За місяць : 532
статей : 1062
«Українське книгознавство» – рукописний тиражований науковий збірник, друге за часом виходу після віденського часопису «Книга» проф. Д. Антоновича емігрантське фахове видання книгознавчого / бібліологічного спрямування.
Збірник видавався один рік (1922) у Варшаві (Польська Республіка) (число 1) та Подєбрадах (Чехословацька Республіка). Загалом видано чотири випуски (три числа) «У. к.». Мав підзаголовок: орган гуртка бібліологів при Українській Господарській Академії в Ч. С. Р. (крім варшавського випуску ч. 1).
Засновниками видання були молоді емігранти, члени бібліологічного гуртка при Українській студентській громаді, що діяла у Варшавському університеті: Левко Биковський, Леонід Мосендз, Аксеній Ільницький. Ініціатор, редактор і основний автор видання – Л. Биковський.
Перше число збірника, датоване травнем 1922 р., вийшло у Варшаві обсягом 45 с., а наприкінці літа того ж року, з переміщенням гуртківців до Першої Чехословацької Республіки, було перевидане, теж під першим числом, але меншим обсягом (32 с.) у м. Подєбрадах, де гуртувалася значна кількість українських емігрантів, які створили тут власний заклад вищої освіти технічного профілю – господарську академію. Другий випуск видано за липень–серпень, третій – за жовтень–листопад 1922 р. Видавцем зазначено студентський видавничий гурток.
Варшавський випуск першого числа «Українського книгознавства» вийшов накладом 25 пр., подєбрадівські 1–3 числа – по 150 пр. кожний. Обсяг подєбрадівських збірників становив відповідно: 32, 48, 60 сторінок; мова видання українська; кілька матеріалів опубліковано німецькою мовою. Наклади та друковані обкладинки (відрізняються за художнім оформленням) виготовлено в літографії Б. Ванчура.
Основну фінансову підтримку часопису надав Український громадський комітет у Празі. Також видання збірника частково фінансували Волинське кооперативне видавництво, Культурно-освітній відділ Університету сільського господарства у Варшаві та приватні особи.
У першому числі збірника опубліковано статтю-рецензію «Українська бібліографія на еміграції» Л. Биковського на часопис «Книга» – неперіодичний бібліографічний орган Об’єднання українських видавців у Відні (єдине його число вийшло друком у грудні 1921 р.; місцем видання, що мало підкреслювати його всеукраїнське охоплення, зазначено й Київ). Автор дослідив методологічні проблеми книгознавства: наукову періодизацію, структуру, зміст і термінологічні засади, а також тенденції розвитку цієї дисципліни. Ця публікація та стаття «Книговжиття» зі схемою бібліології «як науки про книгу» (ч. 2) репрезентують основні підвалини книгознавчої концепції Л. Биковського, є найвагомішими публікаціями «У. к.» і дотепер не втратили цінності для дослідників.
Наступні два числа збірника містять статті, що розкривають зміст складових бібліології (книгознавства), висвітлюють питання бібліотечної справи. В них подано також бібліографічні покажчики, публікації про книговидавничу діяльність різних установ та осередків. Серед цих матеріалів вирізняються статті Л. Биковського, С. Русової та І. Кревецького про організацію бібліотечної справи в Україні та за кордоном, зокрема про Всенародну бібліотеку України. У журналі також опубліковано документи про спроби заснувати кафедри загальної бібліології, бібліотекознавства та бібліографії в українських університетах поза межами України й основні засади організації при них наукових бібліотек. Ці питання розкрито й у статті Л. Мосендза «Українські бібліологічні кафедри».
З-посеред бібліографічних праць, опублікованих у збірнику (ч. 2), особливу цінність має «Показчик українських періодичних видань по книгознавству», підготовлений Л. Биковським (без підпису). Це перша спроба зібрати систематизовані дані про українські книгознавчі періодичні видання початку 20 ст. Покажчик містить відомості про видання, що вийшли друком (19 назв), маловідомі рукописи, а також про ті, що залишилися на стадії друкарської підготовки: «Книга й освіта», «Бібліотечний збірник» (неперіодичний друкований орган Головної книжної палати в м. Києві за редакцією Ю. Меженка, заборонений у 1921 р. радянською владою). У ч. 3 «У. к.» опубліковано «Показчик книжок і відозв, виданих у Тарнові в 1921 до 1.10.1922 р.» С. Сірополка, «Показчик видань культурно-просвітнього відділу ІІІ-ї Залізної Дівізії інтернованої української армії» М. Дарагана та інші, що містять відомості про унікальні видання, багато з яких нині є раритетами.
Інформаційні матеріали другого та третього чисел збірника «У. к.» подано в рубриках: «Хроніка», «Нові книжки й журнали», «Виготовлено й готується до друку», «Ріжне».
Загалом у чотирьох випусках збірника опубліковано 24 статті та бібліографічні матеріали. Всі публікації відображено в «Бібліографічному покажчику наукових праць української еміграції, 1920–1931» П. Зленка (Прага, 1932; перевидано в Едмонтоні в 1990 р.).
Попри нетривалий час існування, «У. к.» відіграло значну роль у становленні нової української професійної періодики в післявоєнний період початку 1920-х рр. і є цінним джерелом відомостей про тогочасні бібліологічні студії та бібліотечну справу. За часів незалежної України згадки про «У. к.» з’являлись у працях книгознавців Л. Дубровіної, Ж. Ковби, Г. Ковальчук, Ю. Сєкунової; докладніше – в публікаціях Т. Ківшар; зміст трьох подєбрадівських чисел збірника проаналізовано в монографії О. Заремби та біобібліографічному нарисі Н. Казакової; відомості про «У. к.» містять сучасні довідкові видання.
Збірник «У. к.» увійшов в історію української книгознавчої думки як видання, що дбало про її виразно європейський вектор розвитку. Автори та редактор «У. к.» Л. Биковський, попри складні умови еміграції, розосередження наукових сил по кількох державах, намагалися підтримувати належний професійний рівень статей, ретельно вивчаючи задля цього міжнародний досвід, зокрема бібліотечно-бібліографічні процеси у країнах Європи та Україні, активно комунікуючи із зарубіжними установами та організаціями, відомими українськими книгознавцями, бібліотекознавцями та бібліографами.
Згідно з відомостями «Показчика інституцій, якім розіслано «Українське книгознавство», що подавався у ч. 3 збірника, перший (варшавський) випуск «У. к.» було надіслано за книгообміном в 11 організацій, другий і третій – до понад 20 провідних бібліотек і книгознавчих установ та організацій світу, зокрема в бібліотечні та наукові установи Києва, Львова, Брюсселя, Мюнхена, Варшави, Праги.
У 1923 р. Л. Биковський на зміну збірнику «У. к.» під цією ж назвою створив власне видавництво, в якому протягом 1923–1928 рр. у Подєбрадах і Берліні видав кілька наукових праць із книгознавства, бібліографознавства і бібліотечної справи.
Повний комплект чисел «У. к.» зберігається у фондах Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника, Державної наукової архівної бібліотеки та Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого. Електронні копії першого та другого чисел «У. К.» представлено в електронній бібліотеці «Діаспоріана».
Українське книгознавство : орган гуртка бібліологів при Україн. Господ. Академії в Ч. С. Р. : збірник – Подєбради / [редагує колегія ; секретар ред. Л. Биковський]. – Подєбради : Вид. «Вид. Т-ва при У. Г. А.», 1922. – Ч. 3, жовтень-листопад. – 60 с.
«Українське книгознавство» Л. Биковського // Левко Устимович Биковський (1895–1992) : бібліогр. нарис / Нац. парлам. б-ка України ; [авт.-склад. Н. В. Казакова]. – Київ, 1996. – 62 с. – (Видатні діячі української книги ; вип. 4). – С. 40–45.
Заремба О. Видавнича та бібліотечна діяльність української еміграції в Чехо-Словаччині (1918–1939) / Олеся Заремба ; [наук. ред. Т. І. Ківшар] ; Центр пам’яткознавства НАН України та Укр. т-ва охорони пам’яток історії і культури. – Київ : Логос, 2006. – 175 с. : табл.
Казакова Н. «Українське книгознавство» Л. Биковського / Н. Казакова // Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек : матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 3–5 жовт. 2023 р.) / відп. ред. О. М. Василенко ; відп. секр. М. В. Іванова. – Київ : НБУВ, 2023. – С. 470–473.