Реферат ( від лат. referrо – доповідати, повідомляти) – 1) доповідь на будь-яку тему, підготовлена на підставі критичного огляду інших джерел; 2) стислий об’єктивний виклад змісту документа, з наведенням основних фактичних відомостей та висновків, без його додаткової інтерпретації чи критичних зауважень автора Р.; 3) вторинний документ як результат  аналітико-синтетичної переробки інформації первинного документу чи його частини, із зазначенням основних положень, фактичних відомостей та висновків і призна­чений для початкового ознайомлення з первинним документом та визначення доцільності його читання в цілому.

Основними функціями Р. є: інформаційна, індикативна,  пошуко­ва, довідкова, сигнальна, адресна, комунікативна, прогностична та індексування. Р. спрямовані на орієнтацію споживачів у документному потоці, скорочення фізичного обсягу первин­них документів при збереженні їхнього основного змісту, тому вони широко використовуються в науково-інформаційній діяльності, зокрема в автоматизованих системах пошуку документів та інформації, при формуванні бібліографічних і фактографічних пошукових масивів. Р. дає можливість скласти пошуковий образ документа для будь-якої інформаційної мови без додаткового опрацювання першоджерела.

Р. має відповідати таким вимогам: повнота, об’єктивність, змістовність, стислість, зрозумілість і містити такі аспекти змісту документа: предмет, тема, мета роботи; метод чи методологія проведення роботи; результати роботи і їхня новизна; галузь застосування результатів; висновки; додаткова інформація. Р. має специфічну структуру, її  складовими є: бібліографічний опис, текст і додаткові відомості.

Класифікація видів Р. є багатоаспектною: за глибиною розкриття змісту (метою реферування) – інформативні (розгорнуті), індикативні (Р.-резюме), змішані; за кількістю прореферованих документів (частин документів) –монографічні (складені на один документ), зведені (оглядові, групові), фрагментарні (аналітичні) – на окрему частину документа (главу, розділ, параграф); за призначенням – загальні (універсальні) та спеціалізовані (вибіркові, цільові); за формою викладу – текстові (таких більшість) та бланкові (готуються за допомогою формалізованих методик і є анкетними, табличними, телеграфного стилю); за виконанням – авторські і неавторські (референтські, редакторські, машинні); за обсягом – короткі (до 850 друкованих знаків) та розширені (10–15% від обсягу первинного документа). В інформаційних виданнях з суспільних наук обсяг Р. не регламентовано.

Р. створюються здебільшого для реферативних видань (реферативний журнал, реферативний збірник, експрес-інформація, інформаційний листок) та для реферативних баз даних.

Лутовинова В. І. Реферування як процес мікроаналітичного згортання інформації. – К., 2007;

Прокоф’єва Л. К. Основи реферування наукової та технічної літератури  // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі. – Горлівка, 1997. – Вип. 2;

Сорока М. Б. Національна система реферування української наукової літератури. – К., 2002.