Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 57
За місяць : 1778
Кількість
статей : 885
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Штогрин Дмитро Михайлович
Рубрики : Персоналії
Штогрин Дмитро Михайлович

imageШтóгрин Дмитро Михайлович [09.11.1923, с. Звиняч  Чортківського повіту Тернопільського воєводства Польської Республіки, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 25.09.2019, м. Урбана-Шампейн, штат Іллінойс, США] – бібліограф, літературознавець, бібліотекар, редактор, журналіст, громадський діяч. Професор низки університетів, доктор філософії (1970).

З родини сільського секретаря, колишнього вояка УГА. Змалку виховувався в патріотичному дусі. Початкову освіту здобув у рідному селі в школі товариства «Рідна школа» (1929–1936). Навчався у школах і гімназіях Чорткова, Станіславова (нині – Івано-Франківськ), Перемишля (1936–1944). Рятуючись від можливих репресій, юнаком опинився у таборах переміщених осіб у Ауґсбурзі та Ляйпґаймі в Західній Німеччині.

1946 року вступив до Українського Вільного Університету, студіював в Ауґсбурзі (філософський факультет), Мюнхені (факультет суспільних наук). Після переїзду в Америку (квітень 1950 р.) деякий час працював на заводі в Міннеаполісі, у подальшому продовжував навчання в Міннесотському, Оттавському та Іллінойському університетах.

В 1940–1950-ті рр. – організатор осередків Спілки української молоді (СУМ), зокрема Юного СУМу в Західній Німеччині, США й Канаді. Був причетним до становлення Пласту в діаспорі. Один з організаторів пластового куреня «Чота крилатих» імені Євгена Коновальця (1946). У Міннеаполісі очолював відділ української студіюючої молоді імені Миколи Міхновського, брав активну участь у громадському житті. Провідний діяч ОУН(б), псевдо «Садовий».

У 1959 р. Д. Штогрин одержав ступені магістра з літератури (за дослідження творчості О. Кандиби-Ольжича) і бакалавра з бібліотекознавства (з відзнакою) в Оттавському університеті. Там само 1970 року захистив дисертацію на тему «Павло Филипович – літературознавець» та отримав ступінь доктора філософії.

Протягом 1959–1960 рр. працював у бібліотеці Оттавського університету, бібліотеці Канадського дослідного інституту в Оттаві.

Із 1960 р. працював бібліотекарем славістичного відділу Іллінойського університету в Урбана-Шампейні. Через чотири роки очолив відділ каталогізування у слов’янській і східноєвропейській секції, був одним із співзасновників на її базі однойменної бібліотеки. Працював на цій посаді до 1985 р. Саме завдяки Д. Штогрину при цій університетській бібліотеці було створено Українську книгозбірню, яка вміщувала майже 70 тис. документів українською мовою в оригіналах та мікрофільмах. Спеціалізована славістична книгозбірня Іллінойського університету, разом із Бібліотекою Конґресу та Гарвардом, стала однією з найбільших у США. У 1995 р. разом з дружиною створив Вічний фонд для подальшої розбудови Української книгозбірні у складі Головної бібліотеки Іллінойського університету.

Д. Штогрин заснував кафедру українознавства і очолив Українську науково-дослідну програму Іллінойського університету (1984), був ініціатором створення Фундації для розбудови українських студій в Іллінойському університеті (1985), започаткував щорічні науково-дослідні конференції з українознавства, які відбувалися без перерви із 1982-го по 2009 р. За цей час у роботі конференцій взяло участь майже 2300 осіб із 24 держав, було прочитано 1375 доповідей, із них майже 950 – українською мовою. Конференції в Урбана-Шампейні стали найбільшою інтелектуальною трибуною світової української діаспори.

Сфера основних наукових зацікавлень Д. Штогрина – літературознавство, бібліографія, біобібліографія, освіта та культура. Він – упорядник бібліографічних покажчиків про Л. Винара, О. Ольжича, В. Антоновича, М. Чубатого та ін.; автор понад 100 статей англійською, українською й німецькою мовами в часописах даспори: «Вісті УШКА» (Міннеаполіс), «Бюлетень ЦАПТМ» (Клівленд), «Вісті УАПТМ» (Шампейн), «Гомін України», «Нова мета», «Новий шлях» (Торонто), «Америка» (Філадельфія), «Національна трибуна» (Нью-Йорк), «Нова зоря» (Чикаго), «Народна воля» (Скрентон), «Поступ» (Вінніпег), «Свобода» (Джерсі-Сіті), «Шлях перемоги» (Мюнхен), «Українське слово» (Париж).

Перевидав в Америці раритетний «Систематичний каталог видань Всеукраїнської академії наук, 1918–1929» (1930, за авторством М. Іванченка та Яр. Стешенка), який в СРСР тривалий час був під забороною, а його укладачі – репресовані.

Д. Штогрин – засновник і керівник багатьох товариств, асоціацій: голова Українського бібліотечного товариства Америки (1967–1985), організатор і модератор 1-го З’їзду українських бібліотекарів, видавництв і книгарень у діаспорі (1975), ініціатор і співзасновник (1985) та голова (1990–1994, 1995–2002) Українського академічного і професійного товариства ім. М. Міхновського. Один із співзасновників створеного у 2002 р. Центру досліджень визвольного руху, сприяв становленню цієї незалежної наукової громадської організації та її бібліотеки й архіву.

Д. Штогрин зробив вагомий внесок в українське інтелектуальне й громадське життя останньої третини 20 ст. і початку 21 ст., в розвиток українських студій та славістичного бібліотекарства Північної Америки. Був членом Наукового товариства імені Шевченка в Америці (з 1973 р.), наукової ради Світового конгресу вільних українців (від 1991 р. – Світовий конгрес українців; 1970–1998), наукової ради Українського конгресового комітету Америки (1986–2002), Українсько-Американської асоціації університетських професорів, Українського історичного товариства (член його управи в 1981–1997 рр.), Американської асоціації університетських професорів, Американської асоціації для поширення слов’янських студій (організатор-доповідач низки окремих сесій української проблематики під час щорічних її конференцій у 1970–1990-х рр.), Американської асоціації викладачів слов’янських і східноєвропейських мов (співзасновник при ній Міжнародного товариства ім. І. Франка), Американської асоціації українознавства, Української академії мистецтв і наук у США, Української історичної асоціації, Американської бібліотечної асоціації і багаторічним головою її слов’янської та східноєвропейської секції, Української вільної академії наук у США (з 1986 р.), входив до складу її управи (1990–1998).

Редактор і член редколегій низки періодичних, серійних і наукових видань: «Бюлетень Товариства українських бібліотекарів Америки», «Вісті Українського академічного і професійного товариства ім. Міхновського», «Український історик», «Українські проблеми: журнал України і діаспори», «Ukrainians in North America : А. Віоgraphical Directory of Noteworthy Men and Women of Ukrainian Origin in the United States and Canada» (Champaign, 1975).

Професор Оттавського університету, Почесний доктор філософії і професор Українського вільного університету в Мюнхені та Католицького університету в Римі.

У серпні 2019 р. на кафедрі слов’янських мов та літератур Іллінойського університету в Урбана-Шампейні засновано Вічний фонд ім. Дмитра Штогрина із метою розвитку українознавства, проведення наукових конференцій, симпозіумів, лекцій та інших академічних заходів з українознавчої тематики.

За внесок у розвиток українських студій і активну наукову й громадську діяльність Д. Штогрин нагороджений медаллю «Михайло Грушевський. Наука і журналістика» від Наукового товариства імені Шевченка, медаллю від Федерального парламенту Німеччини, пам’ятними відзнаками від Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Івано-Франківської міської ради.

 

Твори

До еволюції світогляду Івана Франка («Смерть Каїна») // Визвол. шлях. – 1961. – Кн. 4. – С. 309–318.

Каталог видань Української Академії Наук, 1918–1930 / Т-во Укр. Бібліотекарів Америки. – Чикаго, 1966. – 358 с.

Світла і тіні українських студій в Гарварді / Т-во Української Студіюючої Молоді імені Миколи Міхновського. – Чикаго, 1973. – 81 с.

Від ТУБА до УБТА : іст. нарис діяльності Товариства Українських Бібліотекарів Америки // Укр. книга. – 1974. – Число 3. – С. 74–81 ; Число 4. – С. 111–114. – У співавт.

Раритети бібліотеки Українського Католицького університету в Римі // Богословія / Укр. богословське наук. т-во. – Рим, 1977. – Кн. 1–4. – С. 258–262.

Вибрана бібліографія праць Любомира Винара // Укр. історик. – Нью-Йорк, 1981. – № 1/4. – С. 28–59.

Проект стандарту праці над покажчиками українських періодичних видань [укр. та англ. мовами] // Бюл. Укр. бібл. т-ва Америки. – 1983.

Листи про О. Кандибу-Ольжича // Укр. історик. – 1985. – № 1/4. – С. 156–162.

Олег Кандиба-Ольжич // Укр. історик. – 1985. – № 1/4. – С. 167–183.

Причинок до бібліографії Володимира Антоновича // Грушевський М. Володимир Боніфатійович Антонович, 1834–1908–1984 : у 150-ліття з дня народж. – Нью-Йорк ; Мюнхен ; Торонто, 1985. – С. 55–58. – У співавт.

Олег Кандиба-Ольжич : бібліографія // Укр. історик. – 1986. – № 1/2. – С. 87–101.

Бібліографія праць Миколи Чубатого // Зап. НТШ. – Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1987. – Т. 205: У пошуках історичної правди : зб. на пошану Миколи Чубатого. – С. 51–61. – У співавт.

Богдан Ясінський відповідатиме за розбудову україніки в Бібліотеці Конгресу // Америка (Філадельфія). – 1989. – 21 берез.

Володимир Перетц // 125 років київської української академічної традиції / УВАН у США. – Нью-Йорк, 1993. – С. 341–357.

Микола Мартинюк і його бібліографія : післяслово // Спогади з підпілля / Микола Мартинюк. – Лондон, 2000. – С. 62–64.

Передмова // Літературно-науковий вістник : покажчик змісту. Т. 1–109 (1898–1932) / уклав Богдан Ясінський. – Київ ; Нью-Йорк, 2000. – С. I–IV.

Ред.: Ukrainians in North America : а Віоgraphical Directory of Noteworthy Men and Women of Ukrainian Origin in the United States and Canada. – Champaign, 1975. – 424 p.

Ред.: Ukraine : the Challenges of World War II / ed. by Taras Hunczak, Dmytro Shtohryn. – Lanham : University Press of America, [2003]. – 420 p.

Ред.: Чверть століття українського чину : міжнародні українознавчі конференції в Іллінойському ун-ті в Урбана-Шампейні (США), 1982–2006 / КНУ ім. Тараса Шевченка, Центр українознавства ; упоряд. Я. Розумний ; ред. Дмитро Штогрин. – Київ : ПП Сергійчук М.І., 2006. – 399 с. – Текст парал. укр. та англ. мовами.

Рец.: Монументальна праця Д. Чижевського // Укр. історик. – 1977. – Ч. 3/4. – С. 113–119. – Рец. на кн.: «A History of Ukrainian Literature» (1975).

Рец: Набитович І. Леонід Мосендз – лицар святого Ґрааля : творчість письменника в контексті європейської літ. / Ігор Набитович. – Дрогобич : Відродження, 2001. – 222 с.

 

Джерела

Качуровський І. Літературознавча доповідь Д. Штогрина / І. Качуровський // Шлях перемоги (Мюнхен). – 1982. – 26 верес. 

Штогрин Дмитро // Енциклопедія українознавства. – Париж ; Нью-Йорк, 1984. – Т. 10: Проект зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції. – С. 3898.

Штогрин Дмитро М. // Біографічний довідник до історії українців Канади / Михайло Марунчак. – Вінніпег, 1986. – С. 695.

Світовий подвижник українознавства // Вісн. НТШ. – 1996. – Число 19–20.

Антонюк Н. Штогрин Дмитро Михайлович / Н. Антонюк // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклопед. слов. – Львів, 1998. – Вип. 5. – С. 343–344.

Дмитро Штогрин: «Я завжди був активним в громадському житті…» : інтерв’ю / розмовляв Віталій Шугай // Видатні українці світу / уклад. Віталій Жугай. Ужгород, 2002. С. 11–18.

«Моєю мрією було створення кафедри українознавства в Іллінойському універсітеті» : інтервю / розмову вів Олег Романчук // Універсум. – 2006. – № 5/8. – С. 41–43.

Штогрин Дмитро // Галактика «Україна» : укр. діаспора : видат. постаті / Віталій Абліцов. – Київ, 2007. – С. 399.

Дмитро Штогрин – американський птах з галицькою ознакою : інтерв’ю / розмову вели: Юліан Куляс, Сергій Квіт // Укр. слово. – 2010. – 22 лип. (№ 30). 

Штогрин Дмитро // Український Все-Світ / Віталій Абліцов. – Київ, 2011. – Т. 1. – С. 313–314. 

Штогрин Дмитро // Українська діаспора : літературні постаті, твори, біобібліогр. відомості / упоряд. В. А. Просалової. – Донецьк, 2012. – С. 469.

Купчинський О. Наші славні НТШівські ювіляри : [Дмитро Штогрин] /Олег Купчинський, Леонід Рудницький // Вісн. НТШ. – 2013. – Число. 50. – С. 65–66.

Квіт С. Пам’яті Дмитра Штогрина : посмертна згадка / Сергій Квіт // Свобода. – 2019. – 5 груд.

Не стало Дмитра Штогрина : посмертна згадка // Свобода. – 2019. – 3 жовт.

Сенченко М. Світлої пам’яті професора Дмитра Штогрина / Микола Сенченко // Вісн. Кн. палати. – 2019. – № 9. – С. [53].

Квіт С. Дмитро Штогрин: бібліотекар української справи / С. Квіт // Конференція Дмитра Штогрина : зб. матеріалів. – Київ, 2020. – С. 5–8.

Рец.: Кухар Р. Світла і тіні українських студій в Гарварді / Т-во Української Студіюючої Молоді імені Миколи Міхновського. – Чикаго, 1973. – 81 с. : рецензія / Роман В. Кухар // Укр. книга. – 1974. – Число 3. – С. 86–87.

Fifteenth Annual Conference on Ukrainian Subjects : University of Illinois at Urbana-Champaign Illini Union June 1722, 1996 / org. Dmytro M. Shtohryn. Illinois : [s. n.], 1996. [12] p.

Twentieth Century Ukrainian Literature : essays in honor of Dmytro Shtohryn / edited by Jaroslav Rozumnyj. – Kyiv : Kyiv Mohyla Academy Publishing House, 2011. – 367 p. – Українська література двадцятого століття : есе на пошану Дмитра Штогрина. – Bibliography of Works of Dmytro Shtohryn, p. 345–362.

 

____________________________ 

 

Штогрин Дмитро Михайлович (1923) // Україніка : е-бібліотека / НБУВ. – Київ, 2019.

Дмитро Штогрин. Спогади про створення СУМ. 2013.

Тертичка Ніна Іванівна
Статтю створено : 26.01.2015
Останній раз редаговано : 01.11.2021