Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 15 КількістьЗа місяць : 60 статей : 1009 |
Хронологічна глибина бібліотечного фонду
Хронологічна глибина бібліотечного фонду – кількісний параметр фонду як цілісної системи, що визначається як різниця між датами створення найдавнішого і найновішого документів з-посеред наявних у фонді; ступінь відображення у фонді документів різних років видання. Синонімічні терміни – ретроспекція фонду (від лат. retro – назад, і specie – дивлюся), вік фонду. Х. г. б. ф. жодним чином не пов’язується з датою виникнення тієї чи іншої бібліотеки та її фонду, а залежить винятково від року створення найдавнішого документа в ньому. Тому фонд може бути і давнішим, і новішим за бібліотеку, в якій він зберігається. У переважній більшості бібліотек, насамперед публічних та шкільних, показник Х. г. б. ф. не беруть до уваги і вважають неістотним показником, оскільки для цих книгозбірень характерним є прискорене оновлення фондів (для газет і брошур – 3–5 років, для журналів – до 10 років, для книжок – до 20 років). Водночас у національних, державних, наукових, спеціальних, спеціалізованих, вишівських та інших бібліотеках, особливо тих, що мають структурні підрозділи стародруків і рідкісних видань, Х. г. б. ф. є побічною ознакою цінності, давнини їхніх фондів. У путівниках цими бібліотеками зазвичай зазначають назву і рік виходу у світ найдавнішої книги в їх фондах, так само наводять дату появи у світ найдавнішого видання серед тих, що зафіксовані в паспорті бібліотечного фонду (зібрання, колекції) та в паспорті каталогу. У найбільших бібліотеках світу стосовно друкованих видань Х. г. б. ф. може сягати кількох століть, а рукописів – тисячу і більше років. Що більшою є Х. г. б. ф., то ширшими є можливості задоволення запитів користувачів на документи різних років видання. Часто для таких категорій, як науковці, дисертанти, краєзнавці, важливішими є документи більш як 20-річної давності, ніж сучасні і вони віддають перевагу бібліотекам з більшою Х. г. б. ф. Певною мірою Х. г. б. ф. слугує також показником інформаційної цінності, збалансованості та повноти фонду, зокрема періодичних видань. Показник Х. г. б. ф. враховують у моделюванні бібліотечного фонду, коли задля його оптимізації визначають оптимальні кількісні та якісні параметри, а саме: обсяг, тематичний, типологічний, мовний склад, хронологічну глибину та територіальний діапазон.
Джерела
Столяров Ю. Н. Как сохранить библиотечные фонды : практ. пособие / Ю. Н. Столяров. – Москва : Либерея, 1995. – 127 с. – (Приложение к журналу «Библиотека» ; ч. 7). Шекера П. Ретроспекція журналів та продовжуваних видань в НБУВ: підхід до вирішення проблеми / П. Шекера, І. Хандошко // Бібліотека. Наука. Комунікація : матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 6–8 жовт. 2015 р.) / НАН України [та ін.]. – Київ, 2015. – С. 182–183. Шекера П. Ретроспекція українських журнальних видань 20–30-х рр. минулого століття в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського // Бібліотека. Наука. Комунікація: Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації : матеріали міжнар. наук. конф. (м. Київ, 6–8 жовт. 2020 р.). – Київ, 2020. – С. 242–243. |
||