Редагування бібліографічного посібника – фахове опрацювання авторського оригіналу з метою забезпечення належного наукового та літературного рівня його змісту, відповідності стандартам бібліографічної й мовної культури, цільовому та читацькому призначенню.

Технологія Р. б. п. передбачає два традиційні види редагування  більшості видань, що готуються до виходу у світ: загальне (універсальне) та спеціальне.

Загальне редагування є цілісною системою роботи редактора(ів) над оригіналом посібника задля надання йому довершеності за змістом, формою і зручності для читацького користування.

Спеціальне редагування має такі різновиди: наукове, бібліографічне, літературне, художньо-технічне.

Наукове редагування спрямоване на забезпечення належного наукового рівня посібника. Є важливим у процесі підготовки передусім науково-допоміжних, професійних, ретроспективних, ґрунтовних рекомендаційних бібліографічних посібників. Специфіка методики і технології укладання цих видань зумовлює необхідність здійснення їх наукового редагування послідовно на всіх етапах підготовки. Перший етап – консультування укладача(ів) з фахівцями, науковцями щодо таких процесів, як вибір і обґрунтування теми посібника, його хронологічних меж, визначення принципів відбору джерел, розроблення схеми групування бібліографічних записів, змісту анотацій, тобто базових методичних рішень, що відповідають задуму укладача(ів), меті посібника і фіксуються в плані-проспекті бібліографічного посібника. В подальшій роботі завданням наукового Р. б. п. є забезпечення належного рівня змістового наповнення видання; відповідності вміщеної бібліографічної інформації сучасному розвитку суспільства, стану науки, літератури та потребам читачів; раціональності розміщення бібліографічних записів та допоміжних покажчиків; контролювання змісту посібника його заявленому цільовому і читацькому призначенню. Великі бібліотеки часто практикують залучення як наукових редакторів бібліографічних посібників відомих учених із науковими ступенями з інших організацій. Такі фахівці виступають і як автори вступних статей до посібників, і як укладачі, самостійно чи у співавторстві. Серед таких вчених у різні часи – Г. Боряк, С. Захаркін, С. Кульчицький, Н. Лощинська, Ф. Погребенник, Р. Пилипчук, В. Сарбей, М. Слободяник, П. Тронько та багато інших.

Бібліографічні видання з простою структурою та невеликого обсягу (списки літератури, бібліографічні пам'ятки тощо) не потребують наукового редагування.

Бібліографічне і літературне редагування здійснюють після завершення основної роботи з укладання оригіналу видання.

Бібліографічне Р. б. п. передбачає належне оформлення вміщеної в посібнику бібліографічної інформації відповідно до вимог чинних стандартів, іншої нормативної і методичної документації з бібліографування, зокрема щодо:

• послідовності елементів, пунктуації, скорочення слів і словосполучень;

• порядку розташування бібліографічних записів, установленого для кожного розділу (абетковий, хронологічний чи інший принцип), та правильності їхньої нумерації;

• оформлення посилань (від одного розділу до іншого, від рубрик допоміжних покажчиків до основного тексту і навпаки), зокрема, перевірці підлягають відповідність номерів бібліографічних записів номерам, які вказано за рубрикою допоміжного покажчика, та відповідність номерів бібліографічних записів посиланням, оскільки помилка в номері позбавляє читача можливості знайти потрібну йому інформацію.

Завданням бібліографічного Р. б. п. є також оцінювання застосованих укладачем умовних скорочень, їх розшифрування у «Списку скорочень та умовних позначень», дотримання принципу уніфікації скорочень та послідовності їх застосування стосовно однієї назви в усьому тексті оригіналу. «Зміст» («Оглав») редагують відповідно до заголовків розділів та сторінок їх розміщення в тексті.

Функції наукового і бібліографічного редагування, залежно від теми посібника, його виду, обсягу, можуть розподілятися між різними фахівцями. У цьому випадку обов’язки наукового редактора виконує фахівець у тій галузі, з якої готують бібліографічне видання, зазвичай представник певної науково-дослідної установи.

Метою літературного Р. б. п. є вдосконалення мови, стилістики та загальної якості тексту оригіналу, передусім передмови, підготовленої укладачем(ами), вступної статті, як правило, написаної відомим науковцем, анотацій, заголовків розділів та ін. Завдяки літературному редагуванню забезпечується відповідність посібника загальним вимогам до мовностилістичної якості будь-якого твору друку, усуваються граматичні, синтаксичні та стилістичні помилки у виданні.

Художньо-технічне редагування є завершальним етапом підготовки посібника і забезпечує якість його художнього та поліграфічного оформлення. Здійснюють цю роботу, як і літературне редагування,  працівники редакційно-видавничого чи аналогічного за виконуваними функціями відділу установи (або технічні редактори видавництва). Процес художнього редагування передбачає оцінювання ескізів і пробних відбитків та елементів художнього оформлення обкладинки, а також змістової частини видання, ілюстрацій, кольорових вклейок тощо. Технічне редагування передбачає детальне втілення в матеріалі художнього і графічного задуму видання: технічні параметри набору й верстки; шрифтову палітру набору; величину шрифтів; відступи; спуски; підверстки та ін.

Відомості про наукових редакторів зазвичай зазначають у вихідних відомостях на звороті титульного аркуша, про бібліографічних і літературних – у надвипускних даних на останній сторінці, у блоку, де вказують осіб, які брали участь у редакційно-видавничій підготовці посібника, перед випускними даними.

Професійний підхід до наукового, бібліографічного, літературного та художньо-технічного редагування бібліографічних посібників суттєво підвищує їх наукову цінність та інформативність.

Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості (ISO 8:1977, NEQ; ISO 7275:1985, NEQ) : ДСТУ 4861:2007. – Введ. 2007-11-05. – Київ : Держспоживстандарт України, 2009. – IV, 45 с. – (Національний стандарт України).

Феллер М. Д. Довідник коректора / М. Д. Феллер, І. С. Квітко, М. Г. Шевченко ; наук. ред.: Ф. П. Медведєв, М. Ф. Наконечний. – Харків : Ред.-вид. від. Кн. палати УРСР, 1972. – 408 с. – Про редагування бібліогр. текстів, бібліогр. посилань, допоміжних покажчиків: с. 70–90.

Бронштейн М. П. Редактирование библиографических указателей : учеб. пособие / М. П. Бронштейн ; Ленинград. гос. ин-т культуры им. Н. К. Крупской. – Ленинград, 1973. – 25 с.

Призмент Э. Л. Работа редактора над аппаратом книги : метод. пособие / Э. Л. Призмент ; Гос. ком. СССР по делам изд-в, полиграфии и кн. торговли [и др.]. – Москва : Книга, 1982. – 31 с.

Тимошик М. С. Видавнича справа та редагування : [навч. посіб.] / М. С. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука : Ін Юре, 2004. – 223 с. – Про редагування довід. вид.: с. 148–153.

Устіннікова О. Особливості редагування бібліографічних посібників / О. Устіннікова, П. Сенько, Н. Регідайло // Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 11. – С. 20–22 ; № 12. – С. 27–29.

Женченко М. Редагування бібліографічного покажчика // Загальна і спеціальна бібліографія : навч. посіб. / Марина Женченко. – Київ : Жнець, 2011. – С. 227–228.

Тимошик М. Інформаційні видання : [на прикладі підгот. бібліогр. вид.] // Як редагувати книжкові та газетно-журнальні видання : практ. посіб. / М. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2012. – С. 338–340.

Методичні рекомендації щодо підготовки та редагування бібліографічних посібників у виданнях / уклад.: Сенько П. М., Устіннікова О. М. – Вид. 5-те, без змін. – Київ : Кн. палата України, 2013. – 67 с.

Редагування бібліографічних посібників // Складання бібліографічних посібників : інформ.-метод. матеріали / М-во культури України, Нац. парлам. б-ка України ; уклад. О. Галганова ; наук. ред. В. Кононенко. – Київ, 2015. – С. 51–54.

Підготовка та редагування бібліографічних посібників у виданнях : метод. рек. / уклад.: П. М. Сенько, О. М. Устіннікова. – Київ : Кн. палата України, 2016. – 68 с.

Оформлення вихідних відомостей у виданнях : метод. рек. / Держ. наук. установа «Кн. палата України ім. І. Федорова» ; [уклад. Г. М. Плиса]. – Вид. 8-е, без змін. – Київ, 2020. – 69 с.