починання в ХГБ, що сприяли її поступальному розвитку на рубежі 19–20 ст. Зокрема, значними є заслуги О. Габеля в пошуку джерел фінансування книгозбірні. Багато уваги приділяв організації заходів зі збирання коштів на спорудження власної будівлі ХГБ (її будівництво, за проєктом акад. О. Бекетова, завершено в 1901 р.): звертався з проханнями про пожертви до прогресивної інтелігенції міста та заможних харків’ян; запропонував влаштовувати музичні вечори, концертні виступи, прибуток від яких спрямовувати в фонд будівництва; порушував питання перед губернською земською управою стосовно виділення коштів на розвиток бібліотеки. За короткий час О. Габель зібрав пожертви для ХГБ на суму 700 руб. (1893).

Під час зведення нового приміщення книгозбірні працював у складі її будівельної комісії, опікувався питаннями організації будівельних робіт та безперебійного постачання будматеріалів. Зокрема, на його прохання Південно-Російське металургійне товариство пожертвувало для будівництва бібліотеки рейки (1898).

Займався питаннями формування, каталогування, збереження й використання бібліотечного фонду. Співпрацював з книжковими магазинами та видавництвами у справі придбання книжок із соціології, статистики, правознавства. Брав участь у звірянні (1893, 1895) та передислокації книжкового фонду під час освоєння нового приміщення ХГБ. Запропонував ввести класифікаційний індекс «Б» на позначення белетристики для зручності розташування та пошуку книжок. Не уникав і фізичної роботи: долучався до знепилювання фонду (1894), відбору й передання до палітурної майстерні дефектних примірників видань.

Вносив пропозиції щодо змін у роботі з читачами т. зв. третього (найбільш незаможного) розряду: виявляв причини крадіжок ними книжок й напрацював рекомендації із запобігання цьому явищу, зробив розрахунки доцільності переведення безоплатних працівниць ХГБ на платну основу. Попри опір опонентів, на загальних зборах членів бібліотеки, розроблені О. Габелем рекомендації враховувались у подальшій роботі з читачами.

Зокрема, завдяки його ідеям налагоджено ефективне обслуговування читачів: запроваджено іменні картки для передплатників бібліотеки; за безпосередньої участі О. Габеля укладалися рекомендаційні списки книг. Відстоював переконання, що передплату журналів необхідно здійснювати із обов’язковим урахуванням запитів читачів бібліотеки.

Член української комісії (1906), створеної для організації українського відділу в ХГБ та формування відповідного фонду. На той час це було досить сміливим кроком у бібліотечному русі Російської імперії. За участю О. Габеля були ухвалені важливі управлінські рішення: у зв’язку з припиненням царською владою діяльності філіальних відділень ХГБ – про передання їхніх фондів бібліотеці Народного дому та Журавлівській (за назвою місцевості у Харкові) читальні (1910); про витрачання зібраних для ХГБ  коштів на потреби її читачів, що відносилися до третього розряду.

Загалом О. Габель був одним із найбільш діяльних членів правління ХГБ. Пік його активності припав на 1905–1906 рр. Засідання правління інколи відбувались у конторі представництва Варшавського страхового товариства, яке він очолював. Під час першої російської революції, коли абсолютна більшість членів правління ХГБ  поринула в бурхливий суспільний рух та політичні справи, лише О. Габель та 5-6 інших осіб знаходили час для бібліотечної діяльності, зокрема вирішення фінансових питань ХГБ. О. Габель, члени його родини, очолюване ним представництво страхового товариства долучалися до пожертв на бібліотеку – грошима та книжками. Щоб дешевше придбати для ХГБ видання, О. Габель листувався з багатьма книготорговельними фірмами Росії.

В останні роки життя, переживаючи смерть дружини (1907), важко хворів. Після травми і невдалої операції пересувався на милицях. Становище О. Габеля ще більше ускладнилося з початком Першої світової війни: як австрійський підданий він був відсторонений від служби в страховому товаристві, не мав права виїхати з Харкова навіть на лікування. Однак до останніх днів не полишав громадську роботу, завдяки якій мав авторитет серед громадськості міста. На похованні О. Габеля були присутні: міський голова Д. Багалій, голова ХТГ С. Раєвський, його заступники О. Кнюпфер і В. Сливицький, голова правління ХГБ О. Анциферов, професори В. Левицький, І. Красуський, Л. Таубер, голова ради присяжних повірених С. Козлов та інші відомі харків’яни.

На вшанування пам’яті громадського та бібліотечного діяча збори правління ХГБ затвердили запровадження 10 безкоштовних абонементів 1-го розряду імені О. Габеля для слухачок Вищих жіночих курсів Товариства трудящих жінок.

Правління ХТГ також запропонувало своїм членам вшанувати пам’ять діяча пожертвами на справу організації «… народних розваг у Харківській губернії», тобто культосвітньої діяльності, якою він регулярно опікувався. Станом на 1 січня 1918 р. на рахунку бібліотеки перебував «капітал імені О. М. Габеля – 600 руб.», зібраний співробітниками бібліотеки в пам’ять про його благодійну й громадську діяльність.

О. Габель відомий і як родоначальник унікальної великої бібліотечної династії. Д  Багалій називав його «видатним бібліотечним діячем …з родиною». З дружиною, також народницею, організаторкою бібліотечної справи в Харкові, членом комітету філіальних відділень ХГБ Августиною Станіславівною Габель, у дівоцтві Сінькевич (1853–1907) виховав шістьох дітей. Всі вони залишили слід у бібліотечній справі: Людмила Габель (1876–1967) – бібліотекарка, член ХГБ (1894–1914), активна учасниця революційного руху; Олена Габель, за чоловіком Ситникова (1879–?) – член комітетів першого і другого філіальних відділень ХГБ (1901–1908), бібліотекарка і хімік, перша жінка-лаборантка в Товаристві фізико-хімічних наук при Харківському університеті; Валерія, за чоловіком Гассельбрінк (1881–1970) – бібліотекарка, член ХГБ (1907–1914), у молоді роки працювала в ХГБ та її філіальних відділеннях, за радянських часів очолювала відділ літератури іноземними мовами ХДНБ ім. В. Г. Короленка, у 1944–1949 рр. завідувала районною бібліотекою Голишмановського р-ну Тюменської обл.; Марія Габель-Ющенко (1886–1923) – активна учасниця революційного руху, засновниця Центральної педагогічної бібліотеки в Харкові, згодом названої її ім'ям. Ще двоє дітей стали науковцями: Юрій (Георгій) Габель (1891–1949) – член ХГБ, кандидат у члени правління ХГБ (1918), згодом хімік, доктор хімічних наук (1940), директор Інституту хімії при Харківському університеті; Маргарита Габель (1893–1981) – літературознавиця та книгознавиця, учениця акад. О. Білецького, кандидат філологічних наук, організаторка відділу стародруків, рідкісних видань і рукописів (нині – науково-дослідний відділ документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів) ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Архівні документи про життя і діяльність О. Габеля зберігаються в ХДНБ ім. В. Г. Короленка (ф. 4, од. зб.  Р-51, К4-82-329), Державному архіві Харківської області (ф. 52, оп. 4, спр. 1222; ф. 69, оп. 1, спр. 116, 117).

О. М. Габель // Утро. – 1915. – 16 марта. – № 2606. – С. 3. – Підп.: Н. В.

Кнюпфер А. Памяти О. М. Габеля / А. Кнюпфер // Утро. – 1915. – 17 марта. – № 2607. – С. 4.

Погребение О. М. Габеля // Утро. – 1915. – 18 марта. – № 2608. – С. 5.

Вместо венка на гроб О. М. Габель // Юж. край. – 1915. – 19 марта. – № 12607. – С. 4.

Габель Орест-Октавиан Мартынович // Деятели революционного движения в России : Био-библиогр. слов. : От предшественников декабристов до падения царизма : [в 5 т.] / под ред. Ф. Я. Кона [и др.]. – Москва : Изд-во Всесоюзного общества политических каторжан и ссыльно-поселенцев, 1929. – Т. 2: Семидесятые годы. – Вып. 1 : А - Е / Составлен А. А. Шиловым, М. Г. Карнауховой. – Про О. Габеля: стр. 406., портр.

Шоломова С. Б. Харківська Громадська (Бібліотечна династія Габелів) / Софія Шоломова // Вітчизна. – 1986. – № 9. – С. 188–190.

Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования (1655–1905) : ист. моногр. : в 2 т. : репр. изд. / Д. И. Багалей, Д. П. Миллер. – Харьков, 2004. – Т. 2 : ХІХ – начало ХХ века. – Про О. Габеля: с. 756.

Гофф И. Подруги матери моей / И. Гофф // 25-ый подъезд. – Харьков, 2011. – Про О. Габеля: с. 34–35.

Бібліотека в історичному просторі трьох епох : до 125-річчя Харк. держ. наук. б-ки ім. В. Г. Короленка / [Н. І. Полянська та ін. ; пер. англ. Мовою : Г. М. Герасимова, В. А. Долбня, Л. І. Міллер]. – Ювіл. вид. – Харків : ІРІС, 2011. – 239 с. : іл., портр. – Про О. Габеля: с. 45, 83, 84.

Шалыганова А.Л. Правление Харьковской общественной библиотеки, 1885 – 1918 : биобиблиогр. слов. – Харьков, 2016. – Про О. Габеля: с.84–87.