Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 23
За місяць : 303
Кількість
статей : 826
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Ісаєвич Ярослав Дмитрович
Рубрики : Персоналії
Ісаєвич Ярослав Дмитрович

image

Ісаєвич Ярослав Дмитрович [07.03 1936, с. Верба Дубенського пов. Волинського воєводства (нині – Дубенського р-ну Рівненської обл.) – 24.06.2010, Львів] – історик, культуролог, книгознавець, бібліограф, бібліографознавець, громадський діяч. Доктор історичних наук (1978), професор (1995), член-кореспондент (з 1990 р.), академік НАН України (з 1992 р.), академік-секретар Відділення історії, філософії і права (1993–1998), член Президії НАН України.  Дійсний член  Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (з 1989 р.), заступник його голови, президент Міжнародної асоціації україністів (1993–1999), перший голова Українського національного комітету істориків (2007–2010).

Народився у вчительській родині. Батько – Дмитро Ісаєвич, був активним учасником національно-визвольних змагань 1917–1921 рр., членом Української Центральної Ради, одним із сподвижників М. Грушевського, дипломатом УНР. З 1944 р. мешкав у м. Стрию, на батьківщині матері, там же закінчив середню школу № 5. У 1952–1957 р. навчався на історичному факультеті Львівського державного (нині – національного) університету  ім. І. Франка; у 1957–1958 рр. працював в університеті старшим лаборантом кафедри історії південних і західних слов’ян.

Від березня 1958 р. до кінця життя пов’язав свою професійну діяльність з Інститутом  суспільних наук АН УРСР (з 1993 р. – Інститут  українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). Працював під керівництвом українського історика  І. Крип’якевича. Пройшов шлях від молодшого наукового співробітника (1958–1965), старшого наукового співробітника (1965–1984), завідувача відділу історико-культурних пам’яток (1984–1989) до директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (1989–2010). Також завідував відділом історії середніх віків цього закладу. Одночасно  працював на викладацьких посадах: доцентом Львівського університету  (1965–1969; 1972); професором Івано-Франківського педагогічного інституту (1981–1983); професором-гостем Гарвардського університету (1988–1990). Захистив кандидатську дисертацію «Місто Дрогобич у XV–XVIII ст.» у Львівському університеті (1961; науковий керівник – канд. іст. наук, доц. Я. Кісь.); докторську дисертацію «Історія друкарства на Україні та його роль у міжслов’янських культурних зв’язках (XVI – перша половина XVII ст.)» – у Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова (1978).

Наукові інтереси Я.  Ісаєвича зосереджувалися, здебільшого, на середньовічній міській історії України, у т. ч. у сфері культурології, джерелознавства, друкарства та видавничої справи, стародруків, діяльності братств тощо. Він є автором понад 1000 наукових праць, зокрема 15 монографій, численних розділів у колективних дослідженнях, сотень статей, опублікованих у вітчизняних та закордонних часописах. Значне місце у його науковому доробку посідає цикл праць з історії рукописної книжкової справи, бібліотек і друкарства.

Здобув загальне визнання як фахівець з історії українського друкарства й української книги.  У монографії Я.  Ісаєвича «Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні» (1975) проаналізовано зародження видавничої справи у широкому історичному контексті. У книзі «Преемники первопечатника» (1981) подано узагальнювальну характеристику історії української культури 16 – першої половини 17 ст., проаналізовано функціонування українських видавничих осередків, їх місце в культурному обміні України з країнами Заходу і Сходу. У фундаментальному каталозі стародруків «Пам’ятки книжкового мистецтва» у трьох книгах (1981, 1984), підготовленому у співавторстві з Я. Запаском, репрезентовано найповніший репертуар українських друків 16–18 ст.  Я. Ісаєвич також є автором десятки розділів і статей в колективних монографіях і збірниках та складених самостійно або у співавторстві каталогів стародруків «Львівські видання XVI–XVIII ст.» (1970) та ін. Заслугою вченого стало також видання у власному перекладі з німецької на російську нарису І. Кестнер про Й. Ґутенберга (1987).

В Україні та низці країн Європи вчений виявив невідомі стародруки українського походження й докладно їх проаналізував. У монографії «Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми» (2002) розглянув історію української книжності як фактор духовної культури українського народу, простежив шлях української книжки від фоліантів і стародруків до сучасного видання й електронних засобів реєстрації та розповсюдження інформації.

Я. Ісаєвич – автор низки бібліографічних праць: «Юрій Дрогобич» (1983), «Видання Івана Федорова» (1983), «Каталог кириличних стародруків Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН України. Вип. 1» (1993). Він  написав багато статей, зокрема про замовчувані або маловідомі постаті, в УРЕ, Радянській енциклопедії історії України, Енциклопедії історії України, Енциклопедії Сучасної України, «Довіднику з історії України»; довідок з української тематики в «Енциклопедичному довіднику середніх віків», виданому французькою, італійською та англійською мовами.

Дослідження вченого відзначаються повнотою джерельної бази та наявністю розгорнутої бібліографії. Свою концепцію бібліографії він виклав у статті «Бібліографія українознавства: стан і перспективи» (1992). Багато уваги вчений приділяв науково-редакторській праці. За його редакцією або співредакцією за роки Незалежності опубліковано понад 25 томів різних видань. Серед них 9 випусків збірника «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність», два випуски бюлетеня Комісії української бібліографії Міжнародної асоціації україністів «Бібліографія українознавства» (1992, 1994), випуски «Історико-культурологічних студій» тощо.

 Я. Ісаєвич брав участь у розробленні концепції багатосерійного корпусу джерел «Пам’ятки історії України», дбав про активізацію дослідження античної культури. Читав лекції з середньовічної історії України та історії культури в Українському Науковому Інституті Гарвардського університету (1988), брав участь у підготовці окремих томів «Гарвардської бібліотеки давнього українського письменства», вивчав рукописні й книжкові фонди бібліотек США, поповнював базу даних про українські стародруки.  Виступав із доповідями та лекціями в університетах Польщі, Канади, Німеччини, Австралії, Японії. Приділяв увагу інформаційно-бібліографічному забезпеченню гуманітарних наук: разом із працівниками Державної історичної бібліотеки України (нині – Національна історична бібліотека України) налагодив видання бібліографічного покажчика «Історія України» (1993), а  Національної парламентської бібліотеки України (ниніНаціональна бібліотека України імені Ярослава Мудрого) – випуск реферативно-інформаційного бюлетеня «Українознавство» (1993–1997).

Брав активку участь у науковому і громадському житті. Був  головою і членом оргкомітетів багатьох міжнародних та національних наукових форумів; учасником ХVІІІ та ХІХ Міжнародних конгресів історичних наук. Визнанням наукових заслуг історика стало обрання його членом бюро Комісії з комплексних проблем книгознавства Наукової ради з історії світової культури АН СРСР, членом Комісії з проблем Відродження цієї ж ради, членом Міжнародної редакційної колегії Зведеного каталогу і опису стародрукованих видань кириличних і глаголичних шрифтів, членом Міжвідомчої наукової ради з історії книги (Київ) та членом багатьох інших вчених рад. За заслуги у розвитку історичної науки і культурології обирався почесним доктором Гродненського університету ім. Янки Купали (1993), Львівської державної музичної академії ім. М. В. Лисенка (2003), Волинського державного університету ім. Лесі Українки (2007); іноземним членом Польської Академії Наук (1994); головою Української національної комісії істориків (з 1995 р.). Очолював наглядову раду українсько-американського благодійного фонду «Сейбр-Світло», за його активною участю в Україну було доставлено майже мільйон примірників книжок, завдяки яким  було   поповнено фонди багатьох  бібліотек України.

Я.  Ісаєвич – заслужений діяч культури Польщі (2000), заслужений діяч науки і техніки України (2001). Нагороджений орденами: «За заслуги» ІІІ ступеня (1996); Ярослава Мудрого V ступеня (2007). Також відзначений нагородою Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (2002), Капітули польсько-українського поєднання (2007). Почесний громадянин Стрия.

 

Твори

Издательская деятельность Львовского братства в ХVІ–ХVІІІ веках / Я. Ісаєвич // Книга : исслед. и материалы. – Москва, 1962. – Сб. 7. – С. 199–238.

Кирилловские старопечатные книги в коллекциях Польской Народной Республики (Варшава, Краков, Вроцлав) / Я. Ісаєвич // Книга : исслед. и материалы. – Москва, 1963. – Сб. 8. – С. 291–296.

Українська археографія в ХVІІ–ХVІІІ ст. / Я. Ісаєвич // Історичні джерела та їх використання. – Київ, 1964. – Вип. 1. – С. 174–188.

Книга і друкарство на Україні / [О. І. Дей, Я. Д. Ісаєвич, Г. І. Коляда та ін. ; за ред. П. М. Попова] ; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського, Держ. публ. б-ка. – Київ, 1964. – 313, [2] c. : іл.

Архівознавство і джерелознавство в працях І. П. Крип’якевича : (до 80-річчя з дня народж.) / Я. Ісаєвич // Арх. України. – 1966. – № 3. – С. 20–26.

Бібліотека Львівського братства / Я. Ісаєвич // Бібліотекознавство та бібліогр. – Харків, 1966. – Вип. 3. – С. 126–132.

Братства та їх роль в розвитку української культури ХVІ–ХVІІІ ст. / Я. Ісаєвич. – Київ, 1966. – 248 с.

Найдавніші документи про діяльність братства на Україні / Я. Ісаєвич // Історичні джерела та їх використання. – Київ, 1966. – Вип. 2. – С. 13–22.

Джерела про суспільно-політичну і культурну діяльність братств України в ХVІ–ХVІІІ ст. / Я. Ісаєвич // Історичні джерела та їх використання. – Київ, 1969. – Вип. 4. – С. 37–47.

Юрій Дрогобич : докум. повість / Я. Ісаєвич // Жовтень. – Київ, 1969. – № 8. – С. 32–81.

Деякі питання бібліографії видань братств / Я. Ісаєвич // Арх. України. – 1970. – № 6. – С. 9–16.

Издательская деятельность братств Украины и Белоруссии в ХVІ–ХVІІІ вв. / Я. Ісаєвич // Книга и графика. – Москва,  1970. – С. 127–136.

Українознавство: проблеми бібліографії та інформатики / Я. Ісаєвич // Українська біографістика : зб. наук. пр. – Київ, 1996. – Вип. 1. – С. 109–115.

У службах українській книжці : [про персоналії бібліографів] / упоряд. Л. Винар, Я. Ісаєвич. – Львів ; Нью-Йорк, 1997.  – 328 с.

Українознавство : рефер.-бібліогр. бюл., 1993. – Київ ; Львів, 1997. – У співавт.

Перша друкована книжка українського автора / Я. Ісаєвич // Друкарство. – 1999. – Листоп.-груд. – С. 4–5.

Василіянські друкарні : Унів і Почаїв / Я. Ісаєвич // На службі Кліо : зб. наук. пр. на пошану Любомира Романа Винара з нагоди 50-ліття його наук. діяльності. – Київ ; Нью-Йорк ; Торонто ; Париж ; Львів, 2000. – С. 460–468.

Історія української культури : у 5 т. / НАН України. – Київ, 2001– . Т. 2 ; голов. редкол.: Патон Б.Є. (голов. ред.) [та ін.] ; редкол.: Ісаєвич Я.Д. (голов. ред.) [та ін.], 2001. – 846, [1] с. : іл., ноти. – Імен. покажч.: с. 821–843. 

Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми / Ярослав Ісаєвич. – Львів, 2002. – 520 с.

Волинь і Холмщина 1938–1947 рр.: польсько-українське протистояння та його відлуння : дослідж., док., спогади. – Львів, 2003. – 813 с. – (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність ; т. 10). – У співавт.

Шедеври рукописної книги і мистецтво стародруків ХVІ–ХVІІІ століть / Я. Ісаєвич // Україна – козацька держава. Ілюстрована історія українського козацтва у 5175 фотосвітлинах / упоряд. В. Недяк. – Київ, 2004. – С. 932–933.

Українське книгознавство: етапи розвитку / Я. Ісаєвич // Книга в сучасній культурі України : у 2 т. – Біла Церква, 2011. – Т. 1 : Хрестоматія. – С. 111–124.

 

Джерела

 

Ільницький М. Ярославу Ісаєвичу – шістдесят! / М. Ільницький // Дзвін. – 1996. – № 5. – С. 156–158.  

Мицик Ю. Світовий рівень – українській історичній науці / Ю. Мицик // Пам’ять століть. – 1996. – № 1. – С. 4.  

Бібліографія друкованих праць Ярослава Ісаєвича / уклала М. Боянівська // Просфонима : іст. та філол. розвідки, присвяч. 60-річчю акад. Ярослава Ісаєвича. – Львів, 1998. – С. 17–75.

Ісаєвич Ярослав Дмитрович // Хто є хто у видавничій і бібліотечній справі. – Київ, 1999. – С. 67–68.

Ярослав Ісаєвич : бібліогр. покажч. / упоряд. М. Боянівська. – Львів, 1999.

Ясіновський Ю. Вчений світового рівня / Ю. Ясіновський // Календар знаменних і пам’ятних дат 2001, І кв. – Київ, 2000. – С. 86–89.

Ісаєвич Ярослав Дмитрович // Хто є хто на Рівненщині. – Рівне, 2002. – С. 83–84.  

Литвин М. Ісаєвич Ярослав Дмитрович / М. Литвин // Українські історики ХХ століття : біобібліогр. довід. – Київ ; Львів, 2003. – Вип. 2, ч. 1. – С. 124–125.  

Ісаєвич Ярослав Дмитрович // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини / І. Пащук. – Рівне, 2005. – С. 75–76.  

Ярослав Ісаєвич : бібліографія, 1999–2005 / упоряд.: Л. Горішня, Б. Пікулик. – Львів, 2006.

Confra-ternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича. – Львів, 2006–2007.

Ісаєвич Ярослав Дмитрович // Палій В. М. Національна академія наук України. 1918–2008. Персональний склад / В. М. Палій, Ю. О. Храмов. – 5-е вид., доповн. і виправл. – Київ, 2008. – С. 43.

«Інтерес до міської історії відродився напередодні ювілею 1956 р.» : розмова з Ярославом Ісаєвичем // Чорновол І. 100 видатних львів’ян / І. Чорновол. – Львів, 2009. – С. 174–179.

Kasinec E. Jaroslav Isajevych as Historian of the Ukrainian Book / Kasinec E. – Camdridge, Mass., 1974. – Vol. 5, № 1. – P. 12–24.  

Кононенко Валентина Олексіївна
Статтю створено : 21.01.2015
Останній раз редаговано : 01.03.2021