За місяць : 1926
статей : 1044
Перша конференція наукових бібліотек УСРР (1925) – масштабний захід науково-практичного характеру, зібрання представників 26 бібліотек та 9 установ і об’єднань, що відбулося 28–31 грудня 1925 р. в Києві за дорученням Українського головного управління науковими установами (Укрнаука) при Народному комісаріаті освіти УСРР.
Метою скликання конференції була потреба в колективному фаховому обговоренні нагальних проблем і першочергових завдань у діяльності найбільших бібліотек України в умовах розгортання соціалістичного будівництва та партійного керівництва бібліотечною сферою. Первісно конференцію не планували як зібрання всеукраїнського масштабу – в Укрнауці мали намір 1925-го року провести робочу нараду працівників п’яти підпорядкованих їй наукових бібліотек, а також кількох музеїв. Проте бажання долучитися до заходу висловили багато представників інших бібліотек та установ, тому з урахуванням такого прояву ініціативності та ентузіазму з боку бібліотечної спільноти замість вузької наради провели представницьку конференцію наукових бібліотек. До цієї категорії довільно додали найбільші книгозбірні УСРР – академічні, вишів, публічні (політосвітні, робітничі), хоча не всі з них провадили наукову роботу.
Підготовкою заходу займалася організаційна комісія, до складу якої належали: від співробітників Всенародної бібліотеки України (ВБУ, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) – С. Постернак, (голова), Я. Маяковський (секретар) та В. Іваницький; від академічної секції Київського бібліотечного об’єднання (секції академбібліотекарів) – М. Хохол; від Українського наукового інституту книгознавства (УНІК) – М. Іванченко.
На підготовчому етапі було проведено анкетування щодо стану бібліографічної роботи в Україні. Згодом на конференції з цієї теми виголошено найбільшу кількість доповідей – п’ять.
Засідання відбувалися в приміщенні ВБУ (бульв. Тараса Шевченка, 14). До складу президії конференції ввійшли вісім делегатів: В. Дубровський, М. Хохол, Ю. Меженко, С. Постернак, Я. Розанов (Київ), Н. Чепіга, М. Годкевич (Харків), С. Рубінштейн (Одеса). До секретаріату обрали Я. Маяковського, В. Отамановського, Є. Стебельського. За підрахунками організаторів, у заході взяли участь 68 делегатів та 137 гостей, які представляли 35 установ із Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава (нині – Дніпро), Вінниці, а також запрошені фахівці з Мінська і Москви. Учасники конференції заслухали й обговорили 22 доповіді (ще три не виголошено за браком часу); працювали 12 комісій, було розроблено 19 проєктів резолюцій. П. к. н. б. УСРР вирізнялася інтенсивністю роботи: засідання розпочиналися о 9-й год. ранку і завершувалися майже опівночі.
До порядку денного конференції були внесені питання організації та методологічного забезпечення діяльності наукових бібліотек, а саме:
створення в УСРР мережі наукових бібліотек та окреслення кола їхніх завдань;
провадження в книгозбірнях науково-дослідної роботи, її уніфікація, зокрема з каталографії, наукової організації праці (НОП), бібліотечної статистики;
планомірна підготовка кадрів;
ведення предметних та систематичних каталогів;
обслуговування читачів;
співпраця з освітніми закладами;
тарифікація праці бібліотекарів;
організація робочого дня та ін.
Поза порядком денним було представлено чотири інформаційні доповіді: про перепис бібліотек УСРР, про Державну бібліотеку СРСР ім. В. І. Леніна (нині – Російська державна бібліотека), про Музей книги та про відзначення 400-річного ювілею першої білоруської книги.
У процесі обговорення доповідей учасники конференції порушували також питання, пов’язані з розвитком бібліотекознавства, запровадженням аспірантури при наукових бібліотеках, щодо визначення категорій читачів наукових бібліотек, об’єднаної (корпоративної) роботи установ та постачання обов’язкового примірника. Майже всі доповіді викликали тривалі дебати, зміст яких, як і доповіді, планувалося надрукувати окремим виданням. Проте цей намір не був реалізований, натомість згодом матеріали конференції, зокрема й хід обговорення, в лаконічному викладі були опубліковані в першому випуску фахового видання «Бібліотечний збірник» (1926), що вийшов під назвою: «Праці Першої конференції наукових бібліотек УСРР». Резолюції П. к. н. б. УСРР побачили світ у видавництві «Українське Книrознавство» (Подєбради, 1926) як четверте число серії «Книгозбірня українського бібліографічного мікроба».
П. к. н. б. УСРР мала істотний вплив на подальший розвиток бібліотечної справи в Україні. Головною проблемою, що стримувала розгортання бібліотечної роботи, було визнано відсутність єдиного керівного та координаційного центру, відомчу розпорошеність книгозбірень, навіть тих, що перебували у віданні Наркомату освіти УСРР і були розділені між його трьома главками – Укрнаукою, Укрполітосвітою і Укрпрофосвітою, кожний з яких ставив перед підпорядкованими бібліотеками вузьковідомчі завдання.
Конференцією було закладено теоретичну та методичну базу для проведення Першого Всеукраїнського з’їзду бібліотечних робітників (Харків, червень 1926 р.). Водночас ініціативу щодо організації Другої конференції наукових бібліотек, у якій мали взяти участь представники всіх книгозбірень цього типу, не було реалізовано.
П. к. н. б. УСРР дала поштовх для втілення в життя багатьох пропозицій, висловлених її делегатами. Так, директор Центральної наукової бібліотеки Одеси проф. С. Рубінштейн висунув ідею створення наукового періодичного видання, запропонувавши всім науковим бібліотекам України колективними зусиллями, шляхом щомісячних внесків заснувати свій «центральний журнал», на сторінках якого публікувалися б результати досліджень, проведених фахівцями наукових бібліотек і бібліографічних установ країни. Наслідком цього стало створення професійних продовжуваних видань «Бібліотечний збірник» і «Журнал бібліотекознавства та бібліографії».
У ході конференції також було озвучено завдання для «Літопису українського друку» – розписування статей з наукових журналів, випуск друкованих каталожних карток (запровадження централізованої каталогізації), що мало б позитивно вплинути на процес НОП у бібліотеках; внесено пропозицію щодо створення Державного книжкового фонду УСРР (ДКФ), що буде формуватись із бібліотечних фондів ліквідованих установ, нераціонально використовуваних видань та дублетних примірників із фондів бібліотек (окрім наукових) для подальшого перерозподілу між іншими книгозбірнями. ДКФ мав функціонувати як самостійна організація, що акумулює державну культурну спадщину. Крім того, пропонувалося створення Всеукраїнського товариства друзів книги, було порушено питання створення зведеного каталогу наукових бібліотек УСРР. Деякі з цих пропозицій згодом набули практичного втілення.
Початок роботи Науково-дослідного інституту бібліотекознавства (НДІБ) при ВБУ (згодом – Науково-дослідна комісія бібліотекознавства і бібліографії Всенародної бібліотеки України) у 1925–1926 рр. також тісно пов’язаний з П. к. н. б. УСРР, в роботі якої працівники НДІБ брали активну участь. У січні 1926 р. президія інституту, визначаючи першочергові напрями наукової роботи у ВБУ, керувалася резолюціями конференції. Пріоритетними завданнями було визначено укладання спільними зусиллями наукових бібліотек українського бібліографічного репертуару, підготовка наукових співробітників з бібліотекознавства (у т. ч. в аспірантурі), підвищення кваліфікації персоналу, розроблення засад каталографії, формування предметного каталогу.
Обговорення питання щодо унормування бібліографічної роботи на П. к. н. б. УСРР зумовило створення в 1927 р. Бібліографічної комісії Всеукраїнської академії наук. Завдання комісії випливали з рішень конференції, що стосувалися формування українського бібліографічного репертуару, обліку українських видань та поширення інформації про них.
Конференція засвідчила прагнення і спроможність бібліотечних працівників України до професійного єднання й колективного обговорення назрілих проблем у бібліотечному будівництві, стала демонстрацією значного наукового потенціалу наукових бібліотек, трибуною для висування новаторських ідей і пропозицій, багато з яких було реалізовано в наступні роки.
Постернак С. Перша конференція наукових бібліотек УСРР / С. Постернак // Бібл. збірник. – 1926. – № 1. – С. 3–10.
Постернак С. Перша конференція наукових бібліотек УСРР / С. Постернак // Вісти ВУЦВК. – Харків, 1926. – 19 січ. (№ 14). – С. 5.
Резолюції першої конференції наукових бібліотек України 28–31.ХІІ.1925. – Подєбради, 1926. – 32 с.
Сагарда М. Перша конференція наукових бібліотек У.С.Р.Р. / М. Сагарда // Життя і революція. – 1926. – № 1. – С. 103–102.
Ясинський М. І. Питання з теорії бібліографії на Першій конференції наукових бібліотек УРСР / М. І. Ясинський // Бібл. журнал. – 1926. – № 6–8. – С. 5–12.
–––––––––––––––––––––––––––––––