За місяць : 1110
статей : 1008
| Рубрики : | Інформація. Інформаційна діяльність |
Релева́нтність (від лат. relevo – піднімати, полегшувати; англ. relevance – актуальний, істотний, доречний) – в інформатиці та інформаційному пошуку – відповідність інформації чи документа, знайденого в результаті пошуку, у т. ч. автоматизованого, інформаційному запиту користувача.
У бібліотечно-інформаційній діяльності прийнято вважати, що якщо за результатами інформаційного пошуку користувач отримав корисні, дійсно потрібні йому документи, то вони є релевантними. Коли ж надані повідомлення / документи не влаштовують користувача, визнані ним неактуальними, непотрібними, другорядними, застарілими, невідповідними темі пошуку, то вони є нерелевантними, а інформаційний запит індивіда – незадоволеним.
Ступінь відповідності знайденого за інформаційним запитом користувача документа або добірки документів його інформаційним потребам, визначається самим користувачем і є вираженням його суб’єктивно оцінюваної задоволеності / незадоволеності отриманими відомостями.
Показниками ступеня Р. в інформаційному пошуку є поняття повноти й точності пошуку, а також «втрат інформації» та інформаційного шуму. Повнота пошуку – це співвідношення кількості знайдених релевантних документів до загальної кількості таких документів у їх певному масиві (фонді, базі даних). Точність пошуку – це співвідношення кількості знайдених релевантних документів до загальної кількості виданих у результаті пошуку документів або бібліографічних записів. Ті джерела із їх запропонованої загальної сукупності, які користувач відхилив, вважаються інформаційним шумом, браком в інформаційному пошуку.
Інформаційні технології, які нині широко застосовують у бібліотеках, сприяють поліпшенню якості виконання інформаційних запитів, у т. ч. зростанню серед пропонованих джерел питомої частки саме релевантних документів.
Бібліотечно-інформаційне забезпечення користувачів може бути ефективним за умови поєднання як автоматизованих (комп’ютерних) засобів, орієнтованих на швидкий пошук релевантної інформації і здатних забезпечити виконання одиничних запитів з використанням різних баз даних, насамперед електронних каталогів (ЕК), так і традиційних, що мають на меті систематичне ознайомлення користувачів із масивами документів на паперових носіях за темами чи проблемами, що належать до кола їхніх інтересів. Як наслідок – зростає рівень Р. у виконанні запитів користувачів.
Програмне забезпечення інформаційно-пошукових систем (ІПС), застосовуваних бібліотеками, дає змогу здійснювати багатоаспектний пошук релевантних документів завдяки різноманіттю лінгвістичних засобів, що використовуються в опрацюванні інформації і введенні її в ЕК.
Кожний бібліографічний запис, інтегрований в ту чи іншу автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему, яка обов’язково охоплює й ІПС, передбачає велику кількість заповнюваних полів, а це надає значну кількість додаткових можливостей (варіативності) як в автоматизованому забезпеченні технологічних процесів опрацювання джерел інформації, так і в здійсненні різних видів інформаційного пошуку в ЕК, а саме: за прізвищем автора (співавтора, редактора, укладача); заголовком документа, включно з термінами із заголовку; роком видання; класифікаційним індексом УДК (у минулому – також і ББК); предметною рубрикою; змістом (книги, журналу, збірника), мовою та багатьма іншими ознаками, що є складовими інформаційно-пошукових мов. У сукупності це забезпечує більш точний пошук даних за ключовими словами, що містяться в заповнених полях бібліографічного запису, тому підвищується ступінь Р. інформаційного запиту користувача.
Бібліотечно-інформаційна практика переконливо свідчить, що релевантний пошук інформації й ефективне виконання різноманітних інформаційних запитів можливі лише за умов активного використання різноманітних засобів лінгвістичного забезпечення ЕК, інших баз даних, підвищення інформаційної культури як користувачів, так і бібліотечних фахівців.
ДСТУ 7448:2013. Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – ІІІ, 41 с. – (Національний стандарт України). – Зі скасуванням в Україні ГОСТ 7.26–80. – Текст укр., рос., англ., фр.
Горовий В. М. Процес вдосконалення бібліотечного обслуговування користувачів у контексті впровадження нових технологій / В. М. Горовий // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2002. – Вип. 8. – С. 7–13.
Хромченко Л. Г. Організація інформаційної діяльності (теоретичні основи) : навч. посіб. / Л. Г. Хромченко, О. С. Раковська-Башмакова, А. С. Шраєр ; за ред. Х. В. Раковського ; Міжнар. Слов’ян. ун-т. – Харків : Міжнар. Слов’ян. ун-т, 2008. – 352 с.
Горовий В. М. Національні інформаційні процеси в умовах глобалізації : монографія / В. М. Горовий ; [відп. ред. О. С. Онищенко] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2015. – 330 с.
Прокопенко Л. І. Інформаційні потреби користувачів обласних універсальних наукових бібліотек України : монографія / Л. І. Прокопенко. – Київ : Ліра-К, 2015. – 220 с.
Рудь І. М. Проблема оптимізації інформаційно-аналітичної та пошукової діяльності в умовах сучасних інформаційних процесів / І. М. Рудь // Бібліотека XXI століття: перспективи та інновації : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 23 квіт. 2015 р.) / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Наук. б-ка, Каф. книгознавства і бібліотекознавства ; [уклад.: Бачинська Н. А. та ін.]. – Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2015. – С. 69–72.
Грипич С. Н. Інформаційна культура: теоретичні засади та досвід : навч. посіб. / С. Н. Грипич, Л. М. Буравкова ; за заг. ред. С. Н. Грипич. – Рівне : О. Зень, 2017. – 336 с.
Медведєва В. Актуальність інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек у сучасних умовах / Валентина Медведєва // Вісн. Кн. палати. – 2021. – № 4. – С. 31–35.