Бібліографічна (Бібліологічна) комісія Наукового товариства імені Шевченка – науковий підрозділ осередку, що здійснював опрацювання проблем національної бібліографії, історії української книги, бібліотекознавства та видання бібліографічних праць. Створена 21 листопада 1909 р. під назвою Бібліографічна комісія як складова Історично-філософічної секції НТШ. 13 жовтня 1934 р. з ініціативи В. Дорошенка перейменована на бібліологічну комісію, що віддзеркалило нові, більш широкі завдання її членів в умовах заборон в царині книгознавства  в радянській Україні та фактичне припинення діяльності УНІКу.

Поштовхом до створення Б. к. НТШ став стрімкий розвиток європейської бібліографії на межі 19–20 ст., на що звернув увагу З. Кузеля під час навчання у Віденському університеті, де він одночасно обіймав посаду бібліотекаря слов’янського семінару В. Ягича. Наприкінці 1908 р. З. Кузеля скерував до НТШ листа «У справі української бібліографії», де подав аналіз тогочасного стану європейської бібліографії та констатував невтішні тенденції розвитку цієї галузі в Україні, а також запропонував програму невідкладних заходів, що мали на меті піднесення фахового рівня національних бібліографічних досліджень (ведення «біжучої», тобто поточної бібліографії українських друків, відображення її результатів у часописах, укладання низки ґрунтовних бібліографічних праць). Для виконання цих завдань З. Кузеля запропонував об’єднати зусилля фахівців-бібліографів з різних міст України та країн, де зосереджена українська діаспора, налагодити випуск спеціалізованого часопису, присвяченого проблемам бібліографії, бібліотечній, музейній та архівній справі. Як висновок, у листі З. Кузелі сформульовано чітку пропозицію започаткувати у межах НТШ діяльність окремої Б. к., що вела б облік поточних українських видань та розробляла повний реєстр українських друків (національну бібліографію).

На заклик З. Кузелі відгукнулися члени Історично-філософічної секції, на засіданнях якої неодноразово порушувалися важливі питання книгознавчого спрямування, зокрема й щодо стану української бібліографії. 26 травня 1909 р. на засідання цієї секції було ухвалено рішення про організацію окремої Б. к., а 21 листопада 1909 р. під головуванням М. Грушевського відбулася її перша організаційна нарада. До складу Б. к. увійшли: І. Левицький (голова), І. Кревецький та В. Левицький (Василь Лукич) (заступники голови), М. Возняк (секретар), а також члени – В. Гнатюк, М. Грушевський, В. Доманицький, М. Комаров, І. Крип’якевич, З. Кузеля, В. Перетц, І. Свєнціцький, М. Сумцов, В. Щурат. Пізніше до Б. к. приєдналися В. Дорошенко (1911), І. Франко (1912), Б. Барвінський (1913); у різні роки її членами були також В. Гребеняк, І. Джиджора, І. Калинович, М. Кордуба, О. Назаріїв, І. Огієнко, Є.-Ю. Пеленський, Б. Романенчук, К. Студинський, І. Шендрик та ін. У 1923 р. до складу Б. к. увійшли Д. Антонович (Прага), Л. Биковський (Подєбради), С. Єфремов, Ю. Меженко, Я. Стешенко (Київ), що засвідчило європейський авторитет наукового центру.

Перед Б. к. було поставлено такі завдання: розробити докладну програму бібліографічних робіт; скласти інструкцію для забезпечення належного науково-методичного рівня опису українських книжок і часописів; започаткувати випуск нової серії «Матеріали до української бібліографії»; налагодити широке оприлюднення результатів досліджень науковців у періодичних виданнях НТШ. Важливо було суттєво поповнити й фонди бібліотеки НТШ, адже описи видань для укладання поточної і повної національної бібліографії передбачалось здійснювати за принципом  de visu.

25 вересня 1910 р. як складову Б. к. було створено бібліографічне бюро (його очолив В. Дорошенко), на яке покладалось ведення систематичного обліку усієї української друкованої продукції. Такі відомості під рубрикою «Нові українські книжки і брошури (подає бібліографічне бюро НТШ)» публікувались у «Літературно-науковому вістнику» з квітня 1911 р. по березень 1912 р.

У діяльності Б. к. за 1909–1939 рр. виокремлюють три періоди: початковий (1909–1913) – тривав до смерті першого голови І. Левицького, тематика бібліографічних досліджень якого та розроблені ним науково-методичні засади бібліографування були для науковців визначальними; воєнний (1914–1920) – час, коли Б. к. та НТШ загалом внаслідок складних суспільно-політичних обставин змушені були фактично призупинити роботу; міжвоєнний (1923–1939) – пов’язаний з діяльністю В. Дорошенка, який очолив осередок ще у 1913 р., однак найбільш активно ініціював розгортання наукових досліджень у час розквіту українського книгознавства 1920–1930 рр. та формування новітнього розуміння бібліографії як невід’ємної складової комплексної науки про книгу – бібліології (що й стало підставою для перейменування комісії).

Упродовж 1909–1939 рр. зібрання членів Б. к. відбувались переважно раз на рік (у 1909–1910 рр. – двічі на рік, а протягом 1914–1922 рр. вдалося провести лише три засідання). Час зібрань заздалегідь не планувався; їх учасниками були пересічно 10–12 науковців, зацікавлених в обговоренні попередньо оголошених питань. Загалом відбулося 25 засідань Б. к. Кожне з них присвячувалось одній актуальній в контексті часу науковій проблемі: обґрунтуванню потреби видання бібліографії українських стародруків; ініціативі щодо укладання реєстру українських видань за 1901–1905 рр. (цей період не охоплювали праці інших дослідників, зокрема І. Левицького); діяльності бібліографічного бюро; налагодженню співпраці з бібліотекою НТШ; встановленню професійних та наукових контактів з Книжковою палатою України, УНІКом, комісіями ВУАН (передусім з Бібліографічною комісією, Науково-дослідною комісією бібліотекознавства і бібліографії), Українським товариством прихильників книги у Празі, Українським бібліологічним товариством; історії книги, теорії і практиці української ретроспективної та поточної бібліографії  та ін. Центральною темою багатьох зібрань було широке розгортання видавничої діяльності, адже оприлюднення результатів наукових досліджень члени Б. к. вважали своїм першочерговим завданням. У 1909 р. з метою якнайшвидшого видання та належного науково-методичного опрацювання бібліографічних праць було започатковано серію «Матеріяли до української бібліографії», у якій видано 7 томів: Українська бібліографія Австро-Угорщини за роки 1887–1900 / Уложив на підставі автопсій Іван Ем. Левицький. Т. 1 [Роки 1887–1889]. – Львів: Накладом Наукового товариства ім. Шевченка, 1909. – 290 с. – Т. I); Українська бібліографія Австро-Угорщини за роки 1887–1900 / Уложив на підставі автопсій Іван Ем. Левицький. Т. 2 [Роки 1890–1891]. – Львів: Накладом Наукового товариства ім. Шевченка, 1910. – 262 с. – Т. II); Українська бібліографія Австро-Угорщини за роки 1887–1900 / Уложив на підставі автопсій Іван Ем. Левицький. Т. III [Роки 1892–1893]. – Львів: Накладом Наукового товариства ім. Шевченка, 1911. – 290 с. – Т. 3); Дорошенко В. Спис творів Івана Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писання. – Львів, 1918. – 80 с. – Т. IV, вип. 1; Львів, 1930. – 184 с. – Т. IV, вип. 2); Калинович І. Бібліографія українознавства за 1914–1923 рр. – Вип. 1. Історія України: Публікації в українській мові. – Львів, 1924. – 60 с. – Т. V); Дорошенко В. Гете в українських перекладах, переспівах та наслідуваннях: Спроба бібліографії з нагоди століття смерті великого німецького письменника. – Львів, 1932. – 12 с. – Т. VI); Шендрик І. Матеріали до бібліографії січових стрільців. – Львів, 1937. – 62 с. – Т. VII).

Передбачався й випуск інших ґрунтовних праць – продовження «Бібліографії українознавства за 1914–1923 рр.» І. Калиновича, «Покажчика до «Записок НТШ» (тт. І–СХХІV)», «Бібліографії всіх видань НТШ за 50 років існування», матеріали до яких нагромаджували члени комісії, а також науковці інших підрозділів НТШ. Однак ці плани не були втілені з організаційних та фінансових причин. У 1914 р. було ухвалено рішення про видання періодичного органу Б. к. під назвою «Бібліографічний вістник» (вийшло лише перше число).

Для оприлюднення результатів досліджень члени Б. к. широко використовували періодичні видання НТШ, передусім часопис «Стара Україна» (1924–1925), спільний для музею та бібліотеки осередку (редактор – заступник голови Б. к., директор бібліотеки І. Кревецький). З-посеред 25 чисел часопису увагу привертають ч. 2–5 за 1924 р. під назвою «В 350-ліття друкарства на Україні». Тут вміщено опис львівського «Апостола» 1574 р., здійснений В. Дорошенком, його ж реферат «Перша книжка, видана на Україні», працю І. Огієнка «Іван Хведорович, фундатор постійного друкарства на Україні», окрему рубрику «Miscellanеa Fedorovyciana». В інших числах надруковано ґрунтовні статті І. Кревецького, Я. Гординського, І. Крип’якевича та ін. У рубриці «Бібліографія» подавались рецензії, інформаційні замітки, огляди, що стосувались помітних тогочасних видань.

У 1937 р. Б. к. та Українське товариство бібліофілів, яке діяло у Львові, спільно започаткували випуск фахового періодичного видання – часопису «Українська книга» (1937–1939, м. Львів (21 чч.); 1942–1943, м. Краків (2 кн.); редактор – Є.-Ю. Пеленський).

Комісія припинила свою діяльність восени 1939 р. внаслідок приєднання західних регіонів України до СРСР і початку репресій проти представників західноукраїнської інтелігенції та науковців, що призвело до закриття наукового товариства та його підрозділів.

У 1989 р. було відновлено діяльність НТШ в Україні, у складі якого створено комісію з бібліографознавства та книгознавства (голова – Л. Ільницька). Комісію можна розглядати як спадкоємця та продовжувача справ науковців Б. к. Серед її членів – відомі бібліографи, історики книги, науковці М. Вальо, Л. Головата, О. Колосовська, Н. Рибчинська (Львівська національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника НАН України), О. Антоник, Н. Черниш (Української академії друкарства) та ін.

Кузеля З. У справі української бібліографії : Лист до НТШ (кінець 1908 р.). – ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 242.

Протоколи засідань членів Бібліографічної (Бібліологічної) комісії НТШ за 1914–1937 рр.  – ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 658.

Бібліотека Наукового товариства імені Шевченка: Книги і люди: матеріали Круглого столу. – Львів, 1996. – 226 с..

Рибчинська Н. Видавнича діяльність бібліографічної комісії НТШ у галузі ретроспективної українознавчої бібліографії (1909–1930) / Н. Рибчинська // Записки Львів. наук. б-ки ім. В. Стефаника. – Львів, 2004. – Вип. 12. – С. 141–164.

Черниш Н. І. Бібліографічна комісія НТШ як центр дослідження української книги (1909–1939) / Н. І. Черниш. – Київ : Наша культура і наука, 2006. – 216 с. 

Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909–1939): напрями діяльності та постаті: збірник наук. праць / За ред. Л. І. Ільницької. – Львів, 2010. – 496 с.