Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 37
За місяць : 1119
Кількість
статей : 971
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Запорізька область. Бібліотечна справа.
Запорізька область. Бібліотечна справа.

Згідно з архівними матеріалами, до 80-х років 19 ст. у Запорізькому регіоні існували лише окремі бібліотеки. Першою загальнодоступною бібліотекою вважається Бердянська міська бібліотека, відкрита 1843 р., але найстарішою була бібліотека, що функціонувала при Оріхівському повітовому училищі з 1838 р., книжковий фонд якої становив 190 томів.

Започаткування мережі бібліотек розпочалося з 1874 р., коли, згідно з дозволом царського уряду, почали створюватися бібліотеки при школах, спочатку в Олександрівському, а пізніше в Мелітопольському та Бердянському повітах. Про ці бібліотеки свідчать звіти повітових учбових рад. Відомий на Запоріжжі громадський діяч Я. П. Новицький, попечитель Федорівської школи, писав: “Библиотечные книжки требуются на расхват и поэтому библиотека нуждается в срочном пополнении”. Тільки з кінця 19 ст. Катеринославські губернські збори, за прикладом інших губерній, постановили приступити до організації мережі сільських бібліотек в Олександрівському повіті. Повітове земство зобов'язане було щорічно виділяти на утримання бібліотеки-читальні 120 руб. та 30 руб. на передплату книжок. Сільські громади повинні були надавати для бібліотек-читалень придатні приміщення. Перші такі народні бібліотеки 1895 р. були відкриті в Гуляйпіллі та Покровському. Зі звітів цих бібліотек за 1896 р. видно, що книжкові фонди їх були невеликі (550-560 прим.), обслуговували вони 230-250 читачів, з яких 91 % складали чоловіки, менше 9 % – жінки.

Незважаючи на те, що Губернські земські збори наприкінці 1895 р. прийняли рішення про щорічне відкриття двох бібліотек-читалень у кожному повіті, через відсутність коштів справа рухалася надто повільно. Так, на території волостей, які входять до складу Мелітопольського району, протягом 1897-1898 рр. бібліотеки було створено лише в 11 селах із 22. За 18 наступних років (до 1914-1915 рр.) відкрито ще дві бібліотеки у двох селах.

Зважаючи на обмеженість фахівців, до участі в нагляді за бібліотеками залучали інтелігенцію, “которая  изыскивала бы средства для увеличения числа книг в сельских библиотеках” (із доповіді міської управи). Повітова земська управа висловлювала надію на те, що “это дело будет поставлено на прочные основания и получит широкое и успешное развитие”, однак мережа бібліотек у повіті не розвивалася, а вже відкриті бібліотеки у своїх звітах благали про допомогу. Несприятливі умови розвитку бібліотек обумовили прийняття Олександрівською повітовою управою рішення про те, що “распространение общественных книг среди народа с успехом может быть достигнуто через посредство земских книгонош”. Передбачалося, що книгоноша повинен отримувати платню в сумі 12 руб. на місяць, винагороду в розмірі 2-3 % від валової виручки. В його розпорядженні мала бути скринька, в якій, крім книжок, знаходився б й інший товар. Виїздити із Олександрівська книгоноша мав по особливому плану, відвідуючи передусім села, де діяли ярмарки, базари. Але проект не був реалізований.

У м. Олександрівську наприкінці 19 ст. діяла одна народна бібліотека, організована 1894 р. на кошти благодійного товариства “Братство во имя Покрова Пресвятой Богородицы” при Соборній церкві. З 1899 р. в місті існувала бібліотека “Общества взаимного вспомоществования приказчиков”. В ній налічувалося біля 20 тис. видань. Питання про заснування в Олександрівську міської громадської бібліотеки вирішувалось у міській думі протягом 1902-1904 рр. У січні 1904 р. було затверджено статут бібліотеки. Офіційно вона була відкрита 15 січня 1905 р.

Події 1917-1920 рр. внесли свої корективи в розвиток бібліотек і практично припинили їхнє функціонування. З часом читальні почали відроджуватися, цьому сприяли відповідні урядові рішення, в яких великого значення в культурному будівництві надавалося саме розвитку бібліотечної справи. 28 листопада 1920 р. Якимівський волосний виконком організував культурноосвітнє товариство, в якому працювали клуб, бібліотека, школа для дошкільників. Незабаром відкрилися Охримівська, Атманайська, Горелівська, Кирилівська, Новоданилівська, Великотернівська сільські бібліотеки. Аналогічні товариства створювалися і в інших волостях Олександрівської губернії.

В 1922-1923 рр. бібліотеки в сільській місцевості входили до складу сільськбудів. Останні для поліпшення матеріальної бази мали ділянки землі, маслобійні, крупорушки, їдальні, млини, заїжджі двори. У час, коли держава не мала змоги повністю утримувати заклади культури, широко практикувалася  система самоокупності. Наприклад, у Запорізькому окрузі на 1 жовтня 1924 р. за рахунок бюджетних асигнувань утримувалося 4 бібліотеки та хати-читальні, за рахунок установ – 52, за рахунок спецкоштів – 12.

В Олександрівську в 20-ті роки працюють Центральна міська робітнича бібліотека (у 1922 р. її книжковий фонд охоплював 35 тис. пр. видань), 2 районні (перша при автозаводі, друга при клубі КСМ Південного району). Також створюються бібліотеки при профспілкових клубах заводів “Комунар”, “Інтернаціонал”, авторемонтного тощо.  В цей період бібліотеки відігравали значну роль у ліквідації неграмотності населення, поширенні друкованого слова, книги серед усіх верств населення (діяли численні пересувки в лікбезах, червоних кутках заводів і фабрик, в окремих установах).

1929-1939 рр. – період створення колгоспних бібліотек, хат-читалень, діяльність яких була спрямована на утвердження нового суспільного ладу на селі, популяризацію “агроколгоспної, технічної книжки і книжки пролетарських письменників”. Тільки в Мелітопольському районі у 30-ті роки ХХ ст.в 49 колгоспах (із 54) існували свої бібліотеки з загальним книжковим фондом понад 34000 томів, в якому була представлена художня література, видання з питань сільського господарства. Характерною особливістю роботи цих установ на той час було проведення голосних читань у виробничих бригадах, червоних кутках, на полі.

Індустріалізація краю сприяла розвитку профспілкових бібліотек, які організовувалися на Дніпробуді, металургійному комплексі “Запоріжсталь”. За даними Всесоюзного бібліотечного перепису, у І930-І934 рр. були засновані бібліотеки Запорізького та Мелітопольського інститутів механізації сільського господарства.

В 1939 р. у зв’язку зі створенням Запорізької області Центральна міська бібліотека імені О. М. Горького була реорганізована в обласну (нині – Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека), цього року також заснована обласна бібліотека для дітей (нині – Запорізька обласна бібліотека для дітей «Юний читач»). Завдяки державній підтримці в області склалася чітка система бібліотечного обслуговування населення, і наприкінці 1940 р. функціонували 1153 бібліотеки різних систем і відомств із загальним книжковим фондом понад 1 млн. 391 тис. пр.

Процес бібліотечного будівництва зупинила  Друга світова війна, під час якої було знищено чимало бібліотек та книжкових фондів. В 1945 р. в області залишилось 76 бібліотек з книжковим фондом 118 600 пр., які обслуговували 25 800 читачів. З чотирма тисячами книг, зібраних серед населення, добутих з-під уламків зруйнованих будівель, відновила свою діяльність 16 жовтня 1943 р. Обласна бібліотека імені О. М. Горького. Велику допомогу у її відбудові надав Держфонд, з якого протягом 1943-1948 рр. надійшло майже 70 тис. пр. видань.

Після війни пріоритетним напрямом діяльності органів місцевої влади, громадськості області стає розширення мережі бібліотек. Вже наприкінці 1952 р. на Запоріжжі діяло 2 368 бібліотечних установ усіх систем і відомств з книжковим фондом понад 2 млн. 850 тис. пр., яким користувалися 87 400 читачів.

У 50-60-ті рр. 20 ст. бібліотеки області спрямовують свою діяльність на просування бібліотечної книжки до кожного працюючого, кожної родини, поліпшення бібліотечного обслуговування молоді, залучення широкої громадськості до своєї роботи. На тваринницьких фермах, у рільничих, тракторних бригадах, невеликих населених пунктах відкривалися пункти видачі літератури, пересувки. Ініціаторами організації таких форм обслуговування населення книгами були бібліотекарі Гуляйпільського району.

В 1975-1979 рр. реалізується “Програма централізації бібліотек системи Міністерства культури”, яка сприяла поліпшенню складу книжкових фондів, ефективному їх використанню, покращенню інформаційно-бібліографічного обслуговування читачів, зміцненню матеріально-технічної бази книгозбірень. На кінець 1980 р. в області діяли 22 централізовані бібліотечні системи, у т. ч. 4 міських (із них одна для дітей). Тоді ж відбулася і централізація профспілкових бібліотек. У 80-ті роки галузь набуває найбільшого розвитку. У 1990 р. кількість бібліотек усіх типів в обласній мережі становила 1604, у т. ч. 609 книгозбірень системи Міністерства культури, 561 бібліотека загальноосвітніх шкіл, 134 профспілкових, понад 300 – науково-технічних та інших спеціальних. У них працювали понад 3 тис. бібліотечних працівників, з яких 1200 – у бібліотеках системи Міністерства культури.

На початку 90-х років 20 ст. розпочались децентралізація та скорочення мережі профспілкових бібліотек (у 2001 р. їх лишилося 57), ліквідована значна частина технічних бібліотек. Змінився статус окремих книгозбірень системи Міністерства культури: децентралізована бібліотечна мережа у Запорізькому районі, створено нові централізовані бібліотечні системи (Енергодарська та Токмацька міські, Велико-Білозерська та Розівська районні), активно організовуються бібліотеки сімейного читання. У відповідності до Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” розширюються соціальні та інформаційні функції бібліотечних установ.

2000-2015 рр. характеризуються зростанням частоти звернень жителів запорізького краю до послуг бібліотек, збільшенням кількості відвідувань до 3 592,8 тис. у 2014 р. Відмічається наступальний рух новітніх інформаційних технологій в галузі, настійніше ведуться пошуки додаткових джерел фінансування діяльності бібліотечних установ (запроваджуються додаткові сервісні послуги обслуговування користувачів, проектна діяльність).

У 2015 р. в області діяли 1 224 бібліотеки, різні за видами і призначенням. Провідною ланкою цієї розгалуженої мережі є 500 публічних бібліотек з фондом документів 8 млн. 275 тис. пр. і комп’ютерним парком у кількості 652 одиниці, з яких 542 мають доступ до інтернету. Послугами цих закладів у 2014 р. користувалося 504,3 тис. користувачів (28 % населення).

Бібліотеки регіону відіграють важливу роль у наданні безкоштовного доступу до всіх типів інформації та телекомунікаційних послуг. Попит на ці послуги суттєво збільшився разом із потребою у доступі до цифрової інформації та інформації в режимі онлайн, включаючи такі її види, як електронне урядування, навчання,  підвищення кваліфікації і можливості працевлаштування.

Популяризація бібліотечних послуг, соціокультурних заходів на бібліотечних майданчиках через сторінки у соціальних мережах, сайти і блоги, які створені в центральних бібліотеках регіону, сприяли збільшенню кількості відвідувань публічних бібліотек за 2011-2014 рр. на 4 % (159 тис.). Зміцніли і медіа-контакти бібліотек: жителі області отримають системну інформацію (близько 40 публікацій щомісяця) про різноманітні сучасні бібліотечні проекти і послуги, зміни, які відбуваються в житті запоріжців  завдяки бібліотекам. Модернізації бібліотек сприяють формування відповідного рівня корпоративної  культури, навчання персоналу, обмін навичками, знаннями, досвідом та цінностями. Ці питання є основними під час проведення регіональних семінарів, тренінгів, вебінарів з проблем інноваційного розвитку публічних бібліотек, їх бібліографічної діяльності, краєзнавчої роботи.

Ефективно відбувається модернізація публічних бібліотек області в Запоріжжі, Бердянську, Мелітополі, Приазовському, Василівському, Мелітопольському та інших районах.

Джерела

Держархів Запорізької області. - Ф. 56. - оп. 1. - д. 154;

Держархів Запорізької області. - Ф. 785. - оп. 1. - д. 145;

Новороссийский календарь на 1884 г. - Одесса : Б. т. п.., 1843. С. 113;

Устав Александровской городской общественной библиотеки. - Александровск : Типография Я. Б. Штерна, 1904. 12 с.; 

Всесоюзная библиотечная перепись 1934 г. - М., 1936. - Т. 1. - С. 264-265;

Журнал Министерства внутренних дел. - ч. ХХХI. - Спб., 1939. С. 298;

Карагодин А. И. История Запорожского края (1770-1917) / А. И. Карагодин. – Запорожье : ЗГУ, 1998. – С. 237-238;

Баханов К. А. Бердянск в дневниках титулярного советника В. К. Крыжановского : Крыжановский В. К. Дневники / К. А. Баханов, И. И. Лыман. – Запорожье : Просвіта, 2002. – С. 14-15, 71;

Історія бібліотечної справи на Запоріжжі : матеріали наук.-практ. конф., м. Запоріжжя, 26-27 верес. 2001 р. / уклад. Л. Ізюмова, С. Пономарьова. - Запоріжжя : «Поліграф», 2002. 46 с.;

Історія бібліотечної справи на Запоріжжі : матеріали обл. семінару, м. Бердянськ. 27-30 трав. 2002 р. Вип. 2. / уклад. Л. Ізюмова, В. Жук. - Запоріжжя : «Поліграф», 2002. 48 с.;

Сільські бібліотеки в умовах економічних і соціальних перетворень : матеріали обл. конф., м. Запоріжжя, 24-25 вересня 2003 р. / уклад. Л. Ф. Ізюмова. – Запоріжжя : Поліграф, 2004. – 40 с.;

Бібліотека, інформація: регіональний аспект : матеріали обл. конф., м. Запоріжжя, 25 верес. 2008 р. / уклад. Л. Ф. Ізюмова. – Запоріжжя : Поліграф, 2008. – 44 с.;

Бібліотечне краєзнавство : матеріали краєзнавчих читань, м. Бердянськ, 7-9 вересня 2004 р. Вип. 3 / уклад.: Л. Ізюмова. – Запоріжжя : СПП «Пані Зося», 2005. – 36 с.;

Бібліотечне краєзнавство : матеріали краєзнавчих читань. Вип. 4 / уклад.: Л. Ізюмова. – Запоріжжя : «Поліграф», 2007. 36 с.;

Кушніренко І. К. Бібліотеки Гуляйпільщини: сторінки історії бібліотечної справи на Гуляйпільщині Запорізької області / Іван Кушніренко, Володимир Жилінський. – Запоріжжя : Дніпров. металург, 2010. – 296 с.;

Бібліотечне краєзнавство : збірник статей. Вип. 5 / уклад. Л. Ізюмова. – Запоріжжя : RVG, 2012. – 38 с.

 

______________________

 

Розвиток бібліотечної справи у Запорізькій області

Степаненко Інна Павлівна (1948-2018)
Ізюмова Людмила Федорівна
Статтю створено : 29.09.2015
Останній раз редаговано : 08.08.2023