За місяць : 1107
статей : 1008
Бібліотечна виставка – форма бібліотечного обслуговування, орієнтована на інформування користувачів про видання, події, актуальні проблеми, творчість митців, бібліотечні послуги тощо шляхом наочного публічного демонстрування спеціально відібраних і систематизованих об’єктів (експонатів); інформаційний продукт, результат виставкової діяльності бібліотеки, створений для певної групи користувачів і представлений в особливому, демонстраційному форматі; захід, організований бібліотекою самостійно або у співпраці з іншими суб’єктами виставкової діяльності (установами, організаціями, фізичними особами), що відбувається в бібліотечних приміщеннях чи поза ними.
Як результат виставкової діяльності бібліотек, її кінцевий інформаційний продукт Б. в. орієнтовані на задоволення певних потреб користувачів – освітніх, культурних, інформаційних, розважальних, і слугують гуманітарним цілям: актуалізації тієї чи іншої суспільної проблеми, різних форм мистецтва тощо.
Б. в. є не лише формою демонстрування творів, ідей, а й засобом комунікації, завдяки якому індивід може не тільки збагачувати свій культурно-історичний і соціальний досвід, а й набувати нових позитивних емоційно-психологічних емоцій.
Об’єктами Б. в. є друковані видання або документи на інших носіях, неопубліковані документи, інформаційні ресурси та послуги, в окремих випадках – інші матеріальні речі, а суб’єктами – бібліотекар (куратор) як носій предметно-практичної діяльності і пізнання та користувач бібліотеки. Виставки дають змогу виокремлювати із загального масиву документних ресурсів бібліотеки найбільш актуальні, важливіші та інформативніші джерела і привертати до них підвищену увагу користувачів, які при цьому самостійно визначаються у своєму виборі – більш поглиблено ознайомитися з тими чи іншими експонатами або знехтувати ними.
Документи та інші виставкові об’єкти, залежно від їхньої фізичної природи, експонуються на стелажах, стендах, столах, підставках, у вітринах тощо – як з відкритим доступом, так і захищених склом (для фізичного збереження цінних і унікальних документів та інших експонатів), а також в електронному форматі на моніторах, вебресурсах (сайтах, блогах, соціальних мережах).
У 1920-х рр. Б. в. слугували засобом пропаганди книги та бібліотеки. Цьому слугували не лише книжкові виставки, а й експозиції бібліотечних плакатів, ілюстративні виставки, що презентували діяльність бібліотек під час бібліотечних з'їздів, акцій і т. ін.
В Україні досвід улаштування Б. в. та теоретичні засади їх організації цього періоду обґрунтувала у своїх працях Н. Фрідьєва.
Єдиної системи класифікації Б. в. натепер не розроблено. Водночас бібліотечна практика фіксує їх різновиди залежно від тих чи інших визначальних ознак і критеріїв, зокрема:
за спонукальними чинниками – організовані за ініціативою бібліотеки, на замовлення установ, підприємств, громадських і творчих організацій тощо;
за цільовим призначенням – рекомендаційні, інформаційні, просвітницькі, культурологічні;
за умовами демонстрування – стаціонарні (у приміщенні бібліотеки), пересувні або виїзні (поза бібліотекою), віртуальні;
за статусом – самостійні і як складова комплексних заходів;
за терміном експонування – постійні, тимчасові (від двох тижнів до кількох місяців) і короткочасні (від 1 до 10 днів);
за складом організаторів і учасників – внутрішні, партнерські, міжвідомчі;
за об’єктами експонування – виставки творів друку (книжкові, періодичних видань, плакатів, календарів і т. ін.), мистецькі (артвиставки, фотовиставки), архівні, бібліотечно-музейні, виставки колекцій та хобі (філателістичні, нумізматичні, філокартичні, фалеристичні та ін.), змішані (комбіновані);
за змістом – універсальні, галузеві, тематичні (історичні, краєзнавчі, етнографічні, літературні тощо), фондові, нових надходжень, персональні, меморіальні, змішані та ін.;
за способом комунікації з користувачами і глядачами – традиційні (у виставковому просторі із застосуванням відповідного обладнання), інтерактивні або діалогові, мультимедійні).
Серед розмаїття форм Б. в. найчастіше використовуються виставки-перегляди, виставки-ярмарки, стендові, музейні експозиції (наприклад, з історії бібліотеки), електронні у різних форматах.
Основними принципами Б. б. є актуальність, глибина розкриття теми, наочність експонованого матеріалу, зручність (комфортність), доступність, оперативність, інформативність.
Найдавнішою й дотепер найбільш поширеною формою Б. в. є книжкова виставка. Перші такі виставки було організовано в середині 19 ст., найчастіше – у великих бібліотеках, які найбільш інтенсивно комплектувалися новими виданнями. Мета виставок була утилітарною – в умовах активного поповнення фондів надати читачам можливість ознайомитися з книжковими новинками та взяти до уваги ті, що становлять для них підвищений інтерес, а бібліотекарям – відстежувати читацький попит на видання і частину з них розміщувати ближче до місць видавання літератури – у підсобний фонд, фонд довідкових видань тощо.
Значною у бібліотечній практиці є частка меморіальних виставок. Якщо книгозбірню названо на честь певної особи, то зазвичай у ній діє постійна виставка літератури, іконографії, особистих речей та інших експонатів, що розкривають життєвий шлях і доробок цієї людини. Аналогічним чином влаштовуються персональні виставки, присвячені відомим діячам, які найчастіше приурочуються до певних ювілейних дат.
В організації Б. в. нині дедалі частіше відходять від традиційних форм експонування винятково друкованої продукції на паперових носіях. Більшого поширення набувають нетрадиційні, нестандартні, концептуальні виставки, що дістали назву інтерактивних або діалогових за здатність їх організаторів вступати у пряме спілкування з відвідувачами, надавати їм необхідну інформацію.
Партнерські виставки бібліотеки організовують спільно з іншими установами, організаціями – навчальними, музейними, архівними, мистецькими, осередками творчих спілок тощо; на таких заходах поряд із друкованими документами або замість них можуть експонуватися твори мистецтва, у т. ч. аматорського, світлини, вироби майстрів народної творчості та ін.
До партнерських відносять і виставки-ярмарки різного масштабу (міські, районні, обласні, загальноукраїнські), які є рекламно-іміджевими заходами, що організовуються з певною регулярністю. На них бібліотеки зазвичай демонструють власні видання, бібліотечні плакати, інші зразки інформаційної продукції. Мета таких виставок – налагодження комунікацій із потенційними користувачами, залучення партнерів, обмін ідеями, рекламування бібліотеки.
Останніми роками в багатьох бібліотеках, зокрема в невеликих населених пунктах, набули поширення краєзнавчі, етнографічні виставки, які фактично мають музейний характер (на них, крім відповідної літератури з теми, експонуються старовинні предмети повсякденного побуту місцевого населення, одяг, витвори народного мистецтва, світлини, твори живопису, аудіозаписи переказів, легенд, пісень, зразків місцевої говірки, спогадів старожилів (усна історія), відеоролики та ін.
У сучасній бібліотечній практиці знову набувають популярності призабуті стендові Б. в., завдяки властивим їм мобільності і компактності. Такі виставки найчастіше демонструють архівні, аналітичні, статистичні та ілюстративні матеріали. Бібліотеки практикують тематичні стендові виставки, а також стендові виставки-презентації бібліотеки та її послуг (містять лаконічне подання фактів і ідей з використанням малюнків, діаграм, графіків, світлин, плакатів). Стендова виставка може бути як самостійною, так і складовою комплексного бібліотечного заходу (дня відкритих дверей, публічного звіту, дня інформації, семінару, конференції, круглого столу, виїзного заходу). На науково-практичних конференціях, семінарах та інших методичних заходах практикують також виставки-презентації стендових доповідей. Стендові Б. в. є засобом рекламування бібліотеки, просування її іміджу, довідкового інформування про заклад, його досягнення, послуги і можливості.
Зростання ролі інформаційно-комунікаційної складової в роботі бібліотечних закладів сприяло появі нових, віртуальних, форм реалізації Б. в. Так, завдяки використанню вебтехнологій бібліотеки дедалі частіше організовують мультимедійні та віртуальні виставки.
Урізноманітнення форм Б. в. сприяє зміцненню іміджу бібліотек як осередків змістовного дозвілля, центрів культури. Б. в. дають змогу популяризувати бібліотечні фонди, а бібліотекарям – виконувати роль посередника між інформаційними ресурсами та їх користувачами.
Існує певний порядок дій в організації Б. в., який передбачає такі основні етапи:
1. Планування виставок. Орієнтовне тематичне планування Б. в. здійснюється під час підготовки річного плану роботи на підставі календаря ювілейних і пам’ятних дат, зокрема в культурно-мистецькому житті певного регіону, України, світу.
2. Вибір теми, цільового й читацького призначення. Під час підготовки Б. в. найголовніше – визначити її читацьке та цільове призначення з метою виявлення інформаційних потреб тих, на кого орієнтована виставка: фахових, освітніх, пізнавальних, дозвіллєвих.
3. Вивчення теми. З’ясовується проблематика певної теми, омислюється зміст проблеми, яку необхідно розкрити перед користувачами. Основним методом ознайомлення з темою є її вивчення за допомогою довідкової інформації, наукових видань, консультацій з фахівцями тощо.
4. Формування концепції виставки. Важливим чинником актуальності Б. в є її орієнтованість на проблеми, невивчені питання, суперечності в соціумі тощо. Автор експозиції розробляє концепцію, тобто свій аргументований погляд на проблему, різні аспекти якої відображатимуть розділи виставки. Б. в. має бути зрозумілою, доступною для сприймання, спонукати відвідувачів до активної розумової діяльності, вироблення власної точки зору. Вони можуть погоджуватись або не погоджуватись із позицією автора, але не залишатися байдужими. Автор обов’язково повинен визначити: яку інформацію виставка має донести до користувачів; для кого і з якою метою готується виставка; в який спосіб буде реалізована його позиція.
5. Виявлення, відбір і вивчення експонатів. Здійснюється обдумування та відбір потрібних для експозиції матеріалів, засобів оформлення, за допомогою яких утілюються загальний задум, необхідні ідеї та образи.
6. Моделювання структури виставки. Тісно ув’язується з концепцією виставки. Визначається кількість розділів, їх компонування і назви, доцільність цитат, запитань, засобів оформлення тощо. Ключова вимога – структура виставки має сприяти розкриттю змісту теми, акцентувати увагу на найважливіших проблемах.
7. Формулювання гасла заходу. Оптимальна назва виставки – максимум чотири-п’ять слів. Заголовок має точно відображати її цільове та читацьке призначення. Креативний підхід, уникнення штампів, запозичень та зайвого цитування в оформленні розділів роблять виставку привабливішою для відвідування.
8. Оформлення Б. в. Це є творчим процесом, від якості якого значною мірою залежать успіх і ефективність Б. в. Виставка має привертати увагу відвідувачів, викликати їхній інтерес. Цього досягають шляхом оригінального оформлення шрифтами та кольорами, нестандартного короткого гасла, експонування предметів матеріальної культури, ефективного використання комп’ютерної графіки та ін. Оформлення Б. в. за можливості доручають художнику з відповідною підготовкою. Свідченням професіоналізму автора концепції Б. в. є бібліографічне оформлення експозиційних матеріалів: укладання повного бібліографічного опису, аналітичного опису статей із періодичних видань, художніх творів зі збірників тощо. Бібліографічні записи документів виставки можуть стати основою для створення каталогу Б. в.
9. Презентація виставки. Ефективними засобами є рекламні продукти: пресрелізи, анонси в ЗМІ, на сайті бібліотеки, в соціальних мережах, яскраві афіші в бібліотеці, відповідні буклети та флаєри для розповсюдження. Урочисте відкриття Б. в. під час певної події варто приурочувати до часу максимального (пікового) напливу користувачів до бібліотеки. Експонати Б. в. можуть використовуватись під час інших соціокультурних заходів (бесід, огляду за розділами виставки, екскурсії, вікторин, конкурсів тощо).
10. Облік виставкової діяльності. Б. в. – бібліотечний захід, який підлягає обов’язковому обліку. Облік відвідувань та документовидач з Б. в. (для документних експозицій із бібліотечного фонду) здійснюється щоденно впродовж терміну її експонування у визначених бібліотекою реєстраційних формах, дані з яких переносяться до Щоденника роботи бібліотеки.
11. Визначення ефективності. Критеріями ефективності Б. в. є: повнота розкриття проблематики, відповідність потребам цільової аудиторії, наочність, інтерактивність, бібліографічне забезпечення, новизна форми, наявність реклами, комфортність, доступність. Творче самовираження організатора(ів) виставки, застосування додаткових матеріалів, відхід від стереотипів, наявність професійних знахідок, відповідність іміджу бібліотеки, популярність (відвідуваність) виставки – усі ці критерії загалом та кожен окремо мають інноваційний потенціал.
Коефіцієнт ефективності Б. в. визначається також співвідношенням показників кількості відвідувачів, що переглянули виставку, до кількості тих користувачів, яким була адресована виставка; для Б. в., експонатами яких є документи із бібліотечного фонду, – показників кількості виданих із виставки документів до кількості експонованих документів.
Успішність Б. в. залежить від урахування кількох важливих чинників: якісної ідеї, що розкриває проблематику експозиції; просторового рішення з урахуванням особливостей виставкового простору та технологічного забезпечення; документування заходу для наукових цілей (архівація супроводжувальних текстів та прес-релізів, фотодокументація творів та відкриття виставки, архівація статей та інших матеріалів, що висвітлювали подію); організаторських заходів, що супроводжують виставку.
План выставки к первому Всероссийскому библиотечному съезду // Красный библиотекарь. – 1924. – № 4–5. – С. 219–220.
Хлебцевич Евг. Выставка Первого Библиотечного Съезда в 1924 году / Евг. Хлебцевич // Красный библиотекарь. – 1924. – № 7. – С. 32–36.
Штейн В. А. Выставка Первого Библиотечного Съезда в 1924 году / В. А. Штейн // Красный библиотекарь. – 1924. – № 7. – С. 22–32.
Фридьева Н. Библиотечная выставка / Н. Фридьева // Красный библиотекарь. – 1925. – № 7. – С. 39–52.
Хавкина Л. Б. Библиотечные выставки в Америке / Л. Б. Хавкина // Красный библиотекарь. – 1925. – № 2. – С. 85–90.
Пигулевская Н. В. Выставки как метод библиотечной работы / Н. В. Пигулевская // Труды Первой конф. науч. б-к РСФСР. – Москва, 1926. – С. 136–145.
Григорьев Ю. В. Выставочная работа в библиотеках (Методика и техника) / Ю. В. Григорьев. – Москва ; Ленинград, 1931. – 64 с.
Справочник библиотекаря / [Ванеев А. Н., Васильев И. Г., Володин Б. Ф. и др. ; под ред. А. Н. Ванеева, В. А. Минкиной]. – 2-е изд., испр. и доп. – Санкт-Петербург: Профессия, 2001. – 439 с.
Збаровская Н. В. Выставочная деятельность публичных библиотек / Н. В. Збаровская. – Санкт-Петербург : Профессия, 2004. – 224 с. – (Библиотека).
Меморіальні куточки та постійно діючі виставки при публічних бібліотеках столиці України : путівник / Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам'яті України» ; упоряд. Г. Г. Міщенко. – Київ, 2004. – 62 с.
Кудря Л. Віртуальна книжкова виставка – нова форма популяризації документів / Л. Кудря // Бібл. планета. – 2009. – № 1. – C. 37–39.
Найда Л. В. Нові форми популяризації літератури в бібліотеці: організація віртуальних виставок / Л. В. Найда // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства : матеріали наук.-практ. конф., Львів, 12 листоп. 2009 р. / Нац. ун-т «Львів. політехніка», Наук.-техн. б-ка. – Львів, 2009. – С. 117–122.
Беляева Н. Традиции и новации в выставочной работе / Н. Беляева, Г. Шосаидова, Э. Курталиева // Бібл. форум України. – 2011. – № 4. – С. 20–23.
Васильев И. Выставочная работа – важная составляющая маркетинговой деятельности библиотеки / И. Васильев // Бібл. форум України. – 2011. – № 3. – С. 12–16.
Дмитренко Н. Бібліотечна виставка: від задуму до вивчення ефективності / Н. Дмитренко // Шк. бібл.-інформ. центр. – 2013. – № 3. – С. 22–27.
Постельжук О. М. Електронні виставки наукових бібліотек / О. М. Постельжук // Бібліотека XXI століття: перспективи та інновації : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 23 квіт. 2015 р.) / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Наук. б-ка, Каф. книгознавства і бібліотекознавства ; [уклад.: Бачинська Н. А. та ін.]. – Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2015. – С. 218–221.
Загребельна І. Художньо-виставкова діяльність відділу мистецтв ПОУНБ імені І. П. Котляревського як окремий напрям партнерських відносин / І. Загребельна // Бібліотека в сучасному інформаційному і соціокультурному середовищі : досягнення, виклики і вектори розвитку : матеріали Всеукр. наук. конф., присвяченої 125-річчю від дня заснув. ПОУНБ імені І. П. Котляревського / [упоряд. Федорова М. А., Влезько Н. В.]. – Полтава : ТОВ «АСМІ», 2020. – С. 207–212.
_________________
У Іваницькій бібліотеці відкрили виставку раритетних новорічних іграшок