Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 7
За місяць : 921
Кількість
статей : 859
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Виставкова діяльність бібліотек
Виставкова діяльність бібліотек

Виставкова діяльність бібліотек – цілеспрямована і спеціально організована книгозбірнею як соціальним інститутом система дій і заходів,  спрямованих на забезпечення інформаційних, освітніх, культурно-дозвіллєвих, науково-дослідних, пізнавальних та інших потреб користувачів шляхом організації регулярних різноманітних виставок; сукупність бібліотечних процесів і операцій, прийомів, методів і засобів їх реалізації, пов’язаних із плануванням та створенням виставкових експозицій (виставок) у бібліотеці або поза її межами.

Безпосереднім результатом виставкової діяльності є виставкова експозиція, її публічне демонстрування в бібліотечно-інформаційному середовищі, а опосередкованим – ознайомлення користувачів з документами на різних носіях, творами мистецтва, технічними пристроями, моделями, макетами, іншими предметами. Виставкова діяльність слугує утвердженню бібліотеки як соціокультурної установи з широкими функціональними можливостями, поліпшенню її іміджу в суспільстві, популяризації документних ресурсів тощо.

Як складова бібліотечного, довідково-бібліографічного, інформаційного обслуговування користувачів та провідний напрям соціокультурної діяльності В. д. б. реалізовується у формі бібліотечних виставок, які експонуються в межах певної організаційної структури (читальної зали, абонемента, виокремленого виставкового приміщення та ін.), виїзних заходів, з використанням новітніх інформаційних технологій (віртуальні виставки).

В. д. б. часто має комплексний характер, тому в організації заходів одночасно беруть участь кілька структурних підрозділів бібліотеки (відділи соціокультурної діяльності, мистецтв, рідкісних і цінних видань, зберігання документних ресурсів тощо) у взаємодії з іншими установами – музеями, картинними галереями, заповідниками, архівами, інформаційними центрами, осередками творчих спілок, центрами народної творчості, із залученням ЗМІ.

Процес реалізації В. д. б. пов’язується із завданнями ефективного використання документних ресурсів, формування культури читання, просування іміджевих позицій бібліотеки як соціокультурного осередку з метою залучення ширшого кола користувачів, інформування громадськості про визначні події, ювілейні дати, актуальні кампанії комунікаційного характеру, новинки літератури тощо.

В організації В. д. б., на противагу окремим видам виставок, головним насамперед є не наповнення і оформлення конкретних експозицій, а конструювання і моделювання цього напряму соціокультурної роботи в цілому, з використанням проєктних технологій, що передбачають: вироблення креативної ідеї (концепції); продумування засобів її реалізації; розроблення та втілення проєкту.

Необхідними умовами підвищення якості В. д. б. є: формулювання концепцій окремих виставок, що мають містити виклад трьох складових – тематики, адресного призначення, форми експонування матеріалів; методів аналізування ефективності бібліотечних виставок; шляхів творчої реалізації новітніх тенденцій та перспективних напрямів виставкової діяльності, насамперед тематичної.

Теоретичні аспекти В. д. б. у контексті її проєктування і моделювання розглядаються у працях Н. Захарової, Н. Збаровської, Т. Намєстнікової, О. Постельжук, Н. Солонської, А. Таращенко, Є. Татаринової та ін.

Кожна бібліотека залежно від свого профілю діяльності та суспільної місії реалізовує власні підходи до організації виставкової роботи, її планування на тривалу перспективу. Мають враховуватися чинники як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, зокрема: регіональні особливості, склад населення, якість бібліотечного фонду, інформаційні потреби користувачів, кваліфікація і креативний потенціал працівників бібліотечного закладу, коло установ, з якими можливе встановлення партнерських стосунків в організації В. д. б. Необхідною умовою В. д. б. є дотримання таких вимог, як: актуальність тематики заходів, їх доступність, попереднє інформування читацького загалу (громадськості), популяризація, оперативність.

Ефективність В. д. б. досягається чіткою читацькою адресністю (відповідністю інтересам користувачів бібліотеки), актуальністю тематики, неординарністю підходів у визначенні проблематики виставкових заходів, їх ретельним плануванням, координацією з іншими співучасниками, а також ретельним добором документів чи матеріалів для експонування.

На різних етапах розвитку бібліотечної справи зміст і цілі В. д. б. змінювалися відповідно до політичної кон’юнктури, економічних, соціальних, культурних чинників, трансформацій суспільного буття тощо.

Виставкова діяльність як напрям бібліотечної роботи виникла в середині 19 ст. у найбільш економічно розвинених країнах – Німеччині, Великій Британії, Франції, США і на той час була пов’язана з помітним зростанням обсягів книгодрукування та книгорозповсюдження. В умовах швидкого наповнення бібліотечних фондів виникла потреба в їх популяризації, у т. ч. шляхом демонстрування накопичених книжкових скарбів, насамперед найцінніших, рідкісних видань, а також отриманих як дарунки. Найдавнішим й дотепер найбільш поширеним продуктом В. д. б. є книжкова виставка. З часом різновиди продуктів виставкової діяльності урізноманітнились.

Так, наприкінці 19 ст. окремі бібліотеки почали практикувати пересувні виїзні виставки, виставкові заходи спільно з музеями, культурно-освітніми закладами, філантропічними товариствами, окремими книговидавничими, промисловими фірмами тощо.

На початку 20 ст., з будівництвом у багатьох великих містах громадським коштом і за участю земств, товариств і комітетів грамотності, піклування про народну тверезість народних домів (зокрема, у Києві – Троїцького і Лук’янівського) та заснуванням інших осередків просвіти і культури, набула популярності комплексна пересувна просвітницька форма виставкової діяльності, т. зв. народна виставка, яка поєднувала в собі музей, лекторій та експозицію бібліотечних книжок.

Деякі бібліотеки брали участь у виставках, не пов’язаних безпосередньо з книжками. Так, у січні 1911 р. у щойно введеній в експлуатацію будівлі Київської міської публічної бібліотеки (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), у великій читальній залі за підтримки міської Думи було влаштовано 10-денну виставку зразків авіатехніки, яка тоді зароджувалась і до якої був дуже високий інтерес громадян. Під час виставки фахівці читали лекції з питань повітроплавання, проводилися екскурсії новою будівлею бібліотеки. Разом з іншими бібліотечними закладами Києва міська книгозбірня брала активну участь у Всеросійській фабрично-заводській, торгово-промисловій, сільськогосподарській і науково-художній виставці, що проходила в Києві з 23 травня по 15 жовтня 1913 р. Бібліотеки Києва були репрезентовані окремою експозицією, центральне місце якої посідали видання останніх років, зокрема, з історії Росії та випущені з нагоди 300-річчя правління Дому Романових. Також було представлено значну кількість ілюстративних матеріалів – фотографій і діаграм, що давали уявлення про будівлю публічної бібліотеки, динаміку зростання бюджету книгозбірні, її фондів, кількості читачів та ін. Демонструвалися періодичні видання, друковані каталоги, зразки бланків читацьких квитків, заяв про бажання користуватися бібліотечними фондами, читацьких вимог на видання тощо. Відвідувачі виставки мали можливість заслухати пояснення бібліотечних працівників, безоплатно почитати газети, журнали й книги. Участь у цих двох масштабних виставках сприяла не лише ефективній популяризації міської бібліотеки, залученню до неї сотень нових читачів, а й утвердженню у громадській думці тези про суспільну важливість бібліотечної справи і необхідність її підтримки на всіх рівнях.

У радянські часи специфіка та зміст виставкової діяльності зазнали суттєвих змін. Вони зумовлювалися панівною на той час комуністичною ідеологією і спрямовувалися насамперед на пропагування відповідної суспільно-політичної літератури, зразків художньої літератури в дусі «соціалістичного реалізму», на виховання читача, формування читацького попиту, розвиток потреби в читанні згідно з тими чи іншими ідеологічними кампаніями, «керівною лінією партії» та її настановами.

В умовах нової соціально-економічної та ідеологічної реальності з’явилися нові форми В. д. б. Пріоритет надавався тематичним виставкам ідеологічного змісту, повсюдного поширення набули експозиції нових надходжень, у взаємодії з оборонно-патріотичними організаціями (ДТСААФ та ін.) – виставки зразків військової амуніції, моделей військової техніки тощо.

У 1940–1950-х рр. зміст В. д. б. спрямовувався на відображення актуальних на той час тем, тісно пов’язаних з Другою світовою війною та повоєнною відбудовою народного господарства, висвітленням героїзму радянського народу на фронті і в тилу, пропагуванням суспільно-політичної, технічної, сільськогосподарської, природничо-наукової літератури. Водночас В. д. б. воєнного періоду відзначалася повсюдним започаткуванням виїзних виставок військово-патріотичної, історичної тематики, які організовували у військових шпиталях, школах, дитячих будинках, на виробництві тощо. У повоєнний час поступово збільшилася кількість виставок суспільно-політичного спрямування.

Починаючи з 1960-х років В. д. б. тісно ув’язувалася з проведенням інших масових заходів, у т. ч. поза стінами бібліотек – локальними з’їздами, нарадами, семінарами, конференціями, оглядами, конкурсами тощо.

Друга половина 1980-х рр. – час помітної активізації В. д. б., зумовленої стрімкими процесами демократизації суспільного життя, плюралізмом думок, поверненням із небуття та зі спецсховів творів замовчуваних раніше митців, новим трактуванням історичних подій і процесів, випуском видавництвами широкого спектра та різнопланової літератури, яка раніше була недоступною широкому загалу читачів. До участі у виставкових заходах стали залучатися представники громадськості, суспільних рухів, української діаспори, видавці, журналісти, митці.

На початку 1990-х рр. найбільші пострадянські бібліотеки почали брати активну участь у конгресах ІФЛА, конференціях європейських, американських бібліотечних спілок і асоціацій, національних і профільних виставках – як за кордоном, так і у своїх країнах, переймаючи досвід міжнародної виставкової діяльності.

Протягом 20 ст. з інституціоналізацією соціальної місії бібліотек – збереження та поширення (трансляції) у часі й просторі соціальних, естетичних, ідеологічних, релігійних, технологічних, мистецьких, мультикультурних та інших практик, сприяючи їх утіленню у виробничу, освітню, просвітницьку, управлінську діяльність, засадничі принципи В. д. б. загалом були сформовані.

Сучасна виставкова діяльність вирізняється різноманітністю форм і є об’єктом бібліотечних інновацій. Інновації у сфері В. д. б. спрямовані на впровадження нововведень з урахуванням актуальних тенденцій організації експозиційної роботи, у т. ч. із застосуванням новітніх інформаційних технологій, форм і методів паблік рілейшнз (PR), що дає змогу ефективніше реалізовувати основні завдання бібліотек. Разом із терміном «книжкова виставка» дедалі частіше почали використовувати таке поняття, як «бібліотечна виставка», оскільки, крім друкованих документів, часто експонуються електронні, аудіо-, відеодокументи, влаштовуються виставки живопису, світлин, рукоділля, архівних документів, етнографічних, музейних, колекційних матеріалів тощо. Зазвичай бібліотечні виставки мають комбінований характер, коли в одній експозиції поєднуються різні носії інформації та інші матеріали.

Багато виставкових заходів за участю бібліотек в останні роки отримали значний суспільний резонанс і користувалися помітною популярністю. Зокрема, виставки стародруків з бібліотечних фондів у музеях, українських плакатів з фондів з Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал», інноваційних бібліотечних продуктів у міжгалузевих виставках інновацій та інформаційних технологій в «Українському домі» та ін.

Зростання ролі інформаційно-комунікаційної складової в роботі бібліотечних закладів призвело до появи нових, віртуальних, форм продуктів В. д. б. Так, завдяки використанню вебтехнологій бібліотеки дедалі частіше організовують електронні, мультимедійні та віртуальні виставки.

Сучасний процес виставкової діяльності тісно пов’язаний із завданнями створення позитивного іміджу бібліотек, рекламування їх матеріального та інтелектуального потенціалу, у т. ч. у форматі великих комплексних бібліотечних проєктів, спонукає бібліотекарів опановувати комунікаційно-інформаційні технології некомерційного маркетингу, володіти знаннями сучасних форм і методів організації бібліотечних виставок, психолого-педагогічними уміннями та навичками соціокультурного проєктування і моделювання.    

Джерела  

Про бібліотеки і бібліотечну справу : закон України від 27 січня 1995 р. № 32/95-ВР.

Воскобойнікова-Гузєва О. В. Третя міжнародна книжкова виставка- ярмарок «Книжковий сад – 2001» / О. В. Воскобойнікова-Гузєва // Бібл. вісн. – 2001. – № 4. – С. 39.

Справочник библиотекаря / [Ванеев А. Н., Васильев И. Г., Володин Б. Ф. и др. ; под ред. А. Н. Ванеева, В. А. Минкиной]. – 2-е изд., испр. и доп. – Санкт-Петербург: Профессия, 2001. – 439 с.

Збаровская Н. В. Выставочная деятельность публичных библиотек / Н. В. Збаровская. – Санкт-Петербург : Профессия, 2004. – 224 с. – (Библиотека).

Меморіальні куточки та постійно діючі виставки при публічних бібліотеках столиці України : путівник / Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам'яті України» ; упоряд. Г. Г. Міщенко. – Київ, 2004. – 62 с.

Печюлявичюте Б. Выставочная деятельность в Национальной библиотеке Литвы / Бируте Печюлявичюте // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. – 2007. – Вып. 5. – С. 356–365.

Захарова Н. Роль виставкової роботи у виконанні Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: основні етапи розвитку / Н. Захарова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2009. – Вип. 23. – С. 60–68.

Кудря Л. Віртуальна книжкова виставка – нова форма популяризації документів / Л. Кудря // Бібл. планета. – 2009. – № 1. – C. 37–39.

Беляева Н. Традиции и новации в выставочной работе / Н. Беляева, Г. Шосаидова, Э. Курталиева // Бібл. форум України. – 2011. – № 4. – С. 20–23.

Васильев И. Выставочная работа – важная составляющая маркетинговой деятельности библиотеки / И. Васильев // Бібл. форум України. – 2011. – № 3. – С. 12–16.

Солонська Н. Електронні виставки в бібліотеках як форма створення нового інформаційного ресурсу / Н. Солонська, Ю. Мордвинов // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2012. – Вип. 34. – С. 150–155.

Афанасьєва З. Б. Віртуальна книжкова виставка примірників Фундаментальної бібліотеки Київського комерційного інституту як форма презентації складової інформаційного бібліотечного ресурсу / З. Б. Афанасьєва // Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів : матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 8–10 жовт. 2013 р.) / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада директорів наук. б-к та інформ. центрів – членів МААН ; [редкол.: В. І. Попик та ін.]. – Київ, 2013. – С. 232–235.

Захарова Н. Виставкова діяльність бібліотек як елемент інформаційного обслуговування / Н. Захарова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2014. – Вип. 39. – C. 467–474.

Постельжук О. Виставкова робота в діяльності обласних універсальних наукових бібліотек України / О. Постельжук // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – 2014. – Вип. 39. – C. 475–486.

Бондаренко В. Віртуальні виставки як дистантна бібліотечна послуга // В. Бондаренко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2015. – Т. 41. – C. 467–478.

Соколов В. Особливості бібліотечно-музейної виставкової діяльності / В. Соколов // Бібл. вісн. – 2015. – № 3. – С. 37–42.

Бабенко Ю. В. «Полтавська оаза шанувальників української книги» як культурно-просвітницький проект, спрямований на популяризації книги і читання (на прикладі участі ПОУНБ ім. І. П. Котляревського у Другій Універсальній книжковій виставці-ярмарку «ПОШУК») / Бабенко Ю. В. // Бібліотека в сучасному інформаційному і соціокультурному середовищі : досягнення, виклики і вектори розвитку : матеріали Всеукр. наук. конф., присвяченої 125-річчю від дня заснув. ПОУНБ імені І. П. Котляревського / [упоряд. Федорова М. А., Влезько Н. В.]. – Полтава : ТОВ «АСМІ», 2020. – С. 12–17.

Загребельна І. Художньо-виставкова діяльність відділу мистецтв ПОУНБ імені І. П. Котляревського як окремий напрям партнерських відносин / І. Загребельна І. // Бібліотека в сучасному інформаційному і соціокультурному середовищі : досягнення, виклики і вектори розвитку : матеріали Всеукр. наук. конф., присвяченої 125-річчю від дня заснув. ПОУНБ імені І. П. Котляревського / [упоряд. Федорова М. А., Влезько Н. В.]. – Полтава : ТОВ «АСМІ», 2020. – С. 207–212.

Сливка Олена Василівна
Статтю створено : 22.12.2020
Останній раз редаговано : 22.12.2020