Сагарда Микола Іванович [01.12.1870, м. Золотоноша Полтавської губернії – 16.03.1943, м. Київ] – український історик, бібліограф, теолог, педагог.

М. І. Сагарда закінчив Переяславське духовне училище, Полтавську духовну семінарію, Санкт-Петербурзьку духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я (1896). Микола Іванович – професорський стипендіат академії по кафедрі Священного Писання Нового Завіту (1896–1897); учитель латинської мови в Полтавському духовому училищі (1897); викладач біблійної й церковної історії в Полтавській духовній семінарії (1899); доцент, потім – понадштатний (з 1905 р.), пізніше – штатний екстраординарний професор по кафедрі патристики Санкт-Петербурзької духовної академії з 1909 р. У 1918 р. виїхав до Полтави, потім – до Києва, був приват-доцентом Київського університету (1919), професором Вищого інституту народної освіти в Києві (1920).

З 1919 р. М. І. Сагарда працював у Всенародній бібліотеці України каталогізатором, старшим бібліографом, керівником відділу україніки. Займався розшуком та комплектуванням колекційних фондів, рукописних матеріалів. У 1920 р. він повернувся до Полтави, де очолив Полтавську центральну наукову бібліотеку; одночасно працював на посаді професора кафедри історії всесвітньої літератури Полтавського українського інституту.

Після повернення до Києва, з 1924 р. поновив роботу у Всенародній бібліотеці України, у 1925–1932 рр. очолював відділ періодики. М. І. Сагарда науково обґрунтував ознаки віднесення документа до періодичних видань; визначив поняття «періодика» та критерії відбору до фонду; розробив план та методичні засади зведеного каталогу періодичної преси України; визначив завдання і напрями роботи по створенню бібліографічного репертуару періодики України; розробив методику бібліографічного опису. Микола Іванович вважав за необхідне досліджувати українознавчі періодичні видання в цілому і працювати над розкриттям їхнього змісту.

М. І. Сагарда входив до складу Президії Науково-дослідної комісії з бібліотекознавства і бібліографії, завідував секцією бібліографії. Ознайомившись із досвідом роботи по створенню національної бібліографії репертуарів, підготував ряд доповідей: «Міжнародна бібліографія – її стан і перспективи», «Національна бібліографія в Німеччині» та ін.

Особливу увагу Микола Іванович приділяв визначенню місця бібліографії в системі наукових дисциплін. У доповіді «Основні проблеми українського бібліографічного репертуару» він визначив основні положення і завдання Українського бібліографічного репертуару; запропонував покласти в основу територіальний принцип, а поза межами етнографічної України – мовну ознаку та зміст.

Вчений опублікував більше 30 робіт бібліографічного характеру; друкував статті й розвідки про організацію бібліографії, каталогізації в Україні; подавав бібліографічні огляди україніки в російських журналах; упорядкував «Каталог видань Всеукраїнської АН за 1930 р.», «Систематичний каталог видань ВУАН за 1931 р.», «Каталог антикварної книжки». Був співредактором «Журналу бібліотекознавства та бібліографії» (1927–1930); публікував статті й розвідки у періодичних виданнях – «Полтавских Епархиальных Ведомостях», «Книгарь», «Україна» та ін.

Через політичні переслідування М. І. Сагарду звільнили від наукової і керівної роботи, перевели на посаду бібліотекаря-спеціаліста. Однак, через те що він так і не поступився своїми принципами і поглядами щодо створення Українського бібліографічного репертуару, у 1932 р. його звільнили.

 

 

Новые книги по украинскому язику : (обзор лит. за 1917–1921 гг.) // Родной яз. в шк. – 1919–1922. – № 2. – С. 3.

Бібліографічна робота в наукових бібліотеках // Бібл. зб. – 1926. – № 1. – С. 42–54.

Перша конференція наукових бібліотек УСРР // Шлях освіти. – 1926. – № 2. – С. 124–128.

Бібліографічна комісія при Українській Академії наук // Пролетар. правда. – К., 1927. – 10 квіт. – С. 5.

Бібліографія на службі західньо-європейського імперіалізму : (спроба орг. Міжнар. співробітництва в бібліогр. справі на Заході) // Журн. бібліотекознавства та бібліогр. – 1927. – № 1. – С. 131–135.

Науково-дослідчі завдання Всенародньої бібліотеки України // Бібл. зб. – 1927. – № 2. – С. 26–53.

Організація бібліографії на Україні // Журн. бібліотекознавства та бібліогр. – 1927. – № 1. – С. 1–13.

Основні проблеми українського бібліографічного репертуару // Бібл. зб. – 1927. – № 3. – С. 43–59.

Бібліографічна комісія Української Академії наук // Бюл. Київ. секції наук. робітників. – 1928. – № 6. – С. 11–12.

Завдання бібліографії української періодики // Укр. бібліографія. Вип. 1 : методолог. зб. – К., 1928. – С. 87–108.

Обсяг поняття «періодика» : (до основ. питань зведен. кат. період. вид. у б-ках України) // Журн. бібліотекознавства та бібліогр. – 1928. – № 2. – С. 15–34.

Україніка в російських журналах, 1927 : бібліогр. анот. покажч. // Україна. – 1928. – № 6. – С. 134–138.

Бібліографічна комісія при ВУАН : звіт. доп. на засіданні Президії ВУАН 15 листоп. 1919 р. // Вісті ВУАН. – 1929. – № 9/10. – С. 27–42.

Основні питання зведеного каталогу часописів у бібліотеках України // Журн. бібліотекознавства та бібліогр. – 1929. – № 3. – С. 43–54.

Систематичний каталог видань Всеукраїнської Академії наук за 1930–1932 рр. – К., 1931–1933.

 

 

Грибненко О., Фельдштейн М. Проти націоналізму в теорії та практиці бібліотечної справи / О. Грибненко, М. Фельдштейн // Б-ка в соц. буд-ві. – 1934. – № 2. – С. 7–23.

Ковальчук Г. І. Архівно-слідчі справи репресованих бібліографів як джерело вивчення історії книгознавства / Г. І. Ковальчук // Архівно-слідчі справи репресованих : наук.-метод. аспекти використання : зб. наук. пр. – К., 1998. – С. 82–84.  

Коваль Т. Практик та теоретик бібліотечної справи Микола Іванович Сагарда / Т. Коваль // Наук. пр. НБУВ. – К., 2004. – Вип. 13. – С. 139–149.  

Сагарда Микола // Солоіденко Г. І. Українська бібліотечна термінологія : становлення та основні етапи розвитку : монографія / Г. І. Солоіденко. – К., 2010. – С. 195.