Ініціал у Псалтирі XVII століття з колекції Scarabelli Library of Caltanissetta

Буквиця, або ініціал (від лат. initium – початок, initialis – початковий) – перша літера початкового слова книги, глави чи розділу твору, збільшена за розміром (кеглем) порівняно зі звичайною початковою літерою. Застосовується для підкреслення початку твору чи його частини і налаштування читача на потрібне сприйняття подальшого тексту. Терміни «буквиця» і «ініціал» є синонімічними, але можуть відрізнятися стилістично: у давньогрецькій  та латинській палеографії частіше застосовують термін «ініціал»,  у слов’янській (кириличній та глаголичній) – «буквиця». Синонімічним є також термін «заголовна літера», за умови, що вона видрукована збільшеним кеглем. У рукописних книгах Б. зазвичай були кольоровими; їх прикрашали мініатюрами в орнаментальному стилі: із зображенням рослин, тварин, людських фігур.

У пергаментному рукописі Вергілія (не пізніше 4 ст. н. е., збереглося лише кілька аркушів), вміщено найдавніший приклад розфарбованих ініціалів у вигляді мозаїкоподібних складених геометричних фігур, розташованих на початку кожної сторінки.

У Середньовіччі ініціали були лише трохи більшими, ніж літери тексту і забарвлювалися в одну фарбу; згодом до них стали додавати орнаменти, мініатюри, фігурки людей і тварин, зрештою, навіть невеликі картини, які в деяких рукописах займали площу всієї сторінки. У східнослов’янських рукописах 12–14 ст. орнаментика Б. мала подібність до  візерунків народних вишивок.

У стародруках кольорові літери продовжували вписувати від руки; згодом практикувалось вирізання дерев’яних форм для відбитків, які покривали фарбами. Взаємозв’язок літери й орнаменту чи зображення мало різний характер: фігурки містились усередині Б, окремі з них могли виходити за контури Б., «ховатися» за неї. У книжках 18 ст. Б. майже не застосовувались; у 19 ст. стали з’являтися знову, часто стилізовані під старовину.

У сучасному друкарстві Б. застосовують переважно в дитячих, інколи бібліофільських, подарункових книжках. Характер оформлення Б. повинен відповідати загальному стилю оформлення видання.

Примірник «Буколік» Вергілія у виданні 1501 р.

Ініціал у книзі латиною

Буквиця в книзі кириличним шрифтом (Єфрем Сирин. Повчання. Авва Дорофей. Повчання. Москва, 1701 р.)

Буквиця в сучасній дитячій книжці

Инициал // Книговедение : энцикл. слов. / редкол.: Н. М. Сикорский (гл. ред.) и др. – Москва : Совет. энцикл., 1982. – С. 213; 

Иниціалы // Энциклопедический словарь / [под ред. К. К. Арсеньева ; Изд. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон]. – Репринт изд. – Москва : ТЕРРА, 1991. – Т. 25 : Култагой – Историческая школа. – С. 195;

Буквица // Издательский словарь-справочник / А. Э. Мильчин. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : ОЛМА-Пресс, 2003. – С. 63–64; 

Буквиця, або Ініціал // Словник книгознавчих термінів : [містить понад 1400 термінів] / Книжк. палата України ; [уклад.: В. Я. Буран та ін.]. – Київ, 2003. – С. 28;

Буквиця // Ковальчук Г. І. Книжкові пам'ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах / Г. І. Ковальчук ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. кн. – Київ, 2004. – С. 558;

Стасов В. В. Картины и композиции, скрытые в заглавных буквах древних русских рукописей. – Репринт изд. 1884 г. – Москва, 2012. – 28 с.;

Юхимець Г. М. Ініціальні літери на сторінках українських стародруків XVII–XVIII ст. (зібрання відбитків друкарні Києво-Печерської лаври в фондах НБУВ) / Г. М. Юхимець, І. І. Цинковська // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2017. – Вип. 21. – С. 118–130.