Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 30
За місяць : 1217
Кількість
статей : 972
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Відбиток
Відбиток

Відбиток – примірник окремої статті чи іншого твору з наукового журналу чи збірника, видрукований у вигляді окремої брошури.

Часто на замовлення авторів статей та окремих установ, інколи за окрему плату, В. друкуються одночасно із журналом чи збірником, з тих же набірних форм. Такі В. автори розсилають колегам в інші організації, бібліотеки, їх використовують з презентаційною метою тощо. Практика друкування В. як порівняно дешевих у виробництві, була поширеною у другій половині 19 – на початку 20 ст., інколи з економічних причин їх видавали автору замість авторського примірника всього видання. У радянські часи друкування В. застосовувалося нечасто.

Поліграфічне оформлення В. здебільшого є мінімальним: вони виглядають як сфальцьований зошит, не застосовуються обкладинки, титульні аркуші, відсутні вихідні дані. Тому їх наклади здебільшого є невідомими. В середньому наклад В. коливався від 5 до 100 пр.

Бібліографічний опис В. має деякі особливості. Він формується за тими ж правилами, що й опис окремо виданого аналогічного твору, або, у разі наявності титульного аркуша – за цим аркушем.

Якщо пагінація у В. є частиною загальної суцільної пагінації видання, в якому надруковано твір, то в описі проставляють колонцифри першої й останньої сторінки через тире, наприклад: С. 211–226. Якщо ж у В. власна нумерація сторінок, то навіть за наявності і загальної нумерації видання у кількісній характеристиці вказують лише власну, а загальну в разі необхідності відображають у зоні приміток.

Через невеликий обсяг В. у бібліотеках зберігають як окремий документ або у складі власницьких (бібліотечних) конволютів. Згідно з п. 3.2 Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.04.2007 р. № 22) основними одиницями обліку всіх видів документів, які включені до бібліотечного фонду (крім газет), є назва і примірник. Відповідно до п. 3.4. того ж документа самостійні видання, об’єднані в одній оправі (конволют), обліковуються як окремі примірники й окремі назви. До зміни правил інвентаризації в 1990-х рр. інвентарний номер присвоювали або ж усьому конволюту як одиниці зберігання, або першому аліґату; це було і є поширеною практикою.

Рідко застосовуваним варіантом терміна є відбитка. Синонімічний термін – репринт.

 

Джерела

 

Великий тлумачний словник сучасної української мови : 170 000 [слів і словосполучень] / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – Київ ; Ірпінь : Перун, [2002]. – С. 123. 

Словник книгознавчих термінів / В. Я. Буран, В. М. Медведєва, Г. І. Ковальчук, М. І. Сенченко. – Київ : ТОВ «Видавництво Аратта», 2003. – 160 с.

Нелипа Галина Павлівна
Статтю створено : 13.04.2023
Останній раз редаговано : 13.04.2023