Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 37
За місяць : 146
Кількість
статей : 911
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Нормальний каталог
Нормальний каталог

Нормальний каталог (від лат. norma – правило, взірець) – друкований перелік видань, рекомендованих для придбання; водночас слугував орієнтиром для збалансування закуплених книжок за вартістю, кількістю і тематикою у межах поточного комплектування фондів бібліотеки з огляду на її фінансові можливості.

Н. к. (інша їх назва – зразкові каталоги) були поширені в багатьох країнах у другій половині 19-го – на початку 20 ст. і виконували рекомендаційні функції (на відміну від міністерських каталогів у Росії)

Укладання Н. к. мало служити одночасному виконанню кількох завдань задля полегшення роботи бібліотекарів: добір дійсно найкращих, найбільш читаних видань з-посеред тих, які пропонувала книжкова торгівля; розрахунок оптимальної кількості видань для їх закупівлі з урахуванням обсягів виділених коштів; розподіл фонду за тією чи іншою системою класифікації; збалансування чисельності і питомої частки видань з різних галузей знань. В окремих випадках, особливо в новостворених книгозбірнях, для недосвідчених чи необізнаних бібліотекарів Н. к. слугував рекомендованою / зразковою моделлю ядра бібліотечного фонду.

У середині 19 ст. в Російській імперії діяльність невеликих бібліотек через відсутність кваліфікованих працівників і системи їх підготовки, недостатність інформації про новинки книжкового ринку та обмеженість коштів супроводжувалась значними труднощами в комплектуванні фондів, які поповнювали здебільшого випадковими або непрофільними виданнями. Задля усунення цього недоліку, насамперед у системах відомчих бібліотек, почали запроваджувати перші Н. к. Так, у 1844 р. імператор Микола І за пропозицією Ради військово-навчальних закладів наказав укласти в Навчальному комітеті Ради Н. к. видань, за яким бібліотеки цих закладів, зокрема губернських кадетських корпусів, мали комплектувати виданнями систематично й однотипно, за єдиною класифікаційною схемою, що мала 19 розділів. Водночас дозволялись незначні відхилення від цього Н. к., зокрема докупівля окремих видань, наприклад, медичної тематики, за індивідуальними потребами викладачів.

Аналогічні Н. к. почали широко застосовувати і в бібліотеках при навчальних закладах інших відомств. Проте через те, що подекуди їх укладали чиновники або далекі від бібліотечної справи особи, ці каталоги були недосконалими, малоінформативними і фактично слугували замінниками розширених рекомендаційних списків видань. Водночас, у порівнянні з міністерськими каталогами, де жорстко регламентувався перелік видань, які мали бути в народних і шкільних бібліотеках і відхилення від них не допускались, Н. к. надавали бібліотекарям більшої свободи дій у доборі видань, дійсно потрібних читачам.

Досконаліший підхід до формування Н. к. запропонували американські фахівці. У 1879 р. на щорічних зборах Американської бібліотечної асоціації (AБА, англ. – The American Library Association, ALA), що відбулись у м. Бостоні, було озвучено ідею видатного бібліотекознавця М. Дьюї колективними зусиллями скласти і видати масовим накладом каталог АБА (ALA Catalog). Це мав бути перелік найкращих книжок (до 5 тис. назв), рекомендованих публічним бібліотекам для придбання, з короткими відомостями про зміст цих видань, особливості, читацьке призначення, ціни. Укладання каталогу здійснював обраний AБA спеціальний комітет під керівництвом М. Дьюї. Ця робота через відсутність коштів і досвіду тривала понад 10 років. У 1893 р. каталог було представлено в експозиції AБA на Всесвітній Колумбівській виставці (World's Columbian Exposition) у м. Чикаго, що проводилася з нагоди 400-річчя відкриття Америки. Зазначена праця привернула загальну увагу і отримала схвалення бібліотекарів-практиків.

Успіх каталогу спонукав до підготовки його другого видання, в укладанні якого, під егідою Бібліотеки Конгресу США, брали участь майже 250 осіб – фахівців у різних сферах знань. До оновленого каталогу, що мав дві частини, ввійшло близько 8 тис. назв видань.

У першій частині каталогу книжки, частково анотовані, подано за десятковою класифікацією Дьюї, тобто за систематизованими галузями знань. У передмові наведено стислий виклад побудови класифікації та предметний покажчик для полегшення орієнтування в каталозі. Частину видань (найпопулярніші, для дітей, довідники, підручники) виділено відповідними умовними позначками. Між розділами витримано певні пропорції. Так, художня література становила 16,3% від загального обсягу книжок, представлених у каталозі, видання біографічного змісту – 13,5%, з природознавства – 6,2%, релігійного змісту – 4,2%, з мовознавства – 1,6% тощо.

Друга частина, що містила відомості про ті самі 8 тис. видань, була побудована у формі т. зв. дикціонерного каталогу (від англ. dictionary – словник). Кожна книга тут подана не лише за прізвищем автора, а й за заголовком. І те й інше розміщено за абетковим принципом. До кожного видання додано два класифікаційні знаки – за десятковою класифікацією М. Дьюї і за комбінаційною «розтяжною класифікацією» Ч. Кеттера, розробленою спеціально для публічних книгозбірень США. Фактично ця частина як абетковий покажчик авторів, заголовків, а також сюжетів книг слугувала довідково-пошуковим апаратом до першої частини каталогу.

Принципово новим у дикціонерному каталозі стало те, що, як додаток, відомості про всі наведені в ньому книжки було продубльовано на окремих каталожних картках, які можна було придбати через Бібліотеку Конгресу США, а також зазначено, скільки карток потрібно для кожної книги.

Надалі укладачі каталогу, прагнучи зробити його максимально корисним для всіх публічних бібліотек Північної Америки, незалежно від обсягу їхніх фондів та фінансових можливостей, за тим самим принципом розробили і видали дрібніші Н. к. AБA, розраховані на комплектування фондів обсягом в 1 000, 2 000, 3 000 та більше томів. Що меншим передбачався обсяг фондів, то кращу і найпопулярнішу серед читачів літературу вносили до відповідних Н. к.

Завдяки каталогу АБА американські бібліотекарі, в т. ч. на периферії, отримали можливість самостійно, не витрачаючи коштів на оплату послуг різних консультантів (часто некомпетентних), визначатися з репертуаром видань для комплектування своїх закладів, суттєво економити сили і час на формування і ведення грамотно побудованих карткових систематичного і абеткового каталогів тощо. Книгозбірні, що фінансувалися коштами із надходжень від бібліотечного податку, каталог від Бібліотеки Конгресу США отримували безкоштовно, інші могли його купувати за помірною ціною і частинами.

Безперечні переваги Н. к. AБA зумовили його велику популярність і поширеність в Північній Америці, а потім і наслідування в Західній Європі, де стали укладати аналогічні видання, адаптовані під потреби бібліотек тієї чи іншої країни.

У Російській імперії, порівняно зі США та Європою, бібліотечна справа на початку 20 ст. залишалася нерозвиненою, кваліфікованих бібліотечних фахівців було обмаль. Тому провідні діячі книги, зокрема члени Товариства бібліотекознавства, також почали обговорювати питання про необхідність запозичення американського досвіду формування і використання Н. к. для вітчизняних публічних і народних книгозбірень, більшість яких мали невеличкі фонди і обмежені кошти на комплектування.

Предметніше це питання було порушено на Першому Всеросійському з’їзді з бібліотечної справи (червень 1911 р.) у доповіді бібліотекарки Вільного економічного товариства К. Проскурякової і схвально сприйнято делегатами. За підсумками обговорення доповіді з’їзд ухвалив резолюцію, в якій наголошувалося на важливості створення і нагальній необхідності застосування на території Російської імперії якісного Н. к. як чинника покращання бібліотечної справи загалом. Із урахуванням дедалі більших обсягів книжкової продукції в державі та потреби у значній кількості кваліфікованих укладачів Н. к., робота яких мала здійснюватися на платній основі, формування каталогу вбачали можливим за умови залучення великої кількості виконавців – представників Товариства бібліотекознавства, Російського бібліографічного товариства при Московському університеті, Харківського товариства поширення в народі грамотності, Комісії з організації домашнього читання, Московського товариства грамотності, багатьох інших організацій, зацікавлених земств, учителів, бібліотекарів тощо. Однак джерела фінансування цієї роботи з’їздом не були визначені.

Створення загальноросійського Н. к., утруднене відсутністю коштів і належної координації співвиконавців, було перерване Першою світовою війною й остаточно припинилося під час подальших революційних та воєнних подій. Водночас спостерігались поодинокі спроби створити Н. к. на місцевому рівні та для локальних потреб. З утвердженням радянської влади та нової бібліотечної ідеології питання про Н. к. було відкинуте. Ці каталоги укладали порівняно короткий час лише для потреб відомчих, зокрема військових бібліотек. Починаючи з 1930-х рр. термін «нормальний каталог» не використовували і згадували лише в історичному контексті.

В Україні також питання про Н. к. розглядали короткий час, у межах створених після революції 1905 р. українських громадських об’єднань, видавництв і бібліотек Так, київське культурно-освітнє товариство «Просвіта» зусиллями видавничої комісії і за участю Б. Грінченка, Г. Шерстюка, С. Єфремова тричі, з доповненнями, видавало «Каталог книжок для народного читання» (1908, 1910 – двічі), диференційований за віковою ознакою (для школярів і дорослих читачів) і за 10-ма галузями знань. У «Каталозі…» наводились також списки книжок, рекомендованих для комплектування бібліотечок у селах, виходячи з сум, виділених на цю справу (3, 5, 10 руб.).

На початковому етапі розгортання національно-визвольних змагань 1917–1921 рр., із виникненням низки українських видавництв та бібліотек, створенню Н. к. приділяв увагу бібліотекознавець С. Сірополко. У 1918 р. він уклав і видав у Києві «Взірцевий каталог шкільної та народньої бібліотеки», що містив переліки найкращих видань українською мовою, рекомендованих для комплектування книгозбірень. Того ж року у першому випуску «Порадника діячам позашкільної освіти і дошкільного виховання», виданого Міністерством народної освіти, було вміщено кілька списків рекомендованих книжок для сільських і міських бібліотек за тематичною ознакою: з історії світу й України, географії, природознавства, педагогіки, соціально-економічної, сільськогосподарської тематики тощо.

У Галичині, яка в міжвоєнний період перебувала у складі Польської Республіки, інформування бібліотек про новинки місцевих українських видавництв, з поданням рецензій на них, здійснювалося через часописи «Книжка», «Бібліотечний порадник», книготорговельні каталоги. Проте вони не могли повноцінно замінити Н. к. У 1925 р. львівська «Просвіта» видала каталог власних видань, а також видань, закуплених для бібліотек, філій, читалень, у 1928 р. – каталог художніх творів, як місцевих авторів, так і з Великої України. Ще один каталог товариство видало в 1933 р. В ньому вміщено списки бібліотечок на 77, 100, 200 книжок, рекомендованих для доукомплектування сільських і повітових книгозбірень «Просвіти».

 

Зображення

image
Каталог книг для внеклассного чтения учеников начальных народных школ Полтавской губернии / Педагогическое Бюро Полтавского Губернского Земства. – Полтава : Типо-литогр. Торгового Дома И. Фришберг и С. Зорохович, 1908. – 27 с.
image
Новые книги для детей от 4 до 16 лет (1907, 1908 и 1909 г.) : первый сборник рецензий / составленный "Комиссией по детскому чтению" при Учебном Отделе Общества Распространения Технических Знаний. – Москва : Издание Детской Библиотеки М. В. Бередниковой, 1909 (Тип. О. Л. Сомовой). – 227, [4] с.
image
Каталог книг для детского чтения / Отдел детского чтения Комиссии по организации домашнего чтения при Учебном Отделе Московского Общества Распространения Технических Знаний. – Москва : Изд. Детской Библиотеки М. В. Бередниковой, [1912] (Тип. "Печатное Дело"). – 259 с.

 

 

Джерела 

 

Сборник сведений о Военно-учебных заведениях в России (сухопутного ведомства). Т. ІІІ, ч. 5 / сост. полковник Н. Мельницкой. – Санкт-Петербург : в тип. Главного Штаба его Император. Величества по Военно-Учебным Заведениям, 1857. – С. 242–251.

Нормальный каталог для библиотек военных прогимназий. – Санкт-Петербург, 1869. – 28 с.

Каталог книг для внеклассного чтения учащихся в народной школе / составлен Черниговскою Губернскою Земскою Управою, согласно постановлению губернского земского собрания в мае 1888 года ; [сост. В. Хижняков]. – Чернигов : Земская тип., 1888. – 4 с.

Нормальный карточный каталог всех русских книг и повременных изданий / Сост. И. Г. Безгин. [Вып. 1–3]. Отд. 1... Алфавитный перечень...: Алфавитный перечень изданий, вышедших в 1890–1898 годах и описанных в первых двух сотнях карточек Нормального карточного каталога всех русских книг и повременных изданий. – Санкт-Петербург : тип. А. С. Суворина, 1898–1899.

Доклад о нормальных каталогах для народных библиотек : дополнения к основной 50-рублевой б-ке, от 75 р. до 200 р. и выше. – Тамбов : Губ. зем. тип., 1899. – 102 с.

Каталог книг для внеклассного чтения учеников начальных народных школ Полтавской губернии / Педагогическое Бюро Полтавского Губернского Земства. – Полтава : Типо-литогр. Торгового Дома И. Фришберг и С. Зорохович, 1908. – 27 с.

Новые книги для детей от 4 до 16 лет (1907, 1908 и 1909 г.) : первый сборник рецензий / составленный "Комиссией по детскому чтению" при Учебном Отделе Общества Распространения Технических Знаний. – Москва : Издание Детской Библиотеки М. В. Бередниковой, 1909 (Тип. О. Л. Сомовой). – 227, [4] с.

Проскурякова Е. Ф. Нормальный каталог публичных и народных библиотек / Проскурякова Е.  Ф. // Труды первого Всероссийского съезда по библиотечному делу, состоявшегося в С.-Петербурге с 1-го по 7-ое июня 1911 г. : в 2 ч., ч. 1. / О-во библиотековедения. – Санкт-Петербург, 1911. – С. 204–209.

Каталог книг для детского чтения / Отдел детского чтения Комиссии по организации домашнего чтения при Учебном Отделе Московского Общества Распространения Технических Знаний. – Москва : Изд. Детской Библиотеки М. В. Бередниковой, [1912] (Тип. "Печатное Дело"). – 259 с.

Русова С. Каталог книг для детского чтения. Детская библиотека Д. Ю. Доброй. Изд. Бередниковой. М., 1912 : [рец. на каталог] / С. Русова // Світло. – 1912. – № 2. – С. 86–87.

Опыт нормального каталога книг для военноцерковных библиотек. Ч. 1 / сост. Комис., учрежденной по распоряжению о. протопресвитера воен. и мор. духовенства. – Санкт-Петербург : тип. П. Ф. Вощинской, 1913. – 19 с.

Нормальный каталог библиотек-читален Оханского уездного земства. – Оханск : Охан. уезд. зем. управа, 1916. – [2], 224 с.

Тихомиров М. Ф. Нормальный каталог ученических библиотек начальных училищ : по поручению Ставроп. губ. земской управы и комис. по нар. образованию при ней / сост. М. Ф. Тихомиров ; Ставроп. губ. земство. – Ставрополь : тип. Ставроп. губ. правл., 1917. – IV, 64 с.

Сірополко С. Взірцевий каталог шкільної та народньої бібліотеки / зложив С. О. Сірополко. – Київ : вид-во Всеукр. Учит. Видавн. Т-ва «Всеувито», 1918. – 31 с.

Нормальный каталог полковой красноармейской библиотеки / сост. В. Невский. – Москва : Высш. воен. ред. совет, 1923. – 186 с.

Лебедева В. А. Нормальный каталог красноармейской библиотеки / сост. В. А. Лебедева ; под ред. Е. И. Хлебцевича ; в сост. воен. отд. принимали участие т. т. А. В. Афанасьев, А. М. Вертоградский, В. Д. Грендаль [и др.]. – Москва : Воен. вестн., 1928. – 291 с.

Зворський Сергій Леонідович
Статтю створено : 10.02.2022
Останній раз редаговано : 17.02.2022