За місяць : 1110
статей : 1008
| Рубрики : | Інформація. Інформаційна діяльність |
Пертине́нтність (від лат. pertineo – торкатися, стосуватися, англ. pertinent – той, що стосується справи, влаштовує по суті) – відповідність змісту інформації чи документа, знайденого в результаті пошуку, інформаційним потребам користувача; співвідношення обсягу корисної йому інформації до загального обсягу отриманої інформації.
П. є суб’єктивно оцінюваним користувачем показником, який визначається співвідношенням між кількістю знайдених у процесі інформаційного пошуку релевантних документів і загальною кількістю релевантних документів в інформаційно-пошуковому масиві, тобто своєрідним коефіцієнтом корисної дії пошуку.
Документ, семантичний зміст якого відповідає інформаційній потребі користувача, вважається пертинентним, тобто пертинентним є будь-який документ, що влаштовує користувача, на його думку. Суб’єктивність поняття «пертинентний документ» полягає і в тому, що оцінити такий документ користувач може, лише порівнюючи його з іншими документами. Що більше документів надано у розпорядження користувача, то легше йому виявити серед них дійсно пертинентні, всі інші будуть інформаційним шумом.
На відміну від релевантності, яка визначається винятково алгоритмами інформаційного пошуку, програмними можливостями конкретної інформаційно-пошукової системи (ІПС), П. визначає ступінь відповідності між очікуваннями користувача і результатами пошуку. Таку відповідність може визначити лише особа, яка потребує певної інформації і сформулювала інформаційний запит.
Будь-який користувач ІПС, зробивши той чи інший запит, розраховує на певний результат, відповідний його очікуванням. Якщо, наприклад, з п’яти замовлених документів усі за змістом відповідають запиту користувача і використані (прочитані) ним, то йдеться про повну П. Якщо ж бодай один документ користувача не влаштовує, тоді можна говорити про часткову, неповну П. Стовідсоткова П. вважається ідеальним результатом інформаційного пошуку, проте її досягнення є малоймовірним, оскільки ускладнюється труднощами з’ясування інформаційних потреб користувача, неточністю їх відображення в інформаційних запитах, недосконалістю ІПС. Чим вищим є рівень інформаційної культури користувача, тим кращою є П. розшуканих документів.
Причинами неповної П. здебільшого є те, що навіть найдосконаліші автоматизовані ІПС неспроможні уточнити (деталізувати) запит користувача; вони його зчитують у буквальному розумінні, саме так, як він сформульований, і здійснюють відповідний підбір документів. Якщо ж у ключовому слові запиту допущено орфографічну помилку, наприклад, порушено синтактичну конструкцію слів, тобто застосовано інверсію, пропущено дефіс або літеру, то П. знайдених документів може бути нульовою.
Основоположник науково-технічної інформатики К. Муерс зазначав, що «ідеальна інформаційно-пошукова система – це система, яка з документального фонду видає лише ті і всі ті документи, які б відібрав сам користувач, якби він міг уважно прочитати кожен з них».
Прагнення до забезпечення високої П. в інформаційному пошуку є основним рушійним мотивом конкурування на сучасному ринку інформаційних технологій різних ІПС, а для кожної бібліотечно-інформаційної установи – полем для вибору дійсно кращої з них. Задля високих показників П. сучасні ІПС максимально інтелектуалізуються, широкого практичного застосування набули теорії і методи семантичних мереж, контент-аналізу і глибинного аналізу текстів (Text Mining). Проте вирішальним є рівень інформаційної культури користувачів. Часто причиною низької П. є «лінощі» чи поспіх користувачів на етапі формулювання пошукового запиту (приблизно 80% із них складаються з 1–2 слів), критеріїв пошуку, невміння застосовувати бодай один логічний або контекстний оператор, зокрема AND і OR, дужки тощо.
Засоби підвищення П. в сучасних ІПС, крім можливостей уточнення користувачем формулювань запитів, охоплюють і критерії вагомості документів, що дає змогу автоматично ранжувати знайдені джерела і видавати користувачеві для перегляду найважливіші з них, зокрема враховуючи кількість посилань на них (тобто індексу цитування), звернень до цих документів. Часто застосовується і ранжування документів за датою їх появи (опублікування), що допомагає розрізняти старі й новіші джерела.
У бібліотечному фондознавстві існує поняття П. фонду, яке тлумачать як його відповідність інформаційним та / або духовним потребам основного контингенту користувачів.
Інформаційні технології. Оцінювання програмного продукту : пер. з англ. – Київ : Держспоживстандарт України, 2006. – (Національний стандарт України). – Ч. 4 : Процес для замовників (ISO/IEC 14598-4:1999, IDT) : ДСТУ ISO/IEC 14598-4:2005. – Чинний від 01.01.2007. – [Б. м.] : [б. в.], 2007. – VI, 32 с. : рис., табл.
Інформаційні технології. Оцінювання програмного продукту : пер. з англ. – Київ : Держспоживстандарт України, 2006. – (Національний стандарт України). – Ч. 5 : Процес для оцінювачів (ISO/IEC 14598-5:1998, IDT) : ДСТУ ISO/IEC 14598-5:2005. – Чинний від 01.01.2007. – [Б. м.] : [б. в.], 2007. – VI, 25 с., включ. обкл.
Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : ДСТУ 7448:2013. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – ІІІ, 41 с. – (Національний стандарт України). – Зі скасуванням в Україні ГОСТ 7.26–80. – Текст укр., рос., англ., фр.
Горовий В. М. Процес вдосконалення бібліотечного обслуговування користувачів у контексті впровадження нових технологій / В. М. Горовий // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2002. – Вип. 8. – С. 7–13.
Хромченко Л. Г. Організація інформаційної діяльності (теоретичні основи) : навч. посіб. / Л. Г. Хромченко, О. С. Раковська-Башмакова, А. С. Шраєр ; за ред. Х. В. Раковського ; Міжнар. Слов’ян. ун-т. – Харків : Міжнар. Слов’ян. ун-т, 2008. – 352 с.
Горовий В. М. Національні інформаційні процеси в умовах глобалізації : монографія / В. М. Горовий ; [відп. ред. О. С. Онищенко] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2015. – 330 с.
Прокопенко Л. І. Інформаційні потреби користувачів обласних універсальних наукових бібліотек України : монографія / Л. І. Прокопенко. – Київ : Ліра-К, 2015. – 220 с.
Рудь І. М. Проблема оптимізації інформаційно-аналітичної та пошукової діяльності в умовах сучасних інформаційних процесів / І. М. Рудь // Бібліотека XXI століття: перспективи та інновації : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 23 квіт. 2015 р.) / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Наук. б-ка, каф. книгознавства і бібліотекознавства ; [уклад.: Бачинська Н. А. та ін.]. – Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2015. – С. 69–72.
Грипич С. Н. Інформаційна культура: теоретичні засади та досвід : навч. посіб. / С. Н. Грипич, Л. М. Буравкова ; за заг. ред. С. Н. Грипич. – Рівне : О. Зень, 2017. – 336 с.