Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 42
За місяць : 709
Кількість
статей : 982
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Уточнювальна довідка
Уточнювальна довідка

Уточнювальна довідка – вид бібліографічної довідки, що містить бібліографічні відомості про відсутні або неточно наведені елементи бібліографічного опису документа; складова довідково-бібліографічного обслуговування в бібліотеках.

Найчастіше причиною потреби в У. д. є неповний або спрощений виклад бібліографічного опису чи недогляди, неточності, наведені в апараті видання. Виконуючи таку довідку, необхідно враховувати й типові помилки користувачів у формулюванні запиту: спотворення прізвища та ініціалів автора, вихідних даних (наприклад, неправильне зазначення року видання чи номера випуску); скорочений чи неточннй заголовок документа, інверсія (перестановка слів) у ньому, заміна заголовка підзаголовковими чи надзаголовковими даними; сприйняття авторської роботи як колективної і навпаки; неправильне зазначення року видання чи номера випуску; некоректний опис зарубіжного видання українською, російською або іншою мовами; зазначення перекладача, редактора, укладача як автора; помилкове зарахування ще не виданого документа як уже опублікованого; відсутність чи спотворення реквізитів офіційних документів (назва, дата прийняття тощо).

Процес виконання У. д. бібліографом розпочинається з приймання запиту, що потребує визначення елементів бібліографічного опису, які необхідно віднайти або уточнити. Наступні кроки – з’ясування всіх відомих користувачеві відомостей про документ, зокрема його типо-видової і мовної характеристики (книжка, брошура, журнальна, газетна стаття, підручник тощо), уточнення тематичної або галузевої належності, встановлення джерела отримання інформації про зазначений документ з метою оцінки його достовірності.

Основний етап у процесі підготовки У. д. – власне  бібліографічний пошук потрібного джерела. Для пришвидшення цього процесу бібліограф має відштовхуватися від уже відомих елементів бібліографічного опису документа та вибрати найпридатніший із них для подальшого уточнювального пошуку (автор, назва, рік видання, видавництво, жанр твору тощо). Іноді помилка може бути і в одному з елементів опису; в таких випадках бібліографу важливо визначити, який саме з них є неправильним. Це уможливлює звуження кола пошуку джерела, алгоритму подальших дій. Насамперед пошук провадиться в довідково-бібліографічному апараті  (ДБА) бібліотеки, до якої звернувся користувач. У разі відсутності в ньому потрібної інформації, бібліограф звертається до ДБА інших бібліотек та до всіх доступних йому інформаційних ресурсів.

Джерелами пошуку є електронні або традиційні карткові (абеткові, систематичні, предметні) каталоги, різноманітні бази даних, поточні та ретроспективні бібліографічні покажчики, прикнижкові та пристатейні списки літератури, електронні інформаційні ресурси тощо.

Завершальним етапом виконання У. д. є її оформлення (формулювання затребуваної інформації) та надання користувачеві. У. д. може надаватися в усній (з фіксацією в облікових документах) чи письмовій (документально зафіксованій) формі, як на папері, так і в електронному вигляді, відповідно до вибору користувача. Останніми роками значного поширення набуло надання затребуваних відомостей з використанням послуги віртуальної довідки. За потреби вказується місцезнаходження документа, а якщо він є у бібліотеці – шифр зберігання документа.

Облік виконаних У. д. провадиться за кількістю уточнених бібліографічних записів та фіксується в облікових документах бібліотеки, фахівці якої підготували довідку – «Книзі обліку довідок». При оперативному обслуговуванні – у «Книзі обліку усних довідок». В науково-технічних бібліотеках – у Журналі обліку робіт, що виконуються в режимі «запит-відповідь» (типова форма НТІ-4),

Основним показником результативності виконання довідок є задоволення або незадоволення (часткове чи повне) інформаційного запиту користувача. Реєструючи незадоволені запити користувачів, необхідно вказати джерела, які використовувалися для пошуку відповіді, та зазначити причину неможливості задоволення запиту.

 

 

Джерела

Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : ДСТУ 7448:2013. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – III, 41 с. – (Національний стандарт України) – Зі скасуванням в Україні ГОСТу 7.26–80.

Добко Т. В. Бібліографічна довідка в системі довідково-бібліографічного обслуговування : практ. посіб. / Т. В. Добко, М. А. Чиж, О. М. Василенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2004. – 89, [1] с.

Справочник библиографа / [науч. ред.: А. Н. Ванеев, В. А. Минкина]. –  Изд. 3-е,  перераб. и доп. –  Санкт-Петербург  : Профессия, 2006. – 591 с. : табл. –  (Библиотека).

Степанов В. К. Библиографическое обслуживание в эпоху цифровых коммуникаций / В. К. Степанов // Библиография. – 2007. – № 2. – С. 22–41.

Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства : навч. посіб. / Г. М. Швецова-Водка ; М-во освіти і науки України, Рівнен. держ. гуманіт. ун-т. – Київ : Кондор, 2008. – 217 с. : іл., табл.

Масловская Н. С. Уточняющая справка – лидер в работе / Н. С. Масловская, Н. А. Авдонина // Мир библиографии. – 2009. – № 2. – С. 9–11.

Нещерет  М. Ю. Виды ответов на запросы пользователей: учет в справочно-библиографическом обслуживании / М. Ю. Нещерет // Библиография. – 2009. – № 4. – С. 47–54.

Женченко М. І. Загальна і спеціальна бібліографія : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / Марина Женченко. – Київ : Жнець, 2011. – 255 с.

Супрун Діана Рафаїлівна
Статтю створено : 08.04.2024
Останній раз редаговано : 09.04.2024