Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 21 КількістьЗа місяць : 758 статей : 1003 |
Петренко Володимир Миколайович
Петренко Володимир Миколайович [21.06.1992, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл. – 22.02.2024, с. Синьківка, Куп’янський р-н, Харківська обл.] – журналіст, бібліотекар. Служив у Сухопутних військах Збройних Сил України, 57 бригада, 34 батальйон. Військове звання – солдат. Номер обслуги 2 механізованого відділення, 1 механізованого взводу, 3 механізованої роти. Позивний — «Філ». Володимир закінчив Малинську ЗОШ I-III ступенів №2, Малинську дитячу школу мистецтв (відділ духових інструментів), затим у 2014 році — факультет української філології та літературної творчості ім. Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Працював кореспондентом у газеті «Малинські новини», редактором сайту «Полісся.today», позаштатним кореспондентом газет «Соборна площа», «Форпост». Останні три роки працював бібліографом у Малинській центральній публічній бібліотеці, вів мовний блок розмовного клубу «Говоримо українською». Беручи участь у літературних конкурсах ще в школі, займав перші місця. Уже працюючи в бібліотеці, отримав спеціальну відзнаку журі за роботу, представлену на обласний конкурс з популяризації книги та читання «Книга мого формату». Це було есе «Маленька людина і Могутній Абсурд у романі Франца Кафки «Процес». Володя завжди був невід’ємною частиною волонтерського руху Малинщини. Будь-які збори про допомогу нашим землякам, що організовував БО БФ «Волонтер 2015», завжди проходили через його перо — інформація про роботу фонду регулярно розміщувалась на інтернет-сайтах. Також він допомагав дітям-сиротам, учасникам АТО/ООС. Був учасником духового оркестру «Малин», літературно-мистецького об’єднання «Посвіт», парафіянином римо-католицької парафії св. Анни. Володя мав спокійний виважений характер, був вірним другом, надійним колегою і просто порядною людиною. До лав ЗСУ Володимир був мобілізований у грудні 2023 року. До того часу в армії не служив. Після майже півторамісячного здобуття військового досвіду у навчальному центрі потрапив на ділянку фронту під Куп’янськом. Загинув 22 лютого 2024 р. при виконанні бойового завдання внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Його поховали 29 лютого 2024 року на Алеї Героїв, що на кладовищі у м. Малин Житомирської області. Нагороджений медаллю ПЦУ «За жертовність і любов до України». Сім’я: батьки-пенсіонери Петренко Микола Анатолійович та Петренко Ніна Петрівна, брат Петренко Андрій Миколайович — науковий співробітник МНТЦ «Агробіотех». Його мама — відома в місті журналістка. Його колеги з Малинської центральної публічної бібліотеки згадують: «Він був для нас і колега і друг, і порадник. Філолог за фахом, мав фундаментальні, надзвичайно глибокі знання з філософії, мовознавства та літературознавства, ерудований, він вражав глибоким володінням матеріалом, був закоханий в книгу, обожнював свою роботу. Він завжди допомагав всім і у всьому, його не часта посмішка була, як промінчик сонця. Чуйний, добрий, відповідальний, з великим серцем патріота і вірного сина України. Кажуть, ніхто не народжений для війни... Але цей хлопчина був настільки мирним. Володя і автомат: речі взагалі несумісні. Клята війна відібрала в нас надзвичайну людину. Збідніла наука, збідніла Україна … Володя був творцем від бога. Залишив нам свої невидані вірші і прозу. Мав цікавий стиль. Писав змістовно і насичено. Талановито і відверто. Дуже чуттєво і щиро. Висока поетична образність у кожному слові та їх поєднанні. За серйозним філософом ховався ніжний лірик та романтик. Улюбленим поетом був Плужник. Божий талант і глибока печаль … Звідки у такому молодому віці така філософська мудрість?.. Такі, як Він, народжуються раз на століття і живуть у своїх творіннях, не згасаючи, як зорі... Він був таким молодим і таким мудрим… Війна не дала шансу розквітнути та у повній мірі реалізуватися його літературним талантам. Вдячні долі, що знали тебе, Володю, і мали щастя спілкуватися, читати та слухати твоє глибоке слово. Володю! Ти залишив нам спогад. Світлий, як день, сонячний, місячний, зоряний. Сумуємо за тобою печаллю… і з цим нічого не можна зробити. Душа незвіданих висот і розум глибиною з океан. Як жаль загублений талант жорстокою війною. Наш милий, бібліографе, ти назавжди будеш у наших серцях, у наших душах, у нашій бібліотеці. Хай буде легко! Хай буде вічно!» На війні в нього був позивний «Філ». За словами мами воїна пані Ніни, «Філ» - це частинка слів філолог та філософ й ці дві іпостасі однаково поєднувалися в її синові. Вже після його загибелі жінка дізналася, що він читав побратимам вірші та прозу. Останній допис у соцмережах Володимир опублікував за тиждень до своєї загибелі, 16 лютого, написавши лише одне слово «Сам». «Коли я прочитала у Фейсбуці оте «Сам», ледь не збожеволіла. Я почала писати йому терміново, а він, як завжди, щоб заспокоїти мене, відповів коротко, що все добре. Але вже тоді відчула щось недобре. Я готова була кинутись на його пошуки, але не знала куди, він так і не сказав, де він саме. Я відчула наближення біди. Хотіла бути біля нього, аби захистити, аби закрити собою. А він був сам», - пригадує пані Ніна. На згадку про Володимира у Малині залишилися висаджені ним у парку Героїв російсько-української війни дерева. Джерела
Городничий В. Володимир Петренко презентує поезію Ірини Кримської “Ми неуважно читали” // Житомирська обласна бібліотека для дітей та юнацтва: [сайт]. – URL: https://www.libertyspace.org.ua/2023/09/19/volodymyr-petrenko-prezentuie-poeziiu-iryny-krymskoi-my-neuvazhno-chytaly/ Дячук К. На фронті загинув військовий, журналіст із Житомирщини Володимир Петренко // Інститут масової інформації: [сайт]. – URL: https://imi.org.ua/news/na-fronti-zagynuv-vijskovyj-zhurnalist-iz-zhytomyrshhyny-volodymyr-petrenko-i59614 Крайня В. Захищаючи Україну, загинув журналіст з Житомирщини Володимир Петренко // Детектор медіа: [інтернет-видання]. – URL: https://detector.media/infospace/article/223696/2024-03-01-zakhyshchayuchy-ukrainu-zagynuv-zhurnalist-z-zhytomyrshchyny-volodymyr-petrenko/ На Харківщині загинув колишній редактор видання “Полісся. today” Володимир Петренко // ZMINA. Центр прав людини: [сайт]. – URL: https://zmina.info/news/na-harkivshhyni-zagynuv-kolyshnij-redaktor-vydannya-polissya-today-volodymyr-petrenko/ Пам’яті журналіста та бібліотекаря Володимира Петренка (позивний «Філ») // Укрінформ: [сайт]. – URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3845159-pamati-zurnalista-ta-bibliotekara-volodimira-petrenka-pozivnij-fil.html Петренко Володимир Миколайович // Малин. Міська територіальна громада: [сайт]. – URL: https://malyn-rada.gov.ua/content/petrenko-volodymyr-mykolayovych
Статтю створено : 20.09.2024 Останній раз редаговано : 02.10.2024 |
||