За місяць : 1115
статей : 1008
| Рубрики : | Персоналії |
Комаров Михайло Федорович [псевд. – М. Уманець, М. Комар, М. Неїжмак та ін., криптоніми – М. К., М. У., Мих. К.; 11(23).01.1844, сл. Дмитрівка Павлоградського пов. Катеринославської губ. (нині село Петропавлівського р-ну Дніпропетровської обл.) – 06(19).08.1913, Одеса] – бібліограф, книгознавець, літературний критик, фольклорист, етнограф, лексикограф, видавець, перекладач, просвітянин.
Народився в родині заможного переселенця з Росії, який досить швидко українізувався; діти й онуки виховувалися в дусі українства. Освіту здобував у Катеринославській класичній гімназії (1858–1862) та на юридичному факультеті Харківського університету (1863–1867). У студентські роки брав участь у громадській роботі, працював народним учителем у с. Гаврилівка Ізюмського пов. на Харківщині, збирав фольклорні матеріали, провадив етнографічні дослідження (так, на сторінках «Екатеринославских губернских ведомостей» опублікував свою першу працю «Два варианта южнорусской народной думы про Савву Чалого»). Після закінчення університету жив і займався юридичною практикою в Острогозьку Воронезької губ. (1867–1879), працював нотаріусом у Києві (1879–1883) та Умані (1883–1887). Був активним членом «Київської громади», відкрив у Києві платну приватну бібліотеку, за дохід від неї видав збірку творів М. Кропивницького.
З літа 1887 р. до кінця свого життя мешкав і працював нотаріусом в Одесі. Переїзди М. Комарова до Умані, а потім до Одеси були спричинені його бажанням вивільнитися з лещат гонінь влади на громадівців.
Поза правничою діяльністю М. Комаров постійно перебував у вирі українського наукового, культурного, духовного життя, брав активну участь у діяльності одеської «Громади», на початку 20 ст. – одним з організаторів і керівників одеської «Просвіти». Відстежував видання, що вийшли друком в Україні упродовж 19 – початку 20 ст., цікавився українським театром, виступав як критик і рецензент. Написав кілька науково-популярних книжок, здебільшого з історії українського козацтва (частина з них містить ілюстрації, виконані художником А. Ждахою). Відомий і як публіцист, зокрема, є автором статті «Дещо з історії українського письменства ХІХ віку» (1885), в якій йдеться про урядові заборони творів українських письменників, згубний вплив Валуєвського циркуляру (1863) та Емського едикту (1876) на розвиток української літератури. Друкувався в часописах «Киевская старина», «Рада», «Зоря», «Діло», «Правда», «Одесский вестник», «По морю и суше». Підтримував товариські зв’язки з багатьма українськими письменниками, вченими, громадськими діячами – І. Франком, Лесею Українкою, М. Коцюбинським, І. Тобілевичем, М. Старицьким, Б. Грінченком, М. Грушевським, Д. Яворницьким, А. Кримським, Д. Дорошенком, Є. Чикаленком та багатьма ін. Перекладав на українську мову та видавав твори М. Костомарова, М. Гоголя, а також публікував недруковані раніше твори В. Забіли, С. Руданського, К. Думитрашка, П. Гулака-Артемовського, О. Стороженка.
За заслуги в розвитку української науки і культури львівська «Просвіта» обрала М. Комарова своїм почесним членом (1891). Заснував при товаристві спеціальний фонд, кошти якого мали витрачатися на премії за кращі праці з історії Русі-України.
М. Комаров є одним із фундаторів української бібліографії. Роботу над бібліографічними студіями розпочав у Києві, ставши першим бібліографом творів Т. Шевченка та праць про нього. У 1883 р. видав «Библіографичний покажчик новоі украінськоі літератури (1798–1883)», схвально оцінений не лише українською періодичною пресою, але й російською («Исторический вестник», 1883, кн. 6). Ця праця стала однією з перших спроб складання українського бібліографічного репертуару і підсумовувала шлях, пройдений українською літературою за 85 років, від часу першого видання «Енеїди» І. Котляревського. Однак в ній не була представлена продукція галицьких друкарень через відсутність її у бібліотеках на території Російської імперії. У цьому покажчику М. Комаров одним із перших у вітчизняній бібліографії запровадив метод «персонального гнізда» з метою збирання в одному місці праць певного автора і присвячених йому публікацій. До «Покажчика…» було додано список статей загального характеру про українську мову, літературу, з національного питання (за абетковим принципом), а також статистичні відомості щодо кількості книжок українською мовою за роками видання.
Роботу зі створення бібліографічного репертуару М. Комаров продовжував в Одесі, поставивши за мету зареєструвати все, що було видано українською мовою в Російській та Австро-Угорській імперіях. У покажчику відображено твори художньої літератури, видання з історії, філософії юриспруденції, математики, медицини та інших галузей знань. Підготував оновлений варіант своєї праці під назвою «Бібліографічний покажчик нового русько-українського друку», а також «Матеріали для бібліографічного словника українських авторів», проте їх надрукувати не вдалося, а рукописи не збереглися.
М. Комаров розцінював бібліографію не лише як певний підсумок вже напрацьованого й опублікованого, необхідний для потреб різних наукових дисциплін, для поширення знань, а й був переконаний, що бібліографічна інформація слугує ґрунтом для відтворення об’єктивної картини сучасного стану науки і культури.
М. Комаров став основоположником вітчизняної персональної бібліографії. В журналі «Киевская старина» до 25-х роковин від дня смерті Кобзаря він опублікував «Библиографический указатель материалов для изучения жизни и произведений Т. Г. Шевченко» (1886). Згодом ця праця, значно доповнена, вийшла друком в Одесі окремим виданням під назвою «Т. Шевченко в литературе и искусстве» (1903), заклавши початок бібліографічної шевченкіани. На пошану Кобзаря М. Комаров упорядкував також «Вінок Т. Шевченкові: із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів» (1912), над яким працював понад десять років. Йому належить майже 20 заміток, рецензій, оглядів, статей, присвячених Т. Шевченку.
М. Комаров упорядкував також персональні бібліографічні посібники, присвячені життю та творчості П. Гулака-Артемовського, С. Руданського, І. Котляревського, М. Лисенка. До 25-річчя заснування драматичної трупи М. Кропивницького підготував бібліографічну працю «Українська драматургія : збірка бібліографічних знадобів до історії української драми і театра українського (1815–1906) та додаток-продовження «До «Української драматургії» (1912), в якому представлено літературу за 1906–1912 рр.
Останньою бібліографічною працею М. Комарова став список його власних друкованих матеріалів (104 публікації і 8 джерел про життя і творчість).
Своєю різнобічною діяльністю в царині української науки і культури М. Комаров багато прислужився культурно-національному єднанню частин України – Південної, Західної і Наддніпрянської.
М. Комаров залишив по собі значний за обсягом і історико-культурною цінністю рукописний архів та велику бібліотеку українських видань (3000 прим.), що стала основою створеної в Одесі 1920 р. Української державної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка, яку очолював його син Б. Комаров. Як самостійний загальнодоступний заклад бібліотека існувала до 1931 р., нині входить до складу Одеської національної наукової бібліотеки як комплекс фондів з україніки.
Два варианта южнорусской думы про Савву Чалого / М. Ф. Комаровъ // Екатеринославскія губернскія вѣдомости. – 1865.– № 22.
Библіографичний покажчикъ новоі украінськоі літератури (1798–1883 р.) / зібрав М. Комаровъ. – Кіевъ : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1883. – 74 с.
Библіографическій указатель матеріаловъ для изученія жизни и произведеній Т. Г. Шевченка // Киевская старина. – 1886. – Т. 14 (март). – С. 510–582; Т. 14 (апр.). – С. 778–786.
https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=5607
https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5606
Нова збірка народних малоруських приказок, прислів’їв, помовок, загадок, замовлянь і шептань / впорядкував М. Комаров. – Одеса : Тип. Е. И. Фесенко, 1890. – 125 с.
Словарь росийсько-український : в 4 т. / зібрали і впорядкували М. Уманець і А. Спілка. – Львів : з друкарні Наук. т-ва ім. Шевченка [під зарядом К. Беднарського], 1893–1898.
Т. 1 : А–К. – 1893. – VIII, [4], 318, [9] c.
Т. 2 : К–П. – 1894. – 293, [5] c.
Т. 3 : П–С. – 1896. – 286, [6] c.
Т. 4 : С–Я. – 1898. – 238, [4] c.
Библиографический указатель музыкальной и литературной деятельности Н. В. Лысенко (1868–1903) / сост. М. Комаров. – Киев, 1904. – 26 с.
Бібліографічний покажчик видань Котляревського, творів та писань про його / М. Комаров. – Київ, 1904. – С. 467–494. – Витинка із: На вичну пам’ять Котляревському : литературный збирныкъ. – У Кыиви : Викъ : Друк. П. Барського, 1904. – 510, Х с.
Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів : зб. з прим. М. Комарова / [передм. К. М. М. Ф. Комаров]]. – Одесса : Друк. Акц[ионер.] Южно-Рус. О-ва Печ. Дела, 1912. – V, 324 с.
Возняк М. До діяльності М. Комарова / М. Возняк // Бібліологічні вісті. – Київ, 1927. – № 4. – С. 12–46.
Рябінін-Скляревський О. М. Ф. Комаров як одеський культурний діяч, 1888–1913 рр. / О. Рябінін-Скляревський // Україна. – 1929. – Кн. 38. – С. 40–49.
Комаров Михайло Федорович // Українські письменники : біобібліогр. слов. : у 5 т. / уклад. : М. Пивоваров, Г. Сингаївська, К. Федоритенко. – Київ, 1963. – Т. 2. – С. 432–439.
Сороковська С. Перший український бібліограф / С. Сороковська // Вітчизна. – 1964. – № 9. – С. 217–219.
Стешенко Я. Засновник української бібліографії / Я. Стешенко // Літературна Україна. – 1964. – 22 груд.
Гуменюк М. П. М. Ф. Комаров / М. П. Гуменюк // Українські бібліографи ХІХ – початку ХХ століття : нариси про життя та діяльність / М. П. Гуменюк. – Харків, 1969. – С. 5–59.
Герасименко В. Видавнича діяльність М. Ф. Комарова / В. Герасименко // Радянське літературознавство. – 1970. – № 7. – С. 52–60.
Корнєйчик І. І. [М. Ф. Комаров] // Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії. Дожовтневий період : нариси. – Харків, 1971. – С. 168–174.
Кримський А. Б. Михайло Комар // Кримський А. Б. Твори : в 5 т. – Київ, 1972. – Т. 2. – С. 591–613.
Франко І. [Рецензія] / І. Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Київ, 1982. – Т. 35 : Літературно-критичні праці (1903–1905). – С. 59–171. – Рец. на кн. : Комаров М. Т. Шевченко в литературе и искусстве : библиогр. указ. материалов для изучения жизни и произведений Т. Шевченко / сост. М. Комаров. – Одесса, 1903. – 144 с.
Грицюта М.С. Михайло Комаров (1844–1913) / М. С. Грицюта // Історія української літературної критики. Дожовтневий період / відп. ред. П. М. Федченко. – Київ, 1988. – С. 258–264.
Книги з автографами у фондах ОДНБ ім. М. Горького. Збірка М. Ф. Комарова : каталог / упоряд. : Л. Арюніна (опис кн. і автографів), Г. Зленко (біогр. пояснення). – Одеса : [б. в.], 1996. – 43 с.
Зленко Г. Михайло Комаров і його роль в історії Одеси / Г. Зленко // Четвертий міжнародний конгрес україністів. Одеса, 26–29 серп. 1999 р. : доп. та повідомл. / Міжнар. асоціація україністів, Одес. держ ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 1999. – С. 237–242.
Ясинський М. І. Михайло Комаров : монографія / М. І. Ясинський ; уклад. М. В. Геращенко. – Київ : Книжк. палата України, 2001. – 67 с. : портр.
Зворський С. Архівна спадщина вітчизняних бібліотекознавців і бібліографів: збереження і використання / С. Зворський, Л. Одинока // Бібл. планета. –2002. – № 4. – С. 22–24. – Зокрема про М. Комарова.
Музиченко О. Публікації М. Ф. Комарова в періодичних виданнях Західної України / О. Музиченко // Українська періодика : історія і сучасність : доп. та повідомл. дев’ятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 28–29 жовт. 2005 р. – Львів, 2005. – С. 546–550.
Комаров Михайло Федорович // Українські бібліографи : біогр. відомості, проф. діяльн., бібліографія / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2008. – Вип. 1. – С. 187–189.
Місечко А. Михайло Комаров як видавець та поширювач української книги з Одеси / А. Місечко // Книжкові колекції, рідкісні видання та рукописи в сучасному науко-інформаційному просторі : матеріали конф., присвяч. 85-річчю Музею книги Одес. держ. наук. б-ки ім. М. Горького. Одеса, 25–27 верес. 2007 р. – Одеса, 2008. – С. 278–282.
Швидько Г. Михайло Комаров і Катеринославщина : монографія / Г. Швидько ; Нац. гірничий ун-т, Нац. спілка краєзнавців України. – Дніпропетровськ : НГУ, 2011. – 227 с. : іл.
Березюк Н. Видатний вітчизняний бібліограф Михайло Федорович Комаров : (до 170-річчя від дня народження) / Н. Березюк // Бібл. форум України. – 2014. – № 2. – С. 36–41.
Подкупко Т. Л. Колекція М. Ф. Комарова як джерело праць бібліографа / Т. Л. Подкупко // Колекції пам’яток писемності та друку у бібліотечних фондах України: проблеми формування, збереження, розкриття [Електронний ресурс] : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка.
–––––––––––––––––
Комаров: упорядник доказів самостійності українців | Ігор Стамбол | Skovoroda auditorium