Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 19
За місяць : 709
Кількість
статей : 721
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Максимович Михайло Олександрович
Рубрики : Персоналії
Максимович Михайло Олександрович

imageМаксимович Михайло Олександрович [15(03).09.1804, хут. Тимківщина Золотоніського пов. Полтавської губ., нині с. Богуславець Золотоніського р-ну Черкаської обл. – 22(10).11.1873, хут. Михайлова Гора, поблизу с. Прохорівки, нині Канівського р-ну Черкаської обл.] – науковець-енциклопедист, педагог, просвітитель, фольклорист, поет, фахівець у галузі історії, мовознавства, етнографії, біології, один із основоположників української бібліографії, перший ректор Київського університету Святого Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Походив із старшинського козацького роду, зростав у сім’ї збіднілого дворянина – сільського судді. Закінчив Новгород-Сіверську гімназію (1819), Московський університет (словесний і природничий відділи філософського факультету, згодом медичний факультет) (1823). У Москві у 1825–1829 рр. викладав господарську ботаніку й садівництво у Землеробській школі. Від 25 лютого 1826 р. завідував університетським ботанічним садом і гербарієм, одночасно викладав природничу історію в університетському Шляхетному пансіоні (від 1830 р. – дворянська гімназія). Читав також курс ботаніки в університеті (з 1828 р.) та в Московській комерційній практичній академії.

Захистив магістерську дисертацію з природознавства на тему «О системах растительного царства» (1827). Із затвердженням у званні ординарного професора (1833) очолив кафедру ботаніки у Московському університеті.

Паралельно з навчанням і викладацькою діяльністю працював в університетській бібліотеці, де впорядковував книжки для укладання систематичного каталогу книгозбірні, вивчав флору, збирав колекції рослин та мінералів у Московській губ.

У1830–1834 рр. видавав літературний альманах «Денница» (побачили світ три випуски). Займався етнографічними дослідженнями, упорядкував і опублікував збірки «Малороссийские песни» (1827), «Украинские народные песни» (1834), «Голоса украинских песен» (1834). У 1849 р. надруковано підготовлений М. Максимовичем «Сборник украинских песен».

Улітку 1834 р., з відкриттям університету в Києві, переїхав до міста, а в жовтні був обраний першим ректором цього навчального закладу. На цій посаді перебував до середини грудня 1835 р., проте в умовах відсутності в університету власного приміщення встиг зробити багато корисного для організації навчання, налагодження видавничої бази, забезпечення студентів і викладачів навчальною літературою, створення університетської бібліотеки. Відмовився від ректорства з причини поганого стану здоров’я, до того ж виснажлива адміністративна діяльність не залишала часу на наукову роботу. В університеті працював ще 10 років (з перервами на лікування), обіймав посади професора російської словесності, декана першого відділення філософського факультету. У 1845 р. за станом здоров’я вийшов у відставку й оселився на хут. Михайлова Гора, де до кінця життя займався науково-літературною і громадською діяльністю. Підтримував тісні творчі й особисті зв’язки з багатьма визначними діячами науки й культури – Т. Шевченком, Є. Гребінкою, М. Костомаровим, М. Гоголем, Г. Квіткою-Основ’яненком, П. Кулішем, П. Гулаком-Артемовським, А. Міцкевичем, О. Пушкіним та ін.

Спробам М. Максимовича повернутися до активної науково-академічної діяльності перешкоджало міністерство освіти, яке вбачало небезпеку в українофільських поглядах вченого і його авторитеті в наукових колах та у суспільстві.

Автор майже 300 праць, зокрема з книгознавства та бібліографії. Бібліографічним інтересам М. Максимовича сприяли товариські стосунки з Є. Болховітіновим (митрополитом Євгенієм) та П. Ярковським. До праці «История древней русской словесности» (перший том) М. Максимович додав огляд бібліографічних джерел, починаючи з анонімного «Оглавления книг кто их сложил» і закінчуючи працями бібліографів – сучасників ученого. Бібліографічні матеріали містяться і в інших його дослідженнях. Наукова праця М. Максимовича «Книжная старина южнорусская», присвячена історії виникнення книгодрукування в Україні, діяльності друкарень на Волині, в Галичині, Києві, Чернігові, Новгород-Сіверському, стала першим джерелом відомостей про українські стародруки. Цю працю І. Корнєйчик вважав «первістком національної бібліографії на Україні», її оцінюють також як перше ґрунтовне дослідження з вітчизняного книгознавства.

Багато уваги М. Максимович приділяв виявленню і вивченню писемних джерел з минувшини України. Він був одним з організаторів Тимчасової комісії для розгляду давніх актів (1843) та редактором історичних і літературних пам’яток. За його редакцією вийшли з друку два томи «Памятников, изданных Временной комиссией для разбора древних актов...» (1845, 1846). Упродовж 1840–1850 рр. видавав історичний альманах «Киевлянин» (три випуски), присвячений Києву та його старожитностям; у 1859 та 1864 рр. у Москві побачили світ два номери альманаху «Украинец».

Визнанням великого наукового авторитету М. Максимовича стало обрання його дійсним членом Імператорського Московського товариства дослідників природи (1829), Московського товариства любителів російської словесності (1833), Російського товариства любителів історії та старожитностей російських (1834), Одеського товариства історії та старожитностей (1839), Комітету з розшуку й збереження старожитностей у м. Києві (1855), комітетів акліматизації тварин і рослин при Московському товаристві сільського господарства (1858), Московського археологічного товариства (1865), Імператорського товариства любителів і шанувальників природознавства, антропології та етнографії (1870), Історичного товариства ім. Нестора-Літописця (1872, один з його засновників), почесним членом Полтавського губернського статистичного комітету, Київської духовної академії та Київського університету Святого Володимира (1869). Член-кореспондент Петербурзької академії наук (1871). Нагороджений орденом св. Володимира 4-го ступеня (1839).

Архів М. Максимовича зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Іменем М. Максимовича названі Наукова бібліотека Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 1994 р.), вулиці у Києві, Дніпрі, Черкасах, Чернівцях та в інших населених пунктах.

Твори

 

История древней русской словесности. Кн. 1. – Киев : Университет. тип., 1839. – 227 с.;

Киевлянин : [альманах] / издал Михаил Максимович ; Императорский университет Св. Владимира. – Киев : В Университет. типографии, 1841. – 328 с. Книга вторая на 1841 год;

Собрание сочинений : [в 3 т.]. – Киев : [б. и.]. – Т. 3 : Языкознание. История словесности . – Киев : Тип. аренд. Е. Т. Керер. – 1880. – [4], 745 c. – Опис подано згідно правил сучасної орфографії.

Вибрані твори з історії Київської Русі, Києва і України / укладання, коротка біогр. та комент. П. Г. Маркова. – Київ : Вища школа, 2004. – 502 с.

Джерела

 

Гуменюк М. П. М. О. Максимович // Українські бібліографи ХІХ – початку ХХ ст. : нариси про життя та діяльність / М. П. Гуменюк. – Харків, 1969. – С. 10–16;

Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії. Дожовтневий період : нариси / І. І. Корнєйчик. – Київ : Ред.-видавн. від. Книжк. палати УРСР, 1971. – Про М. Максимовича, с. 75–82;

Шалашна Н. Михайло Максимович і його «Книжная старина южнорусская» / Н. Шалашна // Вісн. Кн. палати. – 2000. – № 3. – С. 32–33;

Лисоченко І. Д. Максимович Михайло Олександрович / І. Д. Лисоченко // Особові архівні фонди Інституту рукопису : путівник / НБУВ. – Київ, 2002. – С. 338–341;

Геращенко М. Життя та діяльність Михайла Максимовича в бібліографічному доробку Степана Пономарьова / М. Геращенко, Н. Стронська // Вісн. Книжк. палати. – 2011. – № 2. – С. 45–47

Строгіна Ю. В. Національна бібліографія України: історія та сучасний стан / Ю. В. Строгіна // Культура народов Причерноморья. – 2013. – № 250, т. 1. – С. 29–38. – Про М. Максимовича, с. 30–32.


————————————————

Максимович Михайло Олександрович // Вікіпедія

Максимович Михайло Олександрович (1804–1873) // Електронна бібліотека «Україніка»

Максимович Михайло Олександрович Maksymovych Myhaylo Oleksandrovych 15 (03) вересня 1804 – 22 (10) листопада 1873 // Сайт Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича

Максимович Михайло Олександрович (1804–1873) // Сайт Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Максимович Михайло Олександрович (1804–1873) // Енциклопедія історії України

Творча спадщина М. О. Максимовича : онлайнархів електронних копій документів М. Максимовича із фондів бібліотеки ім. М. Максимовича Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка

Михайло Максимович. Програма «Велич особистости» 76 студія. 2015. Випуск програми з авторського циклу Ірини Фаріон "Велич особистості". Тема: український вчений-енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік – Михайло Максимович. Відеофрагмент трансляції телеканалу "Рада" від 27.12.2015

Тертичка Ніна Іванівна
Статтю створено : 12.09.2019
Останній раз редаговано : 12.09.2019