Бібліотека імені академіка М. О. Лавровського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя – провідний освітній, науково-інформаційний, культурно-просвітницький підрозділ університету, який здійснює забезпечення документно-інформаційними ресурсами освітнього та науково-дослідного процесів; одна з найдавніших освітянських бібліотек Лівобережної України.

Протягом двох століть найменування бібліотеки як структурного підрозділу освітнього закладу неодноразово змінювалося відповідно до статусу і назви, яких набував заклад: у 1820–1832 рр. – бібліотека Гімназії вищих наук князя Безбородька; у 1832–1840 рр. – Фізико-математичного ліцею князя Безбородька; у 1840–1875 рр. – Юридичного ліцею; з 1875 р. – Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. За радянської  влади функціонувала як бібліотека Науково-педагогічного інституту (1920–1921), Інституту народної освіти (ІНО, 1921–1930), Інституту соціального виховання (1930–1933), Педагогічного інституту (з 1933 р.; 1939 року вишу присвоєно ім’я випускника Гімназії – М. В. Гоголя). З проголошенням Незалежності України – бібліотека Ніжинського педагогічного університету імені Миколи Гоголя (1998–2004). Від 2004 р. ЗВО має найменування Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, а його бібліотека з 2010 р. названа іменем академіка Миколи Олексійовича Лавровського.

Історія університетської бібліотеки бере відлік з часу заснування в Ніжині Гімназії вищих наук князя Безбородька, яка почала діяти з 4 (17 – за новим стилем) вересня 1820 р. за наказом імператора Олександра І від 29 липня 1805 р. Гімназія мала статус вищого навчального закладу університетського типу. Створена на кошти братів Безбородьків – світлійшого князя Олександра (1747–1799) та графа Іллі (1756–1815), вихідців з української шляхти, нащадків козацької старшини. Основою фонду бібліотеки Гімназії стало приватне книжкове зібрання меценатів О. та І. Безбородьків (бл. 2500 томів), передане з Санкт-Петербурга в Ніжин першим почесним попечителем і меценатом Гімназії графом Олександром Кушелєвим-Безбородьком (онуком І. Безбородька).

Це була ретельно зібрана колекція літератури з усіх галузей знань, необхідних для навчального процесу. Ядро книгозбірні становили унікальні європейські видання 17–18 ст. з історії, філософії, богослов’я, мистецтв, юриспруденції, політики, дипломатії, логіки, фізико-математичних наук, природознавства. Перлиною зібрання були видання творів французьких енциклопедистів та просвітників, багатотомні енциклопедії. Чимало книжок спеціально для бібліотеки високоосвічений О. Кушелєв-Безбородько купував під час поїздок в Європу. До колекції було додано й рукописний каталог, складений графом (не зберігся). Основним джерелом поповнення фонду в період становлення бібліотеки були дарунки та пожертви. 1821 року до фондів книгозбірні увійшла цінна книжкова колекція першого директора Гімназії, доктора права, філософії і вільних мистецтв Василя Кукольника, яка складалася з 506 томів (251 назва) з різних галузей знань; її подарував бібліотеці його син Платон, викладач латинської мови. Завдяки цілеспрямованому і планомірному фінансуванню та увазі до книгозбірні з боку другого директора Гімназії, вченого-енциклопедиста Івана Орлая (1821–1826) її фонд  поступово зростав. Загалом за перші вісім років існування Гімназії було придбано 2 419 томів. За описом 1830 р. (зберігся не повністю), фонд бібліотеки, включно з журналами, становив 1 318 пр. за назвами та 5 019 пр. у томах. З них 806 назв у 3 312 томах за латинською абеткою та 512 назв у 1717  томах за російською та грецькою абетками. За обсягом фонду це була одна з найбільших бібліотек Поліського Лівобережжя, що поступалася лише книгозбірні Чернігівської духовної семінарії. Каталогу не існувало, хоча колегіальний орган управління (конференція) Гімназії від 1821 до 1830 рр. вимагав складання його від усіх, хто перебував на посаді бібліотекаря.

За статусом Гімназії вищих наук князя Безбородька обов’язки бібліотекаря покладалися на її професора або викладача, за невелику доплату або й взагалі без оплати. Першим бібліотекарем протягом восьми місяців, з 01.11.1821 по 01.07.1822 рр., був Казимир Шапалинський (1786 – бл. 1870), старший професор математичних і природничих наук. Наступними на посаді бібліотекаря були: з 01.07.1822 по 04.03.1824 рр. – Іван Ландражин (1794 –?), професор французької словесності; з 21.03.1825 по 8.08.1831 рр. – Август Аман (1794 –?), викладач французької мови, наглядач за вихованцями Гімназії; з 27.02.1831 по 1833 рр. – Микита Соловйов (1810–1837), професор природничих наук (його помічником у бібліотеці був вчитель французької мови Яків Воаргард). Загалом у перші десятиріччя існування книгозбірні її бібліотекарі змінювалися досить часто.

Із припиненням у 1832 р. діяльності Гімназії вищих наук князя Безбородька тоді ж на її базі був заснований Фізико-математичний ліцей – вищий загальноосвітній заклад, який мав готувати технічні кадри та офіцерів для артилерійських військ. Відповідно у період становлення перепрофільованої Ніжинської вищої школи трансформувалася й місія бібліотеки, її діяльність підпорядковувалася потребам реформованого навчального закладу.

Джерелами комплектування бібліотеки ліцею були централізована закупівля книжок за рекомендаціями Міністерства народної освіти Російської імперії та дарунки приватних осіб. Іноді книжки до бібліотеки надходили безкоштовно через Департамент народної освіти зазначеного міністерства. У 1838 р. бібліотека передплачувала 12 російських та зарубіжних наукових видань. Фонди щорічно поповнювали періодикою, зокрема такими журналами: «Журнал Министерства народного просвещения», «Русский инвалид», «Военные ведомости», «Журнал при Министерстве внутренних дел», «Христианские чтения», «Московские ведомости», «Санкт-Петербургские сенатские ведомости». За архівними даними, цими виданнями послуговувалися викладачі, чиновники, а учні (студенти) ліцею – лише в поодиноких випадках. Бібліотечний фонд поповнювався книжками з військових дисциплін, математики, фізики, астрономії, зокрема і раритетними виданнями. Водночас за дев’ять років обсяг книжкового фонду бібліотеки ліцею зріс лише на 1 397 томів. Слабкий приріст надходжень пояснюється мізерним фінансуванням книгозбірні після 1832 р. Якщо в бюджеті Гімназії вищих наук для поповнення фондів книгозбірні була закладена сума у 2 тис. руб. щорічно, то в бюджеті Фізико-математичного ліцею – удвічі менше.

1836 року, в ніч із третього на четверте лютого, в головному корпусі ліцею сталася пожежа. Внаслідок цього бібліотека зазнала пошкоджень і перебувала в жахливому стані. До кінця 1830-х рр. завдяки наполегливій праці бібліотекарів ліцею М. Соловйова, Я. Лельєвра, К.-Г. Купфера, Х. А. Екеблада було розроблено власну систему класифікації книжкових фондів книгозбірні, які було впорядковано та систематизовано за науками (фізико-математичні, прикладні, етико-політичні, словесні, історичні, військові, витончені науки та різне) й у відповідному порядку розміщено в шафах і на полицях. Періодичні видання були виділені в окрему категорію. Велася робота і над систематичним каталогом. Майже всі книги були зафіксовані на особливих картках, згрупованих за відділами, але каталог «не мог быть вполне написан по недостатку писцов».

Фізико-математичний ліцей як навчальний заклад проіснував вісім років. 24 квітня 1840 р. його було перетворено на Юридичний ліцей. На початковому етапі функціонування новоствореного закладу устрій бібліотеки залишався без змін. На той момент у фонді книгозбірні вже було зібрано 1 962 назви книжок в 6 428 томах, а також періодичні видання та естампи. Поступово в бібліотеці розпочалося трансформування її функцій відповідно до потреб науково-викладацького колективу та студентської спільноти, більше уваги приділялося придбанню літератури з питань права.

4 вересня 1858 р., у день святкування 38-ї річниці існування ліцею, дружина почесного попечителя Любов Кушелєва-Безбородько передала тисячу рублів сріблом для започаткування студентської бібліотеки, як це було заведено в багатьох університетських книгозбірнях імперії. Офіційно студентська бібліотека була створена 1859 року. Її фонди в 1875 р. налічували 3 020 томів. Для цієї книгозбірні були розроблені спеціальні правила, схвалені директором навчального закладу Єгором Стебліним-Камінським (1856–1865), інспектором, письменником і лексикографом Пилипом Морачевським та членами Ради ліцею. Зокрема, бібліотека перебувала під наглядом студента, обраного товаришами й затвердженого Радою ліцею, але загальний контроль за книгозбірнею здійснював один із професорів.

Якщо на початку існування ліцею його книгозбірня складалася з однієї основної (фундаментальної) бібліотеки, то у процесі реформування закладу, у структурі ліцейської книгозбірні, за активного сприяння високоосвіченого Є. Стебліна-Камінського, вже функціонувало чотири бібліотеки: основна (або фундаментальна), студентська та дві гімназійні – основна й учнівська. Реформувалася й система обслуговування читачів, що сприяло демократизації обслуговування на абонементі, активізації читання студентської спільноти. За 35 років існування Юридичного ліцею його бібліотечний фонд зріс до 14 580 томів. Бібліотека комплектувалася літературою історико-правознавчого змісту, передплачувала найкращі періодичні видання того часу: «Отечественные записки», «Журнал для воспитания», «Судебный вестник», «Русская беседа» та ін. За часів Юридичного ліцею було започатковано рукописний фонд. Останній попечитель із родини Кушелєвих-Безбородьків граф Григорій Олександрович придбав для бібліотеки рукописи творів М. Гоголя, зокрема «Мертвые души», «Тарас Бульба», «Портрет», «Игроки», «Тяжба», «Лакейская», «Театральный разъезд», а також 32 листи письменника до свого ліцейського близького друга, поета М. Прокоповича.

З відкриттям Історико-філологічного інституту князя Безбородька розпочався новий етап у розвитку бібліотеки. Щорічно з кошторису навчального закладу виділяли не менше 2 600 руб. на придбання книжок. Завдяки старанням директора-облаштувальника інституту – історика, філолога Миколи Лавровського (1875–1882) книгозбірня поповнилася раритетами та колекціями, які нині становлять основу її фонду рідкісних видань. Першим значним придбанням при М. Лавровському стала купівля у 1875 р. в родичів покійного директора Санкт-Петербурського історико-філологічного інституту проф. І. Штеймана його приватної бібліотеки (457 назв, 960 томів). Це були переважно наукові праці з класичної філософії, мов і літератури, історії, міфології. Того ж року Варшавський університет подарував інституту з власної бібліотеки книги-дублети «Polonica» у кількості 639 томів (564 назви).

У 1876–1877 рр. було закуплено ще дві великі бібліотеки – професора Московського університету С. Шевирьова – 3 815 назв у 7 359 томах і професора Лейпцизького університету Ф. Ричля у кількості 3 096 назв (4 930 томів). Для впорядкування Шевирьовської бібліотеки М. Лавровський запросив з Конотопа відомого українського бібліографа С. Пономарьова (випускник Ніжинської гімназії 1848 р.), який обійняв посаду тимчасового виконувача обов’язків бібліотекаря, прийняв у Москві й опрацював книжкове зібрання, склав систематизований інвентар та «Документальний каталог книг библиотеки Института князя Безбородко (бывшей Шевырева) (1877 р.)», обсягом в 273 аркуші (нині зберігаєтся в Бібліотеці імені академіка М. О. Лавровського НДУ ім. М. Гоголя). У складі цього зібрання були й 52 рукописи, які стали цінним поповненням, а фактично – ядром створеної у 1860-ті роки рукописної колекції книгозбірні Інституту.

З дозволу керівництва Київського навчального округу до бібліотеки Інституту було переміщено книги з Ніжинського грецького училища в кількості 254 назви, 647 томів. Станом на 1 січня 1895 р. обсяг бібліотечного фонду становив 12 049 назв, 50 956 томів. Рукописний фонд досяг 100 од. зб., в ньому зберігались унікальні манускрипти 11–18 ст., найбільша колекція автографів М. Гоголя.

1884 року вийшов перший систематичний друкований каталог бібліотеки (складався з 11-ти розділів), укладений Бібліотечною комісією, до складу якої увійшли майже всі викладачі інституту.

 У 1893–1895 рр. за ініціативи запрошеного з Харкова у 1875 р. М. Лавровським професора грецької словесності А. Добіаша відбулася реорганізація бібліотеки. Її перемістили в більш зручне шестикімнатне приміщення на другому поверсі в північній частині головного корпусу Інституту. За основу розміщення фонду було обрано формальну «кріпосну» розстановку. Ключем для пошуку книжок слугував абетковий каталог, складений членами Бібліотечної комісії.

1894 року було відкрито читальну залу, де студенти мали право користуватися й виданнями з фундаментальної бібліотеки, що суттєво розширило коло джерел, до яких вони отримали доступ.

1902 року до фундаментальної бібліотеки надійшла колекція рукописів померлого роком раніше професора Інституту філолога В. Качановського (61 пр.). Найціннішим в його зібранні було Євангеліє 11 ст. грецькою мовою на пергаменті. Рукописний фонд бібліотеки зріс до 183 од. зб.

Діяльність Інституту та його бібліотеки на початку 20 ст. була тісно пов’язана з бурхливими суспільними процесами, які відбувалися в країні: чотири революції, війни, зміни державного устрою. У той час, як масового знищення й розпорошення фондів зазнали багато бібліотек на території України, керівництву Інституту вдалося не тільки зберегти фонд вишівської бібліотеки, а й примножити його. На початку більшовицького перевороту 1917 р. до інститутської бібліотеки приєдналися такі книжкові зібрання: книгозбірні колишньої Ніжинської класичної гімназії (т. зв. студентської бібліотеки), бібліотеки Ніжинських історико-філологічних вищих жіночих курсів (1916–1920), а також приватні бібліотеки професорів Й.-Е. Леціуса (директора Інституту в 1913–1914 рр., порушував питання про будівництво окремої споруди для книгозбірні вишу), П. Тихомирова, В. Новодворського, В. Клінгера та ін. Станом на 1 січня 1918 р. обсяг фонду фундаментальної бібліотеки становив 33 111 назв у 76 991 томі, студентської – 1 500 назв у 9 831 томі.

Попри складний час, бібліотека продовжувала поповнюватися унікальними документами. До бібліотечного фонду надійшли: універсал гетьмана Данила Апостола в Стародубський полк, датований 5 січня 1718 р. і підписаний ним власноруч; копія з жалуваної грамоти Петра І значному полковому товаришу Михайлу Корсаку (від 09.07.1718 р.); документи, у т. ч. й грамоти колишнього Ніжинського магістрату; книга «Про військове Міністерство під час царювання імператора Олександра ІІ»; добірка  книжок із бібліотеки померлого приват-доцента Казанського університету Маслюкова; ілюстроване видання 1913 року «Письма А. П. Чехова» в 6-ти томах, за редакцією М. П. Чехової. На початку 20-х років 20 ст. бібліотека Ніжинського інституту народної освіти увійшла до першої десятки найбільших книгозбірень України за обсягом наявних фондів – 112 664 томи.

1919 року у штат Інституту було введено посаду бібліотекаря, який мав займатися винятково справами книгозбірні. На той час цю посаду (фактично – директора фундаментальної бібліотеки) обіймав позаштатний професор Інституту Михайло Бережков (1850–1932), знаний представник Ніжинської історичної школи, який керував книгозбірнею до 1 липня 1925 р. Після смерті вченого до фонду бібліотеки 1939 року надійшло його книжкове зібрання, що містило 560 томів книжкових та періодичних видань, які віддзеркалювали його фахові та наукові інтереси. Окремі примірники – з автографами та дарчими написами. Приватна бібліотека М. Бережкова є особливо цінним джерелом для дослідників у галузі історії.

У 1921–1922 рр. в бібліотеці, крім її керівника М. Бережкова працювали: О. Голишкін, Ф. Бова, О. Максимкова, К. Єрмоленко, Г. Береговий, К. Потороча.

На початку 1920-х рр. в умовах переорієнтації бібліотечної справи на виконання завдань соціалістичного будівництва та комуністичної ідеології, основною функцією бібліотеки стала освітньо-виховна, що мала реалізовуватися через політичне виховання та забезпечення інформаційних потреб працівників закладів освіти. Створення робітничих факультетів у 1922 р. призвело до поширення теорії про відмирання лекційної системи та про обов’язковість упровадження лабораторного методу викладання (Дальтон-плану). Резолюція Першої конференції наукових бібліотек УСРР, що відбулася 28–31 грудня 1925 р., зобов’язувала всі допоміжні бібліотеки «перетворити на кабінети, лабораторії або робочі студентські бібліотеки, організовані в такій кількості, щоб разом із центральною академічною бібліотекою вони були в змозі обслуговувати все студентство вишів. Там, де їх немає, необхідно їх організувати негайно».

1924 року у зв’язку з упровадженням політики українізації була розпочата робота зі складання окремого каталогу «Україніка» на базі  загального систематичного каталогу книгозбірні та картотеки нових надходжень.

З 1924 р. бібліотека ІНО одержувала обов’язковий примірник видань СРСР за профілем факультетів Інституту. Книжковий фонд стрімко зростав. Якщо в 1924–1925 рр. у ньому налічувалося 113 825 томів, то у 1928–1929 рр. їхня кількість збільшилася до 132 181 томів. Істотно зріс обсяг періодичних видань, насамперед агітаційно-пропагандистської й виховної тематики, які у великій кількості надходили до бібліотек як обов'язковий примірник. 1925 року бібліотека отримувала понад 10 назв газет і 58 назв журналів.

1925 року всі бібліотеки, які існували в Ніжинському ІНО та пов’язаних з ним освітніх установах міста, організаційно були об’єднані в одну. Крім, власне, фундаментальної книгозбірні, до новоствореного підрозділу ІНО увійшли бібліотеки: фундаментальна бібліотека (бібліотека колишньої гімназії) з обсягом фондів 5 492 назви у 11 748 томах, учнівська (старшого віку) – 2 684 назви у 6 257 томах, учнівська (молодшого віку) – 604 назви у 1 109 томах, вищих жіночих курсів – 323 назви, робітничого факультету імені Шевченка – 1 865 назв, Історико-філологічного товариства – 790 назв у 1 451 томах, Олександрівського грецького училища – 264 назви у 647 томах.

У 1924–1928 рр. в ІНО провадиласяь експериментальна робота: насаджувався бригадно-лабораторний метод навчання на базі окремих кабінетів, Дальтон-план тощо. Літературу для забезпечення навчання в кабінетах брали безпосередньо із фондів основної бібліотеки. Водночас неодноразово книжки переміщували між підрозділами ІНО без відповідних актів та відміток, що порушувало облік і взагалі систему видавання літератури. У 1926 р. в ІНО функціонували 18 кабінетів. Замість нових меблів під час формування кабінетів були використані шафи бібліотек колишньої гімназії та студентської бібліотеки, що лише погіршило стан справ в об’єднаній бібліотеці. Книжки лежали стосами на підлозі та по різних кутках бібліотечних приміщень у повному хаосі. Організація кабінетів і запровадження лабораторно-бригадного методу без глибоко продуманого і раціонального плану використання бібліотечних фондів призвели до негативних наслідків: безконтрольності, розпорошення книжкових зібрань вишівської книгозбірні, неефективного використання інформаційних ресурсів, значних втрат видань.

16 вересня 1925 р. за рішенням правління Ніжинського ІНО на посаду бібліотекаря було призначено досвідчену фахівчиню Людмилу Кулжинську (1877–1963), яка здобула бібліотечну освіту в Німеччині, де протягом 1909–1910 рр. студіювала бібліотекознавство в Геттінгенському університеті, у 1905–1917 рр. працювала в бібліотеці Державної Думи та у 1910–1915 рр. була відповідальним редактором журналу «Библиотекарь» – органу Товариства бібліотекознавства. Повернувшись у 1919 р. з Петрограда до рідного Ніжина доглядати за хворою матір’ю, Л. Кулжинська завідувала Центральною (колишньою міською Гоголівською) бібліотекою, викладала в ІНО деякі дисципліни з історії книжково-бібліотечної справи, методи бібліотечної роботи (керування читанням), вступ до бібліографії, основи бібліотечної класифікації тощо. На штат бібліотеки (три працівники) покладалося багато функцій, а саме: обслуговування читачів, формування книжкового фонду, ведення бібліотечної документації, упорядкування всіх бібліотек та кабінетів ІНО, робота з боржниками, вилучення за вказівками цензурного відомства застарілої й визнаної «ворожою» літератури, організація книжкових виставок, налагодження довідкового апарату бібліотеки, здійснення книгообміну тощо.

З 30 листопада по 16 грудня 1926 р. Л. Кулжинська брала участь у ІІ Всеросійській конференції працівників наукових бібліотек у Ленінграді. За короткий час завдяки Л. Кулжинській у бібліотеці ІНО вперше було налагоджено роботу з обліку бібліотечної праці, заведено щоденник роботи бібліотеки, щомісяця подавалися відомості про придбання й опрацювання книжок, про відвідуваність, читаність і кількість читачів, показники бібліотечного фонду та ін. За ініціативою Л. Кулжинської 1926 року відбулася звірка всіх інвентарних книг фундаментальної бібліотеки, які на той час не були навіть прошиті й проштамповані. Робота працівників вишівської книгозбірні дедалі більше набувала професійного характеру, поступово усувалися недоліки минулих часів.

1929 року Л. Кулжинська звільнилась, тоді ж посада бібліотекаря була скасована, натомість введено посади завідувача бібліотеки, бібліотекаря, помічника бібліотекаря та каталогізатора. З 25 вересня 1929 по 22 липня 1935 р. бібліотекою керував учений-антикознавець, історик, кандидат історичних наук (з 1940 р.) В’ячеслав Пухтинський (1888–1980). У 1930-х роках в бібліотеці Інституту разом з ним працювали Г. Первушов, З. Каменецька, О. Северін, Н. Наркевич, З. Константинова, К. Лазаренко, В. Клименко та ін,

В. Пухтинський був учасником першої Всеукраїнської бібліографічної наради в Києві (6–8 червня 1931 р.) Під його керівництвом у бібліотеці було виконано значну за обсягами роботу з упорядкування книжкового фонду книгозбірні, а саме: повністю ліквідовані «книжкові кладовища», відремонтовано приміщення, виготовлено нові шафи, полиці, тривало впорядкування каталогу, рукописного фонду, розроблено і впроваджено правила внутрішнього розпорядку роботи, приміщення читальної зали було електрифіковано.

З урахуванням зростання обсягів роботи на початку 1935 р. в штаті бібліотеки працювали вже 7 осіб. Додатково була введена посада вченого бібліографа, на яку призначили організатора бібліотечної справи на Поліссі за часів Української революції 1917–1921 рр. Петра Абрамовича, створена Бібліотечна комісія. До участі в роботі з упорядкування бібліотеки залучали педагогічний персонал та студентів. В. Пухтинський розробив проєкт створення в Ніжині «Музею старої книги» та планував переведення фундаментальної бібліотеки при Інституті соціального виховання в ранг наукової бібліотеки всеукраїнського рівня. Для цього були вагомі підстави: 1933 року під час перевірки Інституту представником компартійних органів з Києва було вказано, що бібліотека за кількістю фондів та їхньою цінністю посідає перше місце в області та заслуговує на перетворення її в «науково-публічну бібліотеку Чернігівської області».

Однак плани В. Пухтинського не були реалізовані. Невдовзі, за розпорядженням Музейного відділу Наркомату освіти УСРР від 14 листопада 1934 р., всі рукописи, рідкісні видання Гоголіани, а також значна кількість стародруків (понад 10 тис. томів) були вилучені з фондів бібліотеки, розпорошені та передані до Всенародної бібліотеки України ВУАН (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, НБУВ), бібліотеки Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка) та інших закладів. Книжкові скарби, подаровані меценатами, зібрані багатьма поколіннями професорів Ніжинської вищої школи, іменні колекції втратили ознаки цілісності та унікальності, були змішані з іншими колекціями й розчинились у фонді книгозбірні. Фактично ніжинське бібліотечне зібрання виняткової наукової, історичної і культурної ваги було зведено до рівня хоч і великої, але пересічної вишівської книгозбірні.

1939 року бібліотеці передали двоповерхове приміщення колишнього купецького зібрання в центрі Ніжина (вул. Гоголя, 4), наразі тут розміщено основні фонди – фундаментальна бібліотека, відділ книгозберігання та фондових колекцій, Музей рідкісної книги ім. Г. П. Васильківського.

1940 року налагоджено роботу міжбібліотечного абонемента. Бібліотека одержувала книги з Державної бібліотеки СРСР імені В. І. Леніна (нині – Російська державна бібліотека), Державної Публічної бібліотеки імені М. Є. Салтикова-Щедріна (нині – Російська національна бібліотека), Бібліотеки АН УРСР (нині – НБУВ) та інших бібліотек Союзу.

1941 року фонд бібліотеки становив понад 300 тис. пр. Згідно з розпорядженням Раднаркому УРСР Ніжинський педагогічний інститут був внесений до переліку науково-навчальних установ яким надсилався обов’язковий примірник усіх книжок, які видавалися в республіці. У штаті книгозбірні працювало 12 осіб.

Протягом 1941–1943 рр., під час гітлерівської окупації Ніжина, бібліотека втратила понад 100 тис. видань, які за наказом німецької адміністрації були переміщені до будівлі міської бібліотеки. Тікаючи з міста, нацисти спалили міську бібліотеку, загинули і видання, що перебували в ній. Але основний книжковий фонд бібліотеки Інституту було збережено завдяки подвигу бібліотекарок Ніни Наркевич та Зінаїди Константинової. Ризикуючи власним життям, вони протягом двох років окупації зберігали безцінні книжкові скарби від розграбування, а у вересні 1943 р. врятували бібліотеку від знищення, перерізавши провід мінування, закладений німцями в книгозбірні.

15 вересня 1943 р., після запеклих боїв, Ніжин було звільнено, а вже 20 вересня бібліотека відновила свою роботу. У повоєнні тяжкі роки працювало 10 бібліотекарів, які, окрім бібліотечної, виконували й різну господарську роботу – заготовляли дрова для опалення, ремонтували приміщення Інституту. Очолювала бібліотеку до 1957 р. Н. Наркевич. Своє завдання колектив убачав у тому, щоб налагодити обслуговування викладачів і студентів та ліквідувати втрати книжкового фонду під час воєнного лихоліття. Одночасно бібліотека обмінювалася дублетними примірниками, надаючи допомогу Чернігівському, Куйбишевському та Ярославському педінститутам і отримуючи книги від інших книгозбірень.

До бібліотеки продовжували надходити книжкові дарунки від викладачів, співробітників, колишніх випускників вишу та інших доброчинців. Так, 1956 року завідувач кафедри російської мови П. Іванов подарував майже 1 тис. книжок. Свої книжкові зібрання заповіли «альма-матер» вихованці Ніжинської вищої школи М. Державін, М. Антошин, В. Данилов. У 1980-ті рр. особисті бібліотеки надійшли від членів родин колишніх доцентів педінституту М. Проскури, А. Батурського, М. Красильника, мешканців міста М. Баскіна, Н. Зеленухи, Б. Максименка. Ці зібрання, за традицією, оформлено як окремі книжкові колекції. Наразі в їхньому складі чимало видань, які є бібліографічною рідкістю.

У 1970-ті рр. значна увага приділялась удосконаленню довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. Було здійснено редагування систематичного каталогу. У ньому знайшла відображення значна частина рідкісного та цінного фонду бібліотеки 18–19 ст.

1985 року за ініціативи ректора НДУ ім. М. Гоголя, академіка АПН України Ф. Арвата, та директора бібліотеки Н. Ленченко на основі фонду стародрукованих, рідкісних та цінних книг було організовано Музей рідкісної книги, який наступного року назвали ім’ям доцента, завідувача кафедри російської та зарубіжної літератури, краєзнавця Григорія Васильківського (1905–1986), який доклав багато праці до розроблення концепції музею й відбору до нього книг. Наразі в трьох залах музею зберігається та експонується понад 30 тис. експонатів, серед яких рідкісні примірники видань творів класичних античних письменників та кириличні книги 16–18 ст., прижиттєві видання видатних європейських мислителів, українських письменників, книги з автографами визначних діячів науки та культури тощо. Експонується найстаріша книга з фондів – твори Платона, датована 1513 роком. Музей рідкісної книги імені Г. П. Васильківського офіційно ліцензований як історико-літературний музей при закладі вищої освіти, щороку надає послуги з екскурсійно-лекційного обслуговування студентам, викладачам, мешканцям Ніжина та гостям університету, видає користувачам для наукової роботи рідкісні та цінні видання, веде реєстр книжкових пам’яток бібліотеки.

Під керівництвом директора бібліотеки Н. Ленченко книгозбірня суттєво змінила структуру: з’явилися нові відділи, розширилися зони розміщення книжкового фонду, для науковців та студентів були відкриті нові читальні зали. Створено систему каталогів і картотек, а саме: генеральний і читацькі абеткові та систематичний каталоги, систематична картотека статей.

2002 року в бібліотеці розпочато автоматизацію бібліотечно-бібліографічних процесів на основі автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи  (АБІС) «ІРБІС-64» (версія 2013.1). Більшість основних бібліотечних процесів автоматизовано.

З 2007 року бібліотека представлена у Всесвітній глобальній мережі на вебсайті університету. Вебсайт бібліотеки імені академіка М. О. Лавровського є офіційним і загальнодоступним електронним ресурсом. На головній сторінці сайту публікуються найактуальніші новини, анонси заходів, інформація про навчальні вебінари, нові надходження документів, інші послуги, що надаються бібліотекою, забезпечено доступ до наукометричних та повнотекстових баз даних тощо. Вебсайт є складовою єдиного автоматизованого технологічного комплексу бібліотеки, одним із основних каналів доступу до різноманітних бібліотечних послуг та інформаційних ресурсів. Для популяризації діяльності бібліотеки та налагодження комунікації з користувачами відкрито сторінку в мережі «Фейсбук» та канал на ютубі.

2008 року розпочато роботу з відбору та формування колекцій книжкових пам’яток, рідкісних та цінних видань до Державного реєстру національного культурного надбання, що було передбачено Програмою збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000–2005 роки. Детальне вивчення змісту фонду розпочалося у 2010 р.

2010 року з нагоди 190-річчя від дня заснування, бібліотеці присвоєно ім'я академіка М. Лавровського, який працював на посаді директора Ніжинського Історико-філологічного інституту князя Безбородька й особливо велику увагу приділяв розвитку бібліотеки.

2014 року створено відділ колекційних зібрань. З 2013-го по 2023 роки відібрано та сформовано книжкові зібрання та особові колекції, які охоплюють: книжкові зібрання директорів Ніжинської вищої школи, викладачів Ніжинської вищої школи, інші приватні зібрання, історичні колекції, бібліотечні зібрання історичних установ.

2020 року бібліотека відзначила своє 200-річчя, з нагоди якого розпочато створення нового е-ресурсу бібліотеки «Історія бібліотеки. Від бібліотеки Гімназії вищих наук князя Безбородька до бібліотеки університету». Метою цього проєкту є залучення до наукового та суспільного обігу відомостей про минуле бібліотеки та бібліотекарів книгозбірні славетної Ніжинської вищої школи.

2021 року, на знак глибокої поваги до тих, хто очолював бібліотеку Ніжинської вищої школи протягом двох століть, у виші започаткували серію видань «Імена в історії бібліотеки». Станом на 2024 р. вийшло чотири випуски: «Бібліотекарі Ніжинської вищої школи (1820–1840 рр.). Вип. 1.», «Маловідомі постаті бібліотеки Ніжинської вищої школи: Людмила Степанівна Кулжинська. Вип. 2.», «Маловідомі постаті бібліотеки Ніжинської вищої школи: В’ячеслав Костянтинович Пухтинський. Вип. 3.», «Маловідомі постаті бібліотеки Ніжинської вищої школи: Степан Іванович Пономарьов». Вип. 4.»

2023 року з метою вшанування та збереження пам’яті про всіх загиблих студентів, випускників, співробітників та викладачів НДУ імені Миколи Гоголя внаслідок збройної агресії РФ проти України бібліотека започаткувала електронний проєкт «Життя, обірване війною: книга пам’яті Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя» (на 01.01. 2024 р.  тут зберігаються історії 23 загиблих осіб).

Бібліотека імені академіка М. О. Лавровського НДУ імені Миколи Гоголя сьогодні – це важлива складова освітнього простору, що забезпечує реалізацію навчально-виховного та наукового процесів, авторитетна просвітницька інституція, яка слугує інтелектуальному та духовному зростанню науково-викладацького колективу та студентської молоді ЗВО.

Обсяг бібліотечного фонду (на 01.01.2024 р.) становив 926 237 пр., вміщує документи на різних носіях, різних типів і видів: книжкові видання, газети, журнали, ноти, електронні документи тощо. Обсяг фонду друкованих періодичних видань, який бере свій початок з видань 1772 р., становить 62 398 пр. журналів і газет. На виконання «Рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України» (2022) провадиться робота щодо вилучення відповідних документів із фонду бібліотеки; протягом 2023 р. вилучено 22 452 тис. пр.

Фонд стародруків, рідкісних та цінних видань бібліотеки містить 40 030 пр. видань, датованих 16 – поч. 20 ст. Електронний каталог охоплює 298 480 бібліографічних записів документів з фонду наукової бібліотеки. електронна бібліотека налічує 8 742 назви; інституційний репозитарій – 2 909 електронних документів.

Серед пріоритетних напрямів роботи бібліотеки – організація та супровід баз даних власної генерації: БД «Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ» (8 742 зап.); БД «Електронний архів краєзнавчих періодичних видань» (3 682 зап.); БД «Рідкісна книга» (40 030 зап.). Бібліотека надає інформаційні послуги з усіх напрямів освітньої та наукової роботи університету та сприяє використанню інтернет-ресурсів як освітнього потенціалу.

На 01.01.2024 р. загальна кількість користувачів бібліотеки становила 2 557 осіб, кількість відвідувань – 603 065, зокрема звернень до вебресурсів – 591 600, документовидача – 36 528. Обслуговування користувачів відбувається в трьох читальних залах, розрахованих на 140 місць, 2 абонементах та 8 навчальних кабінетах.

Важливе місце в роботі бібліотеки посідає бібліографічна та видавнича діяльність. Працівники бібліотеки у взаємодії з викладачами ЗВО укладають і видають ґрунтовні бібліографічні покажчики, що репрезентують історію Ніжинського вишу та наукові досягнення вчених НДУ імені Миколи Гоголя. Серед них: Історія Ніжинської вищої школи (1805–2016)», «Викладачі Ніжинської вищої школи. (2005), «Григорій Васильович Самойленко» (2015), «Олександр Вадимович Забарний» (2016), «Олександр Герасимович Ковальчук» (2017), «Юлія Василівна Якубіна» (2018), «Федір Степанович Арват» (2018), «Павло Володимирович Михед» (2019), «Микола Григорович Криловець» (2020), «Анатолій Степанович Зеленько» (2020) «Олександр Володимирович Мельничук» (2023), «Юрій Іванович Бондаренко» (2023) та ін.

Від 2018 р. виходить календар знаменних і пам’ятних дат «Ніжинська вища школа: викладачі і випускники». Діє міжбібліотечний абонемент та здійснюється електронне доставляння документів.

Вагомим засобом популяризації бібліотеки та її фондів є культурно-просвітницька діяльність. Різноманітні заходи, що проводять бібліотекарі, сприяють розширенню світогляду, формуванню нових інформаційних потреб користувачів книгозбірні.

На початок 2024 р. у структурі бібліотеки діють підрозділи: відділ комплектування, каталогізації та інформаційних технологій (з сектором інформаційних технологій); відділ обслуговування та зберігання фондів (з секторами обслуговування, наукової бібліографії, фондових колекцій та рідкісної книги). Відповідно до штатного розпису в бібліотеці працюють 13 співробітників, з них 9 мають вищу освіту.

Вагомий внесок у становлення і розвиток закладу зробили завідувачі бібліотеки: Л. Солошенко (з 28.01.1958 по 09.1962), С. Шпичак (з 25.02.1963 по 29.08.1964), І. Бисько (з жовтня 1964-го по 10.01.1969), Н. Середа (з 1969 по 1970), В. Локатарєва (з 19.05.1970 по 25.08.1978), директори бібліотеки: Н. Ленченко (з 18.09.1978 по 30.11.2012), О. Морозов (з 2013 р.).

Багато років праці віддали бібліотеці: З. Озимок, Г. Дерека, Л. Мороз, К. Лазаренко, Г. Байдіна, Л. Євченко, Л. Боренко, Л. Гранатович, Л. Литвиненко, А. Кривошея, В. Понтяр, О. Фесюн, Л. Романенко, П. Клименко.

Основні ділянки роботи бібліотеки очолюють: Г. Осіпова, Т. Яковенко, Ю. Рожок, Н. Мухомодєєва, Т. Давиденко, С. Оніщенко, Л. Косовських, Ю. Бездухова, Н. Татаринова, М. Мірошник, А. Зоценко.

 

Адреса: 16600 м. Ніжин, Чернігівська обл., вул. Графська, 2.

Бібліотека імені академіка М. О. Лавровського

Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Електронна адреса: biblio@ndu.edu.ua 

Сайт: https://library.ndu.edu.ua/

Фейсбук: https://www.facebook.com/lavrbibndu/

Канал на ютубі: https://www.youtube.com/channel/UCMmQIBpBjGtqIADmhfI9uAQ

Музей рідкісної книги ім. Г. П. Васильківського:

https://library.ndu.edu.ua/index.php/2015-02-17-13-01-25/2015-02-17-13-56-46

 

Лавровский Н. А. Гимназия высших наук кн. Безбородко в Нежине (1820–1832) / Н. А. Лавровский. – Киев : Тип. М. П. Фрица, 1879. – 158 с.

Добиаш А. В. Заметка об основной библиотеке Историко-филологического института князя Безбородко, составленная по случаю реорганизации библиотеки / А. В. Добиаш // Известия Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине. – Нежин, 1895. – Т. 15. – С. 1–39.

Ленченко Н. Етапи розвитку і становлення бібліотеки Ніжинського педагогічного інститут / Н. Ленченко, Л. Литвиненко // Нові технології навчання. – Київ, 1996. – Вип. 16. – С. 109–118.

Бібліотека Гімназії вищих наук князя Безбородька: початок історії (1820–1832 рр.) : електронна виставка, присвячена 200-річчю заснування бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя / Г. С. Осіпова, Л. П. Косовських. – Ніжин, 2000.

Мозгова В. Бібліотечне обслуговування ліцеїстів у ХІХ столітті / В. Мозгова // Вісн. Кн. палати. – 2000. – № 1. – С. 36–37.

Мозгова В. П. Фонди бібліотеки Ніжинського ліцею (1832–1875) / В. П. Мозгова // Бібл. вісн. – 2000. – № 2. – С. 37–40.

 Самойленко Г. В. Ніжинська вища школа: сторінки історії / Г. В. Самойленко, О. Г. Самойленко. – Ніжин : Вид-во НДУ імені Гоголя; ТОВ «Вид-во «Аспект-Поліграф», 2005. – 420 с.

Самойленко Г. В. Библиотека Гимназии высших наук князя Безбородко в Нежине и читательские интересы Н. Гоголя-студента / Г. В. Самойленко // Література та культура Полісся : зб. наук. праць / відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко ; Ніжинський держ. ун-т імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2007. – Вип. 38. Регіональна історія та культура в сучасних дослідженнях. – С. 21–33.

Морозов О. «Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя / О. Морозов // Ніжинська старовина : зб. регіон. історії та пам’яткознавства / Центр пам'яткознавства, Нац. акад. наук України і Укр. т-ва охорони пам'яток історії та культури. – Київ, 2009. – Вип. 8(11). – С. 121–134. – Бібліогр.: 10 назв. – (Ніжинознавчі студії ; № 6)

Скарбниця знань університету : до 190-річчя від дня заснування бібліотеки Ніжинської вищої школи : бібліогр. покажчик / упоряд. Л. В. Гранатович ; вступ. ст. Л. І. Литвиненко. – Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2010. – 33 с.

Морозов О. До питання про масове вилучення книжкових пам'яток із бібліотечної колекції Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя в 1934–1936 рр. / О. Морозов // Ніжинська старовина : зб. регіон. історії та пам'яткознавства / Центр пам'яткознавства, Нац. акад. наук України і Укр. т-ва охорони пам'яток історії та культури. – Київ : Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК). – 2013. – Вип. 15 (18). – С. 73–79. – (Ніжинознавчі студії ; № 10).

Морозов О. Європейські стародруки ХVІ ст. у фондовому зібранні Бібліотеки імені академіка М. О. Лавровського Ніжинського державного університету імені М. Гоголя / О. Морозов // Стародруки і рідкісні видання в університетській бібліотеці : матеріали Міжнар. книгознавчих читань (Одеса, 18–19 вересня 2012 р.) / відп. ред. : М. О. Подрезова, О. В. Полевщикова ; бібліогр. ред. О. С. Мурашко. – Одеса : ОНУ, 2013. – С. 192–201.

Морозов О. Бібліофільське зібрання М. М. та І. М. Михайловських у Ніжині: до історії формування колекції / О. Морозов // Матеріали міжнар. наук. конф. «Бібліотека. Наука. Комунікація» (Київ, 6–8 жовт. 2015 р.). – Ч. 1. – Київ, 2015. – C. 187–191.

Морозов О. С. Книжкове зібрання М. М. та І. М. Михайловських з колекції бібліотеки імені академіка М. О. Лавровського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя : каталог / О. С. Морозов. – Ніжин : Бібліотека імені академіка М. О. Лавровського, 2015. – 82 с.

Морозов О. С. Видання друкарні Києво-Печерської Лаври у фондовому зібранні Бібліотеки імені академіка М. О. Лавровського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя / О. С. Морозов // Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур : міжнар. наук. конф. до Дня слов'ян. писемності і культури (Київ, 24 трав. 2016 р.). – (Книгознавчі читання з нагоди 400-ліття заснування друкарні Києво-Печерської лаври).

Морозов О.С. Книжкова спадщина грецької спільноти міста Ніжина ХVII-XIX ст. у фондовому зібранні бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя / О. С. Морозов // Бібліотеки вищих навчальних закладів: досвід та перспективи : міжнар. наук.-практ. конф. ( м. Київ, 11–13 жовт. 2016 р.). – Київ, 2016. – (Круглий стіл: «Рідкісні та цінні видання у фондах бібліотек ВНЗ: вивчення, збереження, поширення»).

Морозов О. С. Особова колекція професора С. П. Шевирьова у фондовому зібранні бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя : до 210-ї річниці від дня народження С. П. Шевирьова / О. С. Морозов, М. В. Мірошник // Бібліотека. Наука. Комунікація : формування національного інформаційного простору : матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 4– 6 жовт. 2016 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2016. – С. 160–164.

Морозов О.С. Колекція «HELLENICA: книжкова спадщина грецької спільноти міста Ніжина» XVII–XIX ст. у фондовому зібранні бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя / О. С. Морозов // Грецька громада Ніжина: історія та сучасність: матеріали міжнар. наук. конф., присвяченої 360-тій річниці універсалу гетьмана Богдана Хмельницького, наданого ніжинським грекам, 330-тій річниці заснування Ніжинського грецького братства та 200-тій річниці відкриття Ніжинського грецького Олександрівського училища / упоряд. О. С. Морозов; відп. за вип. Л. О. Зайко. – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2017. – С. 140–146. – (Серія : «Греки в Ніжині»).

Морозов О. Почаївські стародруки з книжкового зібрання протоієрея Андрія Хойнацького в бібліотеці Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя / О. Морозов // Острозький краєзнавчий збірник / Державний історико-культурний заповідник м. Острога, Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина» імені князів Острозьких. – Острог, 2019. – Вип. 11. – С. 272–279.

Осіпова Г. С. Сторінки історії бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя: роки великого перелому (1920–1930-ті рр.)  / Г. С. Осіпова, Л. П. Косовських // Література та культура Полісся : зб. наук. пр. / відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко ; Ніжинський держ. ун-т імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2019. – Вип. 97.– С. 228–269. (Серія «Історичні науки», № 12).

Осіпова Г. Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя: від витоків до ювілею / Г. Осіпова // Альма Матер. – 2020. – №1, вересень. – С. 7–8.

Осіпова Г. С. Сторінки історії: бібліотека Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородько (1820–1832) / Г. С. Осіпова // Література та культура Полісся : зб. наук. пр. / відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко ; Ніжинський держ. ун-т імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2020. – Вип. 99. – С. 256–296. – (Серія «Історичні науки», № 13).

«Братової душі прикажчик» : до 265-річчя від дня народження Іллі Андрійовича Безбородька, державного діяча, засновника Ніжинської гімназії вищих наук / упоряд.: Г. С. Осіпова, Л. П. Косовських. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2021. – 28 с.

Осіпова Г. С. Бібліотекарі Ніжинської вищої школи (1820–1840 рр.). Вип. 1. / Г. С. Осіпова. – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2021. – 42 с. – (Імена в історії бібліотеки).

Осіпова Г. С. Бібліотекарі Ніжинської гімназії вищих наук і Фізико-математичного ліцею князя Безбородька та їхній внесок у становлення бібліотеки (1820–1840-ві рр.) / Г. С. Осіпова // Література та культура Полісся : зб. наук. пр. / відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко ; Ніжинський держ. ун-т імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2021. – Вип. 102. – С. 7–28. – (Серія «Філологічні науки», № 17).

Осіпова Г. С. Сторінки історії: бібліотека Ніжинського фізико-математичного ліцею князя Безбородька (1832–1840 рр.) / Г. С. Осіпова // Література та культура Полісся : зб. наук. пр. / відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко ; Ніжинський держ. ун-т імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2021. – Вип. 101. – С. 201–227. – (Серія «Філологічні науки», № 16).

Бібліотека Гімназії вищих наук князя Безбородька: початок історії (1820–1832 рр.) : до 200-річчя заснування бібліотеки Ніжинського держ. ун-ту імені Миколи Гоголя : каталог кн. виставки / уклад.: Г. С. Осіпова, Л. П. Косовських. – Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2022. – 24 с.

Осіпова Г. Організація бібліотечного обслуговування читачів у контексті історії бібліотеки Ніжинського юридичного ліцею князя Безбородька / Г. Осіпова // Література та культура Полісся : зб. наук. праць / відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко ; Ніжинський держ. ун-т імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2022. – Вип. 106. – С. 161–184. – (Серія «Філологічні науки», № 20).

Осіпова Г. С. Ніжинська сторінка в житті та діяльності відомого бібліографа С. І. Пономарьова (до 195-річчя від дня народження) / Г. С. Осіпова // Література та культура Полісся : зб. наук. пр. / відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко ; Ніжинський держ. ун-т імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2023. – Вип. 108. – С. 157–176. – (Серія «Філологічні науки», № 22).

Осіпова Г. С. Маловідомі постаті бібліотеки Ніжинської вищої школи: В’ячеслав Костянтинович Пухтинський / Г. С. Осіпова. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2023. – Вип. 3. – 77 с. – (Імена в історії бібліотеки).

Осіпова Г. С. Маловідомі постаті бібліотеки Ніжинської вищої школи: Людмила Степанівна Кулжинська / Г. С. Осіпова. – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2023. – Вип. 2. – 31 с. – (Імена в історії бібліотеки).

 Осіпова Г. С. Студентська бібліотека в контексті історії бібліотеки Ніжинського юридичного ліцею князя Безбородька (1840–1875 рр.) / Г. С. Осіпова // Бібліотека у сучасному інформаційному просторі: проблеми та перспективи (до 100-річчя бібліотеки Університету Ушинського) : тези доп. Всеукр. наук.-практ. бібл. конф. (17 лист. 2022 р., м. Одеса). – Київ, 2023. – С. 129–133.

Осіпова Г. С. Бібліотекарі Ніжинського юридичного ліцею князя Безбородька та їхній внесок у становлення бібліотеки (1840–1875 рр.) / Г. С. Осіпова // Література та культура Полісся : зб. наук. пр. / відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко ; Ніжинський держ. ун-т імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2024. – Вип. 110. – С. 190–214. – (Серія «Філологічні науки», № 24.)

 

_______________________

 

Бібліотека Гімназії вищих наук  князя Безбородька: початок історії. 1820–1832 рр.: Електронна виставка / підгот. Г. С. Осіпова,  Л. П. Косовських // Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя [сайт]

Забарний О. До цілющих джерел пізнання / О. Забарний. – Ніжин, 2023.

Останній представник роду Кушельових-Безбородьків.: Електронна виставка / підгот. Г. С. Осіпова,  Л. П. Косовських // Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя [сайт]

Скарб під знаком Марії. Із книжкових зібрань бібліотеки імені академіка М. О. Лавровського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. 2024

«Я книгу паче хліба і солі приємлю….» : електронна виставка до 195-річчя від дня народження С. Пономарьова / Бібліотека імені академіка М. О. Лавровського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя