Згідно з архівними матеріалами, до 80-х років XIX ст. у Запорізькому регіоні існували лише окремі бібліотеки. Першою загальнодоступною бібліотекою вважається Бердянська міська бібліотека, відкрита 1843 р., але найстарішою була бібліотека, що функціонувала при Оріхівському повітовому училищі з 1838 р., книжковий фонд якої складав 190 томів.

Започаткування мережі бібліотек розпочалося з 1874 р., коли, згідно з дозволом царського уряду, почали створюватися бібліотеки при школах, спочатку в Олександрівському, а пізніше в Мелітопольському та Бердянському повітах. Про ці бібліотеки свідчать звіти повітових учбових рад. Відомий на Запоріжжі громадський діяч Я. П. Новицький, попечитель Федорівської школи, писав: “Библиотечные книжки требуются на расхват и поэтому библиотека нуждается в срочном пополнении”. Тільки з кінця XIX ст. Катеринославські губернські збори, за прикладом інших губерній, постановили приступити до організації мережі сільських бібліотек в Олександрівському повіті. Повітове земство зобов'язане було щорічно виділяти на утримання бібліотеки-читальні 120 руб. та 30 руб. на передплату книг. Сільські громади повинні були відводити для бібліотек-читалень придатні приміщення. Перші такі народні бібліотеки 1895 р. були відкриті в Гуляйпіллі та Покровському. Зі звітів цих бібліотек за 1896 р. видно, що книжкові фонди їх були невеликі (550-560 прим.), обслуговували вони 230-250 читачів, з яких 91 % складали чоловіки, менше 9 % – жінки.

Незважаючи на те, що Губернські земські збори наприкінці 1895 р. прийняли рішення про щорічне відкриття двох бібліотек-читалень у кожному повіті, через відсутність коштів справа рухалася надто повільно. Так, на території волостей, які входять до складу Мелітопольського району, протягом 1897-1898 рр. бібліотеки було створено лише в 11 селах із 22. За 18 наступних років (до 1914-1915 рр.) відкрито ще дві бібліотеки у двох селах.

Зважаючи на обмеженість фахівців, до участі в нагляді за бібліотеками залучали інтелігенцію, “которая  изыскивала бы средства для увеличения числа книг в сельских библиотеках” (із доповіді міської управи).  Повітова земська управа висловлювала надію на те, що “это дело будет поставлено на прочные основания и получит широкое и успешное развитие”, однак мережа бібліотек у повіті не розвивалася, а вже відкриті бібліотеки у своїх звітах благали про допомогу. Несприятливі умови розвитку бібліотек обумовили прийняття Олександрівською повітовою управою рішення про те, що “распространение общественных книг среди народа с успехом может быть достигнуто через посредство земских книгонош”. Передбачалося, що книгоноша повинен отримувати платню в сумі 12 руб. на місяць, винагороду в розмірі 2-3 % від валової виручки. В його розпорядженні мала бути скринька, в якій, крім книг, знаходився б й інший товар. Виїздити із Олександрівська книгоноша мав по особливому плану, відвідуючи передусім села, де діяли ярмарки, базари. Але проект не був реалізований.

У м. Олександрівську наприкінці XIX ст. діяла одна народна бібліотека, організована 1894 р. на кошти благодійного товариства “Братство во имя Покрова Пресвятой Богородицы” при Соборній церкві. З 1899 р. в місті існувала бібліотека “Общества взаимного вспомоществования приказчиков”. В ній налічувалося біля 20000 видань. Питання про заснування в Олександрівську міської громадської бібліотеки вирішувалось у міській думі протягом 1902-1904 рр. У січні 1904 р. було затверджено Статут бібліотеки. Офіційно вона була відкрита 15 січня 1905 р.

Події 1917-1920 рр. внесли свої корективи в розвиток бібліотек і практично припинили їхнє  функціонування. З часом читальні почали відроджуватися, цьому сприяли відповідні урядові рішення, в яких великого значення в культурному будівництві надавалося саме розвитку бібліотечної справи. 28 листопада 1920 р. Якимівський волосний виконком організував культурноосвітнє товариство, в якому працювали клуб, бібліотека, школа для дошкільників. Незабаром відкрилися Охримівська, Атманайська, Горелівська, Кирилівська, Новоданилівська, Великотернівська сільські бібліотеки. Аналогічні товариства створювалися і в інших волостях Олександрівської губернії.

В 1922-1923 рр. бібліотеки в сільській місцевості входили до складу сільськбудів. Останні для поліпшення матеріальної бази мали ділянки землі, маслобійні, крупорушки, їдальні, млини, заїжджі двори. У час, коли держава не мала змоги повністю утримувати заклади культури, широко практикувалася  система самоокупності. Наприклад, у Запорізькому окрузі на 1 жовтня 1924 р. за рахунок бюджетних асигнувань утримувалося 4 бібліотеки та хати-читальні, за рахунок установ – 52, за рахунок спецкоштів – 12.

В Олександрівську в 20-ті роки працюють Центральна міська робітнича бібліотека (у 1922 р. її книжковий фонд складав 35 тис. примірників видань), 2 районні (перша при автозаводі, друга при клубі КСМ Південного району). Також створюються бібліотеки при профспілкових клубах заводів “Комунар”, “Інтернаціонал”, авторемонтного тощо.  В цей період бібліотеки відігравали значну роль у ліквідації неграмотності населення, поширенні друкованого слова, книги серед усіх верств населення (діяли численні пересувки в лікбезах, червоних кутках заводів і фабрик, в окремих установах).

1929-1939 рр. – період створення колгоспних бібліотек, хат-читалень, діяльність яких була спрямована на утвердження нового суспільного ладу на селі, популяризацію “агроколгоспної, технічної книжки і книжки пролетарських письменників”. Тільки в Мелітопольському районі у 30-ті роки ХХ ст.в 49 колгоспах (із 54) існували свої бібліотеки з загальним книжковим фондом понад 34000 томів, в якому була представлена художня література, видання з питань сільського господарства. Характерною особливістю роботи цих установ на той час було проведення голосних читань у виробничих бригадах, червоних кутках, на полі.

Індустріалізація краю сприяла розвитку профспілкових бібліотек, які організовувалися на Дніпробуді, металургійному комплексі “Запоріжсталь”. За даними Всесоюзного бібліотечного перепису, у І930-І934 рр. були засновані бібліотеки Запорізького та Мелітопольського інститутів механізації сільського господарства.

В 1939 р. у зв’язку зі створенням Запорізької області Центральна міська бібліотека імені О. М. Горького була реорганізована в обласну, цього року також заснована обласна бібліотека для дітей. Завдяки державній підтримці в області склалася чітка система бібліотечного обслуговування населення, і наприкінці 1940 р. нараховувалося 1153 бібліотеки різних систем і відомств із загальним книжковим фондом понад 1 млн. 391 тис. примірників видань.

Процес бібліотечного будівництва зупинила  Друга світова війна, під час якої було знищено чимало бібліотек та книжкових фондів. В 1945 р. в області залишилось 76 бібліотек з книжковим фондом 118600 прим., які обслуговували 25800 читачів. З чотирма тисячами книг, зібраних серед населення, добутих з-під уламків зруйнованих будівель, відновила свою діяльність 16 жовтня 1943 р. Обласна бібліотека імені О. М. Горького. Велику допомогу у її відбудові надав Держфонд, з якого протягом 1943-1948 рр. надійшло близько 70 тис. примірників видань.

Після війни пріоритетним напрямком діяльності органів місцевої влади, громадськості області стає розширення мережі бібліотек. Вже наприкінці 1952 р. на Запоріжжі діяло 2368 бібліотечних установ усіх систем і відомств з книжковим фондом понад 2 млн. 850 тис. прим., яким користувалися 87400 читачів.

У 50-60-ті рр. XX ст. бібліотеки області спрямовують свою діяльність на просування бібліотечної книжки до кожного працюючого, кожної родини, поліпшення бібліотечного обслуговування молоді, залучення широкої громадськості до своєї роботи. На тваринницьких фермах, у рільничих, тракторних бригадах, невеликих населених пунктах відкривалися пункти видачі літератури, пересувки. Ініціаторами організації таких форм обслуговування населення книгами були бібліотекарі Гуляйпільського району.

В 1975-1979 рр. реалізується “Програма централізації бібліотек системи Міністерства культури”, яка сприяла поліпшенню складу книжкових фондів, ефективному їх використанню, покращенню інформаційно-бібліографічного обслуговування читачів, зміцненню матеріально-технічної бази книгозбірень. На кінець 1980 р. в області діяли 22 централізовані бібліотечні системи, у т. ч. 4 міських (із них одна для дітей). Тоді ж відбулася і централізація профспілкових бібліотек. У 80-ті роки галузь набуває найбільшого розвитку. У 1990 р. кількість бібліотек усіх типів в обласній мережі складала 1604, у т. ч. 609 книгозбірень системи Міністерства культури, 561 бібліотека загальноосвітніх шкіл, 134 профспілкових, більше 300 – науково-технічних та інших спеціальних. У них працювали понад 3 тис. бібліотечних працівників, з яких 1200 — у бібліотеках системи Міністерства культури.

На початку 90-х років ХХ ст. розпочались децентралізація та скорочення мережі профспілкових бібліотек (у 2001 р. їх лишилося 57), ліквідована значна частина технічних бібліотек. Змінився статус окремих книгозбірень системи Міністерства культури: децентралізована бібліотечна мережа у Запорізькому районі, створено нові централізовані бібліотечні системи (Енергодарська та Токмацька міські, Велико-Білозерська та Розівська районні), активно організовуються бібліотеки сімейного читання. У відповідності до Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” розширюються соціальні та інформаційні функції бібліотечних установ.

2000-2015 рр. характеризуються зростанням частоти звернень жителів запорізького краю до послуг бібліотек, збільшенням кількості відвідувань до 3 592,8 тис. у 2014 р. Відмічається наступальний рух новітніх інформаційних технологій в галузі, настійніше ведуться пошуки додаткових джерел фінансування діяльності бібліотечних установ (запроваджуються додаткові сервісні послуги обслуговування користувачів, проектна діяльність).

У 2015 р. в області діяли 1224 бібліотеки, різні за видами і призначенням. Провідною ланкою цієї розгалуженої мережі є 500 публічних бібліотек з фондом документів 8 млн. 275 тис. примірників і комп’ютерним парком у кількості 652 одиниці, з яких 542 мають доступ до Інтернету. Послугами цих закладів у 2014 р. користувалося 504,3 тис. жителів (28 % населення).

Бібліотеки регіону відіграють важливу роль у наданні безкоштовного доступу до всіх типів інформації та телекомунікаційних послуг. Попит на ці послуги суттєво збільшився разом із потребою у доступі до цифрової інформації та інформації в режимі онлайн, включаючи такі її види, як електронне урядування, навчання,  підвищення кваліфікації і можливості працевлаштування.

Популяризація бібліотечних послуг, соціокультурних заходів на бібліотечних майданчиках через сторінки у соціальних мережах, сайти і блоги, які створені в центральних бібліотеках регіону, сприяли збільшенню кількості відвідувань публічних бібліотек за 2011-2014 рр. на 4 % (159 тис.). Зміцніли і медіа-контакти бібліотек: жителі області отримають системну інформацію (близько 40 публікацій щомісяця) про різноманітні сучасні бібліотечні проекти і послуги, зміни, які відбуваються в житті запоріжців  завдяки бібліотекам. Модернізації бібліотек сприяють формування відповідного рівня корпоративної  культури, навчання персоналу, обмін навичками, знаннями, досвідом та цінностями. Ці питання є основними під час проведення регіональних семінарів, тренінгів, вебінарів з проблем інноваційного розвитку публічних бібліотек, їх бібліографічної діяльності, краєзнавчої роботи.

Ефективно відбувається модернізація публічних бібліотек області в Запоріжжі, Бердянську, Мелітополі, Приазовському, Василівському, Мелітопольському та інших районах.

Держархів Запорізької області. - Ф. 56. - оп. 1. - д. 154;

Держархів Запорізької області. - Ф. 785. - оп. 1. - д. 145;

Новороссийский календарь на 1884 г. - Одесса : Б. т. п.., 1843. – С. 113;

Устав Александровской городской общественной библиотеки. - Александровск : Типография Я. Б. Штерна, 1904. – 12 с.; 

Всесоюзная библиотечная перепись 1934 г. - М., 1936. - Т. 1. - С. 264-265;

Журнал Министерства внутренних дел. - ч. ХХХI. - Спб., 1939. – С. 298;

Карагодин А. И. История Запорожского края (1770-1917) / А. И. Карагодин. – Запорожье : ЗГУ, 1998. – С. 237-238;

Баханов К. А. Бердянск в дневниках титулярного советника В. К. Крыжановского : Крыжановский В. К. Дневники / К. А. Баханов, И. И. Лыман. – Запорожье : Просвіта, 2002. – С. 14-15, 71;

Історія бібліотечної справи на Запоріжжі : матеріали наук.-практ. конф., м. Запоріжжя, 26-27 верес. 2001 р. / уклад. Л. Ізюмова, С. Пономарьова. - Запоріжжя : «Поліграф», 2002. – 46 с.;

Історія бібліотечної справи на Запоріжжі : матеріали обл. семінару, м. Бердянськ. 27-30 трав. 2002 р. Вип. 2. / уклад. Л. Ізюмова, В. Жук. - Запоріжжя : «Поліграф», 2002. – 48 с.;

Сільські бібліотеки в умовах економічних і соціальних перетворень : матеріали обл. конф., м. Запоріжжя, 24-25 вересня 2003 р. / уклад. Л. Ф. Ізюмова. – Запоріжжя : Поліграф, 2004. – 40 с.;

Бібліотека, інформація: регіональний аспект : матеріали обл. конф., м. Запоріжжя, 25 верес. 2008 р. / уклад. Л. Ф. Ізюмова. – Запоріжжя : Поліграф, 2008. – 44 с.;

Бібліотечне краєзнавство : матеріали краєзнавчих читань, м. Бердянськ, 7-9 вересня 2004 р. Вип. 3 / уклад.: Л. Ізюмова. – Запоріжжя : СПП «Пані Зося», 2005. – 36 с.;

Бібліотечне краєзнавство : матеріали краєзнавчих читань. Вип. 4 / уклад.: Л. Ізюмова. – Запоріжжя : «Поліграф», 2007. – 36 с.;

Кушніренко І. К. Бібліотеки Гуляйпільщини: сторінки історії бібліотечної справи на Гуляйпільщині Запорізької області / Іван Кушніренко, Володимир Жилінський. – Запоріжжя : Дніпров. металург, 2010. – 296 с.;

Бібліотечне краєзнавство : збірник статей. Вип. 5 / уклад. Л. Ізюмова. – Запоріжжя : RVG, 2012. – 38 с.